Поселення трипільської культури Тополі
The article is dedicated to the new settlement of Trypillian culture named Topoli which was discovered by author in 2003. It is located in the neighbourhood of eponymous village in the area of Gaivoron district, Kirovograd region. There are some characteristic features of the geographical position o...
Saved in:
| Date: | 2015 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Одеський археологічний музей НАН України
2015
|
| Series: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171181 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Поселення трипільської культури Тополі / О.С. Пересунчак // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2015. — Вип. 13. — С. 155-158. — Бібліогр.: 10 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-171181 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1711812025-02-23T19:46:56Z Поселення трипільської культури Тополі The settlement of Trypillian culture in Topoli Пересунчак, О.С. Материалы полевых исследований The article is dedicated to the new settlement of Trypillian culture named Topoli which was discovered by author in 2003. It is located in the neighbourhood of eponymous village in the area of Gaivoron district, Kirovograd region. There are some characteristic features of the geographical position of the site and a notable amount of artefacts that have being found during the visual investigations since the period of discovering till 2014. The article describes the varieties of pottery, lithic equipment and the other artefacts dated by the period of Aeneolithic. Special attention is paid to the discovery of the fragmented tool made of jade. On the basis of pottery complex the author dates it to the stage BI of Trypillian culture, more precisely to its early stage. 2015 Article Поселення трипільської культури Тополі / О.С. Пересунчак // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2015. — Вип. 13. — С. 155-158. — Бібліогр.: 10 назв. — рос. XXXX-0126 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171181 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья application/pdf Одеський археологічний музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Материалы полевых исследований Материалы полевых исследований |
| spellingShingle |
Материалы полевых исследований Материалы полевых исследований Пересунчак, О.С. Поселення трипільської культури Тополі Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description |
The article is dedicated to the new settlement of Trypillian culture named Topoli which was discovered by author in 2003. It is located in the neighbourhood of eponymous village in the area of Gaivoron district, Kirovograd region. There are some characteristic features of the geographical position of the site and a notable amount of artefacts that have being found during the visual investigations since the period of discovering till 2014. The article describes the varieties of pottery, lithic equipment and the other artefacts dated by the period of Aeneolithic. Special attention is paid to the discovery of the fragmented tool made of jade. On the basis of pottery complex the author dates it to the stage BI of Trypillian culture, more precisely to its early stage. |
| format |
Article |
| author |
Пересунчак, О.С. |
| author_facet |
Пересунчак, О.С. |
| author_sort |
Пересунчак, О.С. |
| title |
Поселення трипільської культури Тополі |
| title_short |
Поселення трипільської культури Тополі |
| title_full |
Поселення трипільської культури Тополі |
| title_fullStr |
Поселення трипільської культури Тополі |
| title_full_unstemmed |
Поселення трипільської культури Тополі |
| title_sort |
поселення трипільської культури тополі |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Материалы полевых исследований |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171181 |
| citation_txt |
Поселення трипільської культури Тополі / О.С. Пересунчак // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2015. — Вип. 13. — С. 155-158. — Бібліогр.: 10 назв. — рос. |
| series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT peresunčakos poselennâtripílʹsʹkoíkulʹturitopolí AT peresunčakos thesettlementoftrypilliancultureintopoli |
| first_indexed |
2025-11-24T19:03:23Z |
| last_indexed |
2025-11-24T19:03:23Z |
| _version_ |
1849699601929469952 |
| fulltext |
155
О.С. Пересунчак
Поселення трипільської культури Тополі
В середній течії ріки Південний Буг в різний час було виявлено більше десятка
пам’яток трипільської культури, які відносяться до етапів А та В-І (Видейко 1987),
що дає підстави зробити висновок про досить значну заселеність даної території в
добу енеоліту. Окремі з них введені до наукового обігу (Добровольский 1952; Цыбе-
сков 1971; Цвек 1999а), широко відомі серед дослідників Трипілля та постійно залу-
чаються до наукових дискусій (Черныш 1982; Палагута 1998; Цвек 1999б).
Стаття присвячена відкритому автором в 2003 році поселенню Тополі, що зна-
ходиться на східній околиці однойменного села в Гайворонському районі Кірово-
градської області (Пересунчак 2012а).
Перші артефакти на пам’ятці були виявлені випадково, і являли собою глиняну
обмазку, яка траплялася на розмитій дорозі, що проходить по задернованій поверхні.
Крім обмазки під час обстеження на дорозі були знайдені дрібні уламки неорнамен-
тованої кераміки того ж часу. Під час ретельного огляду розораної ділянки поля були
виявлені численні артефакти трипільської культури: уламки орнаментованого та
неорнаментованого посуду, кремневий інвентар, розвали обпаленої глини, тощо.
Таким чином, завдяки знахідкам вдалося локалізувати трипільську пам’ятку,
яка знаходиться на північному схилі балки (рис. 1), по якій протікає безіменна річка
(на час дослідження тут знаходився ставок) та обмежена із заходу глибоким байра-
ком, по якому протікає невеличкий струмок (місцеві жителі називають байрак Хащу-
ватським яром) (Пересунчак 2013).
Розміри поселення встановити не вдалося, оскільки більша його частина задер-
нована. Очевидно, трипільські «площадки» розташовані на відстані не менш
10–15 метрів від річки, і займають частину плато вздовж Хащуватського яру шири-
ною близько 10 метрів та довжиною 200 метрів, про що свідчать знайдені тут скуп-
чення обпаленої глини та інші артефакти. На такій же за розмірами території виявле-
ні артефакти на плато над балкою. Щоправда, більша їх частина представлена розва-
лами обпаленої глини.
Протягом 2003–2014 років на поселенні було зібрано 154 орнаментованих улам-
ків кераміки, наймасивніший з яких має розміри 18 u 12 см. Більшість даної керамі-
ки виготовлена із світло-жовтої глини. Виявлено також 8 фрагментів чорного кольо-
ру.
Серед орнаментованої кераміки 3 фрагменти належать кухонному посуду. Для
них характерні стінки товщиною 1–1,5 см. Один фрагмент, очевидно, належав мисці
або кришці. Виготовлений він із глини сірого кольору. Внутрішня сторона має він-
чик шириною 4 см, відділений від основної частини неглибоким вигином. Назовні
виріб в 5 см від краю був прикрашений орнаментом з рядка точок, відстань одна від
одної сягає 0,5 см.
До кухонного посуду належав уламок зерновика товщиною 1,5 см. Глина виро-
бу має із зовнішнього боку світло-сірий, а з внутрішнього – світло-жовтий колір.
Орнамент являє собою дві широкі заглиблені паралельні одна до одної лінії, нижче
яких розташовано рядок пальцевих відбитків в кількості 5 (рис. 2).
Столовий посуд на поселенні представлений численними уламками, які мають
прокреслений орнамент. На найбільшому уламку світло-жовтого кольору (про який
156
вже згадувалося) він представлений концентричним візерунком, який складали
смуги з трьох паралельних ліній, відстань між якими біля 0,5 см. Посудина також
була прикрашена ангобом (рис. 3).
Серед фрагментів виділяється уламок посудини, виготовленої зі світло-жовтої
глини, з ледь відігнутим вінчиком. На відстані 2 см від вінчика вона прикрашена
орнаментом, який являє собою рядок нігтьових відбитків, розташованих паралельно
вінчику.
На пам’ятці виявлено фрагмент кришки посудини діаметром 5,5 см, прикраше-
ний концентричним орнаментом з відбитками штампу по краю.
Із 154 фрагментів орнаментованого посуду 17 екземплярів прикрашені так зва-
ним пунктирним орнаментом, решта – представлені візерунками із заглиблених
паралельних ліній, проміжок між якими іноді заповнений відбитками штампу (Пере-
сунчак 2012б). Особливістю орнаментальних мотивів тополівського поселення, з
точки зору автора, є візерунок у вигляді заглибленої лінії, що окантовує посуд, пер-
пендикулярно від якої відходять три ряди штрихів або крапок. Цікавим є також орна-
мент уламка невеликої посудинки: концентричний рельєфний виступ у вигляді кно-
почки діаметром біля 1 см; виступ по колу, в свою чергу, прикрашено точками біля
основи.
Кераміка з поселення представлена також 5 екземплярами вінчиків окремого
типу посуду, шириною 2,5–3 см. Їх орнамент складають заглиблені лінії, розташова-
ні під кутом по відношенню до краю вінчика, Сам же край вінчика прикрашений
короткими відбитками штампу (рис. 4)
Під час обстеження пам’ятки було виявлено 2 ручки від посуду. Одна з них
являє собою невисокий конічний виступ з отворами. Від вершини виступу відходять
розширяючись дві пари ліній у вигляді пунктирного орнаменту. Інша ручка викона-
на у вигляді виступу висотою біля 1 см і прикрашена врізаними довгими та коротки-
ми лініями.
«Імпортний» розписний посуд на поселенні нечисленний – він представлений
двома фрагментами світло-жовтого кольору, виготовлених з добре відмученої глини.
Один з них – уламок вінця, другий – уламок S-видної посудини. Орнамент на обох
фрагментах відсутній.
Знаряддя праці на поселенні Тополі представлені кам’яними та кістяними виро-
бами. Крем’яний матеріал налічує 128 зразків, зокрема, відходи виробництва, скреб-
ки та наконечники стріл. Кремінь в своїй більшості світло-сірого кольору з білими
вкрапленнями, 9 екземплярів мають темно-сірий і 5 – сірувато-жовтий колір.
Серед виробів переважають скребки. На поселенні їх зібрано 39 екземпляри. З
них скребків на відщепах – 28, на пластинах – 11. Округлої форми з ретушованим
краєм 11 скребків, 8 скребків виконано із ледь загостреним кінцем (рис. 5). На посе-
ленні виявлено також крем’яний перфоратор світло-сірого кольору довжиною біля
3 см та 2 фрагменти вкладишів прямокутної форми.
Зброя із кременю представлена 4 наконечниками стріл довжиною 3–4 см три-
кутної форми. Основа 3-х стріл пряма, а одна має виїмку. Крім того, в останнього
наконечника один край має подовження, що мало надавати стрілі обертальної сили
під час польоту (Пересунчак 2012б). Краї наконечників з обох сторін підгострені
способом ретушування (рис. 6).
До кам’яних знарядь поселення Тополі належить фрагмент розтиральника окру-
глої форми, виготовленого з кварциту, а також уламок мотики чи сокири довжиною
157
9 і шириною 4 см із сірувато-білого каменю. З чотирьох сторін виріб старанно від-
шліфовано.
Знаряддя землеробства представлені кам’яним наконечником мотики довжи-
ною 5 і шириною 3 см. Вся поверхня наконечника відшліфована, в тому числі і на
обушку (Пересунчак 2012б). Робоча частина також загострена шліфуванням та має
трохи розширену частину (рис. 7).
На думку автора, значний інтерес серед дослідників Трипілля може викликати
уламок знаряддя трикутної форми розмірами 3 u 3 u 2 см, виготовленого із жадеї-
ту зеленого кольору. Поверхня виробу старанно відшліфована до дзеркального бли-
ску. В розломі проглядається зерниста маса також зеленого кольору (рис. 8–9).
На пам’ятці виявлено 2 знаряддя з кістки верболистної форми. Робочі частини
знахідок загострені шліфуванням, а також мають загострений кінець. На їх поверх-
нях проглядаються сліди лискування. Ці ознаки дають можливість зробити виснов-
ки про те, що дані вироби застосовувалися в гончарному виробництві під час лощін-
ня або орнаментації (рис. 10).
Таким чином, аналіз виявленої на поселені Тополі кераміки дає підстави відне-
сти його до етапу В І трипільської культури. Можна припустити, що пам’ятка нале-
жить до числа тих, які представляють найбільш ранні фази згаданого етапу.
Література
Видейко М.Ю. 1987. Отчет об археологической разведке в Гайворонском районе Киро-
воградской области в 1987 году // НА ИА НАНУ. – 1987/37а.
Добровольський А.В. 1952. Перше Сабатинівське поселення // Археологічні пам’ятки
УРСР. 4. К.
Палагута И. 1998. К проблеме связей Триполья-Кукутени с культурами энеолита степ-
ной зоны Северного Причерноморья // РА. № 1.
Пересунчак О.С. 2012а. Пам’ятки археології Гайворонщини // Матеріали ІV обласних
краєзнавчих Куценківських читань. Кіровоград.
Пересунчак О.С. 2012б. Нові трипільські поселення на Південному Бузі // Земледельцы
и скотоводы древней Европы. К. – СПб.
Пересунчак О.С. 2013. Пам’ятки археології в середній течії р. Південний Буг // Между-
народная конференция «Природная среда Черноморского региона за последние 30 тысяч лет:
от прошлого к прогнозированию будущего», Одесский национальный университет имени
И.И. Мечникова. Одесса.
Цвек О.В. 1999а. Нові дослідження багатошарового поселення східнотрипільської куль-
тури Березівка на Південному Бузі // Археологічні відкриття в Україні 1998–1999 рр. К.
Цвек О.В. 1999б. Структура східнотрипільської культури // Археологія. № 3. К.
Цыбесков В.П. 1971. Некоторые итоги исследования Березовского поселения // Мате-
риалы и исследования по археологии Северного Причерноморья. Т. 7. Одесса.
Черныш Е.К. 1982. Энеолит Правобережной Украины и Молдавии // Энеолит СССР. М.
158
O.S. Peresunchak
The settlement of Trypillian culture in Topoli
The article is dedicated to the new settlement of Trypillian culture named Topoli
which was discovered by author in 2003. It is located in the neighbourhood of eponymous
village in the area of Gaivoron district, Kirovograd region. There are some characteristic
features of the geographical position of the site and a notable amount of artefacts that have
being found during the visual investigations since the period of discovering till 2014. The
article describes the varieties of pottery, lithic equipment and the other artefacts dated by
the period of Aeneolithic. Special attention is paid to the discovery of the fragmented tool
made of jade. On the basis of pottery complex the author dates it to the stage BI of Trypil-
lian culture, more precisely to its early stage.
Рис. 1. Розташування поселення Тополі (стрілка). Топографічна основа: карта 1:100000.
Рис. 2. Фрагмент стінки кухонної
посудини.
Рис. 3. Фрагмент стінки столової
посудини з концентричним
візерунком, виконаним
прогладженими лініями.
Рис. 4. Фрагмент вінця посудини.
Рис. 5. Скребки. Кремінь.
Рис. 6. Наконечники метального озброєння. Кремінь.
Рис. 7. Профіль мотики. Камінь.
Рис. 8–9. Шліфований виріб з жадеїту (?).
Рис. 10. Кістяне знаряддя.
|