Наші презентації
Смілянська В. З поля шевченкознавства;
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Series: | Слово і Час |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171230 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Наші презентації // Слово і Час. — 2019. — № 10. — С. 43,72,100,125. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-171230 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1712302025-02-09T21:58:48Z Наші презентації Our presentations Наші презентації Смілянська В. З поля шевченкознавства; Федорук О. Роман Куліша “Чорна рада”: Історія тексту; Скорина Л. “Гомін і відгомін”: дискурс інтертекстуальності в українській літературі 1920-х років; Поліщук Я. Фронтирна ідентичність: Одеса ХХ століття. 2019 Article Наші презентації // Слово і Час. — 2019. — № 10. — С. 43,72,100,125. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171230 uk Слово і Час application/pdf Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наші презентації Наші презентації |
| spellingShingle |
Наші презентації Наші презентації Наші презентації Слово і Час |
| description |
Смілянська В. З поля шевченкознавства; |
| format |
Article |
| title |
Наші презентації |
| title_short |
Наші презентації |
| title_full |
Наші презентації |
| title_fullStr |
Наші презентації |
| title_full_unstemmed |
Наші презентації |
| title_sort |
наші презентації |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Наші презентації |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171230 |
| citation_txt |
Наші презентації // Слово і Час. — 2019. — № 10. — С. 43,72,100,125. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| first_indexed |
2025-12-01T05:25:38Z |
| last_indexed |
2025-12-01T05:25:38Z |
| _version_ |
1850282334018863104 |
| fulltext |
43Слово і Час. 2019 • №10
4. Забужко О. Notre Dame d’Ukraine. Українка в конфлікті міфологій. – Київ: Факт, 2007. – 640 с.
5. Косач М. Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум. – Київ: Комора, 2017. – 592 с.
6. “Листи так довго йдуть…”. Знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці у Празі. – Київ:
Просвіта, 2003. – 308 с.
7. Шерех Ю. Третя сторожа. Література. Мистецтво. Ідеології. Київ: Дніпро, 1993. – 590 с.
8. Skwarczynska S. Teoria listu. – Lwow, 1937. – 373 s.
REFERENCES
1. Vіdeman, B., Badyu, B. (2012). “Vіdnaidіmo potrіbnі slova” In Pora sertsya. Іngeborg Bakhman – Paul Tselan.
Lystuvannya, 213–222. Chernіvtsі: Knуgy – ХХІ, 2012. [in Ukrainіan]
2. Ginzburg, L. Y. (1999). O psykholohycheskoi proze. Moskva: Intrada, 1999. [in Russian]
3. Нonchar, O. (2008). Shchodennyky. (Vol. 1-3; Vol. 3). Kyiv: Veselka. [in Ukrainіan]
4. Zabuzhko, O. (2007). Notre Dame d’Ukraine. Ukrayinka v konflіktі mіfolohіj. Kyiv: Fakt. [in Ukrainіan]
5. Kosach, M. (2017). Tvory. Pereklady. Lysty. Zapysy kobzarskykh dum. Kyiv: Komora. [in Ukrainіan]
6. “Lysty tak dovgo jdut…”. Znadoby arkhivu Lesi Ukrayinky v Slov’yanskij biblioteci u Prazi (2003). Kyiv:
Prosvita. [in Ukrainіan]
7. Sherex, Yu. (1993). Tretia storozha. Literatura. Mystetstvo. Ideologii. Kyiv: Dnipro. [in Ukrainіan]
8. Skwarczynska, S (1937). Teoria listu. Lwow. [in Polish]
Отримано 22 серпня 2019 р. м. Рівне
Смілянська В. З поля шевченкознавства:
збірник наукових праць. – Київ: ФОП Маслаков,
2019. – 400 с.
Нова книжка завідувача відділу шевченкознавства
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у 2001 –
2015 рр., заслуженого діяча науки і техніки України (1997),
лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки
(2017) Валерії Смілянської містить розвідки багатьох років,
опубліковані в різних джерелах, зокрема й у шеститомній
“Шевченківській енциклопедії”. Праці за проблематикою
згруповано в чотири розділи: “До історії рецепції постаті й
поезії Шевченка”, “Парадигми поетики”, “Проблеми жанрології
та композиції”, “Інтерпретаційна конкретика”. Перший розділ
має історіографічний характер, інші три ґрунтуються на
теоретичних засадах наратології та рецептивної естетики.
У другому розділі розглянуто дискурсологічні проблеми
взаємин автора – героя – адресата та діалогічні й
мовленнєві форми їхнього вираження. Третій розділ
присвячено жанрам ліро-епосу й композиційним функціям
художнього часу в поетичній творчості Шевченка. Четвертий
розділ становить конкретний монографічний аналіз 52
різножанрових творів поета, розміщених за родами й
жанровими групами. У підрозділі “Лірика” виокремлено групи
розповідної та описової лірики, особистісну лірику, рефлексії,
оповідну (рольову) лірику, ліричні поеми. У підрозділі “Ліро-
епос” – балади, віршове оповідання, новели, поеми побутової
тематики, поеми історичної тематики, поему біблійно-
філософську.
Слово і Час. 2019 • №1072
9. Шевченко Т. Г. Повн. зібр. творів: У 12-ти т. – Київ: Наук. думка, 2003 – 2014.
10. Эпизод на могиле Тараса Шевченка (Записка художника Честаховского) // Киевская старина. – 1896 –
Т. 52. – Январь, февраль, март. – №2. – С. 230–241.
11. Якушкин П. Останки Т.Г. Шевченка в Орле // Северная пчела. – 1861. – №119. – 29 мая. – С. 486.
REFERENCES
1. Hrushevskyi, M. (1912). Oden z nizhyntsiv. [I. O. Zatyrkevych] Zapysky naukovoho tovarystva imeny Shevchenka,
III, 123–135. [in Ukrainian]
2. Ivakin,Yu. O. (1968). Komentar do Kobzaria Shevchenka: Poeziya 1847-1861. Kyiv: Naukova dumka.
[in Ukrainian]
3. Kobzar iz dodavannyam spohadiv pro Shevchenka Kostomarova ta Mуkeshyna (1876). Praha. [in Ukrainian]
4. Lazarevskiy, O.M. (1982). Zustrichi z T.H. Shevchenkom u Peterburzi In Spohady pro Tarasa Shevchenka,
284-286. Kyiv: Dnipro. [in Ukrainian]
5. Lezarevskiy, I. (2016). [Telo Shevchenko v Orle]. In Taras Shevchenko v krytytsi (Vol. 1-2; Vol. 2), p. 229.
Кyiv: Krytyka. [in Russian]
6. Modzalevskiy,V. L. (1910). Malorossiyskiy rodoslovnik.(Vol. 104; Vol. 2) Kiev. [in Russian]
7. Zatyrkevych, D.I. (1911). Manuscript. The Department of Manuscripts and textual studies Shevchenko Institute
of Literature of the NASU (Fund 1235, Inventory. 1. Folder 487. – Leaves 1– 8. [in Russian]
8. Zatyrkevych, D.I. (1911). Manuscript. Institute of literature. – Fund 78. – Folder 910. – Leaves 1–2. [in Russian]
9. Shevchenko, T.H. (2003 – 2014). Povne zibrannia tvoriv (Vol. 1–12) – Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian]
10. Epizod na mogile Tarasa Shevchenka (Zapiska hudozhnika Chestahovskogo) (1896). Kievskaya starina, LII,
Yanuary, February, March, 230–241. [in Russian]
11. Yakushkin, P. (1861). Ostanki T.H. Shevchenka v Orle Severnaya pchela, May, 29, 119, 486. [in Russian]
Отримано 2 вересня 2019 р. м. Київ
Федорук О. Роман Куліша “Чорна рада”:
Історія тексту / Український науковий інститут
Гарвардського університету; Інститут літератури
ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Наукове
товариство ім. Шевченка в Америці; Інститут
джерелознавства НТШ-А; Інститут Критики. –
Київ: Критика, 2019. – VI, 590 с.
Книжка літературознавця Олеся Федорука містить
комплексний текстологічний аналіз роману Пантелеймона
Куліша “Чорна рада”, його української та російської версій.
Докладно описано історію створення роману, цензурну та
видавничу історії, розглянуто відмінності різних редакцій
від основного тексту, окреслено різні проблеми тексту та
інтерпретаційні можливості його прочитання з урахуванням
усіх проміжних редакцій. Предметом дослідження є текст у
його динамці, “розгорнутий” у часі. Від творчого задуму й
перших начерків до останньої крапки та публікації з усіма
проміжними етапами редагування й видавання, з докладним
вивченням усіх без винятку джерел цього тексту, кожного
хоч трохи інформативного свідчення про роботу автора над
твором і про обставини, завдяки яким роман дійшов до читача.
У додатках подано редакції, що не ввійшли до основного
тексту, Кулішева передмова до російської версії роману,
яку він не опублікував, цензурні документи щодо статті “Об
отношении малороссийской словесности к общерусской.
Эпилог к “Черной раде”. Окремі розділи книжки було
опубліковано на шпальтах журналу “Слово і Час”.
Слово і Час. 2019 • №10100
7. Irod C. Un maestru al prozei scurte: Cuvînt – înainte // Tiutiunnyk H. Povestiri. – Bucureşti: Editura RCR
Editorial, 2017. – P.5–8.
REFERENCES
1. Baros, A. M. (2018). Tak, tse opovidania. Nash holos, № 287, 8. [in Ukrainian]
2. Bernshtein I. (1981). Avtor, heroi, mir: Zametki o romane sotsialisticheskih stran. Voprosy literatury, № 10,
82–123. [in Russian]
3. Irod, K. (2014). Vid uchora do zavtra. Buharest: RCR-Editorial, 532. [in Ukrainian]
4. Irod, K. Sviato. (Vol. 1–3) Vol. 1. Peredoden. Buharest: Mustang, 1998, 274; Vol. 2. Ranok. Buharest: Kryterion,
1984, 286; Vol. 3. Sontse v ochakh. Buharest: Kryterion, 1998, 253. [in Ukrainian]
5. Reboshapka, I. (2017).Rumunski zahravy sekstyn perekladu Frankovoho “Lysa Mykyty”. Nash holos, № 281,
3–5. [in Ukrainian]
6. Traista, M. H. (2015). Ia zavzhdy vvazhav sebe pysmennykom: Druzhnia rozmova z ottsem Korneliiem Irodom.
Nash holos, № 285, 10–13. [in Ukrainian]
7. Irod K. [2017]. Un maestru al prozei skurte: Kuvynt-ynainte. Tiutiunnyk H. Povestiri. Bukureshti: Editura
RCR Editorial, 5–8. [in Rumanian]
Отримано 23 липня 2019 р. м. Київ
Скорина Людмила. “Гомін і відгомін”: дискурс
інтертекстуальності в українській літературі
1920-х років: Монографія. – Черкаси: Брама-
Україна, 2019. – 740 с.
У монографі ї Л . Скорини досл іджено українську
л ітературу 1920-х рок ів кр ізь призму міжтекстових
зв’язків, систематизовано найвагоміші здобутки теорії
інтертекстуальності в студіях зарубіжних і вітчизняних
науковців, уточнено термінологічний апарат. Проаналізовано
типи й форми інтертекстуальності, окреслено її параметри в
українській літературі доби “червоного ренесансу”. Головну
увагу приділено особливостям репрезентації в художнії
творах образів, мотивів, прийомів, фабульного матеріалу
Біблії, українського (давнього, класичного, модерного),
античного, російського, французького, англійського
письменств. Як зазначає у вступі дослідниця, “активність
вивчення міжтекстових взаємодій мотивується потребою
роглядати українську літературу в діалозі зі світовою й
вітчизняною художніми спадщинами”. Видання складається
з таких розділів: “На торжищі ідей”: концептуальні засади
дослідження інтертекстуальності”, “Коло скарбів живого
слова”: типи й форми інтертекстуальності в українському
письменстві 1920-х років”, “Споконвіку було Слово”: біблійний
дискурс в українській літературі доби “червоного ренесансу”,
“Свій до свого по своє”: інтертексти класичного й модерного
українського письменства в літературному процесі 1920-х
років”, “З чужого поля”: роль і функції зарубіжного письменства
в інтертекстуальному просторі 1920-х”.
125Слово і Час. 2019 • №10
Поліщук Я. Фронтирна ідентичність: Одеса
ХХ століття. – Київ: Дух і Літера, 2019. – 208 с.
Гортаючи сторінки культурної історії Одеси ХХ століття,
автор книжки аналізує фронтирну ідентичність, що склалась
у цьому своєрідному місті. У першій частині праці охоплено
загальні процеси, що визначили культурне обличчя Одеси.
У другій – подано портрети визначних митців: В. Жаботинського,
П. Лещенка, М. Жука, Б. Нечерди, Б. Херсонського. Кожен
із них по-своєму втілив образ приморського міста в його
змінній ідентичності та незмінній чарівності. І якщо ці постаті
сьогодні призабуті, то маємо добру нагоду, аби їх пізнати
й оцінити глибше, водночас переосмислюючи й феномен
Одеси ХХ ст. Автор критично ставиться до “одеського міфу” як
комерціалізованого культурного бренду міста, проте пропонує
альтернативне перечитування феномену Одеси.
ДЕВ’ЯТИЙ ШЕВЧЕНКОЗНАВЧИЙ СЕМІНАР
В Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 5 вересня 2019 р.
відбувся черговий шевченкознавчий семінар, приурочений цього разу
до 85-річчя від дня народження відомого текстолога й перекладознавця
М. М. Павлюка (1934 – 2011). Відкривши засідання, заступник директора з
наукової і видавничої роботи С. Гальченко розповів про основні етапи життєвого
і наукового шляху колеги. Завідувач відділу шевченкознавства О. Боронь
виступив з коротким повідомленням “Магазин фарб “коло Академії художеств”
(з коментарів до Шевченкового листа від 8 жовтня 1856 року)” (див. публікацію:
Слово і Час. – 2019. – № 7); науковий співробітник того ж відділу Є. Лебідь-
Гребенюк виголосила доповідь “Біографічний наратив у щоденниках Дмитра
Туптала і Тараса Шевченка”, зосередившись на жанрових особливостях
названих творів та наративних стратегіях авторів. Обидва тексти розглянуто
також із позиції історії літератури, що дало змогу дослідити еволюцію жанру
письменницького щоденника та визначити Шевченкові інновації. У дискусії
з приводу виголошених доповідей взяли участь С. Росовецький, П. Михед.
Л. Мороз, Н. Чамата, Д. Єсипенко, В. Мовчанюк. Спогадами про М. Павлюка
поділилися Е. Соловей, В. Смілянська, Н. Чамата.
Роксана Харчук
Отримано 5 вересня 2019 р. м. Київ
Інституті літературиВ
|