Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права
Вступ. Розвиток права інтелектуальної власності рухався переважно у напрямку посилення захисту цих прав. Однак це призводить до обмеження використання об'єктів інтелектуальної власності. Отже, необхідним є пошук належного балансу між інтересами володільців та суспільства. Проблематика. Питання...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та інновації |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174113 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права / Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін // Наука та інновації. - 2019. — 2019. — Т. 15, № 6. — С. 62-75. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174113 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Юринець, Ю.Л. Бєлкін, М.Л. Бєлкін, Л.М. 2021-01-03T17:55:10Z 2021-01-03T17:55:10Z 2019 Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права / Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін // Наука та інновації. - 2019. — 2019. — Т. 15, № 6. — С. 62-75. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin15.06.062 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174113 Вступ. Розвиток права інтелектуальної власності рухався переважно у напрямку посилення захисту цих прав. Однак це призводить до обмеження використання об'єктів інтелектуальної власності. Отже, необхідним є пошук належного балансу між інтересами володільців та суспільства. Проблематика. Питання правової охорони авторського права і суміжних прав національний законодавець повинен вирішувати з урахуванням міжнародного регулювання. На сьогодні у світі створено розгалужену систему міжнародних актів у цій галузі, зокрема й в окремих суперечливих аспектах, які потребують комплексного підходу, створюючи при цьому можливості маневрування між різними нормами, втіленими у різних актах. Тому порівняння окремих аспектів правового регулювання авторського права і суміжних прав за 9 ключовими міжнародними актами у цій галузі (Бернська конвенція, Всесвітня конвенція про авторське право, Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів, Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) — про авторське право та про виконання і фонограми, Римська конвенція, Женевська конвенція, Брюссельська конвенція про поширення сигналів, що несуть програми, які передаються через супутники, Угода TRIPS) між собою та з українським законодавством є актуальним з точки зору оптимізації правового регулювання. Мета. Узагальнення міжнародного правового регулювання авторських і суміжних прав та порівняння його з українським правовим регулюванням. Матеріали й методи. Застосовано методи документального аналізу й синтезу, порівняльного аналізу, об'єктивної істини та ін. Результати. В законодавстві України абсолютизується охорона авторського права і суміжних прав. У контексті міжнародного дискурсу щодо лібералізації обмежень на використання об'єктів інтелектуальної власності українське правове регулювання не повною мірою відповідає сучасним міжнародним тенденціям. Висновки. Абсолютизація захисту авторських і суміжних прав не означає автоматичного приведення такого захисту до міжнародних стандартів. Останнім часом у світі склалося розуміння необхідності гармонізації інтересів авторів (виконавців) з інтересами суспільства на доступ до об'єктів цих прав. Introduction. The development of the intellectual property law has been focused primarily on strengthening the protection of these rights. However, such enhanced protection leads to restrictions on the use of intellectual property. Therefore, it is necessary to find a proper balance. Problem Statement. The issues of legal protection of copyright and related rights shall be considered by the national legislator taking into account the international regulations. At present, the world has created a ramified system of international acts in this area, including, in certain conflicting aspects that require comprehensive consideration and, at the same time, created opportunities for maneuvering between the different norms embodied in different acts. Therefore, certain aspects of the legal regulation of copyright and related rights under 9 key international acts (Berne Convention, Universal Copyright Convention, Treaty on the International Registration of Audiovisual Works, World Intellectual Property Organization (WIPO) — Treaty on Copyright Law and Performances and Phonograms, Rome Convention, Geneva Convention, Brussels Convention on the Distribution of Signals Carrying Programs Transmitted via Satellites, TRIPS Agreement) have been compared with each other and with the Ukrainian legislation in terms of optimization of legal regulation. Purpose. To generalize international legal regulation of copyright and related rights and to compare it with the Ukrainian legal regulation. Materials and Methods. The methods of documentary analysis and synthesis, comparative analysis, objective truth, etc. have been used. Results. The legislation of Ukraine absolutizes the protection of copyright and related rights. In the context of the international discourse on the liberalization of restrictions on the use of intellectual property, the Ukrainian legal regulation does not fully comply with the modern international trends. Conclusions. The absolutization of the protection of copyright and related rights does not automatically makes such protection consistent with the international standards. Recently, the world has developed an understanding of the need to harmonize the interests of authors (performers) with the interests of the society for access to the objects of these rights. Введение. Развитие права интеллектуальной собственности двигалось преимущественно в направлении усиления защиты этих прав. Однако такое усиление защиты приводит к ограничению использования объектов интеллектуальной собственности. Следовательно, необходим поиск надлежащего баланса между интересами владельцев и общества. Проблематика. Вопросы правовой охраны авторского права и смежных прав национальный законодатель должен решать с учетом международного регулирования. На сегодня в мире создана разветвленная система международных актов в этой области, в том числе и в отдельных противоречивых аспектах, которые требуют комплексного подхода, создавая при этом возможности маневрирования между различными нормами, воплощенными в разных актах. Поэтому сравнение отдельных аспектов правового регулирования авторского права и смежных прав по 9 ключевым международным актам в этой области (Бернская конвенция, Всемирная конвенция об авторском праве, Договор о международной регистрации аудиовизуальных произведений, Договора Всемирной организации интеллектуальной собственности (ВОИС) — об авторском праве и по исполнениям и фонограммам, Римская конвенция, Женевская конвенция, Брюссельская конвенция о распространении сигналов, несущих программы, передаваемые через спутники, Соглашение TRIPS) между собой и с украинским законодательством является акутальным с точки зрения оптимизации правового регулирования. Цель. Обобщение международного правового регулирования авторских и смежных прав и сравнение его с украинским правовым регулированием. Материалы и методы. Применены методы документального анализа и синтеза, сравнительного анализа, объективной истины и др. Результаты. В законодательстве Украины абсолютизируется охрана авторского права и смежных прав. В контексте международного дискурса по либерализации ограничений на использование объектов интеллектуальной собст венности украинское правовое регулирование не в полной мере соответствует современным международным тенденциям. Выводы. Абсолютизация защиты авторских и смежных прав не означает автоматического приведения такой защиты к международным стандартам. В последнее время в мире сложилось понимание необходимости гармонизации интересов авторов (исполнителей) с интересами общества на доступ к объектам этих прав. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Правова охорона інтелектуальної власності Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права Legal Protection of Copyright and Related Rights in Ukraine in the Context of International Law Правовая охрана авторского права и смежных прав в Украине в контексте международного права Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права |
| spellingShingle |
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права Юринець, Ю.Л. Бєлкін, М.Л. Бєлкін, Л.М. Правова охорона інтелектуальної власності |
| title_short |
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права |
| title_full |
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права |
| title_fullStr |
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права |
| title_full_unstemmed |
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права |
| title_sort |
правова охорона авторського права і суміжних прав в україні в контексті міжнародного права |
| author |
Юринець, Ю.Л. Бєлкін, М.Л. Бєлкін, Л.М. |
| author_facet |
Юринець, Ю.Л. Бєлкін, М.Л. Бєлкін, Л.М. |
| topic |
Правова охорона інтелектуальної власності |
| topic_facet |
Правова охорона інтелектуальної власності |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука та інновації |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Legal Protection of Copyright and Related Rights in Ukraine in the Context of International Law Правовая охрана авторского права и смежных прав в Украине в контексте международного права |
| description |
Вступ. Розвиток права інтелектуальної власності рухався переважно у напрямку посилення захисту цих прав. Однак це призводить до обмеження використання об'єктів інтелектуальної власності. Отже, необхідним є пошук належного балансу між інтересами володільців та суспільства.
Проблематика. Питання правової охорони авторського права і суміжних прав національний законодавець повинен вирішувати з урахуванням міжнародного регулювання. На сьогодні у світі створено розгалужену систему міжнародних актів у цій галузі, зокрема й в окремих суперечливих аспектах, які потребують комплексного підходу, створюючи при цьому можливості маневрування між різними нормами, втіленими у різних актах. Тому порівняння
окремих аспектів правового регулювання авторського права і суміжних прав за 9 ключовими міжнародними актами
у цій галузі (Бернська конвенція, Всесвітня конвенція про авторське право, Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів, Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) — про авторське право та про
виконання і фонограми, Римська конвенція, Женевська конвенція, Брюссельська конвенція про поширення сигналів, що несуть програми, які передаються через супутники, Угода TRIPS) між собою та з українським законодавством
є актуальним з точки зору оптимізації правового регулювання.
Мета. Узагальнення міжнародного правового регулювання авторських і суміжних прав та порівняння його з українським правовим регулюванням.
Матеріали й методи. Застосовано методи документального аналізу й синтезу, порівняльного аналізу, об'єктивної істини та ін.
Результати. В законодавстві України абсолютизується охорона авторського права і суміжних прав. У контексті
міжнародного дискурсу щодо лібералізації обмежень на використання об'єктів інтелектуальної власності українське
правове регулювання не повною мірою відповідає сучасним міжнародним тенденціям. Висновки. Абсолютизація захисту авторських і суміжних прав не означає автоматичного приведення такого захисту до міжнародних стандартів. Останнім часом у світі склалося розуміння необхідності гармонізації інтересів авторів (виконавців) з інтересами суспільства на доступ до об'єктів цих прав.
Introduction. The development of the intellectual property law has been focused primarily on strengthening the
protection of these rights. However, such enhanced protection leads to restrictions on the use of intellectual property.
Therefore, it is necessary to find a proper balance.
Problem Statement. The issues of legal protection of copyright and related rights shall be considered by the national
legislator taking into account the international regulations. At present, the world has created a ramified system of international
acts in this area, including, in certain conflicting aspects that require comprehensive consideration and, at the same time,
created opportunities for maneuvering between the different norms embodied in different acts. Therefore, certain aspects of
the legal regulation of copyright and related rights under 9 key international acts (Berne Convention, Universal Copyright
Convention, Treaty on the International Registration of Audiovisual Works, World Intellectual Property Organization
(WIPO) — Treaty on Copyright Law and Performances and Phonograms, Rome Convention, Geneva Convention, Brussels
Convention on the Distribution of Signals Carrying Programs Transmitted via Satellites, TRIPS Agreement) have been
compared with each other and with the Ukrainian legislation in terms of optimization of legal regulation.
Purpose. To generalize international legal regulation of copyright and related rights and to compare it with the Ukrainian
legal regulation.
Materials and Methods. The methods of documentary analysis and synthesis, comparative analysis, objective truth,
etc. have been used.
Results. The legislation of Ukraine absolutizes the protection of copyright and related rights. In the context of the
international discourse on the liberalization of restrictions on the use of intellectual property, the Ukrainian legal regulation
does not fully comply with the modern international trends.
Conclusions. The absolutization of the protection of copyright and related rights does not automatically makes such
protection consistent with the international standards. Recently, the world has developed an understanding of the need to
harmonize the interests of authors (performers) with the interests of the society for access to the objects of these rights.
Введение. Развитие права интеллектуальной собственности двигалось преимущественно в направлении усиления защиты этих прав. Однако такое усиление защиты приводит к ограничению использования объектов интеллектуальной собственности. Следовательно, необходим поиск надлежащего баланса между интересами владельцев
и общества.
Проблематика. Вопросы правовой охраны авторского права и смежных прав национальный законодатель должен решать с учетом международного регулирования. На сегодня в мире создана разветвленная система международных актов в этой области, в том числе и в отдельных противоречивых аспектах, которые требуют комплексного
подхода, создавая при этом возможности маневрирования между различными нормами, воплощенными в разных
актах. Поэтому сравнение отдельных аспектов правового регулирования авторского права и смежных прав по 9 ключевым международным актам в этой области (Бернская конвенция, Всемирная конвенция об авторском праве, Договор о международной регистрации аудиовизуальных произведений, Договора Всемирной организации интеллектуальной собственности (ВОИС) — об авторском праве и по исполнениям и фонограммам, Римская конвенция,
Женевская конвенция, Брюссельская конвенция о распространении сигналов, несущих программы, передаваемые
через спутники, Соглашение TRIPS) между собой и с украинским законодательством является акутальным с точки
зрения оптимизации правового регулирования.
Цель. Обобщение международного правового регулирования авторских и смежных прав и сравнение его с украинским правовым регулированием.
Материалы и методы. Применены методы документального анализа и синтеза, сравнительного анализа, объективной истины и др.
Результаты. В законодательстве Украины абсолютизируется охрана авторского права и смежных прав. В контексте международного дискурса по либерализации ограничений на использование объектов интеллектуальной
собст венности украинское правовое регулирование не в полной мере соответствует современным международным
тенденциям. Выводы. Абсолютизация защиты авторских и смежных прав не означает автоматического приведения такой защиты к международным стандартам. В последнее время в мире сложилось понимание необходимости гармонизации интересов авторов (исполнителей) с интересами общества на доступ к объектам этих прав.
|
| issn |
1815-2066 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174113 |
| citation_txt |
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права / Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін // Наука та інновації. - 2019. — 2019. — Т. 15, № 6. — С. 62-75. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ûrinecʹûl pravovaohoronaavtorsʹkogopravaísumížnihpravvukraínívkontekstímížnarodnogoprava AT bêlkínml pravovaohoronaavtorsʹkogopravaísumížnihpravvukraínívkontekstímížnarodnogoprava AT bêlkínlm pravovaohoronaavtorsʹkogopravaísumížnihpravvukraínívkontekstímížnarodnogoprava AT ûrinecʹûl legalprotectionofcopyrightandrelatedrightsinukraineinthecontextofinternationallaw AT bêlkínml legalprotectionofcopyrightandrelatedrightsinukraineinthecontextofinternationallaw AT bêlkínlm legalprotectionofcopyrightandrelatedrightsinukraineinthecontextofinternationallaw AT ûrinecʹûl pravovaâohranaavtorskogopravaismežnyhpravvukrainevkontekstemeždunarodnogoprava AT bêlkínml pravovaâohranaavtorskogopravaismežnyhpravvukrainevkontekstemeždunarodnogoprava AT bêlkínlm pravovaâohranaavtorskogopravaismežnyhpravvukrainevkontekstemeždunarodnogoprava |
| first_indexed |
2025-11-25T22:57:37Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:57:37Z |
| _version_ |
1850576616984412160 |
| fulltext |
62
Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін
Національний авіаційний університет
просп. Космонавта Комарова, 1, 03680, Київ, Україна,
+380 44 406 7901, iurynetsjulia@ukr.net
ПРАВОВА ОХОРОНА АВТОРСЬКОГО ПРАВА
І СУМІЖНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
© ЮРИНЕЦЬ Ю.Л., БЄЛКІН М.Л., БЄЛКІН Л.М., 2019
Вступ. Розвиток права інтелектуальної власності рухався переважно у напрямку посилення захисту цих прав. Од-
нак це призводить до обмеження використання об’єктів інтелектуальної власності. Отже, необхідним є пошук на-
лежного балансу між інтересами володільців та суспільства.
Проблематика. Питання правової охорони авторського права і суміжних прав національний законодавець пови-
нен вирішувати з урахуванням міжнародного регулювання. На сьогодні у світі створено розгалужену систему між-
народних актів у цій галузі, зокрема й в окремих суперечливих аспектах, які потребують комплексного підходу, ство-
рюючи при цьому можливості маневрування між різними нормами, втіленими у різних актах. Тому порівняння
окремих аспектів правового регулювання авторського права і суміжних прав за 9 ключовими міжнародними актами
у цій галузі (Бернська конвенція, Всесвітня конвенція про авторське право, Договір про міжнародну реєстрацію аудіо-
візуальних творів, Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) — про авторське право та про
виконання і фонограми, Римська конвенція, Женевська конвенція, Брюссельська конвенція про поширення сигна-
лів, що несуть програми, які передаються через супутники, Угода TRIPS) між собою та з українським законодавством
є актуальним з точки зору оптимізації правового регулювання.
Мета. Узагальнення міжнародного правового регулювання авторських і суміжних прав та порівняння його з ук-
раїнським правовим регулюванням.
Матеріали й методи. Застосовано методи документального аналізу й синтезу, порівняльного аналізу, об’єктивної
істини та ін.
Результати. В законодавстві України абсолютизується охорона авторського права і суміжних прав. У контексті
міжнародного дискурсу щодо лібералізації обмежень на використання об’єктів інтелектуальної власності українське
правове регулювання не повною мірою відповідає сучасним міжнародним тенденціям.
Висновки. Абсолютизація захисту авторських і суміжних прав не означає автоматичного приведення такого за-
хисту до міжнародних стандартів. Останнім часом у світі склалося розуміння необхідності гармонізації інтересів ав-
торів (виконавців) з інтересами суспільства на доступ до об’єктів цих прав.
К л ю ч о в і с л о в а: авторське право, суміжні права, виключне право, баланс інтересів.
Як зазначено у ч. 1 ст. 27 Загальної декла-
рації з прав людини від 10.12.1948 р., кожна
людина має право вільно брати участь у куль-
турному житті суспільства, насолоджуватися
мистецтвом, брати участь у науковому прогре-
сі і користуватися його благами. При цьому у
ч. 2 ст. 27 цієї Декларації вказано, що кожна
людина має право на захист її моральних і ма-
теріальних інтересів, що є результатом науко-
вих, літературних або художніх праць, авто-
ром яких вона є.
У ч. 1 ст. 15 Міжнародного пакту про еко но міч-
ні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 р.
передбачено, що держави, які беруть участь у
цьому Пакті, визнаю́ть право кожної людини
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15(6), 62—75 https://doi.org/10.15407/scin15.06.062
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6) 63
на: користування захистом моральних і мате-
ріальних інтересів, що виникають у зв’язку з
будь-якими науковими, літературними чи ху-
дожніми працями, автором яких вона є, але
при цьому і на користування результатами нау-
кового прогресу та їх практичне застосування.
Отже, в аспекті забезпечення (охорони) прав
інтелектуальної власності вирішується двоєди-
не завдання: з одного боку, охорона прав ін-
телектуальної власності, а з іншого боку, за-
безпечення доступу громадян і суспільства в
цілому до відповідних творів — об’єктів інте-
лектуальної власності.
Так, у дисертаційному дослідженні [1] ви-
з начено, що у праві інтелектуальної власності
Європейського Союзу (ЄС) відбувається пере-
міщення балансу інтересів творця об’єкта ін-
телектуальної власності та користувачів цими
об’єктами на користь комерційних користува-
чів. В. Валлє звертає увагу на небезпеку абсо-
лютизації в Україні охорони прав інтелекту-
альної власності та неадекватного розуміння
ролі цих прав для економічного, соціального і
культурного розвитку країни [2, с. 5]; дослід-
ник зазначає, що, зокрема, тенденція збіль-
шення строку авторського права означає збід-
ніння «суспільного архіву» творів унаслідок
встановлення тривалішого періоду їхнього пе-
ребування у статусі приватної власності, що
обмежує розвиток творчої діяльності суспільст-
ва, науки і культури та, врешті-решт, порушує
права людини (такі, наприклад, як право на
знан ня, свободу слова тощо) [2, с. 166]. Батько
авторського права Т. Джефферсон завжди по-
боювався, що це право може перетворитися на
монополію власників у разі значного терміну
його дії. Це побоювання виправдалося [3]. Сум-
ніви у корисності подовження дії авторського
права в контексті доступу до об’єктів автор-
ського права висловлюють й інші спеціалісти
[4, 5]. З цього приводу варто звернути увагу на
те, що у цитаделі боротьби з «піратством» в ін-
телектуальній сфері — США — діє гнучка сис-
тема обґрунтування суспільної доцільності ви-
користання твору, коли судовою практикою
встановлено концепцію «добросовісного вико-
ристання» (Fair Use). Згідно із зазначеною кон-
цепцією, суди мають право визнавати ті чи ін ші
дії щодо охоронюваних творів правомірними,
не чекаючи внесення змін до законодавства. У
підсумку, відкривається шлях для прискорено-
го впровадження нових технологій і появи но-
вих пристроїв і сервісів [4]. Окремі питання цієї
тематики також висвітлено у працях [6—8].
Варто зазначити, що навіть у спеціалізова-
них міжнародних актах, присвячених охороні
прав інтелектуальної власності, визнається
не обхідність пошуку балансу між правами ав-
торів (виконавців і виробників) культурного
продукту та доступом суспільства до відпо-
відних культурних надбань. Так, у преамбу-
лах До говорів Всесвітньої організації інтелек-
туальної власності (ВОІВ) від 20.12.1996 р.
про авторське право (ДАП) та про виконання
і фоно гра ми (ДВФ) наголошується на необ-
хідності збереження балансу між правами ав-
торів (виконавців і виробників) та інтересами
широкої публіки, особливо в галузі освіти, нау-
кових досліджень і доступу до інформації. У
ст. 7 Уго ди про торговельні аспекти прав інте-
лектуальної власності (Додаток 1С до Угоди
про зас нування Світової організації торгівлі
(СОТ) (Угода TRIPS)) метою захисту та конт-
ролю за дотриманням прав інтелектуальної
власності виз начено сприяння запроваджен-
ню технологічних нововведень та передачі й
розповсюд женню технологій для обопільної
вигоди виробників і користувачів технологіч-
них знань у такий спосіб, що сприяє соціаль-
ному та економічному добробуту, а також ба-
лансу прав і обов’язків.
Отже, нижчевикладене наукове досліджен-
ня має на меті узагальнення міжнародного
правового регулювання авторських і суміж-
них прав та порівняння його з українським
правовим регулюванням в контексті пошуку
належного балансу між захистом права інте-
лектуальної власності та доступом до об’єктів
інтелектуальної власності і є своєчасним та
актуальним.
Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін
64 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6)
Сучасний політичний, економічний та й за-
гальний цивілізаційний розвиток України від-
бувається під знаком європеїзації, тобто збли-
ження з Європою, її політичними, правовими,
технологічними та культурними традиціями.
Правової базою такого зближення є Угода
2014 року між Україною, з одного боку, та Єв-
ропейським Союзом, Європейським співтова-
риством з атомної енергії та їхніми держава-
ми-членами, з іншого (далі — Угода про асо-
ціа цію). Згідно ч. 1 ст. 158 зазначеної Угоди,
Сто рони забезпечують належне та ефективне
виконання зобов’язань за міжнародними до-
говорами у сфері інтелектуальної власності,
учасниками яких вони є, зокрема за Угодою
TRIPS. Згідно ст. 161 Угоди про асоціацію,
Сто рони дотримуються: а) ст.ст. 1—22 Між на-
родної конвенції про охорону інтересів вико-
навців, виробників фонограм і організацій мов-
лення (1961 р.) (Римська конвенція); б) ст.ст. 1—
18 Бернської конвенції про охорону літератур-
них та художніх творів (1886 р., з останні ми
змінами у 1979 р.) (Бернська конвенція);
в) ст.ст. 1—14 Договору ДАП; г) ст.ст. 1—23
Договору ДВФ.
Важливо зазначити, що хоча вказані між-
народні акти регулюють принципи правової
охорони авторського права і суміжних прав
гуманітарного спрямування, вони мають та-
кож важливе значення у галузі науки, техніки
та технологій. Так, ще у Бернській конвенції
(ч. 1 ст. 2) було зазначено, що термін «Літера-
турні і художні твори» охоплює всі твори в га-
лузі літератури, науки і мистецтва, яким би
способом і в якій би формі вони не були вира-
жені. З посиланням на правила, встановлені
Бернською конвенцією для літературних тво-
рів, встановлено охорону комп’ютерних прог-
рам і баз даних (Угода ДАП, ст.ст. 4, 5; Угода
TRIPS, ст. 10; Угода про асоціацію, ч. 1 ст. 180).
У наведених вище положеннях Угод ДАП, ДАФ,
TRIPS щодо необхідності досягнення ба лансу
інтересів особливу увагу звернено саме на зна-
чення цих угод щодо науки та технологій.
Отже, міжнародні акти, розглянуті нижче, ма-
ють значення не тільки безпосередньо у галузі
гуманітарної культури, але й для науки, техно-
логій, комп’ютеризації.
Як зазначено у дисертаційному досліджен-
ні [9], наявна система правової охорони ре-
зультатів інтелектуальної творчості почала
скла датися порівняно нещодавно. Лише з прий-
няттям в Англії у 1623 р. першого закону про
охорону винахідників і в 1710 р. так званого
Статуту Королеви Анни було покладено поча-
ток створенню такого механізму правового за-
хисту результатів творчості. Нині, на початку
XXI ст., можна говорити вже про полісистем-
ність правової охорони результатів інтелек-
туальної діяльності. На сьогодні склався комп-
лекс міжнародно-правових угод універсально-
го характеру, що стосуються інтелектуальної
власності, вісім з яких (Бернська конвенція про
охорону літературних і художніх творів, Все-
світня конвенція про авторське право, Договір
про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних
творів (FRT), Договори ВОІВ — ДАП і ДАФ,
Міжнародна конвенція про охорону прав ви-
конавців, виробників фонограм і організацій
мов лення (Римська конвенція), Женевська кон-
венція про охорону інтересів виробників фо-
нограм від незаконного відтворення їх фоно-
г рам, Брюссельська конвенція про поширення
сигналів, що несуть програми, які передають-
ся через супутники) враховані в огляді [10], та
додатково Угода TRIPS, яку не наведено в за-
значеній праці, але вона є обов’язковою для
України, як члена Світової організації торгівлі
(СОТ) та сторони Угоди про асоціацію. Більше
того, Угода TRIPS зобов’язує країни-члени СОТ
дотримуватися вимог Бернської (ст.ст. 1—21),
Женевської, Римської конвенцій та Договору
ДВФ, навіть якщо ці країни не є учасниками
відповідних Конвенцій (договорів), на що для
країн-членів ЄС окремо вказано Судом ЄС у
рішенні від 26.04.2012 р. по справі C-510/10,
де Суд ЄС, зокрема, зазначив [11], що ЄС, хоча
і не є учасником Бернської Конвенції, тим не
менше зобов’язаний дотримуватися її статей
1—21, відповідно до Угоди TRIPS, в якому ЄС
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6) 65
бере участь. При цьому, ті виключення, які
допускаються для учасників вказаних Кон-
венцій (договорів), допускаються і для членів
СОТ, про що такий член повинен повідомити
не тільки адміністратора(-ів) відповідних Кон-
венцій (договорів), але й Раду TRIPS. Відо-
мості про наведені правові акти та про їх ра-
тифікацію (приєднання) Україною наведено
у табл. 1.
Бернська Конвенція надає юридичний за-
хист значній кількості творів в галузі літерату-
ри, науки і мистецтва, зокрема кінематогра-
фічним творам та творам у галузі архітекту ри.
Як зазначено вище, за правилами Бернської
конвенції захист надається комп’ютерним прог-
рамам і базам даних. Аналогічні об’єкти захис-
ту в українському законодавстві наведені у
ст. 433 Цивільного кодексу України та у ст. 8 За-
кону України «Про авторське право і суміжні
права» (далі — Закон № 3792-XII). Зроблені
порівняння свідчать про відповідність об’єктів
захисту, визначених українським законодав-
ством, Бернській Конвенції [6, с. 266—268].
Варто зауважити, що Україна не скористалася
правом, наданим ч. 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 2bis Берн-
ської Конвенції щодо відмови в охороні творів,
якщо вони не закріплені в тій або іншій мате-
ріальній формі, а також політичних і судових
промов, оскільки, згідно з ч. 1 ст. 433 Цивіль-
ного кодексу України, право на захист мають
лекції, промови, проповіді та інші усні твори, а
за ч. 2 ст. 11 Закону № 3792-XII авторське пра-
во на твір виникає внаслідок факту його ство-
рення; для виникнення і здійснення авторсь-
кого права не вимагається реєстрація твору
чи будь-яке інше спеціальне його оформлен-
Таблиця 1
Універсальні міжнародні акти у галузі авторського права та суміжних прав
Назва документу Дата прийняття Адміністратор
Відомості про ратифікацію
Україною відповідним
Законом України (ЗУ)
Чинність
відповідно
до Угоди
про асоціацію
Угода TRIP 15.04.1994,
нова редакція
06.12.2005
СОТ ЗУ № 250-VI від 10.04.2008
(приєднання до СОТ)
Чинна
У галузі авторського права
Бернська конвенція про охорону
літературних і художніх творів
24.07.1971 ВОІВ ЗУ № 189/95-ВР
від 31.05.1995
Чинна
Universal Copyright Con ven tion
(UCC), Париж
06.09.1952,
переглянута
24.07.1971
ЮНЕСКО Постанова Верховної Ради
України від 23.12.1993
№ 3794-XII
—
Договір про міжна род ну реєст ра-
цію аудіовізуальних творів (FRT)
18.04.1989 ВОІВ Не ратифіковано —
WIPO Copyright Treaty (WCT) 20.12.1996 ВОІВ ЗУ № 2733-III
від 20.09.2001
Чинна
У галузі суміжних прав
Римська конвенція 26.10.1961 ЮНЕСКО ЗУ № 2730-III
від 20.09.2001
Чинна
Женевська конвенція 29.10.1971 ЗУ № 738-XIV
від 15.06.1999
—
WIPO Performances and Phono g-
rams Treaty (WPPT)
20.12.1996 ВОІВ ЗУ № 2732-III
від 20.09.2001
Чинна
Брюссельська конвенція про по ши-
рення сигналів, через су пут ники
21.05.1974 ЮНЕСКО Участь СРСР з 20.01.1989 —
Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін
66 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6)
ня, а також виконання будь-яких інших фор-
мальностей.
Бернська конвенція надає такі види охо-
рони:
авторам літературних і художніх творів —
виключне право дозволяти: перекладати і
дозволяти переклади своїх творів (ст. 8);
від творення творів будь-яким чином і в
будь-якій формі (ч. 1 ст. 9); передачу своїх
творів в ефір або публічне повідомлення
цих творів будь-яким іншим способом без-
дротової передачі знаків, звуків або зобра-
жень; будь-яке публічне повідомлення за-
собами дротового чи бездротового зв’язку,
повторно переданого в ефір твору, якщо таке
повідомлення здійснюється іншою органі-
зацією, ніж первісна; публічне повідомлен-
ня переданого в ефір твору за допомогою
гучномовця або будь-якого іншого апарату,
що передає знаки, звуки або зображення
(ч. 1 ст. 11bis); публічне читання своїх тво-
рів, зокрема й таке публічне читання, яке
здійснюється будь-якими засобами або спо-
собами; передачу будь-яким способом чи-
тання їх творів для загального відома (ч. 1
ст. 11ter); дозволяти переробки, аранжуван-
ня й інші зміни своїх творів (ст. 12); кіне-
матографічну переробку, чи її наступну пе-
реробку у будь-яку іншу художню форму, і
відтворення творів та поширення перероб-
лених або відтворених таким способом тво-
рів; публічний показ і виконання перероб-
лених або відтворених таким способом тво-
рів і повідомлення їх дротовими засобами
зв’язку для загального відома (ст. 14);
авторам драматичних, музично-драматичних
і музичних творів — виключне право дозво-
ляти: публічний показ і виконання своїх
творів, зокрема і їх перекладів, а також пуб-
лічний показ і виконання, здійснювані будь-
якими засобами і способами; передачу будь-
яким способом постановок і виконань тво-
рів для загалу (ст. 11);
Договір ВОІВ про авторське право (ДАП)
додатково надає такі види охорони:
авторам комп’ютерних програм та баз да-
них — повний захист відповідно до Бернсь-
кої конвенції (ст. 4);
авторам літературних і художніх творів —
виключне право дозволяти розповсюджен-
ня серед широкого загалу: оригіналу й при-
мірників своїх творів шляхом продажу або
іншої передачі права власності (ч. 1 ст. 6);
через дротові або недротові засоби зв’яз-
ку, зокрема й розповсюдження своїх творів
серед широкої публіки у такий спосіб, що
представники останньої можуть мати дос-
туп до таких творів у будь-якому місці і в
будь-який час за їх власним вибором (ст. 8);
авторам комп’ютерних програм (додатково
до згаданих у ст. 4), кінематографічних тво-
рів, творів, втілених у фонограмах — дозво-
ляти комерційний прокат для публіки оригі-
налів або примірників своїх творів, крім вве-
дення обмежень щодо комп’ютерних прог-
рам, якщо сама програма не є головним
об’єк том прокату; та щодо кінематографіч-
них творів, якщо такий комерційний прокат
не призводить до широкого копіювання та-
ких творів, що завдає суттєвої шкоди вик-
лючному праву на відтворення (ст. 7).
Угода TRIPS, по суті, повторює положення
ст.ст. 4—6 Договору ВОІВ (відповідно це ч. 1
ст. 10, ч. 2 ст. 10, ст. 11 Угоди TRIPS), але до-
датковий захист авторам літературних і ху-
дожніх творів не надається.
Для порівняння зазначимо, що, відповідно
до ч. 3 ст. 15 Закону № 3792-XII, в Україні
авторам творів надаються як види охорони ав-
торських прав права́ дозволяти або заборо ня-
ти: 1) відтворення творів; 2) публічне виконан-
ня й публічне сповіщення творів; 3) публічну
демонстрацію та публічний показ; 4) будь-яке
повторне оприлюднення творів, якщо воно
здійснюється іншою організацією, ніж та, що
здійснила перше оприлюднення; 5) переклади
творів; 6) переробки, адаптації, аранжування
та інші подібні зміни творів; 7) включення тво-
рів як складових частин до збірників, антоло-
гій, енциклопедій тощо; 8) розповсюдження
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6) 67
творів шляхом першого продажу, відчуження
іншим способом або шляхом здавання в май-
новий найм чи у прокат та шляхом іншої пере-
дачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома
публіки так, що її представники можуть здій-
снити доступ до творів з будь-якого місця і у
будь-який час за їх власним вибором; 10) зда-
вання в майновий найм і (або) комерційний
прокат після першого продажу, відчуження
іншим способом оригіналу або примірників
аудіовізуальних творів, комп’ютерних прог-
рам, баз даних, музичних творів у нотній фор-
мі, а також творів, зафіксованих у фонограмі
чи відеограмі або у формі, яку зчитує ком п’ю-
тер; 11) імпорт примірників творів.
Порівняння цих видів правової охорони з
наведеними вище конвенційними дозволяє зро-
бити висновок про їх відповідність у цілому.
Зокрема, розглядаються як різні види охорони
відтворення творів (п. 1), з одного боку, та роз-
повсюдження творів (п. 8), з іншого боку, як це
передбачено у Договорі ДАП (первісно Берн-
ська конвенція захищала право дозволяти чи
забороняти відтворення творів, без зазначен-
ня розповсюдження).
Разом із тим, Закон № 3792-XII містить в
ок ремих випадках надлишкові гарантії захис-
ту, що тягне необґрунтовані обмеження дос-
тупу. Серед прикладів надлишкових гарантій
ав торського права у Законі № 3792-XII слід
вказати на такі: а) для включення творів як
складових частин до збірників, антологій, ен-
циклопедій тощо необхідним є отримання до-
зволу правовласника (п. 7). Така вимога від-
сутня у Бернській конвенції, Угодах ДАП та
TRIPS. У ч. 5 ст. 2 Бернській конвенції міс-
титься загальна вимога дотримуватися прав
таких правовласників, але відсутні будь-які
заборони на повторні перевидання легально
виданих творів; б) необхідність отримання
дозволу правовласника на будь-яке повторне
оприлюднення творів, якщо воно здійснюєть-
ся іншою організацією, ніж та, що здійснила
перше оприлюднення (п. 4), прописана так, що
поширюється не тільки на випадки сповіщен-
ня засобами дротового або бездротового зв’яз-
ку (ч. 1 ст. 11bis Бернської конвенції), а й дру-
карським способом; в) абсолютизовано необ-
хідність отримання дозволу правовласника на
комерційний прокат (п. 10). Такого обмежен-
ня у Бернській конвенції немає. Вперше воно
з’явилося у Договорі ДАП (ст. 7), а пізніше
практично у тому ж вигляді його повторено в
Угоді TRIPS і стосується воно виключно ком-
п’ютерних програм, кінематографічних творів,
творів, втілених у фонограмах. При цьому ко-
мерційний прокат кінематографічних творів
не обмежується, якщо здійснюється без копі-
ювання, а програм — якщо сама програма не є
головним об’єктом прокату; г) абсолютизовано
необхідність отримання дозволу правовласни-
ка на переклади творів (п. 5). Дійсно, Бернська
конвенція містить вимогу надання правовлас-
нику виключного права перекладати само́му
чи дозволяти перекладати свої твори (ст. 8).
Конвенція ЮНЕСКО (Париж, 24.07.1971 р.)
передбачає такі ж гарантії (ч. 1 ст. 5), але у ч. 2
ст. 5 зазначено, що будь-яка Договірна держа-
ва може своїм внутрішнім законодавством ви-
сунути умови надання таких гарантій, тобто
такі гарантії не є безумовними. При цьому,
згідно з ст. 19 цієї ж Конвенції, у разі розбіж-
ностей між положеннями інших існуючих
кон венцій чи домовленостей та положення-
ми Кон венції ЮНЕСКО, положення Конвенції
ЮНЕСКО матимуть переважну силу. Отже,
національний законодавець може відступити
від Бернської конвенції на підставі Конвенції
ЮНЕСКО.
Іншим елементом охорони авторського пра-
ва та суміжних прав є строк охорони. Строки,
що встановлені в різних Конвенціях, наведено
у таблиці 2.
Порівняння свідчить про те, що в Україні пе-
редбачено найдовший термін охорони — увесь
час життя автора плюс 70 років. При цьо -
му Бернська конвенція передбачає захист —
увесь час життя автора плюс 50 років (а для
кінематографічних творів, фотографічних тво-
Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін
68 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6)
рів і творів прикладного мистецтва взагалі
дозволяється не прив’язувати обчислення
терміну охорони до часу життя автора), а Кон-
венція ЮНЕСКО виділяє ще менше — увесь
час життя автора плюс не менше 25 років. З
іншого боку, Угода TRIPS дозволяє взагалі
не прив’язувати обчислення терміну охоро-
ни до часу життя автора і встановити строк
50 років від моменту появи твору (що приб-
лизно є тотожним Конвенції ЮНЕСКО). От-
же, з урахуванням вищенаведеного пріорите-
ту Конвенції ЮНЕСКО, є можливість вста-
новити менший термін, ніж зараз у Законі
№ 3792-XII, що більшою мірою буде орієнто-
вано на забезпечення доступу до творчих над-
бань людства.
Стосовно ролі Бернської конвенції в охо-
роні суміжних прав, то, як зазначено у видан-
ні [12], Римська конвенція не визнала осо-
бистих немайнових прав виконавців. Однак,
на думку В. Валлє [2, с. 121—122], цю прогали-
ну до прийняття Договору ДВФ заповнюва-
ла ст. 6bis Бернської конвенції, відповідно до
якої, незалежно від майнових прав автора і
навіть після відступлення цих прав, він має
право вимагати визнання свого авторства на
твір і протидіяти будь-якому перекрученню,
спотворенню чи іншій зміні цього твору, а та-
Таблиця 2
Терміни охорони прав інтелектуальної власності за міжнародними Конвенціями
та за українським законодавством
Бернська
Конвенція
Договір ВОІВ
(ДАП)
Угода TRIPS
Конвенція
ЮНЕСКО
(Париж, 24.07.1971)
Закон України
№ 3792-XII
Стаття 7
(1) Термін охорони, за цією
Конвенцією, становить увесь
час життя автора і ще п’ят де-
сят років після його смерті.
(2) Проте для кінема тогра-
фіч них творів країни – учас-
ниці Конвенції мають право
передбачити, що термін охо-
рони закінчується через п’ят-
десят років після того, як твір,
за згодою автора, було зроб-
лено доступним для загалу,
або, якщо протягом п’ятдеся-
ти років з часу створення та-
кого твору ця подія не нас-
тане, термін охорони закін-
чується через п’ятдесят років
після створення твору.
(4) За законодавством країн —
учасниць Конвенції зберіга-
ється право визначати термін
охорони фотографічних тво-
рів і творів прикладного мис-
тецтва, охоронюваних у якос-
ті художніх творів; проте цей
термін не може бути меншим
двадцяти п’яти років від часу
створення такого твору.
Стаття 9
Тривалість
охорони
фотографічних
творів
Щодо фото гра-
фіч них творів,
Договірні Сто-
рони не засто со-
вують по ло жен-
ня статті 7 (4)
Бернської кон-
венції
Стаття 12
Строк захисту
Якщо строк захисту
твору, крім фото гра-
фічного твору або тво-
ру прикладного мис-
тецтва, об числю ється
на основі, ін шій, ніж
тривалість життя лю-
ди ни, та кий строк по-
винен бути не мен-
шим 50 років від кін-
ця ка лендарного року
доз воленої відповід-
ною особою публіка-
ції, або у разі, коли
такої доз воленої від-
повідною особою пуб-
лікації про тягом 50 ро-
ків від ча су створення
цього тво ру не було, —
то 50 років від закін-
чення календарного
ро ку створення тако-
го твору
Стаття IV
2. a) Термін охо-
рони творів, що
надається від по-
відно до цієї Кон-
венції, не може
бу ти коротшим
періоду, що охоп-
лює час життя
автора і ще двад-
цять п’ять років
після його смерті
Стаття 28
Строк дії авторського
права
1. Авторське право на
твір виникає внас лі-
док факту його ство-
рення і починає діяти
від дня створення
твору.
2. Авторське право діє
протягом усього жит-
тя автора і ще 70 років
після його смерті, крім
випадків, перед баче-
них цією статтею
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6) 69
кож будь-якому іншому посяганню на твір,
здатному завдати шкоди честі або репутації
автора. Бернська конвенція (ст. 18) має зна-
чення для захисту суміжних прав ще й тому,
що Угода TRIPS (ч. 6 ст. 14) поширює норми
ст. 18 і на суміжні права.
Першим міжнародним актом щодо надан-
ня правової охорони трьом категоріям бене-
фі ціарів суміжних прав (виконавцям, вироб-
никам фонограм і організації мовлення) ста-
ла Римська конвенція. Ця конвенція, зокрема,
містить: визначення, регламентацію строків
охорони суміжних прав, вимогу надання на-
ціонального режиму охорони іноземним бе не-
фіціарам, види охорони, положення про не обо-
в’язковість дотримання формальностей для
визнання суміжних прав, обмеження суміж-
них прав. Прийнята згодом Женевська кон-
венція від 29.10.1971 р. в деяких аспектах роз-
ширює та уточнює Римську конвенцію щодо
виробників фонограм. Так, під розповсюджен-
ням фонограм Женевська конвенція розуміє
поширення серед публіки не тільки повної
фонограми, але й її частини; при маркуванні
фонограм Женевська конвенція вимагає не
тільки зазначення виконавця, а й виробника
фонограм. Є також певні розбіжності у зазна-
ченні обмежень суміжних прав.
Римська конвенція надає такі види охорони:
виконавцям — право запобігати без їх зго-
ди: здійсненню запису виконання, здійснен-
ню телерадіопередачі або публічного спо-
віщення виконання (за винятком, коли ви-
конання було передано в ефір або здійсню-
ється з використанням узгодженого запису),
відтворенню запису виконання, якщо пер-
винний звуковий запис було здійснено без
їхньої згоди або всупереч умовам наданої
згоди;
виробникам фонограм — право дозволяти
або забороняти пряме або опосередковане
відтворення своїх фонограм;
організаціям мовлення — право дозволяти
або забороняти: (a) ретрансляцію своїх те-
лерадіопередач; (b) запис своїх телерадіо-
передач; (c) відтворення записів своїх теле-
радіопередач, виготовлених без їхньої згоди
або всупереч умовам наданої згоди; (d) пуб-
лічне сповіщення своїх телепередач, якщо
воно здійснюється в місцях, доступних для
публіки за вхідну плату.
Женевська конвенція не вводить додатко-
вих видів суміжних прав.
Слід зазначити, що право організації мов-
лення, позначене літерою d), не є абсолютним,
оскільки національним законодавством мо-
жуть передбачатися особливості реалізації те-
лерадіомовлення.
Угода TRIPS (чч. 1—3 ст. 14) повторює су-
міжні права, зазначені у Римській конвенції. Во-
на ж (ч. 6 ст. 14) дозволяє державам-учасни-
цям вводити обмеження на здійснення суміж-
них прав, які передбачені Римською конвенцією.
Важливим є встановлення строків охорони
суміжних прав. Як Римська конвенція, так і
Женевська конвенція (для виробників фоно-
грам) встановлює строк охорони 20 років. Од-
нак вже угода TRIPS збільшує строк охорони
суміжних прав виконавців і виробників фо-
нограм до 50 років. Отже, члени СОТ повинні
були узгодити своє законодавство відповідно
до цієї вимоги. Це рішення навряд чи можна
вважати виваженим, оскільки воно порушує
ба ланс між інтересами правовласника та су-
спільства, обмежуючи доступ останнього до куль-
турних надбань. У випадку з угодою TRIPS
слід визнати, що, якщо більш жорсткий захист
прав виконавців можна вважати більш-менш
справедливим, оскільки в зазначеному випад-
ку мова йде про введення в обіг записів, які
вводити в обіг виконавець не збирався (але та-
кий запис може мати історичну цінність, і тому
термін охорони 50 років є справедливим), то
охорона протягом 50 років фонограм, випуще-
них з комерційною метою, на яких їх право-
власники вже заробили, є несправедливим.
Як і у випадку з авторським правом, україн-
ський законодавець передбачив надлишковий
захист і суміжним правам, надавши (ч. 3 ст. 44
Закону № 3792-XII) і організаціям мовлення
Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін
70 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6)
строк охорони 50 років, хоча наперед варто за-
значити, що такий строк для цієї категорії су-
б’єктів авторських прав не встановив навіть
Договір ДВФ, який, як буде викладено нижче,
розроблено з явним пріоритетом на користь
суб’єктів авторських прав.
Важливо також дослідити випадки, коли
міжнародні акти дозволяють обмежувати су-
міжні права. Такі обмеження важливі в кон-
тексті гармонізації відносин між інтересами
правовласника та інтересами забезпечення до-
ступу до культурних цінностей. В цьому сенсі
Римська конвенція дозволяє (ст. 15) обмежу-
вати суміжні права суб’єкта таких прав у дея-
ких спеціальних випадках (використання в осо-
бистих цілях; використання коротких уривків
з метою повідомлення про поточні події; ко-
роткочасного звукового запису, здійснювано-
го організацією мовлення на своєму власному
обладнанні і для своїх власних передач; вико-
ристання виключно в учбових або науково-
дослідних цілях), а також, незалежно від цих
випадків, — такі ж обмеження, які передбачені
її національним законодавством і підзаконни-
ми актами щодо охорони авторського права на
твори літератури і мистецтва. Ще раз зазна-
чимо, що право на встановлення обмежень су-
міжних прав Угода TRIPS пов’язує виключно
з дотриманням вимог Римської конвенції і
жодних інших заборон на встановлення таких
обмежень не передбачає. За таких умов, на-
п риклад, згідно з ч. 2 ст. 9 Бернської конвенції,
за законодавством країн Союзу зберігається
право дозволяти відтворення літературних і
художніх творів у певних особливих випадках
за умови, що таке відтворення не завдає шкоди
нормальному використанню твору і не зачіпає
будь-яким необґрунтованим способом закон-
ні інтереси автора. Згідно зі ст. 10 цієї Конвен-
ції, дозволяється використання цитат із твору,
який правомірно зроблено доступним для за-
гального відома, за умови дотримання добрих
звичаїв і в обсязі, виправданому поставленою
метою, зокрема й цитування статей із газет і
журналів у формі оглядів преси. Законодавст-
вом країн і спеціальними угодами, які укладе-
ні або будуть укладені між ними, може бути
дозволено використання літературних або ху-
дожніх творів у обсязі, виправданому постав-
леною метою, як ілюстрацій у виданнях, радіо-
і телевізійних передачах і звукозаписах або
зображення навчального характеру за умови,
що таке використання здійснюється при до-
т риманні добрих звичаїв.
Отже, якщо відступлення від авторського
права на твори літератури і мистецтва в зазна-
чених випадках не суперечить міжнародним
зобов’язанням держав, то не буде суперечити
таким зобов’язанням і дозвіл відступати від
дотримання суміжних прав. Щоправда, Же-
невська конвенція дозвіл на відтворення фо-
нограм в таких випадках додатково пов’язує із
відсутністю їх експорту (п. b ст. 6).
Подальше підсилення рівня захисту суміж-
них прав виконавців і виробників фонограм
забезпечує Договір ДВФ. Цей Договір пов’я-
заний з Римською конвенцією та Угодою TRIPS
[416, с. 121]. У цілому, застосування поло-
жень Римської конвенції не є обов’язковим
для країн-учасниць Договору ДВФ [2, с. 121]
(звичайно, якщо тільки відповідна країна не є
учасницею Римської конвенції). Договір міс-
тить посилання лише на деякі положення Рим-
ської конвенції та повторює її структуру (зок-
рема, ст. 2 договору ДВФ «Визначення» міс-
тить дефініції, наведені у статті 3 Римської
кон венції; стаття 3 договору ДВФ щодо реалі-
зації принципу національного режиму відпо-
відає статті 4 Римської конвенції і навіть ви-
з начає через посилання на Римську конвен цію
перелік осіб, до яких застосовується принцип
національного режиму).
Водночас, порівняно із Римською конвенці-
єю, Договір ДВФ вводить нові положення: про
особисті немайнові права виконавців (ст. 5),
що розвиває статтю 6bis Бернської конвенції
(зазначене відмічалося вище); нові види за-
хисту немайнових прав (ст.ст. 9, 10, 12, 13, 14);
збільшує термін охорони суміжних прав вико-
навців і виробників фонограм до 50 років, як
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6) 71
це раніше було зроблено в Угоді TRIPS; вво-
дить зобов’язання країн-учасниць забезпечити
в національному законодавстві правову охо-
рону і ефективні засоби правового захисту від
обходу існуючих технічних засобів захисту су-
міжних прав, а також від спотворення елект-
ронної інформації про управління правами.
Договір ДВФ додатково надає такі види
охорони: а) виконавцям — виключне право доз-
воляти: комерційний прокат, з урахуванням
вимог національного законодавства (ст. 9); до-
ведення до загального відома своїх виконань,
записаних на фонограмах, через дротові або
бездротові засоби зв’язку (ст. 10); б) виробни-
кам фонограм — виключне право дозволяти:
доведення до загального відома оригіналу і
примірників своїх фонограм шляхом продажу
або іншим шляхом передачі права власності
(ст. 12); комерційний прокат (ст. 13); доведен-
ня до загального відома своїх фонограм через
дротові і бездротові засоби зв’язку (ст. 14).
Договір ДВФ не поширюється на організа-
ції мовлення.
Щодо прокату слід зазначити, що виключне
право суб’єктів суміжних прав дозволяти ко-
мерційний прокат комп’ютерних програм та/
або фонограм введено ще Угодою TRIPS (ч. 4
ст. 14 у системному зв’язку із ч. 1 ст. 11). Од-
нак такі права для виконавців Угода TRIPS
не вводила.
Якщо порівняти зазначені норми міжнарод-
ного права у галузі суміжних прав з українсь-
ким законодавством, то можна узагальнити:
а) базовим законом України щодо регулюван-
ня суміжних прав є Закон № 3792-XII; б) вод-
ночас такі дефініції, як «ретрансляція» та
«мов лення (телерадіомовлення)» у Законі
№ 3792-XII не визначаються і встановлені За-
коном України «Про телебачення і радіомов-
лення»; в) Закон № 3792-XII надає однаковий
захист поруч із фонограмами і відеограмам, хо-
ча розглянутими Конвенціями це не вимага-
ється. Більше того, в ст. 11 Угоди TRIPS пря мо
передбачено інший режим охорони для відео-
запису, ніж для фонограм; г) Закон № 3792-XII
в цілому відтворює вимоги Договору ДВФ і
Угоди TRIPS, однак у певних випадках підси-
лює охорону суміжних прав на користь їх су-
б’єктів. Наприклад, у Договорі ДВФ право на
встановлення обмежень щодо суміжних прав,
аналогічних на обмеження авторських прав на
літературні і художні твори, нічим не обумов-
лено. Водночас, в ст. 42 Закону № 3792-XII з
цьо го приводу вводяться додаткові умови. При
цьому, якщо відносно фонограм такі обмежен-
ня можна обґрунтувати вимогами Женевської
конвенції, то відносно виконань, відеограм, про-
грам мовлення, такі обмеження не виплива ють
безпосередньо з міжнародних зобов’я зань;
д) За кон № 3792-XII вводить підвищений тер-
мін (50 років) охорони суміжних прав органі-
зацій мовлення на програми мовлення, хоча
така обов’язковість встановлення такого тер-
міну не передбачається жодною міжнародною
угодою; е) пп. е) ч. 1 ст. 40 Закону № 3792-XII
передбачає виключне право суб’єктів суміж-
них прав дозволяти чи забороняти іншим осо-
бам ввезення на митну територію України фо-
нограм, відеограм та їх примірників з метою їх
поширення серед публіки. Обов’язковість вста-
новлення такого права не передбачено жодною
міжнародною угодою. Якщо фонограма закон-
но виготовлена за кордоном, заборона її ввезен-
ня на митну територію України буде суперечи-
ти принципам вільної торгівлі (якщо, звичай-
но, сутність запису не суперечить нормам про
захист суспільної моралі); є) український за-
конодавець не скористався правом обмежити
такий вид суміжного права, як право організа-
цій мовлення дозволяти чи забороняти іншим
особам публічне виконання і публічну демонст-
рацію своїх програм у місцях з платним вхо-
дом; ж) згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 3792-XII,
допускається без дозволу автора (чи іншої осо-
би, яка має авторське право) і без виплати ав-
торської винагороди відтворювати виключно
в особистих цілях або для кола сім’ї поперед-
ньо правомірно оприлюднені твори. Однак згід-
но з ч. 2 ст. 25 та ч. 2 ст. 42 Закону № 3792-XII,
твори й виконання, зафіксовані у фонограмах,
Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін
72 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6)
відеограмах, їх примірниках, а також аудіові-
зуальні твори та їх примірники допускається
відтворювати у домашніх умовах виключно в
особистих цілях або для кола сім’ї без дозволу
автора (авторів), виконавців, виробників фо-
нограм, виробників відеограм, але з виплатою
їм винагороди. Отже, якщо міжнародне зако-
нодавство допускає встановлення однакового
режиму для літературних та художніх творів, з
одного боку, та виконань, аудіовізуальних тво-
рів, відеограм, з іншого боку, то є необґрунто-
ваним встановлення Законом № 3792-XII пе-
реваг у виплаті винагороди в другому випадку,
нехай і за спеціальною процедурою за ч. 4 ст. 42
Закону № 3792-XII.
З цього приводу автори доповіді [4] зазна-
чають, що серйозні проблеми у галузі охорони
суміжних прав виникають, коли люди в своєму
звичайному житті використовують контент спо-
собами, які, на їхню думку, в принципі не мо-
жуть бути заборонені: ділячись з родиною впо-
добаними ними музичними файлами або копі-
юючи диск, щоб послухати його в машині. Ви-
никає невиправдана неузгодженість між пот-
ребами людей і нормами закону. При цьому їм
неможливо пояснити, чому вони можуть вільно
дати почитати улюблену книгу другу, але не мо-
жуть зробити того ж у відношенні цифрової кни-
ги, або музики. Зокрема, відомий на весь світ
американський Digital Millennium Copy right
Act — Закон про авторське право в цифрову епо-
ху, взятий за основу системи захисту авторсь-
ких прав Google, жорстко критикується у світі
як такий, що реально застосовується не проти
інтелектуальних «піратів», а проти споживачів,
науковців та законних конкурентів (not against
pirates, but against consumers, scientists, and legi-
timate competitors) [13]. Існують відомості, що
на сьогодні у Верховному Суді США розгляда-
ється питання неконституційності заборони на
копіювання об’єктів авторських прав з вико-
ристанням спеціального програмного забезпе-
чення, оскільки така заборона порушує їх сво-
боду самовираження і обмежує право робити
що вони хочуть з речами, які придбали [14].
Таким чином, захист прав інтелектуаль ної
власності знаходиться у складних взаємо-
зв’язках і протиріччях з вирішенням питань
доступу до інтелектуальних надбань людст-
ва. Надлишковий захист прав інтелектуаль-
ної власності гальмує економічний, науко вий,
тех нологічний та культурний розвиток су-
спільства, оскільки обмежує розвиток творчої
діяльності суспільства, науки і культури та,
врешті-решт, порушує права людини. Навіть
у спеціалізованих міжнародних актах, прис-
вячених охороні прав інтелектуальної влас-
ності, визнається необхідність пошуку раціо-
нального балансу. Узагальнення міжнародного
правового регулювання авторських і суміж-
них прав за дев’ятьма ключовим міжнарод-
ним актам у цій галузі (Бернська конвенція
про охорону літературних і художніх творів,
Всесвітня конвенція про авторське право, До-
говір про міжнародну реєстрацію аудіовізуа-
льних творів, Договір Всесвітньої організації
інтелектуальної власності (ВОІВ) про автор-
ське право, Міжнародна конвенція про охоро-
ну прав виконавців, виробників фонограм і
організацій мовлення, Женевська конвенція
про охорону інтересів виробників фонограм
від незаконного відтворення їх фонограм, До-
говір ВОІВ про виконання і фонограми, Брюс-
сельська конвенція про поширення сигналів,
що несуть програми, які передаються через су-
путники, Угода TRIPS) свідчить, що абсолю-
тизація захисту цих прав не означає автома-
тичного приведення такого захисту до між-
народних стандартів. Останнім часом у світі
склалося розуміння необхідності гармонізації
інтересів суб’єктів авторського права та су-
міжних прав з інтересами суспільства на дос-
туп до об’єктів цих прав.
Порівняння українського законодавства з
між народно-правовим регулюванням свідчить,
що в Україні на законодавчому рівні абсолюти-
зується охорона авторського права і суміжних
прав. У контексті міжнародного дискурсу що до
лібералізації обмежень на використання об’єк-
тів інтелектуальної власності є підстави вва-
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6) 73
жати, що українське регулювання авторського
права та суміжних прав не повною мірою від-
повідає сучасним міжнародним тенден ціям.
Перспективами подальших досліджень у цьо-
му напрямі є розробка змін до законо давства з
метою запровадження мінімальних стандартів
правової охорони інтелектуальної власності,
дозволених міжнародно-правовими актами.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Еннан Р.Є. Правове регулювання відносин інтелектуальної власності у Європейському Союзі: автореф. дис...
канд. юрид. наук: 12.00.03. Одеса, 2010. 20 с.
2. Валлє В. (Потєхіна В.О.). Спадок Джеймса І та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й
просторі. Київ: Дух і літера, 2010. 216 с. URL: https://tiptiktak.com/b3b1f6b65376ba6732aaa75ae84ad75a54348.html
(дата звернення: 10.09.2019).
3. Валлє В. Творчий конфлікт. Український юрист. 2012. № 5. С. 54—55. URL: http://jurist.ua/?article/141 (дата
звернення: 10.09.2019).
4. Авторитетный обзор перспектив права интеллектуальной собственности в цифровой сфере. Изложение
отчета группы британских экспертов под руководством профессора И. Харгривса (Ian Hargreaves): Проект Lex
Digital Blog. URL: http://lexdigital.ru/2012/030/#more-406 (дата звернення: 10.09.2019).
5. Комзюк Л.Т. Основні тенденції гармонізації авторського права ЄС. Інформація і право. 2012. № 1 (4). С. 33—39.
6. Юринець Ю.Л. Європеїзація українського права у сфері забезпечення культурних прав громадян:
адміністративно-правовий вимір. Ужгород: Видавництво ФОП Сабов А.М., 2016. 460 с.
7. Юринець Ю.Л. Міжнародна система регулювання суміжних прав в контексті Європейської інтеграції України.
Інформація і право. 2012. № 3 (6). С. 29—39.
8. Юринец Ю.Л. Международная система регулирования смежных прав в контексте европейской интеграции
Украины. Materiály VIII mezinárodní vědecko-praktická konference «Vznik moderní vědecké — 2012». Díl 6. Právní vědy. Praha.
Publishing House «Education and Science» s.r.o. S. 34—38.
9. Абдуллин А.И. Право интеллектуальной собственности в Европейском Союзе: генезис, унификация, перс-
пективы развития: дис... д-ра юрид. наук. Москва, 2006. URL: http://www.dslib.net/civil-pravo/pravo-intel lektualnoj-
sobstvennosti-v-evropejskom-sojuze-genezis-unifikacija.html (дата звернення: 10.09.2019).
10. Германова О.Г. Міжнародне регулювання авторського права і суміжних прав у контексті українського
законодавства. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=artic le&article=264 (дата звернення: 10.09.2019).
11. Суд Евросоюза о полномочиях организаций вещания, о соотношении европейского и национального права
и принципах толкования. Проект Lex Digital Blog. URL: http://lexdigital.ru/2012/046/#more-571 (дата звернення:
10.09.2019).
12. Судариков С.А. Основы авторского права. Минск: Амалфея, 2000. 512 с.
13. Unintended Consequences: Twelve Years under the DMCA. Electronic Frontier Foundation. March 3. 2010. URL:
https://www.eff.org/wp/unintended-consequences-under-dmca (дата звернення: 10.09.2019).
14. Американский Закон об авторском праве в цифровую эпоху оспаривают как неконституционный. REPLYUA.
24.07.2016 р. URL: http://replyua.net/news/politika-v-mire/34872-amerikanskiy-zakon-ob-avtorskom-prave-v-cifrovuyu-
epo hu-osparivayut-kak-nekonstitucionnyy.html (дата звернення: 10.09.2019).
REFERENCES
1. Ennan, R. E. (2010). Pravove regulyuvannya vidnosin intelektualnoyi vlasnosti u evropeyskomu soyuzi. PhD (Law).
Odesa [in Ukrainian].
2. Valle, V. (Potehina V. O.) (2010). Spadok Dzheymsa I ta korolevi Anni: ohorona intelektualnoyi vlasnosti u chasi y
prostori. Kyiv: Duh i litera. URL: https://tiptiktak.com/b3b1f6b65376ba6732aaa75ae84ad75a54348.html (Last accessed:
10.09.2019).
3. Valle, V. (2012). Tvorchiy konflikt. Ukrayinskiy yurist, 5, 54—55 [in Ukrainian].
4. Avtoritetnyy obzor perspektiv prava intellektualnoy sobstvennosti v tsifrovoy sfere. Izlozheniye otcheta gruppy
britanskikh ekspertov pod rukovodstvom professora I. Khargrivsa (Ian Hargreaves): Proyekt Lex Digital Blog. URL: http://
lexdigital.ru/2012/030/#more-406 (Last accessed: 10.09.2019).
5. Komzyuk, L. T. (2012). Osnovni tendentsiyi garmonizatsiyi avtorskogo prava ES. Informatsiya i pravo, 1(4), 33—39
[in Ukrainian].
Ю.Л. Юринець, М.Л. Бєлкін, Л.М. Бєлкін
74 ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6)
6. Yurinets, Yu. L. (2016). Evropeyizatsiya ukrayinskogo prava u sferi zabezpechennya kulturnih prav gromadyan:
administrativno-pravoviy vimir. Uzhgorod: Vidavnitstvo FOP Sabov A.M.
7. Yurinets, Yu. L. (2012). Mizhnarodna sistema regulyuvannya sumizhnih prav v konteksti evropeyskoyi integratsiyi
Ukrayini. Informatsiya i pravo, 3(6), 29—39 [in Ukrainian].
8. Yurinets, Yu. L. (2012). Mezhdunarodnaya sistema regulirovaniya smezhnykh prav v kontekste evropeyskoy in-
tegratsii Ukrainy. Materiály VIII mezinárodní vědecko-praktická konference «Vznik moderní vědecké — 2012». Díl 6. Právní vědy.
Praha. Publishing House «Education and Science» s.r.o.
9. Abdullin, A. I. (2006). Pravo intellektualnoy sobstvennosti v Evropeyskom Soyuze: genezis, unifikatsiya, perspektivy
razvitiya. PhD (Law). Moscow. URL: http://www.dslib.net/civil-pravo/pravo-intellektualnoj-sobstvennosti-v-evropejskom-
sojuze-genezis-unifikacija.html (Last accessed: 10.09.2019).
10. Germanova, O. G. Mizhnarodne regulyuvannya avtorskogo prava i sumizhnih prav u konteksti ukrayinskogo
zakonodavstva. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=artic le&artic le=264 (Last accessed: 10.09.2019).
11. Sud Evrosoyuza o polnomochiyakh organizatsiy veshchaniya. o sootnoshenii evropeyskogo i natsionalnogo prava i
printsipakh tolkovaniya. Proyekt Lex Digital Blog. URL: http://lexdigital.ru/2012/046/#more-571 (Last accessed: 10.09.2019).
12. Sudarikov, S. A. (2000). Osnovy avtorskogo prava. Minsk: Amalfeya.
13. Unintended Consequences: Twelve Years under the DMCA. Electronic Frontier Foundation. March 3. 2010. URL:
https://www.eff.org/wp/unintended-consequences-under-dmca (Last accessed: 10.09.2019).
14. Amerikanskiy Zakon ob avtorskom prave v tsifrovuyu epokhu osparivayut kak nekonstitutsionnyy. REPLYUA.
24.07.2016. URL: http://replyua.net/news/politika-v-mire/34872-amerikanskiy-zakon-ob-avtorskom-prave-v-cifrovuyu-
epohu-osparivayut-kak-nekonstitucionnyy.html (Last accessed: 10.09.2019).
Стаття надійшла до редакції / Received 22.12.18
Статтю прорецензовано / Revised 06.03.19
Статтю підписано до друку / Accepted 18.03.19
Iurynets, J., Belkin, M., and Belkin, L.
National Aviation University,
1, Cosmonaut Komarov Ave., Kyiv, 03680, Ukraine,
+380 44 406 7901, iurynetsjulia@ukr.net
LEGAL PROTECTION OF COPYRIGHT
AND RELATED RIGHTS IN UKRAINE IN THE CONTEXT
OF INTERNATIONAL LAW
Introduction. The development of the intellectual property law has been focused primarily on strengthening the
protection of these rights. However, such enhanced protection leads to restrictions on the use of intellectual property.
Therefore, it is necessary to find a proper balance.
Problem Statement. The issues of legal protection of copyright and related rights shall be considered by the national
legislator taking into account the international regulations. At present, the world has created a ramified system of internatio-
nal acts in this area, including, in certain conflicting aspects that require comprehensive consideration and, at the same time,
created opportunities for maneuvering between the different norms embodied in different acts. Therefore, certain aspects of
the legal regulation of copyright and related rights under 9 key international acts (Berne Convention, Universal Copyright
Convention, Treaty on the International Registration of Audiovisual Works, World Intellectual Property Organization
(WIPO) — Treaty on Copyright Law and Performances and Phonograms, Rome Convention, Geneva Convention, Brussels
Convention on the Distribution of Signals Carrying Programs Transmitted via Satellites, TRIPS Agreement) have been
compared with each other and with the Ukrainian legislation in terms of optimization of legal regulation.
Purpose. To generalize international legal regulation of copyright and related rights and to compare it with the Uk-
rainian legal regulation.
Materials and Methods. The methods of documentary analysis and synthesis, comparative analysis, objective truth,
etc. have been used.
Results. The legislation of Ukraine absolutizes the protection of copyright and related rights. In the context of the
international discourse on the liberalization of restrictions on the use of intellectual property, the Ukrainian legal regulation
does not fully comply with the modern international trends.
Правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні в контексті міжнародного права
ISSN 1815-2066. Nauka innov., 2019, 15 (6) 75
Conclusions. The absolutization of the protection of copyright and related rights does not automatically makes such
protection consistent with the international standards. Recently, the world has developed an understanding of the need to
harmonize the interests of authors (performers) with the interests of the society for access to the objects of these rights.
Keywords : copyright, related rights, exclusive right, and balance of interests.
Ю.Л. Юринец, М.Л. Белкин, Л.М. Белкин
Национальный авиационный университет
просп. Космонавта Комарова, 1, Киев, 03680, Украина,
+380 44 406 7901, iurynetsjulia@ukr.net
ПРАВОВАЯ ОХРАНА АВТОРСКОГО ПРАВА
И СМЕЖНЫХ ПРАВ В УКРАИНЕ В КОНТЕКСТЕ
МЕЖДУНАРОДНОГО ПРАВА
Введение. Развитие права интеллектуальной собственности двигалось преимущественно в направлении уси-
ления защиты этих прав. Однако такое усиление защиты приводит к ограничению использования объектов ин-
теллектуальной собственности. Следовательно, необходим поиск надлежащего баланса между интересами владельцев
и общества.
Проблематика. Вопросы правовой охраны авторского права и смежных прав национальный законодатель дол-
жен решать с учетом международного регулирования. На сегодня в мире создана разветвленная система меж ду-
народных актов в этой области, в том числе и в отдельных противоречивых аспектах, которые требуют комплексного
подхода, создавая при этом возможности маневрирования между различными нормами, воплощенными в разных
актах. Поэтому сравнение отдельных аспектов правового регулирования авторского права и смежных прав по 9 клю-
чевым международным актам в этой области (Бернская конвенция, Всемирная конвенция об авторском праве, До-
говор о международной регистрации аудиовизуальных произведений, Договора Всемирной организации интел лек-
туальной собственности (ВОИС) — об авторском праве и по исполнениям и фонограммам, Римская конвенция,
Женевская конвенция, Брюссельская конвенция о распространении сигналов, несущих программы, передаваемые
через спутники, Соглашение TRIPS) между собой и с украинским законодательством является акутальным с точки
зрения оптимизации правового регулирования.
Цель. Обобщение международного правового регулирования авторских и смежных прав и сравнение его с ук-
раинским правовым регулированием.
Материалы и методы. Применены методы документального анализа и синтеза, сравнительного анализа, объек-
тивной истины и др.
Результаты. В законодательстве Украины абсолютизируется охрана авторского права и смежных прав. В кон-
тексте международного дискурса по либерализации ограничений на использование объектов интеллектуальной
собст венности украинское правовое регулирование не в полной мере соответствует современным международным
тенденциям.
Выводы. Абсолютизация защиты авторских и смежных прав не означает автоматического приведения такой за-
щиты к международным стандартам. В последнее время в мире сложилось понимание необходимости гармонизации
интересов авторов (исполнителей) с интересами общества на доступ к объектам этих прав.
Ключевые слова : авторское право, смежные права, исключительное право, баланс интересов.
|