Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології

The paper gives the results of geological and petrologic investigations of rock samples from Tashlik site (Sabatinovskaja culture of the Late Bronze Age). Several issues are raised by the author: 1) the problem of origin of ferric-containing «red» ore of Krivorozhskiy type; 2) the range of use of th...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Материалы по археологии Северного Причерноморья
Date:	2015
Main Author:	Петрунь, В.Ф.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Одеський археологічний музей НАН України 2015
Subjects:	Архивные материалы
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171194
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології / В.Ф. Петрунь // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2015. — Вип. 13. — С. 285-292. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-171194
record_format	dspace
spelling	Петрунь, В.Ф. 2020-09-13T07:08:27Z 2020-09-13T07:08:27Z 2015 Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології / В.Ф. Петрунь // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2015. — Вип. 13. — С. 285-292. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. XXXX-0126 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171194 The paper gives the results of geological and petrologic investigations of rock samples from Tashlik site (Sabatinovskaja culture of the Late Bronze Age). Several issues are raised by the author: 1) the problem of origin of ferric-containing «red» ore of Krivorozhskiy type; 2) the range of use of the latter (in metallurgy and as painting device) since the Eneolithic; 3) the problems of specific terminology usage in relation to similar geological stuff; 4) the need for qualified archaeological and petrologic case-analysis. uk Одеський археологічний музей НАН України Материалы по археологии Северного Причерноморья Архивные материалы Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології Colouring hornfels of the Tashlyck complex and the problem of ferruginous quartzite in the archaeology Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології
spellingShingle	Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології Петрунь, В.Ф. Архивные материалы
title_short	Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології
title_full	Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології
title_fullStr	Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології
title_full_unstemmed	Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології
title_sort	краскові роговики ташлицького комплексу та проблема залізних в археології
author	Петрунь, В.Ф.
author_facet	Петрунь, В.Ф.
topic	Архивные материалы
topic_facet	Архивные материалы
publishDate	2015
language	Ukrainian
container_title	Материалы по археологии Северного Причерноморья
publisher	Одеський археологічний музей НАН України
format	Article
title_alt	Colouring hornfels of the Tashlyck complex and the problem of ferruginous quartzite in the archaeology
description	The paper gives the results of geological and petrologic investigations of rock samples from Tashlik site (Sabatinovskaja culture of the Late Bronze Age). Several issues are raised by the author: 1) the problem of origin of ferric-containing «red» ore of Krivorozhskiy type; 2) the range of use of the latter (in metallurgy and as painting device) since the Eneolithic; 3) the problems of specific terminology usage in relation to similar geological stuff; 4) the need for qualified archaeological and petrologic case-analysis.
issn	XXXX-0126
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171194
citation_txt	Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології / В.Ф. Петрунь // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2015. — Вип. 13. — С. 285-292. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT petrunʹvf kraskovírogovikitašlicʹkogokompleksutaproblemazalíznihvarheologíí AT petrunʹvf colouringhornfelsofthetashlyckcomplexandtheproblemofferruginousquartziteinthearchaeology
first_indexed	2025-11-26T13:28:52Z
last_indexed	2025-11-26T13:28:52Z
_version_	1850624853742190592
fulltext	285 В.Ф. Петрунь Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізистих кварцитів в археології Передані І.М. Шарафутдіновою в 1991 р. для дослідження зразки червоноколір- них гірських порід з давно і ретельно вивчаємого Ташлицького поселення сабатинів- ської культури (Шарафутдинова 1989: 169) представлені досить великими плескати- ми (що були виламані з цілику за природними тріщинами окремості) уламками з суб- паралельним перешаруванням (потужністю до 8, але переважно по 2–5 мм) сіро-ро- жевих, більш міцних (твердістю до 7 одиниць за шкалою Мооса) кварцевих провер- стків з глиноподібною, ясно- або темно-вишневою, фарбуючою руки мінеральною речовиною. Остання – м’яка (дряпається мідною голкою), але не розмокає у воді, жирнувата на дотик, приховано-зерниста, подекуди з рідкою, дрібною (до 1 мм) пунктацією брунатних гідро-окислів заліза, – псевдоморфоз заміщення по якихось більш крупнозернистих та іномінеральних за складом, порівнюючи з базисом, вклю- ченнях типу вихідних залізистих силікатів або карбонатів. З поверхні деякі з оглянутих фрагментів вкриті тонкими (у десяті долі міліме- трів) білими, рідше сіруватими плівками, які в порошку на холоді активно реагують з соляною кислотою стандартного розведення, в імерсійних препаратах виявляють пелітоморфну структуру (з розмірами окремих зерняток переважно 0,005 мм), а в схрещених ніколях петрографічного мікроскопу – високе, агрегатне інтерференцій- не забарвлення та показник заломлення (безумовно близької до термограм так званих «гідрогематитів» криворізького походження (рис. 1, Г, Д, Е)), No = 1,658W0,003, що доводить кальцитову природу подібних безсумнівно вторин- но-інфільтраційних утворень. Тверді прошарки породи під мікроскопом виявляються складеними майже ви- ключно більш-менш кутастими кварцовими зернами (їх розмір – від 0,02 до 0,08, переважно 0,03 мм в діаметрі). Нерідко по периферії вони мають тонкодисперсні гематитові плівочки-«сорочки», що й надає агрегатові відповідного забарвлення. Розміри та форма зерен описуваних прошарків породи в цілому подібні до так зва- ної «маршалітової сипучки» (Петрунь, Пирогов 1962: 23, рис. 1), що утворюється внаслідок глибокого вивітрювання залізистих роговиків криворізького типу. Але на відміну від останньої ці агрегати не дезінтегровані, при спробах розчавлювання дрібнесеньких уламків стисканням між двома скельцями подрібнюються за значно- го зусилля і характеризуються типово для метаморфічних порід гранобластовою, а то й торцевою структурою. М’які червоні, що легко беруться, глино- чи швидше аргілітоподібні прошарки за такими ознаками, як утворення магнітного корольку на деревному вугіллі перед відновним полум’ям паяльної трубки, вишнева риска на порцеляновій пластинці, високий вміст заліза та підвищений – германію (табл. 1, 1), нарешті, термоінертний (за люб’язним визначенням доцента Одеського державного університету ім. І.І. Меч- никова В.І. Нікітіна) характер кривої нагрівання1 (рис. 1, ж), з незначним ендоефек- том при температурі 570° C, який вказує на присутність в цьому полімінеральному агрегаті також гетиту, слід вважати тільки так званою «красковою» рудою, типовою для порід криворізької метаморфічної серії з її завжди, на відміну від залізорудних утворень іншого походження (табл. 1, 13–15), відносно підвищеною германієносні- стю (Григорьев 1967: 177–178). 286 Т аб ли ц я 1. Р ез ул ьт ат и н аб л и ж ен о – к іл ьк іс н ог о сп ек тр ал ьн ог о ан ал із у ч ер во н и х за л із н и х во хр з п ам ’я то к с аб ат и н ів сь к ої ( 1) , у са ті в сь к ої ( 2) , я м н ої ( 3- 10 ), п із н ьо п ал ео л іт и ч н ої ( 11 ) к ул ьт ур п ів н іч н ог о П р и ч ор н ом ор ’я ( з ф он ді в О де сь к ог о ар хе ол ог іч н ог о м уз ею і М и к ол ії в сь к ої е к сп ед и ц ії І А А Н У к р аї н и ) та к ор ін н и х в ід сл он ен ь К р и во го Р ог у (1 2) , п он и зз я р . Б ак ш ал и ( 13 ), б ас ей н у р .С и н ю хи ( 14 ) та о к ол и ц ь м .У м ан ь н а К ір ов ог р ад щ и н і (1 5) № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 * 13 14 15 S i 4 Х > 10 8 > 10 > 10 > 10 > 10 > 10 > 10 4 5 0, 8 3 > 10 A l 0, 2 0, 01 8 1, 5 3 2, 5 2 5 2, 5 5 1, 2 0, 1 0, 2 1, 5 1, 2 M g – – 0, 08 0, 1 0, 3 0, 4 0, 4 0, 5 0, 25 1 0, 12 – 0, 04 0, 01 0, 08 В C a 0, 08 0, 02 0, 3 0, 5 0, 3 0, 2 0, 3 0, 6 0, 3 0, 6 0, 4 0, 05 0, 03 0, 02 0, 15 м F e > 10 > 10 5 > 10 > 10 8 8 > 10 > 10 > 10 > 10 > 10 > 10 > 10 > 10 і K – – – 1, 5 1, 2 1, 5 1, 5 10 ,5 1 1, 5 – – – 1 1 с N a 0, 03 0, 03 0, 12 0, 3 0, 2 0, 25 0, 4 0, 4 0, 3 0, 5 0, 05 0, 03 0, 03 0, 1 0, 2 т, P 0, 12 – 0, 25 1 0, 06 0, 06 0, 5 0, 4 0, 5 2 0, 1 0, 1 0, 12 0, 2 0, 2 S r – 0, 01 5 – 0, 08 0, 01 2 – 0, 01 5 0, 03 0, 01 0, 1 – – – – – % B a – – 0, 01 0, 02 0, 03 0, 01 5 0, 02 0, 05 0, 02 0, 05 – – – – – T i 0, 00 5 0, 00 1 0, 3 0, 15 0, 3 0, 2 0, 15 0, 3 0, 25 0, 4 0, 00 4 0, 00 5 0, 00 2 0, 12 0, 15 M n 0, 02 5 0, 00 3 0, 00 2 0, 05 0, 00 8 0, 01 2 0, 12 0, 01 5 0, 03 0, 03 0, 5 0, 01 0, 1 0, 04 0, 12 V 60 10 50 80 10 0 12 0 10 0 10 0 80 15 0 50 50 80 30 0 80 C r 25 – 40 60 80 60 80 15 0 12 0 20 0 15 25 10 80 50 C o – 0, 8 3 1 6 5 10 10 5 4 25 – 15 6 25 N i 30 20 25 15 25 30 30 50 30 30 50 25 30 30 40 287 П ер ел ік м іс ц ез н ах од ж ен ь (К – к ур га н , П – п ох ов ан н я, Д Д Е – Д ун ай -Д н іс тр ов сь ка е кс п ед и ц ія в ід п ов ід н ог о ро ку ) та п ри ві д до сл ід н и кі в: 1. Т аш ли кс ьк е п о се ле н н я (І .М . Ш ар аф ут ді н ов а) ; 2. У са то во , К 1 /1 2, П 1 ( Е .Ф . П ат ок ов а) ; 3. Я ск и , К 1 , П 1 4 (І .Л . А ле кс єє ва ); 4 . С ер гі єв ка , К 1 , П 2 ( О .М . Д зи го вс ьк и й ); 5 . С ер гі єв ка , К 1 , П 1 ( О .М . Д зи го вс ьк и й ); 6 . К уб ей , К 2 1, П 1 1 (Л .В . С уб от ін ); 7 . Д Д Е -7 8, К 19 , П 1 6 (Л .В . С уб от ін ); 8 . В и н ог ра ді вк а ІІ , К 1 , П 4 ( І. Л . А ле кс єє ва ); 9 . Д Д Е -7 8, К 1 9, П 14 ( Л .В . С уб от ін ); 1 0. Н ер уш ай , К 1 , П 1 9 (М .М . Ш м аг лі й ); 1 1. А н ет ів ка І І (В .Н . С та н ко ); 1 2. К ри ви й Р іг ( В .Ф . П ет ру н ь) ; 13 . р. Б ак ш ал а (В .Ф . П ет ру н ь) ; 14 . р. С и н ю ха , К ре м ен и щ е (В .Ф . П ет ру н ь) ; 15 . м . У м ан ь, б . К от ло м и й ка , бу ри й з ал із н як ( Т. М . Б уз ян ). H f, N b, T a, C e, U , T h, W , C d, B i, I n, T l, S b, T e п о ви зн ач ен н ях в ід су тн і. Л аб ор ат ор ія ф із и чн и х м ет од ів а н ал із у В С Е Г Е І. В ед уч и й ін ж ен ер Ю .Н . Б ор ін . Х – в и зн ач ен н я н ем ож ли ве з а те хн іч н и м и п ри чи н ам и . * – ан ал із І М Г Р Е . Z r – – 30 0 80 60 40 30 50 60 12 0 – – – 50 25 0 S c – – 8 3 8 4 3 10 3 6 2, 5 – – 12 3 В Y – – 2, 5 3 8 2 1, 5 5 3 6 – – 2, 5 12 м Y b – – – – 1 – – 0, 8 – 0, 8 – – – – 1, 5 і B e 0, 5 – 1 0, 8 1 1 0, 8 1, 2 1, 2 1, 5 1 0, 5 1 1 1 с L i – – 25 15 40 15 40 25 20 20 – – – 10 12 т, M o – 5 3 5 8 12 4 5 3 30 12 – – 1, 2 1 S n – – – 4 2 4 5 2 – 4 – – 2 5 – г/ т C u 6 15 60 12 0 10 0 12 0 15 0 10 0 15 0 20 0 10 6 30 10 0 15 0 P b 20 0, 3% 8 25 0 10 0 10 0 12 0 15 0 20 0 25 0 20 20 15 0 15 0 30 Z n 30 0, 1 50 20 0 10 0 12 0 40 0 15 0 15 0 20 0 25 0 30 80 0 0, 1% 40 0 A g – 0, 5 0, 25 3 0, 4 0, 2 3 0, 5 2 12 – – – 1, 5 0, 1 G e 30 30 – 6 – 3 – – – 4 – 30 3 3 – G a – – 15 12 12 15 15 12 10 15 3 – – 15 10 A s – 0, 6% – – – – – – – – – – – – – 288 З початку сучасної промислової розробки (1877 р.) залізних родовищ Криво- різького басейну, названа сировина використовувалася і як руда в металургії і як мінеральна фарба – залізний сурик, забезпечуючи, наприклад, 50% потреби дорево- люційної Росії у подібному червоному барвнику (Климов 1920: 191), який відносив- ся до так званих «красильних глин» на відміну від деяких інших гатунків природних вохр регіону (Минералогия Криворожского бассейна 1977: 26). Таким чином, виявлені на Ташлицькому поселенні червоні смугасті породи найдоцільніше іменувати саме «красковими роговиками», як це практикувалося здавна (Геологическое строение... 1957: 173–180). Цей термін, так само як і «глини- сті червоні залізняки» (Гершойг 1955: 202), «краскові руди», «краски», нарешті «окраскування», як один з процесів їх виникнення в природі, загальновживаний в геолого-мінералогічній літературі, а з ініціативи автора ще 35 років тому запропоно- ваний і для археологічних праць (Петрунь 1967: 6). Ташлицька знахідка, таким чином, додатково доводить своєчасність використання подібної назви в археологіч- ній практиці, хоч слід зазначити, що відповідний термін, як і питання походження «красок», на протязі кількох десятиріч були об’єктами дискусії, наслідки якої відлу- нюються мало не до останніх років (Справочник... 1975: 298). Починаючи з 1941 р. ряд авторів (Каніболоцький 1952: 126; Белевцев 1951: 3 та далі; Белевцев 1952: 126; Доброхотов 1954: 3–4; Белевцев, Акименко 1957: 7–8) спочат- ку запропонували, а потім доводили, що назву «краскові утворення» слід замінити на «гідрогематитові». Одночасно процеси їх виникнення інші дослідники почали тракту- вати по різному (Мартиненко 1955: 100 та далі; Федорченко 1955: 216; Бура 1956: 147–153). І тільки після доказів того, що гідрогематит як мінерал у «красках» відсутній (Залата 1955: 74–77; Гершойг 1956: 164), а самі вони могли виникати в умовах дотре- тинного континентального вивітрювання за рахунок різних вихідних порід (Гершойг 1955: 213–215), назви «красковий прошарок», «красковий роговик», «краскова руда» були реабілітовані. Проте поруч з ними віднині все частіше вживаються і такі словос- получення, як гетито-гематитові руди (Геология Криворожских железорудных место- рождений, т. ІІ, 1962: 48), дисперсногематитові з гетитом або просто дисперсногемати- тові (Дмітрієв, Кравченко 1965, табл. 2) чи навіть «гідратні» (Белевцев, Белевцев 1981: 40) утворення, що слід мати на увазі при будь-яких ідентифікаційних спробах. Саме тому для ташлицької знахідки, як і для однотипних, що можуть виявити- ся в майбутньому, доцільно користуватися терміном «краскових» роговиків-руд, щодо криворізького походження яких сумнівів не може бути: в територіально най- ближчих до Ташлику відслоненнях залізистих порід докембрійського віку типу квар- цово-магнетитових кварцитів Побужжя (Петрунь 1967а: 55), або ревізованих авто- ром свого часу аналогічних утворень середньої течії Дніпра (там, де зараз працює Кременчуцький гірничо-збагачувальний комбінат), або Приазов’я (Корсак-Могила та Куксунгур), ознак подібного «окраскування» нема, в той час як на Криворіжжі вздовж річок Інгульця та Саксагані їх чимало і зараз. Як довели результати археолого-петрографічного аналізу каменю поселення Виноградний Сад на правобережжі Південного Бугу, багато років плідно досліджу- ваного І.М. Шарафутдіновою, регіон сучасного Кривбасу або безпосередньо відвіду- вався сабатинівською людністю Побужжя1, або мали з цією територією налагоджені _______________ 1 Бо тільки звідти можуть походити досить численні в її колекції великі білі аркозові метапісковиково- гравелітові зернотерки з такими однозначно діагностуючими ознаками, як наприклад, зеленкуваті фукситоподібні слюди, плями вторинного окраскування, тощо, чи сірі філітові сланці так званої нижньої свити криворізького протерозою. 289 культурні зв’язки. Та й широко розповсюджені на той час в Північному Причорно- мор’ї ливарні матриці «багаторазового використання» переважно з криворізьких талькових сланців достатньо промовляють самі за себе. Отже, просування криворізької за походженням кам’яної сировини на південь, тепер, як доводиться і «краско-роговиковим» ташлицьким варіантом, є фактом і не повинно вважатися чимось незвичайним. Більш того, тепер можна вважати доведе- ним, що процес цей розпочався набагато раніше епохи пізньої бронзи, принаймні вже з часів енеоліту. Свого часу, виявивши серед матеріалів Усатівського комплексу уламок магнети- тового роговику-кварциту криворізького типу, автор досить обережно поставився до визначення ймовірного походження подібної сировини, припускаючи навіть теоре- тично обґрунтовану можливість переносу його на південь льодами понтичного моря (Петрунь 1967: 6). Зараз же, за результатами спектрального аналізу однієї з усатів- ських вохр (табл. 1, 2) можна вважати, що, на відміну від серії хронологічно більш пізніх мінеральних фарб переважно ямного часу, люб’язно переданих авторові для порівняння В.Г. Петренком (табл. 1, 3–11), вона має саме криворізьке походження: занадто крихка, щоб витримати транспортування морськими течіями понтичного водоймища, вона за вмістом германію (типового елемента – домішки залізорудних серій України), не відрізняється саме від красок і Ташлику, і власне Кривого Рогу (табл. 1, 1 та 12). Щодо аномально підвищених мініконцентрацій в усатівському матеріалі свинцю та миш’яку, то вони швидше за все пов’язані з домішками гіпоте- тично разом з залізним суриком зберігавшихся інших червоних мінеральних фарб, а саме свинцевого сурику та реальгару. Можливість присутності останнього, врахо- вуючи наявність в матеріалах Усатівського поселення шматка стибніту, сумнівів не викликає. Залишається не вирішеним питання про можливе використання «красок» влас- не Ташлику, особливо зважаючи на факт знахідки в комплексі Ташлик 1 чи не най- старішого для регіону залізного шила (Шарафутдинова 1989: 178): що це – металур- гійна сировина чи мінеральна фарба? На перший погляд невисокий вміст фосфору та сірки в краскових рудах Кривбасу (Сафонова 1936: 14–16), – фактор, сприяючий саме металургійній переробці залізорудної сировини. Але така особливість «краско- вих» прошарків вивчених зразків, як відносна пелітоморфність та пов’язана з нею щільність, знижує ефект проходження відновних газів крізь шихту з подібного мате- ріалу, і, зважаючи на мінеральний склад сировини, вимагає більш високотемператур- ного режиму, ніж, наприклад, при отриманні кричного заліза з суто бурозалізнякових руд (які відомі і на Побужжі, і на тому ж Криворіжжі у вигляді так званих валунча- тих руд, наприклад, в районі колишнього кар’єру Добровольського, або конкрецій- них руд Нікопольщини, тощо); загальновідомо, що виплавка заліза повсюдно почи- налася саме з бурозалізнякової або карбонатної сидеритової сировини. Не правили краски Ташлика і за золоту руду, хоч вони, дійсно містять цей метал (Бура, Куделин 1957: 391), так само, як і деякі інші породи Кривого Рогу (Минерало- гия... 1977: 52), але в непромислових (навіть на сьогодні) кількостях. Не можна вба- чати в знайдених краскових роговиках золоту руду ще й тому, що процес видобутку золота потребував промивки на місці, де крім золотоносних порід (перш за все алю- віальної або елювіальної природи, і тільки набагато пізніше, – корінного походжен- ня) малася в достатній кількості вода, і завжди виключав будь-яке транспортування видобутої сировини, та й ще за десятки чи сотні кілометрів. 290 Все це примушує припускати, що краскові роговики Ташлика привернули до себе увагу давніх насельників цієї частини Побужжя або як мінеральна фарба з висо- коякісними покриваючими властивостями2, або як речовина нам поки що невідомо- го призначення (здатна, наприклад, в тонкоподрібненому стані вживатися для полі- рування, тощо). Терміни «залізисті роговики» (до яких належать і «краскові» відміни Ташлику) та «залізисті кварцити» в геолого-мінералогічній та, особливо, збагачувальній прак- тиці перекривають одне одного (Петрунь 1961: 64). Дедалі ці терміни, безумовно, все частіше будуть використовуватися і археологами. Тому час розібратися в цій про- блемі докладніше3, щоб виключити плутанину в номенклатурі порід, які складають- ся з кремнезему та заліза, але через відміни в походженні, властивостях, структурно- текстурних характеристиках мають зовсім різні сфери використання в різновічних археологічних пам’ятниках (Праслов 1992: 96–97). За останніми довідковими даними (Справочник по петрографии Украины 1975: 278), залізистий кварцит – «це середньо- або крупнозерниста порода, масивна або смугаста, складена кварцом, магнетитом чи гематитом з домішкою силікатних міне- ралів, або без останніх, глибше метаморфізований аналог (амфіболітова та гранулі- това фації) залізистого роговику», тобто це зовсім не одне і те ж, особливо тепер, коли обидві різновидності зафіксовані в археологічних зібраннях. Дійсно, якщо у випадку Ташлику мова йдеться саме про залізистий «красковий» роговик, то поруч з цим непоодинокі факти використання безсумнівних залізистих кварцитів гранулі- тової фації доведені для енеоліта Побужжя, власне Сабатинівки 1 (Петрунь 1967а: 56). А от «залізисті кварцити» металургійного центру на Уманьщині (Бидзиля та інші 1983: 5 та далі) ними просто не можуть бути, тому що в регіоні подібні утворен- ня відсутні (Юрк 1953: 23 та далі). Наша потрійна перевірка околиць Котломийки метаморфогенних залізистих утворень не виявила, а спектральне дослідження зраз- ка використаної руди з залишків горна, люб’язно передана авторові Г.М. Бузян, вия- вляє низький вміст германію (табл. 1, 15), тобто теж доводить неметаморфогенне походження вихідної сировини. На терені Черкаської області відомі залізисті пісковики, тобто первісно відно- сно молоді осадові породи харківського ярусу, складені кварцовою кластикою з гети- то-гідрогетитовим цементом (Строительные материалы Украины...1963: 62), в яких можуть зустрічатися стягнення бурого залізняка як можливої металургійної сирови- ни. В розрізі неогенових та четвертинних відкладів цього регіону, в корі вивітрюван- ня кристалічних порід щита (табл. 1, 13, 14) теж досить звичайні бурі та червоні запі- щанені залізисті конкреції, але все це нічого спільного з справжніми залізистими кварцитами не має, що слід пам’ятати, так саме, як і у випадках посилання на кри- ворізькі залізисті кварцити, як гіпотетичної сировини інших нещодавно знайдених пам’яток античного чи скіфського походження. Тільки при кваліфікованій археоло- го-петрографічній перевірці вихідної металургійної сировини у кожному конкретно- му випадку (з більш-менш обґрунтованими висновками щодо її складу, походження та можливого використання) слід обережніше користатися такою точною терміноло- _______________ 2 До речі, з цією ж метою вона вживалася і за скіфських часів (Петрунь 1967: 6). 3 Так само, як свого часу це було зроблено для залізисто-кременистих порід кори вивітрювання (Пет- рунь 1971: 127 та далі). 291 гією, як кварцити, роговики, пісковики, тощо, аби уникнути прикрих непорозумінь, типу, наприклад, терміну «джеспіліто- вих пісковиків» (!), які ще трапля- ються навіть в деяких археологіч- но бездоганних монографіях, наприклад, у присвяченій Анетів- ці 2 (Станко, Григорьева, Швайко 1989: 65). В матеріалах останньої, як доводять петрографічні пере- вірки каменю з частини розчисток та промивок, надані А.В. Главен- чук, наявні уламки різних ґатунків безумовно вихідних криворізьких за походженням метаморфічних гірських порід (як нерудних, так і залізистих роговиків – мікроквар- цитів та джеспілітів), які не слід вважати пісковиками. Це немину- че призводить не тільки до геоло- го-мінералогічної термінологічної, а й ідентифікаційної плутанини, хоч з точки зору останніх фактів безумовні зв’язки мешканців Анетівки 2 з більш східними терито- ріями сумнівів викликати не можуть. Література Белевцев Я.М. 1951. Мінерал гідрогематит та його роль в рудоутворенні Кривого Рогу // Геологічний журнал. Т. ІІ. Вип. З. Белевцев Я.Н. 1952. Генетическая классификация железных руд Кривого Рога // Минер. сб. Львовского геол. общ. № 6. Белевцев Я.Н., Акименко И.М. 1957. Перспективы распространения богатых железных руд на глубину в Криворожском бассейне // Разведка и охрана недр. № 9. Белевцев Я.Н., Белевцев Р.Я. 1981. Геологическое строение и железные руды Криво- рожского бассейна. К. Бидзиля В.И., Вознесенская Г.А., Недопако Д.П., Паньков С.В. 1983. История черной металлургии и металлообработки на территории УССР (ІІІ в. до н.э. – ІІІ в. н.э.). К. Бура Г.Г. 1956. К вопросу о структурах «красковых» руд Криворожского железорудного бассейна // Минер. сб. Львовского геол. общ. № 10. Бура Г.Г., Куделин В.Н. 1957. О присутствии золота в «красковых» рудах и вмещающих их породах Криворожского железорудного бассейна // Минер. сб. Львовского геол. общ. № 11. Геология Криворожских железорудных месторождений. 1962. В 2-х томах. Т. ІІ. К. Геологическое строение и железные руды Криворожского бассейна. 1957. М. Гершойг Ю.Г. 1955. Генезис руд Кривого Рога // Минер. сб. Львовского геол. общ. № 9. Гершойг Ю.Г. 1956. Процессы минералообразования в первично-осадочных богатых железных рудах Кривого Рога // Вопросы минералогии осадочных образований. Кн. 3–4. Львов. Григорьев В.М. 1967. Некоторые закономерности распределения германия в железис- тых кварцитах докембрия // Проблемы осадочной геологии докембрия. Вып. 2. М. Рис. 1. «Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізистих кварцитів в археології». 292 Дмитриев Э.В., Кравченко В.М. 1965. Процессы глубинного выветривания и зональ- ность их проявления в Саксаганском районе Кривого Рога // Геология рудных месторожде- ний. Т. 7. № 5. Доброхотов М.М. 1954. До питання про генезис залізних богатих руд криворізького ти- пу // Геологічний журнал. Т. 14. Вип. 1. Залата Л.Ф. 1955. До питання про генезис залізних руд Саксаганського району Кривого Рогу // Геологічний журнал. Т. 15. Вип. 1. Иванова В.П. 1961. Термограммы минералов // Записки Всесоюз. минералогич. общ. Ч. 90. Вып. 1. Каниболоцкий П.М. 1941. К вопросу о генезисе руд Кривого Рога // Науч. Записки. Дне- пропетровского гос. Ун-та. Т. 27. Сборн. работ геол.-геграф. ф-та и института геологии. Вып. 2. Климов Б.К. 1920. Краски минеральные (природные) // Нерудные ископаемые. Т. 2. Мартыненко Л.И. 1955. Роль гипергенных процессов в образовании руд Саксаганской полосы Кривого Рога // Геология и генезис руд Криворожского железорудного бассейна. К. Минералогия Криворожского бассейна. 1977. К. Петрунь В.Ф. 1961. Краснополосчатые роговики Кривого Рога как новый декоративно- поделочный камень // Самоцветы. № 2. Петрунь В.Ф. 1967. О достоверности петрографо-минералогических определений в ар- хеологической практике // ЗОАО. Т. II (35). Одесса. Петрунь В.Ф. 1967а. К петрографическому определению состава и районов добычи ми- нерального сырья раннеземледельческими племенами Юго-Запада СССР // КСИА. Вып. 111. Петрунь В.Ф. 1971. Железисто-кремнистые породы кор выветривания в первобытной технике степной зоны юга СССР // СА. № 4. Петрунь В.Ф., Пирогов Б.И. 1962. Формирование карстово-суффозионых пустот в же- лезорудных породах Криворожья // Изв. высш. учеб. заведений. Геология и разведка. № 5. Праслов Н.Д. 1992. Использование красок в палеолите // КСИА. Вып. 206. Сафонова М.Ф. 1936. Углерод, сера и фосфор в красковых рудах Криворожского бас- сейна // Разведка недр. № 22. Справочник по петрографии Украины (магматические и метаморфические породы). 1975. К. Станко В.Н., Григорьева Г.В., Швайко Т.Н. 1989. Позднепалеолитическое поселение Анетовка ІІ. К. Строительные материалы Украины. Черкасская область. 1963. К. Федорченко В.С. 1955. К вопросу о генезисе «красковых» руд Криворожского бассей- на // Минералогический сборник Львовского геологического общества. № 9. Шарафутдинова И.Н. 1989. Хозяйство племен сабатиновской культуры // Первобытная археология. К. Юрк Ю.Ю. 1953. Петрология Уманского и Антоновского гранитных плутонов. К. V.F. Petrun’ Colouring hornfels of the Tashlyck complex and the problem of ferruginous quartzite in the archaeology The paper gives the results of geological and petrologic investigations of rock sam- ples from Tashlik site (Sabatinovskaja culture of the Late Bronze Age). Several issues are raised by the author: 1) the problem of origin of ferric-containing «red» ore of Krivo- rozhskiy type; 2) the range of use of the latter (in metallurgy and as painting device) since the Eneolithic; 3) the problems of specific terminology usage in relation to similar geolo- gical stuff; 4) the need for qualified archaeological and petrologic case-analysis.

Краскові роговики Ташлицького комплексу та проблема залізних в археології

Institution

Similar Items