Прізвисько Чернігово-Сіверського князя Олега Святославича: чому «Гориславич»?
Традиція надавати людям різні прізвиська побутує дуже давно. Вона існувала й за доби Середньовіччя. Прикладом чого є прізвиська тогочасних західноєвропейських правителів. Метою статті є розгляд цього явища на Русі у домонгольський період та з'ясування тлумачення прізвиська чернігово-сіверськог...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173308 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Прізвисько Чернігово-Сіверського князя Олега Святославича: чому «Гориславич»? / О. Васюта // Сіверянський літопис. — 2020. — № 5. — С. 4-24. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Традиція надавати людям різні прізвиська побутує дуже давно. Вона існувала
й за доби Середньовіччя. Прикладом чого є прізвиська тогочасних західноєвропейських правителів. Метою статті є розгляд цього явища на Русі у домонгольський період та з'ясування тлумачення прізвиська чернігово-сіверського князя
Олега Святославича, яке він отримав від автора «Слова о полку Ігоревім». Методологічно дослідження побудоване на основі історико-антропологічного підходу. Наукова новизна полягає в тому, що до сьогодні у вітчизняній історичній
науці ще не приділялася належна увага питанню прізвиськ князів Київської Русі,
а стосовно тлумачення прізвиська Олега Святославича автор статті висловив
думку, не схожу з твердженням його попередників у розгляді цієї теми. Висновки. Князівські прізвиська були присутні в історії Київської Русі, хоча й не дуже широко. Наприклад, той самий князь Ярослав Мудрий, який у науковій літературі
фактично «зрісся» з цим прізвиськом, а останнє сьогодні відображене навіть на
грошових знаках України, як виявляється, насправді у давні часи так не називався.
«Мудрим» він став тільки завдяки дослідникам від кінця ХІХ ст. Хоча серед правителів Київської Русі все ж таки були окремі представники, які й у середньовічну добу отримали прізвиська. До таких належить чернігово-сіверський князь Олег
Святославич (середина ХІ–1.8.1115 р.). В історію він увійшов із прізвиськом «Гориславич», яке отримав від автора «Слова о полку Ігоревім» (кін. ХІІ ст.). До сьогодні дослідники висловлювали різні думки стосовно тлумачення цього прізвиська.
Переважно вони залежать від тлумачення того, яке забарвлення, позитивне чи
негативне, образ Олега Святославича має у «Слові о полку Ігоревім». На переконання автора статті, цьому князю у «Слові…» висловлене як співчуття, так і, до певної міри, засудження. Але тлумачити його прізвисько потрібно виходячи саме
з першого та тієї форми, у якій його вжито в «Слові о полку Ігоревім». Там само
останнє використано в формі патроніму, а це доволі ясно дозволяє з'ясувати і його суть. |
|---|