Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу?

Вступ. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і цифровізація суспільства, що розповсюджується у світі через прискорений розвиток смарт-промисловості (Індустрії 4.0), зазвичай пов'язують з підвищенням обсягів виробництва та продуктивності праці, зменшенням відносних витрат на один...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Наука та інновації
Datum:2019
Hauptverfasser: Гаркушенко, О.М., Князєв, С.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174048
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу? / О.М. Гаркушенко, С.І. Князєв // Наука та інновації. — 2019. — Т. 15, № 4. — С. 5-19. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174048
record_format dspace
spelling Гаркушенко, О.М.
Князєв, С.І.
2020-12-30T18:30:02Z
2020-12-30T18:30:02Z
2019
Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу? / О.М. Гаркушенко, С.І. Князєв // Наука та інновації. — 2019. — Т. 15, № 4. — С. 5-19. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
1815-2066
DOI: doi.org/10.15407/scin15.04.005
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174048
Вступ. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і цифровізація суспільства, що розповсюджується у світі через прискорений розвиток смарт-промисловості (Індустрії 4.0), зазвичай пов'язують з підвищенням обсягів виробництва та продуктивності праці, зменшенням відносних витрат на одиницю продукції та її кастомізацією. Проблематика. Відповідно до парадоксу Солоу (1987 р.), інвестиції у комп'ютерну техніку та технології не знаходять відображення в економічній статистиці про підвищення продуктивності праці внаслідок комп'ютеризації виробництв, що підриває уявлення про позитивний вплив електроніки на виробництво та продуктивність праці. Мета. Розробити вимоги щодо удосконалення економіко-математичних моделей визначення впливу ІКТ на виробництво на основі аналізу переваг та недоліків наявних моделей впливу комп'ютерної техніки та програмного забезпечення на результати виробництва з урахуванням особливостей розвитку ІКТ. Матеріали й методи. Історичний метод для аналізу розвитку моделей впливу ІКТ на виробництво, порівняльний аналіз наявних економіко-математичних моделей щодо визначення підходів до відбору факторів впливу на результуючі показники, аналітична обробка масивів вихідної статистичної інформації. Результати. Проаналізовані моделі у своєму розвитку свідчать про позитивний вплив ІКТ на виробництво та продуктивність праці. Виникнення парадоксу Солоу пояснюється тим, що в основних фондах підприємств частка комп'ютерної техніки та технологій була незначною наприкінці 1980-х — початку 1990-х рр., а також відсутністю на той час достовірної статистичної інформації та недосконалістю методології аналізу. З розвитком статистичної науки та поширенням комп'ютерної техніки та технології в нових моделях впливу ІКТ на результати виробництва парадокс Солоу було спростовано. Висновки. Для уточнення впливу ІКТ на виробництво та продуктивність праці слід використовувати комплекс моделей, які враховуватимуть інституційні особливості розвитку економіки країни, етапи її життєвого циклу та ступінь впровадження в ній цифрових техніки та технологій. Моделі впливу ІКТ на результати виробництва потребують подальшого розвитку, зокрема й з урахуванням закономірностей розвитку сучасних інформаційних технологій.
Introduction. The development of information and communication technology (ICT) and digitalization of the society, which have been spreading around the world as a result of swiftly growing smart industry (Industry 4.0) are usually associated with an increase in production output and labour productivity and a reduction in manufacture and customization costs. Problem Statement. According to the Solow Paradox (1987), investments in computer equipment and technology are not accounted in economic statistics on increasing labor productivity as a result of computerization, which undermines the conception of favorable impact of electronics on production output and labor productivity. Purpose. To develop requirements for improving the economic and mathematical models for measuring the ICT effect on production output, based on the analysis of the advantages and shortcomings of the existing models of the computer technology and software effect on production output and the peculiarities of ICT development. Materials and Methods. The historical method for analyzing the development of models of ICT effect on production output, the comparative analysis of existing economic and mathematical models to determine the approaches to the selection of factors influencing the performance indicators, and the analysis of arrays of the initial statistic data. Results. Analyzed models and the course of their development have shown a favorable impact of ICT on production output and labor productivity. The Solow Paradox is explained by the fact that the share of computer equipment and technology in corporate fixed assets in the late 1980s — the early 1990s was insignificant, as well as by the lack of reliable statistics at that time and an imperfect methodology for its analysis. With the development of statistics as science and with the spread of computer equipment and technology, the Solow Paradox has been rejected in new models of ICT effect on production output. Conclusions. A set of models that take into consideration the institutional features of the national economic development, the life cycle stages, and the degree of implementation of digital technologies shall be used in order to clarify the ICT effect on production output and labor productivity. The models of ICT effect on production output need to be further elaborated for taking into consideration the specifics of development of cutting-edge information technologies.
Введение. Развитие информационно-коммуникационных технологии (ИКТ) и цифровизация общества, распространяющиеся в мире вследствие ускоренного развития смарт-промышленности (Индустрии 4.0), обычно связывают с повышением объемов производства и производительности труда, уменьшением удельных издержек на единицу продукции и ее кастомизацией. Проблематика. Согласно парадоксу Солоу (1987 г.), инвестиции в компьютерную технику и технологии не отражаются в экономической статистике о повышении производительности труда вследствие компьютеризации производств, что подрывает представление о положительном влиянии электроники на производство и производительность труда. Цель. Разработать требования по совершенствованию экономико-математических моделей определения влияния ИКТ на производство на основе анализа преимуществ и недостатков известных моделей влияния компьютерной техники и программного обеспечения на результаты производства и учета особенностей развития ИКТ. Материалы и методы. Исторический метод для анализа развития моделей влияния ИКТ на производство, сравнительный анализ существующих экономико-математических моделей по определению подходов к отбору факторов влияния на результирующие показатели, аналитическая обработка массивов исходной статистической информации. Результаты. Проанализированные модели в своем развитии свидетельствуют о положительном влиянии ИКТ на производство и производительность труда. Парадокс Солоу объясняется тем, что в основных фондах предприятий доля компьютерной техники и технологий была незначительной в конце 1980-х — начале 1990-х гг., а также отсутствием в то время достоверной статистической информации и несовершенством методологии анализа. С развитием статистической науки и распространением компьютерной техники и технологии в новых моделях влияния ИКТ на результаты производства парадокс Солоу был опровергнут. Выводы. Для уточнения влияния ИКТ на производство и производительность труда следует использовать комплекс моделей, учитывающих институциональные особенности развития экономики страны, этапы ее жизненного цикла и степень внедрения в ней цифровых техники и технологий. Модели влияния ИКТ на результаты производства требуют дальнейшего развития, в частности и с учетом закономерностей развития современных информационных технологий.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Наука та інновації
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу?
Analysis of Economic and Mathematical Models of Information and Communication Technology Effect on the Production Output: Does the Solow Paradox Exist?
Анализ экономико-математических моделей влияния информационно-коммуникационных технологий на результаты производства: существует ли парадокс Солоу?
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу?
spellingShingle Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу?
Гаркушенко, О.М.
Князєв, С.І.
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
title_short Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу?
title_full Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу?
title_fullStr Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу?
title_full_unstemmed Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу?
title_sort аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс солоу?
author Гаркушенко, О.М.
Князєв, С.І.
author_facet Гаркушенко, О.М.
Князєв, С.І.
topic Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
topic_facet Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Наука та інновації
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
title_alt Analysis of Economic and Mathematical Models of Information and Communication Technology Effect on the Production Output: Does the Solow Paradox Exist?
Анализ экономико-математических моделей влияния информационно-коммуникационных технологий на результаты производства: существует ли парадокс Солоу?
issn 1815-2066
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174048
citation_txt Аналіз економіко-математичних моделей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на результати виробництва: чи існує парадокс Солоу? / О.М. Гаркушенко, С.І. Князєв // Наука та інновації. — 2019. — Т. 15, № 4. — С. 5-19. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT garkušenkoom analízekonomíkomatematičnihmodeleivplivuínformacíinokomuníkacíinihtehnologíinarezulʹtativirobnictvačiísnuêparadokssolou
AT knâzêvsí analízekonomíkomatematičnihmodeleivplivuínformacíinokomuníkacíinihtehnologíinarezulʹtativirobnictvačiísnuêparadokssolou
AT garkušenkoom analysisofeconomicandmathematicalmodelsofinformationandcommunicationtechnologyeffectontheproductionoutputdoesthesolowparadoxexist
AT knâzêvsí analysisofeconomicandmathematicalmodelsofinformationandcommunicationtechnologyeffectontheproductionoutputdoesthesolowparadoxexist
AT garkušenkoom analizékonomikomatematičeskihmodeleivliâniâinformacionnokommunikacionnyhtehnologiinarezulʹtatyproizvodstvasuŝestvuetliparadokssolou
AT knâzêvsí analizékonomikomatematičeskihmodeleivliâniâinformacionnokommunikacionnyhtehnologiinarezulʹtatyproizvodstvasuŝestvuetliparadokssolou
first_indexed 2025-12-07T21:00:07Z
last_indexed 2025-12-07T21:00:07Z
_version_ 1850884706412789760
description Вступ. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і цифровізація суспільства, що розповсюджується у світі через прискорений розвиток смарт-промисловості (Індустрії 4.0), зазвичай пов'язують з підвищенням обсягів виробництва та продуктивності праці, зменшенням відносних витрат на одиницю продукції та її кастомізацією. Проблематика. Відповідно до парадоксу Солоу (1987 р.), інвестиції у комп'ютерну техніку та технології не знаходять відображення в економічній статистиці про підвищення продуктивності праці внаслідок комп'ютеризації виробництв, що підриває уявлення про позитивний вплив електроніки на виробництво та продуктивність праці. Мета. Розробити вимоги щодо удосконалення економіко-математичних моделей визначення впливу ІКТ на виробництво на основі аналізу переваг та недоліків наявних моделей впливу комп'ютерної техніки та програмного забезпечення на результати виробництва з урахуванням особливостей розвитку ІКТ. Матеріали й методи. Історичний метод для аналізу розвитку моделей впливу ІКТ на виробництво, порівняльний аналіз наявних економіко-математичних моделей щодо визначення підходів до відбору факторів впливу на результуючі показники, аналітична обробка масивів вихідної статистичної інформації. Результати. Проаналізовані моделі у своєму розвитку свідчать про позитивний вплив ІКТ на виробництво та продуктивність праці. Виникнення парадоксу Солоу пояснюється тим, що в основних фондах підприємств частка комп'ютерної техніки та технологій була незначною наприкінці 1980-х — початку 1990-х рр., а також відсутністю на той час достовірної статистичної інформації та недосконалістю методології аналізу. З розвитком статистичної науки та поширенням комп'ютерної техніки та технології в нових моделях впливу ІКТ на результати виробництва парадокс Солоу було спростовано. Висновки. Для уточнення впливу ІКТ на виробництво та продуктивність праці слід використовувати комплекс моделей, які враховуватимуть інституційні особливості розвитку економіки країни, етапи її життєвого циклу та ступінь впровадження в ній цифрових техніки та технологій. Моделі впливу ІКТ на результати виробництва потребують подальшого розвитку, зокрема й з урахуванням закономірностей розвитку сучасних інформаційних технологій. Introduction. The development of information and communication technology (ICT) and digitalization of the society, which have been spreading around the world as a result of swiftly growing smart industry (Industry 4.0) are usually associated with an increase in production output and labour productivity and a reduction in manufacture and customization costs. Problem Statement. According to the Solow Paradox (1987), investments in computer equipment and technology are not accounted in economic statistics on increasing labor productivity as a result of computerization, which undermines the conception of favorable impact of electronics on production output and labor productivity. Purpose. To develop requirements for improving the economic and mathematical models for measuring the ICT effect on production output, based on the analysis of the advantages and shortcomings of the existing models of the computer technology and software effect on production output and the peculiarities of ICT development. Materials and Methods. The historical method for analyzing the development of models of ICT effect on production output, the comparative analysis of existing economic and mathematical models to determine the approaches to the selection of factors influencing the performance indicators, and the analysis of arrays of the initial statistic data. Results. Analyzed models and the course of their development have shown a favorable impact of ICT on production output and labor productivity. The Solow Paradox is explained by the fact that the share of computer equipment and technology in corporate fixed assets in the late 1980s — the early 1990s was insignificant, as well as by the lack of reliable statistics at that time and an imperfect methodology for its analysis. With the development of statistics as science and with the spread of computer equipment and technology, the Solow Paradox has been rejected in new models of ICT effect on production output. Conclusions. A set of models that take into consideration the institutional features of the national economic development, the life cycle stages, and the degree of implementation of digital technologies shall be used in order to clarify the ICT effect on production output and labor productivity. The models of ICT effect on production output need to be further elaborated for taking into consideration the specifics of development of cutting-edge information technologies. Введение. Развитие информационно-коммуникационных технологии (ИКТ) и цифровизация общества, распространяющиеся в мире вследствие ускоренного развития смарт-промышленности (Индустрии 4.0), обычно связывают с повышением объемов производства и производительности труда, уменьшением удельных издержек на единицу продукции и ее кастомизацией. Проблематика. Согласно парадоксу Солоу (1987 г.), инвестиции в компьютерную технику и технологии не отражаются в экономической статистике о повышении производительности труда вследствие компьютеризации производств, что подрывает представление о положительном влиянии электроники на производство и производительность труда. Цель. Разработать требования по совершенствованию экономико-математических моделей определения влияния ИКТ на производство на основе анализа преимуществ и недостатков известных моделей влияния компьютерной техники и программного обеспечения на результаты производства и учета особенностей развития ИКТ. Материалы и методы. Исторический метод для анализа развития моделей влияния ИКТ на производство, сравнительный анализ существующих экономико-математических моделей по определению подходов к отбору факторов влияния на результирующие показатели, аналитическая обработка массивов исходной статистической информации. Результаты. Проанализированные модели в своем развитии свидетельствуют о положительном влиянии ИКТ на производство и производительность труда. Парадокс Солоу объясняется тем, что в основных фондах предприятий доля компьютерной техники и технологий была незначительной в конце 1980-х — начале 1990-х гг., а также отсутствием в то время достоверной статистической информации и несовершенством методологии анализа. С развитием статистической науки и распространением компьютерной техники и технологии в новых моделях влияния ИКТ на результаты производства парадокс Солоу был опровергнут. Выводы. Для уточнения влияния ИКТ на производство и производительность труда следует использовать комплекс моделей, учитывающих институциональные особенности развития экономики страны, этапы ее жизненного цикла и степень внедрения в ней цифровых техники и технологий. Модели влияния ИКТ на результаты производства требуют дальнейшего развития, в частности и с учетом закономерностей развития современных информационных технологий.