Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч

В статті аналізується крем’яний комплекс із житла №2 верхньопалеолітичної стоянки Межиріч. The study of lithic assemblage of the 2nd dwelling from mammoth bones of Mezhirich Upper Palaeolithic site, excavated by I. Pidoplichko (1969-1970), is represented in this article....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологический альманах
Datum:	2014
1. Verfasser:	Нужний, Д.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2014
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171409
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч / Д.Ю. Нужний // Археологический альманах. — 2014. — № 31. — С. 69-80. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-171409
record_format	dspace
spelling	Нужний, Д.Ю. 2020-09-20T19:29:09Z 2020-09-20T19:29:09Z 2014 Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч / Д.Ю. Нужний // Археологический альманах. — 2014. — № 31. — С. 69-80. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2306-6164 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171409 В статті аналізується крем’яний комплекс із житла №2 верхньопалеолітичної стоянки Межиріч. The study of lithic assemblage of the 2nd dwelling from mammoth bones of Mezhirich Upper Palaeolithic site, excavated by I. Pidoplichko (1969-1970), is represented in this article. Робота виконана в межах проекту НАНУ №07-06-12 (У) – РФФД №12-06-90400-Укр-а. uk Інститут археології НАН України Археологический альманах Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч The lithic assemblage of the second dwelling of Mezhirich Upper Palaeolithic site Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч
spellingShingle	Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч Нужний, Д.Ю.
title_short	Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч
title_full	Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч
title_fullStr	Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч
title_full_unstemmed	Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч
title_sort	крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення межиріч
author	Нужний, Д.Ю.
author_facet	Нужний, Д.Ю.
publishDate	2014
language	Ukrainian
container_title	Археологический альманах
publisher	Інститут археології НАН України
format	Article
title_alt	The lithic assemblage of the second dwelling of Mezhirich Upper Palaeolithic site
description	В статті аналізується крем’яний комплекс із житла №2 верхньопалеолітичної стоянки Межиріч. The study of lithic assemblage of the 2nd dwelling from mammoth bones of Mezhirich Upper Palaeolithic site, excavated by I. Pidoplichko (1969-1970), is represented in this article.
issn	2306-6164
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171409
citation_txt	Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч / Д.Ю. Нужний // Археологический альманах. — 2014. — № 31. — С. 69-80. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT nužniidû kremâniikompleksdrugogožitlaverhnʹopaleolítičnogoposelennâmežiríč AT nužniidû thelithicassemblageoftheseconddwellingofmezhirichupperpalaeolithicsite
first_indexed	2025-11-24T16:10:06Z
last_indexed	2025-11-24T16:10:06Z
_version_	1850479912916353024
fulltext	НУЖНИЙ Д. Ю. КРЕМ’ЯНИЙ КОМПЛЕКС ДРУГОГО ЖИТЛА ВЕРХНЬОПАЛЕОЛІТИЧНОГО ПОСЕЛЕННЯ МЕЖИРІЧ1 В статті аналізується крем’яний комплекс із житла №2 верхньопалеолітичної стоянки Межиріч. Ключові слова: Україна, Середньодніпровський басейн, Епігравет, стоянка Межиріч, житло з кісток мамонта. Вступ.1 Всесвітньовідоме верхньопалеолітичне по- селення Межиріч розташовується в с. Межиріч Канівського району Черкаської області на мису другої тераси в місці злиття р. Рось з її лівою притокою р. Росcавою. Пам’ятка розкопува- лась І.Г. Підоплічком у 1966-1974 рр., яким було відкрито і досліджено три житла з мамон- тових кісток, результати яких опубліковані мо- нографічно (Пидопличко 1976). Власне друге житло, публікації матеріалів з якого й присвя- чена ця стаття, розкопувалась цим автором протягом 1969- 1970 років. У 1976 році прилег- лі до нього ділянки “топталища” і частина од- нієї з ям цього ГПК досліджувались М.І. Глад- ких та Н.Л. Корнієць. У цьому ж році ними шляхом буріння було знайдене ще одне – чет- верте житло з кісток мамонта Межиріцького верхньопалеолітичного поселення (Гладких, Корниец 1976). Всі чотири житла мають конструкцію типо- ву для епіграветських пам’яток Середньо- дніпровського басейну і оточені різними гос- подарськими об’єктами у вигляді ям та зон ін- тенсивної діяльності людини (так звані “топта- лища” або “зольники”, вогнища та виробничі центри), які утворюють відокремлені госпо- дарсько-побутові комплекси (рис. 1). Четверте житло разом із вищезгаданими об’єктами, які належать до нього та інших жител №№ 1 і 2, розкопувались починаючи з 1976 р. кількома українськими та міжнародними експедиціями у складі Н.Л. Корнієць, М.І. Гладких, Дж. Адо- вазіо, О. Соффер, В.Ю. Сунцова і досліджу- ються понині спільною українсько- французькою експедицією (Д.Ю. Нужний, П.С. Шидловський, Ст. Пеан). З метою комп- лексного і всебічного вивчення цієї пам’ятки також залучались інші фахівці у галузі архео- логії та суміжних дисциплін. Згідно назви цієї епонімної пам’ятки серед епіграветських комплексів Середнього Подніпров’я був виді- 1 Робота виконана в межах проекту НАНУ №07-06-12 (У) – РФФД №12-06-90400-Укр-а. лений окремий межиріцький тип індустрії, до якого відносяться, на поточний момент, крім власне Межиріча, ще й стоянки Добранічівка, Фастів, Гінці, Семенівка 1, 2 і 3 та Бужанка 2 (Нужний 2002, с.57-81; Ступак 2009, с.229). Згідно серії радіокарбонових дат, отриманих в лабораторіях, що заслуговують на довіру, Ме- жиріцьке поселення існувало в межах 14,850 – 14,315 тисяч років до наших днів. Результати робіт І.Г. Підоплічко з дослі- дження трьох перших жител Межирічів опубліковані монографічно (Пидопличко 1976). Однак ця робота була здебільшого зосе- реджена на виданні планіграфічних та палеон- тологічних особливостей комплексів згаданих жител з кісток мамонтів, а також знайдених в них різноманітних виробах з органічних мате- ріалів (бивня, кістки та рогу), тоді як їх крем’я- ні вироби розглядались досить поверхнево. Цю лакуну певною мірою заповнила стаття М.І. Гладких (2001, с.15-21), в якій були опу- бліковані деякі з цих матеріалів та наведена статистична таблиця і підрахунки крем’яних колекцій всіх чотирьох господарсько-побуто- вих комплексів Межирічів. Більш повній пу- блікації крем’яного комплексу, що походить з другого житла цієї пам’ятки присвячена ця стаття. До неї не включені матеріали із запов- нення ями № 6 та прилеглих до неї ділянок “топталища” згаданого ГПК № 2, виявленої Н.Л. Корнієць, дослідження якої триває. За складом і репрезентативністю знарядь праці крем’яний комплекс житла № 2 є досить виразним у порівнянні з матеріалами третього ГПК Межирічів. Він має цілу серію радіо- карбонових дат зроблених по кістках (Си- ницын, Праслов 1997, с.55; П. Езердз, особи- сте повідомлення): 14.700 +/-500 GIN-2593 (зуб мамонта) 14.530 +/-300 GIN-2595 (кісткове вугілля) 14.400 +/-250 OxA-712 (зуб мамонта) 14.600 +/-110 GrA-22094 (кістка вовка) 14.750 +/-50 GrA-38810 (кістка мамонта) Наведені дати є дуже подібними і свідчать про існування цього житлового об’єкта в до- Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч70 сить вузьких межах у середини 15 тисячоліття до наших днів. Комплекс крем’яних виробів із житла №2 Межирічів. Загалом комплекс оброблених кременів з житла №2 за підрахунками М.І. Гладких (2001, с. 20- 21) нараховує 7472 артефакта. Серед них нуклеуси та їх уламки становлять 138 екземп- лярів. Це переважно двоплощинні їх форми (66 екз.), тоді як одноплощинні значно посту- паються останнім (47 екз.). Платівок та відще- пів і лусочок тут знайдено по 2671 та 3241 екз. відповідно. Загальна кількість перших разом із виробами із вторинною обробкою, виготовле- них з платівок, налічує 3196 екземплярів, що становить 42,7 % від загальної кількості комп- лексу. Більшість статистичних показників комплексу, що наводяться нижче, базується на вищезгаданих підрахунках М.І. Гладких. Рис. 1. Загальний план Межиріцького поселення. Умовні позначки: 1- межі жител з кісток мамонта; 2- межі ям; 3- вогнища; 4 – ”топталища” або “зольники”. The lithic assemblage of the second dwelling of Mezhirich Upper Palaeolithic site 71 Знаряддя праці (578 екз.) складають 7,7 % всіх крем’яних виробів, причому основна їх більшість (525 екз.) виготовлена на платівках, що є типовим для комплексів межирицької ін- дустрії (Нужний 2002, с.57-81). Серед них до- мінуючою категорією традиційно є різноманіт- ні різці (253 екз.), які становлять 43,7 % комп- лексу знарядь праці (рис. 3;4;5). Однолезові бокові їх типи на платівках є найчисельнішими (149 екз.) і представлені переважно косо- та опуклоретушними формами (рис. 4). Багатоле- зові різці нараховують 62 екземплярів, що ста- новлять 24,5 % загальної кількості цієї катего- рії знарядь (рис. 3). Це переважно бокові типи поєднані з боковими ж (рис. 3.1-9) або бокові різці поєднані із серединними (рис. 3.10-13) чи кутовими (рис. 3.14-26). Останні трапляються частіше. Однолезові кутові різці на платівках (33 екз.) утворюють другу за кількістю групу цих знарядь (рис. 5.1-20). Серединні однолезо- ві різці (рис. 5.21-25) є найменш чисельними (9 екз.). Друга за кількістю категорія знарядь пред- ставлена скребачками кінцевого типу невели- ких розмірів (рис. 6.10-29), виготовлених на скорочених платівках або навіть відщепах (97 екз.). Вторинна обробка робочої частини скребачок здійснювалась за допомогою напів- стрімкої, а подекуди й пригострюючої , так зва- ної “віялоподібної ” ретуші (рис. 6.11- 13,15,28,19). Зазвичай регулярне ретушування бокових сторін не практикувалося (рис. 6.15,22). В одному випадку наявне вен- тральне підтісування базової частини скребач- ки (рис. 6.27). Другий тип скребачок комплексу становлять подвійні їх зразки на платівках, значно рідше відщепах (18 екз.), що також мають невеликі розміри (рис. 6.4-9). Поодино- кими зразками в комплексі другого Г.П.К. Межирічів представлені під округлі їх типи (2 екз.) виготовлені на відщепі або навіть “аві- важі”, знятого під час оновлення відбивної площини нуклеуса (рис. 6.1,2). Загалом всі три типи скребачок комплексі нараховують 119 ви- робів, що становить 20,5 % усіх знарядь праці. Третю за кількістю категорію знарядь праці утворюють різноманітні мікроліти із затупле- ним краєм (55 екз. або 9,5 % усіх виробів із вторинною обробкою). Вони виготовлені з мік- роплатівок за допомогою дрібної затуплюваль- ної та напівстрімкої дорсальної ретуші (рис. 2.1-49), що є характерною ознакою об- робки мікролітичних вкладенів межиріцької індустрії загалом. Вентральна ретуш наявна лише на окремих мікролітах (рис. 2.8,14,25,26,30,33). Це, насамперед, низь- кі типові прямокутники (6 екз.), тобто вкладені з обробкою обох кінців (рис. 2.3-8) та їх атипо- ві формі (рис. 2.9-16) з ретушшю на одному кінці і збереженим відбивним горбком на ін- шому (8 екз.). Другий тип мікролітів утворю- ють вістря із затупленим краєм у формі мікро- граветів (рис. 2.2) та ланцетів (рис. 2.1). Пер- ший з них має ще й базову частину опуклих обрисів, оброблену дрібною затуплювальною дорсальною ретушшю. Інші наявні в комплексі мікроліти є уламками двох вищезгаданих їх типів (33 екз.) – кінців прямокутників (рис. 2.17-28,32-43), базових і бойових частин вістер (рис. 2.30,31). Є також і фрагменти їх се- редніх частин (рис. 2.44-49), що однак не утво- рюють чисельної серії (6 екз.). П’ята за кількістю морфологічно витрима- на категорія виробів із вторинною обробкою (22 екз. або 4,8% усіх знарядь праці) складаєть- ся з різноманітних діагонально- або трансвер- сальнотронкованих платівок (рис. 2.50-56). Вони частково були напівфабрикатами боко- вих різців або у більшості випадків являли собою окрему категорію знарядь, на що вказу- ють наявні відходи від перезагострення їх тронкованих частини (рис. 2.58). І нарешті останню морфологічно відокрем- лену категорію знарядь представлено скребач- ками- різцями (10 екз. або 1,7 % виробів із вто- ринною обробкою). Це здебільшого скребачки кінцевого типу на платівках поєднані із, пере- важно, боковими різцями (рис. 2.59-64). Менш чисельними випадками представлені скребач- ки комбіновані з кутовими різцями (рис. 2.57). Платівки із різноманітною вторинною об- робкою їх бокових лез, хоча і нараховують 38 виробів (10,2 % усіх знарядь праці), але не утворюють сталих морфологічних типів. Біль- ша частина ретуші на них є просто результатом використання цих призматичних напівфабри- катів для виконання певних трудових операцій (скобління або стругання твердих органічних матеріалів типу бивня, кістки та рогу чи навіть дерева) і не є наслідком спеціального виготов- лення окремих категорій знарядь праці. Це ж стосується і відщепів із ретушшю (8 екз.). Інші вироби із вторинною обробкою комплексу дру- гого житла Межирічів представлені поодино- кими зразками (проколка-свердло, знаряддя із вентральним підтісуванням, скобелі тощо). Порівняльний аналіз комплексу. Загалом можна стверджувати, що за своїми морфологічними ознаками і типологічними ха- рактеристиками вищеописаний комплекс крем’яних знарядь другого житла Межирічів Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч72 Рис. 2. Мікроліти, тронковані платівки та різці-скребачки з житла № 2 Межирічів. The lithic assemblage of the second dwelling of Mezhirich Upper Palaeolithic site 73 Рис. 3. Багатолезові різці з житла № 2 Межирічів. Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч74 майже повністю ідентичний аналогічним ви- робам трьох інших жител як цього поселення, так і матеріалам, наприклад, з усіх чотирьох ГПК Добранічівки. З цієї точки зору заслуго- вує на увагу порівняння згаданого комплексу із основними статистичними даними, які були отримані після підрахунків п’яти опорних комплексів межиріцької індустрії із стаціонар- ними конструкціями з кісток мамонта, насам- перед з чотирьох ГПК Добранічівського посе- лення та першого житла Межирічів (Нужний 2002, с.57-81). Для порівняльного аналізу були залучені інші опорні пам’ятки, які належать до цієї традиції, але без згаданих конструкцій з мамонтових кісток (верхній горизонт K` Гінців та Семенівка 2 і 3). Так, відсоток платівок та знарядь, які були з них виготовлені, становить 40,7%, 49,4%, 52,4% і 50% в комплексах № 1, 3, 4 Добранічів- ки та житла №1 Межирічів відповідно. У ви- щеописаному комплексі житла 2 Межирічів він становить 42,7 %, тобто знаходиться в межах вищенаведених індексів. Майже таким самим він є в комплексі верхнього горизонту K` Гінців (40,7%), що можливо було викликано відсутністю поруч із стоянкою покладів крем’яної сировини, і характеризується значно нижчим індексом платівчатості у Семенівці 2 і 3 (25,6% і 30% ). Загальний відсоток виробів із вторинною обробкою у трьох згаданих ГПК Добранічівки характеризують показники у 11,7%, 11,5% та 10,4% відповідно. Аналогіч- ний індекс знарядь у житлах №№ 1, 2, 3 та чет- вертому ГПК Межирічів становить 10%, 7,7%, 10,2% та 8,5% (Гладких 2001, с.20-21). На сто- янках без конструкцій з мамонтових кісток (Гінці верхній горизонт K`, Семенівка 2 і 3) він складає 12%, 5,3% та 5,6% відповідно, що також було напевно зумовлено проблемою від- сутності поруч покладів сировини на першій пам’ятці і господарсько-сезонною специфікою двох останніх, як мисливських таборів теплої пори року (Нужний 2002, с.57-80). Серед знарядь праці у всіх комплексах із стаціонарними конструкціями з мамонтових кісток (ГПК №№1, 3 і 4 Добранічівки та жител №№ 1- 3 і ГПК № 4 Межирічів) домінують різ- номанітні різці на платівках, які відповідно становлять 31,4%, 31%, 30,7%, 40,3% ,43,7%, 48,2% та 54%. Тобто в комплексах Межирічів ця категорія виробів із вторинною обробкою є значно чисельнішою ніж у Добранічівці. На трьох інших пам’ятках цієї індустрії, що не мають стаціонарних конструкцій з мамонтових кісток ситуація досить відмінна і вони іноді кількісно поступаються різноманітним мікро- літам із затупленим краєм (верхній горизонт K` Гінців та Семенівка 3), а їх відсоток колива- ється у більш широких межах (верхній гори- зонт K` Гінців -15,7%, Семенівка 2 – 49% та Семенівка 3 – 33,4%). Це є традиційно доміну- ючі у епіграветських комплексах Середнього Дніпра прості бокові скісно- або опуклоретуш- ні форми на платівках, але і прямо- та виїмчас- торетушні різці також представлені невелики- ми серіями. Однолезові їх типи складають 62,9% усіх різців у першому ГПК, 64,1% у тре- тьому ГПК і 48,4% у четвертому ГПК Добрані- чівки та 44,6% у першому житлі, 58,8% – у другому , 50% – у третьому і 36,1% у четверто- му ГПК Межирічів. Серед матеріалів інших пам’яток межиріцької індустрії без конструк- цій із кісток цей показник є трохи меншим і представлений у верхньому горизонті K` Гін- ців – 39,1%, Семенівці 2 – 30,9% та Семенів- ці 3 – 49,6 %. Другим за кількістю типом різців майже на всіх пам’ятках є кутові їх форми, виготовлені також, переважно, на платівках. У чотирьох ви- щезгаданих комплексах цей показник пред- ставлено 16,8%, 22,2%, 35,8% ГПК №№ 1, 3 і 4 Добранічівки та 16,8%, 13%, 13,6% і 5,1% у першому, другому і третьому житлах, а також 4 ГПК Межирічів. Аналогічний показник у мате- ріалах трьох інших стоянок без стаціонарних конструкцій з мамонтових кісток становить 21,7% у верхньому горизонті K` Гінців, 41,2% у Семенівці 2 та 39,6% у Семенівці 3. В Семе- нівці 2 вони навіть кількісно переважають бо- кові форми. Серединні однолезові різці пред- ставлені більшою кількістю порівняно з їх ку- товими формами лише у ГПК №1 Добранічів- ки (18,8%) та першому житлі Межирічів (22,3% усієї цієї категорії знарядь). У всіх інших комп- лексах серединні різці є найменш чисельними і становлять 6,1% в ГПК №3 та 13,6% в ГПК №4 Добранічівки, 17,3% у верхньому горизон- ті K` Гінців, 27,8% в Семенівці 2 та 9,1% у Се- менівці 3. У двох інших житлах №№ 2 і 3 та четвертому ГПК Межирічів вони складають всього 3,6%, 1,8% та 2,6% усіх різців. Показо- во, що саме серед цього типу різців частка ви- робів, виготовлених з відщепів є найвищою, але вони не утворюють чисельних серій. Дуже невисока частка серединних різців у матеріа- лах як другого житла Межирічів, як і житла №3 та ГПК №4 є фактично єдиною рисою, що ви- діляє ці комплекси з-поміж інших вищезгада- них пам’яток межиріцької індустрії. Загальний відсоток багатолезових типів різців звичайно є поєднанням бокових їх типів з кутовими або серединними, і у комплексах The lithic assemblage of the second dwelling of Mezhirich Upper Palaeolithic site 75 Рис. 4. Бокові різці з житла № 2 Межирічів. Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч76 Рис. 5. Кутові та серединні різці з житла № 2 Межирічів. The lithic assemblage of the second dwelling of Mezhirich Upper Palaeolithic site 77 ГПК № 1, 2 і 4 Добранічівки коливається в межах 7- 11%, тоді як у першому, другому і третьому житлах Межірічів він є значно біль- шим — 19%, 24,5% і 25% відповідно (Гладких 2001, с.20-21; Нужний 2002, с.72). На пам’ят- ках без стаціонарних конструкцій з мамонто- вих кісток частка багатолезових форм серед різців становить 17% у верхньому горизонті K` Гінців, 14,4% в Семенівці 2 та 16,7% в Семе- нівці 3, тобто є вищою за аналогічні показники Добранічівки і меншою ніж у Межирічах. Другу за кількістю категорію знарядь праці в майже всіх комплексах межиріцької інду- стрії, за винятком пам’яток без стаціонарних конструкцій з мамонтових кісток (верхній го- ризонт К` Гінців, Семенівка 2 і 3) становлять кінцеві скребачки на коротких платівках. Разом із подвійними та підокруглими їх зразками вони налічують в Добранічівці ГПК №№ 1, 3 і 4 відповідно 103 екз.(або 21 % усіх виробів із вторинною обробкою), 69 екз. (або 26,1%) і 134 (або 21,6%). В житлах №№ 1, 2, 3 та четверто- му ГПК Межирічів вони нараховують 133 екз. (або 29%), 119 екз. (або 20,5%), 24 екз. (або 10,5%) та 78 екз. (або 15,3%). В матеріалах верхнього горизонту K` Гінців та Семенівки 3 вони представлені 41екз. (або 28% усіх зна- рядь) та 7 екз. (або 1,7%). Подвійні скребачки виготовлені переважно на платівках, рідше від- щепах, становлять відповідно 14,6%, 4,3% та 6,7% в ГПК №№ 1, 3 і 4 Добранічівки та 16,5%, 15,1%, 12,5% та 9% в житлах №№ 1, 2, 3 і ГПК №4 Межирічів. В верхньому горизонті K` Гін- ців вони нараховують 3 екз. (або 7,3% всієї кількості скребачок). Серед скребачок кількох комплексів межиріцької індустрії трапляються і поодинокі підокруглі форми, виготовлені з відщепів та сколів підживлення нуклеусів. На- приклад, вони є у кількості 2 екз. серед вище- описаних матеріалів житла №2 Межирічів (рис. 6.1,2) та у комплексах ГПК №№ 3 і 4 До- бранічівки (по 1 екз.), але загалом вони не є типовою рисою згаданої індустрії. Третьою за кількістю типологічно витри- маною категорією знарядь праці майже на всіх поселеннях межиріцької індустрії є різнома- нітні мікроліти із затупленим краєм. Вони є дуже характерною рисою цих комплексів, але разом з цим дуже варіюють як за своїм загаль- ним відсотком серед знарядь праці, так і типо- логічними і технологічними особливостями незалежно від господарської і сезонної спеціа- лізації останніх (Нужний 2002, с.73-77). Але статистичні характеристики мікролітичного комплексу із вищеописаного другого житла Межирічів є досить подібними до аналогічних показників двох інших жител №№ 1 і 3 та чет- вертого ГПК цього поселення. Вони станов- лять у ньому 9,5 % усіх знарядь праці порівня- но із трьома іншими комплексами, відповідно 10,9%, 14,9% та 11,4%. Цей показник є трохи вищим порівняно з відсотком мікролітів у ГПК №1 (6,7%), № 3 (7,5 %) та №4 (6,4%) Добрані- чівки, тобто пам’ятки з аналогічними житло- вими конструкціями з мамонтових кісток. На відміну від останніх, на стоянках без подібних конструкцій відсоток мікролітів серед знарядь є значно вищім (верхній горизонт K` Гінців – 32%, Семенівка 2- 23,6% та Семенівка 3 – 39,5%). Проте всіх їх об’єднує домінування типових (тронкованих з обох боків) і атипових (оброблених з одного кінця) низьких прямо- кутників в комплексах мікролітичних виробів. Вістря із затупленим краєм у вигляді мікрогра- ветів та ланцетів, часто із ретушованою базо- вою частиною майже завжди (за винятком ГПК №1 Добранічівки) поступаються їм у кількості. Подібне співвідношення у вищеописаному житлі №2 Межирічів становить 1 до 5, тоді як у житлі №1 цієї ж пам’ятки на одне ціле вістря припадає майже два прямокутника. В комплек- сах ГПК №2 Добранічівки вони представлені в однаковій кількості (по 1 екз.), а у ГПК №4 на п’ять вістер – шість прямокутників. На пам’ят- ках без стаціонарних конструкцій з мамонто- вих кісток і, відповідно, якім властиві більш чисельні мікролітичні комплекси, ця ж тенден- ція також має місце. Так, у верхньому горизон- ті К` Гінців на п’ять цілих вістер припадає шість прямокутників, у Семенівці 2 наявні 6 вістер і 9 прямокутників, а у Семенівці 3 – чо- тири вістря супроводжуються двома десятками прямокутників. І нарешті останньою типологічно витрима- ною категорією знарядь праці вищеописаного комплексу житла №2 Межирічів є різноманітні тронковані платівки (37 екз. або 6,4% виробів із вторинною обробкою), що тут представлені діагонально- і опуклоретушованими виробами (рис. 2.50,51,53-55). Останні іноді досить спро- щено трактують як напівфабрикати для виго- товлення бокових різців але у своїй більшості, напевно, вони були таки знаряддями праці і використовувались у якості так званих вкладе- нів “колінчастих” ножів, що вставлялись у де- рев’яне руків’я діагонально. Подібні знаряддя були досить поширені у фінальнопалеолітич- них, мезолітичних і неолітичних комплексах Європи (наприклад в Штельмурі, свайних по- селеннях Швейцарії тощо). На таке їх викори- стання вказує і макрознос на різальних окрай- ках (рис. 2.53) або відколи – підправки призна- Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч78 Рис. 6. Скребачки з житла № 2 Межирічів. The lithic assemblage of the second dwelling of Mezhirich Upper Palaeolithic site 79 чених для перезагострення тронкованих по- верхонь (рис. 2.58). Такі вироби загалом є дуже типовими для комплексів Східного Гравету, а особливо для Епігравету Середньодніпров- ського басейну і на пам’ятках межиріцької ін- дустрії нараховують 4,8% , 5,3% і 2,6% всіх знарядь, знайдених відповідно у житлах №№ 1, 3 та ГПК №4 Межирічів. В матеріалах ГПК №№ 1, 2 і 4 Добранічівки вони становлять 4,2%, 5,3% і 7,8%. Майже такий же самий від- соток серед знарядь праці вони мають і на сто- янках без стаціонарних конструкцій з мамон- тових кісток (верхній горизонт К` Гінців – 7,6%, Семенівки 2 – 5,2% та Семенівки 3 – 5,6%). Висновки. Таким чином, вищеописаний комплекс крем’яних знарядь праці житла №2 Межирічів за своїми морфологічними рисами та статис- тичними показниками є цілком типовим для межиріцької індустрії загалом. Особливо ця подібність простежується під час його порів- няння з іншими комплексами пам’яток із стаціо нарними конструкціями з мамонтових кісток (житла №№ 1, 3, ГПК №4 Межирічів, ГПК №№ 1, 3 і 4 Добранічівки). Саме ці посе- лення, можливо, функціонували протягом хо- лодного сезону, коли поведінка соціальних груп верхньопалеолітичної людності була більш детермінована і пристосована до зимівлі у суворих кліматичних умовах перігляціаль- них ландшафтів. Пам’ятки без подібних кон- струкцій, що напевно існували протягом теплої пори року, відзначаються значно більшим роз- маїттям основних типолого-статистичних по- казників набору знарядь праці (Нужний 2002, с.73-77). У всіх проаналізованих комплексах крем’я- них знарядь цієї індустрії найбільше типоло- гічне і статистичне розмаїття простежується у наборах мікролітів із притупленим краєм. Як вже відзначалось, це стосується двох основних типів цих вкладенів, представлених тут різно- манітними вістрями і прямокутниками. В комплексах межіріцької індустрії перші майже завжди поступаються останнім. Вістря пред- ставлені невеликими за розмірами вкладенями типу мікрогравет (із рівною затупленою спин- кою) та ланцетоподібними формами (з опуклою), які оброблялись дрібною затуплю- вальною або напівстрімкою дорсальною ретуш шю. Більшість з них має різноманітне оформлення базової частини напівстрімкою дорсальною або вентральною ретушшю. Сліди використання мікрорізцевої техніки для виго- товлення бойової частини вістер простежу- ються лише в комплексах Семенівки 2 і 3. Пря- мокутники у всіх комплексах межіріцької інду- стрії представлені досить мініатюрними низь- кими формами із різноманітною обробкою довгої частини та кінців напівстрімкою дор- сальною чи вентральною ретушшю. До типо- вих прямокутників із двома обробленими кін- цями тяжіють і їх атипові форми, де один з кін- ців має відбивний горбок на проксимальній частині платівки або її збережений дистальний кінець. Загалом в силу специфіки свого викори- стання у якості безпосередніх наконечників метальної зброї, вістря мали значно більше шансів бути пошкодженими і потрапити в ко- лекцію у вигляді фрагментів, ніж прямокутни- ки, які виконували допоміжні функції у якості бокових лез. Відповідно і цілі їх зразки повин- ні рідше траплятися серед наборів мікролітів із затупленим краєм. Але на території Східної Європи, наприклад у Західній та Північній Україні, досить широко представлені епігра- ветські індустрії, де прямокутники взагалі практично повністю відсутні (мізинська інду- стрія, Овруцький епігравет), або значно посту- паються у кількості різноманітним вістрям із затупленим краєм (Дністровський епігравет, юдіново-тімоновська та журівська індустрії). Ці особливості у типологічному складі мікро- літичних комплексів у ще більш чіткому вигля- ді представлені в матеріалах південніших епі- граветських індустрій Південної України (на- приклад, матеріали пам’яток Дніпровського Надпоріжжя, індустрії типу Амвросіївки або Анетівки 2 тощо). Таким чином, комплекс крем’яних знарядь, знайдених у другому житлі Межирічів, безу- мовно належить до межиріцької індустрії, яка протягом 15 тисячоліття до наших днів існува- ла у басейні Середнього Дніпра. Ця індустрія загалом пов’язана з Епіграветською техноло- гічною традицією Східної Європи і репрезен- тує собою одну з її досить рідкісних “прямо- кутникових” версій (наприклад подібне явище у степовій зоні характеризує індустрія типу Кам’яної балки). Саме за цією ознакою межи- ріцька індустрія відрізняється від синхронних їй “вістерних” різновидів, досить широко представлених комплексами типу Дністров- ського і Овруцького епігравету, Мізину-Барма- ків та Юдіново-Тімоновки. Останні набули по- ширення на заключних етапах плейстоцену на значних територіях Північної та Західної Укра- їни, а також прилеглих регіонів Європейської Росії. Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч80 Література Гладких М.И., Корниец Н.Л. Отчет о раскоп- ках Межиричского позднепалеолитического поселения в 1976 г.// Науковий архів Інституту археології НАНУ. Киев, 1977. – № 1976/121. – 17 с. - 14 ілл. Гладких М.И. Кремневый инвентарь межи- ричского позднепалеолитического поселения // Vita Antiqua – К.: Стилос, 2001. – № 3/4. – С. 15- 21. Пидопличко И.Г. Межиричские жилища из костей мамонта. – К.: Наукова думка, 1976. – 239 с. Нужний Д.Ю. Верхньопалеолітичні пам’ятки типу Межиріч та їх місце серед епі- граветтських комплексів Середнього Дніпра. // Кам’яна доба України. – К.: Шлях, 2002. – № 1. – C. 57- 81. Синицын А.А., Праслов Н.Д. Радиоуглерод- ная хронология палеолита Восточной Европы и Северной Азии. Проблемы и перспективы // Археологические изыскания. – СПб, 1997. – Вып. 52. – 141 с. Ступак Д.В. Кам’яні комплекси верхньопа- леолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти вико- ристання сировини // Археологический альма- нах. – Донецк: Донбасс, 2009. – Т. 20. – C. 218- 229. NUZHNYI D. YU. THE LITHIC ASSEMBLAGE OF THE SECOND DWELLING OF MEZHIRICH UPPER PALAEOLITHIC SITE. The study of lithic assemblage of the 2nd dwelling from mammoth bones of Mezhirich Upper Pa- laeolithic site, excavated by I. Pidoplichko (1969-1970), is represented in this article. The typological and technological features of tools assemblage of mentioned assemblage are similar to the so-called Mezhirichian industry, which existed in Middle Dnipro river basin around 15 thousands years ago. The numerous radiocarbon dates are not calibrated. The lithic tools assemblages of this kind of Epigravettian industries are simple and standardized. The tools from Mezhirich 2nd dwelling included different, main- ly, oblique truncated burins on blades, but also angle and dihedral ones, which are dominated in tool assemblage (43.7 %). The second category of tools is simple end-scrapers on short blades and double end-scrapers (20.5 % of tool-kit). Finally, the various truncated microliths: small lanceolate and micro- gravettian points, often with various processing of basal parts; typical rectangles, with two truncated ends; atypical rectangles, with single truncation and intact blow bulb of blade (9.5 %). Such statistical indexes are very typical for sites with mammoth bone dwellings of Mezhirich industry (three dwellings in Mezhi rich and four dwellings in Dobranichivka site), and perhaps connected with cold season and determined by limits of human adaptation during wintering in Periglacial forest-steppe zone. Contrary the sites without mammoth bone constructions are demonstrated much more typological diversity of lithic tools assemblages (upper horizon K` of Gintsi, Fastiv, Semenivka 1, 2 and 3). Thus, the lithic tool assemblage of 2nd dwelling of Mezhirich site is typical for settlements with mammoth bone dwelling constructions and Mezhirichian industry as the whole. The Mezhirichian industry is mainly based on use of narrow small rectangles and differs from the other East European Epigravettian assemblages (Mezi- nian, Dnestrovian, Ovruchian, Yudinovian, etc), which microlithic assemblages are dominated by vari- ous backed points.

Крем`яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч

Institution

Ähnliche Einträge