Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння
Protein tyrosine kinase activities in membranes and cytosol of rat stomach mucosa cells under conditions of ulcer development and during early stages (five days) of experimental stress ulcer models healing are investigated. The level of these parameters under omeprazole treatment in therapeutic dose...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1714 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння / Л.І. Кузьменко, О.В. Богданова, О.О. Кравченко, Л.І. Остапченко, К.В. Прокопова // Доп. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 177-182. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1714 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17142025-02-09T15:34:08Z Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння Кузьменко, Л.І. Богданова, О.В. Кравченко, О.О. Остапченко, Л.І. Прокопова, К.В. Біохімія Protein tyrosine kinase activities in membranes and cytosol of rat stomach mucosa cells under conditions of ulcer development and during early stages (five days) of experimental stress ulcer models healing are investigated. The level of these parameters under omeprazole treatment in therapeutic doses is evaluated. It was established that ulcerative disease forming and healing are accompanied by significant abnormalities of the functioning of tyrosine phosphorylation enzymes in stomach mucosa cells during early stages of ulcer healing. The protein tyrosine kinase activities after stressing remained to be essentially reduced in membranes and cytosol. It is shown that enzymes activities were increased on the 4th and 5$th days immediately after ulceration under conditions of omeprazole treatment. 2007 Article Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння / Л.І. Кузьменко, О.В. Богданова, О.О. Кравченко, Л.І. Остапченко, К.В. Прокопова // Доп. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 177-182. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1714 577.15+611.33+616.33-002.44 uk application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біохімія Біохімія |
| spellingShingle |
Біохімія Біохімія Кузьменко, Л.І. Богданова, О.В. Кравченко, О.О. Остапченко, Л.І. Прокопова, К.В. Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння |
| description |
Protein tyrosine kinase activities in membranes and cytosol of rat stomach mucosa cells under conditions of ulcer development and during early stages (five days) of experimental stress ulcer models healing are investigated. The level of these parameters under omeprazole treatment in therapeutic doses is evaluated. It was established that ulcerative disease forming and healing are accompanied by significant abnormalities of the functioning of tyrosine phosphorylation enzymes in stomach mucosa cells during early stages of ulcer healing. The protein tyrosine kinase activities after stressing remained to be essentially reduced in membranes and cytosol. It is shown that enzymes activities were increased on the 4th and 5$th days immediately after ulceration under conditions of omeprazole treatment. |
| format |
Article |
| author |
Кузьменко, Л.І. Богданова, О.В. Кравченко, О.О. Остапченко, Л.І. Прокопова, К.В. |
| author_facet |
Кузьменко, Л.І. Богданова, О.В. Кравченко, О.О. Остапченко, Л.І. Прокопова, К.В. |
| author_sort |
Кузьменко, Л.І. |
| title |
Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння |
| title_short |
Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння |
| title_full |
Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння |
| title_fullStr |
Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння |
| title_full_unstemmed |
Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння |
| title_sort |
дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Біохімія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1714 |
| citation_txt |
Дослідження тирозинпротеїнкіназної активності в клітинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку виразки та на ранніх етапах її загоєння / Л.І. Кузьменко, О.В. Богданова, О.О. Кравченко, Л.І. Остапченко, К.В. Прокопова // Доп. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 177-182. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT kuzʹmenkolí doslídžennâtirozinproteínkínaznoíaktivnostívklítinahslizovoíobolonkišlunkazaumovrozvitkuvirazkitanaranníhetapahíízagoênnâ AT bogdanovaov doslídžennâtirozinproteínkínaznoíaktivnostívklítinahslizovoíobolonkišlunkazaumovrozvitkuvirazkitanaranníhetapahíízagoênnâ AT kravčenkooo doslídžennâtirozinproteínkínaznoíaktivnostívklítinahslizovoíobolonkišlunkazaumovrozvitkuvirazkitanaranníhetapahíízagoênnâ AT ostapčenkolí doslídžennâtirozinproteínkínaznoíaktivnostívklítinahslizovoíobolonkišlunkazaumovrozvitkuvirazkitanaranníhetapahíízagoênnâ AT prokopovakv doslídžennâtirozinproteínkínaznoíaktivnostívklítinahslizovoíobolonkišlunkazaumovrozvitkuvirazkitanaranníhetapahíízagoênnâ |
| first_indexed |
2025-11-27T10:41:11Z |
| last_indexed |
2025-11-27T10:41:11Z |
| _version_ |
1849939802847182848 |
| fulltext |
УДК 577.15+611.33+616.33-002.44
© 2007
Л. I. Кузьменко, О. В. Богданова, О. О. Кравченко,
Л. I. Остапченко, К. В. Прокопова
Дослiдження тирозинпротеїнкiназної активностi
в клiтинах слизової оболонки шлунка за умов розвитку
виразки та на раннiх етапах її загоєння
(Представлено академiком НАН України М.Є. Кучеренком )
Protein tyrosine kinase activities in membranes and cytosol of rat stomach mucosa cells under
conditions of ulcer development and during early stages (five days) of experimental stress ulcer
models healing are investigated. The level of these parameters under omeprazole treatment in
therapeutic doses is evaluated. It was established that ulcerative disease forming and healing
are accompanied by significant abnormalities of the functioning of tyrosine phosphorylation
enzymes in stomach mucosa cells during early stages of ulcer healing. The protein tyrosine
kinase activities after stressing remained to be essentially reduced in membranes and cytosol.
It is shown that enzymes activities were increased on the 4th and 5th days immediately after
ulceration under conditions of omeprazole treatment.
На сьогоднi у зв’язку з погiршенням екологiчної та економiчної ситуацiї серед населен-
ня значно зросла кiлькiсть захворювань органiв травлення. Найбiльш поширеною патоло-
гiєю шлунково-кишкового тракту є виразкова хвороба шлунка, на яку страждає майже 5%
дорослого населення. В основi цього хронiчного рецидивного захворювання знаходяться
порушенння нейрогуморальної i ендокринної регуляцiї шлункової секрецiї, дисбаланс мiж
факторами агресiї та захисту слизової оболонки, що ускладнюється неадекватним функцiо-
нуванням iмунної системи. Клiнiчна картина виразкової хвороби та патофiзiологiчнi проце-
си, якi лежать у витоках порушень цiлiсностi слизової оболонки шлунка (СОШ), достатньо
вивченi. Проте значної уваги дослiдникiв потребують бiохiмiчнi i молекулярнi механiзми
утворення та загоєння виразки, вивчення яких сприятиме розробцi нових терапевтичних
засобiв лiкування даного захворювання.
Вiдомо, що клiтини СОШ мають високий регенераторний потенцiал, i особливу роль
у процесi вiдновлення цiлiсностi СОШ вiдiграють ферменти тирозинового фосфорилюван-
ня [1]. Тирозиновi протеїнкiнази (ТПКази) (КФ 2.7.1.112), якi каталiзують фосфорилюван-
ня тирозинових залишкiв у бiлках-мiшенях, є частиною сигнальних каскадiв вiд рецепторiв
факторiв росту та беруть участь у регуляцiї пролiферацiї, диференцiацiї, а також трансфор-
мацiї клiтин [1]. Бiльшiсть рецепторiв ростових факторiв у клiтинах шлунково-кишкового
тракту утримують власний ТПКазний домен у внутрiшньоклiтинних дiлянках, тому ТПКа-
зи вiдiграють вирiшальну роль у регуляцiї пролiферацiї клiтин СОШ пiсля пошкоджень [2].
Так, показано, що ТПКазна активнiсть, властива рецептору епiдермального фактора рос-
ту (ЕФР-Р), який знаходиться в мембранах клiтин СОШ, була значно вищою (бiльш нiж
у 2 рази) через 30 хв пiсля пошкоджень СОШ [3]. Тому припускають, що активацiя цих
ферментiв може бути важливим фактором в iнiцiацiї репаративних процесiв [2, 3]. Однак
недостатньо з’ясованою на сьогоднi є роль ферментiв тирозинового фосфорилювання в ди-
намiцi реепiтелiзацiї утворених дефектiв СОШ.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 177
Для профiлактики i лiкування виразкової хвороби шлунка рiзної етiологiї застосовують
антациднi засоби, гастропротектори, антагонiсти Н2-рецепторiв та iнгiбiтори протонної пом-
пи. Дiя цих препаратiв спрямована головним чином на зниження секрецiї соляної кислоти.
Найбiльш ефективними лiкарськими засобами є омепразол та його похiднi, якi знижують
кислотну секрецiю, селективно iнгiбуючи протонний насос, Н+/К+-АТФазу, у складi мемб-
ран парiєтальних клiтин шлунка. У нещодавнiх дослiдженнях було показано, що омепра-
зол також виявляє антиоксидантнi властивостi, знешкоджуючи ендогеннi ОН• радикали,
i, таким чином, зменшує утворення продуктiв пероксидного окиснення лiпiдiв, а також
запобiгає стресiндукованiй фрагментацiї ДНК та апоптозу клiтин СОШ пiд час виразко-
утворення [4]. Встановлено також [4], що введення омепразолу за 30 хв до холодового стресу
значно зменшує кiлькiсть та площу уражень СОШ у дослiдних тварин. Однак не з’ясова-
ним залишається ефект введення даного препарату на бiохiмiчнi процеси, що знаходяться
в основi вiдновлення цiлiсностi СОШ. Є припущення, що цей потужний модулятор функ-
цiональної активностi парiєтальних клiтин iстотно впливає на процеси регенерацiї. Тому
вивчення активностi ТПКаз за вказаних умов може висвiтлити це важливе питання.
Наша мета — дослiдження ТПКазної активностi у фракцiях плазматичних мембран
i цитозолi клiтин СОШ за умов розвитку стресової виразки та на раннiх етапах загоєння
(0–5 доба) в експериментальнiй моделi, а також за умов введення омепразолу в терапев-
тичних дозах.
Матерiали та методи. Дослiди проведено на самцях бiлих нелiнiйних щурiв масою
200–250 г. Експериментальну виразку шлунка у пiддослiдних тварин викликали згiдно з ме-
тодом [4] за допомогою холодового стресу. Модель стресiндукованих виразкових уражень
створювали витримуванням iммобiлiзованих тварин за температури 4 ◦С протягом 3,5 год.
Розчин препарату омепразолу у фiзiологiчному розчинi вводили внутрiшньочеревно в дозi
0,8 мг/кг один раз на добу протягом п’яти дiб пiсля виразкоутворення. Тварин декапiту-
вали через 40 хв (середнiй перiод напiввиведення омепразолу). Ураження СОШ оцiнювали
макроскопiчно (обраховували iндекс виразкоутворення — спiввiдношення загальної площi
уражень до кiлькостi дослiдних тварин згiдно з [4]) та гiстологiчно.
Пiсля видалення СОШ гомогенiзували в середовищi 0,14 М NaCl. Отриманий гомоге-
нат використовували для очищення фракцiй плазматичних мембран та цитозолю методом
диференцiального центрифугування на градiєнтi 30% сахарози (ρ = 1,127) [5]. Усi процеду-
ри видiлення здiйснювали за температури 4 ◦С. Активнiсть ферментiв визначали мето-
дом iмунно-ферментного аналiзу з використанням наборiв реактивiв “Sigma” (США) згiдно
з iнструкцiями. Результати обраховували, використовуючи програмний пакет прикладних
програм STATISTICA 5.0 за методом ANOVA та t test.
Результати дослiдження та їх обговорення. СОШ здатна до швидкого вiдновлення
завдяки балансу мiж пролiферацiєю i апоптозом клiтин, а також пiсля пошкодження [6].
Хоча внутрiшньоклiтиннi механiзми, що регулюють пролiферацiю i диференцiацiю клiтин
СОШ, недостатньо вивченi, проте, є переконливi докази про вирiшальну роль ТПКаз у ви-
щезазначених процесах [6]. Дослiдження морфофункцiональних змiн у процесi виразко-
утворення та на раннiх етапах загоєння виразкових уражень є важливим напрямком для
визначення динамiки реепiтелiзацiї в СОШ.
Згiдно з результатами наших дослiджень, холодовий стрес iндукував двi форми виразко-
вих уражень у дослiдних тварин: перша — з малою кiлькiстю великих за площею виразок,
а друга — з великою кiлькiстю малих виразок. При цьому друга форма переважала на
1-шу—2-гу добу пiсля виразкоутворення. Так, розмiр виразок у 60% випадкiв не перевищу-
178 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
вав 1 мм2. Великi виразки (бiльше 4 мм2) становили 20–30% загальної кiлькостi уражень.
Слiд зазначити, що вiдразу пiсля стресу розмiр виразкових уражень не перевищував 3 мм2.
На 3-тю добу пiсля виразкоутворення iндекс уражень становив переважно 1–3 мм2, а на 4-ту
добу — менше 1 мм2. На 5-ту добу пiсля холодового стресу видимих морфологiчних ура-
жень слизової не виявлено. Тому дослiдження активностi ферментiв системи тирозинового
фосфорилювання було проведено протягом п’яти дiб пiсля виразкоутворення.
За даними гiстологiчних дослiджень, вiдразу пiсля виразкоутворення мали мiсце дистро-
фiчнi змiни в клiтинах залоз слизової оболонки, нейтрофiльна iнфiльтрацiя була бiльш
виражена в пiдслизовому шарi. На тлi нормального наповнення магiстральних судин спо-
стерiгалася вiдсутнiсть капiлярного кровотоку. На 1-шу добу вiдмiчалося пiдвищення сли-
зоутворення, яке супроводжувалося атрофiчними змiнами залоз слизової та iнтенсивним
злущуванням епiтелiального шару. Порушення iннервацiї слизової оболонки виявлялось
у дистрофiчнiй змiнi нейронiв. Бiльшiсть кровоносних судин вже були наповненi кров’ю.
Вiдбувалось накопичення нейтрофiльних гранулоцитiв та лiмфоцитiв; була пiдвищена кiль-
кiсть активованих макрофагiв у пiдслизовiй. На 2-гу добу в шлунку наявнi бiльш вираженi
атрофiчнi змiни, з дiлянками вторинної ерозiї, що не спостерiгалося в попереднiх обстежен-
нях. Слизова оболонка iнфiльтрована лiмфоцитами. Кровоноснi судини помiрно кровона-
повненi, а нейрони помiрно дистрофiчно змiненi. Вiдмiчався розвиток катарального гастри-
ту. На 3-тю та 4-ту добу атрофiчнi змiни найбiльш вираженi, з дiлянками пошкодження
слизової оболонки до м’язового шару (дiлянки ерозiї). Найбiльш чiтко виражений ерозив-
ний гастрит спостерiгався на 3-тю добу. У пiдслизовiй вiдбувалась дифузна лiмфоцитарна
та мiсцева нейтрофiльна iнфiльтрацiя. На 5-ту добу змiни в слизовiй оболонцi менш вира-
женi, порiвняно з 3-ю та 4-ю добою. Гiстологiчна картина вiдповiдає ознакам катарального
гастриту, що супроводжувався активною десквамацiєю епiтелiю.
Для з’ясування можливих механiзмiв участi ферментiв тирозинового фосфорилюван-
ня в процесi утворення та на раннiх етапах загоєння виразкової хвороби було дослiджено
ТПКазну активнiсть у фракцiях плазматичних мембран i цитозолi клiтин слизової обо-
лонки за умов розвитку експериментальної стресової моделi виразки шлунка. Встановлено,
що стресiндукований ульцерогенез призводить до зниження активностi мембранозв’язаних
ТПКаз у 1,6 раза, тодi як у цитозольних фракцiях їх активнiсть зменшувалась у 2,2 раза
порiвняно з контрольними значеннями (рис. 1). Зниження активностi ТПКаз вiдразу пiс-
ля виразкоутворення узгоджується з даними лiтератури, згiдно з якими в умовах iшемiї
та наступної реперфузiї значно знижується рiвень тирозинового фосфорилювання, ТПКаз-
на та ТПФазна активнiсть [7]. Оскiльки в основi формування стресових уражень СОШ
лежать адренергiчнi впливи, якi призводять до звуження судин та погiршення мiкроцир-
куляцiї СОШ, гострої мiсцевої iшемiї та наступної реперфузiї пiсля зняття стресогенного
впливу [8], це може бути поясненням спостережуваних нами порушень. Також зниження
активностi ТПКаз на початкових етапах (12 год) пiсля стресової виразки було показано
в роботi [9].
Проте на ранiх строках загоєння активнiсть ферментiв зростала. Вже на 1-шу—2-гу до-
бу пiсля виразкоутворення значення активностi як мембранозв’язаних, так i цитозольних
ТПКаз досягали контролю. У фракцiях плазматичних мембран у подальшому фермента-
тивна активнiсть також мала тенденцiю до зростання. На 3-тю та 4-ту добу активнiсть
мемраноасоцiйованих ТПКаз зростала в 1,5 та 2 рази вiдповiдно, а на 5-ту добу — набувала
контрольних значень. У цитозолi на 3-тю та 5-ту добу ТПКазна активнiсть зменшувалась
у 3 рази, а на 4-ту добу — в 1,7 раза.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 179
Рис. 1. Тирозинпротеїнкiназна активнiсть у плазматичних мембранах (а) та цитозолi (б ) клiтин слизової
оболонки шлунка щурiв з виразковими ураженнями (M ±m, n = 6):
во0 — во5 — група тварин iз стресiндукованими ураженнями слизової оболонки шлунка, якi отримували
препарат омепразолу вiдразу пiсля виразкоутворення (во0) та на 1-шу—5-ту добу; о0 — о5 — група тварин,
якi отримували препарат омепразолу таким же чином, як i в попереднiй групi, за вiдсутностi холодового
стресу; в0 — в5 — група тварин iз стресiндукованими ураженнями слизової оболонки шлунка; К — кон-
трольна група тварин. ∗ — p 6 0,05
Пiдвищення активностi мембраноасоцiйованих ферментiв пов’язано з тим, що вже про-
тягом декiлькох годин пiсля пошкодження СОШ розпочинаються процеси репаративної
регенерацiї епiтелiальної поверхнi i пiдвищується пролiферацiя та подальша диференцiацiя
клiтин. Цi процеси iнiцiюються локальною активацiєю генiв (EGF-R, c-fos, c-jun, egr-1, Sp-1,
TFF-2/SP), якi активуються вiдразу пiсля виразкоутворення (протягом 30 хв — 2 год) [10].
Їх стимуляцiя призводить до запуску шляхiв сигнальної трансдукцiї за участю рiзних
ростових факторiв: EGF, bFGF, PDGF i VEGF (протягом 6 год — 2 дiб) та HGF, ITF,
c-met/HGF-R (14 дiб) [10]. На раннiх етапах загоєння виразкового дефекту вiдбувається
активацiя ЕФР-Р, що призводить до пiдвищення ТПКазної активностi в його внутрiшньо-
клiтинному доменi та фосфорилювання мембранозв’язаних клiтинних бiлкiв [3]. Внаслi-
док цього пригнiчується кислотна секрецiя та стимулюється транскрипцiя гена гастрину,
а також пiдвищення рiвня гастрину в плазмi. Гастрин, у свою чергу, сприяє зростанню
ТПКазної активностi i тирозиновому фосфорилюванню клiтинних бiлкiв, за участю не-
рецепторних тирозинових кiназ p125fak i Src, адапторних бiлкiв p130cas i паксилiну [11].
Зростання ТПКазної активностi через 30 хв пiсля виразкоутворення пов’язано зi змiнами
в тирозиновому фосфорилюваннi деяких мембранних бiлкiв [2, 3]. Наприклад, бiлок рр55
є тирозиновою протеїнкiназою, яка знаходиться в клiтинах СОШ i активується ЕФР пiд
час пролiферацiї i диференцiацiї клiтин слизової оболонки пiсля пошкоджень [12].
У дослiдженнях динамiки загоєння виразкового дефекту [13] вiдзначено зростання кiль-
костi ЕФР-Р-репрезентуючих клiтин у слизовiй оболонцi на 1-шу добу, яке набувало макси-
муму на 3-тю добу пiсля виразкоутворення. У наших дослiдженнях також спостерiгається
зростання мембраноасоцiйованої ТПКазної активностi в цей перiод (3-тя—4-та доба), що
може бути пояснено вищенаведеними лiтературними даними. Зниження активностi цито-
180 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
зольних ТПКаз на 3-тю, 5-ту добу може бути наслiдком негативної зворотної регуляцiї
процесiв сигнальної трансдукцiї вiд рецепторiв ростових факторiв за рахунок iнгiбуючого
фосфорилювання.
Пригнiчення кислотної секрецiї є одним з найпоширенiших пiдходiв у процесi лiкування
виразкової хвороби. Можливiсть найбiльш потужного антисекреторного впливу була реалi-
зована завдяки групi препаратiв, якi безпосередньо блокують роботу Н+/К+-АТФази, що
знаходиться на базолатеральнiй мембранi парiєтальних клiтин, шляхом пригнiчення заклю-
чного етапу утворення соляної кислоти — перенесення iонiв водню з парiєтальної клiтини
в порожнину шлунка. Секрецiя кислоти вiдновлюється тiльки тодi, коли синтезуються но-
вi молекули протонної помпи [14]. До препаратiв, якi iнгiбують протонну помпу належать
омепразол, пантопразол, лансопразол та рабепразол, якi є замiщеними похiдними бензи-
мiдазолу та здатнi утримувати значення pH в iнтервалi, який сприяє загоєнню виразки
шлунка. Омепразол — один з найбiльш поширених лiкарських засобiв цiєї групи. Вiн є слаб-
кою основою, яка в кислому середовищi канальцiв парiєтальних клiтин швидко (2–4 хв)
перетворюється на активний метаболiт сульфенамiд, який за рахунок дисульфiдного зв’яз-
ку сполучається з активним центром мембранної Н+/К+-АТФази i необоротно її iнгiбує.
Таким чином, цей препарат ефективно пригнiчує базальну i викликану будь-яким подраз-
ником секрецiю соляної кислоти та видiлення пепсину, знижує загальний об’єм шлункової
секрецiї [14]. Крiм того, є данi, що омепразол виявляє гастропротекторнi властивостi, iнду-
куючи загоєння виразкової хвороби в дозi, яка не впливає на кислотну секрецiю [4]. Однак
тривале введення омепразолу може викликати гiпергастринемiю, яка спричинює трофiчну
дiю на парiєтальнi клiтини СОШ i повну гiперплазiю ентерохромофiльних клiтин, а також
формування карциноїдiв та аденокарцином шлунка [15].
Нами було дослiдженно активнiсть ферментiв тирозинового фосфорилювання в клiти-
нах слизової оболонки за умов розвитку та на раннiх етапах загоєння стресiндукованої мо-
делi виразки шлунка на фонi введення омепразолу. Показано, що на тлi введення препарату
активнiсть мембранозв’язаних та цитозольних ТПКаз залишалася на контрольному рiвнi
вiдразу пiсля виразкоутворення. На 1-шу, 2-гу та 3-тю добу пiсля формування стресової
виразки активнiсть ТПКаз в плазматичних мембранах не змiнювалась щодо контрольних
значень. Найбiльша активацiя цих ферментiв спостерiгалася на 4-ту та 5-ту добу (пiдвище-
ння активностi у 2,4 та 1,5 раза вiдповiдно).
На тлi введення препарату активнiсть цитозольних ТПКаз зменшувалась на 1-шу (у
2,8 раза) та 3-тю добу (у 1,8 раза) пiсля виразкоутворення, тодi як на 5-ту добу зростала
в 1,6 раза. Таке iнгiбування цитозольних форм ферменту на раннiх етапах загоєння виразки
може свiдчити про порушення передачi зовнiшньоклiтинного сигналу через каскади ТПКаз.
Це може бути пов’язано з пригнiченням функцiональної активностi парiєтальних клiтин
внаслiдок порушення iонного обмiну за умов iнгiбування протонної помпи. За таких умов
неможливою є нормальна вiдповiдь на сигнали ростових факторiв.
Пiдвищення активностi на бiльш вiддалених термiнах може бути результатом iндук-
цiї синтезу компонентiв антиоксидантної системи омепразолом, внаслiдок кумулятивного
ефекту на фонi утворення виразкового дефекту. Iндукована препаратом експресiя iзоформ
цитохромiв Р450 та глутатiонтрансферази може призводити до пiдвищення детоксикуючої
здатностi клiтинних систем та полiпшення проходження репаративного сигналу вiд росто-
вих факторiв (якi надходять у значно пiдвищенiй кiлькостi в ходi репарацiйних процесiв)
на 4-ту, 5-ту добу пiсля виразкоутворення, наслiдком чого може бути зростання ТПКазної
активностi у фракцiях плазматичних мембран та цитозолю за таких умов.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 181
При застосуваннi омепразолу в терапевтичних дозах у тварин, у яких була вiдсутня ви-
разка шлунка, активнiсть мембранозв’язаних ТПКаз в клiтинах СОШ зменшувалась лише
на 5-ту добу введення препарату, тодi як цитозольнi форми ферменту iнгiбувались вiд-
разу пiсля початку введення та на 2-гу i 3-тю добу. Iнгiбування активностi ТПКаз може
бути пiдтвердженням пригнiчуючого впливу омепразолу на функцiонування клiтин СОШ,
зокрема парiєтальних за вiдсутностi морфологiчних уражень та на фонi базального рiвня
ростових стимулiв.
Таким чином, формування та загоєння виразкових уражень шлунка супроводжується
iстотними порушеннями функцiонування ферментiв тирозинового фосфорилювання в клi-
тинах слизової оболонки на раннiх етапах загоєння виразкової хвороби. Нами встановлено,
що, незважаючи на зникнення макроскопiчних проявiв виразкових уражень СОШ, процеси
регенерацiї та вiдновлення нормального функцiонування клiтин є незавершеними. Актив-
нiсть ТПКаз як у цитозолi, так i в плазматичних мембранах залишалась iстотно зниженою.
За умов введення омепразолу ферментативна активнiсть зростала лише на 4–5-ту добу пiс-
ля виразкоутворення.
З огляду на отриманi нами результати вивчення функцiонування тирозинових протеїн-
кiназ за умов утворення виразки та дослiдження особливостей її загоєння на раннiх етапах
можна говорити про змiни в традицiйному лiкуваннi виразкової хвороби, оскiльки, незва-
жаючи на зникнення видимих уражень, активнiсть ферментiв залишається порушеною.
1. Jones M.K., Tomikawa M., Mohajer B., Tarnawski A. S. Gastrointestinal mucosal regeneration: role of
growth factors // Frontiers in Bioscience. – 1999. – 4. – P. d303–309.
2. Schlessinger J. Cell Signaling by Receptor Tyrosine Kinases // Cell. – 2000. – 103. – P. 211–225.
3. Relan N.K., Fligiel S. E., Dutta S. et al. Induction of EGF receptor tyrosine kinase during early reparative
phase of gastric mucosa and effect of aging // Lab. Invest. – 1996. – 73. – P. 717–226.
4. Biswas K., Bandyopadhyay U., Chattopadhyay I. et al. A Novel Antioxidant and Antiapoptotic Role of
Omeprazole to Block Gastric Ulcer through Scavenging of Hydroxyl Radical // J. Biol. Chem. – 2003. –
278, No 13. – P. 10993–11001.
5. Рибальченко В.К., Коганов М.М. Структура и функции мембран. – Киев: Вища шк., 1988. – С. 79–83.
6. Majumdar A. P, Luk G.D. Gastric epithelial cell proliferation after injury // J. Clin. Gastroenterol. –
1992. – 14. – P. S25-S28.
7. Sakiyama S., Perrot M., Han B. et al. Ischemia-reperfusion decreases protein tyrosine phosphorylation
and p38 mitogen-activated protein kinase phosphorylation in rat lung transplants // J. Heart. Lung.
Transplant. – 2003. – 22, No 3. – P. 338–346.
8. Баранская Е.К. Патогенез язвенной болезни // Рус. мед. журн. – 2000. – 2, № 2. – С. 29–35.
9. Nomura H., Iwakawa S., Saito Y. et al. Regulation of epidermal growth factor receptors in rat gastric
mucosa: effect of gastric ulceration // J. Pharmacobiodyn. – 1991. – 14, No 9. – P. 527–531.
10. Tarnawski A., Halter F. J. Cellular mechanisms, interactions, and dynamics of gastric ulcer healing // Clin.
Gastroenterol. – 1995. – 21. – P. S93-S97.
11. Rozengurt E., Walsh J. H. Gastrin, Cck, Signaling And Cancer // Annu. Rev. Physiol. – 2001. – 63. –
P. 49–76.
12. Adhip P.N., Majumdar A. P., Goldenring J. R. Localization and significance of p55, a gastric mucosal
membrane protein with tyrosine kinase activity // Amer. J. Physiol. Gastrointest. Liver. Physiol. – 1998. –
274. – P. G863-G870.
13. Ito S., Lacy E.R., Rutten M. J. et al. Rapid repair of injured gastric mucosa // Scand. J. Gastroenterol. –
1984. – 101, No 19. – P. 87–95.
14. Ткач С.М. Сходства и различия ингибиторов протонной помпы: какой препарат считать оптималь-
ным? // Сучасна гастроентерологiя. – 2003. – 12, № 2. – С. 89–93.
15. Laine L., Ahnen D., McClain C. et al. Review article: potential gastrointestinal effects of long-term acid
suppression with proton pump inhibitors // Aliment. Pharmacol. Ther. – 2000. – 14, No 6. – P. 651–658.
Надiйшло до редакцiї 13.09.2006Київський нацiональний унiверситет
iм. Тараса Шевченка
182 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
|