Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.

Мета розвідки полягає у всебічному вивченні процесу становлення та діяльності Чернігівського історико-культурного заповідника, його структурних підрозділів та аналізу нових форм музейної комунікації, запроваджених наприкінці
 1920-х–на початку 1930-х рр. В ході дослідження були застосовані я...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сiверянський літопис
Дата:2020
Автор: Ванжула, О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173243
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. / О. Ванжула // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 113-130. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862748687251275776
author Ванжула, О.
author_facet Ванжула, О.
citation_txt Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. / О. Ванжула // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 113-130. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський літопис
description Мета розвідки полягає у всебічному вивченні процесу становлення та діяльності Чернігівського історико-культурного заповідника, його структурних підрозділів та аналізу нових форм музейної комунікації, запроваджених наприкінці
 1920-х–на початку 1930-х рр. В ході дослідження були застосовані як загально-наукові методи дослідження (аналіз, синтез, аналогії), так і спеціальні: історико-генетичний та історико-порівняльний, які дали можливість виокремити
 важливі причинно-наслідкові зв'язки та розглянути діяльність музейної установи крізь призму складних суспільно-політичних трансформацій, що відбувались
 у країні. Наукова новизна. Залучена джерельна база дала можливість системно розглянути маловивчену тему щодо передумов створення та стратегічних напрямків діяльності Чернігівського історико-культурного заповідника, його
 структурних підрозділів, з'ясувати основні методи і форми діяльності музейної
 установи, особливості тематичного наповнення перших музейних експозицій. Висновки. Чернігівський історико-культурний заповідник як науково-дослідна музейна установа виник на хвилі національно-культурного відродження 1920-х рр.,
 коли потрібно було вирішити подальшу долю сакральних пам'яток Чернігова,
 вилучених з користування релігійних громад. Діяльність заповідника будувалася в
 контексті реалізації основних напрямків загальнодержавної пам'яткоохоронної
 політики з урахуванням здобутків та напрацювань місцевих науковців і музейників. Основні завдання та методи діяльності науково-дослідної музейної установи цілком базувались на принципах пануючої марксистсько-ленінської ідеології та
 повністю відповідали атеїстичній доктрині більшовиків. Ідеологічна заангажованість та остаточне становлення тоталітаризму в СРСР завадили реалізації амбітних планів науковців заповідника, запровадженню новаторських форм
 музейної комунікації, спрямованих на плідну співпрацю із громадськістю міста. The aim of the scientific exploration is to conduct a comprehensive study ofthe
 Chernihiv State Historical and Cultural Reserve activity, its structural units and to
 analyze the new forms of museum communications, that were introduced during the end
 of 1920s and the beginning of 1930s. General scientific methods (analysis, synthesis,
 analogy) as well as special methods such as historical and genetic and historical
 and comparative methods have been used in this research. These methods gave the
 opportunity to identify important casual relations and to consider the activities of the
 museum establishment through the prism of complicated socio-political transformations
 that had happened in the country. The novelty of the research. The base of sources
 that were used in the research provided the opportunity to consider largely unexplored
 topic about the prerequisites for the establishment and the strategic guidelines for the
 Chernihiv State Historical and Cultural Reserve activities systematically and to figure
 out the key methods and forms of activities of the museum establishment and features of
 the first museum exhibition content. Conclusions. The Chernihiv State Historical and
 Cultural Reserve as a research organization appeared on the wave of ethnic and cultural
 revival during 1920s, the period when it was necessary to decide the further fate of
 sacral monuments of Chernihiv taken out of use by religious communities. The activity
 of the Reserve was built on key directions of the national protecting ancient monuments
 policy taking in account achievements of the local scientists and museologists.
 The key tasks and methods of museum research organization were based on
 principles of prevailing Marxist-Leninistideology and fully met the atheistic Bolsheviks
 doctrine. Ideological engagement and final establishment of totalitarianism in USSR
 prevented the realization of ambitious plans of Reserve scientists and implementation
 of innovative forms of museum communication aimed at successful cooperation with
 city community.
first_indexed 2025-12-07T20:56:26Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-173243
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T20:56:26Z
publishDate 2020
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Ванжула, О.
2020-11-27T17:02:29Z
2020-11-27T17:02:29Z
2020
Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. / О. Ванжула // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 113-130. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
2518-7430
DOI: 10.5281/zenodo.4018430
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173243
271.2-523.41(477.51-25)(091)«1929/1939»
Мета розвідки полягає у всебічному вивченні процесу становлення та діяльності Чернігівського історико-культурного заповідника, його структурних підрозділів та аналізу нових форм музейної комунікації, запроваджених наприкінці
 1920-х–на початку 1930-х рр. В ході дослідження були застосовані як загально-наукові методи дослідження (аналіз, синтез, аналогії), так і спеціальні: історико-генетичний та історико-порівняльний, які дали можливість виокремити
 важливі причинно-наслідкові зв'язки та розглянути діяльність музейної установи крізь призму складних суспільно-політичних трансформацій, що відбувались
 у країні. Наукова новизна. Залучена джерельна база дала можливість системно розглянути маловивчену тему щодо передумов створення та стратегічних напрямків діяльності Чернігівського історико-культурного заповідника, його
 структурних підрозділів, з'ясувати основні методи і форми діяльності музейної
 установи, особливості тематичного наповнення перших музейних експозицій. Висновки. Чернігівський історико-культурний заповідник як науково-дослідна музейна установа виник на хвилі національно-культурного відродження 1920-х рр.,
 коли потрібно було вирішити подальшу долю сакральних пам'яток Чернігова,
 вилучених з користування релігійних громад. Діяльність заповідника будувалася в
 контексті реалізації основних напрямків загальнодержавної пам'яткоохоронної
 політики з урахуванням здобутків та напрацювань місцевих науковців і музейників. Основні завдання та методи діяльності науково-дослідної музейної установи цілком базувались на принципах пануючої марксистсько-ленінської ідеології та
 повністю відповідали атеїстичній доктрині більшовиків. Ідеологічна заангажованість та остаточне становлення тоталітаризму в СРСР завадили реалізації амбітних планів науковців заповідника, запровадженню новаторських форм
 музейної комунікації, спрямованих на плідну співпрацю із громадськістю міста.
The aim of the scientific exploration is to conduct a comprehensive study ofthe
 Chernihiv State Historical and Cultural Reserve activity, its structural units and to
 analyze the new forms of museum communications, that were introduced during the end
 of 1920s and the beginning of 1930s. General scientific methods (analysis, synthesis,
 analogy) as well as special methods such as historical and genetic and historical
 and comparative methods have been used in this research. These methods gave the
 opportunity to identify important casual relations and to consider the activities of the
 museum establishment through the prism of complicated socio-political transformations
 that had happened in the country. The novelty of the research. The base of sources
 that were used in the research provided the opportunity to consider largely unexplored
 topic about the prerequisites for the establishment and the strategic guidelines for the
 Chernihiv State Historical and Cultural Reserve activities systematically and to figure
 out the key methods and forms of activities of the museum establishment and features of
 the first museum exhibition content. Conclusions. The Chernihiv State Historical and
 Cultural Reserve as a research organization appeared on the wave of ethnic and cultural
 revival during 1920s, the period when it was necessary to decide the further fate of
 sacral monuments of Chernihiv taken out of use by religious communities. The activity
 of the Reserve was built on key directions of the national protecting ancient monuments
 policy taking in account achievements of the local scientists and museologists.
 The key tasks and methods of museum research organization were based on
 principles of prevailing Marxist-Leninistideology and fully met the atheistic Bolsheviks
 doctrine. Ideological engagement and final establishment of totalitarianism in USSR
 prevented the realization of ambitious plans of Reserve scientists and implementation
 of innovative forms of museum communication aimed at successful cooperation with
 city community.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Розвідки
Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
Ambitious plans and sad realities of the Chernihiv State Historical and Cultural Reserve During the end of the 1920s and the beginning of the 1930s
Article
published earlier
spellingShingle Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
Ванжула, О.
Розвідки
title Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
title_alt Ambitious plans and sad realities of the Chernihiv State Historical and Cultural Reserve During the end of the 1920s and the beginning of the 1930s
title_full Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
title_fullStr Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
title_full_unstemmed Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
title_short Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
title_sort амбітні плани та сумні реалії чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
topic Розвідки
topic_facet Розвідки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173243
work_keys_str_mv AT vanžulao ambítníplanitasumnírealííčernígívsʹkogoderžavnogoístorikokulʹturnogozapovídnikanaprikíncí1920hnapočatku1930hrr
AT vanžulao ambitiousplansandsadrealitiesofthechernihivstatehistoricalandculturalreserveduringtheendofthe1920sandthebeginningofthe1930s