Агіографічний образ покровителя Київської Русі папи Климента І Римського

• Veröffentlicht in: Сiверянський літопис
• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Борщ, С.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Schlagworte: Філологічні студії
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173247
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Агіографічний образ покровителя Київської Русі папи Климента І Римського / С. Борщ // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 162-166. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Життя, діяння четвертого папи Римського й, особливо, посмертні події,
 що стосуються віднаходження його мощей, у різних пам'ятках подаються
 по-різному. Перенесення останків святого в Рим має вирішальне значення для
 офіційного визнання слов'янського перекладу Біблії. Науковці, зазвичай, звертаються до історико-політичних причин цих різновекторних даних. Однак, за допомогою літературознавчих досліджень можна прослідкувати впливи грецького
 софістичного роману, агіографічних та легендових особливостей на створення
 його образу. Мета статті – з'ясувати особливості агіографічного образу папи Климента на прикладі феномену святості. Методологія – типологічний аналіз аспекту святості як основи будь-якого агіографічного образу. Наукова новизна – вперше
 проаналізовані писемні пам'ятки – дометафрастівське грецьке «Житіє Климента», записане Іваном Франком, «Житіє і страждання святого священномученика Климента, папи Римського» Дмитра Туптала, «Слово на пренесенїє мощемъ
 преславнаго Климента» – як такі, що формують культ Климента Римського.
 Користуючись аналізом агіографічних легенд Альфреда Морі, можемо зробити висновки: життя святого уподібнюється, асимілює до життя Ісуса Христа; буквальні та образні висловлювання змішуються, і це впливає на опис подій у
 пам'ятках. Наприклад, давньохристиянське зображення якоря – символу надії на вічне існування – перетворюється на дослівне розуміння характеру мучеництва святого (був кинутий у море з кітвою на шиї) й стає одним із доказів під час віднаходження його мощей. Отже, час і простір для функціонування святості не мають значення, історичні події часто нівелюються, замість верифікації маємо
 справу з вірою, переданням і легендою. In different monuments the life of the fourth Pope of Rome Clement I (Clemens
 Romanus) and especially the posthumous events concerning the finding of his relics
 are presented in different ways. The transfer of the saint’s remains to Rome is crucial
 for the official recognition of the Slavic translation of the Bible. Scholars usually turn
 to the historical and political reasons for these multi-vector data. However, with the
 help of literary studies it is possible to trace the influences of the Greek sophistic novel,
 hagiographic and legendary features on the creation of saint’s image.
 The purpose of this article is to find out how the phenomenon of holiness – as the
 basis of any hagiographic image – affects the formation of the cult of St. Clement I. The
 typological analysis of the aspect of holiness is a methodological basis. The scientific
 novelty of the study is the analysis of some written monument that form the cult of
 Clement I. Alfred Maury’s аnalysis of the hagiographic legends helps to make the following
 conclusions: the life of the saint is assimilated to the life of Jesus Christ; literal and
 figurative expressions are mixed, and this affects the description of events in the
 monuments. For example, the early Christian image of the anchor – as a symbol
 of hope for eternal existence – becomes a literal understanding of the nature of the
 saint’s martyrdom (he was thrown into the sea with an anchor around his neck) and
 becomes one of the proofs when finding his relics. Time and space do not matter for the
 functioning of holiness, historical events are often leveled, instead of verification we
 are dealing with faith, traditions and legends.