Сучасна французька компаративістика: проблеми й методи

• Published in: Слово і Час
• Date: 2020
• Main Authors: Нарівська, В., Пахсар'ян, Н.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2020
• Subjects: Порівняльне літературознавство
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171432
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Сучасна французька компаративістика: проблеми й методи / В. Нарівська, Н. Пахсар'ян // Слово і Час. — 2020. — № 3. — С. 48-64. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

У статті подано огляд проблем і методів сучасної французької компаративістики. Розкриті розбіжності між європейськими підходами (уже не з пошуками культурних відмінностей, а з орієнтацією на загальноєвропейську спільність), і американськими (з їх пріоритетністю феміністських і постколоніальних методів компаративістів). Акцентовано французьку специфіку щодо заміни терміна «вплив» на «інтертекстуальність», увиразнено роль інтермедіальних та міждисциплінарних компаративних досліджень. Продемонстровані концепції: етики порівняльних досліджень, вивчення другорядних письменників і жанрів (Ф. Лавока); співвідношення компаративістики з концепціями європейської та світової літератури (А. Томіш); ролі й місця компаративістики в літературі й культурі (Ф. Тудуар-Сюрлап'єр); точності та універсальності визначення дисципліни (Б. Франко); вивчення зв'язків між літературою і мистецтвом (Дж. Штайнер). Висвітлені дискусії щодо поняття «світова література» (передусім П. Казанова), тлумачення змісту «культурного трансферу» та «мультикомпаративізму». The paper presents a review of the main issues and methods of studying modern French literature and comparative studies. The authors outline the differences between European approaches, now taken with focus rather on all-European common principles than cultural distinctions, and American tendencies that reflect the priority of feminist and post-colonial methods of comparative studies. Attention is paid to the French peculiarities concerning the replacement of the term ‘influence’ by ‘intertextuality’, and to the role of intermedial and interdisciplinary comparative studies. Among the outlined concepts and issues are research ethics in comparative studies; non-essential writers and genres (F. Lavokat); relation of comparative studies to the concepts of European and world literature (A. Tomiche); the role and place of comparative studies in literature and culture (F. Toudoire-Surlapierre), accuracy and universality of defining the discipline (B. Franco), the study of links between literature and art (G. Steiner). Attention is also paid to the discussions on the concept of ‘world literature’ (in particular to the views of P. Kazanova) that concern the term ‘world literature’ as it is interpreted by American researchers and ‘European literature’ used by French ones. Other issues are the concept of ‘cultural transfer’; the content of hermeneutic practice in comparison; the role of analysis and ‘defamiliarization’ (introduced by V. Shklovsky); comparison as an object of criticism, a tool of analytics, and methodological necessity; the transversality as the coexistence of different comparative methods. The comparative approach has been shown as ontological and culturological vision, a special method of research with a basis in comparison and opposition of the interconnected systems covering translation studies, mythology, imagology, geocriticism, post-colonial and gender studies, research of cultural transfer specified as multicomparativism.