Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко
В статье освещается жизнь и научное наследие Ю.Г. Литвиненко (1929-1990) -одного из ведущих украинских индологов, ученика выдающегося ориенталиста А.П. Ковалевскго. Научное наследие Ю.Г Литвинвнко условно разделено на четыре рубрики; 1) труды по истории рабочего движения в Британской Индии; 2) сочин...
Saved in:
| Published in: | Хазарский альманах |
|---|---|
| Date: | 2005 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171525 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко / О.О. Чувпило // Хазарский альманах. — 2005. — Т. 4. — С. 14-20. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-171525 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чувпило, О.О. 2020-09-25T17:51:43Z 2020-09-25T17:51:43Z 2005 Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко / О.О. Чувпило // Хазарский альманах. — 2005. — Т. 4. — С. 14-20. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. XXXX-0128 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171525 В статье освещается жизнь и научное наследие Ю.Г. Литвиненко (1929-1990) -одного из ведущих украинских индологов, ученика выдающегося ориенталиста А.П. Ковалевскго. Научное наследие Ю.Г Литвинвнко условно разделено на четыре рубрики; 1) труды по истории рабочего движения в Британской Индии; 2) сочинения гю истории индийского коммунистического движения; 3) работы по истории национально-освободительного движения народов Индии: 4) индологические публикации в Украинской советской энциклопедии. Автор пришел к выводу, что хотя Ю.Г Литвиненко и не выдвинул фундаментальных концепций истории индийского рабочего и национально-освободительного движения, внес посильный вклад в становление и развитие украинской индологии. The life and scientific heritage of one of thB leading Ukrainian indologist, a disciple of the prominent orientalist A.P. Kovalevsky, Yu.G. Litvinenko (1929-1990). There are studied in the article Yu.G. Litvinenko’s scientific heritage is conditionally divided into four parts: 1) works from the history of the labour movement in the British India; 2) essays on the history of Indian communist movement; 3) studies on the history of national liberation movement of Indian peoples; 4) indological publications in the Ukrainian Soviet Encyclopedia. The author concluded that though Yu.G. Litvinenko has not promoted any fundamental conception of the history of the Indian labour and national liberation movement he had made certain contributions in rise and development of Ukrainian indology. uk Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України Хазарский альманах Статьи Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко Ученики А.П. Ковалевского: Ю.Г. Литвиненко The Disciples of A.R Kovalevsky: Yu.G. Litvinenko Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко |
| spellingShingle |
Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко Чувпило, О.О. Статьи |
| title_short |
Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко |
| title_full |
Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко |
| title_fullStr |
Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко |
| title_full_unstemmed |
Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко |
| title_sort |
учні а.п ковалівського: ю.г. литвиненко |
| author |
Чувпило, О.О. |
| author_facet |
Чувпило, О.О. |
| topic |
Статьи |
| topic_facet |
Статьи |
| publishDate |
2005 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Хазарский альманах |
| publisher |
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Ученики А.П. Ковалевского: Ю.Г. Литвиненко The Disciples of A.R Kovalevsky: Yu.G. Litvinenko |
| description |
В статье освещается жизнь и научное наследие Ю.Г. Литвиненко (1929-1990) -одного из ведущих украинских индологов, ученика выдающегося ориенталиста А.П. Ковалевскго. Научное наследие Ю.Г Литвинвнко условно разделено на четыре рубрики; 1) труды по истории рабочего движения в Британской Индии; 2) сочинения гю истории индийского коммунистического движения; 3) работы по истории национально-освободительного движения народов Индии: 4) индологические публикации в Украинской советской энциклопедии. Автор пришел к выводу, что хотя Ю.Г Литвиненко и не выдвинул фундаментальных концепций истории индийского рабочего и национально-освободительного движения, внес посильный вклад в становление и развитие украинской индологии.
The life and scientific heritage of one of thB leading Ukrainian indologist, a disciple of the prominent orientalist A.P. Kovalevsky, Yu.G. Litvinenko (1929-1990). There are studied in the article Yu.G. Litvinenko’s scientific heritage is conditionally divided into four parts: 1) works from the history of the labour movement in the British India; 2) essays on the history of Indian communist movement; 3) studies on the history of national liberation movement of Indian peoples; 4) indological publications in the Ukrainian Soviet Encyclopedia. The author concluded that though Yu.G. Litvinenko has not promoted any fundamental conception of the history of the Indian labour and national liberation movement he had made certain contributions in rise and development of Ukrainian indology.
|
| issn |
XXXX-0128 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171525 |
| citation_txt |
Учні А.П Ковалівського: Ю.Г. Литвиненко / О.О. Чувпило // Хазарский альманах. — 2005. — Т. 4. — С. 14-20. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čuvpilooo učníapkovalívsʹkogoûglitvinenko AT čuvpilooo učenikiapkovalevskogoûglitvinenko AT čuvpilooo thedisciplesofarkovalevskyyuglitvinenko |
| first_indexed |
2025-11-25T20:32:10Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:32:10Z |
| _version_ |
1850521967374893056 |
| fulltext |
0 .0 . Чу впило
Xcipnie
Учш Л.П. Кова.'йвського: Ю.Г. Литвиненко
Х арш ський нацюнапьний ушверситет що у 2005 р. вщсвяткував свм 200-л ггый ЮВ|
лей, став першим на УкраТнi ocBiTHiM j науковим центром, який у 50-х роках XX ст. поча|
вщроджувати розвиток р1зних сходознавчих дослщжень, започаткованих ще у 1805-1917
pp. i припинених за час!в сталмзму. Провщна роль у цьому належала видатному украг
нському араб1сту, професоруА П. Ковагйвському (1895-1969). Саме b ih активно вщстон
вав необхщнють повернення до класичного сходознавства, був супротивником полги
зац»Т opieHTa лютично'Г науки, П надм|рно1Г регламентации вид!лення прюритетних i актуал!
них зточки зору влади кон’юнктурних налряммв i тем. Завдяки зусиллям А.П. КовалiBCb
кого на юторичному факультет! умверситету, де вчений очолював слочатку кафедру ново
та новтньот icropiT, а пот1м засновану ним кафедру icropiT середHix BiKie, у 50-60-ri рок*
XX ст. вщбулося становления арабютики, !ндолопТ, синологи, тюркологгг та японознав
ства, з’явилися фах(вц1, як1 оволодти арабською, riHfli, китайською, турецькою i японсь
кою мовами. атакожзахистилидисертацнз! сходознавчогтематики, що грунтувапися н«
орипнальних схщнихджерелах. Учнями А.П. Ковал)вського стали вщомий арабют В М
Бейлю, провщний тюрколог УкраТни 1.Ф. Черыков, синолог Б.В. Ветров, японознавец!
Я.А. Побтенський, африканют Б Г Птьверман та iHiui. :
Одним i3 найталановилших його учнш був доцент кафедри ново! та нов^ньоТ icTOpi
ХДУ Юрш Григорович Литвиненко (1929-1990) Головним захопленням його життя стал;
загадкова 1нд1я, fcTopiio якоТ юнак досконально знав ще иавчаючись у середнй Limoni, а
в студентськ1 роки (1949-1953) зайнявся дослщженням культури та мов народ1в !нд1йського
субконтиненту у давн) часи. 3 великим задоволенням i насолодою читаючи "Махабхара
ту" й "Рамаяну” , Веди i вадичну л1тературу, майбутнм вчений защкавився проблемою
виникнення та розвитку вдйських мов. зокрема адтракриту, лракрит!в(шаурасен1-прак
риту, магадхьпра криту й махараштрьпракриту). санскриту, пал!, пнд!таурду. B ih само
тужки опанувавсанскрит i riHfli, маючи нам!р у майбутньому вивчити й бенгагн, але сво«3
мовну П1Дготовку вважав недостатньою i завжди соромився говорити про нет. Як згаду
вав Ю Г. Литвиненко, тему кандидатськоТ дисартаци в!н обрав 1з icropiT середньоЗДйсь-
ких мов (V ст. до н е - X ст. н.е.) Однак вона не була затверджена, оскгльки Ti' визналй
фтолопчною, неюторичною i неактуальною. HaTOMicTb acnipaHTy порадили вибрети щось
i3 прюритетноТ, рекомендовано!' парт!ею для вивчення тематики, тобто яюсь сюжети Й
icTopii роб1’тничого, комун!стичного або нацюнально-визвольного руху. Ю.Г Литвиненко
зупинився на робггничому pyci в 1ндп у 1927-1929 pp., коли, як bih писав, спостер1гапосЯ
пщнесення страйковот боротьби ЭДйського пролетар1ату, посилювалася його орган!зо-
ванють i розгорнулася боротьба за створення Комунютичнот парти' 1ндГГ. В1дтод| й дО
Юнця свого життя вчений понад 30 poKie присвятив дослщженню р!зних проблем роб!тничого,
к0Мун стичного й нацюнально-визвольного pyxie народ!в БританськоУ 1нд!Т у 20-40-1 роки
XX сг
Яка ж наукова спадщина одного э фундатор!в укра'Тнсько'Т iH до логи7 Ю.Г Литвиненко
був автором близько 40 нвукових та науково-полулярних публжацй з ЫдмськоТ проблема
тики Значним внеском в украТнську !ндолопчну науку е його прац1, присвячен! icropii
!НД!Йського робггничого, профспшкового. комунютичногота нацюнально-визвольного pyxiB
у м1ЖВоенний перед, д1Яльност! роб!тничо-селянських партм, 1нд1йського национального
конгресу (IHK) та !нших нацюнально-патр!отичнихорган!зац1й i угруповань, анал1зу свггог-
ляду та д1яльност! видатних Д1яч 1в робггничого i виэвольного pyxiB народю П(вденноТ АзГГ,
вэаемовщносинам р1знихтеч!й i угруповань Ыдмського нацюнал1зму та !дейно-пол!тичн!й
6opoTb6i м1ж ними. На жаль, Ю Г Литвиненко не став доктором юторичних наук. 22 трав-
ня 1964 p. BiH успвшно захистив кандидатську дисертац1ю за темою "Робггничий рух в
1нди у К1НЦ1 частково! тимчасово! стабшгзацй капггал!зму( 1927-1929 рр.)’ . Науковим кер1-
вником ТТ був проф. А.П. Коватвський. Зазначимо, що вперше в ic ro p ii вггчизняно! opie-
нталютики дисертац1я була написана украТнською мовою, а це на той час потребувало
неабиякот м ужноск! викликало неоднозначну ревкц1ю науковоТ громадськосп. Зокрема,
i3 Киева надШшов негативний вщгук, я кий дуже засмутив А.П. Ковал iBcbKoro, У 1971 р.
Ю.Г Литвиненко затвердив тему докторськоТдисертацй: ‘ Робггничий кпас 1ндГг i нацю-
нально-визвольний рух (1917-1947 рр.)" Науковим консультантом погодився стати ви-
датний радянський !ндолог, завщувач кафедрою icTopiT краТн П1вденноТА31Т 1нсгитуту краТн
Аз!Т та Африки при МДУ проф. B.I Павлов. Кафедра новотта новп*ньо! ютори ХДУ обгово
рила й ухвалила чотири з п’яти роздт1в докторськот дисертацГо' Ю.Г Литвиненка, захист
планувався десь на початок 90-х роив, але у 1990 р. на 62 роц| перестало битися серце
вченого Згадуючи Ю.Г. Литвиненка, не можна не звернути увагу на те, що в!н брав
активну участь у пЩготовц! Ыдолопчних кедр1в, зокрема надав ввлику допомогу О.О.
Чувпило в лщготовц! кандидатськоТ та докторськот дисертац!й. займався науковою кри
тикою i популяризац!ею сходознавчих знань. залучався до написания енциклопедм,
гидручниюв i навчальних поабнимв з icropiT краТн АзГТ та Африки, входив до складу ре-
Дакц!йно1 колегп' республ^анського м!ЖВ1домчого наукового зб1рника ‘ Питания новоТ i
HOBiTHbor icTopiT'
1ндолопчну спадщину Ю.Г. Литвиненка умовно можна роздтити на чотири рубрики:
1) прац| з icTopii роб(тничого руху БританськоТ 1нди; 2) дослщження з icTopii !нд!йського
комун^стичного руху; 3) роботи з icTopiT визвольноГ боротьби H a po fliB 1ндостану проти
британських K0ncHi3aT0piB; 4) 1нд0 л0 пчн! публ1кацп в УкраТнсьюй радянсьюй енциклопед!'!.
Приступаючи до и розгляду, слщ насам перед стисло висвплити його загальнотеоре-
TH4Hi сходознавч1 та шдолопчн! погляди, яю в заюнченому систематизованому вигляд!
так ' не знайшли мгсця на стор!нках друкованих видань, але з^ерегпися у численних
ч°татках вченого, висловлювалися ним на наукових сходознавчих конференциях, викпа-
Дзлися !з року в pjK багатьом покогинням студент1в-1сторик!в, доповщалися на засщан-
НЯх кафедри ново'Тта нов«тньот icTopiT ХДУ та обговорювалися пщ час спткуванняз коле
ями. Звертабмо увагу на те, що Ю.Г. Литвиненко, не заперечуючи й формально не
^ходячи за меж1 тодшньогтрадицмног !стмат1вськоТ сходознавчог па ради гм и та офщй-
Них наукових догм i стереотип1в, все ж висловлював щеТ, як1 ёнод! випереджали св!й час,
а Деяк'| з них ni3Hime стали HaeiTb загальноприйнятними Зокрема, ще у 60-70-i роки XX
Cr nifl час сходознавчих наукових дискуай та актив!зацП боротьби теч1й у радянсьюй
Международный центр хазаровеОениi Халарекий альманах'', то м 4. X ъков. 2005
орюнта л юти L[i Bin наголошував, що п'ятичленна ютмат1вська формалина система ipi
ричного розвитку людства. в основ! якот лежала лерюдизацйя суто европвйських явищ
под in, не могла пояснити усього розмаТття процеав, що вщбувалися у кра'Тнах АзГг
Африки., i вказував на необхщнють перегляду пер1сщизацм схщнот icropiT, виходячи
анал1зу специфжи розвитку кожноТ кратни окрема або якогось певного репону. Особли|
це стосувалося ЯпонЛ, Китаю та 1ндГТ, ям найбтьш наглядно виладали i3 загальноТ фо
мац!йноТ пер1рдиэацГ| за европвйськими зразками, осюпьки вони мали глибокубезпере
вну спадкоемну юторичну та культурну традицию, a y c i змши, що вщбувалися в hi»
проходили еволюцмно, без р1зких стрибмв, не фжсуючись у людськ!й свщомосп
руб1жы. Тому, викпадаючи icropiio цих трьох краТн, Ю.Г Литвиненко акцентував ува
саме на унжальнють розвитку iXHix цивмзацЮ i, тдтримуючи свого учителя А.П. Кова|
|Вського. схилявся до формац1йно-цивщ4зац1йного пщходу при пврюдизацп японсько
китайськоТ та 1нд1йськоТ icTopii.
Пщ час знаменито! науковоТ дискусп про "азшський” cnoci6 виробництва b ih солщар»
зувався i3 вщомими радянськими сходознавцями Л Б. Алаевим. Т П. Дев'ятюною, М. Г
Сгоровою, Г.Г. Котовським, B.I. Павловим та деякими шшими, ш виступили протиеврс
поцентризму при перюдизаци icTopiT Сходу, а також проти вульгаризацГТ, догматизацй'т
прим!тмв1зац)Т ор[енталютики, що створювало лише шюз!ю и науковост!. До того ж у своТ
лекцмних курсах, вщ яких, на жаль, збереглися лишефрагменти, Ю.Г Литвиненко пода
критик тих сходознавц1в, яга традиц!йно оцшювали icropiio краТн афро-аз!йського perioH
на основ! европейських або сучаснихУм уявлень та критернв, що призводило до числе»-
них деформац 1й та неминучих викривлень, i закликав враховувати характера особли
BocTi та cпeцифiчн! риси розвитку кожноТ краТни i кожного перюду окремо, оцшки давап
не з точки зору европейських критерП'в та систем цшностей, коли узагальнювалися ч|
пopiвнювaлиcя реч‘|. схож 1 лише на перший погляд, а у кожному конкретному випадк)
з обов’язковим урахуванням усього комплексу визначальних чиннимв. уникаючи некс
ректних аналогий, категоричних суджень та висновмв. догматичних наукових уподобан
та упередженостТ що у противному pa3i неминуче вело до спрощення юторичного про
цесу у схщних кра'Тнах
У ловшй M ipi все це стосувалося й погляд1в Ю.Г Литвиненка на |НД1Йську icTopiio, д
BiH був визнаним фах)вцем, якого знапи й ловажали yci радянсью Ыдологи Викладаюш
три десятил 1ття icropiio народов 1нд1йського субконтиненту на ycix вщдшеннях 1сторично
го факультету ХДУ, b ih досить часто висловлював неординарт точки зору (це ще й зара
добре пам'ятають його численм учн1 й колеги по po6oTi), далек! вщ санкцюнованих вла
дою вульгарних ютматввських щей та схем. Причому кожний piK лектор намагався трох
понншому викладати й ттерлретувати ми нуле одыеТ з найдавыших цивйгйзацм св!ту, н
зв'язуючи ТТ з певною политичною кон’юнктурою, а навпаки, грунтуючись на найнов|тн
ших досягненнях не ттьки радянськот, а й зарубгжног шдолопчноТ науки ВЫ завжд
ставив пвред собою заадання висвгтлити не лише 3aranbHi закономipHocTl юторико-куль
турного процесу народе сучаснот I нд ГТ, а й показати своерщнють, специф1чнють та 1ндив1
дуальнгсть qieT загадковот краТни, оцшити вллив на нет европейськоТ культури та полпгичнЮ
систем визнэчити внесок 1НД1ЙЦ1В у сватову цив«л'1зац1ю. При цьому Ю.Г. Литвиненко
випереджаючи св!й час, звертав особливу увагу на безперервнЮть та спад коем ню п
розвитку 1ндтського сусптьства з найдавн!ших 4aciB i до наших дн1в i тому виступа*
проти механ!чного перенесения й поширення на Ыдмську icropiio суто европейськи)
Междун одный иентп хаъапонрЛингА
"Г^ятьта визначень (давнють, середньов1ччя, новий час), а тим паче проти ототожнення
- з певними соц1ально-економ!чними процесами, характерними головним чином лише
|Х краТн ЗахщноТ Свропи. Деталька поколшь студент1в-юторик1в ХДУ слухапи лекцн доц.
ф Г Л итвиненка з icropiT краТн Азйта Африки, в яких говорипося про вщноснють ycix
загальноприйнятих понять, визначень, терммв, схем, рубеж'юта eranfe всесвтньоТ icTopiT,
коли мова заходить про унжальну ЭДйську цив1л1зац1ю, що мае свою внутр!шню nepio-
дмзац!ю, в ocHOBi якот лежать виключно шдмсьм руб1жн1 дати та подй'.
Учн1 Ю Г Литвиненка та викледач1 юторичного факультету ХДУ старшого поколЫня та
кож добре пам’ятають, яксправджувалися його всеб^чно аргументован! й BHBipeHi HayKOBi
передбачення та прогнози про ймов!рний розвиток пол!тичноТ ситуацп у П1вденнм Аэп
перед проголошенням Бангладеш (1971 р.), стосовно утворення та д1яльносп в Рес-
публМ 1нд|я блоку "Джаната партГ на чол! з М. ДесаТ, а та кож дол i створеного ним перию-
го неконгресистського 1нд1Йського уряду в 1977-1979 pp., оц1нки ситуацп напередодн) пар-
паментських вибор(в 1980 р. в 1ндп, коли всупереч уам прогнозам наук0вц 1вта пол!толопв
перемогла очолювана I. Ганд1 парля IHK(I) i до влади в Kpami знову повернул ися конгре-
систи. попередження Ю.Г Литвиненка в лек^ях перед студентами та широкою громадсь-
К1стю про велику загрозу життю I. Ганд| за деюлька тижн!в до и трапчноТ загибел! та
висловлен1 ним пророч! припущення у публ!чн1Й лекцн на Харк1вському за вод i харчових
кислот, де BiH виступав разом з автором даноТ статт1, що син 1. Ганд{ - Р Ганд1, який
„чолював iHflincbKHH уряд пюля ТТ вбивства, незважаючи на досягнут1 ним значн! устхи
у внутр1шн!й та зовн|Шн!й пол1тиц(, скор1ше за все програе парламентсьм вибори блоку
слозиц^йних парт|й, що повнютю пщтвердилося у 1989 р.
Але найбтыиий внесок Ю.Г Литвиненко вню у дослщження проблем icTopiT (нд1йського
^зб1тничого руху в 20-Ti роки XX ст та його p o n i в розвитку нац1онально-визвольноТ бо
ротьби [див.: Литвиненко 1961,1962,1964]. Ним фундаментально висвгглен! так! важлив)
питания якчисельний склад фабрично-заводських робггник!в БританськоТ I ндп, Тхне еко-
noMinne становище, умови прац! та життя. стан трудового законодавства у найб»лы±нй
ангп1йськ1й колонй, страйкова боротьба «ндмських трудящих, розвиток профсгилкового
Руху, участь у ньому pi3HHx пол1тичних сил та угруповань, зокрема 1нд4йських KOMyHicTiB
^ англ1йськихлейборист1В. Науковою новизною у Tin чи шш1й Mipi вщр!знялися так! сю-
*гти : характеристика iHflincbKOT фабрично-заводськот промисловосл, nocrwHi промис-
j -obi роб!тники. Тх юльгасть та склад наприкЫц! 20-х рок(в XX ст., розподш ройтниюв по
грем им гапузям та районам кратни, зв'язки роб!тник1в i3 селом, рухомють робочотсили
l',ia Р*зних пщприемствахта у р1зних галузях промисловост1, умови лрац1 роб^тниюв, три-
ВДпють робочого дня, оплата прац|, життевий рйвень, харчування, caH iTapH i умови, охо-
У >на здоров’я, ocBiTa, джобберство, рацюнал1зац1я та 1нтенсиф1кац5я виробництва, розви-
токтрудового законодавства, фабричн!’ акти, со Дальне страхування акти про профсптки,
‘Юпекц1я з робггничого питання, страйкова боротьба 1нд1йськихтрудящих у р1зних галу-
3яХтаУ Р1зних регюнах (текстильники Бомбею, зал1зничники Бенгало-Нагпурськот зал!з-
нафтовики Мвдрасу, метап1сти Джамшедпуру на заводах ЗДйського пщприемця
■ ата. —текстильники Ахмедабаду, джутовики Калькутти), полггика коло^альних властей з
Робггничого питания, IHK i роб1тничий рух, Комунютична парт1я 1ндп (КП1) i роб!тничий рух.
Творения та д!яльн1сть Все1нд1йського конгресу проф спток (В1КПу), загальна характе
ристика профспйчковихоргаИзацш БританськоТ 1ндГг, боротьба теч|й у профсптковому
PVci л1ва профсптка “Прн» Камгар” та м д1яльнють, д1япьн1сть англ1йських лейбористе та
^ ^ 1 а р с кн й альманах” , т о м 4. Харьков 2005
ГенеральноТ ради тред-юнюшв в 1ндн, 1нд1йськ1 проф сптки та м1жнародний робггнич
рух. пщ яким розум1вся за традиц1ею Проф 1нтерн.
Незважаючи на те, що радянська ндолопя висвгтлила ic ro p iio комунгстичного ру
народ1в БританськоТ 1ндгт достатньо повно, хоча, звичайно, не без щеопопчноТ та по л т
hoi спрямованосл, Ю.Г Литвиненко все ж зумв знайти OKpeMi його аспекти, ям зал и шит
ся непом1ченими !ншими дослщниками, або свщомо (гнорувалися ними з якихось кон'к
ктурнихчи можливоцензурнихм 1ркувань[див.. Литвиненко 1962,1974,1975,1976,197
Передуам це стосуеться деяких недостатньо дослщжених питань утворення та д'тпьнс
перших (нд|йських комунютичних гуртив та груп у Бомбе!. Мадраса, Калькутп. KaHnypi
ЛахорК боротьби угруповань в комунютичному pyci напередодн1 i пщ час утворення КП1
установч1й конференцп у Канпур! (1925 р.), участ! комун!ст1в у робггничому, профстлко
му та нацюнально-визвольному pyci, стаалення брмтанськоТ колон1ально'1' адммстрацй
комунютичнот д!яльносл, тактичног л 1н11' легальних та нелегапьних комунюлв, утворек; i
дтльносп “НацюнальноТ комунютичнот riap rif (1926 р.), спроб об’еднання р1зних те1
1нд1йського комун1зму на травнев!й 1927 р. конференцА у БомбвТ, Тхнього ставлення
стрателчноТ й тактично! лЫЛГ Ком1нтерну i Ком1нтерну до них, участ! комункгпв в утвора
та д!яльносл робл-ничо-селянських парлй БенгалГе. Бомбейського президентства, Панд»
бу та Все1нд1йськоГ роб^тничо-селянсько! партГГ, взаемовщносин 1нд1йських та англмськ
комункгпв, fliwnbHOCTi 1нд1йських KOMyHicTiB в eMirpauii, а саме утворення тхньот груш
Захщнм G B poni, учасп комункгпв у д!япьносл конгресистськоТ органгзацГг та деяких iHUJ
патрютичних парлй i орга^зацм, М|рутського процесу, що розпочався над шдмськи
л1вими д1ячами у 1929 р , та заяви на ньому представнимв комунютичного руху.
Дослщжуючи icropiio робггничого та комунютичного pyxiB найбтьшоТ колонП свг
Ю.Г. Литвиненко так чи Ыакшеторкався icropii п визвольноТ боротьби та Д|яльносп голо
нот нацюнально-патрютичноТорган!зац!Т. що очолювала масовий антибританський
1нд1йського нацюнального конгресу [див.: Литвиненко 1983]. KpiM уже названих пробле
про участь конгресиспв у робпгничому pyci та стосунюв конгресиспв з комунютами сл
також вказати на важлив1сть вивчення ним разом з 0 .0 Чувпило icTopiT хал!фатистськог
руху, що розгорнувся в 1ндГТ пюля ПершоТ свгговоТ вмни в знак протесту проти поруш
них захщними державами прав турецького султана, який був хал1фом (релюйним
вою) ycix мусульман-сун1т!в CBiry [див.. Литвиненко, Чувпило 1988]. Генеза цього рух
особливо участь хал1фатист1в у масовм гандистськм ненасипьницькм кампанП несШвр
б1тництва з англмським пануванням в |ндгг, що розгорнулася у 1920-1922 рр. одночась
з боротьбою за хап!фат, до публжацн спьльноТ роботи хармвських 1ндолопв не знай!
достатнього висвгтлення в !ндолопчн!й та оренталгстичнм л!тератури Автори зробиг
важливий для сходознавчог науки висновок, що незважаючи на поразку руху HecniBp
биництва, боротьба за сварадж (самоврядування на кшталт статусу допмнюну) в 1ндм
п рой шла безе л [д но, оскгльки и найважпив!шим наел i д ком стало досягнення в перши!
осганшй раз у новлтнй Ыдмсьмй icTopii справжньоТ (ндусько-мусульмансько'Т еднос
яка проявилася у сп!вроб(тництв1 IHK та Хал1фатського компоту - головного кер!вного"
координацгйного центру хал1фатистського руху Конгрес, спочатку пщтримавши халф
тистське гасло масово'Т антианглшськот боротьби на захист прав хал!фа. попм силы
вплинув на оформления чисто свпських вимогхалфатисИв, що дало i'm змогу в значН
Mipi подолати традиц!йну до цього релШ ну та общин ну обмеженгсть, ставши одшекз
руш!йних сил руху несл!вроб!тництва Тому його припинення кершництвом IHK на ч<
ж . Международный центр хазароведен
1 9
рух
до к Ганд| викликало масове неадоволення халфатиспв i стало головною причиною не
-пльки Тхнього розриву з Конгресом, а й актив(зацй'д$япьност1 екстремютських рел1пйно-
обыинних орган |эац1й та полршення !ндусько-мусульманських вщносин.
С в е ч е н и я м високого фахового р1вня Ю.Г Литвиненка було його запрошення взяти
участь у написанн! УкраТнсько! радянськоГ енциклопедй [див.: Литвиненко 1962]. У Н1й
. Эрк1вський вчений став автором 11-ти !ндолопчних статей: про Бомбейський страйк 1908
Вепиких Могол1в, Маратхську державу XVII ст на чол! з Шивадж4, 1нд1йське нацю-
напьне повстання 1857=1859 рр , л iдера 1нд1йських K O M yH ic riB А. К. Гхоша. бюграф|чних
HapuciB про периюго президента Pecny6niKn 1нд!я Р Прасада. легендарних iHflinMiB Н
С апба та Р О нга , а також видатних, вщомих усьому св»ту рос1йських 1ндолопв ГС.
Лебедева та 1.П Минаева.
Таким чином, Ю.Г. Литаиненко, хоча й не висунув якихось фундамента л ьних концепщй
i торн 1нд1Йського робггничого. комуМстичного та нацюнально-визвольного pyxiB, вню са1й
л эсильний внесок у становления та розвиток украТнськоТ 1ндологи. Як i його вчитель А.П.
Ковашвський, Ю Г Литвиненко в значн!й M ipi випередив св!й час, будучи науковцем новоТ
ьтохи вз!рцем для ниншньот генерацп 1ндололв та ор1енталюлв незалежно'Т УкраТни.
Штература
Литвиненко Ю.Г Розвиток профепткового руху в 1ндН у 1927-1929 рр. И Учен! записки
эрювського державного ун!вераттету Труди юторичного факультету. Т.8. X . 1961. С .55-72.
Литвиненко Ю.Г Становище пролетарюту 1ндп напередодн1 св^товоТеконом1чноТ кри-
ы (1927-1929 рр ) И Учен! записки Харювського державного ун!верситету. Труди юторич-
иго факультету. Т.9. X . 1962. С 94 -1 1 0
Литвиненко Ю.Г. Развитие коммунистического движения в Индии в 1927-1929 гг. Н
>ченые записки Харьковского государственного университета Труды кафедры Истории
КПСС т. 10.Х 1962. С.9 5 - 112.
шл
Литвиненко Ю.Г. Бомбейський страйк 1908 р. И УкраТнська радянська енциклопед(я.
2 К . 1962. С 35.
Литвиненко Ю Г Велик! моголи // УкраТнська радянська енцикпопед1я Т.2. К , 1962. С.280.
Литвиненко Ю.Г Гхош А.К. //УкраТнськарадянськаенциклопед1я. Т.З. К., 1962. С.542.
Литвиненко Ю.Г 1нд!йськенацюнальнеповстання 1857-1859 рр. //УкраТнська радянська
■’Циклопед(я. Т.5 К.. 1962. С.417.
Литвиненко Ю.Г. Лебедев Г.С. //УкраТнська радянськаенцикполедш Т.8 К , 1962. С.ЗЗ.
- Л итвиненк0 ю *~ Маратхська держава // УкраТнська радянська енциклопед1я. Т.8. К ,
^ 2 С 233. ,
Литвиненко Ю.Г Минаев I П. //УкраТнська радянськаенциклопед1я. Т.9. К., 1962. С. 133.
т , лИТ8иненко ю г М|рутський процес // УкраТнська радянська енциклопад!я. Т.9. К..
ia62. С.233.
Литвиненко Ю.Г Нана Cari6 // Украгнська радянська енциклопед!я. Т.9 К., 1962. С.489.
Литвиненко Ю.Г Прасад Р // УкраТнська радянська енциклопед1я. Т. 11 К., 1962. С.462
Литвиненко Ю Г. Раджн!т О нг// УкраТнська радянська енциклопеди. Т. 12. К. 1962. С. 134.
Литвиненко Ю. Г. Робггничий рух в 1нд!Т у К1нц! частково'Ттимчасовог стаб(л1заци KaniTa-
i 3wV(1927-1929 pp.). Кандидатська дисертац!я. X. 1964.
— — — =ia рекий альманах” » т о м 4. Харьков 2005
Литвиненко Ю Г Утворення перш их комуню тичних гуртюв в 1ндн I/ ВюникХарк1вськ
гп«н<верситету №104 Cepm IcropiP. Вигускб X., 1974. С 36 -41
Литвиненко Ю Г 1ндюсьм комунюти i робп-ничо-селянсыа партн // Вюник ХармвськС
ужверситету. №118. Cepia Icropifl Випуск 9 X., 1975 С 8 0 -8 6 .
Л итвиненко Ю Г. Ставлення комун1сл1в 1нди до Нацюнального конгресу в 1921-19*
роках И П и та н и я hobo'i i нов}тньоТ icropil. Випуск 22. X., 1976. С.70 - 79.
Литвиненко Ю Г, ДОяльнють Ыдмських комункп1в у профспшках в 1921-1934 рока>
Питания новоТ i нов1тньоГ icTopii. Випуск 23. X., 1977. С 72 - 81
Литвиненко Ю Г. Национально-освободительное движение в Индии в 1918-1922 гг
рабочий класс// Вестник Харьковского университета. №238. История и культураflOcoL
ал истических формаций. X., 1983. С. 10 -1 5
Литвиненко Ю Г , Чувлило А. А. Индийский национальный конгресс и халифатистсю
движение II Вопросы новой и новейшей истории. Выпуск 34 К., 1988. С 94 - 103.
Резюме
Чувпипо А.А. Ученики А.П. Ковалевского: Ю.Г. Литвиненко
В статье освещается жизнь и научное наследие Ю.Г. Литвиненко (1929-1990) -о д н а
из ведущих украинских индологов, ученика выдающегося ориенталиста А.П. Ковалевой
го. Научное наследие Ю.Г Литвинвнко условно разделено на четыре рубрики; 1) труды
истории рабочего движения в Британской Индии; 2) сочинения гю истории индийскся
коммунистического движения; 3) работы по истории национально-освободительного дв
жения народов Индии: 4) индологические публикации в Украинской советской энциклогк
дии. Автор пришел к выводу, что хотя Ю.Г Литвиненко и не выдвинул фундаментальнь
концепций истории индийского рабочего и национально-освободительного движения,
внвс посильный вклад в становление и развитие украинской индологии.
Summary
Chuvpilo А.А. The Disciples of A.R Kovalevsky: Yu.G. Litvinenko
The life and scientific heritage of one of thB leading Ukrainian indologist, a disciple of tl
prominent orientalist A.P. Kovalevsky, Yu.G. Litvinenko (1929-1990). There are studied in t
article Yu.G. Litvinenko’s scientific heritage is conditionally divided into four parts: 1) wor
from the history of the labour movement in the British India; 2) essays on the history of Indk
communist movement; 3) studies on the history of national liberation movement of Indii
peoples; 4) indological publications in the Ukrainian Soviet Encyclopaedia. The author
concluded that though Yu.G. Litvinenko has not promoted any fundamental conception of tft
history of the Indian labour and national liberation movement he had made certain contributio
in rise and development of Ukrainian indology.
J 1. Ч у в п и л о
Х а р ь к о е
Востоковедческая деятельность Б.А. Дорна
в Харьковском университете
Борис Андреевич (Бернгард Альбрехт) Дорн (1805-1881) был одним из наиболее вы
дающихся российских ученых-востоковедов XIX столетия. Член Российской академии
наук, многолетний директор Азиатского музея и Императорской публичной библиотеки,
крупнейший специалист по афганистике, восточным рукописям и монетам, он большую
часть своей жизни проработал в Петербурге, вследствие чего в работах по истории рос
сийского востоковедения Б.А. Дорн всегда выступает как чисто петербургский учвный.
Однако начальный период его научно-педагогической деятельности в Российской импе
рии был связан отнюдь не со столицей, а с Харьковом и Харьковским университетом.
Этому обстоятельству обычно не уделяется должного внимания, ибо принято считать,
что в Харьков Дорн попал едва ли не случайно, и его пребывание здесь не имело серь
езного значения для дальнейшей карьеры ученого. Эта точка зрения основывается на
весьма скудных данных о работе Дорна в Харькове, которые имеются на сегодняшний
день в литеретуре по истории ориенталистики и Харьковского университета. Между тем,
детальный анализ многочисленных материалов, сохранившихся в архивных и библио
течных фондах, позволяет по-новому взглянуть на харьковский этап деятельности Дор
на, выявив его истинное значение для истории отечественной ориенталистики.
Научная карьера Б. А Дорна началась задолго до приезда в Харьков - на его родине,
в Германии. Он родился 11 мая (20 апреля) 1805 г. в деревне Шейерфельд в Саксен-
Кобургском княжестве [Цорн 1882,2]. Начальное образование получил у отца, среднее
в Кобургской гимназии, которую окончил в 1 8 2 2 г. [Историко-филологический факуль
тет 1908, 220], В том же году он поступил на богословский факультет университета
апле, но уже в 1823 г, перевелся в Лейпциг, где под влиянием ориенталиста Э Ф Розен-
мюллера (1768-1835) увлекся изучением восточных языков и литератур [Цорн 1882,3;
ugat 1868,75] С самого начала своей востоковедческой деятельности Дорн, наряду с
радиционными для европейского востоковедения языками (персидский, арабский, древ-
нееврейский и санскрит), избрал для изучения достаточно редкими малоизученные эфи-
и афганский. Успехи его были настолько значительны, что уже в 1825 г. он смог
“'ЗЩитить докторскую диссертацию «Комментарии к эфиопскому псалтырю» [Dorn 1825]
получить приват-доцентуру в Лейпцигском университете Эта работа обратила на Дор-
а внимание востоковедов всей Европы, в том числе таких крупных специалистов, как
Де Саси [Историко-филологический факультет 1908, 221; Dugat 1868,75]. Однако
1СКИЙ
iOpH не остановился на достигнутом, и в 1827 г. направился в Гамбург для углубленного
изучения персидского языка. Результатом этих занятий стали две работы, вышедшие в
т°м же году и обеспечившие Дорну имя среди иранистов, - перевод из поэмы «Гюлис-
Хн
|