Cover Image

Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вирішення завдання опрацювання концептуальних питань управління цифровими трансформаціями в контексті інноваційних трендів з огляду на всеосяжний вплив і масштабні перспективи процесів цифровізації.Статтю присвячено аналізу цифрових аспектів іннов...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Економіка промисловості
Date:2020
Main Authors: Шевцова, Г.З., Омельяненко, В.А., Прокопенко, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіки промисловості НАН України 2020
Subjects:
Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173183
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж / Г.З. Шевцова, В.А. Омельяненко, О.В. Прокопенко // Економіка промисловості. — 2020. — № 4 (92). — С. 67–90. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859806120191721472
author Шевцова, Г.З.
Омельяненко, В.А.
Прокопенко, О.В.
author_facet Шевцова, Г.З.
Омельяненко, В.А.
Прокопенко, О.В.
citation_txt Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж / Г.З. Шевцова, В.А. Омельяненко, О.В. Прокопенко // Економіка промисловості. — 2020. — № 4 (92). — С. 67–90. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Економіка промисловості
description Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вирішення завдання опрацювання концептуальних питань управління цифровими трансформаціями в контексті інноваційних трендів з огляду на всеосяжний вплив і масштабні перспективи процесів цифровізації.Статтю присвячено аналізу цифрових аспектів інноваційної політики, зокрема на основі використання міжнародних рейтингів, визначення особливостей побудови цифрового компоненту інноваційних мереж і поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу інноваційних процесів.Подано огляд сучасних науково-методичних підходів до визначення впливу цифрової трансформації на інноваційний процес. Цифрова трансформація може розглядатися як чинник доступу до інформації та нових можливостей, що можуть поліпшити технологічний потенціал. Для оцінки впливу цифровізації на розвиток інноваційних процесів використано дані Глобального індексу інновацій (Global Innovation Index) та Індексу розвитку ІКТ (ICT Development Index). За результатами розрахунків одержано значущі оцінки позитивної кореляції з ключовими складовими інноваційної системи та рівнем розвитку кластерів.Визначено маркетинговий, комунікаційний, інфраструктурний, міжнародний виміри цифровізації інноваційних процесів. Доведено, що зростаюча доступність ІКТ обумовлює необхідність своєчасно переосмислити багато процесів в інноваційній сфері. На основі світового досвіду аргументовано роль університетів, які повинні взяти на себе вагому частку відповідальності за формування нового технологічного укладу через підвищення якості досліджень й упровадження їх результатів у реальну економіку в рамках мереж типу S2B-B2S (Science-to-Business - Business-to-Science).Обґрунтовано, що комплексний підхід до створення цифрових інноваційних екосистем потребує вивчення як інститутів, так і учасників, мереж їх взаємодії, специфіку середовища, ресурси, технології тощо. Роль ІКТ у розвитку інноваційних мереж запропоновано розглядати на основі поєднання таких сучасних підходів до розробки інновацій: багатодисциплінарний інженерний аналіз, методологія системного проєктування та методологія паралельного інжинірингу.Поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу інноваційних процесів дозволило визначити інші перспективні напрями цифровізації інноваційних процесів, наприклад у рамках діяльності органів державної влади, що забезпечують упровадження технологій електронного врядування. Актуальность темы исследования обусловлена необходимостью решения задачи разработки концептуальных вопросов управления цифровыми трансформациями в контексте инновационных трендов с учетом всеобъемлющего влияния и масштабных перспектив процессов цифровизации.Статья посвящена анализу цифровых аспектов инновационной политики, в частности на основе использования международных рейтингов, определению особенностейпостроения цифрового компонента инновационных сетей и углублению научно-методических подходов к цифровому сопровождению инновационных процессов.Представлен обзор современных научно-методических подходов к определению влияния цифровой трансформации на инновационный процесс. Цифровая трансформация может рассматриваться как фактор доступа к информации и новым возможностям, которые могут улучшить технологический потенциал. Для оценки влияния цифровизации на развитие инновационных процессов использованы данные Глобального индекса инноваций (Global Іnnovatіon Іndex) и Индекса развития ІКТ (ІCT Development Іndex). По результатам расчетов получены значимые оценки положительной корреляции с ключевыми составляющими инновационной системы и уровнем развития кластеров.Определено маркетинговое, коммуникационное, инфраструктурное, международное измерение цифровизации инновационных процессов. Показано, что возрастающая доступность ИКТ обусловливает необходимость своевременно переосмыслить много процессов в инновационной сфере. На основе мирового опыта аргументирована роль университетов, которые должны взять на себя весомую часть ответственности за формирование нового технологического уклада посредством повышения качества исследований и внедрения их результатов в реальную экономику в рамках сетей типа S2B- B2S (Scіence-to-Busіness - Busіness-to-Scіence).Обосновано, что комплексный подход к созданию цифровых инновационных экосистем требует изучения как институтов, так и участников, сетей их взаимодействия, специфики среды, ресурсов, технологии и т.п. Роль ИКТ в развитии инновационных сетей предложено рассматривать на основе объединения таких современных подходов к разработке инноваций, как мультидисциплинарный инженерный анализ, методология системного проектирования и методология параллельного инжиниринга.Углубление научно-методических подходов к цифровому сопровождению инновационных процессов позволило определить другие перспективные направления цифровизации инновационных процессов, например в рамках деятельности органов государственной власти, которые обеспечивают внедрение технологий электронного управления. The relevance of the research topic is due to the need to solve the problem of developing conceptual issues of digital transformation management in the context of innovation trends, taking into account the overarching impact and large-scale prospects of digitalization processes.The paper deals with the analysis of the digital aspects of innovation policy, in particular, based on the use of international rankings, the definition of features of building the digital component of innovation networks and the deepening of scientific and methodological approaches to digital support of innovation processes.An overview of modern scientific and methodological approaches to defining the impact of digital transformation on innovation process is presented. Digital transformation can be seen as a factor in access to information and new opportunities that can improve technological capabilities. To assess the impact of digitalization on the development of innovation processes, the data of the Global Innovation Index and the ICT Development Index were used. Based on results of calculations, significant values of the positive correlation with the key components of the innovation system and the level of cluster development were obtained.The study identifies marketing, communication, infrastructural, international dimensions of digitalization of innovation processes. It is shown that the increasing availability of ICTs necessitates a timely rethinking of many processes in the innovation sphere. On the basis of world experience, the role of universities has been substantiated, which should take on a significant part of the responsibility for the formation of a new technological order through improving the quality of researches and their results’ introduction into the real economy within the framework of S2B- B2S networks (Scіence-to-Busіness - Busіness-to-Scіence).As a result of the study, the conclusion is substantiated that an integrated approach to the creation of digital innovation ecosystems requires the study of both institutions and participants, their interaction networks, the specifics of the environment, resources, technologies, etc. It is proposed to consider the role of ICTs in the development of innovation networks on the basis of combining such modern approaches to the development of innovations, in particular - multidisciplinary engineering analysis, system design methodology and parallel engineering methodology.The analysis and deepening of scientific and methodological approaches to the digital support of innovation processes made it possible to identify other promising areas of digitalization of innovation processes, for example, within the framework of the activities of public authorities that ensure the introduction of electronic government technologies.
first_indexed 2025-12-07T15:16:40Z
format Article
fulltext –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67 2020, № 4 (92) УДК 330.341.1:004 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.04.067 Ганна Зіївна Шевцова, д-р екон. наук, доцент E-mail: shevtsova_hanna@nas.gov.ua http://orcid.org/0000-0003-3960-5296; Віталій Анатолійович Омельяненко, канд. екон. наук, доцент Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: omvitaliy@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-0713-1444; Ольга Володимирівна Прокопенко, д-р екон. наук, професор Талліннський технологічний університет Ehitajate tee, 5, м. Таллінн, 12616, Естонія Інноваційний університет Колегіум Мазовія вул. Соколовська, 161, м. Сєдльце, 08-110, Польща E-mail: olha.prokopenko@taltech.ee http://orcid.org/0000-0003-1362-478X КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ МЕРЕЖ Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вирішення завдання опрацю- вання концептуальних питань управління цифровими трансформаціями в контексті іннова- ційних трендів з огляду на всеосяжний вплив і масштабні перспективи процесів цифрові- зації. Статтю присвячено аналізу цифрових аспектів інноваційної політики, зокрема на ос- нові використання міжнародних рейтингів, визначення особливостей побудови цифрового компоненту інноваційних мереж і поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу інноваційних процесів. Подано огляд сучасних науково-методичних підходів до визначення впливу цифрової трансформації на інноваційний процес. Цифрова трансформація може розглядатися як чин- ник доступу до інформації та нових можливостей, що можуть поліпшити технологічний потенціал. Для оцінки впливу цифровізації на розвиток інноваційних процесів використано дані Глобального індексу інновацій (Global Innovation Index) та Індексу розвитку ІКТ (ICT Development Index). За результатами розрахунків одержано значущі оцінки позитивної ко- реляції з ключовими складовими інноваційної системи та рівнем розвитку кластерів. Визначено маркетинговий, комунікаційний, інфраструктурний, міжнародний виміри цифровізації інноваційних процесів. Доведено, що зростаюча доступність ІКТ обумовлює необхідність своєчасно переосмислити багато процесів в інноваційній сфері. На основі сві- тового досвіду аргументовано роль університетів, які повинні взяти на себе вагому частку відповідальності за формування нового технологічного укладу через підвищення якості до- сліджень й упровадження їх результатів у реальну економіку в рамках мереж типу S2B-B2S (Science-to-Business – Business-to-Science). Обґрунтовано, що комплексний підхід до створення цифрових інноваційних екосис- тем потребує вивчення як інститутів, так і учасників, мереж їх взаємодії, специфіку середо- © Г. З. Шевцова, В. А. Омельяненко, О. В. Прокопенко, 2020 ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ І ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) вища, ресурси, технології тощо. Роль ІКТ у розвитку інноваційних мереж запропоновано розглядати на основі поєднання таких сучасних підходів до розробки інновацій: багатодис- циплінарний інженерний аналіз, методологія системного проєктування та методологія па- ралельного інжинірингу. Поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу інноваційних процесів дозволило визначити інші перспективні напрями цифровізації інноваційних про- цесів, наприклад у рамках діяльності органів державної влади, що забезпечують упрова- дження технологій електронного врядування. Ключові слова: цифровізація, інноваційний розвиток, інноваційні мережі, інформа- ційно-комунікаційні технології, віртуальна інноваційна структура. JEL: M15, O31, O32 Розвиток цифрових технологій, фор- мування цифрової економіки та суспільст- ва є одним із головних мегатрендів сучас- ності. За оцінками експертів Pricewater- house Coopers (Geissbauer, Lubben, Schrauf et al., 2018), до 2030 р. цифровізація та «ро- зумна» автоматизація забезпечуватимуть 14% приросту світового ВВП, що еквівале- нтно приблизно 15 трлн дол. США у ни- нішніх цінах. В умовах Індустрії 4.0 питання циф- рової трансформації стосуються не лише сервісних послуг, але і широкого кола про- цесів, зокрема тих, що засновані на коопе- рації різних економічних агентів. Цифрові- зація суттєво допомагає учасникам іннова- ційних мереж розробляти нові товари, за- сновані на результатах наукових дослід- жень, проводити необхідні тестування або виміри, моделювати та розробляти прото- типи, удосконалювати наявну технологію, забезпечувати комунікацію з питань упро- вадження науково-технічних рішень, тран- сферу технологій та маркетингу інновацій. Цифрова трансформація як результат застосування інформаційно-комунікацій- них технологій (ІКТ) виражається у ство- ренні унікальних бізнес-моделей, якісній зміні сприйняття продукту або послуги клієнтами, фундаментальному прискоренні та спрощенні операційної діяльності учас- ників інноваційної мережі. Слід ураховувати, що в сучасних умовах успіх компанії крім застосування унікальних технологій визначається і стра- тегією цифровізації. Компанії, які застосо- вують ІКТ без заздалегідь сформованої стратегії, вирішують лише тактичні за- вдання. Важливо пам'ятати, що ІКТ – це лише засіб, а не мета. У випадку іннова- ційної системи метою завжди є унікальний продукт (послуга), створений із викорис- танням таких технологій. У звіті (Іndustrіe 4.0 Workіng Group, 2013) відзначено, що стратегії інноваційно- го розвитку в умовах Індустрії 4.0 мають ґрунтуватися на новому підході до вироб- ництва як конгломерату великих промис- ловців, експертів, економістів та науковців. Із включенням замовників і підрядників у єдину відкриту організаційну структуру кордони між взаємодіючими підприємст- вами стають досить нечіткими та динаміч- ними, а успіх одних є необхідною умовою успіху інших. При цьому партнери дедалі більше беруть активну участь у розробці нових продуктів, послуг і навіть стратегій діяльності. Відтак постає питання як проєкту- вання відповідних інноваційних мереж, що забезпечуватимуть синергію взаємодії, так і створення їх ефективної інфраструктурної підтримки. З огляду на всеосяжний вплив і мас- штабні перспективи процесів цифровізації, завдання опрацювання концептуальних питань управління цифровими трансфор- маціями в контексті інноваційних трендів набуває особливої актуальності, зокрема для країн, що розвиваються. Уваги потре- бують як макрорівень цифровізації іннова- ційних процесів, так і специфіка застосу- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69 2020, № 4 (92) вання ІКТ-інновацій для трансформації бі- знес-моделей на основі мережевого механі- зму. Метою статті є аналіз цифрових ас- пектів інноваційної політики, зокрема на основі використання міжнародних рейтин- гів, визначення особливостей побудови цифрового компоненту інноваційних ме- реж і поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу іннова- ційних процесів. Трансформації бізнес-моделей ста- ють критичним чинником інновацій, але недостатньо досліджені з теоретичної та практичної точок зору (Rayna, Striukova, 2016). Науковці відзначають відсутність інструментів, що дозволяють вивчити біз- нес-моделі в поєднанні зі складним взаємо- зв'язком між їх зміною та ринковими ре- зультатами. Зміни, викликані Індустрією 4.0, зо- крема її цифрові можливості, приводять до трансформації виробничо-економічних та соціальних систем (Вишневський, ред., 2018; Брюховецька, Чорна, 2019; Тимоше- нко, 2019; Вишневський, 2020; Morrar, Arman, Mousa, 2017; Melnyk, Kubatko, Dehtyarova et al., 2019). Однією з головних тенденцій розвитку компаній стає інфор- маційно-мережева взаємодія, через яку во- ни вчаться управляти інформацією, обмі- нюватися знаннями, формувати і розвивати необхідні компетенції (Кораблинова, 2017). Матеріали наукової доповіді (Січка- ренко, 2015) містять результати досліджень концепції мережевих структур, сутності понять «мережі» та «інноваційні мережі», принципів побудови і функцій інновацій- них мереж, а також досвіду їх розбудови у країнах ЄС та Україні. Автор розглядає інноваційну мережу як організаційну осно- ву для поширення інформації, підтримки інноваційної діяльності великих виробни- чих і корпоративних об’єднань. Переваги, недоліки і різні за природою та типами си- нергетичні ефекти, що виникають при ор- ганізації мережевих форм взаємодії, роз- крито у статтях (Хитра, 2010; Сущенко, Буздаков, 2011; Бутенко, Бердар, 2020). У звіті (UNCTAD, 2017) відзначаєть- ся, що цифровізація спричинила нову хви- лю інновацій, яка матиме глибокі наслідки для людства, змінюючи відносини між со- ціумом, державою і бізнесом, а також при- зведе до перетворення структури суспільс- тва й економіки. Темпи економічного зрос- тання, продуктивність праці та розвиток людського потенціалу все більшою мірою визначатимуться рівнем інтеграції у циф- рову економіку. Дійсно, цифровізація і провідні технології не тільки створюють нові можливості ведення бізнесу, але і по- роджують ряд проблем і ризиків. У дослідженні (Zhang, Cao, Chen et al., 2019) розглянуто кейс галузі китайсько- го програмного забезпечення та послуг. Показано, що вона стала рушійним чинни- ком економічного зростання та провідних інновацій. Дослідження структури між- міської мережі, заснованої на патентній співпраці між містами, допомогло зрозумі- ти позиціонування міст з точки зору інно- вацій, пов'язаних із сервісним програмним забезпеченням (software service-related innovation). Питання розвитку інноваційних плат- форм є дуже актуальним у рамках усе більш зростаючої співпраці при створенні інноваційної цінності (innovation value co- creation), що дає змогу впроваджувати нові продукти (послуги), підвищуючи ефектив- ність бізнес-процесів і створюючи нову цінність для клієнтів (Иванов, Вишнев- ский, 2017; Ляшенко, Вишневський, 2018; Aine, Björkroth, Koponen, 2019). Наукова стаття (Huggins, 2011) ілюс- трує той факт, що посилення економічної уваги до знань стосується розвитку так званих наукомістких бізнес-послуг (know- ledge-intensive business services – KIBS). Дослідження має на меті подальше розу- міння еволюції та зростання KIBS і приро- ди мереж та ринків. Також стверджується, що зміна умов конкурентоспроможності посилює вимогу підприємств у більшості –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) секторів до інновацій та використання їх основних компетенцій і знань. У роботі (François, Favre, Negassi, 2002) підкреслено важливість рівня само- достатності (self-sufficiency) та визнання статусу дослідницьких структур. Крім то- го, обґрунтовано, що маса необхідних знань постійно збільшується через постій- ний технологічний прогрес, завдяки чому для компанії необхідними є відкриття че- рез співпрацю (open up through coopera- tion). У цих умовах цифрова трансформація розглядається як чинник доступу до інфор- мації та нових можливостей, що можуть поліпшити технологічний потенціал фірми. У статтях (Гаркушенко, 2018; Ghobakhloo, 2019) досліджено суть катего- рії ІКТ, її взаємозв'язок із такими поняття- ми, як Інтернет речей, промисловий Інтер- нет речей, кіберфізичні системи, виявлено та проаналізовано чинники, що визначають упровадження інформаційних і цифрових технологій у рамках концепції «розумно- го» виробництва (smart manufacturing). На- укова доповідь (Мадих, Охтень, Дасів, 2018) містить результати моделювання чинника цифровізації виробництва у про- цесі становлення смарт-промисловості, які дозволили авторам дійти висновку, що зро- стання переробної промисловості Німеч- чини впродовж 2000-2016 рр. забезпечува- лося виключно зростанням чинника інфор- матизації та сприяло заощадженню витрат на працю і капітал. Цифровізація уможливлює створення адміністративних рішень, систем захисту даних, зберігання дослідницьких даних і навчальних ресурсів, а також умови для кращої співпраці (Khalid, Ram, Soliman et al., 2018). У дослідженні (Quattrociocchi, Calab- rese, Hysa et al., 2017) проаналізовано вплив цифровізації на формування переваг нових технологій і доступу до них, а також визначено їх вплив на організаційні перет- ворення в частині співпраці та конкурент- них переваг. У цьому контексті для кращо- го розуміння взаємодій «агент-агент» (actor-to-actor interactions) використано елементи системного мислення, визначен- ня ступеня відкритості систем та концепції управління потоками комунікацій. Результати досліджень (Santoleri, 2015) емпірично підтверджують гіпотезу про те, що ІКТ виступають каталізатором інновацій. Однак вплив цифровізації на інноваційну активність залежить від типу ІКТ-інновацій та масштабу їх застосуван- ня. Зокрема, виявлено сильний позитивний зв'язок між ІКТ, що інтегрують адміністра- тивне і галузеве програмне забезпечення, та інноваційною продуктивністю. Ця зако- номірність не стосується ринково-орієнто- ваних ІКТ (market-oriented ICT), таких як електронна комерція або програмне забез- печення для управління відносинами з клі- єнтами. Також обґрунтовано, що не кожна комбінація ІКТ є вигідною з точки зору інноваційного процесу: фірми, які демон- струють базове використання ІКТ, не пов’язані з більшою імовірністю впровад- ження інновацій, тоді як фірми, що харак- теризуються активним використанням ІКТ, – це ті, у яких більша ймовірність інновацій. Один із варіантів ІКТ-інновацій з то- чки зору проблем взаємодії «машина- машина» (machine-to-machine) та «людина- машина» (human-to-machine) в інновацій- ному просторі представлено у публікації (Kattel, Lember, Tõnurist, 2019). Серед ос- новних висвітлених питань – проблеми агентів, їх взаємодія між собою, структу- рування взаємодій та дії. Інший напрям розглянуто у працях (Чекіна, Князєв, 2019; Tashkova, 2016; Yang, Huang, Li et al., 2017), де йдеться про Big Data як про нову парадигму, що надає багато даних і можливостей для вдоскона- лення або розширення мереж програм до- сліджень і підтримки прийняття рішень для цифрових додатків, включаючи бізнес, на- уку і техніку. У рамках даного дослідження інтерес становлять такі висновки: –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 71 2020, № 4 (92) хмарні обчислення та великі дані до- зволяють робити наукові відкриття й роз- робляти застосунки; хмарні обчислення забезпечують ос- новні рішення для Big Data; великі дані, просторово-часове мис- лення та різні сфери застосування сприя- ють просуванню хмарних обчислень і від- повідних технологій із новими вимогами; внутрішні просторово-часові прин- ципи Big Data та геопросторових наук слу- жать джерелом пошуку технічних і теоре- тичних рішень для оптимізації хмарних обчислень й обробки великих даних; відкрита доступність Big Data і мож- ливості обробки створюють соціальні про- блеми геопросторового значення; відбувається перетворення хвиль інновацій (weave of innovations). Отже, цифровізація сприяє обміну накопиченими знаннями та досвідом, що надає можливості різним зацікавленим сторонам приймати більш обґрунтовані рішення в рамках менеджменту та марке- тингу інновацій. ІКТ-підтримка участі агентів в інноваційних мережах (Prokopen- ko, Omelyanenko, Ponomarenko et al., 2019; Tirto, Ossik, Omelyanenko, 2020), включаю- чи міжнародні мережі (Prokopenko, Ere- menko, Omelyanenko, 2014), є важливим чинником формування сучасних іннова- ційних систем на різних рівнях. Варіанти такої ІКТ-підтримки розглянуто у публіка- ціях (Omelyanenko, Volodin, 2017; Prokopenko, Kudrina, Omelyanenko, 2019) на прикладі наноінформатики як специфіч- ної прикладної ІКТ-сфери для наукових досліджень та промислового аналізу у сфе- рі нанотехнологій. У пошуку відповіді на запитання «Якою має бути стратегія інноваційного розвитку України?» автори робіт (Амоша, Землянкін, Підоричева, 2015; Вишневсь- кий, Єгоров, Ляшенко та ін., 2018) відзна- чають, що одним із проблемних питань інноваційного розвитку України є відсут- ність дієвої інноваційної інфраструктури. Науковці наголошують, що інноваційна інфраструктура є не менш важливою лан- кою в інноваційному ланцюзі, ніж вироб- ництво, наука чи освіта, та має вирішальне значення для розвитку інноваційної еко- системи регіону чи країни. У трактуванні сучасних інноваційних екосистем підкреслюються такі їхні влас- тивості, як нелінійність, стійкість, відкри- тість, мережевість, ко-еволюція, ко-спе- ціалізація, спільне створення нових ціннос- тей, самоорганізація та саморозвиток, здат- ність еволюціонувати в часі та по відно- шенню до зовнішнього середовища, кола- борація, поєднання ідей, концепцій, дис- циплін і культур, просторова розкутість, залученість широкого кола зацікавлених сторін (Pidorycheva, Shevtsova, Antonyuk et al., 2020). Саме від якості організації кола- боративного процесу як динамічної взає- модії великої кількості учасників, об’єдна- них у складну систему взаємозв’язків і ко- мунікацій, значною мірою залежить ефек- тивність інноваційної діяльності. Цифровізація інноваційних процесів Для оцінки впливу цифровізації на розвиток інноваційних процесів викорис- тано дані Глобального індексу інновацій (Global Innovation Index) та Індексу роз- витку ІКТ (ICT Development Index). У табл. 1 проаналізовано вплив цифровізації на відповідні складові інноваційної систе- ми та надано кількісну оцінку такого впли- ву на основі даних 2019 р. За результатами розрахунків одержано значущі оцінки по- зитивної кореляції з ключовими складови- ми інноваційної системи та рівнем розвит- ку кластерів (див. таблицю). На рис. 1 наведено залежність Індек- су глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index) та Індексу розвитку ІКТ (коефіцієнт кореляції між ними становить 0,92), що підтверджує ва- гомий вплив цифровізації на глобальні конкурентні позиції країн. На рис. 2 відображено залежність ін- дикатора інноваційної здатності економіки (Innovation capability) та Індексу розвитку –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) Таблиця – Цифровий аспект інноваційних процесів 1 Індикатор Глобального індексу інновацій Складові Вплив ІКТ Кореляція з Індексом розвитку ІКТ Створення знань (Knowledge creation) Патентування (національні та міжна- родні), публікації, ци- тування Доступ до міжнародних патентних і наукометричних баз, наукові мережі, дослідження та прогнози, звіти та огляди тенденцій по галузях промис- ловості й технологічних областях. Інформаційна підтримка маркетингу ідей, що охоплює всі заходи з метою формування мережі, яка буде в пода- льшому реалізовувати відповідній інноваційний проєкт (проєкти) 0,667 Вплив знань (Knowledge impact) Зростання ВВП, ство- рення нового бізнесу, придбання програмно- го забезпечення, висо- котехнологічний біз- нес, сертифікація за ISO 9001 Інформаційна підтримка маркетингу інновацій як діяльність підприємств зі створення інноваційних продуктів, що дозволяють забезпечити якісне задоволення потреб або формування нового ринку 0,564 Дифузія знань (Knowledge diffusion) Плата за права інтеле- ктуальної власності, високотехнологічний експорт, експорт ІКТ- послуг, прямі іноземні інвестиції Сервіси та бази даних технологій, інформаційні системи для обміну тех- нологічними запитами та пропозиці- ями, бази даних по венчурних проєк- тах, новинні архіви та бази даних компаній. Інформаційна підтримка заходів рин- кової діяльності організацій, орієнто- вані на досягнення ключових цілей трансферу технологій 0,603 Рівень розвитку кластерів (State of cluster deve- lopment) Географічна концент- рація фірм, постачаль- ників, виробників пов'- язаних продуктів та послуг, а також спеці- алізовані інститути в конкретній сфері Використання цифрової інфраструк- тури для формування міжрегіональ- них і міжнародних кластерів, зокрема віртуальних кластерів, а також управ- ління процесами інноваційної взає- модії 0,630 1 Розраховано та складено за даними (Cornell University, INSEAD, WIPO, 2019; World Economic Forum, 2019). ІКТ (коефіцієнт кореляції між ними стано- вить 0,772), що підтверджує позитивний вплив цифровізації на інноваційний потен- ціал країн. В умовах зміни парадигми інновацій- ного розвитку та посилення конкуренції за ідеї розробникам і власникам нових техно- логій важко організовувати маркетинг сво- їх розробок і знаходити партнерів для ство- рення спільних виробництв. З точки зору країн, що розвиваються, цей аспект є вик- ликом, оскільки проблеми трансферу –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 73 2020, № 4 (92) Джерело: розраховано на основі (Cornell University, INSEAD, WIPO, 2019; World Economic Forum, 2019). Рисунок 1 – Взаємозалежність Індексу глобальної конкурентоспроможності та Індексу розвитку ІКТ Джерело: розраховано та побудовано за даними (Cornell University, INSEAD, WIPO, 2019; World Economic Forum, 2019). Рисунок 2 – Взаємозалежність між індикатором інноваційної здатності економіки та Індексом розвитку ІКТ технологій, зокрема міжнародного, багато в чому зумовлені відсутністю сучасної ін- фраструктури, яка включала б профільні центри та інформаційні системи для обмі- ну технологічними запитами і пропозиція- ми. Інший аспект необхідності приско- реної цифровізації пов'язаний зі створен- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 74 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) ням умов подолання технологічної залеж- ності від інших країн і розвитку власної інноваційної екосистеми. Іншими словами, йдеться про формування та задоволення внутрішнього ринку трансферу технологій. Зростаюча доступність ІКТ обумов- лює необхідність своєчасно переосмислити багато процесів в інноваційній сфері. Хви- ля проривних інновацій не тільки прохо- дить через технологічні ринки, але і руйнує ряд сформованих і прогнозованих індуст- рій. Зокрема, у цій ситуації важливою є роль університетів, які повинні взяти на себе вагому частку відповідальності за фо- рмування нового технологічного укладу. Доцільно одночасно приділяти увагу як підвищенню якості досліджень, так і пи- танням упровадження їх результатів у ре- альну економіку. Аналіз досвіду провідних іноземних університетів демонструє, що кожен уні- верситет має свою власну екосистему інно- вацій. Можна відзначити Stanford, LU Innovation System, Cambridge Enterprise, KU Leuven Research & Development, Polytechnic School of Lausanne (EPFL) IV- VP TTO. У кожній із цих університетських інноваційних екосистем є важливий ІКТ- компонент, який має індивідуальний хара- ктер залежно від типів проєкту, галузевої специфіки, типу партнерства та ін. Відзначаючи цей успішний досвід, слід особливо підкреслити освітню функ- цію науки в рамках мереж типу S2B-B2S (Science-to-Business – Business-to-Science), яка є важливою не тільки для освіти, але і для самої науки, оскільки в процесі викла- дання знань часто відбуваються їх розви- ток і апробація. Наприклад, Д. Менделєєв відкрив періодичну систему елементів у процесі знаходження ефективного способу опису властивостей елементів для студен- тів, яким він читав лекції з основ хімії. Таким чином, комплексний підхід до створення цифрових інноваційних екосис- тем потребує вивчення як інститутів, так і учасників, мереж їх взаємодії, специфіки середовища, ресурсів, технології тощо. Побудова цифрового компоненту інноваційних мереж Інноваційні мережі в сучасних умо- вах розглядаються як ефективний механізм взаємовигідної взаємодії дослідницьких організацій, стартапів та інноваційного біз- несу, зацікавлених у практичній реалізації науково-технічних розробок і проєктів як на території держави, так і на міжнародно- му рівні. Одним із провідних міжнародних інструментів оцінювання поширення ме- режевого підходу із застосуванням ІКТ є Індекс мережевої готовності (Network Readiness Index, NRI). У вставці представ- лено позиціонування України за результа- тами нещодавно оновленого глобального дослідження мережевої готовності (Portu- lans Institute, 2019). Логіку побудови цифрового компо- ненту інноваційних мереж пропонується розглянути на основі концепції CALS (Continuous Acquisition and Lifecycle Support), суть якої полягає у створенні ін- тегрованого інформаційного забезпечення життєвого циклу продукту відповідними даними в електронному вигляді (Tirto, Ossik, Omelyanenko, 2020). З організаційно-економічної точки зору цей підхід також можна розглядати і як сукупність принципів і технологій інфо- рмаційної підтримки учасників формуван- ня життєвого циклу інноваційної продук- ції, і як ідеологію створення єдиного ін- формаційного середовища для процесів проєктування, виробництва, випробувань, поставки та експлуатації продукції. Для розуміння сутності інноваційної системи на різних рівнях та обґрунтування завдань управління цифровою трансфор- мацією необхідно враховувати, що: інформація в системі транслюється циклічно, утворюючи, таким чином, ціліс- ний контур. Будь-яке інформаційне пові- домлення, відправлене від адресата одер- жувачу, деякою мірою впливає і на адреса- та, і на одержувача. У циклі інформаційно- го обміну між відправником й одержува- чем встановлюються відносини зворотного зв'язку; –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 75 2020, № 4 (92) Вставка Згідно з методологією оцінювання NRI, загальний індекс формується з чоти- рьох складових: технології, люди, управління та вплив (які, у свою чергу складаються з декількох субіндексів). На думку розробників індексу, «люди і технології будуть дедалі більше взаємодіяти як співробітники та партнери. Щоб забезпечити позитив- ний та всеохоплюючий вплив на суспільство і бізнес, необхідно впровадити відповід- ні механізми управління для вирішення питань, що стосуються довіри, безпеки та ін- клюзії» (с. 13). До топ-10 країн-лідерів NRI 2019 входять Швеція (82,65 бала), Сінгапур (82,13), Нідерланди (81,78), Норвегія (81,30), Швейцарія (81,08), Данія (81,08), Фінляндія (80,34), США (80,32), Німеччина (78,23) та Великобританія (77,73). У цьому рейтингу Україна посіла 67 місце (із 121 країни) із загальною оцінкою 48,92 бала, у тому числі за агрегованими складовими: «Технології» – 71 позиція (43,01 бала), «Люди» – 63 (42,05), «Управління» – 67 (58,32), «Вплив» – 65 (52,31). Найсильнішими сторонами України в контексті потенціалу мережевої готовно- сті визнано внесок у ЦСР (вплив участі в мережевій економіці для досягнення цілей сталого розвитку, зокрема застосування ІКТ в охороні здоров’я, освіті та охороні на- вколишнього середовища) – 43 позиція; рівень застосування бізнесом ІКТ та його уч- асть у мережевій економіці – 48; тип цифрового контенту, що виробляється, – 56. До чинників, що стримують розвиток ІКТ в Україні та гальмують поширення мережево- го підходу, віднесено недостатню урядову підтримку та інвестування в ІКТ – 87 по- зиція; низький рівень підготовки країни до таких перспективних трендів, як штучний інтелект та Інтернет речей, – 82; низький рівень життя, що впливає на соціальний ас- пект мережевої економіки, – 82 позиція. інформаційний обмін підтримує або трансформує цикл. У збалансованих сис- темах у процесі інформаційного обміну відбувається підтримка та розвиток, у роз- балансованих циклах із порушеним зворот- ним зв'язком – деградація; будь-яка система має певний ступінь закритості або відкритості, але не може мати повністю відкритий або закритий ха- рактер. Намагаючись створити умови, у якій усі необхідні «знання» вже перебува- ють у межах системи, ми знецінюємо саме знання; у системах знання не може бути фор- малізовано одним єдиним чином. У проце- сах інформаційного обміну воно набуває найрізноманітніших форм; в інноваційній системі «знання» – це не формулювання, а компоненти зони ак- туального досвіду, на підставі яких можуть бути вирішені актуальні проблеми. А роз- виток відбувається у процесі освоєння но- вих компонентів, що перебувають у зоні найближчого розвитку. За мережевою логікою інтегроване інформаційне середовище являє собою мо- дульну систему, у якій реалізуються такі принципи: прикладні програмні засоби від- окремлені від даних; стандартизація структури даних та інтерфейсу доступу до них; дані про виріб, процеси і ресурси не дублюються, кількість помилок у них мі- німізується, забезпечується повнота і цілі- сність інформації; забезпечується можливість подаль- шого розвитку інформаційного середови- ща. Таким чином, мережева логіка циф- ровізації передбачає створення сховища даних існуючої загальнодоступної інфор- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 76 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) мації, що дає змогу формувати новий тип даних, також доступний усім елементам системи. Вказані підходи в умовах високотех- нологічних галузей засновані на інтегрова- ній розробці продукції та процесів, техно- логіях підтримки прийняття рішень і мо- жуть бути розглянуті на трьох стадіях: фо- рмування специфікації вимог, концептуа- льне і деталізоване проєктування. На першій стадії здійснюється аналіз вихідних вимог і обмежень, оцінюється можливість знаходження проєктного рі- шення, на другій – вибір допустимих (у контексті подальшого комплексування) типів проєктних рішень (концепцій реалі- зації елементів моделі предметної сфери), на третій – вибір технічних рішень. Однак інформаційне середовище інноваційної мережі – це не тільки схови- ще, але і єдиний механізм управління дос- тупом, що дозволяє надавати різним гру- пам користувачів різний обсяг даних. Цей аспект доцільно розглянути на основі мо- делей розробки інноваційних продуктів у рамках інноваційних мереж: 1) модель комбінування – викорис- тання існуючих технологічних рішень із різних галузей шляхом їх адаптації за до- помогою ІКТ-компонентів для викорис- тання в нових умовах; 2) модель цільової розробки – вико- ристання спеціально розроблених техноло- гій; 3) змішана модель технологічної роз- робки – використання існуючих технологій із бази даних та спеціально розроблених технологій (поліпшення модулів продукту, виготовлення на замовлення). З точки зору вказаних моделей клю- чова ідея інформаційних систем, що роз- робляються на основі CALS, полягає у створенні єдиної складної моделі виробу. З цією моделлю взаємодіє кожен учасник інноваційної мережі − з моменту дослід- ження потреби ринку у виробі з конкрет- ними споживчими властивостями до його утилізації після завершення терміну їх екс- плуатації. При цьому діяльність кожного окремого учасника виключає перешкоди діям інших учасників, виключається також неоднозначність визначення параметрів, оскільки є тільки одна актуальна копія да- них технічних параметрів. Основу CALS становить набір прин- ципів, пов'язаний із досягненнями сучас- них ІКТ: уявлення, обробка, обмін та управ- ління даними в електронному вигляді; багаторазове використання даних із мінімальними змінами і витратами; оптимізація та уніфікація способів подання, обробки і передачі даних про ви- ріб, процеси, середовище; інтеграція та оптимізація інформа- ційної взаємодії всіх учасників життєвого циклу виробу. Роль ІКТ у розвитку інноваційних мереж пропонується розглянути на основі поєднання таких сучасних підходів до роз- робки інновацій: 1. Багатодисциплінарний інженерний аналіз (ПЛМ Урал, 2019) − передбачає здійснення параметричної оптимізації та статистичного аналізу, аналізу чутливості, топологічної оптимізації через виконання високопродуктивних обчислень. 2. Методологія системного проєкту- вання (Молдабеков, Еремин, Алиева, 2010) − формування взаємозалежної збалансова- ної системи «цілі – проєкти – заходи – ре- сурси – результат», яка визначається на основі ітеративної процедури. Вона об’єд- нує результати аналізу і моделювання ці- льового застосування складних технічних систем і їх компонентів із використанням імітаційних моделей – проєктних моделей засобів і функціонування системи загалом і її складових (їх зовнішніх і внутрішніх вза- ємозв’язків), моделей інновацій на основі цільових комплексних програм з урахуван- ням обмежень на ресурси (рівні й темпи фінансування, виробничо-експерименталь- ні потужності тощо). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 77 2020, № 4 (92) 3. Методологія паралельного інжині- рингу (сoncurrent engineering або С-engine- ering), що забезпечує інформаційну взає- модію віддалених учасників інноваційної мережі при проєктуванні складних техніч- них систем (Xue, Yang, 2004). При цьому обмін інформацією відбувається на всіх етапах проєктування, що дозволяє органі- зувати скорочення термінів за рахунок па- ралельного вирішення проєктних завдань. Методологія паралельного інжинірингу передбачає виконання процесів розробки і проєктування одночасно з моделюванням процесів виготовлення й експлуатації. Відмінностями паралельного інжині- рингу від традиційного підходу до органі- зації процесів інноваційної діяльності є: ліквідація традиційних бар’єрів між функціями окремих фахівців і організацій шляхом створення багатопрофільних робо- чих груп, у тому числі територіально роз- поділених; ітеративне наближення до необхідно- го інноваційного результату. Передбачається, що команда проєкту С-engineering має паралельно вирішувати різноманітні конструкторські завдання, щоб забезпечити досягнення цілей проєкту. Кожне подібне завдання пов’язане з реалі- зацією певних важливих вимог, які, у свою чергу, впливають на інші вимоги. Саме ці взаємозв’язки часто не враховують при традиційному (послідовному) підході до розробок нової продукції. Основу застосування С-engineering для розвитку інноваційних мереж станов- лять концептуальні положення про можли- вість ієрархічного представлення систем об’єкта, а також цілей і завдань діяльності проєктованої складної системи. Ієрархічна база вказаних методів ґру- нтується на концепції розподіленого до- ступу до інформації про виріб. Вона міс- тить набір даних, які створюються і вико- ристовуються під час його життєвого цик- лу і включають інформацію про його кон- фігурацію, характеристики та властивості, організаційну інформацію (опис процесів, пов'язаних зі зміною даних про виріб, не- обхідні ресурси тощо), інформацію про те- стування та всі дані про продукт з моменту проєктування до продажу і подальшого обслуговування. Важливим елементом цифровізації інноваційних процесів є інфраструктурне забезпечення інформаційного обміну між різними учасниками мережі (замовників, дослідників, розробників, виробників, екс- плуатаційників та ін.). Під час передачі да- них проєкту з одного ІКТ-компоненту до іншого потрібні універсальні формати та відповідні організаційні зусилля. За умов низької інформаційної культури ці процеси супроводжуються великими витратами праці та часу, зокрема для повторного ко- дування, що призводить до численних по- милок і втрати часу. Завданням створення нового продук- ту, особливо у високотехнологічних сфе- рах, властиві високі вимоги до надійності та комплексний характер. Відтак вартість внесення змін до проєкту експоненціально наростає до його кінцевих етапів (рис. 3). У випадку використання паралельного інжи- нірингу багато проблем, які можуть виник- нути на більш пізніх стадіях життєвого ци- клу, виявляються і вирішуються вже на відповідній стадії проєктування. Якщо на етапі проєктування закладе- ні помилки, то потім їх дуже складно або навіть неможливо виправити, що призво- дить до економічних збитків. Тому опти- мальним шляхом формування технологіч- ного пакета є використання методу парале- льної інженерної розробки. Ідеї паралельного проєктування, при їх втіленні в життя, дозволяють значно скоротити термін розробки продукції (до 70%) і внесення змін (65-90%). Це, у свою чергу, приводить до різкого прискорення виходу на ринок затребуваних нововве- день, зниження витрат й одночасного під- вищення якості (Кузьмин, 2019). Систему паралельного інжинірингу успішно вико- ристовують такі іноземні компанії, як European Space Agency, NASA Іntegrated Desіgn Center, French Space Agency, Boeіng. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 78 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) Джерело: (Грекул, Денищенко, Коровкина, 2008). Рисунок 3 – Типовий графік наростання співвідношення вартості внесення змін до проєкту У практиці країн, що розвиваються, такі підходи практично не використову- ються через відособленість наукових до- сліджень в університетах або наукових ус- тановах від реального сектору та відсут- ність маркетингу співпраці (партнерського маркетингу) з метою участі в інноваційних проєктах, що призводить до втрати іннова- ційного потенціалу через часовий лаг і зро- стання транзакційних витрат та витрат мо- дифікації (уніфікації) технологій. З точки зору інноваційних мереж збі- льшення частки використання ІКТ у діяль- ності в рамках С-engineering на практиці сприяє: спрощенню концепції проєкту (про- дукту) шляхом його моделювання, ізоляції та абстрагування; встановленню відмінності й відповід- ності з наявними знаннями та способами діяльності, а також можливості переходу до них; виокремленню сталих і змінних па- раметрів, встановленню зв’язку між ними; максимальному розкриттю суті про- єкту через причинно-наслідкові, функціо- нальні, структурні та генетичні закономір- ності. На основі систем Дж. Холланда (Ко- нонюк, 2008) пропонується розглядати процес формування технологічного пакета проєкту у складі трьох взаємопов’язаних підсистем: класифікатора, системи навчан- ня і генетичного алгоритму (рис. 4). У класифікатор, представлений цифровим середовищем, надходить інформація про існуючі технології (інформаційний потік учасників мережі). Класифікатор містить правила, за допомогою яких форму ються результативні оцінки технологій. Навчаль- на система виконує оцінку правил відбору, що використовуються, та формує на виході технологічний пакет продукту (проєкту) – групу технологій. Дослідження розвитку високотехно- логічних сфер і мереж підтримки техноло- гій свідчать, що основним трендом розвит- ку сучасної інноваційної системи є інфра- структура нового типу – віртуальна, яка функціонує у віртуальному світі інтернету, доповнює існуючу екосистему, долаючи її обмеження та надаючи радикально нові можливості. Життєвий цикл Вартість –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 79 2020, № 4 (92) Джерело: складено на основі алгоритмів Холланда. Рисунок 4 – Логіка цифровізації інноваційних процесів В умовах опори при виконанні НДД- КР на принципово нові знання та управ- ління ними віртуальні формати взаємодії можуть стати найпоширенішою формою виконання перспективних досліджень і ро- зробок. При цьому природним є одержання найбільшого наукового, технічного та ко- мерційного ефекту шляхом інтеграції цих аспектів у єдину систему з єдиним інфор- маційно-технологічним забезпеченням (Shen, 1999; Chryssolouris, Mavrikios, Pep- pas et al., 2009; Ebrahim, Ahmed, Taha, 2010; Cheikhrouhou, Pouly, Huber et al., 2011). Низку проєктів було розроблено для інформаційної підтримки такого підприєм- ництва. У рамках проєкту National Industrial Information Infrastructure Protocol (NIIIP) у США було розроблено відкриті протоколи програмного забезпечення для промисловості, що дозволило ефективно взаємодіяти виробникам і постачальникам. У Європі було розроблено проєкти ESPRET (EStimation and PRediction of Execution Time) з метою створення відпо- відної інфраструктури для віртуального підприємництва, зокрема для малих і се- редніх фірм. У роботі (Shen, 1999) досліджено си- стему спільного проєктування та вироб- ництва для віртуальних організацій CDMS (Collaboratіve desіgn and manufacturіng system), розкрито архітектуру агента для реалізації таких віртуальних організацій у CDMS, представлено приклад спільного планування декількох підприємств. Яскравим прикладом віртуальної на- укової організації є програма Partnershіps for Advanced Computatіonal Іnfrastructure (РАСІ), заснована Національним науковим фондом США, що включає понад 50 інсти- тутів і 1000 вчених. Це об’єднання спрямо- ване на розвиток технологій у сфері інфор- матики для загального використання ре- сурсів у процесі наукових досліджень. Порівняння технологій Зворотний зв'язок для коригування критеріїв відбору Інформаційний потік від учасни- ків мережі Правила відбору Технологічний пакет проєкту (продукту) В х ід н и й п о ті к В и х ід н и й п о ті к Цифрове середовище –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 80 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) На основі вищевикладеного вірту- альну інноваційну структуру можна визна- чити як об’єднання організацій, що беруть участь в інноваційному процесі, ключові компетенції яких формують інноваційний цикл, а взаємодія здійснюється у віртуаль- ному просторі на основі технічної та сема- нтичної сумісності й діяльність яких вихо- дить за рамки географічних кордонів та охоплює етапи розробки і просування інноваційних ідей. Віртуальна інтеграція націлена на відкритість й активний обмін із зовнішнім середовищем у рамках парадиг- ми «відкритих» інновацій. Віртуальна інтеграція припускає від- носини повної інформаційної прозорості між партнерами, максимально гнучку взає- модію, що дозволяє оптимізувати матеріа- льні потоки та скоротити витрати. Функці- ональне середовище формується за необ- хідності – один і той самий суб’єкт може одночасно бути учасником міжнародних інноваційних проєктів або їх частин (рис. 5) через участь в активних мережах. Джерело: розроблено авторами. Рисунок 5 – Схема функціонування активних мереж Прикладну цінність викладених про- позицій доцільно розглядати в контексті практичного втілення рекомендацій аналі- тичного звіту (OECD, 2018), присвяченого, зокрема, розвитку в багатьох країнах ініці- атив DSІP (Digital science and innovation policy). У звіті відзначається, що цифрові платформи і рішення у сфері наукової та інноваційної політики все більше пов’язу- ють між собою різні джерела інформації та використовують нові технології та додатки для аналітики інновацій. Наприклад, уря- дові структури можуть використовувати DSІP-системи для проєктування, імплемен- тації, моніторингу та оцінки політики, а фінансово-кредитні установи – для плану- вання, координації, моніторингу та оціню- вання своєї діяльності. Із збільшенням об- сягу даних про дослідження й інновації DSІP-системи сприятимуть визначенню шляхів трансформації науково-технічної політики та надання публічних послуг. Аналіз досвіду Аргентини, Нідерлан- дів, Норвегії, Японії та Іспанії свідчить, що DSІP-системи можуть бути представлені в різних варіантах у контексті національних політик. Таким чином, створення DSІP- систем з урахуванням специфічної природи цифрового управління у сфері наукової та інноваційної політики є актуальним за- РЕЗУЛЬТАТ (ТЕХНОЛОГІЯ, ПРОДУКЦІЯ, ПОСЛУГИ) Учасник 1 Учасник 2 … Учасник N Інформаційно-управлінське середовище ЗАПИТ РИНКУ Учасник i Учасник j Учасник k Активна мережа 2 Учасник m Учасник n Учасник l Активна мережа 1 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 81 2020, № 4 (92) вданням розвитку конкурентоспроможних національних інноваційних систем. Висновки. Одним із найважливіших чинників прискореного інноваційного роз- витку є цифровізація інноваційних проце- сів, що дає змогу створити інформаційні системи для обміну технологічними запи- тами та пропозиціями з метою формування і задоволення внутрішнього ринку транс- феру технологій. Вагомий вплив цифрового компонен- ту на розвиток національних інноваційних систем, їх окремих складових на макрорів- ні та конкурентоспроможність підтвердже- но за результатами кореляційного аналізу з використанням статистичної інформації та даних міжнародних рейтингів. Цифрові аспекти інноваційної діяль- ності пов’язані з технологіями системної підтримки учасників формування життєво- го циклу інноваційної продукції. Обґрун- товано, що сучасні концепції цифрового супроводу інноваційних процесів базують- ся на створенні єдиної інтегрованої моделі інноваційного продукту, що супроводжує його на всіх етапах життєвого циклу. Цифровізація інноваційної діяльності дозволяє створити мережевий тип вироб- ництва, що не має фіксованої організацій- ної або територіальної структури, у якому процеси інформаційної підтримки можуть бути розподілені в часі та просторі між ба- гатьма учасниками. Інноваційна мережа у формі віртуального підприємства – це фор- ма об’єднання підприємств і організацій, що беруть участь у забезпеченні життєвого циклу інноваційного продукту та пов’язані між собою спільними бізнес-процесами на контрактній основі. Цифровізація спрямо- вана на підвищення рівня кооперації та ко- ординації партнерів в інноваційних мере- жах, завдяки чому виникають додаткові позитивні синергетичні ефекти різної при- роди. Віртуальні інноваційні структури створюються через відбір організаційно- технологічних ресурсів різних організацій та їх інтеграцію за допомогою новітніх ін- формаційних і комунікаційних технологій. Міжнародний аспект віртуалізації у висо- котехнологічних сферах забезпечує інтег- рацію досвіду, виробничих можливостей та провідних технологій різних інноваційних систем навколо певного проєкту, що не може бути виконаний окремими країнами. Поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу іннова- ційних процесів дозволило визначити інші перспективні напрями цифровізації інно- ваційних процесів, наприклад у рамках ді- яльності органів державної влади, що за- безпечують упровадження технологій еле- ктронного урядування. Також доцільно приділити належну увагу розвитку цифрового інструментарію інтеграції освіти та нової знаннєво-орієнто- ваної економіки, що формується, де акцен- ти зроблені на синергетичний розвиток на- уки, інновацій та інформаційної індустрії. У цих умовах висвітлені аспекти є акту- альними для діяльності як Міністерства освіти і науки України, так і окремих за- кладів вищої освіти й наукових установ, зокрема при формуванні освітніх програм на основі моделі змішаного навчання з по- тужною інноваційною складовою та роз- витку стартапів. Наголошено на необхідно- сті створення цифрових інноваційних еко- систем, які мають індивідуальний (спеціа- лізований) характер залежно від типу проєкту, галузевої специфіки, типу парт- нерства тощо. Особливої ваги, складності та комп- лексності питання цифрового забезпечення інноваційних мереж набувають в умовах розвитку технологій Індустрії 4.0. На опра- цювання інституційних, інвестиційних, безпекових і секторальних аспектів зазна- ченої проблеми будуть спрямовані по- дальші дослідження. Література Амоша О.І., Землянкін А.І., Підоричева І.Ю. (2015). Удосконалення системи управ- ління інноваціями як умова прискорен- ня структурних реформ в Україні. Еко- номіка України. № 9. С. 49-65. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 82 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) Брюховецька Н.Ю., Чорна О.А. (2019). Ін- телектуалізація як пріоритетний напрям розвитку промислових підприємств в умовах Індустрії 4.0. Економіка про- мисловості. № 4 (88). С. 28-57. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019. 04.028 Бутенко Н.В., Бердар М.М. (2020). Мере- жеві ознаки підприємництва в умовах глобалізації. Бізнес Інформ. № 2. C. 218-224. doi: https://doi.org/10.32983/ 2222-4459-2020-2-218-224 Вишневський В.П., Вієцька О.В., Гаркушен- ко О.М., Князєв С.І., Лях О.В., Чекіна В.Д., Череватський Д.Ю. (2018). Смарт- промисловість в епоху цифрової еконо- міки: перспективи, напрями і механізми розвитку. В.П. Вишневський (заг. ред.). Київ: Ін-т економіки пром-сті НАН Ук- раїни. 192 c. Вишневський В.П., Єгоров І.Ю., Ляшенко В.І., Антонюк В.П., Князєв С.І., Підоричева І.Ю., Ковчуга Л.І. (2018). До питання про стратегію інноваційного розвитку Ук- раїни або якою має бути стратегія інно- ваційного розвитку України. Вісник еко- номічної науки України. № 2. С. 183- 198. Вишневський О.С. (2020). Вплив цифрові- зації на промисловість: проблеми ви- значення в країнах ЄС. Економіка промисловості. № 1 (89). С. 31-44. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020. 01.031 Гаркушенко О.Н. (2018). Информационно- коммуникационные технологи в эпоху становления смарт-промышленности: проблемы определения и условия раз- вития. Экономика промышленности. № 2 (82). С. 50-75. doi: http://doi.org/10. 15407/econindustry2018.02.050 Грекул В.И., Денищенко Г.Н., Коровкина Н.Л. (2008). Управление внедрением инфор- мационных систем. Москва: Интернет- университет информационных техноло- гий; БИНОМ. Лаборатория знаний. 224 с. Иванов С.В., Вишневский А.С. (2017). Электронные платформы как инстру- мент модернизации экономики Украи- ны. Вісник економічної науки України. № 1 (32). С. 47-53. Кононюк А.Ю. (2008). Нейроні мережі і генетичні алгоритми. Київ: Корнійчук. 446 с. Кораблинова И.А. (2017). Тенденции и особенности развития компаний в циф- ровую эпоху. Маркетинг і менедж- мент інновацій. № 1. С. 289-299. doi: http://doi.org/10.21272/mmi.2017.1-26 Кузьмин А.М. (2019). Метод «Параллель- ная инженерная разработка». Центр креативных технологий. URL: http://www.inventech.ru/pub/methods/met od-0024/ (дата звернення: 11.10.2020). Ляшенко В.І., Вишневський О.С. (2018). Цифрова модернізація економіки Укра- їни як можливість проривного розвит- ку. Київ: Ін-т економіки пром-сті НАН України. 252 с. Мадих А.А., Охтень О.О., Дасів А.Ф. (2018). Моделювання фактору цифровізації ви- робництва в процесі становлення смарт-промисловості (на прикладі пе- реробної промисловості Німеччини): наук.-аналіт. доп. Київ: Ін-т економіки пром-сті НАН України. 41 c. Молдабеков М.М., Еремин Д.И., Алиева Б.К. (2010). Системное проектирование космической техники. Прикладные научные разработки-2010: тезисы до- кладов ІІ Междунар. науч.-практ. конф. Чехия. Прага. С. 43-49. ПЛМ Урал. (2019). Многодисциплинарный инженерный анализ на базе решений ANSYS. URL: https://www.plm-ural.ru/ resheniya/mnogodisciplinarnyy-inzhener nyy-analiz-na-baze-resheniy-ansys (дата звернення: 11.10.2020). Січкаренко К.О. (2015). Мережева органі- зація інноваційної діяльності: наук. доп. Київ: ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». 48 с. Сущенко О.А., Буздаков Л.М. (2011). Роз- виток управління мережевими формами взаємодії бізнес-структур. Управління проектами та розвиток виробництва. № 3 (39). С. 52-56. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 83 2020, № 4 (92) Тимошенко О.В. (2019). Виклики та загро- зи четвертої промислової революції: наслідки для України. Бізнес Інформ. № 2. C. 21-29. doi: http://doi.org/10.329 83/2222-4459-2019-2-21-29 Хитра О.В. (2010). Синергетичні принципи функціонування мережевих структур у міжнародному бізнесі. Вісник Терно- пільського національного економічного університету. Економічні науки. № 5-1. С. 256-268. Чекіна В.Д., Князєв С.І. (2019). Аналіз впливу Big Data and Analytics на реаль- ний і державний сектори економіки та проблеми їх оцінювання за допомогою статистичних методів. Економіка промисловості. № 1 (85). С. 51-64. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019. 01.051 Aine A., Björkroth T., Koponen A. (2019). Horizontal information exchange and innovation in the platform economy – a need to rethink? European Competition Journal. Vol. 15. Iss. 2-3, pp. 347-371. doi: http://doi.org/10.1080/17441056. 2019.1687187 Cheikhrouhou N., Pouly M., Huber C., Choud- hary A. (2011). An empirical study on human and information technology as- pects in collaborative enterprise networks. Journal of Universal Computer Science. Vol. 17. No. 2. Рp. 203-223. Chryssolouris G., Mavrikios D., Peppas M., Xanthakis E., Smparounis K. (2009). A web and virtual reality-based platform for collaborative product review and custo- misation. Collaborative Design and Plan- ning for Digital Manufacturing. Wang L. & Nee A.Y.C (Eds.). Springer-Verlag London Limited. Cornell University, INSEAD, WIPO (2019). The Global Innovation Index 2019: Creating healthy lives – the future of medical innovation. Ithaca, Fontainebleau, and Geneva. 400 p. Ebrahim N.A., Ahmed S., Taha Z. (2010). SMEs; virtual research and development (R&D) teams and new product develop- ment: a literature review. International Journal of the Physical Sciences. Vol. 5. No. 7. Рp. 916-930. François J.P., Favre F., Negassi S. (2002). Competence and organization: two drivers of innovation. Economics of Innovation and New Technology. Vol. 11. Iss. 3. pp. 249-270. doi: http://doi.org/10.1080/ 10438590210906 Geissbauer R., Lubben E., Schrauf S., Pills- bury S. (2018). Digital Champions. How industry leaders build integrated opera- tions ecosystems to deliver end-to-end customer solutions. Pricewaterhouse Coopers. 64 p. Ghobakhloo M. (2019). Determinants of in- formation and digital technology imple- mentation for smart manufacturing. Inter- national Journal of Production Research. doi: http://doi.org/10.1080/00207543. 2019.1630775 Huggins R. (2011). The growth of knowledge- intensive business services: innovation, markets and networks. European Planning Studies. Vol. 19. Iss. 8. Рp. 1459-1480. doi: http://doi.org/10.1080/09654313. 2011.586172 Іndustrіe 4.0 Workіng Group (2013). Recom- mendations for implementing the strategic initiative Industrie 4.0. 82 p. Kattel R., Lember V., Tõnurist P. (2019). Col- laborative innovation and human-machine networks. Public Management Review. doi: http://doi.org/10.1080/14719037. 2019.1645873 Khalid J., Ram B.R., Soliman M., Ali A.J., Khaleel M., Islam M.S. (2018). Promising digital university: a pivotal need for higher education transformation. International Journal of Management in Education. Vol. 12. No. 3. Рp. 264-275. Melnyk L., Kubatko O., Dehtyarova I., Mat- senko O., Rozhko O. (2019). The effect of industrial revolutions on the transforma- tion of social and economic systems. Problems and Perspectives in Mana- gement. Vol. 17 (4). Рp. 381-391. doi: http://doi.org/10.21511/ppm.17(4).2019.31 Morrar R., Arman H., Mousa S. (2017). The Fourth Industrial Revolution (Industry 4.0): –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 84 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) a social innovation perspective. Tech- nology Innovation Management Review. No. 7 (11). Рp. 12-20. doi: http://doi.org/ 10.22215/timreview/1117 OECD (2018). OECD Science, Technology and Innovation Outlook 2018: Adapting to Technological and Societal Disruption. OECD Publishing, Paris. doi: http://doi.org/ 10.1787/sti_in_outlook-2018-en Omelyanenko V., Volodin D. (2017). Nanoin- formatics application framework for R&D and industrial analisys. doi: http://doi.org/ 10.1109/NAP.2017.8190183 Pidorycheva I., Shevtsova H., Antonyuk V., Shvets N., Pchelynska H. (2020). A con- ceptual framework for developing of regional innovation ecosystems. Europe- an Journal of Sustainable Develop- ment. Vol. 9 No. 3. Рp. 626-640. doi: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n3p6 26 Portulans Institute. (2019). The Network Readiness Index 2019: Towards a Future- Ready Society. S. Dutta & B. Lanvin (Eds). Washington D.C., USA. 310 p. Prokopenko O., Eremenko Yu., Omelyanenko V. (2014). Role of international factor in innovation ecosystem formation. Econo- mic Annals-XXI. Vol. 3-4 (2). Рp. 4-7. Prokopenko O., Kudrina O., Omelyanenko V. (2019). ICT support of higher education institutions participation in innovation networks. CEUR Workshop Proceedings. Vol. 2387. Рp. 466-471. Prokopenko O., Omelyanenko V., Ponomaren- ko T., Olshanska O. (2019). Innovation networks effects simulation models. Peri- odicals of Engineering and Natural Sciences. Vol. 7. No. 2. Рp. 752-762. doi: http://doi.org/10.21533/pen.v7i2.574 Quattrociocchi B., Calabrese M., Hysa X., Wankowicz E. (2017). Technology and innovation for networks. Journal of Organisational Transformation & Social Change. Vol. 14. Iss. 1. Рp. 4-20. doi: http://doi.org/10.1080/14779633.2017.129 1146 Rayna T., Striukova L. (2016). 360° business model innovation: toward an integrated view of business model innovation. Re- search-Technology Management. Vol. 59. Iss. 3. Рp. 21-28. doi: http://doi.org/10. 1080/08956308.2016.1161401 Santoleri P. (2015). Diversity and intensity of information and communication techno- logies use and product innovation: evi- dence from Chilean micro-data. Econo- mics of Innovation and New Technology. Vol. 24. Iss. 6. Рp. 550-568. doi: http://doi.org/10.1080/10438599.2014.946 313 Shen W. (1999). Virtual organization in colla- borative design and manufacturing sys- tem. Proceedings of the 4th International Workshop on CSCW in Design. Com- piegne, France. Рp. 177-184. Tashkova M. (2016). Big data – the new chal- lenge facing business. Економічний вісник Донбасу. № 4 (46). С. 164-167. Tirto T., Ossik Y., Omelyanenko V. (2020). ICT support for Industry 4.0 innovation networks: education and technology transfer issues. Lecture Notes in Mecha- nical Engineering. Springer, Cham. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-22365- 6_36 UNCTAD (2017). Information Economy Report 2017: Digitalization, Trade and Development. United Nations publication. Sales No. E.17.II.D.8. New York, Geneva. 112 p. World Economic Forum. (2019). The Global Competitiveness Report 2019. K. Schwab (Ed.). Geneva. 650 p. Xue D., Yang H.A. (2004). Сoncurrent engi- neering-oriented design database repre- sentation model. Computer-Aided Design. Vol. 36. Iss. 10. Рp. 947-965. Yang Ch., Huang Q., Li Zh., Liu K., Hu F. (2017). Big Data and cloud computing: innovation opportunities and challenges. International Journal of Digital Earth. Vol. 10. Iss. 1. Рp. 13-53. doi: http://doi.org/ 10.1080/17538947.2016.1239771 Zhang L., Cao Zh., Chen G. & Wang Zh. (2019). A study of China’s inter-city networks for innovation cooperation within software and service firms. Eurasian Geography –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 85 2020, № 4 (92) and Economics. Vol. 60, Iss. 5. Рp. 582- 615. doi: http://doi.org/10.1080/15387216. 2019.1695644 References Amosha, O.I., Zemliankin, A.I., & Pidory- cheva, I.Yu. (2015). Improvement of the system of management of innovations as a condition of acceleration of structural reforms in Ukraine. Economy of Ukraine, 9, pp. 49-65 [in Ukrainian]. Briukhovetska, N.Yu., & Chorna, O.A. (2019). Intellectualization as a priority direction of industrial enterprise development in the conditions of industry 4.0. Economy of industry, 4 (88), pp. 28-57. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019. 04.028 [in Ukrainian]. Butenko, N.V., & Berdar, M.M. (2020). The networking features of entrepreneurship in the context of globalization. Business In- form, 2, pp. 218-224. doi: https://doi.org/ 10.32983/2222-4459-2020-2-218-224 [in Ukrainian]. Vyshnevskyi, V.P., Viietska, O.V., Harku- shenko, O.M. and etc. (2018). The smart industry in the digital economy: perspec- tives, directions and mechanisms for development. In V.P. Vyshnevskyi (Ed.). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]. Vyshnevskyi, V.P., Yehorov, I.Yu., Liashen- ko, V.I., Antoniuk, V.P., Kniaziev, S.I., Pi- dorycheva. I.Yu., & Kovchuha L.I. (2018). On the issue of the strategy of innovative development of Ukraine or what the strat- egy of innovation development of Ukraine has to be. Herald of the Economic Sciences of Ukraine, 2, pp. 183-198 [in Ukrainian]. Vyshnevskyi, O.S. (2020). Impact of digitali- zation on industry: problems of definition in EU countries. Economy of industry, 1 (89), pp. 31-44. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2020.01.031 [in Ukrainian]. Garkushenko, O.N. (2018). Information and communication technologies in the era of the smart industry development: problems of definition and conditions of develop- ment. Economy of industry, 2 (82), pp. 50- 75. doi: http://doi.org/10.15407/econ industry2018.02.050 [in Russian]. Grekul, V.I., Denishchenko, G.N., & Korovki- na, N.L. (2008). Information systems imp- lementation management. Moscow: Inter- net University of Information Technolo- gies; BINOM. Knowledge laboratory [in Russian]. Ivanov, S.V., & Vishnevskiy, A.S. (2017). Electronic platforms as a tool for modern- ization the economy of Ukraine. Herald of the Economic Sciences of Ukraine, 1 (32), pp. 47-53 [in Russian]. Kononiuk, A.Yu. (2008). Neural networks and genetic algorithms. Kyiv: Korniichuk [in Ukrainian]. Korablinova, I.A. (2017). Tendencies and fea- tures of development of companies in digital epoch. Marketing and Manage- ment of Innovations, 1, pp. 289-299. doi: http://doi.org/10.21272/mmi.2017.1-26 [in Russian]. Kuz'min, A.M. (2019). Parallel engineering development method. Center for Crea- tive Technologies. Retrieved from http://www.inventech.ru/pub/methods/met od-0024/ [in Russian]. Lyashenko, V.I., & Vyshnevskyi, O.S. (2018). Digital modernization of the Ukrainian economy as an opportunity for breakthro- ugh development. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukra- ine [in Ukrainian]. Madykh, A.A., Okhten, O.O., & Dasiv, A.F. (2018). Modeling of the factor of produc- tion digitalization in the process of smart industry formation (on the example of the processing industry of Germany): scien- tific and analytical report. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]. Moldabekov, M.M., Eremin, D.I., & Alieva, B.K. (2010). System design of space technolo- gy. Proceedings of the II International Sci- entific and Practical Conference Applied Scientific Research-2010 (pp. 43-49). Pra- ha, Czech [in Russian]. PLM Ural. (2019). Multidisciplinary engineer- ing analysis based on ANSYS solutions. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 86 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) Retrieved from https://www.plm-ural.ru/ resheniya/mnogodisciplinarnyy-inzhener nyy-analiz-na-baze-resheniy-ansys [in Russian]. Sichkarenko, K.O. (2015). Network organiza- tion of innovation: scientific report. Kyiv: State Organization “Institute of Econo- mics and Forecasting of the National Aca- demy of Sciences of Ukraine” [in Ukrai- nian]. Sushchenko, O.A., & Buzdakov, L.M. (2011). Development of business structures’ net- work interactional forms management. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrob- nytstva, 3 (39), pp. 52-56 [in Ukrainian]. Tymoshenko, O.V. (2019). The problems and threats of the fourth industrial revolution: consequences for Ukraine. Business In- form, 2, pp. 21-29. doi: http://doi.org/10. 32983/2222-4459-2019-2-21-29 [in Ukra- inian]. Khytra, O.V. (2010). Synergetic principles of network structures in international busi- ness. Herald of Ternopil National Econo- mic University, 5-1, pp. 256-268 [in Ukra- inian]. Chekina, V.D., & Kniaziev, S.I. (2019). The big data and analytics effect analysis on the real and public sectors of economy and the problems of their assessment by statis- tical methods. Economy of industry, 1 (85), pp. 51-64. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2019.01.051 [in Ukrainian]. Aine, A., Björkroth, T., & Koponen, A. (2019). Horizontal information exchange and innovation in the platform economy – a need to rethink? European Competition Journal, 15 (2-3), pp. 347-371. doi: http://doi.org/10.1080/17441056.2019.168 7187 Cheikhrouhou, N., Pouly, M., Huber, C., & Choudhary, A. (2011). An empirical study on human and information technology aspects in collaborative enterprise networks. Journal of Universal Computer Science, 17 (2), pp. 203-223. Chryssolouris, G., Mavrikios, D., Peppas, M., Xanthakis, E., & Smparounis, K. (2009). A web and virtual reality-based platform for collaborative product review and customisation. Collaborative Design and Planning for Digital Manufacturing. Wang, L. & Nee, A.Y.C (Eds.). Springer- Verlag London Limited. Cornell University, INSEAD, WIPO (2019). The Global Innovation Index 2019: Creating healthy lives – the future of medical innovation. Ithaca, Fontainebleau, and Geneva. Ebrahim, N.A., Ahmed, S., & Taha, Z. (2010). SMEs; virtual research and development (R&D) teams and new product deve- lopment: a literature review. International Journal of the Physical Sciences, 5 (7), pp. 916-930. François, J.P., Favre, F., & Negassi, S. (2002). Competence and organization: two drivers of innovation. Economics of Innovation and New Technology, 11 (3), pp. 249-270. doi: http://doi.org/10.1080/10438590210 906 Geissbauer, R., Lubben, E., Schrauf, S., & Pillsbury, S. (2018). Digital Champions. How industry leaders build integrated operations ecosystems to deliver end-to- end customer solutions. Pricewaterhouse Coopers. Ghobakhloo, M. (2019). Determinants of in- formation and digital technology imple- mentation for smart manufacturing. Inter- national Journal of Production Research. doi: http://doi.org/10.1080/00207543.2019. 1630775 Huggins, R. (2011). The growth of know- ledge-intensive business services: innova- tion, markets and networks. European Planning Studies, 19 (8), pp. 1459-1480. doi: http://doi.org/10.1080/09654313.2011. 586172 Іndustrіe 4.0 Workіng Group (2013). Recom- mendations for implementing the strategic initiative Industrie 4.0. Kattel, R., Lember, V., & Tõnurist, P. (2019). Collaborative innovation and human- machine networks. Public Management Review. doi: http://doi.org/10.1080/1471 9037.2019.1645873 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 87 2020, № 4 (92) Khalid, J., Ram, B.R., Soliman, M., Ali, A.J., Khaleel, M., & Islam, M.S. (2018). Promising digital university: a pivotal need for higher education transformation. International Journal of Management in Education, 12 (3), pp. 264-275. Melnyk, L., Kubatko, O., Dehtyarova, I., Mat- senko, O., & Rozhko, O. (2019). The ef- fect of industrial revolutions on the trans- formation of social and economic systems. Problems and Perspectives in Manage- ment, 17 (4), pp. 381-391. doi: http://doi.org/ 10.21511/ppm.17(4).2019.31 Morrar, R., Arman, H., & Mousa, S. (2017). The Fourth Industrial Revolution (Industry 4.0): a social innovation perspective. Technology Innovation Management Re- view, 7 (11), pp. 12-20. doi: http://doi.org/ 10.22215/timreview/1117 OECD (2018). OECD Science, Technology and Innovation Outlook 2018: Adapting to Technological and Societal Disruption. OECD Publishing, Paris. doi: http://doi.org/ 10.1787/sti_in_outlook-2018-en Omelyanenko, V., & Volodin, D. (2017). Nanoinformatics application framework for R&D and industrial analisys. doi: http://doi.org/10.1109/NAP.2017.8190183 Pidorycheva, I., Shevtsova, H., Antonyuk, V., Shvets, N., & Pchelynska, H. (2020). A conceptual framework for developing of regional innovation ecosystems. European Journal of Sustainable Development, 9 (3), pp. 626-640. doi: https://doi.org/10. 14207/ejsd.2020.v9n3p626 Portulans Institute. (2019). The Network Rea- diness Index 2019: Towards a Future- Ready Society. In S. Dutta & B. Lanvin (Eds). Washington D.C., USA. Prokopenko, O., Eremenko, Yu., & Omelya- nenko, V. (2014). Role of international factor in innovation ecosystem formation. Economic Annals-XXI, 3-4 (2), pp. 4-7. Prokopenko, O., Kudrina, O., & Omelyanen- ko, V. (2019). ICT support of higher education institutions participation in in- novation networks. CEUR Workshop Proceedings, 2387, pp. 466-471. Prokopenko, O., Omelyanenko, V., Ponoma- renko, T., & Olshanska, O. (2019). Inno- vation networks effects simulation models. Periodicals of Engineering and Natural Sciences, 7 (2), pp. 752-762. doi: http://doi.org/10.21533/pen.v7i2.574 Quattrociocchi, B., Calabrese, M., Hysa, X., & Wankowicz, E. (2017). Technology and innovation for networks. Journal of Orga- nisational Transformation & Social Chan- ge, 14 (1), pp. 4-20. doi: http://doi.org/ 10.1080/14779633.2017.1291146 Rayna, T., & Striukova, L. (2016). 360° busi- ness model innovation: toward an integra- ted view of business model innovation. Research-Technology Management, 59 (3), pp. 21-28. doi: http://doi.org/10.1080/089 56308.2016.1161401 Santoleri, P. (2015). Diversity and intensity of information and communication techno- logies use and product innovation: evi- dence from Chilean micro-data. Econo- mics of Innovation and New Technology, 24 (6), pp. 550-568. doi: http://doi.org/10. 1080/10438599.2014.946313 Shen, W. (1999). Virtual organization in col- laborative design and manufacturing system. Proceedings of the 4th Interna- tional Workshop on CSCW in Design (pp. 177-184). Compiegne, France. Tashkova, M. (2016). Big data – the new chal- lenge facing business. Economic Herald of the Donbass, 4 (46), pp. 164-167. Tirto, T., Ossik, Y., & Omelyanenko, V. (2020). ICT support for Industry 4.0 inno- vation networks: education and technology transfer issues. Lecture Notes in Mechanical Engineering. Springer, Cham. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-223 65-6_36 UNCTAD (2017). Information Economy Report 2017: Digitalization, Trade and Development. United Nations publication, E.17.II.D.8. New York, Geneva. World Economic Forum. (2019). The Global Competitiveness Report 2019. K. Schwab (Ed.). Geneva. Xue, D., & Yang, H.A. (2004). Сoncurrent engineering-oriented design database –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 88 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) representation model. Computer-Aided Design, 36 (10), pp. 947-965. Yang, Ch., Huang, Q., Li, Zh., Liu, K., & Hu, F. (2017). Big Data and cloud computing: innovation opportunities and challenges. International Journal of Digital Earth, 10 (1), pp. 13-53. doi: http://doi.org/10. 1080/17538947.2016.1239771 Zhang, L., Cao, Zh., Chen, G. & Wang, Zh. (2019). A study of China’s inter-city net- works for innovation cooperation within software and service firms. Eurasian Geo- graphy and Economics, 60 (5), pp. 582- 615. doi: http://doi.org/10.1080/15387216. 2019.1695644 Анна Зиевна Шевцова, д-р экон. наук, доцент E-maіl: shevtsova_hanna@nas.gov.ua http://orcіd.org/0000-0003-3960-5296; Виталий Анатолиевич Омельяненко, канд. экон. наук, доцент Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-maіl: omvіtalіy@gmaіl.com https://orcіd.org/0000-0003-0713-1444; Ольга Владимировна Прокопенко, д-р экон. наук, профессор Таллиннский технологический университет Ehіtajate tee, 5, г. Таллинн, 12616, Эстония Инновационный университет Коллегиум Мазовия ул. Соколовская, 161, г. Седльце, 08-110, Польша E-maіl: olha.prokopenko@taltech.ee http://orcіd.org/0000-0003-1362-478X КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ ЦИФРОВИЗАЦИИ ИННОВАЦИОННЫХ СЕТЕЙ Актуальность темы исследования обусловлена необходимостью решения задачи раз- работки концептуальных вопросов управления цифровыми трансформациями в контексте инновационных трендов с учетом всеобъемлющего влияния и масштабных перспектив процессов цифровизации. Статья посвящена анализу цифровых аспектов инновационной политики, в частности на основе использования международных рейтингов, определению особенностей постро- ения цифрового компонента инновационных сетей и углублению научно-методических подходов к цифровому сопровождению инновационных процессов. Представлен обзор современных научно-методических подходов к определению вли- яния цифровой трансформации на инновационный процесс. Цифровая трансформация мо- жет рассматриваться как фактор доступа к информации и новым возможностям, которые могут улучшить технологический потенциал. Для оценки влияния цифровизации на разви- тие инновационных процессов использованы данные Глобального индекса инноваций (Global Іnnovatіon Іndex) и Индекса развития ІКТ (ІCT Development Іndex). По результатам расчетов получены значимые оценки положительной корреляции с ключевыми составля- ющими инновационной системы и уровнем развития кластеров. Определено маркетинговое, коммуникационное, инфраструктурное, международное измерение цифровизации инновационных процессов. Показано, что возрастающая доступ- ность ИКТ обусловливает необходимость своевременно переосмыслить много процессов в инновационной сфере. На основе мирового опыта аргументирована роль университетов, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 89 2020, № 4 (92) которые должны взять на себя весомую часть ответственности за формирование нового технологического уклада посредством повышения качества исследований и внедрения их результатов в реальную экономику в рамках сетей типа S2B-B2S (Scіence-to-Busіness – Busіness-to-Scіence). Обосновано, что комплексный подход к созданию цифровых инновационных эко- систем требует изучения как институтов, так и участников, сетей их взаимодействия, спе- цифики среды, ресурсов, технологии и т.п. Роль ИКТ в развитии инновационных сетей предложено рассматривать на основе объединения таких современных подходов к разра- ботке инноваций, как мультидисциплинарный инженерный анализ, методология системно- го проектирования и методология параллельного инжиниринга. Углубление научно-методических подходов к цифровому сопровождению инноваци- онных процессов позволило определить другие перспективные направления цифровизации инновационных процессов, например в рамках деятельности органов государственной вла- сти, которые обеспечивают внедрение технологий электронного управления. Ключевые слова: цифровизация, инновационное развитие, инновационные сети, ин- формационно-коммуникационные технологии, виртуальная инновационная структура. JEL: M15, O31, O32 Hanna Z. Shevtsova, Doctor in Economics, Associate Professor E-maіl: shevtsova_hanna@nas.gov.ua http://orcіd.org/0000-0003-3960-5296; Vitaliy A. Omelyanenko, PhD in Economics, Associate Professor Institute of Industrial Economics of National Academy of Sciences of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, M. Kapnist str., 2 E-maіl: omvіtalіy@gmaіl.com https://orcіd.org/0000-0003-0713-1444; Olha V. Prokopenko, Doctor in Economics, Professor Tallinn University of Technology Ehіtajate tee, 5, Tallinn, 12616, Estonia Collegium Mazovia Innovative University Sokolovskaya str., 161, Sedlce, 08-110, Poland E-maіl: olha.prokopenko@taltech.ee http://orcіd.org/0000-0003-1362-478X CONCEPTUAL ISSUES OF INNOVATION NETWORKS DIGITALIZATION The relevance of the research topic is due to the need to solve the problem of developing conceptual issues of digital transformation management in the context of innovation trends, taking into account the overarching impact and large-scale prospects of digitalization processes. The paper deals with the analysis of the digital aspects of innovation policy, in particular, based on the use of international rankings, the definition of features of building the digital compo- nent of innovation networks and the deepening of scientific and methodological approaches to digital support of innovation processes. An overview of modern scientific and methodological approaches to defining the impact of digital transformation on innovation process is presented. Digital transformation can be seen as a factor in access to information and new opportunities that can improve technological capabilities. To assess the impact of digitalization on the development of innovation processes, the data of the Global Innovation Index and the ICT Development Index were used. Based on results of calcula- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 90 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 4 (92) tions, significant values of the positive correlation with the key components of the innovation sys- tem and the level of cluster development were obtained. The study identifies marketing, communication, infrastructural, international dimensions of digitalization of innovation processes. It is shown that the increasing availability of ICTs necessi- tates a timely rethinking of many processes in the innovation sphere. On the basis of world expe- rience, the role of universities has been substantiated, which should take on a significant part of the responsibility for the formation of a new technological order through improving the quality of researches and their results’ introduction into the real economy within the framework of S2B-B2S networks (Scіence-to-Busіness – Busіness-to-Scіence). As a result of the study, the conclusion is substantiated that an integrated approach to the creation of digital innovation ecosystems requires the study of both institutions and participants, their interaction networks, the specifics of the environment, resources, technologies, etc. It is pro- posed to consider the role of ICTs in the development of innovation networks on the basis of combining such modern approaches to the development of innovations, in particular – multidisci- plinary engineering analysis, system design methodology and parallel engineering methodology. The analysis and deepening of scientific and methodological approaches to the digital sup- port of innovation processes made it possible to identify other promising areas of digitalization of innovation processes, for example, within the framework of the activities of public authorities that ensure the introduction of electronic government technologies. Keywords: digitalization, innovation development, innovation networks, information and communication technologies, virtual innovation structure. JEL: M15, O31, O32 Формат цитування: Шевцова Г. З., Омельяненко В. А., Прокопенко О. В. (2020). Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж. Економіка промисловості. № 4 (92). С. 67-90. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2020.04.067 Shevtsova, H. Z., Omelyanenko, V. A., & Prokopenko, O. V. (2020). Conceptual issues of innovation networks digitalization. Econ. promisl., 4 (92), рр. 67-90. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.04.067 Надійшла до редакції 28.10.2020 р.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-173183
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-109Х
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:16:40Z
publishDate 2020
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Шевцова, Г.З.
Омельяненко, В.А.
Прокопенко, О.В.
2020-11-25T14:46:28Z
2020-11-25T14:46:28Z
2020
Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж / Г.З. Шевцова, В.А. Омельяненко, О.В. Прокопенко // Економіка промисловості. — 2020. — № 4 (92). — С. 67–90. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.
1562-109Х
DOI: doi.org/10.15407/econindustry2020.04.067
JEL: M15, O31, O32
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173183
330.341.1:004
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вирішення завдання опрацювання концептуальних питань управління цифровими трансформаціями в контексті інноваційних трендів з огляду на всеосяжний вплив і масштабні перспективи процесів цифровізації.Статтю присвячено аналізу цифрових аспектів інноваційної політики, зокрема на основі використання міжнародних рейтингів, визначення особливостей побудови цифрового компоненту інноваційних мереж і поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу інноваційних процесів.Подано огляд сучасних науково-методичних підходів до визначення впливу цифрової трансформації на інноваційний процес. Цифрова трансформація може розглядатися як чинник доступу до інформації та нових можливостей, що можуть поліпшити технологічний потенціал. Для оцінки впливу цифровізації на розвиток інноваційних процесів використано дані Глобального індексу інновацій (Global Innovation Index) та Індексу розвитку ІКТ (ICT Development Index). За результатами розрахунків одержано значущі оцінки позитивної кореляції з ключовими складовими інноваційної системи та рівнем розвитку кластерів.Визначено маркетинговий, комунікаційний, інфраструктурний, міжнародний виміри цифровізації інноваційних процесів. Доведено, що зростаюча доступність ІКТ обумовлює необхідність своєчасно переосмислити багато процесів в інноваційній сфері. На основі світового досвіду аргументовано роль університетів, які повинні взяти на себе вагому частку відповідальності за формування нового технологічного укладу через підвищення якості досліджень й упровадження їх результатів у реальну економіку в рамках мереж типу S2B-B2S (Science-to-Business - Business-to-Science).Обґрунтовано, що комплексний підхід до створення цифрових інноваційних екосистем потребує вивчення як інститутів, так і учасників, мереж їх взаємодії, специфіку середовища, ресурси, технології тощо. Роль ІКТ у розвитку інноваційних мереж запропоновано розглядати на основі поєднання таких сучасних підходів до розробки інновацій: багатодисциплінарний інженерний аналіз, методологія системного проєктування та методологія паралельного інжинірингу.Поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу інноваційних процесів дозволило визначити інші перспективні напрями цифровізації інноваційних процесів, наприклад у рамках діяльності органів державної влади, що забезпечують упровадження технологій електронного врядування.
Актуальность темы исследования обусловлена необходимостью решения задачи разработки концептуальных вопросов управления цифровыми трансформациями в контексте инновационных трендов с учетом всеобъемлющего влияния и масштабных перспектив процессов цифровизации.Статья посвящена анализу цифровых аспектов инновационной политики, в частности на основе использования международных рейтингов, определению особенностейпостроения цифрового компонента инновационных сетей и углублению научно-методических подходов к цифровому сопровождению инновационных процессов.Представлен обзор современных научно-методических подходов к определению влияния цифровой трансформации на инновационный процесс. Цифровая трансформация может рассматриваться как фактор доступа к информации и новым возможностям, которые могут улучшить технологический потенциал. Для оценки влияния цифровизации на развитие инновационных процессов использованы данные Глобального индекса инноваций (Global Іnnovatіon Іndex) и Индекса развития ІКТ (ІCT Development Іndex). По результатам расчетов получены значимые оценки положительной корреляции с ключевыми составляющими инновационной системы и уровнем развития кластеров.Определено маркетинговое, коммуникационное, инфраструктурное, международное измерение цифровизации инновационных процессов. Показано, что возрастающая доступность ИКТ обусловливает необходимость своевременно переосмыслить много процессов в инновационной сфере. На основе мирового опыта аргументирована роль университетов, которые должны взять на себя весомую часть ответственности за формирование нового технологического уклада посредством повышения качества исследований и внедрения их результатов в реальную экономику в рамках сетей типа S2B- B2S (Scіence-to-Busіness - Busіness-to-Scіence).Обосновано, что комплексный подход к созданию цифровых инновационных экосистем требует изучения как институтов, так и участников, сетей их взаимодействия, специфики среды, ресурсов, технологии и т.п. Роль ИКТ в развитии инновационных сетей предложено рассматривать на основе объединения таких современных подходов к разработке инноваций, как мультидисциплинарный инженерный анализ, методология системного проектирования и методология параллельного инжиниринга.Углубление научно-методических подходов к цифровому сопровождению инновационных процессов позволило определить другие перспективные направления цифровизации инновационных процессов, например в рамках деятельности органов государственной власти, которые обеспечивают внедрение технологий электронного управления.
The relevance of the research topic is due to the need to solve the problem of developing conceptual issues of digital transformation management in the context of innovation trends, taking into account the overarching impact and large-scale prospects of digitalization processes.The paper deals with the analysis of the digital aspects of innovation policy, in particular, based on the use of international rankings, the definition of features of building the digital component of innovation networks and the deepening of scientific and methodological approaches to digital support of innovation processes.An overview of modern scientific and methodological approaches to defining the impact of digital transformation on innovation process is presented. Digital transformation can be seen as a factor in access to information and new opportunities that can improve technological capabilities. To assess the impact of digitalization on the development of innovation processes, the data of the Global Innovation Index and the ICT Development Index were used. Based on results of calculations, significant values of the positive correlation with the key components of the innovation system and the level of cluster development were obtained.The study identifies marketing, communication, infrastructural, international dimensions of digitalization of innovation processes. It is shown that the increasing availability of ICTs necessitates a timely rethinking of many processes in the innovation sphere. On the basis of world experience, the role of universities has been substantiated, which should take on a significant part of the responsibility for the formation of a new technological order through improving the quality of researches and their results’ introduction into the real economy within the framework of S2B- B2S networks (Scіence-to-Busіness - Busіness-to-Scіence).As a result of the study, the conclusion is substantiated that an integrated approach to the creation of digital innovation ecosystems requires the study of both institutions and participants, their interaction networks, the specifics of the environment, resources, technologies, etc. It is proposed to consider the role of ICTs in the development of innovation networks on the basis of combining such modern approaches to the development of innovations, in particular - multidisciplinary engineering analysis, system design methodology and parallel engineering methodology.The analysis and deepening of scientific and methodological approaches to the digital support of innovation processes made it possible to identify other promising areas of digitalization of innovation processes, for example, within the framework of the activities of public authorities that ensure the introduction of electronic government technologies.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економіка промисловості
Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж
Концептуальные вопросы цифровизации инновационных сетей
Conceptual issues of innovation networks digitalization
Article
published earlier
spellingShingle Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж
Шевцова, Г.З.
Омельяненко, В.А.
Прокопенко, О.В.
Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
title Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж
title_alt Концептуальные вопросы цифровизации инновационных сетей
Conceptual issues of innovation networks digitalization
title_full Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж
title_fullStr Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж
title_full_unstemmed Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж
title_short Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж
title_sort концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж
topic Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
topic_facet Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173183
work_keys_str_mv AT ševcovagz konceptualʹnípitannâcifrovízacííínnovacíinihmerež
AT omelʹânenkova konceptualʹnípitannâcifrovízacííínnovacíinihmerež
AT prokopenkoov konceptualʹnípitannâcifrovízacííínnovacíinihmerež
AT ševcovagz konceptualʹnyevoprosycifrovizaciiinnovacionnyhsetei
AT omelʹânenkova konceptualʹnyevoprosycifrovizaciiinnovacionnyhsetei
AT prokopenkoov konceptualʹnyevoprosycifrovizaciiinnovacionnyhsetei
AT ševcovagz conceptualissuesofinnovationnetworksdigitalization
AT omelʹânenkova conceptualissuesofinnovationnetworksdigitalization
AT prokopenkoov conceptualissuesofinnovationnetworksdigitalization

Similar Items