Між хутором і світом: трикнижжя "Ost" Уласа Самчука

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2020
• Автор: Василенко, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2020
• Теми: Діаспора
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171348
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Між хутором і світом: трикнижжя "Ost" Уласа Самчука / В. Василенко // Слово і Час. — 2020. — № 1. — С. 3-28. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

У статті розглядається трилогія «Ost» Уласа Самчука як жанровий
 різновид родинної хроніки, з'ясовуються питання жанрової природи,
 співвідношення твору з традиціями класичного українського роману
 й новітніми формами роману ХХ століття. Наголошується на його
 взаємозв'язку з концепцією «великої літератури», а також ідейно-естетичними поглядами У. Самчука. Крім того, досліджуються поняття покоління та роду, проблема взаємин між генераціями, кожна з яких
 відіграє власну роль у складній драмі родової та національної історій. The paper considers the trilogy of novels by Ulas Samchuk “Ost” as a genre variety of a family
 chronicle. Th e main issues are its genre nature, correlation of the work with traditions
 of the classic Ukrainian novel and the modern novel forms, its relation to the concept of
 “high literature”, the ideological and aesthetic views of the author.
 The main point of the paper is the interpretation of Ulas Samchuk’s novel as an attempt
 to implement the idea of high literature substantiated by him. The concept of high literature
 in Ulas Samchuk’s sense is related to the concept of classical literature, and the very idea of
 literary work in exile is connected with the idea of the lost statehood.
 The realistic basis of Ulas Samchuk’s novels originates in his understanding of realism
 as an artistic style and principle of depicting reality, the “universal key to the door of reality”.
 At the same time, the researcher testifies to the blurring of style shapes in Ulas Samchuk’s
 postwar prose and points to the combination of realistic traditions and modernist tendencies
 in it.
 Focusing on the concept of generation and family in the novel, the author emphasizes
 the relations between the generations, because each one plays its significant role in the complex
 drama of the family and national histories. The family, as the subject of action and one
 of the main actors in the theater of history, becomes a symbolic embodiment of the trauma
 generated by history.
 The notion of idyllic chronotope is connected with the sacred space of family, the motive
 of searching harmony. The basic element of such chronotope is the topos of hamlet as a
 form of ideal national existence. Th e idea of destroying the hamlet during the revolution is
 related to the process of destroying the family idyll. In general, the history of Moroz’s family
 in Ulas Samchuk’s novel is a reflection of the national history, and the destroyed space of
 the family is a field in which the Soviet totalitarianism repressive mechanisms were tested.