Цитогенетичні ефекти в змішаній культурі клітин крові хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію з лімфоцитами крові здорових осіб

• Datum: 2020
• Hauptverfasser: Пілінська, М.А., Шеметун, О.В., Талан, О.О., Дибська, О.Б., Кравченко, С.М., Шолойко, В.В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
• Schriftenreihe: Доповіді НАН України
• Schlagworte: Біологія
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173055
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Цитогенетичні ефекти в змішаній культурі клітин крові хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію з лімфоцитами крові здорових осіб / М.А. Пілінська, О.В. Шеметун, О.О. Талан, О.Б. Дибська, С.М. Кравченко, В.В. Шолойко // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 7. — С. 86-93. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

З використанням власної експериментальної модельної системи для вивчення феномена bystander response в соматичних клітинах людини (спільне культивування лімфоцитів периферичної крові різностатевих донорів, що дає можливість розрізняти клітини-індуктори і клітини-свідки за наявністю або відсутністю статевої Y хромосоми) досліджено особливості взаємодії між малігнізованими і нормальними клітинами людини. Для досліджень було сформовано дві групи спостереження: група порівняння — сім умовно здорових добровольців, необтяжених анамнезом (п'ять жінок, двоє чоловіків), які заперечували свідомий контакт з іонізуючою радіацією та іншими мутагенними факторами, група онкохворих — сім осіб (п'ять чоловіків, двоє жінок) з діагнозом первинна В-клітинна хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) до початку специфічної терапії. Встановлено, що кокультивування клітин крові осіб з діагнозом ХЛЛ (клітини-індуктори) з інтактними лімфоцитами периферичної крові здорових осіб (клітини-свідки) спричиняє підвищення частоти хромосомних аберацій в нормальних клітинах (1,52 ± 0,30 і 3,31 ± 0,50 на 100 метафаз відповідно, p < 0,001), що підтверджує розвиток прямого пухлино-індукованого ефекту свідка.