Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом

Вперше (за даними вивчення Юліївського нафтогазоконденсатного родовища Дніпровсько-Донецької западини) розглянута фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі, що включає базальні шари осадового чохла і верхню кромку докембрійського кристалічного фундаменту. Вс...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Доповіді НАН України
Date:2020
Main Author: Лукін, О.Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173203
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом / О.Ю. Лукін // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 9. — С. 47-52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859474391190994944
author Лукін, О.Ю.
author_facet Лукін, О.Ю.
citation_txt Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом / О.Ю. Лукін // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 9. — С. 47-52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Доповіді НАН України
description Вперше (за даними вивчення Юліївського нафтогазоконденсатного родовища Дніпровсько-Донецької западини) розглянута фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі, що включає базальні шари осадового чохла і верхню кромку докембрійського кристалічного фундаменту. Встановлена важлива роль цього комплексного (суперпозиція геотермодинамічного — геохімічного — мікробіогенного) бар'єру в процесах нафтидогенезу–нафтогазонакопичення. The phase and isotope-geochemical hydrocarbon differentiations within the border interval including basal layers of a sedimentary cover and the upper edge of the Precambrian crystalline basement have been considered for first time (by the data of studies of the Yulievskoe oil-gas condensate field, Dnieper-Donets depression). The important role of this combined barrier (superposition of the geothermodynamic — geochemical — microbiogenic ores) in the processes of naphtidogenesis and oil-gas accumulation has been established.
first_indexed 2025-11-24T11:24:24Z
format Article
fulltext 47 ОПОВІДІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 9: 47—52 Ц и т у в а н н я: Лукін О.Ю. Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 9. С. 47—52. https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.09.047 Кристалічний фундамент (КФ) являється не просто структурно-тектонічною ос новою осадового (точніше — стратисферного) басейну, але й ключовим фактором перетворення його в нафтогазоносний басейн (НГБ). Причому діє цей фактор як опосередковано (гли- бини занурення та геотермобаричний, гідрогеологічний ре жими, тектоніка та формації, ка- тагенетична зональність тощо), так і напряму. Здійс нюється це різними шляхами і “меха- нізмами”. По-перше, якщо не обмежувати (у відповідності з канонами осадово-міграцій ної тео- рії — досі ще парадигми нафтогазової геології) НГБ границями осадового басейну і виз- навати ту чи іншу роль висхідних потоків (супер)глибинних флюїдів в нафтидогенезі та нафтогазонакопиченні, то найважливішу роль в цьому відношенні відіграють перколяційні властивості КФ, його петротектоніка і петрофізика. По-друге, з КФ пов’язані автономні вуглеводнево-генеруючі системи. У від по відності з геосинергетичною концепцією нафтидогенезу [1] роль субстрата-мульти плікатора вико- нують різноманітні кристалічні породи з підвищеним вмістом вуг леводнів (ВВ) в газово- https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.09.047 УДК 553.98 О.Ю. Лукін, академік НАН України Український державний геологорозвідувальний інститут, Київ E-mail: chv_ukrdgri@ukr.net Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом Вперше (за даними вивчення Юліївського нафтогазоконденсатного родовища Дніпровсько-Донецької за- падини) розглянута фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі, що включає базальні шари осадового чохла і верхню кромку докембрійського кристалічного фундаменту. Встановлена важлива роль цього комплексного (суперпозиція геотермодинамічного — геохімічного — мікро- біогенного) бар’єру в процесах нафтидогенезу–нафтогазонакопичення. Ключові слова: вуглеводнева фазова диференціація, ізотопно-геохімічна диференціація, нафтогазовий потенціал кристалічного фундаменту. НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ 48 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 9 О.Ю. Лукін рідких включеннях, що, втім, далеко не вичерпує механізми генерації вуглеводнів в зонах активізації тектонічних порушень (сейсмофрикційні трибохімічні процеси, перколяційна взаємодія КФ з глибинними флюїдами) [1, 2]. Дія вказаних факторів перетворює КФ у потужне джерело вуглеводнів, що проявляється не тільки і не стільки у формуванні сучас- них зон нафтогазонакопичення, скільки у підживленні родовищ, що знаходяться у тривалій інтенсивній розробці. Яскравим прикладом у цьому відношенні є супергігантське Ромаш- кінське нафтове та інші родовища в межах Південно-Татарського виступу докембрійського кристалічного фундаменту (ДКФ) [3]. По-третє (якщо знову таки не керуватися канонами осадово-міграційної теорії, а при- пускати участь в нафтидогенезі глибинних енергетичних і геохімічних фак торів), погра- ничний інтервал, що включає базальні шари осадового чохла і верхи КФ та, зокрема, ДКФ є найважливішим для НГБ комплексним бар’єром, роль яко го в нафтогазонакопиченні практично не вивчена. Разом з тим, наявні дані дозво ля ють припускати, що саме з цим бар’єром (точніше, суперпозицією формаційного, петрофізичного, геотермодинамічного, флюїдодинамічного бар’єрів) пов’язані кардинальні конденсаційні та сепараційні процеси. У цьому сенсі особливий інтерес становлять дані з нафтогазоносності зони зчленування Дніпровсько-Донецького авлакогену з Воронезькою антеклізою. Відкриття тут групи ро- довищ з промисловою нафтогазоносністю ДКФ і залягаючих на ньому кам’яновугільних (на деяких площах — можливо і девонських) відкладів дозволило розглядати фазово-гео- хіміч ну та ізотопно-геохімічну диференціацію вуглеводнів в інтервалі, що включає, разом з осадовим чохлом, сегмент ДКФ. Це, незважаючи на невелику (~200 м) товщину розкриття фундаменту, має принципове значення для теорії нафтидогенезу—нафто газонакопичення. Родовища цієї (Хухринсько—Юліївсько—Гашинівсько—Євгенівської) зони характери- зуються широким фазово-геохімічним діапазоном (нафтові, вторинні газоконденсатні і первинно-газоконденсатні, а також гетерофазні поклади). На найбільшому з них — нафто- газоконденсатному Юліївському родовищі — в межах вказаного пограничного інтервалу вдалося встановити ознаки фазово- та ізотопно-геохімічної диференціації (рис. 1). До тріщинно-вториннопорових колекторів-метасоматитів в пластоподібних субгори- зонтальних зонах декомпресійного (зокрема, тектоно-кесонного) розущільнення ДКФ (рис. 2) приурочені первинні газоконденсатні поклади. Для них характерний аномально- важкий ізотопний склад вуглецю та водню, а значення δ34S (+0,8 ‰), близькі до метео- ритного стандарту (див. рис. 1), що свідчить на користь глибинного (мантійного) генезису (ізотопні аналізи вуглецю, водню та сірки нафт і конденсатів були виконані в колишньому Відділенні металогенії НАН України, аналітики Ф.І. Березовський, Ю.М. Деміхов). Ізотопні характеристики вуглецю та водню нафтових (δ13С –28,0 ‰, δD –121,0 ‰) та вторинно-газоконденсатних (δ13С –34,0‰, δD –125,0‰) покладів є типовими для осадо- вих НГБ [4, 5]. Що ж стосується ізотопного складу сірки нафт і вугле водневих конденсатів, то вони характеризуються широким діапазоном значень δ34S, як це характерно для рідких нафтидів осадової оболонки в цілому [6]. Сірка вто ринних газоконденсатів відзначається важким ізотопним складом (+8,5 ‰), тоді як нафта характеризується аномально низькими значеннями δ34S, що сягають у наф товому покладі базального пісковику кам’яновугільної осадової товщі –15,5 ‰ (див. рис. 1). Це узгоджується з присутністю рясної мікробіогенної піритизації на контакті базального пісковика та ДКФ (рис. 3). 49ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 9 Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом... Р ис . 1. Г ео ло гі чн ий р оз рі з Ю лі їв сь ко го н аф то га зо ко нд ен са тн ог о ро до ви щ а (з а В .П . К ло чк ом т а ін ., із з м ін ам и) з із от оп но -г ео хі м іч ни м и ха - ра кт ер ис ти ка м и рі зн их т ип ів н аф ти ді в: 1 — т ек то ні чн і п ор уш ен ня ; 2 — п іщ ан і к ол ек то ри ; 3 — к ри ст ал іч ні п ор од и до ке м бр ій сь ко го ф ун да м ен - ту ; 4 — в то ри нн і м ет ас ом ат ич ні к ол ек то ри в з он ах д ек ом пр ес ій но го р оз ущ іл ьн ен ня п ор ід ф ун да м ен ту ; 5 — п ер ви нн і г аз ок он де нс ат ні п ок ла ди ; 6 — в то ри нн і г аз ок он де нс ат ні п ок ла ди ; 7 — н аф то ві п ок ла ди 50 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 9 О.Ю. Лукін Таким чином, геологічний розріз Юліївського нафтогазоконденсатного родо вища ха- рактеризується певною зональністю нафтидогенезу. Незважаючи на те, що це лише неве- ликий фрагмент Дніпровсько-Донецького НГБ, тут чітко проявили ся вперше встановлені особливості фазово- та ізотопно-геохімічної диференціації вуглеводневих систем при пере- ході від ДКФ у осадовий чохол. Наведені дані свідчать про роль зони контакту осадових відкладів та порід фундамен- ту (мова йде саме про складнопобудовану 3D зону, а не про двомірну границю), яка конт- ролює конденсаційні і сепараційні процеси в висхідних потоках (супер)глибинних флюїдів при взаємодії зі складною системою різних (формаційних, геохімічних, геотермодинаміч- них) бар’єрів. Особливу нафтогенеруючу роль при цьому відіграють мікробіогенні бар’єри, що виникають в базальних шарах осадово го чохла при оптимальних пластових температурах (до 150 °С) в умовах інверсій ної гідрогеологічної зо- нальності. Що ж стосується більш глибокого (по- над 6—8 км) занурення, то на відповідній вказаній границі не розкритих за даними буріння бар’єрах Рис. 2. Різний ступінь метасоматичного заміщення кристалічних порід (сірі біотитові граніти і гранодіо- рити) пористими метасоматитами-аргілізітами цеоліт-каолініт-смектитового складу з ажурною будовою і натічними утвореннями. Св. 8-Юліївська, інт. 3704—3714 м (скануючий електронний мікроскоп JEOL) Рис. 3. Мікробіогенна піритизація на контакті базального пісковику з фундаментом. Св. 1-Юліївська, інт. 3507—3517 м (растровий електронний мікроскоп REM-106) 51ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 9 Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом... відбувається формування первинно-газоконденсатних систем. Про участь в цих нафтидогене- руючих процесах істотно відновлених безкисневих полікомпонентних (які складаються з Н2, СН4, Не, N2 і S) флюїдів [7], насичених кластерами різноманітних ме талів, свідчать ре- зультати вивчення ін’єкцій по тріщинах природного фрекінга аномальної за геохімічними особливостями і мінеральним складом темноколірної пелітоморфної полімінеральної речо- вини [8], дисперсних самород но-металевих часток та мікросферул різноманітного хімічного складу [9, 10]. Всебічне вивчення вказаних процесів в пограничній зоні, що включає базальні шари осадового чохла та нерівномірно розущільнені кристалічні породи верхньої кромки граніт- ного шару (у розумінні М.Г. Леонова) і, зокрема, ДКФ, слід розгля дати як одне з важливі- ших напрямків нафтогазогеологічних досліджень. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Лукин А.Е. О происхождении нефти и газа (геосинергетическая концепция природных углеводород- но-генерирующих систем). Геол. журн. 1999. № 1. С. 30—42. 2. Докембрий Восточно-Европейской платформы: Геология и нефтегазоносность. Санкт-Петербург, ВНИГРИ, 2002. 391 с. 3. Муслимов Р.Х. Потенциал фундамента нефтегазоносных бассейнов в пополнении резервов УВ-сырья в ХХІ веке. Материалы междунар. науч.-практ. конференции по проблеме нефтегазоносности крис- таллического фундамента осадочных бассейнов. Казань, 2001. С. 61—64. 4. Галимов Э.М. Изотопы углерода в нефтегазовой геологии. Москва: Недра, 1973. 382 с. 5. Лукин А.Е. О геодинамических обусловленных различиях в изотопном составе водорода нефтей и конденсатов нефтегазоносных регионов Украины. Докл. РАН. 1999. 369, № 3. С. 351—353. 6. Панкина Р.Г. Геохимия изотопов серы нефтей и органического вещества. Москва: Недра, 1978. 248 с. 7. Летников Ф.А., Дорогокупец П.И. К вопросу о роли суперглубинных флюидных систем земного ядра в эндогенных геологических процессах. Докл. РАН. 2001. 378, № 4. С. 535—537. 8. Лукин А.Е. Инъекции глубинного углеводородно-полиминерального вещества в глубокозалегающих породах нефтегазоносных бассейнов: природа, прикладное и гносеологическое значение. Геол. журн. 2000. № 2. С. 7—21. 9. Лукин А.Е. Самородно-металлические микро- и нановключения в формациях нефтегазоносных бас- сейнов — трассеры суперглубинных флюидов. Геофиз. журн. 2009. 31, № 2. С. 61—92. 10. Лукин А.Е. Минеральные сферулы — индикаторы специфического флюидного режима рудообразо- вания и нафтидогенеза. Геофиз. журн. 2013. 35, № 6. С. 10—53. Надійшло до редакції 24.06.2020 REFERENCES 1. Lukin, A. E. (1999). On genesis of oil and gas (geosynergetic conception of natural hydrocarbon-generating systems). Geol. J., No. 1, pp. 30-42 (in Russian). 2. Precambrian of the Eastern-European platform: Geology and petroleum potential. (2002). St. Petersburg, VNIGRI (in Russian). 3. Muslimov, R. Kh. (2001). Potential of basement of petroleum basins in refueling of HC-reserves in XXI century. Materials of international scientific-practical conference on the petroliferous potential of crys- talline basement of sedimentary basins. Kazan, pp. 61-64 (in Russian). 4. Galimov, E. M. (1973). Carbon isotopes in petroleum geology. Moscow: Nedra (in Russian). 5. Lukin, A. E. (1999). On geodynamic-caused distinctions in hydrogen isotope composition of oils and hydro- carbon condensates of Ukrainian petroliferous regions. Dokl. RAN, 369, No. 3, pp. 351-353 (in Russian). 6. Pankina, R. G. (1978). Geochemistry of sulfur isotopes of oils and organic matter. Moscow: Nedra (in Rus sian). 52 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 9 О.Ю. Лукін 7. Letnikov, F. A. & Dorogokypets, P. I. (2001). On the question about the role of superdeep fluid systems of the Earth core in endogenic geological processes. Dokl. RAN, 378, No. 4, pp. 535-537 (in Russian). 8. Lukin, A. E. (2000). Injections of deep hydrocarbon-polymineral matter in deep-lying rocks of petro- liferous basins: nature, applied and gnoseologic meaning. Geol. J.,No. 2, pp. 7-21 (in Russian). 9. Lukin, A. E. (2009). Native-metallic micro- and nanoinclusions in formations of petroleum basins — tracers of superdeep fluids. Geophys. J., 31, No. 2, pp. 61-92 (in Russian). 10. Lukin, A. E. (2013). Mineral spherules — indicators of specific fluid regime of ore formation and naftido ge- nesis. Geophys. J., 35, No. 6, pp. 10-53 (in Russian). Received 24.06.2020 A.E. Lukin Ukrainian State Geological Research Institute, Kyiv E-mail: chv_ukrdgri@ukr.net PHASE AND ISOTOPE-GEOCHEMICAL HYDROCARBON DIFFERENTIATIONS WITHIN THE BORDER INTERVAL BETWEEN A SEDIMENTARY COVER AND THE PRECAMBRIAN CRYSTALLINE BASEMENT The phase and isotope-geochemical hydrocarbon differentiations within the border interval including basal layers of a sedimentary cover and the upper edge of the Precambrian crystalline basement have been considered for first time (by the data of studies of the Yulievskoe oil-gas condensate field, Dnieper-Donets depression). The important role of this combined barrier (superposition of the geothermodynamic — geochemical — microbiogenic ores) in the processes of naphtidogenesis and oil-gas accumulation has been established. Keywords: hydrocarbon phase differentiation, isotope-geochemical differentiation, petroleum potential of the crystalline basement.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-173203
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1025-6415
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T11:24:24Z
publishDate 2020
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Лукін, О.Ю.
2020-11-25T16:42:07Z
2020-11-25T16:42:07Z
2020
Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом / О.Ю. Лукін // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 9. — С. 47-52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
1025-6415
DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2020.09.047
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173203
553.98
Вперше (за даними вивчення Юліївського нафтогазоконденсатного родовища Дніпровсько-Донецької западини) розглянута фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі, що включає базальні шари осадового чохла і верхню кромку докембрійського кристалічного фундаменту. Встановлена важлива роль цього комплексного (суперпозиція геотермодинамічного — геохімічного — мікробіогенного) бар'єру в процесах нафтидогенезу–нафтогазонакопичення.
The phase and isotope-geochemical hydrocarbon differentiations within the border interval including basal layers of a sedimentary cover and the upper edge of the Precambrian crystalline basement have been considered for first time (by the data of studies of the Yulievskoe oil-gas condensate field, Dnieper-Donets depression). The important role of this combined barrier (superposition of the geothermodynamic — geochemical — microbiogenic ores) in the processes of naphtidogenesis and oil-gas accumulation has been established.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Доповіді НАН України
Науки про Землю
Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом
Phase and isotope-geochemical hydrocarbon differentiations within the border interval bet ween a sedimentary cover and the Precambrian crystalline basement
Article
published earlier
spellingShingle Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом
Лукін, О.Ю.
Науки про Землю
title Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом
title_alt Phase and isotope-geochemical hydrocarbon differentiations within the border interval bet ween a sedimentary cover and the Precambrian crystalline basement
title_full Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом
title_fullStr Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом
title_full_unstemmed Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом
title_short Фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом
title_sort фазова та ізотопно-геохімічна вуглеводнева диференціація в пограничному інтервалі між осадовим чохлом і докембрійським кристалічним фундаментом
topic Науки про Землю
topic_facet Науки про Землю
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173203
work_keys_str_mv AT lukínoû fazovataízotopnogeohímíčnavuglevodnevadiferencíacíâvpograničnomuíntervalímížosadovimčohlomídokembríisʹkimkristalíčnimfundamentom
AT lukínoû phaseandisotopegeochemicalhydrocarbondifferentiationswithintheborderintervalbetweenasedimentarycoverandtheprecambriancrystallinebasement