Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського
Автор розкриває історію «змагань» між А. П. Ковалівським та А. З. Валіді Тоганом щодо публікації «Risale» Ібн Фадлана. У статті детально розглядається реакція на Заході після появи монографії А. П. Ковалівського, присвяченої Ібн Фадлану та його творчості. Підкреслюється важливість внеску українськог...
Saved in:
| Published in: | Хазарский альманах |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171727 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського / Ю.М. Кочубей // Хазарский альманах. — 2015. — Т. 13. — С. 19-23. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-171727 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кочубей, Ю.М. 2020-10-03T15:52:29Z 2020-10-03T15:52:29Z 2015 Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського / Ю.М. Кочубей // Хазарский альманах. — 2015. — Т. 13. — С. 19-23. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0128 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171727 Автор розкриває історію «змагань» між А. П. Ковалівським та А. З. Валіді Тоганом щодо публікації «Risale» Ібн Фадлана. У статті детально розглядається реакція на Заході після появи монографії А. П. Ковалівського, присвяченої Ібн Фадлану та його творчості. Підкреслюється важливість внеску українського вченого у світові сходознавство. Автор раскрывает историю «состязаний» между А. П. Коваливским и А. З. Валиди Тоган по поводу публикации «Risale» Ибн Фадлана. В статье подробно рассматривается реакция на Западе после появления монографии А. П. Коваливского, посвященной Ибн Фадлану и его творчеству. Подчеркивается важность вклада украинского ученого в мировое востоковедение. The author reveals the story of the “competitions” between A. P. Kovalivskyj and A. Z. Validi Togan concerning publication of Ibn Fadlan’s “Risale”. The article deals in details with the reaction in the West after appearance of A. P. Kovalivskyj’s monography dedicated to Ibn Fadlan and his work. It stresses importance of the contribution by Ukrainian scholar to the World Oriental studies. uk Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України Хазарский альманах К 120-летию А. П. Ковалевского Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського International Echo of Scholar Activities of A. P. Kovalivskyj Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського |
| spellingShingle |
Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського Кочубей, Ю.М. К 120-летию А. П. Ковалевского |
| title_short |
Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського |
| title_full |
Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського |
| title_fullStr |
Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського |
| title_full_unstemmed |
Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського |
| title_sort |
міжнародний резонанс наукової діяльності а. п. ковалівського |
| author |
Кочубей, Ю.М. |
| author_facet |
Кочубей, Ю.М. |
| topic |
К 120-летию А. П. Ковалевского |
| topic_facet |
К 120-летию А. П. Ковалевского |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Хазарский альманах |
| publisher |
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
International Echo of Scholar Activities of A. P. Kovalivskyj |
| description |
Автор розкриває історію «змагань» між А. П. Ковалівським та А. З. Валіді Тоганом щодо публікації «Risale» Ібн Фадлана. У статті детально розглядається реакція на Заході після появи монографії А. П. Ковалівського, присвяченої Ібн Фадлану та його творчості. Підкреслюється важливість внеску українського вченого у світові сходознавство.
Автор раскрывает историю «состязаний» между А. П. Коваливским и А. З. Валиди Тоган по поводу публикации «Risale» Ибн Фадлана. В статье подробно рассматривается реакция на Западе после появления монографии А. П. Коваливского, посвященной Ибн Фадлану и его творчеству. Подчеркивается важность вклада украинского ученого в мировое востоковедение.
The author reveals the story of the “competitions” between A. P. Kovalivskyj and A. Z. Validi Togan concerning publication of Ibn Fadlan’s “Risale”. The article deals in details with the reaction in the West after appearance of A. P. Kovalivskyj’s monography dedicated to Ibn Fadlan and his work. It stresses importance of the contribution by Ukrainian scholar to the World Oriental studies.
|
| issn |
XXXX-0128 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/171727 |
| citation_txt |
Міжнародний резонанс наукової діяльності А. П. Ковалівського / Ю.М. Кочубей // Хазарский альманах. — 2015. — Т. 13. — С. 19-23. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kočubeiûm mížnarodniirezonansnaukovoídíâlʹnostíapkovalívsʹkogo AT kočubeiûm internationalechoofscholaractivitiesofapkovalivskyj |
| first_indexed |
2025-11-25T00:06:28Z |
| last_indexed |
2025-11-25T00:06:28Z |
| _version_ |
1850501492700610560 |
| fulltext |
Ю. М. Кочубей
19
Ю. М. Кочубей
МІЖНАРОДНИЙ РЕЗОНАНС
НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ А. П. КОВАЛІВСЬКОГО
Несприятливі історичні умови життя українського народу, його
бездержавність призвели до того, що досягнення українців у різних
галузях інтелектуальної діяльності не знайшли гідного визнання у
світовій науці, а якщо й знайшли, то все записувалося на рахунок
панівних націй. Сходознавство в Україні, яке взяло рішучий старт
у 1920-ті рр. завдяки зусиллям насамперед акад. А. Ю. Кримського,
грубою силою було зліквідовано у зв’язку з черговим наступом крем-
лівських вождів на українство. В умовах СРСР навіть А. Ю. Крим-
ський не зміг реалізувати повною мірою свою інтелектуальну по-
тугу, талант і досвід і повноправно увійти в коло визначних сходо-
знавців XX ст.
Ще в гіршому становищі міг опинитися вчений, який взагалі роз-
почав свою наукову кар’єру після 1917 р. Це – випадок Андрія Пет-
ровича Ковалівського (1895–1969), доктора історичних наук, про-
фесора Харківського університету. Він став одним з ініціаторів гли-
бокого вивчення арабських джерел до історії країн Східної Європи,
виступивши 14 лютого 1930 р. з доповіддю на цю тему в НДІ сходо-
знавства. На жаль, дирекція не затвердила цю тему як «неакту-
альну». Акад. І. Ю. Крачковський, який 27 листопада цього ж року
виступив з програмною доповіддю на подібну тему з «всесоюзним
замахом», опублікованою в «Записках Коллегии востоковедов»
1932 р., запросив А. П. Ковалівського до Ленінграда, де йому було
доручено зайнятися саме дослідженням арабських історичних дже-
рел. Він гаряче взявся за роботу, і після появи нового тексту Меш-
хедського рукопису «Подорожі Ібн Фадлана на Волгу» його пере-
клав, прокоментував і підготував до публікації. Та сталінська маши-
на терору була вже запущена і невдовзі поглинула талановитого
“Хазарский альманах”. Том 13. Москва 2015
20
українського вченого. Щоб врятувати працю, у 1939 р. її видали без
згадки імені автора, було лише зазначено «под редакцией акад.
И. Ю. Крачковского». Практично одночасно в Німеччині вийшла по-
дібна праця турецького вченого А. З. Валіді Тогана, вихідця з Росії.
То ж, можливо, щоб не втратити пріоритету, радянська влада
закрила очі на нестандартну публікацію.
Пріоритет було закріплено, але для наукового реноме А. П. Кова-
лівського це нічого не дало – він до 1944 р. перебував на засланні.
Два лиха XX ст. – тоталітаризм і війна – стали на перешкоді роз-
виткові його наукового потенціалу і визнанню колег. А він міг би вже
тоді зайняти помітне місце в європейській орієнталістиці.
Звичайно, радянським сходознавцям було відоме ім’я автора
публікації 1939 р., але говорити про нього до його звільнення не
наважувалися. Задля правди слід сказати, що вже 1950 р. в своїх
«Очерках по истории русской арабистики» І. Ю. Крачковський ко-
ротко, але вагомо оцінив роботу А. П. Ковалівського над арабсь-
кими джерелами [Крачковский, 1950, с. 260].
До захисту ним докторської дисертації та виходу в 1956 р. у Хар-
кові (через 17 років!) доповненого і виправленого видання «Книги
Ібн Фадлана» зарубіжні спеціалісти не знали імені українського
вченого, хоча й посилалися на видання 1939 р. Правда, німецький
орієнталіст Гельмут Ріттер ще у 1942 р. писав: «Але, як я дізнався,
автором роботи є Ковалівський, учень Крачковського» [Ritter, 1942,
S. 98], хоча й він не міг второпати, хто ж підготував книгу «под ре-
дакцией И. Ю. Крачковского». Німецький учений прискіпливо, рядок
за рядком, прочитав переклади А. П. Ковалівського і А. 3. В. Тогана
та зробив свої зауваження. У багатьох випадках він визнав рацію за
українським ученим, хоча й покритикував його за застарілість
бібліографії та різні недогляди в науковому апараті [Ritter, 1942,
S. 101–102]. Що ж до того особистого, що вніс український учений –
коментарів, то він відзначив «їх дуже ретельне, сумлінне опрацю-
вання» [Ritter, 1942, S. 101]. Послуговується довоєнним виданням і
угорський орієнталіст К. Цегледі [Czegledy, 1951, s. 217], для якого,
певно, теж не все ясно з автором, але він високо оцінює заслуги
А. П. Ковалівського у вивченні твору Ібн Фадлана. Використали пра-
цю нашого вченого (усі видання 1939 р.) американці Р. Блейк і
Р. Фрай, швед Т. Ю. Арне, посилалися на неї поляки Т. Левицький
(1949–1950), Т. Ковальський (1946), А. Зайончковський (1947), чесь-
кий орієнталіст І. Хрбек (1954); були відгуки в орієнталістичних
Ю. М. Кочубей
21
виданнях воєнного часу Італії та Німеччини (Е. Россі, М. Гвіді,
Г. Мжік, А. Грегуар) [Ковалевский, 1956, с. 90–91].
Виданням 1939 р. користувався і арабський публікатор тексту та
дослідник Ібн Фадлана Самі ад-Даган, давши йому високу оцінку
[Бейліс, 1965, с. 149]; про видання 1956 р. він теж, проте, згадує
[Бейліс, 1965, с. 148].
Французький учений М. Канар у престижному сходознавчому
журналі «Arabica» опублікував рецензію на книгу українського коле-
ги, в якій називає її «капітальним дослідженням», вказує на видат-
ний коментар до перекладу і зазначає, що французький переклад,
який він готує, базуватиметься саме на перекладі А. П. Ковалів-
ського [Canard, 1958а, p. 299–300]. У вступній частині цього пере-
кладу, опублікованому в Алжирі, він також дуже схвально говорить
про роботу А. П. Ковалівського [Саnаrd, 1958b, p. 42–43].
Розгорнуту рецензію на дві праці А. П. Ковалівського – «Книгу Ібн
Фадлана...» та «Чуваши и булгары по данным Ахмеда Ибн-Фадла-
на» (Чебоксары, 1954) – надрукував у авторитетному польському
сходознавчому журналі «Przeglad orientalistyczny» А. Зайончков-
ський [Zajaçzkowski, 1957]. У ній рецензент відзначає тонкий філо-
логічний аналіз складного тексту, “надзвичайну сумлінність автора
публікації, який зібрав винятково широку, майже вичерпну літера-
туру, і це різними мовами” [Zajaczkowski, 1957, s. 206].
Слід зазначити, що польські вчені зробили дуже багато для популя-
ризації наукового доробку А. П. Ковалівського. Цьому, насамперед, до-
помогла стаття відомого орієнталіста Яна Рейхмана «3 історії укра-
їнської орієнталістики і культурних зв’язків України зі Сходом» [Reych-
man, 1964], в якій дається позитивна оцінка другої значної праці вче-
ного – «Антології літератур Сходу» (Харків, 1961), зокрема, великого
вступу, який, на думку Я. Рейхмана, є «досконалим вступом в історію
української (вужче – харківської) орієнталістики, написаним найвизнач-
нішим її представником...» [Reychman, 1964, S. 53].
На значному внеску українського вченого у світову орієнталістику
Я. Рейхман наголосив у своєму змістовному некролозі [Reychman,
1970, S. 285–286]. Використали працю А. П. Ковалівського і автори
третього тому «Джерел до історії слов’янства» А. Кмєтович, Б. Кмє-
тович та Т. Левицький, що видно із франкомовної рецензії Анни
Пажимєс на це видання [Parzymies, 1988].
Праця А. П. Ковалівського про Ібн Фадлана згадується німецьким
вченим Вібке Вальтером у нарисі про радянську арабістику, опублі-
“Хазарский альманах”. Том 13. Москва 2015
22
кованому в Берліні 1967 р. [Walther, 1967, S. 454], та турецьким вче-
ним Улі Шамільоглу у статі, опублікованій у 1984 р. [Schamiloglu,
1984, p. 217].
У діаспорі акад. О. Пріцак використовував кожну нагоду, щоб під-
креслити значення доробку А. П. Ковалівського для світової науки.
Одну із своїх праць він присвятив “Дорогому Андрієві Ковалівському
в подяку за його епохальні досліди над Ібн Фадланом” [Pritsak,
1967].
Англомовному світові інформацію про нашого вченого давали
відповідні статті в “Енциклопедії України”, виданій у Торонто [Ency-
clopedia…].
Можна сказати, що праця українського сходознавця знайшла
визнання серед російських колег, про що свідчать численні статті,
починаючи з енциклопедичних [Ковалівський, 1966]. Поява “Анто-
логії літератур Сходу” викликала рецензії грузинською і таджицькою
мовами, писали про нього й у Чувашії [там же].
Ознайомившись з міжнародним резонансом наукової творчості
А. П. Ковалівського, не можна не погодитися з думкою Я. Р. Дашке-
вича, що “харківське видання Ібн Фадлана ввійшло у золотий фонд
не тільки української, а й світової орієнталістики” [Дашкевич, 1965,
с. 36]. Маємо надію, що вся наукова спадщина вченого в умовах
незалежної української держави з розвитком міжнародних контактів
по лінії сходознавства стане відомою широкому колу фахівців у
всьому світі.
Література
Бейліс В. М. П’ять видань книги Ібн-Фадлана // Український історичний
журнал. 1965. № 3.
Дашкевич Я. А. П. Ковалівський як дослідник джерел з історії східних сло-
в’ян та України // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управ-
ління УРСР. 1965. № 1.
Ковалевский А. П. Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу
в 921–922 гг. Харьков, 1956.
Ковалівський А. П. Андрій Петрович Ковалівський. Біобібліографія. Харків,
1966.
Крачковский И. Ю. Очерки по истории русской арабистики. М.–Л., 1950.
Canard M. [Рец. на:] Ковалевский А. П. Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его
путешествии на Волгу в 921–922 гг. Харьков, 1956 // Arabica. T. 5. Lei-
den, 1958a.
Ю. М. Кочубей
23
Canard M. [Рец. на:] Ковалевский А. П. Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его
путешествии на Волгу в 921–922 г.г. Харьков, 1956 // Analles de l’Institut
d’Etudes Orientales. Vol. 16. 1958b.
Czegledy K. Zur Meschcheder Handschrift von lbn Fadlans Reisebericht // Acta
Orientalia Ac. Sc. Hungaricae. T. l. Fasc. 2–3. Budapest, 1951.
Encyclopedia of Ukraine. Toronto. Vol. I (“Arabs”), 1984; Vol. II (“Kovalivsky
Andrii”), 1988; Vol. III (“Oriental Studies”), 1993.
Parzymies A. Africana Bulletin. № 35. Warszawa, 1988.
Pritsak O. The name of the third kind of Rus and of heir city // Journal of the
Royal Asiatic Society. London, 1967. April.
Reychman J. Z dziejów ukrainsiej orientalistyki i stosunków kulturnych Ukrainy
ze wschodem // Przeglad orientalistyczny. 1964. № 1.
Reychman J. Andrzej Kowaliwski, 1895–1969 // Przeglad orientalistyczny.
1970. № 3.
Ritter H. Zum Text von Ibn Fadlan’s Reiserbericht // Zeitschrift der Deutshen
Morgenländischen Gesellschaft. Bd. 96. H. 1. Leipzig, 1942.
Schamiloglu U. The name of the Pechenegs in lbn Наyаns al-Muktabas //
Journal of Turkish Studies. Vol. 8. Harvard, 1984.
Walther W. Die sowietische Arabistik, 1917–1967 // Mitteilungen des Instituts
für Orientforschung. Bd. XIII. № 3. Berlin, 1967.
Zajaçzkowski A. Relacia Ibn Fadlana w nowym wydaniu. [Рец. на:] Ковалев-
ский А. П. Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в
921–922 гг. Харьков, 1956; Ковалевский А. П. Чуваши и болгары по
данным Ахмеда Ибн Фадлана. Чебоксары, 1954 // Przeglad orientalis-
tyczny. 1957. № 2.
Yu. Kochubey
International Echo of Scholar Activities of A. P. Kovalivskyj
Summary
The author reveals the story of the “competitions” between A. P. Kovalivskyj
and A. Z. Validi Togan concerning publication of Ibn Fadlan’s “Risale”. The arti-
cle deals in details with the reaction in the West after appearance of
A. P. Kovalivskyj’s monography dedicated to Ibn Fadlan and his work. It stres-
ses importance of the contribution by Ukrainian scholar to the World Oriental
studies.
|