Деякі аспекти діяльності Чернігівського архіву у 20–30-х рр. ХХ ст.
Метою дослідження є вивчення матеріалів Державного архіву Чернігівської області стосовно історії колишнього будинку архієпископа, в якому за радянських часів розташовувалися приміщення місцевого архіву. Методологічно публікація побудована на основі аналітичного та статистичного методів. Наукова н...
Saved in:
| Date: | 2020 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Series: | Сiверянський літопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173245 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деякі аспекти діяльності Чернігівського архіву у 20–30-х рр. ХХ ст. / С. Сергєєв // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 142-147. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Метою дослідження є вивчення матеріалів Державного архіву Чернігівської
області стосовно історії колишнього будинку архієпископа, в якому за радянських
часів розташовувалися приміщення місцевого архіву. Методологічно публікація
побудована на основі аналітичного та статистичного методів. Наукова новизна даної статті полягає в тому, що вона вводить до наукового обігу раніше не
опубліковані архівні джерела з історії Чернігівських архівних установ радянського
періоду 20–30-х рр. ХХ ст. Висновки. Розбудова архівної справи у м. Чернігові відбувалася в досить важких умовах. Для потреб зберігання великого обсягу архівних
матеріалів було виділено кілька споруд, що лише частково відповідали необхідним
вимогам. У більшості приміщень спостерігалися вологість та пліснява, які псували фондові документи. Центральне керівництво майже повністю переклало питання фінансування архівів на місцеву владу, що, в свою чергу, явно позначалося на
якості зберігання документів. Зокрема, відсутність потрібної охорони призводила до неодноразових крадіжок та проникнень в архівні будівлі. Низька заробітна
плата відбивалася на кваліфікації співробітників, серед яких навіть не всі мали
вищу освіту та фахову підготовку. Проблема слабкого рівня архівістів особливо
загострилася у середині 1930-х рр., коли репресивний апарат сталінської системи
запрацював на повну потужність. Розпочалися пошуки «шкідників-троцкістів та
ворогів народу», які супроводжувалися звільненнями й переслідуваннями старих, начебто «буржуазних» кадрів. Архівні співробітники мали збирати інформацію по періоду Громадянської війни, в тому числі про її учасників, що воювали проти радянської влади. Намагаючись подолати брак архівістів, центральна влада запровадила інституцію культробітників, робота яких полягала у допомозі процесам
зберігання, вивчення, популяризації архівної справи серед робітників та колгоспників і базувалася на громадській безкоштовній основі. До радянських нововведень,
що нібито підвищували ентузіазм та якість роботи, належало також запровадження соціалістичних змагань серед архівних установ. |
|---|