Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України
У статті визначено та проаналізованого перспективи змін у трудовій сфері за умов цифровізації. Аналіз проведено за двома сценаріями розвитку України: інерційним та цільовим. Об’єктом дослідження є трудова сфера з певною системою соціально-трудових відносин, яка змінюється в умовах цифрових трансформ...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171646 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України / О.Ф. Новікова, Л.Л. Шамілева, А.Д. Шастун // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 2 (60). — С. 187-199 . — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-171646 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1716462025-02-23T19:53:26Z Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України Перспективы изменений в трудовой сфере при цифровизации экономики по инерционному и целевому сценариям развития Украины Prospects for Changes in the Labor Sphere in the Digitalization of the Economy in the Inertial and Target Scenarios of Ukraine's Development Новікова, О.Ф. Шамілева, Л.Л. Шастун, А.Д. Менеджмент персоналу У статті визначено та проаналізованого перспективи змін у трудовій сфері за умов цифровізації. Аналіз проведено за двома сценаріями розвитку України: інерційним та цільовим. Об’єктом дослідження є трудова сфера з певною системою соціально-трудових відносин, яка змінюється в умовах цифрових трансформацій. За результатами дослідження визначена система чинників та наслідків впливу цифровізації на трудову сферу, яка дала можливість змоделювати систему формування соціально-економічних ризиків, що обумовлені цифровізацією економіки. Запропоновано використання науково-методичного підходу, який базується на Концепції ПАТ-аналізу. Це дозволило оцінити соціальні ризики навіть при змінах вихідних показників. Визначено зміни у трудовій сфері при цифрових трансформаціях за інерційним та цільовим сценаріями розвитку економіки України. За результатами аналізу, при збереженні низького рівня економічного розвитку, застарілих технологічних укладів промисловості (інерційний сценарій), очікується пом’якшення прояву окремих видів соціальних ризиків. Але така перспектива розвитку обумовлює деградацію всієї економічної системи, падіння конкурентоздатності країни і, як наслідок, зниження матеріального добробуту населення. За цільовим сценарієм прогнозуються два протилежних процеси з негативними наслідками, які безпосередньо пов’язані зі ступенями впровадження цифровізації. Один – обумовлює зростання зовнішньої трудової міграції, другий – безробіття. Створяться також умови для прекарізації ЕАН та незахищеної зайнятості, посиляться ризики соціального відторгнення та соціальної ізольованості. Переваги запропонованого науково-методичного підходу до оцінки соціальних ризиків щодо застосування ПАТ-аналізу полягає в його універсальності, що забезпечує можливість використання навіть при зміні вихідних показників та включенні причинно-наслідкових зв’язків та ймовірностей прояву ризиків без порушення основної моделі концепції. В статье определены и проанализированы перспективы изменений в трудовой сфере при условиях цифровизации. Анализ проведен по двум сценариям развития Украины: инерционному и целевому. Объектом исследования является трудовая сфера с определенной системой социально-трудовых отношений, которая меняется в условиях цифровизации. По результатам исследования определена система факторов и последствий влияния цифровизации на трудовую сферу, которая дала возможность смоделировать систему формирования социально-экономических рисков, обусловленных цифровизацией экономики. Предложено использование научно-методического подхода, который базируется на Концепции ПАТ-анализа. Это позволило оценить социальные риски даже при изменениях исходных показателей. Определены изменения в трудовой сфере при цифровых трансформациях по инерционному и целевому сценариям развития экономики Украины. По результатам анализа, при сохранении низкого уровня экономического развития, устаревших технологических укладов промышленности (инерционный сценарий), ожидается смягчение проявления отдельных видов социальных рисков. Но такая перспектива развития обусловливает деградацию всей экономической системы, падение конкурентоспособности страны и, как следствие, снижение материального благосостояния населения. По целевому сценарию прогнозируются два противоположных процесса с негативными последствиями, которые непосредственно связаны со степенями внедрения цифровизации. Первый – обусловливает рост внешней трудовой миграции, второй – безработицу. Создадутся также условия для прекаризации ЭАН и незащищенной занятости, усилятся риски социального отторжения и социальной изолированности. Преимущества предложенного научно-методического подхода к оценке социальных рисков по применению ПАТ-анализа заключается в его универсальности, что обеспечивает возможность использования даже при изменении исходных показателей и включении причинно-следственных связей и вероятностей проявления рисков без нарушения основной модели концепции. The article analyzes the prospects for changes in the labor sphere under the conditions of digitalization. The analysis was carried out according to two scenarios of Ukraine's development: inertial and target. The object of the research is the labor sphere with a certain system of social and labor relations, which is changing in the context of digitalization. Based on the results of the study, a system of factors and consequences of the impact of digitalization on the labor sphere was determined, which made it possible to simulate a system for the formation of socio-economic risks caused by the digitalization of the economy. The use of a scientific and methodological approach based on the Concept of Path analysis is proposed. This made it possible to assess social risks even with changes in baseline indicators. The changes in the labor sphere during digital transformations were determined according to the inertial and target scenarios for the development of the Ukrainian economy. According to the results of the analysis, while maintaining a low level of economic development, outdated technological modes of industry (inertial scenario), it is expected that the manifestation of certain types of social risks will be mitigated. But such a development perspective leads to the degradation of the entire economic system, a drop in the country's competitiveness and, as a consequence, a decrease in the material well-being of the population. According to the target scenario, two opposite processes are predicted with negative consequences that are directly related to the degree of implementation of digitalization. The first one is responsible for the growth of external labor migration, the second is unemployment. Conditions will also be created for the precarization employment, and the risks of social exclusion and social isolation will increase. The advantages of the proposed scientific and methodological approach to assessing social risks based on the use of Path analysis lies in its versatility, which makes it possible to use it even with a change in the initial indicators and the inclusion of cause-effect relationships and the probabilities of risk manifestation without violating the basic model of the concept. 2020 Article Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України / О.Ф. Новікова, Л.Л. Шамілева, А.Д. Шастун // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 2 (60). — С. 187-199 . — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-187-199 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171646 331.101:004(477) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу |
| spellingShingle |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Новікова, О.Ф. Шамілева, Л.Л. Шастун, А.Д. Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті визначено та проаналізованого перспективи змін у трудовій сфері за умов цифровізації. Аналіз проведено за двома сценаріями розвитку України: інерційним та цільовим. Об’єктом дослідження є трудова сфера з певною системою соціально-трудових відносин, яка змінюється в умовах цифрових трансформацій. За результатами дослідження визначена система чинників та наслідків впливу цифровізації на трудову сферу, яка дала можливість змоделювати систему формування соціально-економічних ризиків, що обумовлені цифровізацією економіки. Запропоновано використання науково-методичного підходу, який базується на Концепції ПАТ-аналізу. Це дозволило оцінити соціальні ризики навіть при змінах вихідних показників. Визначено зміни у трудовій сфері при цифрових трансформаціях за інерційним та цільовим сценаріями розвитку економіки України. За результатами аналізу, при збереженні низького рівня економічного розвитку, застарілих технологічних укладів промисловості (інерційний сценарій), очікується пом’якшення прояву окремих видів соціальних ризиків. Але така перспектива розвитку обумовлює деградацію всієї економічної системи, падіння конкурентоздатності країни і, як наслідок, зниження матеріального добробуту населення. За цільовим сценарієм прогнозуються два протилежних процеси з негативними наслідками, які безпосередньо пов’язані зі ступенями впровадження цифровізації. Один – обумовлює зростання зовнішньої трудової міграції, другий – безробіття.
Створяться також умови для прекарізації ЕАН та незахищеної зайнятості, посиляться ризики соціального відторгнення та соціальної ізольованості.
Переваги запропонованого науково-методичного підходу до оцінки соціальних ризиків щодо застосування ПАТ-аналізу полягає в його універсальності, що забезпечує можливість використання навіть при зміні вихідних показників та включенні причинно-наслідкових зв’язків та ймовірностей прояву ризиків без порушення основної моделі концепції. |
| format |
Article |
| author |
Новікова, О.Ф. Шамілева, Л.Л. Шастун, А.Д. |
| author_facet |
Новікова, О.Ф. Шамілева, Л.Л. Шастун, А.Д. |
| author_sort |
Новікова, О.Ф. |
| title |
Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України |
| title_short |
Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України |
| title_full |
Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України |
| title_fullStr |
Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України |
| title_full_unstemmed |
Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України |
| title_sort |
перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку україни |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Менеджмент персоналу |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171646 |
| citation_txt |
Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України / О.Ф. Новікова, Л.Л. Шамілева, А.Д. Шастун // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 2 (60). — С. 187-199 . — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT novíkovaof perspektivizmínutrudovíjsferípricifrovízacííekonomíkizaínercíjnimtacílʹovimscenaríâmirozvitkuukraíni AT šamílevall perspektivizmínutrudovíjsferípricifrovízacííekonomíkizaínercíjnimtacílʹovimscenaríâmirozvitkuukraíni AT šastunad perspektivizmínutrudovíjsferípricifrovízacííekonomíkizaínercíjnimtacílʹovimscenaríâmirozvitkuukraíni AT novíkovaof perspektivyizmenenijvtrudovojsferepricifrovizaciiékonomikipoinercionnomuicelevomuscenariâmrazvitiâukrainy AT šamílevall perspektivyizmenenijvtrudovojsferepricifrovizaciiékonomikipoinercionnomuicelevomuscenariâmrazvitiâukrainy AT šastunad perspektivyizmenenijvtrudovojsferepricifrovizaciiékonomikipoinercionnomuicelevomuscenariâmrazvitiâukrainy AT novíkovaof prospectsforchangesinthelaborsphereinthedigitalizationoftheeconomyintheinertialandtargetscenariosofukrainesdevelopment AT šamílevall prospectsforchangesinthelaborsphereinthedigitalizationoftheeconomyintheinertialandtargetscenariosofukrainesdevelopment AT šastunad prospectsforchangesinthelaborsphereinthedigitalizationoftheeconomyintheinertialandtargetscenariosofukrainesdevelopment |
| first_indexed |
2025-11-24T19:04:35Z |
| last_indexed |
2025-11-24T19:04:35Z |
| _version_ |
1849699677327327232 |
| fulltext |
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
187
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
УДК 331.101:004(477) doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-187-199
О. Ф. Новікова,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-8263-1054;
Л. Л. Шамілева,
кандидат економічних наук, доцент,
ORCID 0000-0003-4738-0728;
А. Д. Шастун,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0002-7672-0034,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ПЕРСПЕКТИВИ ЗМІН У ТРУДОВІЙ СФЕРІ ПРИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
ЗА ІНЕРЦІЙНИМ ТА ЦІЛЬОВИМ СЦЕНАРІЯМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Актуальність. Постановка проблеми. Циф-
ровізація економіки супроводжується двома різно-
спрямованими процесами в трудовій сфері та сис-
темі соціально-трудових відносин (СТВ). Один про-
цес позитивного спрямування пов'язаний із форму-
ванням цифрового ринку праці, що включає збіль-
шення фахівців, зайнятих у галузі інформаційних
технологій, супроводжується поширенням інфор-
маційно-комунікативних технологій та розповсю-
дженням нових форм зайнятості. Одночасно за умо-
ви цифровізації економіки формуються і деструк-
тивні процеси. Сучасні проблеми в системі СТВ в
умовах трансформаційних перетворень внаслідок
цифровізації економіки супроводжуються низкою
небажаних або негативних соціальних наслідків, які
за певних умов перетворюються на відповідні за-
грози та соціальні ризики. Перш за все – це вивіль-
нення значної кількості працівників та посилення
рівнів безробіття, втрата значною часткою еконо-
мічно активного населення джерел життєзабезпе-
чення, зниження можливостей соціального захисту
та соціального забезпечення, зростання соціального
відторгнення та соціальної дезадаптації тощо.
Попередні припущення потребують поглиб-
лення та розширення наукових досліджень, пов’яза-
них як зі змістовною оцінкою наслідків цифровізації
в трудовій сфері, так і розробкою методик визна-
чення та виміру соціальних ризиків для наукового
обґрунтування організаційно-управлінських рішень
щодо попередження та мінімізації ризиків у трудо-
вій сфері в умовах цифрового розвитку.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Аналіз публікацій зарубіжних та вітчизняних до-
сліджень свідчить, що в них визначаються основні
методологічні засади зміни соціально-трудових від-
носин та зайнятості за умови цифровізації еконо-
міки. Зокрема, Р. Коллінз [1] обґрунтовує поло-
ження теорії заміщення як основу теоретико-мето-
дологічної концепції зміни СТВ та визначає, що на
сьогодні цифровізація економіки та її наслідки свід-
чать про втілення другої хвилі технологічного замі-
щення. Ф. Фоссен та А. Зоргнер ідентифікують як
деструктивні, так і трансформаційні наслідки впли-
ву цифрових технологій на структуру зайнятості [2].
Наукові дослідження вітчизняних фахівців присвя-
чені в основному систематизації нових можливос-
тей, які відкриває для людини нова економіка, та об-
межень і загроз, що обумовлені різновекторними
змінами в трудовій сфері [3- 5]. Визначення деструк-
тивних наслідків, які створюють умови для форму-
вання та прояву соціальних ризиків, простежується
в наукових роботах В.В. Компанієць [6], В.І. Надра-
ги [7] та ін. Поглиблення досліджень у сфері визна-
чення впливу цифровізації економіки на зайнятість
та СТВ пов’язано з систематизацією трансформа-
ційних зрушень на ринку праці та з розробкою ме-
тодологічних й методичних підходів до кількісного
виміру та оцінки можливих рівнів соціальних ризи-
ків і ймовірностей їх прояву (реалізації). Окремі ас-
пекти цих проблем розглядаються також в наукових
працях І.Л. Петрової та В.В. Близнюк [8], О.Ф. Но-
вікової [9]. Сучасні підходи до визначення та про-
гнозування соціальних ризиків на ринку праці, зо-
крема можливості використання скорингових моде-
лей, знайшли своє висвітлення в працях В.І. Надра-
ги [7, c. 96-98]. У наукових публікаціях В.П. Виш-
невського, В.І Ляшенка, О.С. Вишневського [10, 11]
розкривається вплив цифровізації на економічний
розвиток на підґрунті моделювання визначених між
ними взаємозв’язків. Систематизація ризиків в соці-
ально-трудовій сфері за умови впровадження циф-
рових технологій та оцінка можливостей викорис-
тання концепції ПАТ-аналізу для оцінки ймовірнос-
тей їх прояву наведена в публікаціях Л.Л. Шаміле-
вої, О.О. Хандій, О.В. Панькової [12-14]. Трансфор-
мації сфери праці в умовах соціоекономічної реаль-
ності, яка пов’язана з формуванням соціальної тру-
дової платформи «Праці 4.0», присвячені останні
наукові роботи А.М. Колота та О.О. Герасименко
[15].
Менеджмент персоналу
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
188
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
Метою роботи є визначення перспектив фор-
мування соціальних ризиків у трудовій сфері при
цифрових трансформаціях за окремими сценаріями
економічного розвитку країни.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Стратегічні напрями цифрових трансформацій у
трудовій сфері та в СТВ внаслідок втілення цифро-
вих технологій, систематизуються за окремими аг-
регованими складовими: економічні, соціально-еко-
номічні, соціально-психологічні, інформаційно-ко-
мунікативні, соціально-політичні, безпекові тощо.
За певних умов та обставин вони викликають прояв
низки економічних та соціально-економічних ризи-
ків, серед яких найбільш вагомими та вірогідними є
такі [13]:
– неефективна зайнятість, зростання безро-
біття;
– втрата основних джерел життєзабезпечення,
зростання нерівності щодо матеріального добробуту
та соціального статусу;
– втрата можливості соціального захисту та со-
ціального забезпечення, незахищена зайнятість;
– втрата соціального статусу та можливості
його підвищення, регресивна соціальна мобільність;
– соціальне відторгнення та дезадаптація лю-
дини в суспільстві;
– міжпоколінський розрив за рівнем цифрових
компетенцій;
– втрата трудового, освітнього потенціалів та
людського капіталу, трудова та освітня еміграція;
– зниження можливостей та мотивацій до під-
вищення освітнього та професійного рівня тощо.
Визначення вірогідності прояву цих ризиків у
трудовій сфері за умови цифровізації економіки з
використанням моделей ПАТ-аналізу [13; 16] базу-
ється на відстеженні причинно-наслідкових зв’яз-
ків, які об’єктивно обумовлюють їх формування й
реалізацію, та оцінці ПАТ-коефіцієнтів, як кількіс-
ної міри таких зв’язків.
Апробація методики визначення ризиків соціа-
льно-трудової сфери за умови цифровізації еконо-
міки базується на таких вихідних положеннях:
1. В системі ПАТ-аналізу концептуальна мо-
дель визначення причинно-наслідкових зв’язків
формування та прояву соціальних ризиків включає
такі складові:
– зовнішні (екзогенні) чинники, які визначають
основні умови формування ризиків; вони вибрані за
двома ознаками. Перший – це параметри стратегії
економічного розвитку (R1) за інерційним (R11) та
цільовим (R12) сценаріями. Другий – це вірогідність
цифровізації економіки (R2), яка визначається за
інерційним (R21) та цільовим (R22) варіантами;
– внутрішні чинники, які розкривають основні
прояви формування ризиків у трудовій сфері. Вони
включають таке:
рівень економічної активності населення (х1);
рівень зайнятості економічно активного насе-
лення (ЕАН) (х2);
частка осіб, які старше 60-ти років, в загальній
кількості ЕАН (х3);
рівень безробіття (х4);
частка вивільнених працівників внаслідок циф-
ровізації (х5).
Негативні наслідки зміни рівня зайнятості ви-
значаються такими показниками: неформальна за-
йнятість (у1); неповна зайнятість (у2); платформенна
зайнятість (у3); незахищеність за умови платфор-
менної зайнятості (у4); частка зайнятих, які не охоп-
лені колективними договорами (у5).
Система ризиків трудової сфери за умов цифро-
вого розвитку знайде прояв через: ризики втрати ро-
боти або ризики безробіття (z1); ризики незахищеної
зайнятості (z2); ризики прекарізації зайнятості (z3);
ризики відтоку економічно активного населення за
межі країни (z4).
Унаслідок відсутності інформації, частина ри-
зиків трудової сфери, які знайдуть свій прояв за
умови цифровізації, будуть не враховані. Це – вими-
вання середнього класу та ризики соціального від-
торгнення, регресивна соціальна мобільність насе-
лення тощо.
На підґрунті визначених причинно-наслідко-
вих зв’язків рекурсивна модель формування та про-
яву ризиків трудової сфери в концепції ПАТ-аналізу
представлена на рис. 1.
2. Негативні наслідки у сфері зайнятості та
праці, які обумовлені процесами цифровізації, роз-
глядаються в контексті концепції ПАТ-аналізу як
базові умови формування соціальних ризиків.
3. Кількісна міра або кількісна оцінка конкрет-
ного виміру соціального ризику визначається як
умовна ймовірність (статистична частість) прояву
ризику за умови реалізації варіантів втілення зов-
нішніх та внутрішніх факторів та умов формування
ризиків, що забезпечує сценарний підхід до їх оцін-
ки.
4. Прояв або втілення зовнішніх та внутрішніх
факторів визначаються на підґрунті стратегічних
орієнтирів розвитку національної економіки, екс-
пертних та прогнозних оцінок тенденцій розвитку
окремих видів економічної діяльності та оцінок
рівня готовності національної економіки до смарт-
трансформації та цифровізації за конкретним сцена-
рієм розвитку.
5. Виходячи з безлічі варіантів сполучення
впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, які за
умови цифровізації визначають формування та про-
яв соціальних ризиків у трудовій сфері, в досліджен-
ні розкриваються результати дії двох базових сцена-
ріїв розвитку країни – інерційному та цільовому як
найбільш вірогідних варіантів в сучасних обстави-
нах.
6. Послідовність формування соціальних ризи-
ків, їх ідентифікація відповідає розробленій узагаль-
неній моделі визначення ймовірності їх прояву
(рис. 1).
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
189
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
Рис. 1. Рекурсивна модель формування соціально-економічних ризиків
трудової сфери за умови цифровізації економіки
На підґрунті причинно-наслідкових зв’язків ро-
зробленої рекурсивної моделі визначаються струк-
турні рівняння для оцінки вірогідності реалізації
конкретного виду ризику (1-4).
За варіантом інерційного сценарію розвитку
економіки та за умов поступової цифровізації еко-
номіки система структурних рівнянь буде такою:
– вірогідність вивільнення або ризиків безро-
біття:
;)(
5121521121111111 XZRXXZXXRXRR PPPPPPzP •+•••= (1)
– вірогідність економічної незахищеності зай-
нятості або ризиків економічної незахищеності:
;
52422212
)
5225
4234232222
1221
(
12111111
522512111111
42342312111111
222212111111
122112111111
)2(
YZPYZPYZPYZPYZPXYP
YZPYXPXYPYZPXYP
YZPXYPXXPRXPRRP
YZPXYPXXPRXPRRP
YZPУXPXYPXXPRXPRRP
YZPXYPXXPRXPRRP
YZPXYPXXPRXPRRPzP
+++=•+
+••+•+
+•••=
••••+
+•••••+
••••+
+••••=
(2)
– вірогідність ризиків прекарізації зайнятості:
;)(
23133 ZZZZ PPzP += (3)
– вірогідність ризику відтоку економічно акти-
вного населення за межі країни:
.)(
141111114 XZRXRR PPPzP ••= (4)
Основні умови реалізації інерційного сценарію
базуються на збереженні тенденцій розвитку націо-
нальної економіки та темпів цифровізації, що скла-
лися протягом останніх 5-10 років. За цих умов Ук-
раїна продовжує займати нішу в міжнародному по-
ділі праці на короткостроковий період (максимум на
5-7 років, тобто на 2020-2025 рр.), яка склалася на
сьогодні, що базуються на підтримуючому розвитку
видів економічної діяльності, які є основою сучасної
економіки країни. В першу чергу, це – сільське гос-
подарство, металургійна промисловість, вироб-
ництво деревини, харчових продуктів, хімічних ре-
човин, поліграфічна діяльність тощо.
Перспективи розвитку видів економічної діяль-
ності (ВЕД), які включені до «проблемної сфери», а
це – добувна галузь, текстильне виробництво та ви-
робництво автотранспортних засобів, залежать від
розвитку та розширення внутрішнього попиту, що в
першу чергу обумовлено зростанням доходів насе-
лення як умови формування внутрішнього ринку.
Реалізація інерційного сценарію передбачає
продовження тенденцій минулого, тобто сприй-
няття, як непріоритетних, технологізації та цифрові-
зації економіки та використання людського капі-
талу. За цим сценарієм українська економіка зроста-
тиме в перспективі 10-12 років в середньому на 2,8-
3,0% щорічно, що забезпечить зростання номіналь-
ного ВВП на 2030-й р. на 40,0%, та супроводжується
посиленням інтенсивності трудової міграції.
Вихідні умови розробки зміни ВВП за умов
інерційного сценарію базуються на показниках, які
представлені в бізнес-моделі Національного банку
України (НБУ). Основні з них такі: збереження тем-
пів приросту реального ВВП на 2021-2023 рр. на
рівні 3,7% щорічно, а на 2025-2030 рр. цей показник
екстраполюється. Курс долара до 2023 р. оціню-
ється на рівні 30,6 грн, а на наступні 6-7 років його
значення екстраполюється за середніми темпами
зростання, які складали 103,7%. На підґрунті визна-
чених обсягів реального валового внутрішнього
продукту та темпів зміни продуктивності праці, які
наведені в Цілях сталого розвитку України на період
до 2030 р. (Ціль 8, індикатори 8.2.2) розрахована
майбутня чисельність зайнятого населення за цим
сценарієм розвитку економіки (табл. 1).
Z2
X1 R1
R11
R12
X2 Z4
Z1 X5 R2
R21
R22
Y1
Y2
Y3
Y5
Y4
Z3
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
190
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
Таблиця 1
Зміна макроекономічних показників та чисельності зайнятого населення
за інерційним сценарієм розвитку економіки
Показники
Фактичні значення Прогнозні оцінки
2018 2019 2020 2023 2025 2030
1. Темпи зміни реального ВВП,
– в % до попереднього року 103,3 103,0 102,9 103,7 103,7 103,7
– в % до 2018 р. 100,0 103,0 106,3 118,6 127,5 152,9
2. Номінальний ВВП, млрд грн 3558,7 3974,6 4532,8 6319,1 8147,8 15381,6
3. Реальний ВВП, млрд грн (в цінах 2018 р.) 3558,7 3616,8 3789,4 4219,1 4537,1 5440,9
4. Номінальний ВВП, млрд дол. США 130,8 151,4 147,2 199,3 247,7 451,1
5. Реальний ВВП, млрд дол. США
(в цінах 2018 р.) 130,8 138,3 122,5 132,7 137,5 159,1
6. Продуктивність праці (ВВП / 1 занятого), %
до попереднього року, середньорічний показ-
ник (за цілями 8.2.2) - 107,1 104,0 103,6 105,8
7. Продуктивність праці, реальний ВВП (в цінах
2018 р.) в розрахунку на одного зайнятого, тис.
грн 217,5 232,6 243,0 273,3 293,3 388,8
8. Середньорічна кількість зайнятого, тис. осіб 16360,9 15738,5 15569,5 15437,6 15469,1 13999,4
9. Темпи зміни чисельності зайнятого насе-
лення, у % до 2018 р. 100,0 96,2 95,2 94,3 94,4 85,6
За інерційним сценарієм розвитку національної
економіки темп зростання реального ВВП в 2025 р.
порівняно з 2018 р. може скласти 127,5%, а його об-
сяги (в цінах 2018 р.) – 4537,1 млрд грн, а в доларо-
вому еквіваленті – 137,9 млрд дол. США. При зрос-
танні продуктивності праці за визначеними індика-
торами середньорічна чисельність зайнятого насе-
лення станом на 2025 р. повинна бути на рівні
15469,1, а на 2030 р. – 13999,4 тис. осіб.
Обсяги майбутнього попиту на робочу силу ви-
значаються як необхідна кількість зайнятого насе-
лення за окремими ВЕД та за видами промислової
діяльності. Прогнозні оцінки розраховуються на
підґрунті співвідношень відповідних темпів зміни
обсягів валової доданої вартості (в співставних ці-
нах), а за окремими видами промислової діяльно-
сті – обсягів реалізованої продукції та середньоріч-
них темпів зміни продуктивності праці за 2016-
2018 рр. Розроблені прогнозні оцінки зайнятого на-
селення за умови реалізації інерційного сценарію
розвитку свідчать, що за умови збереження визначе-
них тенденцій розвитку, рівнів зайнятості та еконо-
мічної активності, які склалися протягом 2016-
2019 рр., на 2025 р. його чисельність може зменши-
тися майже на 760,3 тис. осіб (табл. 2).
Основні тенденції, які склалися за останні роки,
свідчать, що на найближчі п’ять років збережеться
падіння загальної чисельності зайнятих не тільки
внаслідок падіння обсягів виробництва за окремими
ВЕД, а й внаслідок втілення процесів цифровізації
[17; 18].
Окремі складові цифровізації за умови реаліза-
ції інерційного сценарію в соціально-трудовій сфері
можуть супроводжуватися такими змінами в сфері
зайнятості:
– скорочення держапарату на третину, тобто
роботу можуть втрати 400-450 тис. осіб;
– скорочення кількості офісних працівників на
6,1%, починаючи з 2020 р. щорічно;
– скорочення чисельності зайнятих в банків-
ській сфері на 20-25% до 2025 р. та близько 50% –
до 2030 р.;
– унаслідок поширення інтернет-торгівлі та ін-
ших технологій цифровізації в сфері торгівлі мож-
ливе скорочення працівників складатиме 6% що-
річно, що станом на 2025 р. – близько 50,4% від чи-
сельності зайнятих у 2018 р.
– скорочення чисельності зайнятих, пов’язаних
з обслуговуванням населення (Пенсійний фонд,
Фонд соціального обслуговування та ін.);
– у зв’язку з реформами в системі освіти та охо-
рони здоров’я до 2020-2025 рр. можливе зменшення
чисельності зайнятих за цими видами діяльності що-
річно на 10-15%;
– серед звільнених працівників переважають
працівники найпростіших професій та ті спеціалісти
й технічні службовці, які зайняті на монотонних ро-
ботах, оператори машин, а також на роботах, пов’я-
заних з документообігом, тобто таких, які можуть
бути оцифровані в першу чергу. За експертними
оцінками, починаючи з 2020 р., їх зниження може
складати 5,0% щорічно;
– за експертними оцінками зарубіжних фахів-
ців, на транспорті, в фінансовій сфері, держуправ-
лінні, в правовій діяльності внаслідок цифровізації
може бути втрачено близько 9,7% зайнятого насе-
лення;
– унаслідок зростання ринку ІТ можливе збіль-
шення зайнятості в цій сфері до 2020 р. більш ніж на
100 тис. осіб, а станом на 2025 р. їх кількість буде
О
. Ф
. Н
ов
ік
ов
а,
Л
. Л
. Ш
ам
іл
ев
а,
А
. Д
. Ш
ас
ту
н
19
1
Е
ко
но
м
іч
ни
й
ві
сн
ик
Д
он
ба
су
№
2
(6
0)
, 2
02
0
Т
аб
ли
ця
2
Зм
ін
а
за
й
н
ят
ос
ті
з
а
ок
ре
м
и
м
и
в
и
да
м
и
е
к
он
ом
іч
н
ої
д
ія
л
ьн
ос
ті
н
а
20
20
-2
03
0
р
р
. з
а
ін
ер
ц
ій
н
и
м
с
ц
ен
ар
іє
м
В
Е
Д
К
іл
ьк
іс
ть
з
ай
ня
то
го
н
ас
ел
ен
ня
, т
ис
. о
сі
б
Зм
ін
а
чи
се
ль
но
ст
і з
ай
ня
то
го
н
ас
ел
ен
ня
за
р
ах
ун
ок
ц
иф
ро
ві
за
ці
ї н
а
20
25
р
.
на
2
01
8
р.
(п
от
оч
не
зн
ач
ен
ня
)
П
ро
гн
оз
ні
о
ці
нк
и
(б
ез
в
ра
ху
ва
нн
я
ци
ф
ро
ві
за
ці
ї)
Зм
ін
а
чи
се
ль
но
ст
і
за
йн
ят
их
в
2
02
5
р.
по
рі
вн
ян
о
з
20
18
р
.
К
іл
ьк
іс
ть
з
ай
ня
то
го
на
се
ле
нн
я
О
бс
яг
и
ви
-
ві
ль
не
нн
я,
ти
с.
о
сі
б
по
рі
вн
ян
о
з
20
25
р
.
20
20
20
25
20
30
ти
с.
о
сі
б
в
%
ти
с.
о
сі
б
в
%
д
о
20
18
р.
А
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1.
С
іл
ьс
ьк
е,
л
іс
ов
е
та
р
иб
не
г
ос
по
да
р-
ст
во
, т
ис
. о
сі
б
29
37
,6
24
02
,8
23
10
,4
22
22
,7
-6
27
,2
78
,6
17
94
,4
61
,1
-5
16
,0
2.
П
ро
м
ис
ло
ві
ст
ь,
т
ис
. о
сі
б:
ус
ьо
го
, в
т
ом
у
чи
сл
і:
23
18
,1
22
05
,0
20
00
,4
18
66
,8
-3
17
,7
86
,3
17
72
,5
76
,5
-2
27
,9
2.
1.
в
д
об
ув
ні
й
та
р
оз
ро
бц
і к
ар
’є
рі
в
25
2,
5
21
6,
9
14
7,
7
10
0,
6
-1
04
,3
58
,5
-
-
-
2.
2.
п
ер
ер
об
ні
й
15
63
,1
15
19
,7
14
58
,6
14
32
,9
-1
04
,5
93
,3
-
-
-
2.
3.
п
ос
та
ча
нн
я
ел
ек
тр
ое
не
рг
ії
та
в
од
о-
по
ст
ач
ан
ня
50
2,
5
46
8,
4
39
4,
1
33
3,
3
-1
08
,4
78
,4
37
3,
2
74
,3
-2
0,
9
3.
Б
уд
ів
ни
цт
во
66
5,
3
71
1,
0
81
2,
2
92
7,
7
14
6,
9
12
2,
1
77
2,
9
11
6,
2
-3
9,
3
4.
Т
ра
нс
по
рт
99
5,
1
86
3,
9
86
7,
7
85
0,
4
-1
27
,4
87
,2
52
0,
5
52
,3
-3
47
,2
5.
О
пт
ов
а
та
р
оз
др
іб
на
т
ор
гі
вл
я
36
54
,7
38
01
,9
41
91
,7
46
21
,7
53
7
11
4,
7
23
49
,7
64
,3
-1
84
2,
0
6.
Т
им
ча
со
ве
р
оз
м
іщ
ен
ня
й
о
рг
ан
із
ац
ія
ха
рч
ув
ан
ня
28
3,
0
28
9,
5
30
6,
3
32
4,
1
23
,3
10
8,
2
24
1,
0
85
,0
-6
5,
3
7.
Ін
ф
ор
м
ац
ія
т
а
те
ле
ко
м
ун
ік
ац
ія
28
0,
3
28
5,
4
29
8,
3
31
1,
8
18
,0
10
6,
4
52
2,
3
18
6,
3
22
4,
0
8.
Ф
ін
ан
со
ва
т
а
ст
ра
хо
ва
д
ія
ль
ні
ст
ь
21
4,
0
20
3,
0
17
8,
2
15
6,
5
-3
5,
8
83
,3
11
2,
0
52
,3
-6
6,
2
9.
П
ро
ф
ес
ій
не
т
а
на
ук
ов
о-
те
хн
іч
на
д
ія
-
ль
ні
ст
ь
43
7,
9
44
8,
0
47
4,
0
50
1,
0
36
,1
10
8,
2
40
8,
3
93
,2
-6
5,
7
10
.О
пе
ра
ці
ї з
н
ер
ух
ом
им
м
ай
но
м
25
9,
4
26
3,
4
27
3,
5
28
4,
1
14
,1
10
5,
4
18
1,
1
69
,8
-9
2,
4
11
.Д
ія
ль
ні
ст
ь
в
сф
ер
і
ад
м
ін
іс
тр
ат
ив
-
но
го
о
бс
лу
го
ву
ва
нн
я
30
4,
3
30
4,
0
30
2,
9
30
1,
8
-1
,4
99
,5
61
0,
5
49
,1
-4
25
,
12
.Д
ер
ж
ав
не
у
пр
ав
лі
нн
я,
о
бо
ро
на
93
9,
3
90
2,
5
73
2,
6
59
4,
8
-2
06
,7
78
,0
85
,0
13
.О
св
іт
а
14
16
,5
13
92
,6
12
74
,7
11
65
,9
-1
41
,8
90
,0
12
04
,0
85
,0
-7
0,
7
14
.О
хо
ро
на
з
до
ро
в’
я
99
5,
4
96
2,
3
88
3,
0
81
0,
5
-1
12
,4
88
,7
84
6,
1
85
,0
-3
6,
9
15
.М
ис
те
цт
во
, с
по
рт
, р
оз
ва
ги
т
а
ві
дп
о-
чи
но
к
35
5,
2
36
4,
8
38
9,
6
41
6,
1
34
,4
10
9,
7
36
6,
4
94
,7
-5
3,
2
У
сь
ог
о,
в
т
ом
у
чи
сл
і:
16
05
5,
8
15
40
0,
0
15
29
5,
5
15
35
5,
9
-7
60
,3
95
,3
11
67
1,
7
72
,7
-3
62
3,
8
–
ви
ві
ль
не
но
-1
57
0,
4
-
-
-
-3
84
7,
8
–
до
да
тк
ов
о
пр
ий
ня
то
81
0,
3
-
-
-
22
4,
0
191
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
192
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
становити 242 тис. осіб. Одночасно можливе збіль-
шення зайнятості в комп’ютерній сфері на 4,54%
щорічно, та спеціалістів з проєктування – на 3,5%;
– за рахунок втілення цифрових технологій
можливе скорочення робочих місць в системі ро-
боти зв’язку, пошти, кур’єрської діяльності до
2025 р. на 20-30%;
– скорочення кількості робочих місць в системі
логістики, туристичного бізнесу та розміщення на-
селення близько 10-15% до 2025 р.
– скорочення зайнятих в промисловості на 3,6%
щорічно внаслідок зменшення чисельності зайнятих
на робочих місцях, які потребують низького рівня
кваліфікації;
– зменшення кількості зайнятого населення в
будівництві, сільському господарстві, постачанні
електроенергії та водопостачанні щорічно на 5%
внаслідок зменшення працівників з низьким рівнем
кваліфікації.
Визначені за інерційним сценарієм обсяги ско-
рочення кількості зайнятого населення та можлива
їх чисельність за кожним видом економічної діяль-
ності наведені в табл. 2 (гр. 7-9). З урахуванням збе-
реження тенденцій зміни чисельності зайнятого на-
селення, темпів зміни обсягів виробництва та про-
дуктивності праці, які склалися за 2016-2018 рр., а
також за умови впровадження цифрових технологій
загальна чисельність зайнятого населення станом на
2025 р. може скласти 11671,7 тис. осіб, що на 3623,8
тис. осіб менше, ніж в 2018 р. Отже, 23,7% або
майже кожен четвертий працівник може бути ви-
вільнений внаслідок цифровізації протягом 2020-
2025 рр.
Розрахована вірогідність прояву окремих скла-
дових ризиків за інерційним сценарієм базується на
визначенні їх значень, які склалися станом на 2018-
2019 рр., та прогнозних оцінок можливості вивіль-
нення внаслідок цифровізації, платформенної зайня-
тості тощо. Ідентифікована рекурсивна модель фор-
мування ризиків за інерційним сценарієм представ-
лена на рис. 2.
Рис. 2. Ідентифікована рекурсивна модель формування соціально-економічних ризиків трудової
сфери за інерційним сценарієм розвитку та цифровізацією економіки
Вірогідності прояву ризиків за наведеними
структурними рівняннями (5-8) будуть такими:
– ризики безробіття:
+•••= 074,0913,0613,09,0)( 1zP
;301,0293,09,0 =•+ (5)
– ризики незахищеної зайнятості:
++••= 04,0224,0(913,0613,09,0)( 2zP
;2642,0)222,0)58,007,0( =+•+ (6)
– ризики прекарізації економічно активного на-
селення:
;5652,02642,0301,0)( 3 =+=zP (7)
– ризики відтоку ЕАН за межі країни:
1374,0249,0613,09,0)( 4 =••=zP . (8)
Представлені оцінки ймовірностей прояву соці-
альних ризиків в трудовій сфері та прогнозні оцінки
контингенту економічно активного населення, в се-
редовищі якого можлива реалізація конкретного
виду ризику, дають можливість кількісно визначити
загальні його обсяги. Так, чисельність ЕАН, яке
може залишитися без роботи за умови реалізації ри-
зику безробіття, складе майже 4970 тис. осіб
(16511,6•0,307). Отже, за умови реалізації інерцій-
ного сценарію економічного розвитку з одночасним
просуванням процесів цифровізації, безробіття
може охопити майже третину ЕАН, тобто рівень
безробіття може досягти 30,1%, що в 3,4 раза
більше ніж в 2018 р. Контингент прекаріїв досягне
9,33 млн осіб, – і це без урахування сезонної зайня-
тості та працівників, яким заробітна плата нарахо-
вана в межах мінімальної або нижче її рівня.
Економічна незахищеність зайнятого населен-
ня визначається рівнями неповної, неформальної
зайнятості, незахищеністю за умов платформенної
зайнятості та часткою працюючих, які не охоплені
колективними трудовими угодами. За проведеними
розрахунками майже кожний четвертий із контин-
генту ЕАН або кожний третій із загальної кількості
населення у віці 15-70 років підпадає під категорію
«економічно незахищених», а їх загальна кількість
може досягти 4362,4 тис. осіб або 26,4% економічно
R1 R11 X11
X21
Z1
Z4
X51 R2
Z3
Z2
Y11
Y21
Y321
Y521
Y421
0,9 0,293 0,2927
0,913
0,074
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
193
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
активного населення, що складе або 28,9% від
зайнятого у віці 15-70 років.
Ймовірність ризику відтоку населення складає
0,1374, тобто 2268,7 тис. осіб ЕАН щорічно можуть
за визначених умов приймати участь у трудовій емі-
грації. За інерційним сценарієм країна буде втрачати
близько 2,27 млн осіб віком 15-70 років, і це додат-
ково до того контингенту, який вже на сьогодні пра-
цює за межами країни.
За наведеними розрахунками більше 70% ЕАН
(0,5652+0,1374=0,7026), а це близько 11,6 млн осіб
підпадають під дію лише чотирьох визначених ри-
зиків зайнятості за умов збереження інерційного ха-
рактеру розвитку економіки та втілення окремих
елементів цифровізації.
За цільовим сценарієм економічного розвитку
основні параметри визначаються за цільовими інди-
каторами, які наведені в проєкті Стратегії сталого
розвитку України за 2030 р. [24], Агростратегії 2030
[20]. У зв’язку з відсутністю затвердженої Стратегії
соціально-економічного розвитку України до 2030
року та Стратегії розвитку промисловості, окремі ін-
дикатори визначаються на підґрунті проєктних або
експертних оцінок, які наведені у відповідних стра-
тегічних та програмних документах [20-24].
Цей сценарій базується на припущеннях щодо
прискореного розвитку окремих секторів економіки,
умовно збалансованого розвитку та відповідає кри-
теріям високотехнологічності та конкурентоспро-
можності. Прогноз за цільовим сценарієм на серед-
ньострокову перспективу (до 2030 р.) базується на
вірогідності, що основними драйверами майбут-
нього повинні стати такі ВЕД, які є стратегічними та
потенційними лідерами. Вони включають вироб-
ництво фармацевтичних продуктів, комп’ютерів,
діяльність в сфері телекомунікацій (електрозв’я-
зок), наукові дослідження та розробки, виробництво
електричного устаткування та машин і устатку-
вання, транспортних засобів, комп’ютерне програ-
мування. За умови прискореної цифровізації вони
можуть доповнюватися новими ВЕД відповідно до
пріоритетних напрямків реалізації основних проце-
сів цифровізації економіки, Індустрії 4.0 та інших
сфер технологічного розвитку.
За основними цільовими орієнтирами визна-
чено, що щорічні темпи приросту промислового ви-
робництва до 2022 р. повинні складати 7-10%, що
супроводжується збільшенням частки промислово-
сті в структурі ВВП з 12% (2017 р.) до 20% (2020 р.)
та зростанням високотехнологічного сектору за
2017-2022 рр. на 20% [23]. Визначені базові умови
цільового сценарію доповнюються таким:
– за визначеними в Цілях сталого розвитку Ук-
раїни темпами зміни макроекономічних показників
та цільових індикаторів виробництва за окремими
ВЕД, розраховуються необхідні зміни чисельності
зайнятого населення за умови екстраполяції серед-
ньорічної за 2017-2019 рр. продуктивності праці;
– за експертними оцінками вивільнено мало-
кваліфікованих та вузькокваліфікованих офісних
працівників у 2020 р., що може скласти 400-450 тис.
осіб та в подальшому щорічне їх скорочення на
6,1%;
– зниження на 5% щорічно (з 2020 р.) потреби
в низькокваліфікованій робочій силі;
– скорочення кількості зайнятого населення в
промисловості щорічно на 3,6%, а на транспорті – на
0,83%;
– зростання попиту на кількість зайнятих в
комп’ютерній сфері на 4,54% кожного року та спе-
ціалістів з проєктування – на 3,54%;
– обсяги вивільнення за умови цифровізації у
сферах діяльності, пов’язаних з тимчасовим розмі-
щенням й організацією харчування у сферах інфор-
мації та телекомунікації, адміністративного обслу-
говування, держуправління та оборони беруться та-
кими ж, які визначені за інерційним сценарієм.
Узагальнені прогнозні оцінки зміни макроеко-
номічних показників та кількості зайнятого насе-
лення за окремими ВЕД за цільовим сценарієм та з
урахуванням цифровізації наведені в табл. 3.
За умови втілення окремих процесів цифровіза-
ції за цільовим сценарієм, потреба в чисельності
зайнятого населення станом на 2025 р. може скласти
12845,1 тис. осіб, що майже на 23% менше, ніж у
2018 р.
Отже, внаслідок цифровізації за умови реаліза-
ції цільового сценарію розвитку економіки додат-
кове вивільнення можуть відчути близько чверті
зайнятого населення.
За експертними оцінками за умови цифровізації
економіки на 2025 р. може суттєво зрости рівень
платформенної та нестандартної зайнятості, а також
неповної або часткової зайнятості. З урахуванням
визначених рівнів зайнятості, вивільнення та еконо-
мічної активності населення, які можуть скластися
за цільовим сценарієм та за умови інтенсивної або
прискореної цифровізації на рис. 3 представлена
повна ідентифікація ПАТ-моделі для оцінок ймовір-
ностей прояву ризиків зайнятості.
За ланцюгами причинно-наслідкових зв’язків,
що наведені в моделі, відповідні оцінки ймовірнос-
тей ризиків будуть такими:
– ризики вивільнення ЕАН – p (z1):
1727,0222,0*778,0)( 1 ==zp .
За наведеними моделями ПАТ-аналізу в зв’язку
з відсутністю об’єктивної статистичної інформації
досить складно визначити як ймовірність прояву
складових окремих ризиків, так і безпосередньо са-
мих ризиків певного виду. Наприклад, у структурі
ризику прекарізації зайнятості відсутні показники
сезонної зайнятості та частки працюючих, яким на-
рахована зарплата в межах прожиткового мінімуму
та нижче. Також досить проблематично за концеп-
цією ПАТ-аналізу оцінити ймовірність ризику між-
поколінського розриву та соціального відторгнення.
О
. Ф
. Н
ов
ік
ов
а,
Л
. Л
. Ш
ам
іл
ев
а,
А
. Д
. Ш
ас
ту
н
19
4
Е
ко
но
м
іч
ни
й
ві
сн
ик
Д
он
ба
су
№
2
(6
0)
, 2
02
0
Т
аб
ли
ця
3
П
ро
гн
оз
н
і о
ц
ін
к
и
п
оп
и
ту
в
к
іл
ьк
ос
ті
з
ай
н
ят
ог
о
н
ас
ел
ен
н
я
за
В
Е
Д
н
а
2
02
0-
20
30
р
р
.
за
ц
іл
ьо
ви
м
с
ц
ен
ар
іє
м
р
оз
ви
тк
у
та
з
а
ум
ов
ц
и
ф
р
ов
із
ац
ії
ек
он
ом
ік
и
В
Е
Д
Ф
ак
ти
чн
е
зн
ач
ен
ня
,
ти
с.
ос
іб
П
ро
гн
оз
ні
о
ці
нк
и,
т
ис
. о
сі
б
Зм
ін
а
чи
се
ль
но
ст
і з
а
ум
ов
и
ци
ф
ро
ві
за
ці
ї н
а
20
25
р.
Ч
ас
тк
а
ви
ві
ль
не
-
ни
х
по
в
ід
но
-
ш
ен
ню
д
о
за
йн
я-
ти
х
в
20
18
р
. а
бо
рі
ве
нь
р
из
ик
у
ви
-
ві
ль
не
нн
я,
%
20
18
20
19
20
20
20
25
20
30
А
бс
ол
ю
тн
а
зм
ін
а
(+
,-
),
т
ис
. о
сі
б
Ч
ис
ел
ьн
іс
ть
з
ай
ня
то
го
на
се
ле
нн
я
ти
с.
ос
іб
%
д
о
20
18
р.
1.
С
іл
ьс
ьк
е
го
сп
од
ар
ст
во
29
37
,6
27
92
,3
27
70
,0
27
56
,1
-4
64
,4
23
05
,6
78
,5
15
,8
2.
П
ро
м
ис
ло
ві
ст
ь
(з
е
не
рг
о-
т
а
во
до
по
-
ст
ач
ан
ня
м
)
24
26
,0
25
00
,0
30
00
,0
26
46
,1
-2
27
,9
27
72
,1
11
4,
3
9,
4
3.
Б
уд
ів
ни
цт
во
66
5,
3
63
5,
2
54
5,
8
50
4,
2
-1
9,
3
52
6,
5
79
,1
2,
9
4.
Т
ра
нс
по
рт
, с
кл
ад
сь
ке
г
ос
по
да
рс
тв
о
99
5,
8
60
0,
0
60
2,
6
50
3,
2
(в
ра
хо
ва
но
в
п
ро
-
гн
оз
ні
й
чи
се
ль
но
-
ст
і н
а
20
25
р
. –
39
3,
2
ти
с.
)
60
2,
6
60
,5
39
,5
5.
Р
оз
др
іб
но
-о
пт
ов
а
то
рг
ів
ля
36
54
,7
38
01
,9
41
40
,7
46
21
,7
-1
79
1,
9
23
48
,8
64
,3
49
,0
6.
Т
им
ча
со
ве
р
оз
м
іщ
ув
ан
ня
й
о
рг
ан
із
а-
ці
я
ха
рч
ув
ан
ня
28
3,
0
22
5,
4
12
7,
0
71
,6
(в
ра
хо
ва
но
в
п
ро
-
гн
оз
ні
й
чи
се
ль
но
-
ст
і н
а
20
25
р
. –
15
6
ти
с.
)
12
7,
0
44
,9
55
,1
7.
П
ро
ф
ес
ій
на
т
а
на
ук
ов
о-
те
хн
іч
на
д
ія
-
ль
ні
ст
ь
43
7,
9
44
8,
0
45
4,
0
50
6,
0
-4
5,
7
40
8,
3
93
,2
10
,4
8.
Ін
ф
ор
м
ац
ія
т
а
те
ле
ко
м
ун
ік
ац
ії
28
0,
3
33
0,
3
58
0,
3
46
0,
0
(в
ра
хо
ва
но
в
п
ро
-
гн
оз
ні
й
чи
се
ль
но
-
ст
і н
а
20
25
р
. +
30
0
ти
с.
)
58
0,
3
20
7,
0
-
9.
О
пе
ра
ці
ї з
н
ер
ух
ом
им
м
ай
но
м
25
9,
4
26
3,
4
25
3,
5
28
4,
1
-7
2,
4
18
1,
1
69
,8
27
,9
10
.Ф
ін
ан
со
ва
т
а
ст
ра
хо
ва
д
ія
ль
ні
ст
ь
21
4,
0
20
3,
0
16
8,
2
15
6,
5
-2
5,
8
14
2,
4
66
,5
12
,1
11
.Д
ія
ль
ні
ст
ь
у
сф
ер
і
ад
м
ін
іс
тр
ат
ив
-
но
го
о
бс
лу
го
ву
ва
нн
я
30
4,
3
30
4,
0
30
2,
9
30
1,
8
12
.Д
ія
ль
ні
ст
ь
у
сф
ер
і д
ер
ж
уп
ра
вл
ін
ня
,
об
ор
он
и
93
9,
3
90
2,
5
73
2,
6
59
4,
8
-4
25
,0
61
0,
5
59
,0
34
,2
13
.О
св
іт
а
14
16
,5
13
92
,6
12
24
,7
11
65
,9
-9
1,
8
11
32
,9
80
,0
6,
5
14
.О
хо
ро
на
з
до
ро
в’
я
99
5,
4
96
2,
3
86
3,
0
81
0,
5
-9
2,
4
77
0,
6
77
,4
9.
3
15
.М
ис
те
цт
во
,
сп
ор
т
та
і
нш
і
ви
ди
д
ія
-
ль
но
ст
і
55
2,
1
36
4,
8
38
9,
6
41
6,
1
-5
3,
2
33
6,
4
60
,9
9,
6
У
сь
ог
о
16
63
0,
9
16
57
8,
3
15
72
5,
7
16
15
4,
9
15
79
8,
6
-3
30
9,
8
12
84
5,
1
77
,2
19
,9
194
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
195
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
Рис. 3. Ідентифікована модель ПАТ-аналізу визначення ймовірностей ризиків зайнятості
в умовах цифровізації економіки за цільовим сценарієм розвитку
Значення використаного науково-методичного
підходу, що обумовлює використання положень
концепції ПАТ-аналізу до оцінки соціальних ризи-
ків та його переваги полягають в його універсально-
сті та можливості впровадження навіть при змінах
вихідних показників. Одночасно прояви інших ви-
дів ризиків, які на сьогодні не відомі, або виникнуть
по мірі впровадження окремих процесів цифровіза-
ції, можливо включити в модель з визначенням при-
чинно-наслідкових зв’язків та ймовірностей прояву
без порушення основної концепції моделі.
Отже, загальна кількість населення, яке може
бути вивільнено внаслідок цифровізації економіки
на 2025 р., може досягти 2851,6 тис. осіб, а підпада-
ють під дію ризиків економічної незахищеності зай-
нятості близько 9014,1 тис. осіб. Обсяги трудової
міграції серед всього населення віком 15-70 років
можуть досягти більше ніж 4,1 млн осіб.
Наведені оцінки ймовірностей прояву ризиків
зайнятості при реалізації цільового сценарію та при-
скореної цифровізації досить умовні, бо базуються
на окремих цільових та експертних оцінках, а також
екстраполяції показників виробництва за окремими
ВЕД. Але по мірі плинності часу, окремі показники
можуть бути уточнені. Сам же загальний підхід до
визначення ймовірностей ризиків, які представлено
моделями ПАТ-аналізу, дає можливість для корегу-
вання відповідних оцінок. Одночасно за умови на-
явності об’єктивної інформації, загальна структура
рекурсивної моделі забезпечує можливість її розши-
рення за рахунок додаткового включення інших ви-
дів соціальних ризиків трудової сфери.
Наведені та визначені кількісні оцінки соціаль-
них ризиків та їх наслідків, які можуть проявитися в
найближчі п’ять років, можна розглядати як про-
гнози-попередження для розробки програм, техно-
логій, або пріоритетних заходів управління ризи-
ками у сфері зайнятості та в системі соціально-тру-
дових відносин.
Висновки
1. Прояв ризиків у будь-якій сфері національ-
ного господарства залежить від стану економіки,
впливу зовнішніх чинників та очікуваних змін і тен-
денцій, які обумовлені різними сценаріями внутріш-
нього розвитку країни. Враховуючи те, що об’єктом
дослідження є трудова сфера з певною системою со-
ціально-трудових відносин, яка змінюється в умовах
цифрових трансформацій, необхідно визначити, ви-
міряти та оцінити несприятливі чинники впливу на
ці процеси. Перш за все, необхідно відстежити за-
лежність формування та реалізації ризиків, які су-
проводжують зміни в трудовій та цифровій сферах,
спрогнозувати їх при різних сценаріях розвитку еко-
номіки та швидкості просування цифровізації еко-
номіки та використати інформацію при формуванні
стратегій і програм розвитку держави.
2. Визначення системи чинників та наслідків
впливу цифровізації на трудову сферу дає можли-
вість змоделювати формування соціально-економіч-
них ризиків, які обумовлені цифровізацією еконо-
міки. Не кожен негативний чинник та наслідок його
впливу перетворюється у ризик. Певні ознаки ри-
зику дозволили до їх структури включити такі, які
суттєво знаходять прояв у трудовій сфері в умовах
цифровізації економіки. Це – безробіття (втрата ро-
боти); втрата доходу, заробітку, джерел життєзабез-
печення; втрата можливостей, професійної підго-
товки та перепідготовки; зростання еміграції; поси-
лення соціальної дезадаптації; втрата соціального
забезпечення; соціальне відторгнення; втрата соці-
ального статусу тощо. Якісне та достовірне прогно-
зування негативних наслідків цифровізації потребує
їх визначення за різними сценаріями розвитку кра-
їни з використанням таких методів аналізу, які да-
ють більш об’єктивну інформацію за умов її дефі-
циту та при значних змінах вихідних показників.
3. Концепція ПАТ-аналізу є універсальною та
надає можливість оцінити соціальні ризики навіть
при змінах вихідних показників. Одночасно по мірі
впровадження окремих процесів цифровізації мож-
ливо включити в ПАТ-модель причинно-наслідкові
зв’язки та ймовірності прояву ризиків без пору-
шення основної концепції моделі. Якісна діагнос-
тика та прогнозування несприятливих соціально-
R1
R2
R11
R21
Х1
Х2
Х3
Z1
Z4
Y1
Y2
Y3
Y5
Z2
Z3
Y4
0,24
0,77
0,22
0,172
0,172
0,174
0,062
0,58
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
196
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
економічних наслідків дають можливість для фор-
мування ефективних управлінських рішень та їх
включення до стратегічних та програмних докумен-
тів країни.
4. Інерційний сценарій розвитку економіки Ук-
раїни відкидає країну на узбіччя світового прогресу.
Збереження низького рівня економічного розвитку,
застарілих технологічних укладів промисловості,
які гальмують втілення та впровадження процесів
цифровізації економіки супроводжується незнач-
ним пом’якшенням прояву окремих видів соціаль-
них ризиків. Водночас така перспектива розвитку
обумовлює деградацію всієї економічної системи,
падіння конкурентоздатності країни і, як наслідок,
зниження матеріального добробуту населення.
5. За умови збереження інерційного сценарію
розвитку економіки та точкового втілення окремих
цифрових технологій протягом наступних п’яти-ше-
сти років може бути вивільнено близько 23,7%
зайнятого населення, тобто майже кожний четвер-
тий працівник, – близько 3,6 млн осіб може залиши-
тися без роботи та засобів існування, що об’єктивно
призведе до зростання трудової міграції.
6. На національному ринку праці за цільовим
сценарієм прогнозуються два протилежних процеси
з негативними наслідками, які безпосередньо пов’я-
зані зі ступенями впровадження цифровізації. За
умови відсутності прискореної цифровізації збіль-
шується ймовірність ризику відтоку за кордон еко-
номічно активного населення в молодому праце-
здатному віці, що супроводжується втратою трудо-
вого потенціалу та людського капіталу, суттєвим де-
фіцитом робочої сили та зростанням міжпоколін-
ського розриву за рівнями компетенцій зайнятого
населення. Прискорена цифровізація обумовлює
суттєве зростання ризиків незайнятості, в тому числі
неповної, або часткової зайнятості. Створюються
умови для прекарізації ЕАН та незахищеної зайня-
тості, посилюються ризики соціального відторг-
нення та соціальної ізольованості.
7. Науково-методичне значення наведеного
підходу до оцінки соціальних ризиків полягає в його
універсальності, що забезпечує можливість вико-
ристання навіть при зміні вихідних показників. Про-
яви інших видів ризиків, які можуть визначитись по
мірі впровадження окремих процесів цифровізації,
але їх можна включити в модель з визначенням при-
чинно-наслідкових зв’язків та ймовірностей прояву
без порушення основної концепції моделі.
Література
1. Рэндалл Коллинз. Технологическое замеще-
ние и кризисы капитализма: выходы и тупики. URL:
https://commons.com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhe
nie-i-krizisy. 2. Франк Фоссен, Алина Зоргнер. Буду-
щее труда: деструктивные и трансформационные эф-
фекты цифровизации. Форсайн. 2019. Т. 13, № 2.
С. 10-18. doi:10.17323/2500-2597.2019.2.10.18. 3. Ко-
лот А.М., Герасименко О.О. Соціально-трудовий
розвиток у ХХІ столітті: до природи глобальних змін,
нових можливостей, обмежень і викликів. Демографія
та соціальна політика. 2019. № 1 (35). С. 97-125. doi:
10.15407/dse2019.01.097. 4. Колот А.М. Соціально-
трудова сфера в координатах нової економіки: розши-
рення можливостей та нові загрози. Соціально-тру-
дова сфера в умовах становлення нової економіки: гло-
бальні виклики та домінанти розвитку: матеріали кру-
глого столу (м. Київ, 15 травня 2018 року). Київ:
КНЕУ, 2018. С. 7-15. 5. Колот А.М. Майбутнє світу
праці та соціально-трудового розвитку очима відомих
економістів. Соціально-трудові відносини: теорія та
практика: зб. наук. праць, 2016. С. 8-21. 6. Компани-
ец В.В. Развитие и будущее экономики на основе циф-
ровых технологий: критическое осмысление. Вісник
економіки транспорту і промисловості. 2018. № 61.
С. 36-46. 7. Надрага В.І. Соціальні ризики: сутність,
аналіз, можливості впливу: монографія // НАН Укра-
їни, Ін-т демографії та соціальних досліджень ім.
М.В. Птухи. Київ, 2015. 329 с. 8. Український ринок
праці: імперативи та можливості змін: колективна мо-
нографія / за наук. ред. д.е.н., проф. І.Л. Петрової,
к.е.н., В.В. Близнюк; НАН України, ДУ «Інститут еко-
номіки та прогнозування НАН України». Київ, 2018.
356 с. 9. Новікова О.Ф., Остафійчук Я.В. Цифровіза-
ція суспільства та сталий розвиток – запорука трансфо-
рмацій у соціально-трудовій сфері. Цифрова еконо-
міка: зб. матеріалів Національної наук.-метод. конф.
(м. Київ, 4-5 жовтня 2018 р.). Київ: КНЕУ, 2018. С. 277-
282. 10. Цифровізація економіки України: трансфор-
маційний потенціал: монографія / В.П. Вишневський,
О.М. Гаркушенко, С.І. Князєв; за ред. В.П. Вишневсь-
кого та С.І. Князєва; НАН України, Інститут економіки
промисловості. Київ: Академперіодика, 2020. 188 с.
11. Ляшенко В.І,, Вишневський О.С. Цифрова моде-
рнізація економіки України як можливість проривного
розвитку: монографія / НАН України, Ін-т економіки
пром-сті. Київ, 2018. 252 с. 12. Шамілева Л.Л., Хан-
дій О.О. Вплив цифрових трансформацій на економі-
чну сферу праці: соціально-економічні ризики та нас-
лідки. Економічний вісник Донбасу. 2019. №3 (57).
С. 181-188. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-181-
188. 13. Шамілева Л.Л., Хандій О.О. Концепція ПАТ-
аналізу визначення ризиків в сфері соціально-трудових
відносин за умови цифровізації економіки. Сфера зай-
нятості і доходів в умовах цифрової економіки: меха-
нізми регулювання, виклики та домінанти розвитку:
зб. тез доповідей учасників Міжнар. наук.-практ.
конф. (м. Київ, 23-24 жовтня 2019 р.). Київ: КНЕУ,
2019. С. 56-58. 14. Шамілева Л.Л., Панькова О.В.
Концепція ПАТ-аналізу в системі соціоеконометрич-
ного моделювання. Соціоекономіка: зб. наук. праць.
Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. С. 70-81. 15. Колот А.М.,
Герасименко О.О. Сфера праці в умовах глобальної
соціоекономічної реальності 2020: виклики для Укра-
їни. URL: http://library. fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/
16344.pdf. 16. Маншейм Д.Б., Рич Р.К. Политология.
Методы исследования: пер.с англ. Москва: Весь мир,
1997. 544 с. 17. Україна 2030 Е-країна з розвинутою
цифровою економікою / Український інститут майбут-
нього. URL: https: //strategy.uifuture.org/kraina-z-rosvinu
toyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.htm#6-2-1. 18. Отчет КНИС
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
197
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
по проекту «Занятость через цифровые платформы в
Украине. Проблемы и стратегические перспективы».
URL: www.ilo.org/travai/wcms-635371/lang-en/index.
html. 19. Резнікова О.О., Войтовський К.Є., Лепі-
хов А.В. Національні системи оцінки ризиків і загроз:
кращі світові практики, нові можливості для України:
аналіт. доп. / за загальною ред. О.О. Резникової. Київ:
НІДС, 2020. 84 с. 20. Агростратегія 2030. Створюємо
майбутнє. URL: https://agropolit.com/spetsproekty/597-
agrostrategiya-2030-yak-ukrayini-za-10-rokiv-stati-svito-
vim-supermarketom-harchovoyi-produktsiyi-ta-organich-
nim-habom. 21. Концепція розвитку цифрової еко-
номіки та суспільства України на 2018-2020 рр. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
22. Стратегія розвитку Індустрія 4.0. URL: https://in-
dustry4-0-ukraine.com.ua/. 23. Програма діяльності
КМ України «Економічна стратегія: зростання через
інвестиції». Програма Міністерства розвитку еко-
номіки, торгівлі та сільського господарства України;
лютий 2020 року. URL: https://program.kmu.gov.ua/.
24. Стратегія Сталого розвитку України до 2030 року.
Проект-2017. URL: https://www.undp.org/content/dam/
ukraine/docs/SDGreports/UNDP_Strategy_v06-optimiz
ed.pdf.
References
1. Randall Collins. Tekhnolohicheskoe zameshchenie
i krizisy kapitalizma: vykhody i tupiki [Technological
substitution and crises of capitalism: exits and dead ends].
commons.com.ua. Retrieved from https://commons.com.
ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie-i-krizisy [in Russi-
an].
2. Frank Fossen, Alina Zorgner. (2019). Budu-
shcheye truda: de-struktivnyye i transformatsionnyye
effekty tsifro-vizatsii [Mapping the Future of Occupations:
Transformative and Destructive Effects of New Digital
Technologies on Job]. Forsayn – Forsyne, Vol. 13, No. 2,
pp. 10-18. doi: 10.17323/2500-2597.2019.2.10.18 [in
Russian].
3. Kolot A.M., Herasymenko O.O. (2019). Sotsialno-
trudovyi rozvytok u ХХI stolitti: do pryrody hlobalnykh
zmin, novykh mozhlyvostei, obmezhen i vyklykiv [Socio-
labor development in the XXI century: the nature of global
change, new opportunities, constraints and challenges].
Demohrafiia ta sotsialna polityka – Demography and
social policy, 1 (35), pp. 97-125. doi: https://doi.org/
10.15407/dse2019.01.097 [in Ukrainian].
4. Kolot А.М. (2018). Sotsialno-trudova sfera v
koordynatakh novoi ekonomiky: rozshyrennia mozhly-
vostei ta novi zahrozy [Social and labor sphere in the
coordinates of the new economy: opportunities and new
threats]. Sotsialno-trudova sfera v umovakh stanovlennia
novoi ekonomiky: hlobalni vyklyky ta dominanty rozvytku
– Social and labor sphere in the conditions of formation of
the new economy: global challenges and dominants of
development. Proceedings of the round table. (pp. 7-15).
Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
5. Kolot А.М. (2016). Maibutnie svitu pratsi ta sotsi-
alno-trudovoho rozvyt-ku ochyma vidomykh ekonomistiv
[The future of the world of labor and socio-labor
development through the eyes of famous economists]. Sot-
sialno-trudovi vid-nosyny: teoriia ta praktyka – Social and
labor relations: theory and practice, pp. 8-21 [in Ukra-
inian].
6. Kompaniets V.V. (2018). Razvitiye i budu-
shcheye ekonomiki na osnove tsifrovykh tekhnologiy:
kriticheskoye osmysleniye [Development and future of
the economy on the basis of digital technologies: critical
thinking]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti –
Bulletin of Transport and Industry Economics, 61, pp. 36–
46 [in Russian].
7. Nadraga V.I. (2015). Sotsialni ryzyky: sutnist, an-
aliz, mozhlyvosti vplyvu [Social risks: essence, analysis,
possibilities of influence]. Kyiv, Institute of Demography
and Social Research named M.V. Ptukha of NAS of
Ukraine. 329 p. [in Ukrainian].
8. Petrova I.L., Blyznyuk V.V. (Eds.). (2018).
Ukrainskyi rynok pratsi: imperatyvy ta mozhlyvosti zmin
[Ukrainian labor market: imperatives and opportunities for
change]. Kyiv, SI "Institute of Economics and Forecasting
of NAS of Ukraine" of NAS of Ukraine. 356 p. [in Ukrain-
ian].
9. Novikova O.F., Ostafiychuk Y.V. (2018).
Tsyfrovizatsiia suspilstva ta stalyi rozvytok – zapo-ruka
transformatsii u sotsialno-trudovii sferi [Digitalization of
society and sustainable development – the key to
transformation in the socio-labor sphere]. Tsyfrova
ekonomika – Digital Economy, рр. 277-282. Proceedings
of the National scientific-methodical conference. Kyiv,
KNEU [in Ukrainian].
10. Vyshnevskyi V.P., Harkushenko O.M., Kniaziev
S.I. (2020). Tsyfrovizatsiia ekonomiky Ukrainy: transfor-
matsiinyi potentsial [Digitalization of the economy of
Ukraine: transformational potential]. Kyiv, Akadempe-
riodika. 188 p. [in Ukrainian].
11. Lyashenko V.I., Vyshnevsky О.S. (2018).
Tsyfrova modernizatsiia ekonomiky Ukrainy yak mozhly-
vist proryvnoho rozvytku [Digital modernization of the
economy of Ukraine as an opportunity for breakthrough
development]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 252 p. [in
Ukrainian].
12. Shamileva L.L., Khandiy O.O. (2019). Vplyv
tsyfrovykh transformatsii na ekonomichnu sferu pratsi:
sotsialno-ekonomichni ryzyky ta naslidky [The impact of
digital transformations on the economic sphere of labor:
socio-economic risks and consequences]. Ekonomichnyy
visnyk Donbasu – Economic Bulletin of Donbass, 3 (57),
рр. 181-188. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-181-
188 [in Ukrainian].
13. Shamileva L.L., Khandiy O.O. (2019).
Kontseptsiia PAT-analizu vyznachennia ryzykiv v sferi
sotsialno-trudovykh vidnosyn za umovy tsyfrovizatsii
ekonomiky [The concept of PJSC-analysis of risk
assessment in the field of social and labor relations in the
context of digitalization of the economy]. Sfera zainiatosti
i dokhodiv v umovakh tsyf-rovoi ekonomiky: mekhanizmy
rehuliuvannia, vyklyky ta dominanty rozvytku – Sphere of
employment and income in the digital economy: regulatory
mechanisms, challenges and dominants of development,
рр. 56-58. Proceedings of the International Scientific and
Practical Conference. Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
14. Shamileva L.L., Pankova O.V. (2010). Kon-
tseptsiia PAT-analizu v systemi sotsioekonometrych-noho
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
198
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
modeliuvannia [The concept of PJSC-analysis in the sys-
tem of socio-econometric modeling]. Sotsioekonomika –
Socioeconomics, рр.70-81. Donetsk, of NAS of Ukraine
[in Ukrainian].
15. Kolot A.M., Gerasimenko O.O. Sfera pratsi v
umovakh hlobalnoi sotsioekonomichnoi realnosti 2020:
vyklyky dlia Ukrainy [The sphere of work in the conditions
of the global socio-economic reality 2020: challenges for
Ukraine]. Retrieved from http://library.fes.de/pdf-files/
bueros/ukraine/16344.pdf [in Ukrainian].
16. Mansheim D.B., Rich R.K. (1997). Polytolohyya.
Metody yssledovanyya [Political science. Research
methods]. Trans. from English. Moscow, Ves mir. 544 p.
[in Russian].
17. Ukrayina 2030 E-krayina z rozvynutoyu
tsyfrovoyu ekonomikoyu [Ukraine 2030 E-country with a
developed digital economy]. Retrieved from https:
//strategy.uifuture.org/kraina-z-rosvinutoyu-cifrovoyu-eko
nomikoyu.htm#6-2-1 [in Ukrainian].
18. Otchet KNYS po proektu «Zanyatostʹ cherez
tsyfrovye platformy v Ukrayne. Problemy y stratehy-
cheskye perspektyvy» [KNIS report on the project “Emp-
loyment through digital platforms in Ukraine. Problems
and Strategic Prospects”]. Retrieved from www.ilo.org/
travai/wcms-635371/lang-en/index.html [in Russian].
19. Reznikova O.O., Voitovsky K.E., Lepikhov A.V.
(2020). Natsionalni systemy otsinky ryzykiv i zahroz:
krashchi svitovi praktyky, novi mozhlyvosti dlia Ukrainy
[National systems of risk and threat assessment: world best
practices, new opportunities for Ukraine]. Kyiv, NIDS.
84 p. [in Ukrainian].
20. Ahrostratehiya 2030. Stvoryuyemo maybutnye
[Agrostrategy 2030. Creating the future]. Retrieved from
https://agropolit.com/spetsproekty/597-agrostrategiya-203
0-yak-ukrayini-za-10-rokiv-stati-svitovim-supermarketom
-harchovoyi-produktsiyi-ta-organichnim-habom [in Ukra-
inian]
21. Kontseptsiia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta
suspilstva Ukrainy na 2018-2020 rr. [The concept of
development of the digital economy and society of Ukraine
for 2018-2020]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/67-2018-%D1%80 [in Ukrainian].
22. Stratehiya rozvytku Industriya 4.0. [Development
Strategy Industry 4.0]. Retrieved from https://industry4-0-
ukraine.com.ua/ [in Ukrainian].
23. Program of activities of the Cabinet of Ministers
of Ukraine "Economic strategy: growth through invest-
ment". Program of the Ministry of Economic Develop-
ment, Trade and Agriculture of Ukraine. February 2020.
Retrieved from https://program.kmu.gov.ua/ [in Ukrain-
ian].
24. Stratehiia Staloho rozvytku Ukrainy do 2030
roku. Proekt-2017 [Strategy of Sustainable Development
of Ukraine until 2030. Project-2017]. Retrieved from
https://www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/SDGre-
ports/UNDP_Strategy_v06-optimized.pdf [in Ukrainian].
Новікова О. Ф., Шамілева Л. Л., Шастун А. Д.
Перспективи змін у трудовій сфері при цифровіза-
ції економіки за інерційним та цільовим сценарі-
ями розвитку України
У статті визначено та проаналізованого перспек-
тиви змін у трудовій сфері за умов цифровізації. Аналіз
проведено за двома сценаріями розвитку України:
інерційним та цільовим. Об’єктом дослідження є тру-
дова сфера з певною системою соціально-трудових
відносин, яка змінюється в умовах цифрових транс-
формацій. За результатами дослідження визначена си-
стема чинників та наслідків впливу цифровізації на
трудову сферу, яка дала можливість змоделювати сис-
тему формування соціально-економічних ризиків, що
обумовлені цифровізацією економіки. Запропоновано
використання науково-методичного підходу, який ба-
зується на Концепції ПАТ-аналізу. Це дозволило оці-
нити соціальні ризики навіть при змінах вихідних по-
казників. Визначено зміни у трудовій сфері при циф-
рових трансформаціях за інерційним та цільовим сце-
наріями розвитку економіки України. За результатами
аналізу, при збереженні низького рівня економічного
розвитку, застарілих технологічних укладів промисло-
вості (інерційний сценарій), очікується пом’якшення
прояву окремих видів соціальних ризиків. Але така
перспектива розвитку обумовлює деградацію всієї еко-
номічної системи, падіння конкурентоздатності країни
і, як наслідок, зниження матеріального добробуту на-
селення. За цільовим сценарієм прогнозуються два
протилежних процеси з негативними наслідками, які
безпосередньо пов’язані зі ступенями впровадження
цифровізації. Один – обумовлює зростання зовнішньої
трудової міграції, другий – безробіття.
Створяться також умови для прекарізації ЕАН та
незахищеної зайнятості, посиляться ризики соціаль-
ного відторгнення та соціальної ізольованості.
Переваги запропонованого науково-методичного
підходу до оцінки соціальних ризиків щодо застосу-
вання ПАТ-аналізу полягає в його універсальності, що
забезпечує можливість використання навіть при зміні
вихідних показників та включенні причинно-наслідко-
вих зв’язків та ймовірностей прояву ризиків без пору-
шення основної моделі концепції.
Ключові слова: цифровізація економіки, трудова
сфера, ПАТ-аналіз, оцінка та прогнозування ризиків,
інерційний сценарій, цільовий сценарій.
Novikova O., Shamileva L., Shastun A. Prospects
for Changes in the Labor Sphere in the Digitalization
of the Economy in the Inertial and Target Scenarios of
Ukraine's Development
The article analyzes the prospects for changes in the
labor sphere under the conditions of digitalization. The
analysis was carried out according to two scenarios of
Ukraine's development: inertial and target. The object of
the research is the labor sphere with a certain system of so-
cial and labor relations, which is changing in the context of
digitalization. Based on the results of the study, a system
of factors and consequences of the impact of digitalization
on the labor sphere was determined, which made it possible
to simulate a system for the formation of socio-economic
risks caused by the digitalization of the economy. The use
of a scientific and methodological approach based on the
Concept of Path analysis is proposed. This made it possible
to assess social risks even with changes in baseline indica-
О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун
199
Економічний вісник Донбасу № 2(60), 2020
tors. The changes in the labor sphere during digital trans-
formations were determined according to the inertial and
target scenarios for the development of the Ukrainian eco-
nomy. According to the results of the analysis, while main-
taining a low level of economic development, outdated
technological modes of industry (inertial scenario), it is ex-
pected that the manifestation of certain types of social risks
will be mitigated. But such a development perspective
leads to the degradation of the entire economic system, a
drop in the country's competitiveness and, as a conse-
quence, a decrease in the material well-being of the popu-
lation. According to the target scenario, two opposite pro-
cesses are predicted with negative consequences that are
directly related to the degree of implementation of digita-
lization. The first one is responsible for the growth of ex-
ternal labor migration, the second is unemployment.
Conditions will also be created for the precarization
employment, and the risks of social exclusion and social
isolation will increase.
The advantages of the proposed scientific and meth-
odological approach to assessing social risks based on the
use of Path analysis lies in its versatility, which makes it
possible to use it even with a change in the initial indicators
and the inclusion of cause-effect relationships and the
probabilities of risk manifestation without violating the
basic model of the concept.
Keywords: digitalization of the economy, labor
sphere, Path analysis, risk assessment and forecasting, in-
ertial scenario, target scenario.
Новикова О. Ф., Шамилева Л. Л., Шастун А. Д.
Перспективы изменений в трудовой сфере при
цифровизации экономики по инерционному и целе-
вому сценариям развития Украины
В статье определены и проанализированы пер-
спективы изменений в трудовой сфере при условиях
цифровизации. Анализ проведен по двум сценариям
развития Украины: инерционному и целевому. Объек-
том исследования является трудовая сфера с опреде-
ленной системой социально-трудовых отношений, ко-
торая меняется в условиях цифровизации. По резуль-
татам исследования определена система факторов и
последствий влияния цифровизации на трудовую
сферу, которая дала возможность смоделировать си-
стему формирования социально-экономических рис-
ков, обусловленных цифровизацией экономики. Пред-
ложено использование научно-методического под-
хода, который базируется на Концепции ПАТ-анализа.
Это позволило оценить социальные риски даже при из-
менениях исходных показателей. Определены измене-
ния в трудовой сфере при цифровых трансформациях
по инерционному и целевому сценариям развития эко-
номики Украины. По результатам анализа, при сохра-
нении низкого уровня экономического развития, уста-
ревших технологических укладов промышленности
(инерционный сценарий), ожидается смягчение прояв-
ления отдельных видов социальных рисков. Но такая
перспектива развития обусловливает деградацию всей
экономической системы, падение конкурентоспособ-
ности страны и, как следствие, снижение материаль-
ного благосостояния населения. По целевому сцена-
рию прогнозируются два противоположных процесса
с негативными последствиями, которые непосред-
ственно связаны со степенями внедрения цифровиза-
ции. Первый – обусловливает рост внешней трудовой
миграции, второй – безработицу.
Создадутся также условия для прекаризации ЭАН
и незащищенной занятости, усилятся риски социаль-
ного отторжения и социальной изолированности.
Преимущества предложенного научно-методиче-
ского подхода к оценке социальных рисков по приме-
нению ПАТ-анализа заключается в его универсально-
сти, что обеспечивает возможность использования
даже при изменении исходных показателей и включе-
нии причинно-следственных связей и вероятностей
проявления рисков без нарушения основной модели
концепции.
Ключевые слова: цифровизация экономики, тру-
довая сфера, ПАО-анализ, оценка и прогнозирование
рисков, инерционный сценарий, целевой сценарий.
Стаття надійшла до редакції 22.05.2020
Прийнято до друку 11.06.2020
|