Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини
Вступ. У економічно розвинених країнах світу льон олійний розглядається не лише як культура для отримання насіння, а й як джерело додаткової високоякісної текстильної сировини. Для України льон олійний — це єдиний вітчизняний сировинний ресурс, який може стати альтернативою імпортованим бавовні та...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та інновації |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174032 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини / Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд // Наука та інновації. — 2019. — Т. 15, № 3. — С. 94-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859906658412527616 |
|---|---|
| author | Головенко, Т.М. Янюк, Т.І. Бойко, Г.А. Дягілев, А.С. Шовкомуд, О.В. |
| author_facet | Головенко, Т.М. Янюк, Т.І. Бойко, Г.А. Дягілев, А.С. Шовкомуд, О.В. |
| citation_txt | Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини / Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд // Наука та інновації. — 2019. — Т. 15, № 3. — С. 94-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та інновації |
| description | Вступ. У економічно розвинених країнах світу льон олійний розглядається не лише як культура для отримання
насіння, а й як джерело додаткової високоякісної текстильної сировини. Для України льон олійний — це єдиний
вітчизняний сировинний ресурс, який може стати альтернативою імпортованим бавовні та льону-довгунцю для
використання в текстильній, целюлозно-паперовій промисловостях та для виробництва армованих композиційних матеріалів.
Аналіз стану стандартизації на продукцію зі стебел льону олійного свідчить про відсутність нормативних документів для визначення їх якості, а, відповідно, розробка останніх є актуальним питанням сьогодення, оскільки організація переробки та реалізація зазначеної продукції в умовах сучасного ринку й вимог споживача неможливі без відповідної стандартизації та сертифікації.
Проблематика. Необхідність розробки стандартів на продукцію зі стебел льону олійного для визначення якості
та надання їй товарознавчої характеристики є нагальною, оскільки затвердження такої технічної документації на
державному рівні стимулює створення ринків реалізації соломи льону олійного як сировини для одержання волокон
широкого промислового застосування з метою її первинної переробки.
Мета. Розробка вітчизняних нормативних документів для контролю якості луб'яної сировини «нового покоління» —
соломи льону олійного, з урахуванням вимог сучасного споживача. Матеріали й методи. Методами кваліметрії створено комплексну методологію визначення загального рівня якості соломи льону олійного, як промислової сировини.
Результати. Розроблено та затверджено в Державному підприємстві «Херсонстандартметрологія» технічні умови ТУ У 01.1-2303511525 — 001:2016 «Солома льону олійного. Технічні умови». Висновки. Сертифікована вітчизняна сировина із стебел льону олійного, а саме солома, може бути використана текстильними, целюлозо-паперовими та іншими виробництвами України для виготовлення інноваційної конкурентоспроможної продукції різного функціонального призначення.
Introduction. In advanced economies, oilseed flax is used not only for obtaining seeds, but also as a source of additional
high-quality textile raw materials. In Ukraine, oilseed flax is the only domestic raw material resource that can become
an alternative to imported cotton and fiber flax used for the textile and pulp-and-paper industries and for the production of
reinforced composite materials.
The analysis of the status of standardization of products from oilseed flax stems indicates the absence of regulatory
documents to determine their quality. Therefore, the development of such regulations and standards is a pressing problem of
our time, inasmuch as the organization of processing and the implementation of these products in the conditions of the
present-day market and customer requirements are impossible without appropriate standardization and certification.
Problem Statement. The need to develop standards for products from oilseed flax stems to determine their quality and
commercial characteristics is urgent, since the approval of such technical specifications at the government level stimulates
the creation of markets for the sale of oilseed flax straw as raw materials for the production of fibers that have a wide industrial
application.
Purpose. To develop domestic regulatory documents in order to control the quality of "new generation" bast raw material
— oilseed flax straw — taking into account the modern consumer requirements.
Materials and Methods. Based on the qualimetry methods, a complex methodology for determining the general quality
of oilseed flax straw as an industrial raw material has been developed.
Results. Technical specifications TU U 01.1-2303511525 - 001: 2016 Oilseed Flax Straw. Technical Specifications have
been developed and approved at the state-owned enterprise Khersonstandartmetrologia.
Conclusions. The certified domestic raw materials made of oilseed flax straw can be used in textile, pulp-and-paper and
other industries of Ukraine for the manufacture of innovative competitive products of various functional purposes.
Введение. В экономически развитых странах мира лен масличный рассматривается как культура не только для
получения семян, но и как источник дополнительного высококачественного текстильного сырья. Для Украины лен
масличный — это единственный отечественный сырьевой ресурс, который может стать альтернативой импортному
хлопку и льну-долгунцу для использования в текстильной, целлюлозно-бумажной промышленностях и для производства армированных композиционных материалов.
Анализ состояния стандартизации на продукцию из стеблей льна масличного свидетельствует об отсутствии
нормативных документов для определения их качества, а, соответственно, разработка последних является актуальным вопросом современности. Поскольку организация переработки и реализация указанной продукции в условиях
современного рынка и требований потребителя невозможны без соответствующей стандартизации и сертификации.
Проблематика. Необходимость разработки стандартов на продукцию из стеблей льна масличного для опреде ления качества и предоставления ей товароведческой характеристики является насущной, поскольку утверждение такой технической документации на государственном уровне стимулирует создание рынков реализации соломы льна масличного как сырья для получения волокон широкого промышленного применения, с целью ее первичной переработки. Цель. Разработка отечественных нормативных документов для контроля качества лубяного сырья «нового поколения» — соломы льна масличного, с учетом требований современного потребителя.
Материалы и методы. Методами квалиметрии создана комплексная методология определения общего уровня
качества соломы льна масличного как промышленного сырья.
Результаты. Разработаны и утверждены в Государственном предприятии «Херсонстандартметрология» технические условия ТУ У 01.1-2303511525 - 001: 2016 «Солома льна масличного. Технические условия». Выводы. Сертифицированное отечественное сырье из стеблей льна масличного, а именно солома, может быть использована текстильными, целлюлозно-бумажными и другими производствами Украины для изготовления инновационной конкурентоспособной продукции различного функционального назначения.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:00:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
94
Т.М. Головенко 1, Т.І. Янюк 2, Г.А. Бойко 3,
А.С. Дягілев 4, О.В. Шовкомуд 1
1 Луцький національний технічний університет,
вул. Львівська, 75, Луцьк, 43018, Волинська обл., Україна,
+380 50 855 3480, tanyushkagolovenko@ukr.net
2 Національний університет харчових технологій,
вул. Володимирська, 68, Київ, 01601, Україна,
+380 44 289 5472, ytata13@ukr.net
3 Херсонський національний технічний університет,
Бериславське шосе, 24, Херсон, 75008, Україна,
+380 50 8274885, galina_boyko_86@ukr.net
4 Вітебський державний технологічний університет,
Московський пр., 72, Вітебськ, 210035, Республіка Білорусь,
+375 212 4953 64, dygilev@gmail.com
ПЕРСПЕКТИВНІ МЕТОДИ Й СИСТЕМИ
КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ
ЛУБ’ЯНОЇ СИРОВИНИ
© ГОЛОВЕНКО Т.М., ЯНЮК Т.І., БОЙКО Г.А., ДЯГІЛЕВ А.С., ШОВКОМУД О.В., 2019
Вступ. У економічно розвинених країнах світу льон олійний розглядається не лише як культура для отримання
насіння, а й як джерело додаткової високоякісної текстильної сировини. Для України льон олійний — це єдиний
вітчизняний сировинний ресурс, який може стати альтернативою імпортованим бавовні та льону-довгунцю для
використання в текстильній, целюлозно-паперовій промисловостях та для виробництва армованих композицій-
них матеріалів.
Аналіз стану стандартизації на продукцію зі стебел льону олійного свідчить про відсутність нормативних докумен-
тів для визначення їх якості, а, відповідно, розробка останніх є актуальним питанням сьогодення, оскільки організа-
ція переробки та реалізація зазначеної продукції в умовах сучасного ринку й вимог споживача неможливі без відпо-
відної стандартизації та сертифікації.
Проблематика. Необхідність розробки стандартів на продукцію зі стебел льону олійного для визначення якості
та надання їй товарознавчої характеристики є нагальною, оскільки затвердження такої технічної документації на
державному рівні стимулює створення ринків реалізації соломи льону олійного як сировини для одержання волокон
широкого промислового застосування з метою її первинної переробки.
Мета. Розробка вітчизняних нормативних документів для контролю якості луб’яної сировини «нового покоління» —
соломи льону олійного, з урахуванням вимог сучасного споживача.
Матеріали й методи. Методами кваліметрії створено комплексну методологію визначення загального рівня
якості соломи льону олійного, як промислової сировини.
Результати. Розроблено та затверджено в Державному підприємстві «Херсонстандартметрологія» технічні умо-
ви ТУ У 01.1-2303511525 — 001:2016 «Солома льону олійного. Технічні умови».
Висновки. Сертифікована вітчизняна сировина із стебел льону олійного, а саме солома, може бути використана
текстильними, целюлозо-паперовими та іншими виробництвами України для виготовлення інноваційної конкурен-
тоспроможної продукції різного функціонального призначення.
К л ю ч о в і с л о в а: солома, льон олійний, якість, технічні умови.
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15(3), 94—109 https://doi.org/10.15407/scin15.03.094
Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб’яної сировини
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3) 95
Протягом останнього часу легка промисло-
вість України зіштовхнулася з низкою проб-
лем, які призвели до погіршення показників її
діяльності, зокрема через фінансову кризу, за-
старілі устаткування та технічну документа-
цію, а головне, через відсутність власних сиро-
винних ресурсів. Робота вітчизняних вироб-
ництв легкої промисловості нашої держави на
80 % залежить від імпортованих ресурсів —
волокон льону-довгунцю та бавовни. Водно-
час, перед Україною виникають нові можли-
вості, скориставшись якими можна досягти но-
вого етапу розвитку та становлення зазначе ної
галузі в країні. Так, аналізуючи статистичні
дані посівних площ України, відведених під
луб’яні культури, за період 2000—2016 рр.,
можна відмітити, що льон олійний останні
11 років є лідером (рис. 1) [1].
У зв’язку з високою реалізаційною вартіс-
тю насіння льону олійного, його вирощування
в нашій державі є рентабельним. При цьому,
стеблова частина вищезазначених культур прак-
тично не переробляється [2]. Але, як показує
світова практика [2—5], льон олійний — це
щорічно відновлювана «біосировина» нового
покоління, яка має безліч напрямків комплекс-
ного промислового застосування (рис. 2).
Вченими Херсонського національного тех-
нічного університету розроблено технології
переробки льону олійного з метою їх впрова-
дження у діяльність вітчизняних підприємств
[6]. У лабораторних та виробничих умовах з
волокон льону олійного виготовлено іннова-
ційну продукцію різного галузевого призна-
чення: целюлозовмісні напівфабрикати, фільт-
рувальний папір, композиційні вироби, змі-
шану пряжу, неткані матеріали різних типів:
льоноватин, меблеве та неткане полотно [7—9].
Таким чином доведено, що солома льону олій-
ного є цінною целюлозовмісною сировиною,
головною перевагою якої є доступність та її віт-
чизняне виробництво.
На сьогодні організація промислового комп-
лексу переробки соломи льону олійного, вироб-
ництво інноваційної продукції та реалі зація її
на вітчизняний і світовий ринок неможливі
без стандартизації, сертифікації і методики
визначення якісних показників як сировини,
так і інноваційної продукції з неї. Відсутність
таких систем контролю якості спричиняє по-
рушення всього ланцюга промислової пере-
робки стебел зазначеної культури, починаючи
від соломи до готових товарів різного галузе-
вого призначення (рис. 3).
Враховуючи вищезазначене, для виконання
поставлених завдань було здійснено деталь-
ний аналіз світових та вітчизняних досягнень
теоретично-практичного характеру [3—12] з
Рис. 1. Динаміка відведених під луб’яні культури посівних площ України у 2000—2016 рр.
П
ло
щ
а
по
сі
ві
в
те
хн
іч
ни
х
ку
ль
ту
р,
т
ис
. г
а 70,0
60,0
50,0
40,0
30,0
20,0
10,0
0,0
Роки 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Льон-олійний 2,3 2,0 3,6 15,1 14,9 25,1 51,8 44,4 19,3 48,7 58,9 60,3 55,8 46,1 23,2 62,2 66,8
Льон-довгунець 36,2 30,7 28,8 32,7 27,3 25,5 16,3 13,0 6,8 2,4 1,3 1,7 2,2 1,0 0,9 0,9 0,8
Коноплі 1,8 2,0 1,1 0,9 1,2 1,8 2,2 0,5 0,8 0,3 0,4 0,4 0,7 1,2 2,7 3,6 5,0
Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд
96 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3)
визначення наявної методології та якісних по-
казників соломи льону олійного як сировини
промислового значення (табл. 1).
Аналіз наведених даних свідчить про повну
відсутність нормативних документів та мето-
дології оцінювання якості об’єкту досліджень.
Як показує світова практика, питання стан-
дартизації соломи льону олійного стоїть на
порядку денному не тільки в Україні, а є акту-
альним і для Канади, США, Єгипту, Північної
Ірландії, Фінляндії, Польщі, Російської Феде-
рації, Республіки Білорусь [3—5, 10].
Рис. 2. Напрямки вико-
ристання сировини льо-
ну олійного в світі
Насіння
Люди: інгредієнт до здорової їжі, засоби особис-
тої гігієни
Тварини: корм
Свійські тварини: продукти харчування
Люди: інгредієнт до здорової їжі, засоби особис-
тої гігієни, фасована кулінарна олія
Дикі тварини: корм
Свійські тварини: інгредієнт комбікормів
Промисловість: виготовлення лінолеуму, клейон-
ки, фарб, лаків, морилки, смол, чорнил
Люди: інгредієнт до здорової їжі, подальше фрак-
ціонування
Тварини: корм
Свійські тварини: продукти харчування
Сільське господарство: підстилка для тварин
Матеріали будівельні: прес-дошки, композитні до-
датки (лиття під тиском, штучний пиломатеріал)
Енергетичне застосування: теплова енергія, біо-
паливо (брикети, палети)
Хімічне застосування: активоване вугілля (фільт-
рація), екстраговані ароматичні сполуки (смоли,
антиоксиданти, антимікробні речовини)
Подрібнена костриця та домішки волокна: біопа-
ливо, будівельні конструкції
Целюлозно-паперове застосування: спеціальний
та фільтрувальний папір
Текстильне застосування: побутовий текстиль
Технічне застосування: геотекстиль, ізоляційні та
поглинальні матеріали, середньої та високої якос-
ті пластикові композити
Хімічне застосування: підсолоджувачі целюлози,
ефіри
Олія
Макуха
Волокно
Костриця
Відходи
Так, у розвинених європейських країнах,
США та Канаді відсутня нормативна доку-
ментація для здійснення оцінки якості зазна-
ченої луб’яної сировини. На виробництвах
цих країн набув поширення органолептичний
метод оцінки соломи льону олійного. Експер-
тизу сировини здійснюють висококваліфіко-
вані спеціалісти, які пройшли акредитацію та
мають ліцензію на виконання таких робіт.
Вони оцінюють якість соломи льону олійного
на полі перед скошуванням на вимогу власни-
ка переробного комплексу та представників
Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб’яної сировини
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3) 97
Рис. 3. Актуальність систем контролю якості соломи льону олійного на всіх етапах її переробки
Проблеми з реалізацією
соломи для фермерсь-
ких господарств з виро-
щування льону
Проблеми закупівлі си-
ровини та реалізації то-
варів для потенційних
споживачів волокон ….
Проблеми реалізації то-
варів на міжнародному
та вітчизняному ринках
Проблеми із закупівлею
сировини та реалізаці-
єю волокон для підпри-
ємств первинної оброб-
ки сировини
Відсутність
нормативних
документів
стандартизації
сировини зі стебел
льону олійного
і продукції
на їх основі
Проблеми фермерських господарств з вирощування
льону зі встановленням:
• об’єктивної ціни реалізації соломи (трести) залеж-
но від її якості
Проблеми на підприємствах первинної обробки со-
ломи (трести) зі встановленням:
• ціни під час закупівлі сировини, а також режимів
обробки і прогнозуванням показників якості одер-
жаного лубу (волокна);
• ціни реалізації лубу (волокна) залежно від його
якості;
• визначенням сфер застосування лубу (волокна)
для реалізації на певне виробництво
Проблеми потенційних споживачів лубу або волок-
на (текстильні, целюлозно-паперові підприємства,
виробництва з виготовлення композиційних мате-
ріалів тощо) зі встановленням:
• ціни сировини під час закупівлі та прогнозуванням
показників якості одержаних виробів;
• ціни реалізації виробів залежно від їх якості;
• визначенням сфер застосування виробів;
• вільним маркетингом виробів на вітчизняних і між-
народних ринках
виконавця посівних робіт. Основними вимо-
гами до соломи є вихід лубу зі стебел, співвід-
ношення загальної та технічної (продуктивної
частини) довжини стебел, група кольору та за-
сміченість соломи.
За умови більш детальної оцінки якості до-
сліджуваної сировини, на вимогу представни-
ка виробництва, в деяких випадках також вра-
ховують інші показники: середній діаметр стебел,
що визначає інтенсивність їх механічної оброб-
ки, загальну довжину стебел, а також величину
технічної частини в загальній дов жині стебла.
На основі проведеної експертизи між фер-
мером та представником переробного підпри-
ємства укладається домовленість в усній фор-
мі (договір — в письмовій формі, за бажанням
однієї або двох сторін) про продаж/закупівлю
соломи, в якій чітко встановлено ціну сировини
та строки її постачання на переробний комп-
лекс. При надходженні соломи льону олійного
на переробне підприємство технологи додат-
ково визначають вологість стебел та наявність
в загальній партії сировини непридатних (гни-
лих), уражених грибковими захворюваннями
(іржа, фузаріоз, поліспороз, антракноз, бакте-
ріоз тощо) стебел та залишків ґрунту. Слід за-
уважити, що за відсутності нормативної доку-
ментації на зазначений вид сировини, фактич-
но, результат оцінювання якості залежить від
суб’єктивної думки експерта, що є значним не-
доліком такої оцінки [3—5, 11].
У країнах колишнього СНД — Росії, Біло-
русії та Україні, оцінка якості соломи льону
олійного здійснюється згідно чинних норма-
тивних документів на льон-довгунець [13, 14].
При цьому, внаслідок значних відмінностей у
морфологічних та анатомічних ознаках, тех-
нологічних властивостях стебел двох груп
льону, використовувати нормативні докумен-
ти на солому льону-довгунця для оцінки якос-
ті соломи льону олійного некоректно. Наприк-
лад, такі показники, як розтягнутість снопів,
Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд
98 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3)
Країна Промислові об’єкти й науково-дослідні центри Основні показники якості соломи
Оцінювання якості соломи льону олійного
без використання нормативної документації (органолептичним методом)
Канада 6 фірм з первинної переробки стебел: «FlaxStalk/SWM» (Маніто-
ба), «Biolin» (Саскачеван), «Stemergy» (Онтаріо), «Crailar Flax
Fibre» (Британська Колумбія), «Stemia» та «Vegreville De corti ca-
tion» (Альберта);
5 фірм з переробки волокон для виготовлення товарів широкого
асортименту;
2 фірми з переробки костриці для виготовлення біоенергетичної
продукції;
інноваційний центр «FibreCity»
Вихід лубу зі стебел; технічна
частина в загальній довжині;
колір соломи; вологість; засмі-
ченість; середній діаметр; тех-
нічна довжина
Сполучені
Штати
Америки
Підприємства з переробки стебел та виробництва продукції в
штатах Міннесота, Монтана та Північна Дакота;
Науково-дослідний центр Russell (м. Афіни, штат Джорджія) під
керівництвом доктора Денні Е. Акіна
Вихід лубу зі стебел; колір со-
ломи; вологість; засміченість
Єгипет Національний дослідний центр — National Research Center, м. Каїр
(вчені Д.М. Ель-Харірі і М. С. Хасанеінб);
Науково-дослідний інститут польових культур — Field Grops Re-
search Institute (Амна Х.Х. Ель-Свейфі)
Вихід лубу зі стебел; колір со-
ломи; загальна довжина; тех-
нічна довжина
Північна
Ірландія
Королівський університет (м. Белфаст) (вчений Х.С.С. Шарма);
Департамент сільського господарства (Г. Дж. Фоха)
Вихід лубу зі стебел; довжина
стебел; діаметр стебел
Фінляндія Сільськогосподарський науково-дослідний центр Фінляндії (MTT)
(вчений Х. Санкарі)
Вихід лубу зі стебел; колір со-
ломи; вологість; засміченість
Республіка
Польща
фірми з переробки стебел та вторинної переробки волокон «Ma-
dex», «Ekotex»;
Інститут натуральних волокон та лікарських рослин (м. Познань)
(вчені Є. Маньковський та А. Кубакі)
Вихід лубу зі стебел; колір со-
ломи; засміченість бур’янами
загальної площі
Оцінювання якості соломи льону олійного
з використанням нормативної документації на льон-довгунець
Російська
Федерація
ПП «ЛенТекмаш» (Новосибірська обл., Московська обл. м. Во ло-
коламськ);
Костромський державний технічний університет (м. Кострома)
(дослідники Федосова Н.М., Пашин Е.Л., Новіков Е.В.);
ВАТ Центральний науково-дослідний інститут комплексної авто-
матизації легкої промисловості, Федеральний державний бюд жет-
ний науковий заклад Всеросійський науково-дослідний інститут
механізації льонарства (м. Твер).
Оцінюють за ГОСТ 28285-89
Вихід лубу зі стебел; колір со-
ломи; засміченість
Республіка
Білорусь
ТОВ «РадаЛен» (Мінська обл.);
Приватне підприємство на ВАТ «Шкловский льонозавод» (Мо ги-
левська обл.);
ВАТ «Ореховський льонозавод» (Вітебська обл.);
РНдУП «Інститут льону» (Вітебська обл.).
Оцінюють за органолептичним методом та за ГОСТ 28285-89
Вихід лубу зі стебел; колір со-
ломи; засміченість; вологість;
технічна довжина; загальна дов-
жина
Таблиця 1
Методи оцінювання сировини та основні показники якості соломи
у світових науково-дослідних центрах та промислових об’єктах з переробки соломи льону олійного
Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб’яної сировини
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3) 99
Країна Промислові об’єкти й науково-дослідні центри Основні показники якості соломи
Україна Херсонський національний технічний університет (дослідники Чур-
сіна Л.А., Тіхосова Г.А., Путінцева С.В., Горач О.О., Бойко Г.А., Го-
ловенко Т.М., Бобирь С.В., Мєняйло-Басиста І.О.);
Державне підприємство дослідного господарства «Асканійське»
НААН України (Херсонська обл.);
Дослідна станція луб’яних культур Інституту сільського гос по дар-
ства Північного Сходу НААН України (Сумська обл.);
Інститут зрошуваного землеробства НААН України (Херсонсь-
ка обл.).
Оцінюють за ГОСТ-14897-69 та ГОСТ 28285-89
Вихід лубу зі стебел; загальна
довжина; технічна довжина;
технічна частина в загальній
довжині; колір соломи; воло-
гість; засміченість; середній діа-
метр
Закінчення табл. 1
довжина жмені, придатність, колір та діаметр
стебел враховуються при баловій оцінці номе-
ра соломи льону-довгунця. Але ці характерис-
тики якості не можуть бути застосовані для
оцінювання соломи льону олійного, яка фор-
мується лише після комбайнового збирання
насіння, що суттєво змінює морфологічні по-
казники стебел. До того ж, солома льону олій-
ного — це принципово нова луб’яна сировина,
що вказує на необхідність розробки та затвер-
дження відповідного нормативного документу
для оцінювання досліджуваної сировини у
формі стандарту. Таким чином, на сьогодні за-
лишається відкритим питання загальної мето-
дики та принципів проведення оцінки якості
соломи льону олійного.
З метою розробки перспективної системи
контролю якості соломи льону олійного ав-
торські дослідження було спрямовано на де-
тальний аналіз всіх особливостей структури
стебел зазначеної культури та визначення су-
купності саме тих властивостей, за якими
можливо прогнозувати їх технологічну цін-
ність як промислової сировини [6, 10, 15]. Ре-
зультати теоретичних досліджень з визначен-
ня таких морфологічних та анатомічних ознак,
хімічного складу стебел льону олійного, а та-
кож їх основних технологічних властивостей
узагальнено в табл. 2—5.
Отже, критичний аналіз світової та вітчиз-
няної практики з переробки соломи льону
олійного та глибокі теоретичні дослідження
всіх якісних показників стебел льону олійного
вказують на те, що вирішення питань механіч-
ної переробки стебел льону олійного для одер-
жання з них продукції різногалузевого засто-
сування значною мірою залежить саме від тех-
нологічних показників (табл. 5). Сукупність
граничних значень показників зумовлюють
суттєвий вплив на загальний рівень якості со-
ломи льону олійного як промислової сировини.
Для наукового обґрунтування матеріалів
проектованої документації було здійснено екс-
периментальні дослідження вищенаведених
технологічних характеристик соломи льону
олійного з метою визначення діапазонів варію-
вання окремих показників якості.
Об’єктом для практичних досліджень було
обрано солому льону олійного, одержану піс-
ля комбайнового збирання насіння та стебла
після ручного брання. Оскільки, за умови руч-
ного брання рослин морфологічна структура
стебел не порушується та, відповідно, їх біоло-
гічні, господарські та технічні властивості не
змінюються. Натомість, після комбайнового
збирання врожаю насіння льону олійного стеб-
ла зазнають суттєвих змін: внаслідок обчісу-
вання насіння жаткою верхівкова частина стеб-
ла втрачає свої первинні морфологічні ознаки
і її майже не залишається на загальній довжи-
ні стебла. На рис. 4 наведено схематичне та на-
турне зображення загального вигляду соломи
й стебел льону олійного, відібраних різними
способами.
Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд
100 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3)
Таблиця 3
Анатомічні ознаки стебел льону олійного
Показники
Середнє значення показників
стебел
в ½
верхньої
третини
в сере-
дині
в ½
нижньої
третини
Вміст деревини, % 51,6 40,8 69,8
Вміст епідермісу та па-
ренхіми, % 31,1 24,6 17,9
Вміст луб’яного шару, % 4,0 34,1 5,6
Кількість луб’яних пуч-
ків на зрізі стебла, шт. 14—26 37—45 21—38
Кількість елементарних
во локон у пучку, шт. 15—21 19—27 12—19
Кількість елементарних
волокон на зрізі, шт. 210—546 703—1215 252—722
Довжина елементарних
волокон 9,5 мм
Таблиця 4
Хімічний склад продукції, одержаної
зі стебел льону олійного
Показники
Середнє значення показників
певної продукції, %
Луб Волокно
Вибілене
волокно
Целюлоза 54,58—
67,33
61,28—
73,17
92,40—
98,45
Лігнін 1,89—2,09 1,24—4,25 0,5—0,84
Пектинові речовини 8,85—12,18 6,26—7,65 Залишки
Воскоподібні речовини н/д 2,5—3,0 н/д
Дубильні речовини н/д 2,0 н/д
Зольність н/д 1,0 н/д
Пігменти (хлорофіл і
ка ротиноїди)
Зелений, жовтий або
помаранчевий колір
Примітка: н/д — для наведених показників досліджен ня
не виконувалися.
Формування зразків зі стебел та соломи льо-
ну олійного трьох сортів — Айсберг, Дебют і
Лірина, проводили у стадії жовтої стиглості в
польових умовах. Виконання детальних дослі-
джень є необхідним для виявлення граничних
значень технологічних властивостей сирови-
ни (стебел та соломи льону олійного) за різ-
них способів її збирання.
Результати досліджень можуть слугувати
підґрунтям для створення нормативних доку-
ментів з визначення якості соломи льону олій-
ного, які матимуть практичне застосування у
виробничій та науковій сферах діяльності.
Експериментальні дослідження з визначен-
ня комплексу якісних властивостей стебел і
соломи льону олійного здійснювали на базі
науково-дослідної лабораторії переробки лу-
б’яних культур кафедри товарознавства, стан-
дартизації та сертифікації Херсонського націо-
Таблиця 2
Морфологічні ознаки
стебел льону олійного
Показник
Група льону олійного
льон-
межеумок
льон-
кудрявець
Біологічні і господарські показники
Середня висота рослини, см 57—90 25—78
Кількість стебел від одного ко-
реня, шт. 57,0—90,0 25,0—78,0
Кількість розгалужень у суцвіт-
ті, шт. 1—2 4—5
Кількість насіннєвих коробо-
чок, шт. 12—14 12—18
Вегатаційний період, днів 15—26 32—50
Середній вихід соломи, % 92—95 98—102
Середній вихід насіння, % 55,0—65,0 60,0—77,0
Маса 1000 насінин, г 20,0—25,0 21,0—27,0
Середній вихід олії з насіння, % 3,5—6,8 3,7—7,3
Середня маса одного стебла, г 38,0—40,0 38,0—48,0
Технічні показники (узагальнені
для двох груп льону)
Довжина:
загальна довжина стебел, см
технічна довжина стебел, см
технічна частина в загальній
довжині, %
25,0—90,0
15,0—78,0
60,0—86,0
Товщина (діаметр), мм:
в ½ верхньої третини;
в середині;
в ½ нижньої третини
1,01—1,10
1,20—2,04
2,00—4,10
Миклість, од. 260—645 123
Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб’яної сировини
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3) 101
Таблиця 6
Середні та граничні значення
фізико-механічних показників соломи
і стебел льону олійного за різних
способів відбору проб
Показники
Солома Стебла
граничні
значення
середнє
значення
граничні
значення
середнє
значення
Засміченість, % 5,29—6,63 5,66 0,0 0,0
Вихід лубу зі
стебел, % 34,2—38,5 36,57 15,3—29,1 23,3
Група кольору
соломи ІІ ІІ І—ІІ ІІ
Загальна дов-
жина, см 22,0—36,5 27,5 50,0—73,0 57,0
Технічна дов-
жина, см 20,0—34,8 24,8 31,0—57,0 39,7
Технічна части-
на в загальній
довжині, % 69,4—83,3 76,60 58,5—78,1 68,9
Діаметр, мм 2,4—3,0 2,6 1,6—4,0 2,7
Рис. 4. Схематичний та натурний вигляд сировини льону олійного: а — солома після комбайнового збирання насін-
ня; б — стебла після ручного брання
а б
Таблиця 5
Технологічні властивості стебел (соломи)
льону олійного
Показники Граничні значення
Вологість технологічна, % 6,0—8,0
Вологість нормована, % 19,0
Засміченість, % 5,0—20,0
Вихід лубу зі стебел, % 11,0—40,0
Група кольору соломи І, ІІ, ІІІ
Загальна довжина, см 22,0—90,0
Технічна довжина, см 15,0—78,0
Діаметр, мм 1,0—4,1
Технічна частина в загальній
довжині, % 60,0—86,0
нального технічного університету. Повторю-
ваність експерименту була п’ятикратною, а
отримані значення показників якості стебел і
соломи льону олійного досліджуваних сортів
було узагальнено. Такі розрахунки здійснено з
метою встановлення середніх значень фізико-
механічних показників соломи льону олійного
як промислової сировини. Це дозволяє не бра-
ти до уваги певний сорт чи вид льону олійно-
го, оскільки на переробний комплекс може
надходити сировина різного складу, а саме, в
партії може бути згруповано солому декількох
сортів або видів культури. Узагальнені резуль-
Часткова
відсутність суцвіття
після обчісування
жаткою
Наявність
продуктивної
частини
Наявність
продуктивної
частини
Наявність
прикореневої
частини
Наявність
суцвіття
Повна відсутність
прикореневої частини
після скошування
стебел косаркою
тати експериментальних досліджень з визна-
чення фізико-механічних показників соломи
та стебел льону олійного наведено у табл. 6.
Надалі значення якісних показників соломи
і стебел, одержаних за результатами теоретич-
них (табл. 5) та експериментальних (табл. 6)
Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд
102 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3)
Таблиця 7
Технологічні властивості соломи льону олійного
Показник Значення
Основні технологічні властивості
Вологість технологічна, % 6,0—8,0
Вологість нормована, % 19,0
Засміченість, % 5,0—20,0
Вихід лубу зі стебел, % 11,0—40,0
Група кольору соломи І, ІІ, ІІІ
Другорядні технологічні властивості
Загальна довжина, см 22,0—90,0
Технічна довжина, см 15,0—78,0
Діаметр, мм 1,0—4,1
Технічна частина в загальній
довжині, %
60,0—90,0
досліджень було узагальнено. До того, ж тех-
нологічні характеристики стебел і соломи льо-
ну олійного розділено на основні та другоряд-
ні, а також визначено їх граничні значення
(табл. 7).
Отже, за теоретичними дослідженнями вста-
новлено, що промислову переробку соломи
льону олійного необхідно проводити при тех-
нологічній вологості 6,0—8,0 %, а приймати
сировину на виробничий комплекс — при нор-
мованій (розрахунковій) вологості 19 %. Для
загальної довжини стебел було вказано тільки
максимальні числові значення, оскільки його
найменші значення, для соломи льону олійно-
го після комбайнового збирання насіння, од-
нозначно зафіксувати неможливо. Максималь-
но допустимий рівень засміченості соломи цієї
групи льону становить до 20 %, оскільки тео-
ретичний аналіз світового досвіду вирощуван-
ня олійних та зернових культур свідчить, що
засміченість посівних площ не повинна пере-
вищувати 20—25 %.
Наступним завданням проведеного дослід-
ження було визначення залежності загального
рівня якості соломи від її основних техноло-
гічних показників. За результатами досліджен-
ня передбачено розробку єдиної методики та
основних принципів визначення загального
рівня якості соломи льону олійного, що дає
можливість прогнозувати доцільність її пере-
робки з метою промислового застосування та
функціональне призначення отриманої про-
дукції. Це можливо здійснити за допомогою
методів кваліметрії [16, 17].
Оскільки у варіанті проведеного досліджен-
ня використано солому льону олійного, для
якої немає базових (стандартизованих) зна-
чень, то для визначення рівня її якості було
ви користано експертний метод із математич-
Таблиця 8
Ранжування технологічних властивостей соломи льону олійного
Якісні характеристики соломи
Рангова оцінка показників якості експертів
Ri
1 2 3 4 5 6 7 8
Вихід лубу зі стебел 8 8 8 8 8 8 8 8 64
Засміченість 4 5 5 3 5 6 6 5 39
Група кольору соломи 6 7 7 5 7 7 7 7 53
Вологість 5 6 6 4 6 5 5 6 43
Технічна частина в загальній довжині 1 4 3 6 2 2 4 2 24
Технічна довжина 3 2 4 7 3 3 2 3 27
Загальна довжина 2 3 2 1 4 4 3 4 23
Діаметр 7 1 1 2 1 1 1 1 15
Разом 36 36 36 36 36 36 36 36 288
Середня сума рангів (Т): 36
Контрольна сума рангів xij 36
Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб’яної сировини
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3) 103
Таблиця 9
Математично-статистична обробка
результатів ранжування технологічних
характеристик соломи льону олійного
Якісні характеристики
соломи
Показники
Ri i i
2
Вихід лубу зі стебел 64 28 784
Засміченість 39 3 9
Група кольору соломи 53 17 289
Вологість 43 7 49
Технічна частина в загаль-
ній довжині 24 –12 144
Технічна довжина 27 –9 81
Загальна довжина 23 –13 169
Діаметр 15 –21 441
Разом 288
Загальна сума квадратів
відхилень S 1966
Коефіцієнт конкордації Кu 0,731
но-статистичною обробкою одержаних екс-
пертних оцінок [16]. Процедура оцінки якості
соломи льону олійного експертами здійсню-
валася із застосуванням елементів змішаного
методу. Для визначення вагомості показників
якості стебел соломи важливою є думка екс-
пертів, які є висококваліфікованими фахівця-
ми в цій галузі. Для експертної оцінки було
запрошено вісім відомих спеціалістів з пере-
робки соломи льону олійного, співробітників
лабораторій ДПДГ «Асканійське» та Інститу-
ту зрошуваного землеробства НААН України.
Для визначення якості соломи льону олійного
було обрано показники, наведені в табл. 7, але
при цьому технологічну та нормовану воло-
гість об’єднано в одну якісну характеристи ку —
вологість.
Для обробки даних, отриманих після оцін-
ки технологічних характеристик соломи льо-
ну олійного експертами, було обрано метод
ранжування, після чого виконували обчислен-
ня суми рангів Ri (табл. 8).
Аналіз даних табл. 8 свідчить, що для біль-
шості експертів головними критеріями при-
датності соломи льону олійного до промисло-
вого застосування є вихід лубу зі стебел, група
кольору соломи, її засміченість та вологість.
Достовірність одержаних експертних оцінок
доведено математично-статистичними розра-
хунками квадрату відхилень за кожним з па-
раметрів (i
2), загальної суми квадратів від-
хилень (S) та коефіцієнтом конкордації (Кu)
(табл. 9).
За шкалою відносної значущості було ви-
значено коефіцієнти вагомості qi для кожного
показника якості, що дало можливість обрати
значимі якісні характеристики соломи, які за-
свідчують доцільність її первинної переробки.
Вагомість показника обчислювали як середнє
арифметичне значення його вагомості за оцін-
ками всіх експертів. Результати математичних
розрахунків наведено на рис. 5.
Аналізуючи результати розрахунків, здійс-
нених експертним методом, можна зробити
висновок, що найбільш значимими з вищена-
ведених показників є ті, які мають найбільші
коефіцієнти вагомості: вихід лубу зі стебел
(q1 = 0,222), засміченість (q2 = 0,184), група
кольору соломи (q3 = 0,149) та її вологість
(q4 = 0,136)). Саме вони свідчать про рівень
якості льону олійного як сировини для про-
мислового використання [16, 17]. Таким чи-
ном, у результаті проведених досліджень вста-
новлено, що загальний рівень якості соломи
льону олійного повинен визначатися за сукуп-
ністю значень трьох найвагоміших показників:
виходом лубу зі стебел, засміченістю та гру-
пою кольору соломи. Ця узагальнююча оцінка
якості матиме назву — «номер соломи льону
олійного», а вологість буде враховуватися ок-
ремо. Адже, за попередніми теоретичними до-
слідженнями [2, 4, 6, 10], встановлено, що про-
мислова переробка соломи льону олійного
повинна проводити при її технологічній воло-
гості 6,0—8,0 %, а приймання на переробний
комплекс — з нормованою вологістю 19 %, що
впливає на фактичну масу партії.
Отже, під час приймання сировини на про-
мислове виробництво необхідно враховувати
Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд
104 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3)
сукупність показників вологості та номеру со-
ломи, який встановлюють за показниками ви-
ходу лубу зі стебел, засміченості та групи ко-
льору соломи, граничні значення яких наведе-
но вище. Оскільки рівень якості, тобто номер
соломи льону олійного, залежить від значень
Рис. 5. Розподіл показників якості соломи льону олійного як сировини за коефіцієнтами вагомості
Таблиця 10
Показники якості соломи льону олійного
Якісні показники соломи Значення
Основні
Вологість, % Технологічна – 6,0–8,0
Нормована – 19,0
Фактична:
в рулонах – не більше 20,0
в тюках – не більше 25,0
Для визначення номера соломи
Вихід лубу зі стебел, % 11,0–40,0
Засміченість соломи, % 5,0–20,0
Група кольору соломи І, ІІ, ІІІ
Другорядні
Загальна довжина, см 22,0—90,0
Технічна довжина, см 15,0—78,0
Діаметр, мм 1,0—4,1
Технічна частина в за-
гальній довжині, %
60,0—90,0
Вихід лубу
зі стебел
Группа кольору
соломи
Вологість
стебел
Технічна частина
в загальній
довжині
Технічна
довжина
стебел
Загальна
довжина
стебел
ДіаметрЗасміченість
Характеристики якості соломи
0,222
0,184 0,149 0,136
0,094
0,083 0,080
0,052
0,01
0,1
1
Ко
еф
іц
іє
нт
в
аг
ом
ос
ті
, q
i
цих показників, їх було розподілено на різні
ступені. Таким чином, вперше запропоновано
визначати номер соломи льону олійного за
п’ятьма рівнями якості: 5, 4, 3, 2, 1. Наприклад,
солома № 5 характеризується найвищими зна-
ченнями показників якості, а солома № 1 —
найнижчими (має найгіршу якість). В табл. 10
наведено показники якості соломи льону олій-
ного та їх допустимі значення, за якими прог-
нозують доцільність промислової переробки
льоносировини.
Детальний аналіз світових і вітчизняних ро-
біт наукового та практичного характеру, а та-
кож результати вищезазначених експеримен-
тальних досліджень свідчать, що вихід лубу зі
стебел досліджуваної групи льону може коли-
ватися в межах від 11 до 40 %, а засміченість
соломи — від 5 до 20 %. Тому для більш точної
оцінки якості соломи льону олійного, за допо-
могою диференційного методу [16], було об-
числено та встановлено відносні значення цих
показників у балах. Результати математичної
обробки значень таких показників якості як
засміченість та вихід лубу зі стебел наведено в
таблицях 11, 12.
Таким чином, за сумою балів відносних зна-
чень засміченості та виходу лубу, а також вра-
Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб’яної сировини
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3) 105
Таблиця 11
Відносні значення (бали) засміченості
соломи льону олійного
Засміченість соломи Засміченість соломи
% бали % бали
5 100,0 13 38,5
6 83,3 14 35,7
7 71,4 15 33,3
8 62,5 16 31,3
9 55,5 17 29,4
10 50,0 18 27,7
11 45,4 19 26,3
12 41,7 20 25,0
Таблиця 13
Визначення номеру соломи льону олійного
Номер
соломи
Показник якості для соломи за кольором, у балах
І група ІІ група ІІІ група
5 200—132 — —
4 131—98 200—110 —
3 97—79 109—82 200—90
2 78—64 81—65 89—66
1 63—53 64—53 65—53
Таблиця 14
Економічна ефективність переробки
соломи льону олійного
Економічні
показники
При виході лубу
зі стебел 11 %
При виході лубу
зі стебел 30 %
Дохід від реалізації
продукції, грн:
а) лубу
б) костриці
3 723 800,45
2 237 144,45
1 486 656,00
7 270 583,04
6 101 303,04
1 169 280,00
Прибуток від реалі-
зації продукції, грн 1 815 931,26 5 362 713,85
Рентабельність, % 95,18 281,08
Окупність, рік 1,05 0,36
Таблиця 12
Відносні значення (бали) за виходом лубу
зі стебел льону олійного
Вихід лубу зі стебел Вихід лубу зі стебел
% бали % бали
11 27,5 26 65,0
12 30,0 27 67,5
13 32,5 28 70,0
14 35,0 29 72,5
15 37,5 30 75,0
16 40,0 31 77,5
17 42,5 32 80,0
18 45,0 33 82,5
19 47,5 34 85,0
20 50,0 35 87,5
21 52,5 36 90,0
22 55,0 37 92,5
23 57,5 38 95,0
24 60,0 39 97,5
25 62,5 40 100,0
ховуючи групу кольору, згідно з табл. 13 ви-
значають номер соломи льону олійного як
промислової сировини.
Номером соломи льону олійного, який ви-
значено для проби, характеризують всю дослі-
джувану партію.
Впровадження будь-яких заходів щодо під-
вищення якості продукції повинно передбача-
ти їх економічне обґрунтування. Тому у систе-
мі управління якістю важливою складовою є
визначення економічної ефективності підви-
щення якості [17]. У результаті виконаного
економічного аналізу було визначено, що в
Україні є достатня кількість сировини для за-
безпечення безперервної річної роботи під-
приємств з переробки соломи льону олійного.
За офіційними даними, у 2016 р. під посіви
цієї культури в нашій країні було відведено
66,8 тис. га (рис. 1). При середній врожайнос-
ті соломи 1 т/га в Україні у 2016 р. було одер-
жано 66,8 тис. т соломи льону олійного. Ос-
кільки річна потужність спроектованого мі ні-
льонозаводу становить 1113,6 т, то він має
можливість безперебійно працювати за раху-
нок використання вітчизняної сировини. Ре-
зультати економічних розрахунків наведено в
табл. 14.
Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд
106 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3)
Аналіз даних табл. 14 свідчить про еконо-
мічну ефективність переробки соломи льону
олійного з метою одержання сировини (лубу й
костриці), придатної для виготовлення інно-
ваційної продукції: композиційних матеріалів
різного функціонального призначення, целю-
лозно-паперових виробів і таких джерел пали-
ва, як брикети, пелети, костробрикети, що ма-
ють незаперечні переваги перед аналогами.
ВИСНОВКИ
Отже, в ході глибоких теоретичних та екс-
периментальних досліджень було розроблено
методику оцінювання якості соломи льону
олійного як промислової сировини. Одержані
результати досліджень свідчать, що за наведе-
ною методикою можливо цілком достовірно
встановити рівень якості соломи льону олій-
ного, який прогнозує доцільність її первинної
переробки та застосування одержаної продук-
ції в різних галузях промисловості. Підсумком
проведених теоретичних та експерименталь-
них робіт було розроблення та затвердження
в ДП «Херсонстандартметрологія» технічних
умов ТУ У 01.1-2303511525 — 001:2016 «Со-
лома льону олійного. Технічні умови». Ця тех-
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Державна служба статистики України. Київ, 2018. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. (дата звернення:
20.04.2018).
2. Головенко Т.Н., Бойко Г.А., Дягилев А.С., Шовкомуд А.В. Промышленное использование соломы льна
масличного, как в мире, так и в Украине. Молодий вчений. 2017. Т. 1, № 41. С. 118—128.
3. Flax Council of Canada: Flax straw and fibre past and present uses. Canada, 2015. URL: http://flaxcouncil.ca/
growing-flax/chapters/flax-straw-and-fibre/ (дата звернення: 17.02.2018).
4. Saskatchewan Flax Development Commission. Canada, 2015. URL: http://www.saskflax.com/ (дата звернення:
06.10.2017).
5. Hennink S., Van Soest L.J.M., Pithan K., Hof L. (Еds.). Alternative oilseed and fibrecrops for cool and wet regions of
Europe. Proceedings of the COST 814 Workshop (7—8th April 1994, Wageningen). Wageningen, Netherlands, 1994. P.163—167.
6. Чурсіна Л.А., Тіхосова Г.А., Горач О.О., Янюк Т.І. Наукові основи комплексної переробки стебел та насіння
льону олійного. Херсон, 2011. 356 с.
7. Головенко Т.М., Чурсіна Л.А., Тіхосова Г.А., Мєняйло-Басиста І.О. Інноваційні технології одержання нетканих
та целюлозовмісних матеріалів з льону олійного. Херсон, 2014. 304 с.
8. Путінцева С.В. Властивості фільтрувального паперу на основі целюлози з волокон льону олійного: автореф. дис.
канд. техн. наук. Луцьк, 2015. 20 с.
9. Бойко Г.А. Товарознавча оцінка змішаної пряжі з волокнами льону олійного для трикотажних виробів: автореф.
дис. канд. техн. наук. Луцьк, 2014. 20 с.
10. Федосова Н.М. Исследование свойств льна-межеумка и обоснование метода прогнозирования его техно-
логической ценности: дис. канд. техн. наук. Кострома, 2012. 157 с.
нічна документація для визначення якості
соломи льону олійного дозволяє запровадити
її промислову переробку на вітчизняних під-
приємствах. Сертифікована сировина може бу-
ти використана для виробництва конкуренто-
спроможних виробів різного функціональ но-
г о призначення, які відповідатимуть вимогам
споживачів.
За економічними підрахунками встанов-
лено, що собівартість продукції, яка буде ви-
готовлена з вітчизняної сировини льону олій-
ного, буде значно нижчою, ніж та продукція,
яка виготовляється з імпортованої сировини.
Так, при мінімальному виході лубу зі стебел
11 %, чистий річний прибуток від реалізації
про дукції (лубу та костриці) дорівнюватиме
1815931,26 грн, рентабельність переробки со-
ломи — 95,18 %, а окупність витрат — 1,05 ро-
ку. При виході лубу зі стебел 30 % чистий
річний прибуток від реалізації продукції з со-
ломи льо ну олійного (лубу та костриці) ста-
новитиме 5362713,85 грн, рентабельність пе-
реробки соломи — 281,08 %, а окупність вит-
рат — 0,36 ро ку. Тому спалювання соломи за-
значеної культури на полі є економічно недо-
цільним.
Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб’яної сировини
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3) 107
11. Golovenko T., Tihosova G., Bartkiv L., Kniazev A., Yanyuk T. The necessary of development of the standardization
system for the new products from oilseed flax straw. National Science Review. 2017. Issue 3 (1). Vol. 4. P. 335—342.
12. Головенко Т.М., Тіхосова Г.А., Чурсіна Л.А., Бартків Л.Г., Шовкомуд О.В. Сучасні методи стандартизації со-
ломи льону олійного в Україні з метою її промислового застосування. Engineering Computations. 2017. V. 34, no. 8 (2).
P. 2534—2541.
13. Солома льняная. Технические условия: ГОСТ-14897-69. [Введен 1969-08-15]. Москва: Изд-во стандартов,
1989. 18 с.
14. Солома льняная. Требования при заготовках: ГОСТ-28285-89. [Введен 1990-07-01] Москва: Изд-во стан дар-
тов, 1990. 16 с.
15. Головенко Т.М., Бойко Г.А., Іваненко О.О., Шовкомуд О.В. Загальна характеристика показників льону
олійного з метою виготовлення інноваційних товарів. Молодий вчений. 2016. Т. 5, № 32. С. 218—222.
16. Боженко Л.І., Гутта О.Й. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції. Львів, 2001.
176 с.
17. Товарна інноваційна політика. Економічний зміст визначення рівня якості продукції. Київ, 2002. URL:
https://uchebnik-online.net/book/619-tovarna-innovacijna-politika-navchalnij-posibnik-kardash-v-ya-pavlenko-i-a-
shafalyuk-o-k/15-33-ekonomichnij-zmist-viznachennya-rivnya-yakosti-produkciyi.html (дата звернення: 27.03.2018).
Стаття надійшла до редакції 12.10.18
REFERENCES
1. State Statistics Service of Ukraine. Kyiv, 2018. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Last accessed: 20.04.2018).
2. Golovenko, T. N., Boyko, G. A., Diaghilev, A. S., Shovkomod, A. V. (2017). Industrial use of oilseed flax straw, both in
the world and in Ukraine. Young scientist., 1(41), 37—40 [in Ukrainian].
3. Flax Council of Canada: Flax straw and fibre past and present uses. Canada, 2015. URL: http://flaxcouncil.ca/
growing-flax/chapters/flax-straw-and-fibre/ (Last accessed: 17.02.2018).
4. Saskatchewan Flax Development Commission. Canada, 2015. URL: http://www.saskflax.com/ (Last accessed:
06.10.2017).
5. Hennink, S., Van Soest, L. J. M., Pithan, K., Hof, L. (Eds.). (April, 1994). Alternative oilseed and fibrecrops for cool
and wet regions of Europe. Proceedings of the COST 814 Workshop. Wageningen, Netherlands, 1994.
6. Tіhosova, G. A, Chursіna, L. A, Gorach, O. O, Yayyuk, T. I. (2011). Scientific bases of complex processing of oilseed
flax stems and seeds. Kherson: Oldі-plius.
7. Golovenko, T. N., Tіhosova, G. A, Chursіna, L. A, Meniylo-Basista, I. A. (2014). Innovative technologies for the pro-
duction of nonwoven and cellulosic materials from oilseed flax. Kherson: Grin DS.
8. Putintseva, S. V. (2015). Properties of filter paper based on cellulose from oilseed flax. PhD (Techn.). Lutsk [in Uk-
rainian].
9. Boiko, G. A. (2014). Merchandizing analysis of mixed yarn with fibers of oilseed flax for knitted products. PhD (Techn.).
Lutsk [in Ukrainian].
10. Fedosova, N. M. (2012). Investigation of the properties of flax-mezheouk and the justification of the method for
predicting its technological value. PhD (Techn.). Kostroma [in Russian].
11. Golovenko, T. N., Tіhosova, G. A., Bartkiv, L. G., Kniazev, A. V., Yanyuk, T. I. (2017). The necessary of development
of the standardization system for the new products from oilseed flax straw. National Science Review, 3(1) (4), 335—342
[in English].
12. Golovenko, T. N., Tіhosova, G. A., Chursіna, L. A., Bartkiv, L. G., Shovkomod, A. V. (2017). Current methods
standardization of oilseed flax straw in Ukraine for its industrial application. Engineering Computations, 34, 8(2), 2534—2541
[in Ukrainian].
13. GOST 14897-69 Straw linen. Technical specifications: [Introduced 1969-08-15]. Moscow: Publishing House of Stan-
dards, 1989.
14. GOST 28285-89 Straw linen. Requirements blanks: [Introduced 01/07/1990]. Moscow: Publishing House of Stan-
dards, 1990.
15. Golovenko, T. N., Boiko, G. A., Ivanenko, E. A., Shovkomod, A. V. (2016). General characteristics of parameters
oilseed flax to manufacture innovative products. Young scientist, 5(32), 218—222 [in Ukrainian].
16. Bozhenko, L. I., Gutta, O. Yo. (2001). Quality management, fundamentals of product standardization and certification.
Lviv: Textbook.
Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд
108 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3)
17. Innovative commodity policy. Economic essence of the determination of the level of product quality. Kyiv, 2002.
URL: https://uchebnik-online.net/book/619-tovarna-innovacijna-politika-navchalnij-posibnik-kardash-v-ya-pavlenko-i-
a-shafalyuk-o-k/15-33-ekonomichnij-zmist-viznachennya-rivnya-yakosti-produkciyi.html (Last accessed: 27.03.2018).
Received 12.10.18
Holovenko, T.N. 1, Yanyuk, T.I. 2, Boyko, G.A. 3, Dyagilev, A.S. 4, and Shovkomud, A.V. 1
1 Lutsk National Technical University,
75, Lvivskaya St., Lutsk, 43018, Volhynian Oblast, Ukraine,
+380 50 855 3480, tanyushkagolovenko@ukr.net
2 National University of Food Technologies,
68, Volodymyrska St., Kyiv, 01601, Ukraine,
+380 44 289 5472, ytata13@ukr.net
3 Kherson National Technical University,
24, Berislavskoe shosse, Kherson, 75008, Ukraine,
+380 50 8274885, galina_boyko_86@ukr.net
4 Vitebsk State Technological University,
72, Moscow Av., Vitebsk, 210035, Republic of Belarus,
+375 212 4953 64, dygilev@gmail.com
PROMISING METHODS AND SYSTEMS OF QUALITY CONTROL
OF INNOVATIVE BAST RAW MATERIAL
Introduction. In advanced economies, oilseed flax is used not only for obtaining seeds, but also as a source of addi-
tional high-quality textile raw materials. In Ukraine, oilseed flax is the only domestic raw material resource that can become
an alternative to imported cotton and fiber flax used for the textile and pulp-and-paper industries and for the production of
reinforced composite materials.
The analysis of the status of standardization of products from oilseed flax stems indicates the absence of regulatory
documents to determine their quality. Therefore, the development of such regulations and standards is a pressing problem of
our time, inasmuch as the organization of processing and the implementation of these products in the conditions of the
present-day market and customer requirements are impossible without appropriate standardization and certification.
Problem Statement. The need to develop standards for products from oilseed flax stems to determine their quality and
commercial characteristics is urgent, since the approval of such technical specifications at the government level stimulates
the creation of markets for the sale of oilseed flax straw as raw materials for the production of fibers that have a wide indust-
rial application.
Purpose. To develop domestic regulatory documents in order to control the quality of "new generation" bast raw mate-
rial — oilseed flax straw — taking into account the modern consumer requirements.
Materials and Methods. Based on the qualimetry methods, a complex methodology for determining the general qual-
ity of oilseed flax straw as an industrial raw material has been developed.
Results. Technical specifications TU U 01.1-2303511525 - 001: 2016 Oilseed Flax Straw. Technical Specifications have
been developed and approved at the state-owned enterprise Khersonstandartmetrologia.
Conclusions. The certified domestic raw materials made of oilseed flax straw can be used in textile, pulp-and-paper and
other industries of Ukraine for the manufacture of innovative competitive products of various functional purposes.
Keywords : straw, oilseed flax, quality, and technical specifications.
Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб’яної сировини
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (3) 109
Т.М. Головенко 1, Т.И. Янюк 2, Г.А. Бойко 3, А.С. Дягилев 4, А.В. Шовкомуд 1
1 Луцкий национальный технический университет,
ул. Львовская, 75, Луцк, Волынская обл., 43018, Украина,
+380 50 855 3480, tanyushkagolovenko@ukr.net
2 Национальный университет пищевых технологий,
ул. Владимирская, 68, Киев, 01601, Украина
+380 44 289 5472, ytata13@ukr.net
3 Херсонский национальный технический университет,
Бериславское шоссе, 24, Херсон, 75008, Украина,
+380 50 8274885, galina_boyko_86@ukr.net
4 Витебский государственный технологический университет,
Московский пр., 72, Витебск, 210035, Республика Беларусь
+375 212 4953 64, dygilev@gmail.com
ПЕРСПЕКТИВНЫЕ МЕТОДЫ И СИСТЕМЫ КОНТРОЛЯ КАЧЕСТВА
ИННОВАЦИОННОГО ЛУБЯНОГО СЫРЬЯ
Введение. В экономически развитых странах мира лен масличный рассматривается как культура не только для
получения семян, но и как источник дополнительного высококачественного текстильного сырья. Для Украины лен
масличный — это единственный отечественный сырьевой ресурс, который может стать альтернативой импортному
хлопку и льну-долгунцу для использования в текстильной, целлюлозно-бумажной промышленностях и для произ-
водства армированных композиционных материалов.
Анализ состояния стандартизации на продукцию из стеблей льна масличного свидетельствует об отсутствии
нормативных документов для определения их качества, а, соответственно, разработка последних является актуаль-
ным вопросом современности. Поскольку организация переработки и реализация указанной продукции в условиях
современного рынка и требований потребителя невозможны без соответствующей стандартизации и сертификации.
Проблематика. Необходимость разработки стандартов на продукцию из стеблей льна масличного для опре-
де ления качества и предоставления ей товароведческой характеристики является насущной, поскольку утвержде-
ние такой технической документации на государственном уровне стимулирует создание рынков реализации соло-
мы льна масличного как сырья для получения волокон широкого промышленного применения, с целью ее первич-
ной переработки.
Цель. Разработка отечественных нормативных документов для контроля качества лубяного сырья «нового по-
коления» — соломы льна масличного, с учетом требований современного потребителя.
Материалы и методы. Методами квалиметрии создана комплексная методология определения общего уровня
качества соломы льна масличного как промышленного сырья.
Результаты. Разработаны и утверждены в Государственном предприятии «Херсонстандартметрология» техни-
ческие условия ТУ У 01.1-2303511525 - 001: 2016 «Солома льна масличного. Технические условия».
Выводы. Сертифицированное отечественное сырье из стеблей льна масличного, а именно солома, может быть
использована текстильными, целлюлозно-бумажными и другими производствами Украины для изготовления инно-
вационной конкурентоспособной продукции различного функционального назначения.
Ключевые слова : солома, лен масличный, качество, технические условия.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174032 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:00:10Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Головенко, Т.М. Янюк, Т.І. Бойко, Г.А. Дягілев, А.С. Шовкомуд, О.В. 2020-12-29T15:59:34Z 2020-12-29T15:59:34Z 2019 Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини / Т.М. Головенко, Т.І. Янюк, Г.А. Бойко, А.С. Дягілев, О.В. Шовкомуд // Наука та інновації. — 2019. — Т. 15, № 3. — С. 94-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin15.03.094 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174032 Вступ. У економічно розвинених країнах світу льон олійний розглядається не лише як культура для отримання насіння, а й як джерело додаткової високоякісної текстильної сировини. Для України льон олійний — це єдиний вітчизняний сировинний ресурс, який може стати альтернативою імпортованим бавовні та льону-довгунцю для використання в текстильній, целюлозно-паперовій промисловостях та для виробництва армованих композиційних матеріалів. Аналіз стану стандартизації на продукцію зі стебел льону олійного свідчить про відсутність нормативних документів для визначення їх якості, а, відповідно, розробка останніх є актуальним питанням сьогодення, оскільки організація переробки та реалізація зазначеної продукції в умовах сучасного ринку й вимог споживача неможливі без відповідної стандартизації та сертифікації. Проблематика. Необхідність розробки стандартів на продукцію зі стебел льону олійного для визначення якості та надання їй товарознавчої характеристики є нагальною, оскільки затвердження такої технічної документації на державному рівні стимулює створення ринків реалізації соломи льону олійного як сировини для одержання волокон широкого промислового застосування з метою її первинної переробки. Мета. Розробка вітчизняних нормативних документів для контролю якості луб'яної сировини «нового покоління» — соломи льону олійного, з урахуванням вимог сучасного споживача. Матеріали й методи. Методами кваліметрії створено комплексну методологію визначення загального рівня якості соломи льону олійного, як промислової сировини. Результати. Розроблено та затверджено в Державному підприємстві «Херсонстандартметрологія» технічні умови ТУ У 01.1-2303511525 — 001:2016 «Солома льону олійного. Технічні умови». Висновки. Сертифікована вітчизняна сировина із стебел льону олійного, а саме солома, може бути використана текстильними, целюлозо-паперовими та іншими виробництвами України для виготовлення інноваційної конкурентоспроможної продукції різного функціонального призначення. Introduction. In advanced economies, oilseed flax is used not only for obtaining seeds, but also as a source of additional high-quality textile raw materials. In Ukraine, oilseed flax is the only domestic raw material resource that can become an alternative to imported cotton and fiber flax used for the textile and pulp-and-paper industries and for the production of reinforced composite materials. The analysis of the status of standardization of products from oilseed flax stems indicates the absence of regulatory documents to determine their quality. Therefore, the development of such regulations and standards is a pressing problem of our time, inasmuch as the organization of processing and the implementation of these products in the conditions of the present-day market and customer requirements are impossible without appropriate standardization and certification. Problem Statement. The need to develop standards for products from oilseed flax stems to determine their quality and commercial characteristics is urgent, since the approval of such technical specifications at the government level stimulates the creation of markets for the sale of oilseed flax straw as raw materials for the production of fibers that have a wide industrial application. Purpose. To develop domestic regulatory documents in order to control the quality of "new generation" bast raw material — oilseed flax straw — taking into account the modern consumer requirements. Materials and Methods. Based on the qualimetry methods, a complex methodology for determining the general quality of oilseed flax straw as an industrial raw material has been developed. Results. Technical specifications TU U 01.1-2303511525 - 001: 2016 Oilseed Flax Straw. Technical Specifications have been developed and approved at the state-owned enterprise Khersonstandartmetrologia. Conclusions. The certified domestic raw materials made of oilseed flax straw can be used in textile, pulp-and-paper and other industries of Ukraine for the manufacture of innovative competitive products of various functional purposes. Введение. В экономически развитых странах мира лен масличный рассматривается как культура не только для получения семян, но и как источник дополнительного высококачественного текстильного сырья. Для Украины лен масличный — это единственный отечественный сырьевой ресурс, который может стать альтернативой импортному хлопку и льну-долгунцу для использования в текстильной, целлюлозно-бумажной промышленностях и для производства армированных композиционных материалов. Анализ состояния стандартизации на продукцию из стеблей льна масличного свидетельствует об отсутствии нормативных документов для определения их качества, а, соответственно, разработка последних является актуальным вопросом современности. Поскольку организация переработки и реализация указанной продукции в условиях современного рынка и требований потребителя невозможны без соответствующей стандартизации и сертификации. Проблематика. Необходимость разработки стандартов на продукцию из стеблей льна масличного для опреде ления качества и предоставления ей товароведческой характеристики является насущной, поскольку утверждение такой технической документации на государственном уровне стимулирует создание рынков реализации соломы льна масличного как сырья для получения волокон широкого промышленного применения, с целью ее первичной переработки. Цель. Разработка отечественных нормативных документов для контроля качества лубяного сырья «нового поколения» — соломы льна масличного, с учетом требований современного потребителя. Материалы и методы. Методами квалиметрии создана комплексная методология определения общего уровня качества соломы льна масличного как промышленного сырья. Результаты. Разработаны и утверждены в Государственном предприятии «Херсонстандартметрология» технические условия ТУ У 01.1-2303511525 - 001: 2016 «Солома льна масличного. Технические условия». Выводы. Сертифицированное отечественное сырье из стеблей льна масличного, а именно солома, может быть использована текстильными, целлюлозно-бумажными и другими производствами Украины для изготовления инновационной конкурентоспособной продукции различного функционального назначения. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Cвіт інновацій Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини Promising Methods and Systems of Quality Control of Innovative Bast Raw Material Перспективные методы и системы контроля качества инновационного лубяного сырья Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини Головенко, Т.М. Янюк, Т.І. Бойко, Г.А. Дягілев, А.С. Шовкомуд, О.В. Cвіт інновацій |
| title | Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини |
| title_alt | Promising Methods and Systems of Quality Control of Innovative Bast Raw Material Перспективные методы и системы контроля качества инновационного лубяного сырья |
| title_full | Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини |
| title_fullStr | Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини |
| title_full_unstemmed | Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини |
| title_short | Перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини |
| title_sort | перспективні методи й системи контролю якості інноваційної луб'яної сировини |
| topic | Cвіт інновацій |
| topic_facet | Cвіт інновацій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174032 |
| work_keys_str_mv | AT golovenkotm perspektivnímetodiisistemikontrolûâkostíínnovacíinoílubânoísirovini AT ânûktí perspektivnímetodiisistemikontrolûâkostíínnovacíinoílubânoísirovini AT boikoga perspektivnímetodiisistemikontrolûâkostíínnovacíinoílubânoísirovini AT dâgílevas perspektivnímetodiisistemikontrolûâkostíínnovacíinoílubânoísirovini AT šovkomudov perspektivnímetodiisistemikontrolûâkostíínnovacíinoílubânoísirovini AT golovenkotm promisingmethodsandsystemsofqualitycontrolofinnovativebastrawmaterial AT ânûktí promisingmethodsandsystemsofqualitycontrolofinnovativebastrawmaterial AT boikoga promisingmethodsandsystemsofqualitycontrolofinnovativebastrawmaterial AT dâgílevas promisingmethodsandsystemsofqualitycontrolofinnovativebastrawmaterial AT šovkomudov promisingmethodsandsystemsofqualitycontrolofinnovativebastrawmaterial AT golovenkotm perspektivnyemetodyisistemykontrolâkačestvainnovacionnogolubânogosyrʹâ AT ânûktí perspektivnyemetodyisistemykontrolâkačestvainnovacionnogolubânogosyrʹâ AT boikoga perspektivnyemetodyisistemykontrolâkačestvainnovacionnogolubânogosyrʹâ AT dâgílevas perspektivnyemetodyisistemykontrolâkačestvainnovacionnogolubânogosyrʹâ AT šovkomudov perspektivnyemetodyisistemykontrolâkačestvainnovacionnogolubânogosyrʹâ |