Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода
Исследуется интенсивность и направленность сверхизлучения в диапазоне длин волн 12,2…15,8 нм, которое наблюдается в виде серии мощных пиков длительностью 50…100 нс на фоне рекомбинационного излучения в сильноточном импульсном плазменном диоде, работающем на парах олова. Генерация сверхизлучения прои...
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17302 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода / А.Ф. Целуйко, В.Т. Лазурик, Д.Л. Рябчиков, И.Н. Середа, Д.В. Зиновьев, Е.В. Боргун // Вопросы атомной науки и техники. — 2010. — № 4. — С. 66-69. — Бібліогр.: 3 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859637016286724096 |
|---|---|
| author | Целуйко, А.Ф. Лазурик, В.Т. Рябчиков, Д.Л. Середа, И.Н. Зиновьев, Д.В. Боргун, Е.В. |
| author_facet | Целуйко, А.Ф. Лазурик, В.Т. Рябчиков, Д.Л. Середа, И.Н. Зиновьев, Д.В. Боргун, Е.В. |
| citation_txt | Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода / А.Ф. Целуйко, В.Т. Лазурик, Д.Л. Рябчиков, И.Н. Середа, Д.В. Зиновьев, Е.В. Боргун // Вопросы атомной науки и техники. — 2010. — № 4. — С. 66-69. — Бібліогр.: 3 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| description | Исследуется интенсивность и направленность сверхизлучения в диапазоне длин волн 12,2…15,8 нм, которое наблюдается в виде серии мощных пиков длительностью 50…100 нс на фоне рекомбинационного излучения в сильноточном импульсном плазменном диоде, работающем на парах олова. Генерация сверхизлучения происходит в плотной прианодной плазме при плотностях анодного тока 0,1…0,7 МА/см² в индуктивной стадии развития разряда. Показано, что интенсивность и преимущественная направленность сверхизлучения зависят от разрядного напряжения, диаметра анода и различны для разных пиков.
Досліджується інтенсивність та спрямованість надвипромінювання в діапазоні довжин хвиль 12,2…15,8 нм, що спостерігається у вигляді серій потужних піків тривалістю 50…100 нс на фоні рекомбінаційного випромінювання в сильнострумному імпульсному плазмовому діоді, що працює на парах олова. Генерація надвипромінювання відбувається в щільній прианодній плазмі при щільності анодного струму 0,1…0,7 МА/см² в індуктивній стадії розвитку розряду. Показано, що інтенсивність та переважна спрямованість надвипромінювання залежать від розрядної напруги, діаметру анода і різні для різних піків.
In this article the intension and orientation of superradiation in the range of wavelengths 12,2…15,8 nm are investigated. The superradiation is observed as the series of the high-power peaks (τpulse~ 50…100 ns) against a background of the recombination radiation from the high-current pulse plasma diode, which works on the tin vapor. A near anode area is the region of the superradiation generation from dense plasma at the anode current density 0,1…0,7 MA/cm² in inductive stage of the discharge. It is shown, that the intension radiation and preferred orientation of radiation depend on a discharge voltage, a diameter of the anode and are various for different peaks.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:17:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
_______________________________________________________________
ВОПРОСЫ АТОМНОЙ НАУКИ И ТЕХНИКИ. 2010. № 4.
Серия: Плазменная электроника и новые методы ускорения (7), с.66-69. 66
УДК 537.53
НАПРАВЛЕННОСТЬ СВЕРХИЗЛУЧЕНИЯ ИЗ ПЛАЗМЫ
СИЛЬНОТОЧНОГО ИМПУЛЬСНОГО ПЛАЗМЕННОГО ДИОДА
А.Ф. Целуйко, В.Т. Лазурик, Д.Л. Рябчиков, И.Н. Середа, Д.В. Зиновьев, Е.В. Боргун
Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, Украина
E-mail: tselujko@htuni.kharkov.ua
Исследуется интенсивность и направленность сверхизлучения в диапазоне длин волн 12,2…15,8 нм, ко-
торое наблюдается в виде серии мощных пиков длительностью 50…100 нс на фоне рекомбинационного из-
лучения в сильноточном импульсном плазменном диоде, работающем на парах олова. Генерация сверхизлу-
чения происходит в плотной прианодной плазме при плотностях анодного тока 0,1…0,7 МА/см2 в индук-
тивной стадии развития разряда. Показано, что интенсивность и преимущественная направленность сверх-
излучения зависят от разрядного напряжения, диаметра анода и различны для разных пиков.
1. ВВЕДЕНИЕ
Исследования связаны с созданием интенсивного
плазменного источника излучения с длиной волны
λ = 13,5 нм для нанолитографии. Длина волны обу-
словлена минимальными потерями на неполное от-
ражение, которые для уменьшающей изображение
брегговской оптики лежат в диапазоне длин волн
(13,4±2) нм.
В настоящей работе излучение формируется в
результате рекомбинации многократно ионизован-
ных атомов олова. Создание и разогрев плазмы
осуществляется в сильноточном плазменном диоде
за счет разряда конденсатора емкостью 2 мкФ. Ис-
пользование олова обусловлено наличием в спектре
излучения мощной линии с длиной волны 13,5 нм и
тем, что для олова прогнозируется высокая энерге-
тическая эффективность источника [1].
В работе [2] было показано, что в таких условиях
при начальном энергозапасе конденсатора более
20 Дж на фоне обычного рекомбинационного излу-
чения в индуктивной стадии развития разряда на-
блюдается сверхизлучение в виде серии мощных
пиков длительностью 50…100 нс. Пики излучения,
как правило, наблюдаются в первых трех-четырех
полупериодах протекания разрядного тока. В работе
[3] отмечалось, что сверхизлучение у разных пиков
имеет преимущественно либо продольную, либо
поперечную направленность.
Целью данной работы было обобщение резуль-
татов, полученных в работах [2, 3], а также опреде-
ление влияния диаметра анода на интенсивность и
направленность сверхизлучения.
2. МЕТОДИКА ЭКСПЕРИМЕНТА
Ток в диоде возбуждался разрядом конденсатора
емкостью 2 мкФ между покрытыми оловом элек-
тродами при стартовом давлении 2·10–6 Торр. Длина
разрядного промежутка составляла 5 см. Для вывода
излучения в продольном направлении катод имел
трубчатую конфигурацию. Внешний диаметр катода
составлял 1 см, внутренний – 0,7 см. В эксперимен-
тах использовались стержневые аноды диаметром
0,15; 0,25 и 0,5 см. Для локализации тока разряда на
торец анода его боковая поверхность была закрыта
керамической трубкой. Индуктивность разрядной
цепи составляла 0,15 мкГн, разрядное напряжение
4…15 кВ, амплитуда тока – 5…35 кА, плотность
тока на анод – 0,1…0,7 МА/см2, полупериод колеба-
ний тока – 1,5 мкс.
Инициирование разряда происходило после
предварительного заполнения разрядного проме-
жутка первичной плазмой вследствие поверхностно-
го пробоя на катоде с помощью трех поджигающих
электродов. Импульсное напряжение 0,5…5,0 кВ
подавалось на поджигающие электроды через син-
хронизирующий дроссель от конденсатора емко-
стью 0,025 мкФ. Коммутация поджигающего на-
пряжения осуществлялась тиратроном, ток поджига
ограничивался индуктивностью 400 мкГн.
Излучение регистрировалось одновременно
вдоль и поперек разряда с помощью калиброванных
датчиков AXUV-20, имеющих входные оптические
фильтры с полосой пропускания в диапазоне длин
волн 12,2…15,8 нм. Имелась возможность про-
странственного сканирования разрядного проме-
жутка боковым датчиком.
3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ
РЕЗУЛЬТАТЫ
В результате экспериментов было установлено,
что интенсивность и направленность сверхизлуче-
ния существенно зависят от разрядного напряжения
и диаметра анода. Сверхизлучение в исследуемом
диапазоне длин волн наблюдалось в первых трех
полупериодах колебаний разрядного тока. Вне зави-
симости от направления тока в индуктивной стадии
разряда зоной генерации излучения служила при-
анодная область протяженностью 0,5…1,0 см и диа-
метром < 0,5 см.
На Рис.1 показаны характерные осциллограммы
тока и напряжения разряда, а также интенсивности
излучения в диапазоне длин волн 12,2…15,8 нм по-
перек и вдоль разряда для анода диаметром
da= 0,25 см и разрядных напряжений до 10 кВ.
В первом полупериоде колебаний тока разряда
при напряжениях до 10 кВ, как правило, наблюдался
широкий импульс излучения относительно малой
амплитуды. Его длительность совпадала с длитель-
ностью полупериода колебаний тока. При напряже-
ниях свыше 10 кВ на фоне широкого импульса
обычного рекомбинационного излучения появлялся
узкий пиковый импульс сверхизлучения длительно-
стью ~200 нс, интенсивность которого росла с уве-
личением разрядного напряжения.
1 2 3 4 5 6 7
-8
-4
0
4
8
12
I d
, к
А
t, мкс
a
67
1 2 3 4 5 6 7
0
2
4
6
V d
, к
В
t, мкс
b
1 2 3 4 5 6 7
-24
-20
-16
-12
-8
-4
0
Ï èê-ñàòåëëèòI A
XU
V,
м
А
t, мкс
c
Î ñí î âí î é ï èê
1 2 3 4 5 6 7
-16
-12
-8
-4
0
I A
XU
V,
м
А t, мкс
d
Рис. 1. Осциллограммы тока (a) и напряжения (б)
разряда, интенсивности излучения в диапазоне длин
волн 12,2…15,8 нм поперек (в) и вдоль (г) разряда
при V0= 6 кВ, da= 0,25 см
В узком пиковом импульсе было сосредоточено
свыше 70% энергии, излученной за первый полупе-
риод. Время возникновения узкого пикового им-
пульса зависело от напряжения поджига. (Чем выше
напряжение, тем раньше появлялся пиковый им-
пульс). Интенсивность сверхизлучения вдоль и по-
перек разряда при повышенном разрядном напря-
жении демонстрирует Рис.2. Из него видно, что пи-
ковое сверхизлучение в первом полупериоде имеет
ярко выраженную продольную направленность.
2.0 2.5 3.0 3.5
-800
-400
0
I A
XU
V,
м
А
t, мкс
a
2.0 2.5 3.0 3.5
-20
-10
0
I A
XU
V,
м
А
t, мкс
b
Рис.2. Интенсивность излучения в первом
полупериоде тока разряда вдоль (a) и поперек (б)
разряда при V0= 13 кВ, da= 0,25 см
Рис.3 показывает зависимости отношений про-
дольной и поперечной составляющих интенсивно-
сти сверхизлучения от напряжения разряда и на-
пряжений поджига для первого полупериода раз-
рядного тока в случае использования анода диамет-
ром 0,25 см. Из графиков видны существенное уве-
личение продольной направленности излучения с
ростом разрядного напряжения и слабая зависи-
мость направленности излучения от напряжения
поджига.
а
0 2 4 6 8 10 12 1
0
1
2
3
4
5
6
7
4
Vподж= 1,0 кВ
Vподж= 1,5 кВ
Vподж= 2,0 кВ
P п
ро
д
/ P
по
пе
ре
чн
Vразр, кВ
б
в
Рис.3. Зависимость отношения продольной
и поперечной составляющих интенсивности
излучения от напряжения разряда и напряжений
поджига для первого полупериода разрядного тока
при da= 0,25 см
Следует отметить, что уменьшение диаметра
анода с 0,25 см до 0,15 мм приводит к увеличению
продольной направленности сверхизлучения в пер-
вом полупериоде. При разрядных напряжениях
12…14 кВ продольная составляющая интенсивности
сверхизлучения более чем в 50 раз может превы-
шать поперечную, однако общая интенсивность
сверхизлучения при этом снижается. Увеличение
диаметра анода до 0,5 см ведет к существенному
росту общей интенсивности сверхизлучения, но при
этом продольная направленность резко падает,
стремясь к единице.
г
Во втором полупериоде (см. Рис.1) для всех ис-
пользуемых анодов импульсы излучения носили
исключительно пиковый характер сверхизлучения с
длительностью < 200 нс, что существенно меньше
длительности полупериода тока. Эти импульсы из-
лучения наблюдались всегда на максимуме тока.
Кроме того, при разрядных напряжениях 5…8 кВ,
помимо основного пика сверхизлучения, наблюдал-
ся дополнительный пик-сателлит длительностью
~200 нс, который следовал за основным пиком через
200 нс.
а
Основные пики сверхизлучения наблюдались при
амплитуде тока более 10 кА. Их интенсивность воз-
растала с ростом разрядного напряжения, однако они
полностью исчезали при увеличении разрядного на-
пряжения свыше 10 кВ в случае использования ано-
дов диаметром 0,15 и 0,25 см. Для анода диаметром
0,5 см основные пики сверхизлучения наблюдались
во всем исследуемом диапазоне разрядных напряже-
ний. Интенсивность пика-сателлита также возрастала
с увеличением разрядного напряжения, но при на-
пряжениях свыше 8 кВ пик-сателлит исчезал.
б
Излучение основного пика и пика-сателлита
имело различную направленность. Для основного
пика излучение происходило преимущественно в
поперечном направлении, а пика-сателлита – в про-
дольном. На Рис.4 приведены зависимости направ-
ленности сверхизлучения основного пика во втором
полупериоде от напряжения разряда и напряжения
поджига. С ростом разрядного напряжения проис-
ходит увеличение поперечной составляющей излу-
чения. Зависимость направленности излучения от
напряжения поджига незначительна.
68
40 2 4 6 8 10 12 1
0.0
0.2
0.4
0.6
0.8
1.0
1.2
Vподж = 1,0 кВ
Vподж = 1,5 кВ
Vподж = 2,0 кВ
P п
ро
д
/ P
по
пе
ре
чн
Vразр, кВ
Èçëó÷åí èå
îòñóòñòâóåò
Рис.4. Зависимость отношения продольной
и поперечной составляющих интенсивности
излучения от напряжения разряда и напряжений
поджига для основного пика во втором полупериоде
при da= 0,25 см
Рис.5 демонстрирует увеличение направленности
излучения пика-сателлита с ростом напряжения раз-
ряда. Прослеживается явная зависимость направ-
ленности от напряжения поджига.
0 2 4 6 8 10 12 14
0
1
2
3
4
Èçëó÷åí èå
î òñóòñòâóåòP п
ро
д
/ P
по
пе
ре
чн
Vразр, кВ
Vподж= 1,0 кВ
Vподж= 1,5 кВ
Vподж= 2,0 кВ
Èçëó÷åí èå
î òñóòñòâóåò
Рис.5. Зависимость отношения продольной
и поперечной составляющих интенсивности
излучения от напряжения разряда и напряжений
поджига для пика-сателлита во втором
полупериоде при da= 0,25 см
В третьем полупериоде для всех трех анодов
вблизи максимума разрядного тока, как правило,
наблюдался пиковый импульс сверхизлучения прак-
тически изотропной направленности с меньшей, по
сравнению с предыдущими полупериодами, ампли-
тудой. Его интенсивность также возрастала с увели-
чением разрядного напряжения и слабо зависела от
напряжения поджига.
Зависимости от разрядного напряжения отноше-
ний суммарных за разрядный импульс продольной и
поперечной составляющих интенсивности излуче-
ния приведены на Рис.6 для различных диаметров
анодов. Максимальная продольная направленность
суммарного излучения достигается для анода наи-
меньшего диаметра (0,15 см). При этом продольная
направленность увеличивается с ростом разрядного
напряжения. Минимальная продольная направлен-
ность соответствует аноду наибольшего диаметра
(0,5 см) и с изменением разрядного напряжения,
практически, не меняется. В случае анода промежу-
точного диаметра (0,25 см) продольная направлен-
ность снижается с ростом разрядного напряжения.
0 2 4 6 8 10 12 1
0.1
1
10
4
P ïð
îä
îë
/P
ïî
ïå
ð
Vðàçð, êÂ
dà= 0,15 cì
dà= 0,25 cì
dà= 0,5 cì
Рис.6. Зависимость отношения суммарных
продольной и поперечной составляющих
интенсивности излучения от напряжения разряда
для анодов разного диаметра
4 6 8 10 12 14
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
da=0,5 cм
da=0,25 cм
P r
п
ро
д,
м
кД
ж
/с
м2
Vd, кВ
da=0,15 cм
0
10
20
30
40
50
60
70
80
P r
п
оп
ер
, м
Д
ж
/с
тр
ад
Рис.7. Зависимость суммарной продольной состав-
ляющей интенсивности излучения от напряжения
разряда для анодов разного диаметра
4 6 8 10 12 14
0
20
40
60
80
100
P r
п
оп
ер
, м
Д
ж
/с
тр
ад
P r
п
оп
ер
, м
кД
ж
/с
м2
Vd, кВ
da=0,15 cм
da=0,5 cм
da=0,25 cм
0
50
100
150
200
Рис.8. Зависимость суммарной поперечной
составляющей интенсивности излучения от
напряжения разряда для анодов разного диаметра
Зависимость от разрядного напряжения суммар-
ной за разрядный импульс интенсивности сверхиз-
лучения в продольном направлении приведена на
Рис.7. Видно, что наибольшая продольная интен-
сивность излучения достигается при использовании
анода диаметром 0,25 см. Кроме того, на общем фо-
не увеличения продольной интенсивности излуче-
ния с ростом разрядного напряжения для анодов
диаметром 0,15 и 0,25 см в исследуемом диапазоне
разрядных напряжений имеется предел по интен-
сивности излучения.
69
Зависимость суммарной поперечной интенсив-
ности излучения от разрядного напряжения приве-
дена на Рис.8. Максимальная поперечная интенсив-
ность излучения наблюдается при использовании
анода диаметром 0,5 см. Как и в случае продольной
интенсивности излучения, для всех анодов имеется
предел на рост поперечной составляющей интен-
сивности излучения по разрядному напряжению.
ВЫВОДЫ
В работе экспериментально показано, что при
превышении определенного уровня энергозапаса
питающего конденсатора в сильноточном импульс-
ном плазменном диоде в парах олова в индуктивной
стадии при плотностях анодного тока
0,1…0,7 МА/см2 на фоне обычного рекомбинацион-
ного излучения происходит генерация сверхизлуче-
ния в диапазоне длин волн 12,2…15,8 нм в виде се-
рии острых пиков длительностью 50…100 нс.
Показано, что интенсивность и преимуществен-
ная направленность отдельных пиков зависят от
разрядного напряжения и диаметра анода. В первом
полупериоде разрядного тока пик излучения имеет
продольную направленность. Во втором полуперио-
де на максимуме тока наблюдается основной пик
излучения поперечной направленности, после кото-
рого следует пик-сателлит продольного излучения.
В третьем полупериоде имеется пик изотропного
излучения.
Измерение суммарной интенсивности излучения
за полный разрядный импульс показало, что при
малых анодах (da ~ 0,15 см) излучение имеет острую
продольную направленность, но интенсивность из-
лучения относительно невелика. Наибольшее излу-
чение в продольном направлении достигается для
анодов среднего размера (da ~ 0,25 см), однако про-
дольная направленность при этом снижается. Наи-
большую интенсивность излучения обеспечивают
аноды большого размера (da ~ 0,5 см), когда излуче-
ние происходит преимущественно в поперечном
направлении.
Зависимость параметров излучения от размеров
анода позволяет сделать вывод о влиянии формы и
размеров излучающей плазмы на интенсивность и
направленность излучения отдельных пиков.
ЛИТЕРАТУРА
1. Р. Сейсян. Нанолитография СБИС в экстремаль-
ном дальнем вакуумном ультрафиолете (Обзор)
// ЖТФ. 2005, т.75, №5, с.1-13.
2. А.Ф. Целуйко, В.Т. Лазурик, Д.Л. Рябчиков,
В.И. Маслов, И.Н. Середа. Исследование излуче-
ния в диапазоне длин волн 12,2…15,8 нм из
плазмы сильноточного импульсного плазменно-
го диода // Физика плазмы. 2008, т.34, №11,
с.1041-1046.
3. A.F. Tseluyko V.T. Lazuryk, D.V. Ryabchikov,
V.I. Maslov, N.A. Azarenkov, I.N. Sereda,
D.V. Zinov’ev, N.N. Yunakov, A.A. Makienko. The
Dynamics and Directions of Extreme Ultraviolet Ra-
diation from Plasma of the High-Current Pulse Diode
// Problems of Atomic Science and Technology. Series
«Рlasma physics». 2009, №1, p.165-167.
Статья поступила в редакцию 31.05.2010 г.
ORIENTATION OF SUPERRADIATION FROM PLASMA OF HIGH-CURRENT
PULSE PLASMA DIODE
A.F. Tseluyko, V.T. Lazuryk, D.V. Rуаbchikov, I.N. Sereda, D.V. Zinov’ev, Е.V. Borgun
In this article the intension and orientation of superradiation in the range of wavelengths 12,2…15,8 nm are in-
vestigated. The superradiation is observed as the series of the high-power peaks (τpulse~ 50…100 ns) against a back-
ground of the recombination radiation from the high-current pulse plasma diode, which works on the tin vapor. A
near anode area is the region of the superradiation generation from dense plasma at the anode current density
0,1…0,7 MA/cm2 in inductive stage of the discharge. It is shown, that the intension radiation and preferred orienta-
tion of radiation depend on a discharge voltage, a diameter of the anode and are various for different peaks.
СПРЯМОВАНІСТЬ НАДВИПРОМІНЮВАННЯ З ПЛАЗМИ СИЛЬНОСТРУМНОГО
ІМПУЛЬСНОГО ПЛАЗМОВОГО ДІОДА
О.Ф. Целуйко, В.Т. Лазурик, Д.Л. Рябчиков, І.М. Середа, Д.В. Зінов'єв, Є.В. Боргун
Досліджується інтенсивність та спрямованість надвипромінювання в діапазоні довжин хвиль
12,2…15,8 нм, що спостерігається у вигляді серій потужних піків тривалістю 50…100 нс на фоні рекомбіна-
ційного випромінювання в сильнострумному імпульсному плазмовому діоді, що працює на парах олова.
Генерація надвипромінювання відбувається в щільній прианодній плазмі при щільності анодного струму
0,1…0,7 МА/см2 в індуктивній стадії розвитку розряду. Показано, що інтенсивність та переважна спрямова-
ність надвипромінювання залежать від розрядної напруги, діаметру анода і різні для різних піків.
ORIENTATION OF SUPERRADIATION FROM PLASMA OF HIGH-CURRENT
PULSE PLASMA DIODE
СПРЯМОВАНІСТЬ НАДВИПРОМІНЮВАННЯ З ПЛАЗМИ СИЛЬНОСТРУМНОГО ІМПУЛЬСНОГО ПЛАЗМОВОГО ДІОДА
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17302 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-6016 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:17:16Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Целуйко, А.Ф. Лазурик, В.Т. Рябчиков, Д.Л. Середа, И.Н. Зиновьев, Д.В. Боргун, Е.В. 2011-02-25T11:39:14Z 2011-02-25T11:39:14Z 2010 Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода / А.Ф. Целуйко, В.Т. Лазурик, Д.Л. Рябчиков, И.Н. Середа, Д.В. Зиновьев, Е.В. Боргун // Вопросы атомной науки и техники. — 2010. — № 4. — С. 66-69. — Бібліогр.: 3 назв. — рос. 1562-6016 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17302 537.53 Исследуется интенсивность и направленность сверхизлучения в диапазоне длин волн 12,2…15,8 нм, которое наблюдается в виде серии мощных пиков длительностью 50…100 нс на фоне рекомбинационного излучения в сильноточном импульсном плазменном диоде, работающем на парах олова. Генерация сверхизлучения происходит в плотной прианодной плазме при плотностях анодного тока 0,1…0,7 МА/см² в индуктивной стадии развития разряда. Показано, что интенсивность и преимущественная направленность сверхизлучения зависят от разрядного напряжения, диаметра анода и различны для разных пиков. Досліджується інтенсивність та спрямованість надвипромінювання в діапазоні довжин хвиль 12,2…15,8 нм, що спостерігається у вигляді серій потужних піків тривалістю 50…100 нс на фоні рекомбінаційного випромінювання в сильнострумному імпульсному плазмовому діоді, що працює на парах олова. Генерація надвипромінювання відбувається в щільній прианодній плазмі при щільності анодного струму 0,1…0,7 МА/см² в індуктивній стадії розвитку розряду. Показано, що інтенсивність та переважна спрямованість надвипромінювання залежать від розрядної напруги, діаметру анода і різні для різних піків. In this article the intension and orientation of superradiation in the range of wavelengths 12,2…15,8 nm are investigated. The superradiation is observed as the series of the high-power peaks (τpulse~ 50…100 ns) against a background of the recombination radiation from the high-current pulse plasma diode, which works on the tin vapor. A near anode area is the region of the superradiation generation from dense plasma at the anode current density 0,1…0,7 MA/cm² in inductive stage of the discharge. It is shown, that the intension radiation and preferred orientation of radiation depend on a discharge voltage, a diameter of the anode and are various for different peaks. ru Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України Нерелятивистская электроника Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода Спрямованість надвипромінювання з плазми сильнострумного імпульсного плазмового діода Orientation of superradiation from plasma of high-current pulse plasma diode Article published earlier |
| spellingShingle | Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода Целуйко, А.Ф. Лазурик, В.Т. Рябчиков, Д.Л. Середа, И.Н. Зиновьев, Д.В. Боргун, Е.В. Нерелятивистская электроника |
| title | Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода |
| title_alt | Спрямованість надвипромінювання з плазми сильнострумного імпульсного плазмового діода Orientation of superradiation from plasma of high-current pulse plasma diode |
| title_full | Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода |
| title_fullStr | Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода |
| title_full_unstemmed | Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода |
| title_short | Направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода |
| title_sort | направленность сверхизлучения из плазмы сильноточного импульсного плазменного диода |
| topic | Нерелятивистская электроника |
| topic_facet | Нерелятивистская электроника |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17302 |
| work_keys_str_mv | AT celuikoaf napravlennostʹsverhizlučeniâizplazmysilʹnotočnogoimpulʹsnogoplazmennogodioda AT lazurikvt napravlennostʹsverhizlučeniâizplazmysilʹnotočnogoimpulʹsnogoplazmennogodioda AT râbčikovdl napravlennostʹsverhizlučeniâizplazmysilʹnotočnogoimpulʹsnogoplazmennogodioda AT seredain napravlennostʹsverhizlučeniâizplazmysilʹnotočnogoimpulʹsnogoplazmennogodioda AT zinovʹevdv napravlennostʹsverhizlučeniâizplazmysilʹnotočnogoimpulʹsnogoplazmennogodioda AT borgunev napravlennostʹsverhizlučeniâizplazmysilʹnotočnogoimpulʹsnogoplazmennogodioda AT celuikoaf sprâmovanístʹnadvipromínûvannâzplazmisilʹnostrumnogoímpulʹsnogoplazmovogodíoda AT lazurikvt sprâmovanístʹnadvipromínûvannâzplazmisilʹnostrumnogoímpulʹsnogoplazmovogodíoda AT râbčikovdl sprâmovanístʹnadvipromínûvannâzplazmisilʹnostrumnogoímpulʹsnogoplazmovogodíoda AT seredain sprâmovanístʹnadvipromínûvannâzplazmisilʹnostrumnogoímpulʹsnogoplazmovogodíoda AT zinovʹevdv sprâmovanístʹnadvipromínûvannâzplazmisilʹnostrumnogoímpulʹsnogoplazmovogodíoda AT borgunev sprâmovanístʹnadvipromínûvannâzplazmisilʹnostrumnogoímpulʹsnogoplazmovogodíoda AT celuikoaf orientationofsuperradiationfromplasmaofhighcurrentpulseplasmadiode AT lazurikvt orientationofsuperradiationfromplasmaofhighcurrentpulseplasmadiode AT râbčikovdl orientationofsuperradiationfromplasmaofhighcurrentpulseplasmadiode AT seredain orientationofsuperradiationfromplasmaofhighcurrentpulseplasmadiode AT zinovʹevdv orientationofsuperradiationfromplasmaofhighcurrentpulseplasmadiode AT borgunev orientationofsuperradiationfromplasmaofhighcurrentpulseplasmadiode |