Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень

Protein tyrosine phosphatase activities in plasma membranes and cytosol of stomach mucosa cells of rats are studied under conditions of stress-induced gastric lesions development and during the first — fifth days of their recovering. A significant decrease in protein tyrosine phosphatase activities...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
Hauptverfasser: Богданова, О.В., Кузьменко, Л.І., Остапченко, Л.І., Кучеренко, М.Є.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1729
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень / О.В. Богданова, Л.І. Кузьменко, Л.І. Остапченко, М.Є. Кучеренко // Доп. НАН України. — 2007. — N 7. — С. 181–186. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1729
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17292025-02-10T01:45:42Z Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень Богданова, О.В. Кузьменко, Л.І. Остапченко, Л.І. Кучеренко, М.Є. Біохімія Protein tyrosine phosphatase activities in plasma membranes and cytosol of stomach mucosa cells of rats are studied under conditions of stress-induced gastric lesions development and during the first — fifth days of their recovering. A significant decrease in protein tyrosine phosphatase activities is established. The treatment with omeprazole, a proton pump inhibitor with antioxidant features, caused the stabilizing result only immediately after stressing. 2007 Article Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень / О.В. Богданова, Л.І. Кузьменко, Л.І. Остапченко, М.Є. Кучеренко // Доп. НАН України. — 2007. — N 7. — С. 181–186. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1729 616.33-002-092 uk application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Біохімія
Біохімія
spellingShingle Біохімія
Біохімія
Богданова, О.В.
Кузьменко, Л.І.
Остапченко, Л.І.
Кучеренко, М.Є.
Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень
description Protein tyrosine phosphatase activities in plasma membranes and cytosol of stomach mucosa cells of rats are studied under conditions of stress-induced gastric lesions development and during the first — fifth days of their recovering. A significant decrease in protein tyrosine phosphatase activities is established. The treatment with omeprazole, a proton pump inhibitor with antioxidant features, caused the stabilizing result only immediately after stressing.
format Article
author Богданова, О.В.
Кузьменко, Л.І.
Остапченко, Л.І.
Кучеренко, М.Є.
author_facet Богданова, О.В.
Кузьменко, Л.І.
Остапченко, Л.І.
Кучеренко, М.Є.
author_sort Богданова, О.В.
title Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень
title_short Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень
title_full Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень
title_fullStr Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень
title_full_unstemmed Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень
title_sort активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2007
topic_facet Біохімія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1729
citation_txt Активність тирозинових протеїнфосфатаз у клітинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-індукованих виразкових уражень / О.В. Богданова, Л.І. Кузьменко, Л.І. Остапченко, М.Є. Кучеренко // Доп. НАН України. — 2007. — N 7. — С. 181–186. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT bogdanovaov aktivnístʹtirozinovihproteínfosfatazuklítinahslizovoíobolonkišlunkazaumovstresíndukovanihvirazkovihuraženʹ
AT kuzʹmenkolí aktivnístʹtirozinovihproteínfosfatazuklítinahslizovoíobolonkišlunkazaumovstresíndukovanihvirazkovihuraženʹ
AT ostapčenkolí aktivnístʹtirozinovihproteínfosfatazuklítinahslizovoíobolonkišlunkazaumovstresíndukovanihvirazkovihuraženʹ
AT kučerenkomê aktivnístʹtirozinovihproteínfosfatazuklítinahslizovoíobolonkišlunkazaumovstresíndukovanihvirazkovihuraženʹ
first_indexed 2025-12-02T13:49:19Z
last_indexed 2025-12-02T13:49:19Z
_version_ 1850404618669916160
fulltext оповiдi НАЦIОНАЛЬНОЇ АКАДЕМIЇ НАУК УКРАЇНИ 7 • 2007 БIОХIМIЯ УДК 616.33-002-092 © 2007 О.В. Богданова, Л. I. Кузьменко, Л. I. Остапченко, академiк НАН України М. Є. Кучеренко Активнiсть тирозинових протеїнфосфатаз у клiтинах слизової оболонки шлунка за умов стрес-iндукованих виразкових уражень Protein tyrosine phosphatase activities in plasma membranes and cytosol of stomach mucosa cells of rats are studied under conditions of stress-induced gastric lesions development and during the first — fifth days of their recovering. A significant decrease in protein tyrosine phosphatase activities is established. The treatment with omeprazole, a proton pump inhibitor with antioxidant features, caused the stabilizing result only immediately after stressing. Слизова оболонка шлунка (СОШ) є однiєю з найбiльш швидко оновлюваних тканин ор- ганiзму. Так, клiтинний склад у поверхневому шарi повнiстю замiнюється протягом трьох дiб [1]. Клiтини слизового епiтелiю постiйно злущуються у просвiт шлунка. Для того щоб пiдтримувати високий темп оновлення, клiтини слизової володiють потужним регенерацiй- ним потенцiалом. Процеси фiзiологiчної регенерацiї у СОШ забезпечуються пiдвищеною експресiєю ростових факторiв — епiдермального фактора росту, судинного ендотелiаль- ного ростового фактора (VEGF), трансформувальних факторiв росту-α й -β (TGF-α, -β), iнсулiнового ростового фактора (IGF), фактора росту фiбробластiв (bFGF), ростового фак- тора тромбоцитарного походження (PDGF), фактора росту гепатоцитiв (HGF), кишково- го трефоїлового фактора (ITF) тощо. Оскiльки бiльшiсть рецепторiв ростових цитокiнiв є тирозиновими протеїнкiназами, роль цих ферментiв у регуляцiї процесiв фiзiологiчної ре- генерацiї на сьогоднi є достатньо добре вивченою [2]. Показано, що ТПК-азна активнiсть у клiтинах СОШ в 20–40 разiв вища, нiж у клiтинах печiнки i пiдшлункової залози [3]. Однак протягом останнiх рокiв у сучаснiй лiтературi широко дискутується участь тирози- нових протеїнфосфатаз, ТПФ-аз у регуляцiї проходження зовнiшньоклiтинного сигналу [4]. Головна регуляторна функцiя тирозинових протеїнфосфатаз полягає у дефосфорилюваннi модифiкованих тирозиновими протеїнкiназами бiлкiв. Крiм того, завдяки утворенню надмо- лекулярних комплексiв з субстратами або iншими ТПФ-азами (у випадку трансмембранних бiлкiв) та можливiй рецепторнiй активностi глiкозильованих зовнiшньоклiтинних доменiв, ферменти приймають участь у алостеричнiй регуляцiї сигнальних каскадiв. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №7 181 Вiдомо кiлька ТПФ-аз у клiтинах СОШ. ТПФ-аза 1B активує кiназу src родини, сприя- ючи утворенню структур фокальної адгезiї мiж клiтинами слизової. При цьому дефосфори- лювання ефекторних кiназ iншою ТПФ-зою PTEN може пригнiчувати рухливiсть клiтин [5]. Ця ТПФ-аза здатна дефосфорилювати як фосфатидилiнозитолтрифосфат, так i фосфоти- розин, та є акцептором для адапторного бiлку Shc, який зв’язується з iнтегриновими ком- плексами та iнгiбує ERK-MAP-кiназнi стимули. Також вiдома рецепторна ТПФ-аза SAP-1 (stomach cancer-associated protein-tyrosine phosphatase-1), яка активується в клiтинах СОШ i iнгiбує iнтегриновi сигнали, дефосфорилюючи бiлки фокальної адгезiї [6]. Показано, що при канцерогенезi у шлунку вiдбувається надлишкова експресiя ТПФ-ази SAP-1 [7]. Одним з поширених патологiчних станiв, який супроводжується розбалансуванням мiж процесами регенерацiї та елiмiнацiї клiтин, є виразкова хвороба шлунка. Дослiдження ти- розинпротеїнкiназної активностi в клiтинах СОШ за умов розвитку цього патологiчного стану показали залучення цих ферментiв у вiдновлювальнi процеси в слизовiй [8, 9]. Метою нашої роботи було з’ясування ролi тирозинових протеїнфосфатаз у процесах розвитку та вiдновлення виразкових дефектiв СОШ, iндукованих стресовим фактором. Для виконан- ня поставленої мети нами було дослiджено активнiсть ТПФ-аз у фракцiях плазматичних мембран i цитозолi клiтин слизової оболонки шлунка за умов розвитку стресової виразки та на раннiх етапах загоєння (0–5 доба) в експериментальнiй моделi, а також визначено цi показники за умов введення омепразолу — iнгiбiтора секрецiї соляної кислоти. Матерiали та методи. Дослiди було проведено на самцях бiлих нелiнiйних щурiв ма- сою 200–250 г. Експериментальну виразку шлунка у пiддослiдних тварин викликали анало- гiчно методу роботи [10] за допомогою холодового стресу. Модель стрес-iндукованих вираз- кових уражень створювали витримуванням iмобiлiзованих тварин 3,5 год при 4 ◦С. Розчин омепразолу в фiзiологiчному розчинi вводили внутрiшньочеревно у дозi 0,8 мг/кг один раз на добу протягом 0–5 дiб пiсля виразкоутворення. Тварин декапiтували через 40 хв (сере- днiй перiод напiввиведення омепразолу). Ураження СОШ оцiнювали макроскопiчно (обра- ховували iндекс виразкоутворення — спiввiдношення загальної площi уражень до кiлькостi дослiдних тварин, згiдно з [10]) та гiстологiчно. Пiсля видалення СОШ гомогенiзували у середовищi 0,14 М NaCl. Отриманий гомоге- нат використовували для очищення фракцiй плазматичних мембран та цитозолю методом диференцiального центрифугування на градiєнтi 30% сахарози (ρ = 1,127) [11]. Всi проце- дури видiлення здiйснювали при 4 ◦С. Вимiрювання ферментативної активностi проводили вiдразу та протягом 1–5 дiб пiсля виразкоутворення, з огляду на зникнення видимих вираз- кових дефектiв СОШ. Активнiсть ферментiв визначали методом iмунноферментного ана- лiзу з використанням наборiв реактивiв “Sigma”, США згiдно з iнструкцiями. Результати обраховували, використовуючи програмний пакет прикладних програм STATISTICA 5.0, за методом ANOVA та t test. Результати та їх обговорення. Процес дефосфорилювання можна розглядати як унi- версальний механiзм регуляцiї життєдiяльностi клiтини. ТПФ-ази є гетерогенною родиною мембранозв’язаних та цитозольних ферментiв, що здiйснюють дефосфорилювання специ- фiчних сайтiв у бiлках-мiшенях, модулюючи їх залучення до сигнальних подiй. З метою визначення функцiонального стану ферментiв дефосфорилювання за умов розвитку та ран- нiх етапiв загоєння виразкової хвороби було дослiджено ТПФ-азну активнiсть у фракцiях плазматичних мембран i цитозолi клiтин СОШ. Встановлено, що процес виразкоутворення пов’язаний зi зменшенням ТПФ-азної актив- ностi в усiх дослiджуваних фракцiях (табл. 1). Найбiльш суттєве зниження ферментативної 182 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №7 Таблиця 1. Тирозинпротеїнфосфатазна активнiсть пмоль Фн/хв ·мг бiлка у плазматичних мембранах та цитозолi клiтин слизової оболонки шлунка щурiв за умов експериментальної моделi стресової виразки (M ± m, n = 6) Джерело ферментативної активностi Експериментальний стан тварин Контроль Доба пiсля виразкоутворення 0 1 2 3 4 5 Плазматичнi мембрани 41,338 ± 5,37 13,763 ± 1,23 ∗ 21,617 ± 2,16 ∗ 28,12 ± 3,37 ∗ 26,452 ± 2,91 ∗ 28,6 ± 3,43 ∗ 18,407 ± 1,84 ∗ Цитозоль 42,995 ± 5,60 12,998 ± 1,04 ∗ 17,82 ± 1,61 ∗ 20,507 ± 2,47 ∗ 19,27 ± 2,12 ∗ 18,167 ± 1,82 ∗ 18,243 ± 1,82 ∗ ∗ p 6 0,05 порiвняно з контролем. Таблиця 2. Тирозинпротеїнфосфатазна активнiсть пмоль Фн/хв ·мг бiлка у плазматичних мембранах та цитозолi клiтин слизової оболонки шлунка щурiв за умов експериментальної моделi стресової виразки на тлi введення омепразолу (M ± m, n = 6) Джерело ферментативної активностi Експериментальний стан тварин Контроль (без препарату) Доба пiсля виразкоутворення 0 1 2 3 4 5 Плазматичнi мембрани 41,338 ± 5,37 20,448 ± 2,04 ∗ 22,705 ± 2,27 ∗ 22,332 ± 2,23 ∗ 16,85 ± 1,35 ∗ 20,848 ± 2,08 ∗ 25,438 ± 2,80 ∗ Цитозоль 42,995 ± 5,60 22,225 ± 2,22 ∗ 17,155 ± 1,37 ∗ 19,032 ± 1,71 ∗ 20,128 ± 1,81 ∗ 13,912 ± 1,11 ∗ 29,863 ± 3,58 ∗ ∗ p 6 0,05 порiвняно з контролем. Таблиця 3. Тирозинпротеїнфосфатазна активнiсть пмоль Фн/хв· мг бiлка у плазматичних мембранах та цитозолi клiтин слизової оболонки шлунка щурiв на тлi введення омепразолу (M ± m, n = 6) Джерело ферментативної активностi Експериментальний стан тварин Контроль (без препарату) Доба введення препарату 0 1 2 3 4 5 Плазматичнi мембрани 41,338 ± 5,37 33,61 ± 4,03 30,288 ± 3,63 ∗ 31,128 ± 3,74 ∗ 28,63 ± 3,44 ∗ 21,847 ± 2,18 ∗ 22,138 ± 2,21 ∗ Цитозоль 42,995 ± 5,60 22,82 ± 2,28 ∗ 16,462 ± 1,32 ∗ 21,438 ± 2,15 ∗ 20,392 ± 1,84 ∗ 15,307 ± 1,22 ∗ 16,25 ± 1,3 ∗ ∗ p 6 0,05 порiвняно з контролем. IS S N 1 0 2 5 -6 4 1 5 Д оп овiдi Н ац iон ал ь н ої ак адем iї н ау к У к раїн и , 2 0 0 7 , № 7 183 активностi спостерiгалось вiдразу пiсля холодового стресу (у 2,5 раза у фракцiях плазма- тичних мембран i 3 рази — у цитозолi), першу добу (у 1,9 раза у фракцiях плазматичних мембран i 2,5 — в цитозолi) i п’яту добу в фракцiях плазматичних мембран (у 2,3 раза) пiсля виразкоутворення. Значення ТПФ-азної активностi у iншi термiни дослiджень зали- шалися нижче контрольного рiвня. Таким чином, отриманi результати свiдчать про значну iнактивацiю як мембранозв’язаних, так i цитозольних ТПФ-аз на раннiх етапах розвитку та загоєння (0–5 доба) стрес-iндукованої виразки шлунка. Встановлене нами зниження активностi ТПФ-аз може бути наслiдком окиснення амi- нокислотних залишкiв в активному центрi ферментiв активними формами кисню [12, 13], якi утворюються у надвеликих концентрацiях пiд час стрес-iндукованої запальної реак- цiї у процесi виразкоутворення. Крiм того, вiдбувається нiтрозилювання активних центрiв ТПФ-аз пероксинiтритом, який може утворюватись при взаємодiї оксиду азоту, синтезова- ного iндуцибельною NO-синтазою з гiдроксил-радикалом [14] за умов розвитку виразкових уражень слизової шлунка. Iндукована катехоламiнами iшемiя тканин шлунка та пов’язаний з нею викид медiаторiв запальної реакцiї призводить до генерацiї активних форм кисню, оксидативного та нiтро- зативного стресу. Це, поряд з гiперсекрецiєю соляної кислоти та послабленням факторiв захисту, є одним з основних механiзмiв розвитку виразкових уражень тканин шлунка за умов стресового впливу. Одними з найбiльш вiдомих противиразкових препаратiв є лiкар- ська група необоротних селективних iнгiбiторiв протонної помпи: омепразол, лансопразол та iн. Вивчення молекулярних механiзмiв дiї вищевказаних речовин є актуальним в суча- сних експериментальних дослiдженнях [15]. Вiдомо, що введення омепразолу у дозах, якi не знижували секреторну активнiсть шлунка, значно зменшує виразкоутворення за умов холодового стресу [10]. Дослiдженнями механiзмiв такого ефекту доведено, що омепразол демонструє антиоксидантнi властивостi, зменшуючи кiлькiсть продуктiв ПОЛ, ушкоджен- ня ДНК, частоту апоптозу [10]. Встановлене нами значне iнгiбування ТПФ-аз пiсля фор- мування виразки шлунка, можливо, є наслiдком iнактивацiї реакцiйно активними вiльними радикалами, тому для нас було цiкавим дослiдити активнiсть цих ферментiв за умов вве- дення омепразолу у терапевтичних дозах. Показано, що за умов введення тваринам омепразолу (табл. 2), також вiдбувається зни- ження активностi тирозинових протеїнфосфатаз пiсля стресогенного впливу, проте менш виражене (у плазматичних мембранах у 2 рази, у цитозолi в 1,9 раза). Це може бути пов’яза- но з одного боку, з гастропротективними властивостями вiдповiдної речовини, а з iншого — проявом антиоксидантної активнiостi препарату. Особливо виражений ефект iнгiбування активностi спостерiгався на третю добу для мембранозв’язаних ТПФ-аз (у 2,45 раза) та на четверту добу для цитозольних форм (у 3,1 раза). Таким чином, за умов введення омепра- золу пiддослiдним тваринам спостерiгався незначний та нетривалий (лише вiдразу пiсля формування стресової виразки) стабiлiзуючий ефект на активнiсть тирозинових протеїн- фосфатаз в клiтинах СОШ. При введеннi препарату тваринам, якi не пiдлягали стресовому впливу через 40 хв пiсля введення не спостерiгалося значимого зниження активностi ТПФ-аз в плазматичних мем- бранах клiтин СОШ. У цитозолi при цьому встановлено зменшення дослiджуваної фермен- тативної активностi у 1,9 раза (табл. 3). На бiльш пiзнiх строках дослiдження спостерiгалося поступове зниження активностi ТПФ-аз, особливо їх цитозольних форм. Оскiльки за фiзiологiчних умов у клiтинi генерується певний рiвень активних форм кисню, деякi з яких є месенджерними молекулами (оксид азоту, пероксид водню), можна 184 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №7 припустити, що за вiдсутностi ушкоджувального фактора введення омепразолу створює перешкоди для нормального проходження ростових та iнших зовнiшньоклiтинних сигналiв, що й зумовлює виключення тирозинових протеїнфосфатаз з ланцюгiв сигнальних подiй. З iншого боку, омепразол є блокатором протонної помпи, що створює перешкоди для нор- мального iонного обмiну мiж клiтиною та зовнiшнiм середовищем та змiнює клiтинний метаболiзм. За таких умов клiтина не здатна адекватно реагувати на пролiферативнi си- гнали, якi регульованi родиною ТПФ-аз, тому можна припустити, що введення омепразолу негативно впливає на процеси фiзiологiчної регенерацiї клiтин СОШ. Таким чином, дослiдження активностi ТПФ-аз у клiтинах СОШ за умов виникнення та на раннiх етапах загоєння стрес-iндукованих виразкових дефектiв СОШ дозволили вста- новити, що розвиток такого патологiчного стану призводить до значної iнактивацiї дослi- джуваних ферментiв. Активнiсть ТПФ-аз залишалася зниженою протягом усього термiну дослiдження (0–5 дiб пiсля виразкоутворення), незважаючи на зникнення макроскопiчних дефектiв слизової. Введення противиразкового препарату, омепразолу (блокатора протон- ної помпи з антиоксидантними властивостями), мало стабiлiзуючий ефект лише вiдразу пiсля формування виразок, що свiдчить про необхiднiсть комбiнованої терапiї виразкової хвороби. 1. Wong W.M., Wright N.A. Cell proliferation in gastrointestinal mucosа // J. Clin. Path. – 1999. – 52. – P. 321–333. 2. Glenney J. R. Tyrosine-phosphorylated proteins: mediators of signal transduction from tyrosine kinases // Biochim. Biophys. Acta. – 1992. – 1134. – P. 113–127. 3. Schlessinger J. Cell Signaling by Receptor Tyrosine Kinases // Cell. – 2000. – 103. – P. 211–225. 4. Petrone A., Sap J. Emerging issues in receptor protein tyrosine phosphatase function: lifting fog or simply shifting? // J. Cell Sci. – 2000. – 113. – P. 2345–2354. 5. Tamura M., Gu J., Takino T., Yamada K.M. Tumor suppressor PTEN inhibition of cell invasion, mi- gration, and growth: differential involvement of focal adhesion kinase and p130 Cas // Cancer Research. – 1999. – 59. – P. 442–449. 6. Takada T., Noguchi T., Inagaki K. et al. Induction of Apoptosis by Stomach Cancer-associated Protein- tyrosine Phosphatase-1 // Biol. Chem. – 2002. – 277, No 37. – P. 34359–34366. 7. Matozaki T., Suzuki T., Uchida T. et al. Molecular cloning of human transmembrane-type protein tyrosine phosphatase and its expression in gastrointestinal cancers // J. Biol. Chem. – 1994. – 269, No 3. – P. 2075. – 2081. 8. Bogdanova O., Kuzmenko L., Prokopova K. et al. Activity of protein tyrosine phosphorylation enzymes in stomach mucosa cells of rats with stress induced gastric lesions // Proc. Phys. Soc. 2006. – Main Meeting. – Univ. College London, 5th – 7th July 2006. – London, Great Britain. – P. 193. 9. Ковальова В.А. Вплив пероксидацiї лiпiдiв на стан мембран клiтин слизової оболонки шлунка щурiв за умов експериментальної виразки : Автореф. дис. . . . канд. бiол. наук: 03.00.04 / Київ. нац. ун-т iм. Тараса Шевченка. – Київ, 2005. – 35 с. 10. Biswas K., Bandyopadhyay U., Chattopadhyay I. et al. A Novel Antioxidant and Antiapoptotic Role of Omeprazole to Block Gastric Ulcer through Scavenging of Hydroxyl Radical // J. Biol. Chem. – 2003. – 278, No 13. – P. 10993–11001. 11. Рибальченко В.К., Коганов М.М. Структура и функции мембран. – Киев: Вища шк. – 1988. – С. 79–83. 12. Tonks N.K. Redox redux: revisiting PTPs and the control of cell signaling // Cell. – 2005. – 121, No 5. – P. 667–670. 13. Yilmaz M., Kцseoрlu M, Akalin N. et al. Role of free radicals in peptic ulcer and gastritis // Turk J. Gastroenterol. – 2003. – 14, No 1. – P. 39–43. 14. Lopez C. J., Qayyum I., Mishra O.P. et al. Effect of nitration on protein tyrosine phosphatase and protein phosphatase activity in neuronal cell membranes of newborn piglets // Neurosci. Lett. – 2005. – 386, No 2. – P. 78–81. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №7 185 15. Грищук В.М., Воронiна О.К., Дзержинський Е.М. Динамiка змiн у слизовiй оболонцi шлунка щу- рiв при гипергастринемiї рiзної тривалостi // Бiологiчнi дослiдження молодих вчених на Українi: Матерiали VI Всеукр. наук. конф. студентiв та аспiрантiв (Київ, 21–22 верес., 2006). – Київ, 2006. – С. 68–69. Надiйшло до редакцiї 13.12.2006Київський нацiональний унiверситет iм. Тараса Шевченка УДК 612.453:612.433.451:612.015.1 © 2007 О. I. Ковзун Участь протеїнкiназ, що активуються мiтогенами, i фактора транскрипцiї АР-1 в перенесеннi регуляторного сигналу кортикотропiну в адренокортикоцитах щурiв (Представлено членом-кореспондентом НАН України М.Д. Троньком) The messenger mechanisms mediating corticotropin regulatory signals in adrenal cortex are studied. We have measured the secretion of corticosteroids, levels of ERK1/2, JNK, p38 mi- togen-activated protein kinases, and transcription factors с-jun and с-fos in adrenal cortex of rats after the corticotropin treatment. ACTH increased the ERK1/2 level by a factor of 1.5 in adrenocortical tissue. The level of ERK1/2 was decreased in 6 h after the corticotropin injecti- on. ACTH influence on the JNK level is very significant. The protein kinase JNK level was 2 times higher after 1 h and decreased after 6 h of the corticotropin treatment. The level of p38 kinase was not changed under these conditions. The role of the transcription factor AP-1, whi- ch includes the c-fos and c-jun factors, attracts attention in realization of corticotropin signal transduction. C-jun was increased 2-fold by 1 h, and c-fos was increased 1.7-fold after 6 h of ACTH treatment. Together these findings suggest that JNK kinase and the transcriptional factor c-jun mediate the fast corticotropin signal transduction in adrenocorticocytes. Кортикотропiн (АКТГ) є основним регулятором ендокринної активностi та росту наднир- кових залоз. Зв’язуючись з рецепторами, якi асоцiйованi з Gs-бiлками, вiн активує аденi- латциклазу, що призводить до збiльшення внутрiшньоклiтинного рiвня cAMP та активацiї протеїнкiнази А (ПКА) [1, 2]. Дослiдження адренокортикальних неоплазiй дозволило вияви- ти велику кiлькiсть сигнальних шляхiв, змiнених порiвняно до нормальної тканини кори надниркових залоз. Хоча трансдукцiя сигналу кортикотропiну в корi надниркових залоз є необхiдною для забезпечення адренокортикальної функцiї i опосередковується здебiль- шого сАМР-залежною ПКА, iснує припущення, що цей шлях перенесення сигналу може водночас призводити до пригнiчення росту адренокортикальної пухлини. Останнiм часом одержано чiткi данi про те, що дiя АКТГ опосередковується не тiльки сАМР i протеїнкiназою А, кортикотропiн запускає розгалужену систему трансдукцiї сигна- лу, окремi компоненти якої взаємодiють на рiзних етапах [3]. Вiн здатен активувати iншi 186 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №7