Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського

Мета статті – оприлюднення оригінального тексту автобіографії українського археолога, нумізмата та музейника Валентина Шугаєвського (1884–1966), який тривалий час працював на Чернігівщині. Вона відображає життєвий шлях та науковий доробок науковця з 1884 р. до кінця 30-х рр. ХХ ст. Валентин Шугаєвс...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Сiверянський літопис
Date:	2020
Main Author:	Блакитний, М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
Subjects:	Мовою документів
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173240
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського / М. Блакитний // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 87-93. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-173240
record_format	dspace
spelling	Блакитний, М. 2020-11-27T17:01:18Z 2020-11-27T17:01:18Z 2020 Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського / М. Блакитний // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 87-93. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4018412 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173240 94 (477) Мета статті – оприлюднення оригінального тексту автобіографії українського археолога, нумізмата та музейника Валентина Шугаєвського (1884–1966), який тривалий час працював на Чернігівщині. Вона відображає життєвий шлях та науковий доробок науковця з 1884 р. до кінця 30-х рр. ХХ ст. Валентин Шугаєвський був першим керівником музейного «монополіста» Чернігова – Чернігівського державного музею (нині – Чернігівський історичний музей ім. В. В. Тарновського), першим головою Комітету охорони пам'яток старовини і мистецтва Чернігівщини, одним з перших дослідників археологічних комплексів біля сіл Шестовиця та Виповзів, автором першої монографії з історії грошового обігу на українських землях у ХVІІ ст. Він брав активну участь у створенні Глухівського, Конотопського, Новгород-Сіверського, Сосницького та Остерського музеїв, досліджував та вивчав нумізматичні колекції Одеського історико-археологічного, Харківського археологічного, Полтавського, Дніпропетровського, Вінницького, Маріупольського та Ялтинського музеїв. Валентин Андрійович народився у родині чернігівського адвоката Андрія Степановича Шугаєвського, дід – протоієрей Стефан Васильович Шугаєвський – був настоятелем П'ятницької церкви Чернігова (з 1839 по 1898 рр.). Родина мала садибу, розташовану на розі Воздвиженської та Мстиславської вулиць. В. Шугаєвський був чи не єдиним фахівцем на Чернігівщині з археології, нумізматики і музейної справи, який мав відповідну освіту та досвід роботи (закінчив Археологічний інститут у Санкт-Петербурзі). Наукова новизна полягає в тому, що вперше оприлюднено текст автобіографії Валентина Шугаєвського. Остання зберігається у родинному архіві у США. Документ подає біографічні дані і огляд наукової діяльності В. Шугаєвського з 1884 по 1938 рр. Висновки. Автобіографія допомагає встановити маловідомі сторінки життя і діяльності В. Шугаєвського, особливо у 20–30-і рр. ХХ ст., коли науковець активно займався музейною справою, археологією, нумізматикою. Документ був складений наприкінці 1938 р. особисто Валентином Шугаєвським. The purpose of the article is to publish the original text of the autobiography of the Ukrainian archaeologist, numismatist and museologist Valentyn Shugaevsky (1884– 1966), which reflects the life and scientific achievements of the scientist from 1884 to the end of the 1930s, who worked for a long time in Chernihiv region. Valentyn Shugaevsky was the first head of the museum «monopolist» of Chernihiv – Chernihiv State Museum (now – V. V. Tarnovskyi Chernihiv Historical Museum), the first chairman of the Committee for the Protection of Antiquities and Art of Chernihiv, one of the first researchers of archaeological complexes near the villages of Shestovytsia and Vypovziv, the author of the first monograph on the history of money circulation in the Ukrainian lands in the seventeenth century, took an active part in the creation – Hlukhiv, Konotop, Novhorod-Siversky, Sosnytsia and Oster museums, researched and studied the numismatic collections of the following museums: Odessa Historical and Archaeological, Kharkiv Archaeological, Poltava, Dnipropetrovsk, Vinnytsia, Mariupol and Yalta. Valentyn Andriyovych was born into the family of Chernihiv lawyer Andriy Stepanovych Shugaevsky, and his grandfather, Archpriest Stefan Vasyliovych Shugaevsky, was the rector of the Friday Church in Chernihiv (from 1839 to 1898). The family had an estate, which was located at the corner of Vozdvyzhenska and Mstislavska streets. V. Shugaevsky was almost the only specialist in the Chernihiv region in archeology, numismatics and museum work, who had the appropriate education and work experience (graduated from the Archaeological Institute in St. Petersburg). The scientific novelty is that the text of Valentin Shugaevsky’s autobiography, which is kept in the family archive in the USA, was published for the first time. The document provides biographical data and an overview of the scientific activities of V. Shugaevsky from 1884 to 1938. Conclusions. Autobiography helps to establish the little-known pages of the life and work of V. Shugaevsky, especially in the 20–30s. Twentieth century, when the scientist was actively engaged in museum work, archeology, numismatics. The document was compiled in late 1938 by Valentin Shugaevsky himself. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Мовою документів Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського Autobiography of archeologist and numismat Valentin Shugaevsky Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського
spellingShingle	Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського Блакитний, М. Мовою документів
title_short	Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського
title_full	Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського
title_fullStr	Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського
title_full_unstemmed	Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського
title_sort	автобіографія археолога і нумізмата валентина шугаєвського
author	Блакитний, М.
author_facet	Блакитний, М.
topic	Мовою документів
topic_facet	Мовою документів
publishDate	2020
language	Ukrainian
container_title	Сiверянський літопис
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format	Article
title_alt	Autobiography of archeologist and numismat Valentin Shugaevsky
description	Мета статті – оприлюднення оригінального тексту автобіографії українського археолога, нумізмата та музейника Валентина Шугаєвського (1884–1966), який тривалий час працював на Чернігівщині. Вона відображає життєвий шлях та науковий доробок науковця з 1884 р. до кінця 30-х рр. ХХ ст. Валентин Шугаєвський був першим керівником музейного «монополіста» Чернігова – Чернігівського державного музею (нині – Чернігівський історичний музей ім. В. В. Тарновського), першим головою Комітету охорони пам'яток старовини і мистецтва Чернігівщини, одним з перших дослідників археологічних комплексів біля сіл Шестовиця та Виповзів, автором першої монографії з історії грошового обігу на українських землях у ХVІІ ст. Він брав активну участь у створенні Глухівського, Конотопського, Новгород-Сіверського, Сосницького та Остерського музеїв, досліджував та вивчав нумізматичні колекції Одеського історико-археологічного, Харківського археологічного, Полтавського, Дніпропетровського, Вінницького, Маріупольського та Ялтинського музеїв. Валентин Андрійович народився у родині чернігівського адвоката Андрія Степановича Шугаєвського, дід – протоієрей Стефан Васильович Шугаєвський – був настоятелем П'ятницької церкви Чернігова (з 1839 по 1898 рр.). Родина мала садибу, розташовану на розі Воздвиженської та Мстиславської вулиць. В. Шугаєвський був чи не єдиним фахівцем на Чернігівщині з археології, нумізматики і музейної справи, який мав відповідну освіту та досвід роботи (закінчив Археологічний інститут у Санкт-Петербурзі). Наукова новизна полягає в тому, що вперше оприлюднено текст автобіографії Валентина Шугаєвського. Остання зберігається у родинному архіві у США. Документ подає біографічні дані і огляд наукової діяльності В. Шугаєвського з 1884 по 1938 рр. Висновки. Автобіографія допомагає встановити маловідомі сторінки життя і діяльності В. Шугаєвського, особливо у 20–30-і рр. ХХ ст., коли науковець активно займався музейною справою, археологією, нумізматикою. Документ був складений наприкінці 1938 р. особисто Валентином Шугаєвським. The purpose of the article is to publish the original text of the autobiography of the Ukrainian archaeologist, numismatist and museologist Valentyn Shugaevsky (1884– 1966), which reflects the life and scientific achievements of the scientist from 1884 to the end of the 1930s, who worked for a long time in Chernihiv region. Valentyn Shugaevsky was the first head of the museum «monopolist» of Chernihiv – Chernihiv State Museum (now – V. V. Tarnovskyi Chernihiv Historical Museum), the first chairman of the Committee for the Protection of Antiquities and Art of Chernihiv, one of the first researchers of archaeological complexes near the villages of Shestovytsia and Vypovziv, the author of the first monograph on the history of money circulation in the Ukrainian lands in the seventeenth century, took an active part in the creation – Hlukhiv, Konotop, Novhorod-Siversky, Sosnytsia and Oster museums, researched and studied the numismatic collections of the following museums: Odessa Historical and Archaeological, Kharkiv Archaeological, Poltava, Dnipropetrovsk, Vinnytsia, Mariupol and Yalta. Valentyn Andriyovych was born into the family of Chernihiv lawyer Andriy Stepanovych Shugaevsky, and his grandfather, Archpriest Stefan Vasyliovych Shugaevsky, was the rector of the Friday Church in Chernihiv (from 1839 to 1898). The family had an estate, which was located at the corner of Vozdvyzhenska and Mstislavska streets. V. Shugaevsky was almost the only specialist in the Chernihiv region in archeology, numismatics and museum work, who had the appropriate education and work experience (graduated from the Archaeological Institute in St. Petersburg). The scientific novelty is that the text of Valentin Shugaevsky’s autobiography, which is kept in the family archive in the USA, was published for the first time. The document provides biographical data and an overview of the scientific activities of V. Shugaevsky from 1884 to 1938. Conclusions. Autobiography helps to establish the little-known pages of the life and work of V. Shugaevsky, especially in the 20–30s. Twentieth century, when the scientist was actively engaged in museum work, archeology, numismatics. The document was compiled in late 1938 by Valentin Shugaevsky himself.
issn	2518-7430
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173240
citation_txt	Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського / М. Блакитний // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 87-93. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT blakitniim avtobíografíâarheologaínumízmatavalentinašugaêvsʹkogo AT blakitniim autobiographyofarcheologistandnumismatvalentinshugaevsky
first_indexed	2025-11-25T13:08:46Z
last_indexed	2025-11-25T13:08:46Z
_version_	1850512779901927424
fulltext	87 УДК 94 (477) Максим Блакитний • АВТОБІОГРАФІЯ АРХЕОЛОГА ТА НУМІЗМАТА ВАЛЕНТИНА ШУГАЄВСЬКОГО DOI: 10.5281/zenodo.4018412 © М. Блакитний, 2020. CC BY 4.0 Мета статті – оприлюднення оригінального тексту автобіографії укра- їнського археолога, нумізмата та музейника Валентина Шугаєвського (1884– 1966), який тривалий час працював на Чернігівщині. Вона відображає жит- тєвий шлях та науковий доробок науковця з 1884 р. до кінця 30-х рр. ХХ ст. Валентин Шугаєвський був першим керівником музейного «монополіста» Черні- гова – Чернігівського державного музею (нині – Чернігівський історичний музей ім. В. В. Тарновського), першим головою Комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва Чернігівщини, одним з перших дослідників археологічних комплексів біля сіл Шестовиця та Виповзів, автором першої монографії з історії грошового обігу на українських землях у ХVІІ ст. Він брав активну участь у створенні Глу- хівського, Конотопського, Новгород-Сіверського, Сосницького та Остерського музеїв, досліджував та вивчав нумізматичні колекції Одеського історико-ар- хеологічного, Харківського археологічного, Полтавського, Дніпропетровського, Вінницького, Маріупольського та Ялтинського музеїв. Валентин Андрійович на- родився у родині чернігівського адвоката Андрія Степановича Шугаєвського, дід – протоієрей Стефан Васильович Шугаєвський – був настоятелем П’ятницької церкви Чернігова (з 1839 по 1898 рр.). Родина мала садибу, розташовану на розі Воздвиженської та Мстиславської вулиць. В. Шугаєвський був чи не єдиним фахівцем на Чернігівщині з археології, нумізматики і музейної справи, який мав відповідну освіту та досвід роботи (закінчив Археологічний інститут у Санкт- Петербурзі). Наукова новизна полягає в тому, що вперше оприлюднено текст автобіографії Валентина Шугаєвського. Остання зберігається у родинному ар- хіві у США. Документ подає біографічні дані і огляд наукової діяльності В. Шу- гаєвського з 1884 по 1938 рр. Висновки. Автобіографія допомагає встановити маловідомі сторінки життя і діяльності В. Шугаєвського, особливо у 20–30-і рр. ХХ ст., коли науковець активно займався музейною справою, археологією, нуміз- матикою. Документ був складений наприкінці 1938 р. особисто Валентином Шу- гаєвським. Ключові слова: В. Шугаєвський, Чернігівський державний музей, нумізмати- ка, археологія. У родинному архіві Шугаєвських (США) зберігається автобіографія відо- мого нумізмата, археолога та історика Валентина Андрійовича Шугаєвського (1884–1966), який був першим керівником музейного «монополіста» Черніго- ва – Чернігівського державного музею (нині – Чернігівський історичний музей ім. В. В. Тарновського), першим головою Комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва Чернігівщини, одним із перших дослідників археологічних комплексів біля сіл Шестовиця та Виповзів, автором першої монографії з історії грошового обігу на українських землях у ХVІІ ст. Він брав активну участь у створенні Глу- хівського, Конотопського, Новгород-Сіверського, Сосницького та Остерського музеїв, досліджував та вивчав нумізматичні колекції Одеського історико-архео- логічного, Харківського археологічного, Полтавського, Дніпропетровського, Ві- нницького, Маріупольського та Ялтинського музеїв. 88 Сіверянський літопис. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ Валентин Андрійович народився у родині чернігівського адвоката Андрія Степановича Шугаєвського1, його дід – протоієрей Стефан Васильович Шугаєв- ський – був настоятелем П’ятницької церкви Чернігова (з 1839 по 1898 рр.)2. Ро- дина мала садибу, розташовану на розі Воздвиженської та Мстиславської вулиць. Фактично В. Шугаєвський був чи не єдиним фахівцем на Чернігівщині з археоло- гії, нумізматики й музейної справи, який мав відповідну освіту та досвід роботи (закінчив Археологічний інститут у Санкт-Петербурзі). Автобіографія міститься на 8 друкованих аркушах, написана російською мо- вою3. Документ подає біографічні дані і огляд наукової діяльності В. Шугаєвсько- го з 1884 по 1938 рр. Вочевидь, автобіографія була складена наприкінці 1938 р. Документ друкується мовою оригіналу згідно з сучасними нормами правопису з дотриманням стилістичних та лексичних особливостей оригінального тексту. АВТОБИОГРАФИЯ. научного работника ВАЛЕНТИНА АНДРЕЕВИЧА ШУГАЕВСКОГО Я родился 3-го апреля ст. ст. /16 апреля н. ст./ 1884 г. в Киеве. В раннем детстве был привезен в г. Чернигов, куда переехали мои родители. В 1894 г. поступил в Черниговскую классическую гимназию, которую окончил в 1903 г. с серебряной медалью. В том же году поступил на Экономическое отделение Петербургского Политехнического Института; окончил его в конце 1908 г. с правом на ученую степень кандидата экономических наук. Учась в Политехническом Институте, одновременно учился и в Петербургском Археологическом Институте /поступил в 1906 г./ и закончил его также в 1908 г. с званием «действительного члена Института». В 1909 г., после нескольких месяцев отдыха, я поступил на государственную службу в Департамент Окладных Сборов Министерства финансов, где работал по линии земского и городского самоуправления. Вместе с тем, в апреле 1910 г. принял предложение Старшего Хранителя Нумизматического Отделения Государственного Эрмитажа профессора А. К. Маркова – нумизмата с мировым именем, лично меня знавшего, как своего ученика по Археологическому Институту – работать над систематизацией и научным описанием собрания римских монет Эрмитажа. Работая тут на протяжении 8½ лет под. руководством проф. Маркова в окружении выдающихся нумизматов и пользуясь превосходной, одной из лучших в Европе, нумизматической библиотекой, я приобрел тут высокую квалификацию по нумизматике и вообще по истории материальной культуры, которая определила в дальнейшем все направление моей научной деятельности. В самом конце 1917 года, узнав о смерти отца /за несколько времени до Октябрськой революции/ и о тяжелом положении семьи, я взял отпуск и поехал в Чернигов. Попытка вернуться затем в Петроград в январе и феврале 1918 г. не удалась вследствие происходившей в это время преимущественно на границах Черниговской губернии гражданской войны. По соглашению с Гос. Эрмитажем я продолжал научную работу в Чернигове, собирая и обрабатывая материалы о находках римских монет на Украине. Узнав в июле 1918 г., что работа в Гос. Эрмитаже упала до минимума и не представлялось возможным определить время ее нового подъема, а Народный Комиссариат финансов, куда я был перечислен из бывш. Министерства финансов, переведен в Москву, что значительно подрывало для меня материальную возможность жить в Петрограде, 1 Календарь Черниговской губернии на 1900 год. Чернигов, 1900. Отдел ІV. С. 14; Календарь Черни- говской губернии на 1910 год. Чернигов, 1910. С. 20. 2 Ефимов А. Венок на могилу в Бозе почившего достопочтенного протоиерея Стефана Васильевича Шугаевского. Черниговские епархиальные известия. 1904. № 5. Часть неофициальная. С. 205–209. 3 Архів родини Шугаєвських. Автобіографія В. А. Шугаєвського. 89 Siverian chronicle. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ я решил принять предложение поступить на службу в Отдел охраны памятников старины и искусства Главного Управления Искусства и Национальной Культуры в Киеве на должность Заместителя Заведующего Отделом и «специалиста» отдела. Тут я работал до февраля 1919 г. /в октябре же 1918 г. уволился из Государственного Эрмитажа/, когда, с утверждением на Украине Советской власти, перешел в организованный тогда Всеукраинский Комитет Охраны памятников старины и искусства /ВУКОПИС/ на должность Инструктора. Ввиду сокращения штатов оставил службу в ВУКОПИСе и в апреле того же года поступил в комиссию по ликвидации имуществ религиозных установлений / КОМПОЛИРУ/ помощником Заведующего Отделом Искусств. В июне этого же /1919/ года был приглашен на должность лектора нумизматики Киевского Археологического Института /на этой должности я оставался 2 года/. – В августе 1919 г. был командирован ВУКОПИСом в Чернигов для производства там археологических раскопок, а Всеукраинской Комиссией по ликвидации имуществ религиозных установлений /УКР.КОМПОЛИРУ/ – для организации там губернского Отдела КОМПОЛИРУ. Начав работу, не мог ее закончить ввиду эвакуации Советских учреждений под давлением деникинцев и, после занятия ими Чернигова, вернулся в Киев для работы в Археологическом Институте. В декабре 1919 г., с восстановлением в Киеве Советской власти, я был назначен инструктором Киевского Архивного Управления, но уже в январе 1920 г. был вынужден по семейным обстоятельствам переехать в Чернигов, оставив лишь за собою лекционную работу в Археологическом Институте. В Чернигове я тотчас же был назначен на должность инстуктора-лектора секции охраны памятников старины и искусства Черниговского Губ. Отдела Народного Образования, а весною того же 1920 г. был утвержден в должности Заведывающего названной секцией. На протяжении 1920–25 гг. последовательно занимал в Губнаробразе должности: Председателя Губернского Комитета охраны памятников старины и искусства, Начальника Управления музейними установлениями Черниговщины, заместителя инспектора и инспектора Экскурсионно-выставочно-музейной части Губполитпросвета. В 1921 г. я получил приглашение вернуться на работу в Нумизматическое Отделение Государственного Эрмитажа, но Черниговский Губнаробраз не отпустил меня. В июле 1921 года одновременно с управлением сетью Музеев Черниговщины я был назначен Заведывающим и научным работником одного из лучших тогда Музеев в УССР – Музея Украинской Старины имени ТАРНОВСКОГО; после же объединения, под моим руководством, всех Черниговских Музеев /пяти/ в единый Государственный Музей /в октябре 1922 г./, я был первым Заведывающим его, и, вместе с тем, научным работником, руководителем всей научной работы в Музее, и Заведывающим Отделом Украинской старины /историческим/. Одновременно, в промежутке 1921–1927 гг., был научным экспертом и консультантом Губкустпрома, Экскурсионного Объединения и Губотдела Внешторга и экспертом судебных установлений и ГПУ. В январе 1925 г. вследствие крайне упадочного состояния здоровья я вынужден был отказаться от административной работы и остался лишь на научной работе в качестве Заведывающего Историческим Отделом Черниговского Госмузея. В феврале 1927 г. был приглашен Наркомпросом УССР на должность ученого хранителя отдела Нумизматики Лаврского Музея Культов и Быта в Киеве / преобразованного затем во Всеукраинский Музейный Городок/, чтобы поставить этот Отдел, бывший лишь в начальной стадии организации, на должную научную высоту. На должностях – последовательно – научного работника, Заведывающего Отделом, Секцией и фондом Нумизматики был до июля 1938 г., когда вследствие коренной реорганизации Музейного Городка и ликвидации в нем фонда 90 Сіверянський літопис. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ Нумизматики /с передачей его в Исторический Музей/, был уволен из штата Муз. Городка. Еще будучи на работе в Музгородке, в ноябре 1931 г. был приглашен Всеукраинским Историческим Музеем им. ШЕВЧЕНКО /преобразованным потом в Центральный Исторический Музей/ занять место Заведывающего Кабинетом Нумизматики и Археологии Музея и научного работника. После ликвидации кабинетов оставался научным работником /потом там же и Заведывающим вновь учрежденным Отделом Нумизматики/ до мая 1938 г., когда, вследствие неблагоприятно сложившихся для меня условий работы и ослабления научно-исследовательской деятельности Музея, я добровольно оставил службу в Музее. Последующие попытки получить постоянную работу в каком-нибудь научно-исследовательском учреждении оставались до настоящего времени безуспешными вследствие относительной узости моей специальности /нумизматика, археология/. Я мог получить лишь временную работу – прочел курс лекций по нумизматике на курсах по повышению квалификации музейных работников, научно систематизировал нумизматическое собрание Сталинского Областного Музея, по заданию Н.К.О. УССР разработал инструкцию по музейной инвентаризации, определил и описал группу нумизматических памятников из раскопок для Института Археологии Академии Наук УССР. Однако я продолжаю искать постоянную работу научно-исследовательского характера. НАУЧНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ Начиная с 1905 г., будучи студентом, я начал принимать участие в работах Черниговской Губернской Ученой Архивной Комиссии, произведя экспертизу памятников старины, принимая участие в археологических разведках и экспедициях, и т. д. В 1907 г. я был избран действительным членом Комиссии. В 1908 г. принимал активное участие в организации и работах 14-го Всеросийского Археологического Съезда в Чернигове, а в 1911 г. был делегатом Комиссии на 15 Всеросийском Арх. Съезде в Новгороде. Незадолго до империалистической войны 1914–1918 г., за работы над собранием римских монет Государственного Эрмитажа, был избран членом- сотрудником одной из наиболее выдающихся археологических организаций Европы – Русского Археологического общества, а в 1915 году – действительным членом Московского Нумизматического общества и, почти одновременно, членом Российского общества Нумизматов в Петрограде /ныне Ленинград/. В студенческие годы и в последующие, служа в Гос. Эрмитаже, произвел археологические обследования и раскопки в д. Горице и Вершиной Муравейке, бывш. Черниговского уезда, на древнем городище с. Выползово б. Остерского уезда Черниговской губ., в урочище «Татарская Горка» близ Чернигова, в самом Чернигове на месте княжеского двора ХІ–ХІІ вв., и т. д. Работая в Черниговском Госмузее в 1920–27 г., принимал участие в археологических раскопках славянско- норманского могильника Х–ХІ ст. у с. Шестовицы, Черниговского округа. В тот же период обследовал и описал предметы историко-художественного значения в части церквей городов Чернигова, Нежина, Новгородсеверска, Остра, Глухова, Борзны и Березного, а также 18 сел Черниговщины. В 1925–26 гг., по распоряжению Наркомпроса УССР, произвел детальное обследование и экспертизу крупнейшего нумизматического собрания Одесского Историко-Археологического Музея. В 1929 г., по предложению Наркомпроса УССР, принимал участие как эксперт-нумизмат в проверке и систематизации собрания Нумизматического Кабинета Харьковского Университета при передаче этого нумизматического собрания Харьковскому Археологическому Музею. 91 Siverian chronicle. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ В промежутке времени 1927–38-й г. разобрал, научно определил и частично описал Нумизматические коллекции Областных Музеев: Черниговского, Полтавского, Днепропетровского, Винницкого, Сталинского /в г. Мариуполе/ и коллекцию римских монет Ялтинского /в Крымской АССР/ Музея. В 1929 г. был избран действительным членом Всеукраинского Археологи- ческого Комитета Академии Наук УССР /ВУАК/ и неоднократно производил научное определение нумизматических материалов, поступивших в Комитет. После преобразования ВУАКа в Институт Истории Материальной Культуры АН УССР, а затем в Институт Археологии, я являюсь и до настоящего времени фактическим консультантом Института в вопросах нумизматики. ЛИТЕРАТУРНО-НАУЧНУЮ деятельность в области археологии, нумизма- тики, истории художественной промышленности, и т. д. я начал в 1910 г., написав, по поручению Черниговской Ученой Архивной Комиссии для Московского Археологического Общества, археологическое исследование: «“Татарская Горка” близ г. Чернигова». Оно было напечатано в одном из изданий этого Общества. Затем, на протяжении 1911–1916 гг., я напечатал ряд работ по нумизматике в нумизматическом журнале «Древняя монета», в «Нумизматическом сборнике» Московского Нумизматического Общества и в Трудах Черниговской Ученой Архивной Комиссии. В 1918 г. на основании изучения изданных и неизданных архивных источников истории Украины и украинских монетных кладов я написал монографию по истории монеты и денежного счета на Украине – единственную в этой области и до настоящего времени: «Монета и денежный счет в Левобережной Украине в ХVІІ в.». Она была напечатана в том же году. На протяжении ряда последующих лет в изданиях Исторической Секции Академии Наук УССР было напечатано несколько моих работ по нумизматике, истории Чернигова и истории художественной промышленности на Украине. Общее количество моих напечатанных работ – около 20. Кроме того, готовы к печати около 10 работ, из которых две уже приняты к печати /осенью 1938 г./ Институтом Археологии Академии Наук УССР. Моя Научно-Организационная деятельность выразилась в объединении пяти отдельных Музеев г. Чернигова в одно мощное научно-исследовательское и политико-просветительское учреждение – Черниговский Государственный Музей /являющийся и сейчас одним из ведущих Музеев УССР/, в широком развитии работ на Черниговщине по охране памятников материальной культуры, их собиранию, изучению и популяризации, а также в активном участии по организации и развитию работы ряда периферийных музеев Черниговщины – Конотопского, Глуховского, Новгородсеверского, Сосницкого, Борзенского, Остерского. На протяжении 1927–33 гг., я организовал нумизматический Отдел /в дальнейшем Секцию, Фонд/ Всеукраинского Музейного Городка /Киев/, создал нумизматическую библиотеку /полностью до того времени отсутствовавшую/, устроил две нумизматические выставки, организовал работу по научному описанию и систематизации нумизматической коллекции Музейного Городка. Работал в Историческом музее /с 1931 г./, дважды участвовал нумизматическим материалом в обще-исторических экспозициях Музея /по Отделу феодализма/, принимал активное ведущее участие в объединении в этом Музее всех государственных нумизматических собраний Киева /в 1936 г.; в результате этого создано первоклассное Украинское нумизматическое собрание/, а в 1937 г. разработал и организовал единственную в УССР, действующую и ныне, экспозицию по истории монеты с древнейших времен до настоящего времени. Я состою членом профсоюзных организаций – последовательно: работников искусства, Работпроса, Политпросветработников – с 1920 г., выполняя 92 Сіверянський літопис. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ разнообразные возлагавшиеся на меня поручения и нагрузки; в период 1921– 1923 гг. был председателем Месткома Черниговских Музеев. Состою членом МОПРа и ОСОАВИАХИМА. На военной службе не был и ни в каких армиях никогда не служил. Точно также не состоял ни в каких партиях и за границей не был. Был под следствием и арестом в 1933 г. без предъявления обвинения; вследствие отсутствия данных для обвинения и потому с прекращением дела был освобожден из-под ареста и получил компенсацию на работе за вынужденный прогул /есть справка/, выданная Киевским Областным Прокурором о прекращении дела. Все вышесказанное может быть подтверждено рядом документов. В настоящее время, как указано выше, на государственной службе я не состою и никаких доходов не имею, кроме зарплаты за отдельные случайные работы. Пенсии не получаю. Rеfеrencеs Arkhiv rodyny Shuhaievskykh. Avtobiohrafi ia V. A. Shuhaievskoho [Archive of the Shugaevsky family. Autobiography of V. A. Shugaevsky] (n.d.). Efi mov, A. Venok na mohylu v Boze pochyvsheho dostopochtennoho protoyereia Stefana Vasylevycha Shuhaevskoho [Wreath on the grave in God of the deceased venerable archpriest Stephen Shugaevsky] (1904). Pribavlenie k Chernigovskim ep- arhialnym izvestijam – Chernihiv Eparchial News, unoffi cial part, № 5, 205–209. Kalendar Chernyhovskoi hubernyy na 1900 hod [Calendar of the Chernihiv prov- ince for 1900]. (1900) Chernihiv, Russian Empire. Kalendar Chernyhovskoi hubernyy na 1910 hod [Calendar of the Chernihiv prov- ince for 1900]. (1910). Chernihiv, Russian Empire. Блакитний Максим Михайлович – кандидат історичних наук, учений се- кретар Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського (вул. Музейна, 4, м. Чернігів, 14000, Україна). Blakytny Maksim – Ph.D. in Historical Sciences, scientifi c secretary of the V. V. Tarnovskyi Chernihiv Historical Museum (4 Muzeina Str., Chernihiv, 14000, Ukraine). E-mail: maksim_a@ukr.net AUTOBIOGRAPHY OF ARCHAEOLOGIST AND NUMISMAT VALENTIN SHUGAEVSKY The purpose of the article is to publish the original text of the autobiography of the Ukrainian archaeologist, numismatist and museologist Valentyn Shugaevsky (1884– 1966), which refl ects the life and scientifi c achievements of the scientist from 1884 to the end of the 1930s, who worked for a long time in Chernihiv region. Valentyn Shugaevsky was the fi rst head of the museum «monopolist» of Chernihiv – Chernihiv State Museum (now – V. V. Tarnovskyi Chernihiv Historical Museum), the fi rst chair- man of the Committee for the Protection of Antiquities and Art of Chernihiv, one of the fi rst researchers of archaeological complexes near the villages of Shestovytsia and Vypovziv, the author of the fi rst monograph on the history of money circulation in the Ukrainian lands in the seventeenth century, took an active part in the creation – Hlukhiv, Konotop, Novhorod-Siversky, Sosnytsia and Oster museums, researched and studied the numismatic collections of the following museums: Odessa Historical and Archaeological, Kharkiv Archaeological, Poltava, Dnipropetrovsk, Vinnytsia, Mari- upol and Yalta. Valentyn Andriyovych was born into the family of Chernihiv lawyer Andriy Stepanovych Shugaevsky, and his grandfather, Archpriest Stefan Vasyliovych Shugaevsky, was the rector of the Friday Church in Chernihiv (from 1839 to 1898). The family had an estate, which was located at the corner of Vozdvyzhenska and Ms- tislavska streets. V. Shugaevsky was almost the only specialist in the Chernihiv region 93 Siverian chronicle. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ in archeology, numismatics and museum work, who had the appropriate education and work experience (graduated from the Archaeological Institute in St. Petersburg). The scientifi c novelty is that the text of Valentin Shugaevsky’s autobiography, which is kept in the family archive in the USA, was published for the fi rst time. The document pro- vides biographical data and an overview of the scientifi c activities of V. Shugaevsky from 1884 to 1938. Conclusions. Autobiography helps to establish the little-known pages of the life and work of V. Shugaevsky, especially in the 20–30s. Twentieth century, when the scientist was actively engaged in museum work, archeology, numismatics. The document was compiled in late 1938 by Valentin Shugaevsky himself. Keywords: V. Shugaevsky, Chernihiv state museum, numismatics, archeology. Дата подання: 24 червня 2020 р. Дата затвердження до друку: 3 серпня 2020 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Блакитний М. Автобіографія археолога та нумізмата Валентина Шугаєвського. Сіверянський літопис. 2020. № 4. C. 87–93. DOI: 10.5281/zenodo.4018412. Цитування за стандартом APA Blakytny, M. (2020). Avtobiohrafi ia arkheoloha ta numizmata Valentyna Shuhaievs- koho [Autobiography of archeologist and numismat Valentin Shugaevsky]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, 87–93. DOI: 10.5281/zenodo.4018412.

Автобіографія археолога і нумізмата Валентина Шугаєвського

Institution

Similar Items