Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації
Стаття присвячена аналізу актуальних заходів процесу цифровізації публічних послуг Донецької області. Детально проаналізований досвід впровадження технології «smart-спеціалізації» у практику європейського регіонального розвитку, визначена її відповідність принципам стратегічного планування розвитку...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173838 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації / О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 4-10. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-173838 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1738382025-02-23T20:18:24Z Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації Цифровая трансформация публичного управления Донецкой области на основе смарт-специализации Digital Transformation of Public Administration of the Donetsk Region Based on Smart Specialization Бородіна, О.А. Соціально-економічні проблеми Донбасу Стаття присвячена аналізу актуальних заходів процесу цифровізації публічних послуг Донецької області. Детально проаналізований досвід впровадження технології «smart-спеціалізації» у практику європейського регіонального розвитку, визначена її відповідність принципам стратегічного планування розвитку регіонів у ЄС. Відзначено роль «смарт-спеціалізації» як обов'язкової умови отримання регіонами коштів від Європейських фондів. Акцентується увага на вертикально-орієнтованому підході при виборі пріоритетів регіонального розвитку. Наголошено на неоднозначності селективного відбору напрямів регіонального розвитку та необхідності балансування інтересів усіх територіальних стейкхолдерів. На основі оцінок Програми розвитку ПРООН в Україні щодо впровадження інструментів е-урядування обласними державними адміністраціями та ОМС Донецької та Луганської областей, проведено аналіз проблемних питань цифрової трансформації надання публічних послуг та електронного документообігу в органах державної влади та місцевого самоврядування. Наголошується, що прогресивна українська наукова спільнота цілком спроможна генерувати ідеї, які одразу будуть задіяні підприємцями, які в ролі роботодавців можуть формувати освітянський запит, таким чином позбавивши ринок праці від фахівців, які не мають попиту на ринку праці. Констатовано необхідність нагальних заходів першого етапу EDP впровадження е-урядування в Донецькій області, зокрема: розробка дорожньої карти, визначення стейкхолдерів та створення інноваційних екосистем, проведення воркшопів, де буде виконаний аналіз та спільне бачення розвитку пріоритетних галузей старт-спеціалізації. Надано систематизовані дієві рекомендації для реалізації визначених завдань відповідної операційної цілі Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року. Статья посвящена анализу актуальных мероприятий процесса цифровизации публичных услуг Донецкой области. Детально проанализирован опыт внедрения технологии «smart-специализации» в практику Европейского регионального развития, определено ее соответствие принципам стратегического планирования развития регионов в ЕС. Отмечена роль «смарт-специализации» как обязательного условия получения регионами средств от европейских фондов. Акцентируется внимание на вертикально-ориентированном подходе при выборе приоритетов регионального развития. Отмечена неоднозначность селективного отбора направлений регионального развития и необходимость балансирования интересов всех территориальных стейкхолдеров. На основе оценок программы развития ПРООН в Украине по внедрению инструментов е-управления областными государственными администрациями и ОМС Донецкой и Луганской областей, проведен анализ проблемных вопросов цифровой трансформации предоставления публичных услуг и электронного документооборота в госорганах. Отмечается, что прогрессивное украинское научное сообщество вполне способно генерировать идеи, которые сразу будут задействованы предпринимателями, которые, в роли работодателей могут формировать образовательный запрос, таким образом избавив рынок труда от специалистов, которые не имеют спроса на рынке труда. Констатирована необходимость неотложных мероприятий первого этапа EDP внедрения е-управления в Донецкой области, в частности: разработка дорожной карты, определение стейкхолдеров и создание инновационных экосистем, проведение воркшопов, где будет выполнен анализ и общее видение развития приоритетных отраслей старт-специализации. Даны систематизированные действенные рекомендации для реализации определенных задач соответствующей операционной цели Стратегии развития Донецкой области до 2027 года. The article is devoted to the analysis of current measures of the process of digitalization of public services in the Donetsk region. The experience of implementing smart specialization technology in the practice of European Regional Development is analyzed in detail, and its compliance with the principles of strategic planning for regional development in the EU is determined. The role of "smart specialization" as a mandatory condition for regions to receive funds from European funds is noted. Attention is focused on a vertically oriented approach when choosing regional development priorities. The ambiguity of selective selection of regional development directions and the need to balance the interests of all territorial stakeholders are noted. Based on the assessments of the UNDP Development Program in Ukraine on the introduction of e-management tools for regional state administrations and compulsory health insurance of Donetsk and Luhansk regions, the analysis of problematic issues of digital transformation of public services and Electronic Document Management in state and local authorities was carried out. It is noted that the progressive Ukrainian scientific community is quite capable of generating ideas that will immediately be used by entrepreneurs, who, as employers, can form an educational request, thus ridding the labor market of specialists who do not have demand in the labor market. The need for urgent measures of the first stage of EDP implementation of e-governance in the Donetsk region is stated, in particular: development of a roadmap, identification of stakeholders and creation of innovative ecosystems, workshops where an analysis and joint vision of the development of priority start-specialization industries will be carried out. Systematic effective recommendations are given for the implementation of certain tasks of the corresponding operational goal of the Donetsk Region Development Strategy until 2027. 2020 Article Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації / О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 4-10. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. DOI: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-4-10 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173838 338.2:004.9(477.62) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| spellingShingle |
Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Бородіна, О.А. Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації Економічний вісник Донбасу |
| description |
Стаття присвячена аналізу актуальних заходів процесу цифровізації публічних послуг Донецької області. Детально проаналізований досвід впровадження технології «smart-спеціалізації» у практику європейського регіонального розвитку, визначена її відповідність принципам стратегічного планування розвитку регіонів у ЄС.
Відзначено роль «смарт-спеціалізації» як обов'язкової умови отримання регіонами коштів від Європейських фондів. Акцентується увага на вертикально-орієнтованому підході при виборі пріоритетів регіонального розвитку. Наголошено на неоднозначності селективного відбору напрямів регіонального розвитку та необхідності балансування інтересів усіх територіальних стейкхолдерів.
На основі оцінок Програми розвитку ПРООН в Україні щодо впровадження інструментів е-урядування обласними державними адміністраціями та ОМС Донецької та Луганської областей, проведено аналіз проблемних питань цифрової трансформації надання публічних послуг та електронного документообігу в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Наголошується, що прогресивна українська наукова спільнота цілком спроможна генерувати ідеї, які одразу будуть задіяні підприємцями, які в ролі роботодавців можуть формувати освітянський запит, таким чином позбавивши ринок праці від фахівців, які не мають попиту на ринку праці.
Констатовано необхідність нагальних заходів першого етапу EDP впровадження е-урядування в Донецькій області, зокрема: розробка дорожньої карти, визначення стейкхолдерів та створення інноваційних екосистем, проведення воркшопів, де буде виконаний аналіз та спільне бачення розвитку пріоритетних галузей старт-спеціалізації. Надано систематизовані дієві рекомендації для реалізації визначених завдань відповідної операційної цілі Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року. |
| format |
Article |
| author |
Бородіна, О.А. |
| author_facet |
Бородіна, О.А. |
| author_sort |
Бородіна, О.А. |
| title |
Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації |
| title_short |
Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації |
| title_full |
Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації |
| title_fullStr |
Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації |
| title_full_unstemmed |
Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації |
| title_sort |
цифрова трансформація публічного управління донецької області на основі смарт-спеціалізації |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173838 |
| citation_txt |
Цифрова трансформація публічного управління Донецької області на основі смарт-спеціалізації / О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 4-10. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT borodínaoa cifrovatransformacíâpublíčnogoupravlínnâdonecʹkoíoblastínaosnovísmartspecíalízacíí AT borodínaoa cifrovaâtransformaciâpubličnogoupravleniâdoneckojoblastinaosnovesmartspecializacii AT borodínaoa digitaltransformationofpublicadministrationofthedonetskregionbasedonsmartspecialization |
| first_indexed |
2025-11-25T02:07:10Z |
| last_indexed |
2025-11-25T02:07:10Z |
| _version_ |
1849726264821153792 |
| fulltext |
4
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
НАУКОВІ СТАТТІ
УДК 338.2:004.9(477.62) doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-4-10
О. А. Бородіна,
кандидат наук з державного управління,
ORCID 0000-0001-7469-9529,
e-mail: o.borodina@i.ua,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ОСНОВІ СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
Постановка проблеми. Smart-спеціалізація –
амбітний європейський експеримент у сфері іннова-
цій та промислового розвитку, що демонструє тен-
денцію формування інноваційної системи ЄС як су-
купності регіональних систем, координація роботи
над якими здійснюється наднаціональною й націо-
нальною владою. Саме регіональний рівень розгля-
дався як цільовий фокус при розробці та впрова-
дженні стратегії розумної спеціалізації в Європі.
Для України, в рамках економічної інтеграції
до ринку ЄС, включення у глобальні ланцюги фор-
мування доданої вартості, вагомою є реалізація під-
ходів смарт-спеціалізації для формування ефектив-
ної політики регіонального розвитку.
У Стратегії розвитку Донецької області до 2027
року [1], яка затверджена Розпорядженням голови
Донецької ОДА (далі – Стратегія), задекларовано її
розроблення на засадах смарт-спеціалізації, а також
інноваційну спрямованість та вузьку спеціалізацію
у пріоритетних сферах регіональної економіки. Для
реалізації передбачається чотири стратегічні цілі,
відповідні операційні цілі та низка завдань. У той же
час, наявний потенціал регіону щодо розвитку
е-урядування, цифровізації публічного управління є
значним і потребує деталізації та певних рекоменда-
цій для дієвого впровадження заходів Стратегії. Ідея
смарт-спеціалізації у Стратегії є декларованою ба-
зою для розробки, а кластери розглянуті лише у
сенсі промислових об’єднань.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Се-
ред вітчизняних дослідників проблему впроваджен-
ня смарт-спеціалізації на рівні регіональної еконо-
міки розглядали: В. Ляшенко, Г. Шевцова, Т. Мама-
това, Н. Брюховецька, О. Снігова та інші. В той же
час, є необхідність деталізувати актуальні питання
впровадження принципів смарт-спеціалізації з
огляду на сучасний перебіг подій з цифровізації
публічних послуг Донецької області.
Мета статті – провести детальний аналіз про-
цесу стратегічного планування Донецької області,
пов’язаний з проведенням процесу підприємниць-
кого відкриття (EDP) і вибором смарт-пріоритетів,
дати характеристику розвитку е-урядування та циф-
ровізації публічного управління регіону, проаналі-
зувати наявний потенціал регіону для розвитку ІТ-
технологій у сфері публічних послуг та розробити
пропозиції щодо інструментів розвитку IT-напряму.
Викладення основного матеріалу. Ідея
«smart-спеціалізації» (Research and innovation
strategies for smart-specialization, RIS3, S3), що має
наукове обґрунтування, довела свою ефективність у
подоланні наслідків кризи глобальної фінансової си-
стеми, і, як наслідок, – швидко набула популярності
у європейських політиків. RIS3 стала частиною
стратегії «Європа 2020» та відповідає усім трьом її
принципам: розумному, сталому та інклюзивному
зростанню.
Відзначається чималий інтерес до питання роз-
робки та впровадження регіональних дослідницьких
та інноваційних стратегій смарт-спеціалізації на
рівні суб’єктів державотворення в ЄС. Їх роль на су-
часному етапі в європейській регіональній політиці
зросла настільки, що наявність стратегії RIS3 роз-
глядається як обов'язкова умова отримання регіо-
нами коштів від Європейського структурного та ін-
вестиційного фонду (European Structural and
Investment Fund, ESIF) для створення нових робочих
місць і стимулювання економічного зростання.
Європейські практики демонструють, що
смарт-спеціалізація визначає регіональні інтереси
як основну складову загальнонаціональних пріори-
тетів за рахунок вертикально орієнтованого підходу
до вибору галузей або сфер державної підтримки,
передбачає формування регіональної спеціалізації
за рахунок консолідації зусиль усіх суб’єктів ре-
гіону на конкретних бізнес-функціях і процесах.
Вітчизняні дослідники, зокрема, вчені Інсти-
туту економіки промисловості НАН України вважа-
ють, що «смарт-спеціалізація є стратегічним підхо-
дом до розробки політики максимізації інновацій-
ного потенціалу регіону, незалежно від того, чи є ре-
гіон економічно сильним або слабким та чи
пов’язано це з високотехнологічними інноваціями»
[2].
Соціально-економічні проблеми Донбасу
О. А. Бородіна
5
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
В Україні на державному рівні закріплена необ-
хідність формування цифрової економіки [3, 4], а
цифрові технології розглядаються ключовим драй-
вером сталого розвитку. Але, розбудова цифрової
економіки актуалізує питання державної регіональ-
ної політики, які необхідно не лише чітко ставити,
але й системно вирішувати. Реалізація в Україні
форсованого сценарію розвитку, в тому числі у
сфері публічного управління, вимагає від держави
декілька важливих функцій:
вивчення попереднього досвіду та впрова-
дження провідних експериментальних розробок в
IT-сфері;
регуляція та захист цифрових інновацій;
популяризація цифрових інновацій.
Основними принципами, на яких базується
розвиток економіки регіону на основі старт-спеціа-
лізації, є:
– економічне зростання і створення нових ком-
паній шляхом виходу на ринок нових гравців, ди-
версифікації компаній, а також їх агломерації в ме-
жах інноваційних кластерів, що в підсумку стиму-
лює економічне зростання регіону;
– інновації, які з’являються у відповідь на ті чи
інші виклики та виступають рушійною силою струк-
турних змін у певних галузях економіки і сегментах
ринку;
– спеціалізація, яка дозволяє більш ефективно
використовувати обмежені ресурси, а за рахунок
економії від масштабу – знижувати ціни для спожи-
вачів;
– підприємницький пошук, при якому підпри-
ємці активно взаємодіють з університетською на-
укою, отримуючи від неї нові ідеї, стимулюють у
своїх компаніях організаційні та маркетингові інно-
вації, виробляють продукцію, що користується по-
питом у державному секторі (через систему держза-
мовлень);
– використання технологій загального призна-
чення;
– відкритість, що є ключовою властивістю всіх
суб’єктів, які задіяні у реалізації політики розумної
спеціалізації;
– моніторинг та оцінювання, допомагають по-
літикам уникнути помилок при визначенні пріори-
тетів, а також дослідити «інноваційний клімат» у ре-
гіоні.
Слід зазначити, що досвід впровадження ін-
струментів EDP в країнах ЄС не завжди відзначався
легкістю. Так, платформа S3 спирається на значні
консультації з територіальними стейкхолдерами у
формі процесу відкриття підприємництва. Останній
був використаний для ідентифікації та спільної роз-
робки пріоритетів для S3 і спрямування їх у процесі
реалізації. Однак при взаємодії з усіма зацікавле-
ними сторонами виникають серйозні проблеми.
Так, взаємодія з представниками бізнесу та, ще
більшою мірою, з громадянським суспільством у ба-
гатьох випадках є неповною та суб’єктивною.
Більше того, зацікавлені сторони, що беруть участь
в обговоренні, зрідка погоджуються узгодити свої
власні ресурси з територіальною стратегією.
Варто зауважити, що селекція напрямів роз-
витку в рамках смарт-спеціалізації та EDP не завжди
однозначна. Крім економічного потенціалу галузь
обов’язково має демонструвати потенціал іннова-
ційний та науковий. Вагомим фактором є наявність
драйверів, які готові цей напрям розвивати. Адже
комплекс партисипативних заходів має на виході
вибір безпосередніх учасників та готовність підтри-
мувати і нести відповідальність за цей вибір.
Наприклад, у французькій Бургундії, що істо-
рично спеціалізувалася на виробництві вина, свого
часу не стали фокусувати свої смарт-спеціалізації на
виноробстві. Місцеві мешканці вирішили, що галузь
настільки насичена технологіями та інноваційними
компаніями, що не потребує додаткової стимуляції.
Натомість це відкрило можливість розвинути інші
сильні галузі регіону (E-health, інноваційні техноло-
гії для транспорту та мобільності, екологічне та зе-
лене будівництво).
Аналіз продуктивних сил та ресурсів, визна-
чення ланцюгів створення цінності, порівняння по-
тенційних витрат із вигодами, пошук діяльності, яка
матиме реальний економічний ефект для конкретної
місцевості – це фокус регіонального розвитку у Єв-
ропейському Союзі. Він втілився у новітніх цифро-
вих підходах, завдання яких – посилювати конку-
рентні переваги місцевості, визначати власну траєк-
торію розвитку.
Так, План дій електронного уряду на 2016-
2020 роки у ЄС [5] – прискорення цифрової транс-
формації державного управління, спрямований на:
модернізацію державного управління;
досягнення цифрового внутрішнього ринку;
більшу взаємодію з громадянами та бізнесом
для надання високоякісних адміністративних по-
слуг.
У Плані дій викладено амбітне бачення дер-
жавних адміністрацій і введено ряд ключових прин-
ципів, таких як «цифровий за замовчуванням»
(digital by default), «один раз» (unique time) і «транс-
кордонний за замовчуванням» (cross border by
default), щоб знизити адміністративне навантаження
на громадян і підприємства, а також для полегшення
мобільності в ЄС.
Ці принципи роботи у сфері електронного уря-
дування та публічного управління мають стати орі-
єнтиром для регіонів України у пошуках актуальних
і життєздатних смарт-пріоритетів та задля розвитку
кластерів у напрямку євроінтеграції та європартнер-
ства особливо в період економічних викликів, на-
приклад, тих, з якими стикнувся світ в раках панде-
мії COVID-19, масових трансформацій економічних
регіональних інфраструктур (промислові, аграрні,
та, в першу чергу, підприємницькі виклики), спро-
можність кожного регіону країни підтримати ло-
кальні ринки та населення є вирішальною.
О. А. Бородіна
6
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
За результатами кількісного та якісного ана-
лізу, проведеного експертами Спільного дослідни-
цького центру (DR JRC) у 2019 році, в Донецькій об-
ласті було визначено дві галузі – сучасне промис-
лове виробництво з акцентом на машинобудування
та виробництво кераміки та глини, а також, креа-
тивні індустрії, в яких передбачається пошук та
розробка пріоритетів смарт-спеціалізації.
Відповідно до методології S3, спеціалістами
Українського інституту міжнародної політики
(UIIP), за підтримки Агентства США з міжнарод-
ного розвитку (USAID) в рамках Проєкту USAID
«Економічна підтримка Східної України», на по-
чатку жовтня поточного року відбудуться тренінги
для координаторів проєкту у Луганській та Донець-
кій областях щодо методології проведення процесу
підприємницького відкриття [6]. Результатом зу-
стрічей, зокрема у Донецькій області, має бути до-
сягнуто рішення про розробку дорожньої карти EDP
у Донецькій області. Також має бути обрано регіо-
нального координатора S3 в області, після чого має
активізуватися робота по проведенню EDP.
Згідно з розробленою спеціалістами UIIP Мето-
дологією щодо впровадження процесу підприємни-
цького відкриття, шлях до повноцінної S3 передба-
чає такі кроки, як діагностика – побудова діалогу –
інституційна спроможність – фінальна стратегія.
Як уже зазначалося, Стратегією визначена Опе-
раційна ціль 3.4. Інформатизація та цифровізація
публічних послуг та завдання для її реалізації, та
завдання для її реалізації, а саме:
3.4.1. Впровадження інформаційних техноло-
гій у сфери надання послуг населенню
3.4.2. Покращення цифрових навичок насе-
лення
3.4.3. Розвиток системи просторового плану-
вання з використанням електронних ресурсів.
Відповідно до європейської практики бізнесу,
владі, громаді та науковцям необхідно об’єднатися
та дійти згоди щодо напрямку розвитку. Це наступ-
ний і, мабуть, найскладніший етап, який потребує
консолідації та максимальної залученості усіх ре-
гіональних стейкхолдерів.
Європейська методологія S3 вимагає виходити
за межі національних/регіональних адміністратив-
них кордонів, та, сконцентрувавши увагу на обме-
женій кількості амбіційних, але реалістичних про-
єктів, проводити в регіоні постійну ідентифікацію
власних конкурентних переваг. Інвестувати в інно-
вації – це процес ресурсо- та фінансовоємний. Але
зацікавлений бізнес та держава спроможні шукати
і знаходити механізми. Ключовими перепонами мо-
жуть стати не матеріальні негаразди, а відсутність
бажання у основних діючих осіб процесу виходити
з когнітивних пасток та вірити в успішність різних
шляхів розвитку.
Прогресивна українська наукова спільнота ціл-
ком спроможна генерувати ідеї, які одразу будуть
задіяні підприємцями, які, в ролі роботодавців мо-
жуть формувати освітянський запит, таким чином
позбавивши ринок праці від фахівців, які не мають
попиту на ринку праці.
При деталізації Операційної цілі 3.4, а саме,
технологій е-урядування, слід конкретизувати, що
електронне урядування сприяє прозорості та відкри-
тості влади, дозволяє підвищити ефективність на-
дання державних послуг громадянам, інвестиційну
привабливість місцевих громад.
У 2018 році Програма розвитку ПРООН в Ук-
раїні провела першу комплексну оцінку впро-
вадження інструментів електронного урядування
обласними державними адміністраціями та ор-
ганами місцевого самоврядування Донецької та
Луганської областей. Результатом оцінки стали
дієві рекомендації [7]. За підсумками визначено,
що у більшості органів місцевого самоврядування
(ОМС) Донецької та Луганської областей не ви-
значено відповідальних за розвиток електронного
урядування. Заходи з розвитку електронного уря-
дування деякі цільові органи влади включали до
програм соціального та економічного розвитку.
Проте, як правило, програмні або розпорядчі до-
кументи з питань розвитку е-урядування відсутні.
ОМС Донецької та Луганської областей не забез-
печують достатнього оприлюднення інформації
на власних сайтах. Є питання щодо доступності
веб-контенту для певних верств населення. Знач-
ні проблеми є і з доступом до публічної інформа-
ції у формі відкритих даних та наданням адмініс-
тративних послуг в електронній формі. А нероз-
виненість систем електронного документообігу
не дозволяє переходити до безпаперового обміну
документами.
Окрім того, системними є питання:
відсутність якісного Інтернету, особливо в
сільській місцевості;
відсутність державного безкоштовного інфо-
рмаційного ресурсу для впровадження системи еле-
ктронного документообігу для ОМС;
відсутність єдиної платформи інтеграції з си-
стемою електронної взаємодії органів виконавчої
влади;
відсутність професійних кадрів на місцях;
дороге програмне забезпечення та його обслу-
говування, застаріла комп’ютерна техніка в ОМС;
неготовність жителів ОТГ до переходу на
електронні послуги, низька мотивація запрова-
дження електронних сервісів;
відсутні загальні стандарти електронних по-
слуг, що надаються в ОМС.
Відповідно до заходів першого етапу EDP, на-
гальною для Донецької області стає розробка про-
єкту дорожньої карти, визначення стейкхолдерів та
створення інноваційних екосистем, проведення
воркшопів, де буде виконаний аналіз та спільне ба-
чення розвитку пріоритетних галузей смарт-спеціа-
О. А. Бородіна
7
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
лізації. Найближчими наступними кроками мають
бути:
заходи з удосконалення запропонованого
проєкту дорожньої карти під час обговорення у фо-
кус-групах, на семінарах тощо;
залучення наукових фахівців, міжнародних
експертів для відпрацювання єдиної універсальної
дорожньої карти в межах часових рамок підготу-
вання проєкту.
На першому етапі побудови ІТ-напряму пропо-
нується опрацювати та передбачити можливість
включити у дорожню карту заходи загального орга-
нізаційного спрямування, які стануть основою для
подальшої побудови інфраструктури цифрових ад-
міністративних послуг у регіоні (див. таблицю).
Таблиця
Шляхи впровадження заходів для реалізації завдань Операційної цілі 3.4.1*
Необхідні заходи Шляхи впровадження
1 2
З метою реалізації Завдання 3.4.1. Впровадження інформаційних технологій
у сфері надання послуг населенню
Створення умов для функціонування в кожній ОТГ об-
ласті офіційного Інтернет-сайту ОМС, а також, електрон-
ного діловодства з автоматичним відображенням інформа-
ції в мережі Інтернет.
Створення умов для організації ЦНАПів для кожної
спроможної громади, проведення аналізу та систематизації
електронних послуг, що надаються ЦНАПами області на
предмет їх достатності та доцільності.
Проведення аналізу матеріально-технічного забезпе-
чення ЦНАП, створення умов для належного рівня надання
послуг ЦНАПами.
Автоматизація процесу надання публічних послуг з мо-
жливістю звернення за публічною послугою за допомогою
персональних гаджетів, ідентифікації громадянина за до-
помогою механізмів електронних підписів; активізація ви-
користання інструментів зворотного зв’язку з громадою.
Запроваджувати форми електронних звер-
нень, створювати онлайн-приймальні голів
й інструменти, які дозволяють відслідку-
вати розгляд електронних звернень; за
можливості інтегрувати веб-сайти зі сто-
рінками ОМС у соціальних мережах; залу-
чати громадян до процесу прийняття рі-
шень, шляхом проведення онлайн-опиту-
вань, надання можливості коментувати
новини та інформаційні повідомлення
тощо; більш активно запроваджувати
сервіси е-петицій та бюджету участі (гро-
мадського бюджету)
Впровадження та поширення IT- розробок серед громад-
ських організацій, яке буде сприяти викоріненню соціаль-
ної несправедливості, стимулюванню благодійності, забез-
печенню прозорості діяльності влади та розвитку грома-
дянського суспільства в цілому.
Наявний соціально-економічний потенціал громадських ор-
ганізацій наочно був продемонстрований на прикладі во-
лонтерського руху в зоні військового конфлікту та ООС.
Його використання набуває значення в період, коли внаслі-
док економічної кризи, карантинних обмежень більшість
наших громадян відчувають складнощі задовольнити на-
віть першочергові потреби
Широке впровадження в діяльність гро-
мадських організацій сучасних інформацій-
них технологій. Головним завданням та-
кого впровадження IT в громадський рух
має бути не тільки всебічна популяризація
підсумків роботи , але й комплексна оцінка
їх діяльності.
З метою реалізації Завдання 3.4.2. Покращення цифрових навичок населення
Максимальне розповсюдження для населення (людям
похилого віку, пенсіонерам та інвалідам) навичок застосу-
вання в повсякденному житті сучасних Internet-сервісів
і доведення громадянам безперечності переваг користу-
вання інформаційними технологіями.
Поширення і популяризація інформаційних технологій
у сфері адміністративного, фінансового, роздрібного та со-
ціально-побутового обслуговування соціально незахище-
них громадян. Останні становлять сьогодні значну час-
тину населення країни, саме вони найбільше потребують
надання адміністративно-побутових послуг з боку дер-
жави, переводів грошових розрахунків у безготівкову
форму, пошуку додаткових джерел доходів з використан-
ням інформаційних технологій.
Створювати при школах, ВИШах і громад-
ських організаціях безкоштовні лікнепи,
Університети третього віку, на яких во-
лонтери, представники HGO та студенти
безкоштовно навчали б незаможних грома-
дян навичкам роботи на комп’ютері, здійс-
ненню безготівкових платежів і застосу-
ванню Internet-сервісів. Аналогічне, але
більш поглиблене навчання могло б вестися
і на дому для не мобільний громадян, які зго-
дом були б здатні вишукувати для себе до-
даткові доходи на фріланс майданчиках.
О. А. Бородіна
8
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Закінчення таблиці
1 2
Максимальне використання механізмів для стимулю-
вання детінізації бізнесу, коли для того, щоб бути конку-
рентоспроможним на легальному ринку, бізнесу необхідно
відкривати Web-ресурси на основі електронної комерції та
сучасних інформаційних технологій
Впровадження програмних комплексів з
відкритих торгів, електронних аукціонів,
забезпечення можливості підписання дого-
ворів із бюджетними організаціями, актів
приймання-передачі в електронній формі
З метою реалізації 3.4.3. Розвиток системи просторового планування
з використанням електронних ресурсів
Реалізація спільних проєктів з іншими містами-партнерами
під час розробки та впровадження рішень у сфері просто-
рового управління з метою зменшення витрат на розробку
та впровадження
Створити ефективну місцеву систему уп-
равління просторовим плануванням, про-
вести інвентаризацію та систематизу-
вати дані про свої території та активи,
створити сталу систему моніторингу та
забезпечити свою громаду прозорою та ле-
гітимною документацією з просторового
планування
Прискорення темпів оновлення містобудівної документа-
ції, в тому числі в електронному вигляді
Створити скорочені курси підготовки спе-
ціалістів розроблення містобудівної доку-
ментації (в тому числі в електронному ви-
гляді) для спеціалістів, які мають відпо-
відні сертифікати. Оптимізувати склад
містобудівної документації місцевого рів-
ня, передбачити можливість її переводу в
електронний формат
Мінімізація помилок та спорів під час розроблення, затвер-
дження та використання планувальної землевпорядної чи
містобудівної документації місцевого рівня
Розробити електронні методичні рекомен-
дації щодо послідовності проведення робіт
із просторового планування для органів
місцевої влади та місцевого самовряду-
вання
Розроблення містобудівного кадастру, у якому були б роз-
міщені всі містобудівні документації в електронному ви-
гляді
Розроблення єдиного електронного фор-
мату для планувальної землевпорядної до-
кументації та містобудівної документації.
Після створення масштабувати його для
обліку карт, планів та планувальної земле-
впорядної документації
Розробка та надання у відкритому доступі окремих відомо-
стей Державного земельного кадастру
Оцифрувати найбільш актуальні матері-
али та викласти їх у відкритому доступі, а
саме: проєкти формування території та
меж сільських, селищних рад; проєкти зем-
леустрою щодо встановлення меж адміні-
стративних одиниць; відсутні у базі даних
Державного земельного кадастру відомо-
сті про сформовані земельні ділянки; про-
єкти встановлення меж обмежень викори-
стання земель
* Складено авторкою.
Висновки. Підсумовуючи вищенаведене, від-
значимо, що переваги європейського смарт-підходу
при визначенні та реалізації напрямів розвитку ре-
гіону є незаперечними. Від ефективності прове-
дення кількісного та якісного аналізу економічної,
інноваційної та наукової ресурсної бази регіону без-
посередньо залежить об’єктивне і повне визначення
регіонального потенціалу. Адже саме його резуль-
тати лягають в основу для процесу підприємниць-
кого відкриття EDP – обговорення та визначення
пріоритетів інноваційного розвитку території місце-
вими представниками бізнесу, науки, громадськості
та влади.
Література
1. Про затвердження Стратегії розвитку Донець-
кої області на період до 2027 року та Плану заходів з
реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Доне-
цької області на період до 2027 року: Розпорядження
голови Донецької ОДА, керівника військово-цивільної
О. А. Бородіна
9
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
адміністрації від 17.02.2020 р. № 147/5-20. URL: https:
//dn.gov.ua/storage/app/sites/1/strategy/strategiy2027/202
0/20.03.2020/rozp_147_17.02.2020.pdf. 2. Амоша О.,
Лях О., Солдак М., Череватський Д. Інституційні де-
термінанти впровадження концепції смарт-спеціаліза-
ції: приклад старопромислових регіонів України. Жур-
нал європейської економіки. 2018. Т. 17. № 3 (66).
С. 310-344. 3. Концепція розвитку цифрової економіки
та суспільства України на 2018 - 2020 роки. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
4. Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020:
Указ Президента України від 12.01.2015 р. № 5/
2015. URL: http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
5. План дій електронного уряду на 2016-2020 роки у
ЄС. Прискорення цифрової трансформації державного
управління. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content
/EN/TXT/?uri=CELEX:52016DC0179. 6. Український
інститут міжнародної політики. Тренінг для команди
координаторів S3 в Донецькій області. URL:
https://www.uiip.org.ua/. 7. Оцінка впровадження та ви-
користання інструментів електронного урядування До-
нецькою ОДА та органами місцевого самоврядування
Донецької області. URL: https://www.ua.undp.org/
content/ukraine/uk/home/library/democratic_governance/
egov-donetsk.html.
References
1. Pro zatverdzhennia Stratehii rozvytku Donetskoi
oblasti na period do 2027 roku ta Planu zakhodiv z reali-
zatsii u 2021-2023 rokakh Stratehii rozvytku Donetskoi
oblasti na period do 2027 roku: Rozporiadzhennia holovy
Donetskoi ODA, kerivnyka viiskovo-tsyvilnoi ad-mini-
stratsii vid 17.02.2020 r. № 147/5-20 [On approval of the
Strategy of development of Donetsk region for the period
up to 2027 and the Plan of measures for implementation in
2021-2023 of the Strategy of development of Donetsk
region for the period up to 2027: Order of the head of
Donetsk regional state administration, head of military-
civil administration from 5-20]. Retrieved from https:
//dn.gov.ua/storage/app/sites/1/strategy/strategiy2027/202
0/20.03.2020/rozp_147_17.02.2020.pdf [in Ukrainian].
2. Amosha O., Liakh O., Soldak M., Cherevatskyi D.
(2018). Instytutsiini determinanty vprovadzhennia kon-
tseptsii smart-spetsializatsii: pryklad staropromyslovykh
rehioniv Ukrainy [Institutional determinants of smart con-
cept specialization implementation: an example of old in-
dustrial regions of Ukraine]. Zhurnal yevropeiskoi
ekonomiky – Journal of European Economy, 3, рр. 310-
344 [in Ukrainian].
3. Kontseptsiia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta
suspilstva Ukrainy na 2018 - 2020 roky [The concept of
development of the digital economy and society of Ukraine
for 2018-2020]. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/
laws/show/67-2018-%D1%80 [in Ukrainian].
4. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina - 2020:
Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12.01.2015 r. № 5/2015 [On
the Sustainable Development Strategy “Ukraine - 2020:
Decree of the President of Ukraine of 12.01.2015
№ 5/2015]. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/
laws/show/5/2015 [in Ukrainian].
5. Plan dii elektronnoho uriadu na 2016-2020 roky u
YeS. Pryskorennia tsyfrovoi transformatsii derzhavnoho
upravlinnia [E-Government Action Plan for 2016-2020 in
the EU. Accelerating the digital transformation of public
administration]. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/
legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52016DC0179 [in
Ukrainian].
6. Ukrainskyi instytut mizhnarodnoi polityky. Tre-
ninh dlia komandy koordynatoriv S3 v Donetskii oblasti
[Ukrainian Institute of International Politics. Training for
the team of S3 coordinators in Donetsk region]. Retrieved
from https://www.uiip.org.ua/ [in Ukrainian].
7. Otsinka vprovadzhennia ta vykorystannia instru-
mentiv elektronnoho uriaduvannia Donetskoiu ODA ta
orhanamy mistsevoho samovriaduvannia Donetskoi ob-
lasti [Evaluation of the implementation and use of e-gov-
ernment tools by the Donetsk Regional State Administra-
tion and local governments of the Donetsk region]. Re-
trieved from https://www.ua.undp.org/content/ukraine/ uk/
home/library/democratic_governance/egov-donetsk.html
[in Ukrainian].
Бородіна О. А. Цифрова трансформація пуб-
лічного управління Донецької області на основі
смарт-спеціалізації
Стаття присвячена аналізу актуальних заходів
процесу цифровізації публічних послуг Донецької об-
ласті. Детально проаналізований досвід впровадження
технології «smart-спеціалізації» у практику європей-
ського регіонального розвитку, визначена її відповід-
ність принципам стратегічного планування розвитку
регіонів у ЄС.
Відзначено роль «смарт-спеціалізації» як обов'яз-
кової умови отримання регіонами коштів від Європей-
ських фондів. Акцентується увага на вертикально-орі-
єнтованому підході при виборі пріоритетів регіональ-
ного розвитку. Наголошено на неоднозначності селек-
тивного відбору напрямів регіонального розвитку та
необхідності балансування інтересів усіх територіаль-
них стейкхолдерів.
На основі оцінок Програми розвитку ПРООН в
Україні щодо впровадження інструментів е-уряду-
вання обласними державними адміністраціями та
ОМС Донецької та Луганської областей, проведено
аналіз проблемних питань цифрової трансформації
надання публічних послуг та електронного доку-
ментообігу в органах державної влади та місцевого
самоврядування.
Наголошується, що прогресивна українська на-
укова спільнота цілком спроможна генерувати ідеї, які
одразу будуть задіяні підприємцями, які в ролі робото-
давців можуть формувати освітянський запит, таким
чином позбавивши ринок праці від фахівців, які не ма-
ють попиту на ринку праці.
Констатовано необхідність нагальних заходів
першого етапу EDP впровадження е-урядування в До-
нецькій області, зокрема: розробка дорожньої карти,
визначення стейкхолдерів та створення інноваційних
екосистем, проведення воркшопів, де буде виконаний
аналіз та спільне бачення розвитку пріоритетних галу-
зей старт-спеціалізації. Надано систематизовані дієві
рекомендації для реалізації визначених завдань відпо-
відної операційної цілі Стратегії розвитку Донецької
області до 2027 року.
О. А. Бородіна
10
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Ключові слова: цифровізація, публічні послуги, е-
урядування, смарт-спеціалізація, регіональний розви-
ток.
Borodina O. Digital Transformation of Public Ad-
ministration of the Donetsk Region Based on Smart
Specialization
The article is devoted to the analysis of current
measures of the process of digitalization of public services
in the Donetsk region. The experience of implementing
smart specialization technology in the practice of European
Regional Development is analyzed in detail, and its com-
pliance with the principles of strategic planning for re-
gional development in the EU is determined.
The role of "smart specialization" as a mandatory
condition for regions to receive funds from European funds
is noted. Attention is focused on a vertically oriented ap-
proach when choosing regional development priorities.
The ambiguity of selective selection of regional develop-
ment directions and the need to balance the interests of all
territorial stakeholders are noted.
Based on the assessments of the UNDP Development
Program in Ukraine on the introduction of e-management
tools for regional state administrations and compulsory
health insurance of Donetsk and Luhansk regions, the ana-
lysis of problematic issues of digital transformation of pub-
lic services and Electronic Document Management in state
and local authorities was carried out.
It is noted that the progressive Ukrainian scientific
community is quite capable of generating ideas that will
immediately be used by entrepreneurs, who, as employers,
can form an educational request, thus ridding the labor
market of specialists who do not have demand in the labor
market.
The need for urgent measures of the first stage of EDP
implementation of e-governance in the Donetsk region is
stated, in particular: development of a roadmap, identifica-
tion of stakeholders and creation of innovative ecosystems,
workshops where an analysis and joint vision of the deve-
lopment of priority start-specialization industries will be
carried out. Systematic effective recommendations are
given for the implementation of certain tasks of the cor-
responding operational goal of the Donetsk Region Deve-
lopment Strategy until 2027.
Keywords: digitalization, public services, e-Gover-
nance, Smart specialization, Regional Development.
Бородина О. А. Цифровая трансформация
публичного управления Донецкой области на ос-
нове смарт-специализации
Статья посвящена анализу актуальных меро-
приятий процесса цифровизации публичных услуг
Донецкой области. Детально проанализирован опыт
внедрения технологии «smart-специализации» в
практику Европейского регионального развития,
определено ее соответствие принципам стратеги-
ческого планирования развития регионов в ЕС. От-
мечена роль «смарт-специализации» как обязатель-
ного условия получения регионами средств от евро-
пейских фондов. Акцентируется внимание на верти-
кально-ориентированном подходе при выборе при-
оритетов регионального развития. Отмечена неод-
нозначность селективного отбора направлений ре-
гионального развития и необходимость балансиро-
вания интересов всех территориальных стейкхолде-
ров.
На основе оценок программы развития ПРООН
в Украине по внедрению инструментов е-управле-
ния областными государственными администраци-
ями и ОМС Донецкой и Луганской областей, прове-
ден анализ проблемных вопросов цифровой транс-
формации предоставления публичных услуг и элек-
тронного документооборота в госорганах.
Отмечается, что прогрессивное украинское
научное сообщество вполне способно генерировать
идеи, которые сразу будут задействованы предпри-
нимателями, которые, в роли работодателей могут
формировать образовательный запрос, таким обра-
зом избавив рынок труда от специалистов, которые
не имеют спроса на рынке труда.
Констатирована необходимость неотложных
мероприятий первого этапа EDP внедрения е-управ-
ления в Донецкой области, в частности: разработка
дорожной карты, определение стейкхолдеров и со-
здание инновационных экосистем, проведение
воркшопов, где будет выполнен анализ и общее ви-
дение развития приоритетных отраслей старт-спе-
циализации. Даны систематизированные действен-
ные рекомендации для реализации определенных
задач соответствующей операционной цели Страте-
гии развития Донецкой области до 2027 года.
Ключевые слова: цифровизация, публичные
услуги, е-управление, смарт-специализация, регио-
нальное развитие.
Стаття надійшла до редакції 05.09.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
|