Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.)
Мета статті – простежити динаміку джерел наповнення міського бюджету Чернігова впродовж 1871–1917 рр. та охарактеризувати способи, якими послуговувалися думці, збалансовуючи прибутково-видаткову частини в умовах
 політичних й економічних потрясінь початку ХХ ст. Методи дослідження відповідаю...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174205 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 13-22. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860247231222775808 |
|---|---|
| author | Шара, Л. |
| author_facet | Шара, Л. |
| citation_txt | Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 13-22. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Мета статті – простежити динаміку джерел наповнення міського бюджету Чернігова впродовж 1871–1917 рр. та охарактеризувати способи, якими послуговувалися думці, збалансовуючи прибутково-видаткову частини в умовах
політичних й економічних потрясінь початку ХХ ст. Методи дослідження відповідають означеній меті, ґрунтуються на принципах історизму та об'єктивності,
представлені загальнонауковими методами аналізу, індукції та спеціально-історичними історико-порівняльним й історико-генетичним. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що вперше систематизовано та проаналізовано прибутки до
бюджету Чернігова в означений час.
Спираючись на опрацьовані матеріали, можемо зробити наступні
висновки. У контексті загальнодержавного реформування 1860–70-х рр. у
м. Чернігові запрацювали органи виборного громадського управління, зусилля
яких спрямовувалися на вирішення господарсько-побутових і соціально значимих
проблем. Задля того вони мусили постійно збільшувати прибуткову частину
міського бюджету, наповнюючи її законодавчо визначеними податками і зборами,
надходженнями від комунальної власності та «іншими джерелами», поміж
яких важливе місце займали державні дотації, позики, благодійні пожертви,
непередбачувані кошти. Обсяги річних прибутків залежали, у першу чергу, від
уміння делегованих осіб ефективно господарювати. У перші роки функціонування
самоврядних інституцій не враховували всіх можливих надходжень, згодом,
завдячуючи оновленню керівного складу гласних, пріоритетним став розвиток
муніципального господарства, унаслідок чого не лише покращилися умови
проживання містян, але й зросли надходження до бюджету. Домінуючими
статтями стали кошти, отримувані від об'єктів муніципальної власності –
земель, громадського банку, скотобійні, торгових лавок, водогону, електростанції,
цегельного заводу, водовозного, м'ясного й асенізаційного обозів.
У роки Першої світової війни, що зумовила економічну кризу й нові, обов'язкові для громадського врядування, видатки, прибутковість бюджету Чернігова збільшували за рахунок дорожчання комунальних послуг і ренти за експлуатацію
міської нерухомості.
The purpose of the scientific research is to observe the sources of filling the city
budget of Chernihiv during 1871–1917 in a dynamic and describe the ways in which
members of the City Duma used balancing the profit and expenditure sections in a condition
of political and economic upheavals at the beginning of XX cent. Research methods
conform to the mentioned purpose, are based on the principle of historicism and objectivity,
represented by general scientific methods of analysis, induction and specialhistorical:
historical-comparative and historical-genetic. The scientific novelty of the
study is that it is the first time when revenues to the budget of Chernihiv were systematized
and analyzed at the specified time. Basing on the used materials, we can draw the following conclusions. In the context
of the overall State reform of 1860s and 1970s, elected public administration bodies
were established in Chernihiv, whose efforts were aimed at solving economic and socially significant problems. To do this, they had to constantly increase the revenue side of the city budget, filling it with statutory taxes and fees, revenues from communal property
and "other sources", including government grants, loans, charitable donations, and unforeseen
funds. The amount of annual income depended, first of all, on the ability of delegated
people to manage efficiently. In the first years of operation of self-governing institutions,
all possible revenues were not taken into account, later, due to the renewal of the
leadership the members of the City Duma, the development of municipal economy was in
priority, which not only improved living conditions, but also increased budget revenues.
The dominant incomes became funds received from municipal property – lands, a public
bank, slaughterhouses, shops, a water supply, a power station, a brick factory, water,
meat and sewage supply trains. During the First World War, which caused the economic crisis and new, mandatory
for public administration, expenditures, the profitability of the budget of Chernihiv increased
due to higher utility prices and rents for operation the city real estate.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:38:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
13
ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УДК 94(477.51-25):[336.14:352]«1871/1917»
Любов Шара
•
НАПОВНЕННЯ БЮДЖЕТУ М. ЧЕРНІГОВА (1871–1917 РР.)
DOI: 10.5281/zenodo.4394328
© Л. Шара, 2020. CC BY 4.0
Мета статті – простежити динаміку джерел наповнення міського бюдже-
ту Чернігова впродовж 1871–1917 рр. та охарактеризувати способи, якими по-
слуговувалися думці, збалансовуючи прибутково-видаткову частини в умовах
політичних й економічних потрясінь початку ХХ ст. Методи дослідження відпо-
відають означеній меті, ґрунтуються на принципах історизму та об’єктивності,
представлені загальнонауковими методами аналізу, індукції та спеціально-істо-
ричними історико-порівняльним й історико-генетичним. Наукова новизна розвід-
ки полягає в тому, що вперше систематизовано та проаналізовано прибутки до
бюджету Чернігова в означений час.
Спираючись на опрацьовані матеріали, можемо зробити наступні
висновки. У контексті загальнодержавного реформування 1860–70-х рр. у
м. Чернігові запрацювали органи виборного громадського управління, зусилля
яких спрямовувалися на вирішення господарсько-побутових і соціально значимих
проблем. Задля того вони мусили постійно збільшувати прибуткову частину
міського бюджету, наповнюючи її законодавчо визначеними податками і зборами,
надходженнями від комунальної власності та «іншими джерелами», поміж
яких важливе місце займали державні дотації, позики, благодійні пожертви,
непередбачувані кошти. Обсяги річних прибутків залежали, у першу чергу, від
уміння делегованих осіб ефективно господарювати. У перші роки функціонування
самоврядних інституцій не враховували всіх можливих надходжень, згодом,
завдячуючи оновленню керівного складу гласних, пріоритетним став розвиток
муніципального господарства, унаслідок чого не лише покращилися умови
проживання містян, але й зросли надходження до бюджету. Домінуючими
статтями стали кошти, отримувані від об’єктів муніципальної власності –
земель, громадського банку, скотобійні, торгових лавок, водогону, електростанції,
цегельного заводу, водовозного, м’ясного й асенізаційного обозів.
У роки Першої світової війни, що зумовила економічну кризу й нові, обов’язкові
для громадського врядування, видатки, прибутковість бюджету Чернігова
збільшували за рахунок дорожчання комунальних послуг і ренти за експлуатацію
міської нерухомості.
Ключові слова: міське самоврядування, міська дума, міська управа, гласні,
прибутки, витрати, бюджет, податки, комунальна власність.
На сучасному етапі розвитку української державності масштабні інновації охо-
пили більшість сфер політичного, соціально-економічного та культурно-духов-
ного життя. Поміж них надзвичайно важливою для місцевих громад стала де-
централізація, унаслідок якої переформатувався принцип наповнення й освоєння
бюджетів різних рівнів. Надана фінансова ініціатива відкрила широкі можливості
для плідної діяльності інституцій місцевого врядування в господарсько-побутовій
царині та реалізації суспільно значимих проєктів. Результати не забарилися. На-
самперед, очевидною стала модернізація благоустрою населених пунктів, забезпе-
14
Сіверянський літопис. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________
чення в них комфортних умов для проживання. Підтвердженням цього є зовнішнє
оновлення одного з обласних центрів України – м. Чернігова, де вектор солідних
грошових потоків скеровується не центром, а громадою та, головне, на свої по-
треби.
Почасти схожу ситуацію Чернігів уже переживав, будучи в статусі губернсько-
го міста імперської Росії. Упродовж 60–70-х рр. ХІХ ст. царат, вийшовши знеси-
леним зі Східної війни 1853–1856 рр., вирішив перекласти левову частку проблем
місцевого характеру на плечі новоствореного муніципального управління – зем-
ського й міського. Відтак, із грудня 1870 р. у Чернігові почали працювати дві ін-
ституції самоврядування – дума – розпорядча, та управа – виконавча, очолювані
міським головою1.
Процес формування й різноманітні аспекти роботи Чернігівської думи про-
аналізовані дослідниками загалом у контексті вивчення міського громадсько-
го управління в українських губерніях останньої третини ХІХ – початку ХХ ст.
(Д. Чорний2, Ю. Нікітін3) або ж на тлі знакових історичних подій, як то революція
1905–1907 рр., детально розглянуті окремі сторінки з історії міської думи Черні-
гова (Т. Демченко, О. Тарасенко4). Регіональний ракурс проблематики місцевого
врядування поглиблюється також завдяки студіюванням краєзнавців (В. Руденок5,
В. Сапон6, Л. Студьонова7). Мета нашої розвідки полягає в тому, щоби простежи-
ти джерела наповнення міського бюджету Чернігова в динаміці упродовж 1871–
1917 рр. та охарактеризувати способи, якими послуговувалися думці, збалансову-
ючи прибутково-видаткову частини в умовах політичних й економічних потрясінь
початку ХХ ст.
Згідно з Положенням від 16 червня 1870 р., містам, на думку дослідниці Л. Пи-
саркової, було надане широке поле для самостійної господарської діяльності8.
Аби сповна тим скористатися, потрібно було знайти достатню фінансову базу. За-
конодавство передбачало (ст. 128–136), що дума мала право запроваджувати на
користь міста наступні збори: із нерухомого майна, патентів на торговельно-під-
приємницьку діяльність, трактирів, постоялих дворів, торгових лавок, аукціонних
продаж, квартир або житлових приміщень, із візницького промислу, власників
собак, коней, приватних гужових екіпажів, за користування міськими терезами й
торгове мито9. Крім того, вагомими джерелами наповнення бюджету мали стати
об’єкти комунальної власності, прибутковість яких залежала, передусім, від умін-
ня думців ефективно господарювати.
Проєкт першого бюджету новосформованого чернігівського самоврядування
розробив за відповідним дорученням гласний І. Смирнов у березні 1871 р.10 Його
було заслухано та погоджено на засіданні думи, потому передано до канцелярії
1 Свод постановлений Черниговской городской думы от 1871–1883 гг. Чернигов, 1883. С. 145.
2 Чорний Д. По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).
Харків, 2007. 304 с. та інші.
3 Нікітін Ю. Культурно-господарська діяльність муніципальних структур в останній третині ХІХ ст.:
на прикладі Чернігівської губернії. Сумська старовина. Суми, 2009. № ХХVІІІ–ХХІХ. С. 7–20.; Його
ж. Пореформені міста Полтавської, Харківської та Чернігівської губерній у другій половині ХІХ ст.:
історичний аспект самоврядування. Вінниця, 2014. 252 с. та інші.
4 Демченко Т. Чернігівська міська дума у 1905 році: (До століття першої російської революції. Сіве-
рянський літопис. 2005. № 6. С. 27–35; Демченко Т., Тарасенко О. До історії діяльності Чернігівської
міської думи в жовтні 1905 року. Сіверянський літопис. 2006. № 2. С. 11–19.
5 Руденок В. Наш Губернский хутор (Чернигов в ХІХ столетии). Чернигов, 2002. 47 с. та інші.
6 Сапон В. Вулиці старого Чернігова. Чернігів, 2007. 127 c. та інші.
7 Студьонова Л. Як колись у думі керували. Чернігівські відомості. 1991. 31 липня.
8 Писарькова Л. Городские реформы в России и Московская дума. Москва, 2010. С. 427.
9 Полное собрание законов Российской империи. Собрание 2-е. Том 45 (1870). Часть 1: Законы
(47862–48529). Закон № 48498. С. 835–837 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nlr.ru/e-res/
law_r/search.php?regim=4&page=821&part=934.
10 Свод постановлений Черниговской городской думы от 1871–1883 гг. Чернигов, 1883. С. 7.
15
Siverian chronicle. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________
губернського правління для перевірки й остаточного затвердження. Відтак, загаль-
ний обсяг доходів 1871 р. склав лише 21993 руб., з яких 38,8% (8539 руб.) стано-
вили «інші джерела», 38,6% (8484 руб.) – прибутки від комунальної власності й
лише 22,6% (4970 руб.) – надходження від міських податків і різноманітних зборів
(див. табл. 1). Така сумарність доходів зумовлювалася, вважаємо, недосвідченістю
депутатів, які не врахували усі законодавчо дозволені джерела надходжень. У пер-
шу чергу, поза увагою залишилася суттєва стаття – податок із міської нерухомості.
Зауважимо, що ним нехтували аж три роки, хоча в ст. 55, 128 Положення 1870 р.
чітко прописувалося право виборних інституцій оподатковувати нерухоме майно,
визначаючи суму податку та термін його сплати11. Лише з 1874 р. міська упра-
ва організувала оцінку нерухомості й надалі цією статтею прибутків опікувалися
члени управи або затверджена думою комісія, до складу якої обов’язково залучали
городян12.
Процедура обліку майна відбувалася наступним чином: кожного року протя-
гом травня-червня оціночна комісія оглядала нерухомість, фіксуючи в спеціальних
книгах її цінність, прибутковість, ставку оподаткування та термін сплати. Записи
перевіряли й затверджували в думі, переносили в «оціночні листи» та розсилали
власникам. Останні могли оскаржити лист упродовж місяця від часу його отри-
мання, а в разі відсутності претензій – сплатити податок. Зазвичай, процес оплати
тривав до жовтня, потім за кожен місяць нараховувалася пеня в розмірі 1% від
суми податку13.
Обсяги майнового податку варіювалися в залежності від форми власності. Із
приватної нерухомості стягувалося по 1% від її цінності чи по 10% від її прибут-
ковості. Майно громадських і державних установ оподатковувалося за окремою
тарифною шкалою, яка була значно вищою (приблизно в 10 разів), аніж із приват-
ної власності. Від оподаткування звільнялася нерухомість імператорської родини,
державних залізничних станцій, науково-освітніх і благодійних закладів, духовних
відомств, але якщо вона здавалася в оренду, то оподатковувалася на загальних за-
садах14. Згідно з рішенням міської думи, повністю звільнялися від сплати майново-
го податку малозабезпечені сім’ї та господарі малоприбуткового майна. 11 червня
1892 р. набув чинності новий закон про виборче громадське управління, що вніс
корективи до старого. Міська управа готувала обґрунтування на звільнення від
оподаткування малоприбуткової нерухомості, але остаточний вердикт давало Гу-
бернське присутствіє із земських і міських справ15.
Не звернувши увагу на податок із нерухомості, дума першої каденції також «за-
була» й про акцизний збір. Щоправда, про нього згадали вже наступного 1872 р., в
результаті чого бюджет поповнився на 882 руб16.
Через п’ять років прибутки міського бюджету Чернігова зросли в 3,6 раза і змі-
нилася їхня градація за обсягами (див. табл. 1). Першу позицію, як і 1871 р., посі-
дали «інші джерела» (44214 руб. або 56,5% від загальної суми), утім, левова частка
з них – позики на модернізацію міста. 1875 р. очільником виборних інституцій
обрали Василя Хижнякова. Завдячуючи йому та когорті енергійних гласних (Іван
Лагода, Андрій Уваров, Кузьма Ходот, Ілля Шраг), «губернський хутір» Чернігів,
як його назвав Леонід Глібов, почав оновлюватися. Новообрані думці заходилися
розбудовувати комунальне господарство, але оскільки власних грошей не вистача-
11 Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО). Ф. 127. Оп. 21. Спр. 1819. Арк. 10, 21.
12 Там само. Ф. 128. Оп. 1. Спр. 14460. Арк. 537.
13 Там само. Ф. 127. Оп. 21. Спр. 1819. Арк. 22.
14 Там само. Ф. 127. Оп. 21. Спр. 1819. Арк. 21.
15 Полное собрание законов Российской империи. Собрание (1881–1913). Том 12 (1892): Законы
(8215–9216). Закон № 8708. С. 452 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nlr.ru/e-res/law_r/
search.php?regim=4&page=430&part=1608.
16 Свод постановлений Черниговской городской думы от 1871–1883 гг. Чернигов, 1883. С. 35.
16
Сіверянський літопис. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________
ло, то мусили брати кредити. Саме на них і започаткували будівництво водогону,
вкрай необхідного з санітарно-гігієнічних міркувань, задля інтенсифікації роботи
пожежної команди, зрештою, задля комфортності проживання. Паралельно реа-
лізовували проєкти брукування міських вулиць і площ, розширення освітлюваль-
ної мережі міста, організації медичного обслуговування населення, відкриття на-
вчальних закладів та багато іншого, що значним чином мало покращити зовнішній
благоустрій Чернігова й вирішити важливі для місцевої громади проблеми.
Друге місце поміж доходів у бюджеті 1875 р. посідали не надходження від
об’єктів комунальної власності, як у 1871 р., а міські збори та податки – 20372 руб.
або 26% від річної суми. Гласні, які працювали в думі другої каденції, намагалися
врахувати всі можливі джерела доходів. Адже прагнення втілити низку далекосяж-
них планів у господарсько-побутовій та соціальній царинах апріорі підштовхувало
вишукувати способи розширення фінансової бази та, передусім, не за рахунок по-
зик із відсотками, а спираючись на власні ресурси.
Прибутки від комунальної власності збільшили бюджет на 13727 руб., що ста-
новило 17,5% від загальної суми. Порівняно з 1871 р., ця стаття доходів суттєво не
збільшилася – всього на 5243 руб. або у 1,6 раза, тоді як «інші джерела» зросли у
5,2 раза, міські збори й податки – у 4,1 раза. Варто розуміти, що станом на 1875 р.
ще не було достатньої кількості прибуткових об’єктів муніципальної власності.
Власне, дохідним із 1875 р. став громадський банк, заснований з ініціативи глас-
них, відрахуваннями якого почали суттєво наповнювати місцеву скарбницю. Від-
повідно до статуту фінансової установи, щорічно асигнувалося по 2/3 її прибутків
на потреби самоврядування, а, отже, чернігівської громади.
Натомість статистичні дані за 1887 р. свідчать про вагомі зміни в структурі
міського бюджету. Передусім наголошуємо, що загальна сума доходів сягнула
170695 руб., що у 2,2 раза більше, ніж 1875 р. У відносному вимірі зростання ста-
новило 218%. Уперше за 16 років найприбутковішими виявилися об’єкти кому-
нальної власності, поповнивши бюджет на 44,3%. На другу позицію перемісти-
лися «інші джерела» – 43,6%, доходи від міських зборів і податків склали 12,1%
(див. табл. 1).
Домінування надходжень від муніципальної власності закономірне. Як уже заз-
началося, з обранням до органів самоврядування однодумців В. Хижнякова упро-
довж 1875–80-х рр. розпочалася енергійна розбудова комунального господарства.
Відтак, до бюджету почали надходити прибутки від експлуатації торгових рядів,
лавок, скотобійні, водогону, споруджених за міський кошт. Приміром, на Базарній
площі побудували торгові ряди, розділені поперечними стінками на 35 однакових
за розміром приміщень. Від кожної такої крамнички місто мало 40 руб. річної рен-
ти або загалом 1400 руб17. У перший рік роботи скотобійні, збудованої в липні
1887 р. на березі р. Десни, бюджет поповнився на 3500 руб.: забій бика коштував
85 коп., корови – 70 коп., телиці – 50 коп18.
Перші прибутки почали надходити від збудованого самоврядуванням водого-
ну. Вода продавалася безпосередньо з водозабірників, розвозилася водовозами по
місту, потрапляла до будинків за рахунок підключення до централізованої системи
водопостачання. Щорічно, вирахувавши кошти на експлуатацію водогону, виборні
інституції спрямовували до бюджету в середньому по 3 тис. руб. Поза тим, окре-
мою статтею були надходження від водовозної команди. Приміром, 1880 р. вони
становили 2400 руб., 1885 р. – 3500 руб., 1886 р. – 5000 руб19.
Однак, основний акцент у накопиченні грошової маси від міської нерухомос-
17 Свод постановлений Черниговской городской думы от 1871–1883 гг. Чернигов, 1883. С. 970.
18 Тридцатилетие деятельности Черниговского городского общественного управления: 1870–1900 гг.
Чернигов, 1901. С. 65.
19 Свод постановлений Черниговской городской думы. 1883–1887 гг. Чернигов, 1896. С. 8, 120, 201,
218.
17
Siverian chronicle. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________
ті гласні робили на використання землі різноманітними способами: віддавали в
оренду під пасовища, городи, будівництво торгово-промислових закладів, складів
тощо. Вони прагнули раціонально розпорядитися навіть 170-ма десятинами піща-
них і малородючих ґрунтів. Оскільки там унеможливлювалося культивування зла-
кових, площу удобрили й засадили городиною (найнявши для цього робітників).
Потому вирощені овочі збували на базарах, і, як результат, 1879 р. місто отримало
додатково 600 руб.20, 1887 р. – вже 1200 руб., 1893 р. – 2000 руб. чистого прибут-
ку21. Глинисті землі підприємці орендували для виробництва цегли22.
Поява нових об’єктів комунальної власності неодмінно обумовлювала стрімке
збільшення другої позиції в структурі бюджету – «інші джерела», так як це пере-
важно були позики на будівництво та експлуатацію відповідних об’єктів. Зокрема,
постійно брали кредити на розширення й удосконалення централізованої системи
водопостачання (технічне обладнання, буріння артезіанських свердловин тощо);
скотобійню спорудили теж на позичені 12 тис. руб23.
Та все ж подальше функціонування підприємств муніципальної власнос-
ті виправдовувало взяті кредити. Прибуткова частина бюджету 1900 р. сягнула
249323 руб., із яких 127042 руб. (51%) – накопичення від комунальної власності,
95316 руб. (38,2%) – «інші прибутки», 26965 руб. (10,8%) – міські збори й податки
(див. табл. 1).
Між різними складовими міської нерухомості продовжували зростати надхо-
дження від землі. Властиво, що в процесі ринкових відносин збільшувалася вар-
тість земельних ділянок, відтак, гласні підвищували ренту. Зокрема, у 70–80-ті рр.
ХІХ ст. дума встановила тарифи за випасання коня – 1,5 руб., великої рогатої ху-
доби – 1 руб., кози, вівці, свині – по 0,5 руб. за сезон (із 8 квітня по 8 листопада)24,
а наприкінці 90-х р. ХІХ ст. плата за випас коня збільшилася до 2,1 руб., великої
рогатої худоби – до 1,6 руб., дрібної – до 0,85 руб. Відповідно, якщо в міському
стаді нараховувалися 1537 голів худоби (поділяли на три череди: лісковицька, бе-
резковська та кавказька; окремо випасалася худоба з Єлецького монастиря), то що-
річно до бюджету надходили понад 2,5 тис. руб25.
Цілковито виправдала себе збудована на позичені кошти скотобійня. Так,
у 1894 р. надходження від забою худоби становили 4814 руб. 66 коп., 1895 р. –
3500 руб., 1896 р. – 4786 руб. 99 коп., 1897 р. – 5731 руб. 30 коп., 1898 р. – 7939 руб.
62 коп., 1899 р. – 9220 руб26.
Стабільний дохід отримували від водогону й водовозного обозу (понад
5 тис. руб.). 1900 р. гласні потурбувалися про купівлю електростанції, збудованої
підприємцем Матвієм Зюковим. Щоправда, у перший рік її прибутковість вияви-
лася мізерною – 59 руб. 67 коп. Сумарний дохід об’єкта склав 2594 руб. 45 коп.,
утім, фактично всі ці кошти довелося витратити на обслуговування станції – купів-
лю палива, обладнання, зарплату персоналу (2534 руб. 78 коп.)27. Тоді доцільність
електростанції оцінювалася не за фінансовими показниками, а в плані покращен-
ня благоустрою Чернігова. У цілому ж, протягом 1871–1900 рр. прибуткова части-
на бюджету м. Чернігова зросла в 11,3 раза або на 1133,6%.
Через 9 років річні прибутки становили 317322 руб. (див. табл. 1). Поміж них
знову основне місце займали надходження від комунальної власності – 249109 руб.
20 Свод постановлений Черниговской городской думы. 1883–1887 гг. Чернигов, 1896. С. 39.
21 Тридцатилетие деятельности… С. 204.
22 ДАЧО. Ф. 127. Оп. 3. Спр. 1770. Арк. 8.
23 Тридцатилетие деятельности… С. 63.
24 ДАЧО. Ф. 127. Оп. 3. Спр. 1890. Арк. 3.
25 Отчет о деятельности Черниговского городского общественного управления за 1898 г. Чернигов,
1900. С. 151.
26 Тридцатилетие деятельности… С. 65.
27 ДАЧО. Ф. 127. Оп. 1. Спр. 1510. Арк. 32.
18
Сіверянський літопис. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________
(78,5%), другу позицію посідали доходи від міських зборів і податків – 38203 руб.
(12%), третю – «інші джерела» – 30010 руб. (9,5%). Зазначаємо, що в суму «ін-
ших джерел» бюджету 1909 р. не враховувалися позики. 30010 руб. сформувалися
за рахунок непередбачуваних надходжень (3366 руб.), державних доплат на роз-
квартирування військових частин та утримання поліції (13465 руб.), відсотків на
«спеціальні капітали» (2851 руб.) та відшкодувань повітовим земством витрат на
потреби, які задовольнялися земством і містом у складчину (побудова приміщень
для реального училища й торгової школи) – 10328 руб.
Серед міських зборів і податків найприбутковішим джерелом було оподатку-
вання нерухомості – 23791 руб., збори з торгово-підприємницької діяльності сяга-
ли 10403 руб., торгові мита – 2564 руб., збори з власників собак, коней і, що цікаво,
велосипедів – 1445 руб28. Як бачимо, збір із власників кінних екіпажів, стягуваний
в останній третині ХІХ ст., втратив свою пріоритетність порівняно з новим видом
пересування. Вочевидь, якщо дума запровадила такий податок, велосипеди в озна-
чений час не були екзотикою для чернігівців.
Домінуючою статтею бюджету лишилися доходи від об’єктів комунальної
власності. Її значимість, до речі, розглядалася у двох площинах. По-перше, дум-
ці були певні, що «чистий дохід від прибуткових підприємств дає можливість
утримувати й бездохідні об’єкти благоустрою, оскільки податків не вистачає на
покриття обов’язкових видатків (йдеться про витрати на розквартирування вій-
ськових частин, доплати поліції, утримання пожежної частини, органів само-
врядування, сирітського суду та інше. – Автор)». По-друге, наголошувалося на
життєвій необхідності підприємств муніципальної власності, «інакше б Чернігів
за своїм благоустроєм не вирізнявся би поміж маленьких занедбаних повітових
містечок; наразі ж він багатьма речами може конкурувати з великими заможними
містами, наприклад, щодо водопостачання, лазні, поширення електричного освіт-
лення, скотобійні, м’ясних лавок та іншого»29. Якщо ж виокремити найдохідніші
статті, то це, традиційно, землі (понад 30 тис. руб.), електростанція, торгові лавки,
скотобійня з салотопним, кишковим і шкіросушильним заводами, цегельний за-
вод30. У міський бюджет незмінно надходили чималі відрахування від фінансо-
вих установ, підпорядкованих самоврядуванню, – банку й ломбарду (відповідно,
36929 руб. і 8330 руб.)31.
Затвердження міського бюджету думою, востаннє сформованою на підставі
імперського законодавства, відбулося 7 грудня 1916 р. Це був надзвичайно склад-
ний період, оскільки третій рік поспіль тривала Перша світова війна, яка, безпере-
чно, порушила усталений ритм роботи інституцій міського врядування та внесла
суттєві корективи в структуру бюджету. Згідно з доповіддю голови кошторисної
комісії Бориса Комінера, 1917 р. передбачалося отримати 707112 руб. прибутків:
62342 руб. (8,8%) – міські податки й збори, 541038 руб. (76,5%) – прибутки від
муніципального майна, 103732 руб. (14,7%) – «інші джерела» (див. табл. 1). Проти
минулорічних доходів (608474 руб.) сума збільшилася на 98638 руб32.
Як свідчать статистичні дані, продовжували лідирувати надходження від
об’єктів комунальної власності. Власне, якщо структурувати ці прибутки, то пер-
шу позицію знову посядуть кошти від експлуатації міських земель, другу – доходи
від електростанції, скотобійні з трьома заводами, м’ясним обозом і м’ясними лав-
ками, цегельного заводу та водогону.
Варто розуміти, що зростання надходжень від муніципальних об’єктів супро-
воджувалося дорожчанням послуг, наданих населенню. Але, як пояснювали глас-
28 Краткий обзор деятельности Черниговского городского общественного управления за четырёхлетие
1905–1909 гг. Чернигов, 1909. С. 106, 107.
29 Там само. С. 52.
30 Там само. С. 62, 65, 81.
31 Краткий обзор деятельности… С. 106.
32 ДАЧО. Ф. 145. Оп. 2. Спр. 1411. Арк. 350.
19
Siverian chronicle. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________
ні, «таке збільшення зумовлене винятково умовами поточного моменту у зв’язку з
дорожнечею та підвищенням цін на робочі руки, дрова, фураж, ремонт і т. п., через
що, аби збалансувати бюджет, довелося збільшити таксу на воду, світло, приби-
рання, ціну на цеглу тощо»33.
Дійсно, у роки затяжної війни, невід’ємною складовою якої був економічний
колапс, окрім традиційних видатків на потреби господарсько-побутового характе-
ру й соціально значимі проєкти, додалася низка непередбачуваних статей. Примі-
ром, щорічно Чернігів відраховував по 5 тис. руб. членських внесків Союзу міст.
Чимало грошей спрямовувалося на матеріальну підтримку родинам мобілізованих
на фронт, у тому числі виплату заробітної плати службовцям, які обліковували та
були задіяні до процесу допомоги таким містянам; виконували обов’язки щодо
розквартирування військових частин у Чернігові чи інші справи, актуалізовані во-
єнним лихоліттям34.
Прикметно, що з року в рік мусили збільшувати асигнування на військові
потреби. Скажімо, 1916 р. на цю статтю витратили 10 тис. руб., а на 1917 р. за-
планували 25 тис. руб. (3090 руб. – заробітна плата службовцям, які опікувалися
підтримкою сімей мобілізованих і розквартировували вояків; 5000 руб. – член-
ський внесок до Союзу міст, 7500 руб. – грошові виплати родинам мобілізованих,
9410 руб. – інші військові потреби)35.
Суттєві суми поглиналися так званою статтею «дров’яні операції», себто
йшлося про купівлю дров для опалення закладів й установ, підконтрольних само-
врядним інституціям, приміщень муніципальної форми власності, у тому числі
комунальних підприємств. В умовах стрімкої інфляції ціни на дрова теж невпинно
зростали. Тому, порівняно з 1916 р., у кошторис 1917 р. запланували для придбан-
ня дров на 27 тис. руб. більше36.
З огляду на все це, аби збалансувати річні прибутки й видатки, довелося жерт-
вувати інтересами городян і комфортністю їхнього проживання. Аналізуючи бю-
джет 1917 р., наскрізно проглядається тенденція зростання всіх видів комуналь-
них послуг, розмірів міських зборів і податків, орендної плати за користування
муніципальним майном. Зокрема, враховуючи підвищення цін на нафту, гласні
проголосували за зміну тарифів електроспоживання (кіловат-час денного освіт-
лення коштував на 5 коп. більше, ніж минулого року, – 25 коп.)37. За 1000 відер
водогінної води, що надходила до приватних будинків, абоненти повинні були пла-
тити не 2 руб., а 2,5 руб.; купівля 100 відер води із міських водозабірників теж об-
ходилася на 5 коп. дорожче, ніж 1916 р., – 25 коп38. Щоб скористатися послугами
міського асенізаційного обозу, містяни мали заплатити за вивезену бочку нечистот
не 1,2 руб., а вже 1,5 руб39.
Подорожчало випасання худоби на муніципальних пасовищах. «Враховуючи
збільшення видатків для найму пастухів, цін на фураж для міських биків і загаль-
ну суму витрат на організацію випасу, – значилося в думській ухвалі, – вирішили
збільшити плату за випас великої рогатої худоби з 4 до 5 руб., а дрібної – з 2,5
до 3 руб.»40. Ці та інші факти дорожчання життя в губернському центрі були ви-
мушеними, зумовленими загальнодержавними процесами. Виявлялося таке собі
«замкнуте коло», коли, задля мінімізації дисбалансу річного бюджету й покриття
необхідних видатків, у тому числі на потреби городян, гласні, розширюючи джере-
ла доходів, мусили робити дорожчим проживання цих же городян.
33 Там само. Арк. 350 зв.
34 Там само. Арк. 361.
35 Там само. Арк. 362.
36 Там само. Арк. 350.
37 Там само. Арк. 353.
38 Там само. Арк. 352.
39 Там само. Арк. 352 зв.
40 Там само. Арк. 351.
20
Сіверянський літопис. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________
Запроваджувався суворий контроль за підприємцями, щоби ті не уникали опо-
даткування в місцеву скарбницю. Скажімо, усталеною статтею прибутків був збір
із візницького промислу. Думці обліковували усіх візників, міських й іногородніх,
стягуючи податок. Проте, коли до Чернігова стали прибувати біженці, то, за даними
кошторисної комісії, «чимало біженців почали працювати візниками. При цьому,
«легкові» купують ярлики (дозвіл на підприємницьку діяльність. – Автор), а «ло-
мові» – ні, не дотримуються визначеної й опублікованої такси, перевозять у вели-
ких масштабах багажі». Думці, вислухавши членів кошторисної комісії, постано-
вили «підпорядкувати візників-біженців існуючим у місті правилам і зобов’язати
купувати ярлики». Посиливши контроль за візницьким промислом, планували від
його оподаткування спрямувати до бюджету 1917 р. 11745 руб. 57 коп41.
Загалом, із 1871 по 1917 рр. прибутки м. Чернігова зросли в 32,2 раза або на
685119 руб.: надходження від комунальної власності – у 63,8 раза (на 532554 руб.),
міських зборів і податків – у 12,5 раза (на 57372 руб.), «інших джерел» – у 12,1
раза (на 95193 руб.).
Отже, викладений матеріал засвідчує, що впродовж 1871–1917 рр. прибуткова
частина бюджету м. Чернігова постійно збільшувалася, формуючись за рахунок
міських податків і зборів, прибутків від комунальної власності та «інших джерел»
(державні дотації, позики, благодійні пожертви, непередбачувані доходи тощо).
Загальні обсяги надходжень значним чином залежали від ефективності господа-
рювання представників міського громадського управління. Гласні перших каден-
цій не врахували усі можливі джерела доходів, через що наповненість бюджету
була незначною. Потому головний акцент робився на розвиток комунального гос-
подарства, значимість якого актуалізувалася не лише задля модернізації Черніго-
ва, поліпшення умов проживання містян, але й задля збільшення в перспективі
місцевого бюджету. Відтак, із 80-х рр. ХІХ ст. домінуючі позиції поміж прибутків
посідали кошти, отримувані від об’єктів муніципальної власності – земель, гро-
мадського банку, скотобійні, торгових лавок, водогону, електростанції, цегельного
заводу, водовозного, м’ясного й асенізаційного обозів.
У роки Першої світової війни, з огляду на появу нових обов’язкових видатків
та економічну кризу, що супроводжувалася різким зростанням цін, прибутковість
бюджету мусили збільшувати за рахунок дорожчання комунальних послуг і ренти
за експлуатацію міської нерухомості.
Таблиця1
Динаміка прибуткової частини бюджету м. Чернігова
(1871–1917 рр.)
Джерела надходжень
(руб.)
Роки
1871 1875 1887 1900 1909 1917 Приріст
Міські збори і податки 4970 20372 20678 26965 38203 62342 57372
Прибутки від комунальної
власності 8484 13727 75642 127042 249109 541038 532554
Інші джерела (державні
дотації, позики, благодійні
пожертви, непередбачувані
доходи тощо)
8539 44214 74375 95316 30010 103732 95193
Всього 21993 78313 170695 249323 317322 707112 685119
1 Підраховано за: Краткий обзор деятельности Черниговского городского
общественного управления за четырёхлетие 1905–1909 гг. Чернигов, 1909. 116 с.;
Свод постановлений Черниговской городской думы от 1871–1883 гг. Чернигов,
1883. 1270 с.; Тридцатилетие деятельности Черниговского городского обществен-
ного управления: 1870–1900 гг. Чернигов, 1901. 1245 с.; ДАЧО. Ф. 145. Оп. 2.
Спр. 1411. 546 арк.
41 Там само. Арк. 350 зв.
21
Siverian chronicle. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________
References
Demchenko, T. (2005). Chernihivska miska duma v 1905 rotsi: (Do stolittia pershoi
rosiiskoi revoliutsii) [Chernihiv City Duma in 1905: (To the 100th anniversary of the fi rst
Russian revolution)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 6, 27–35.
Demchenko, Т., and Тarasenko, O. (2006). Do istorii diialnosti Chernihivskoi miskoi
dumy v zhovtni 1905 roku [To the history of Chernihiv City Duma in October 1905].
Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 2, 11–19.
Nikitin, Yu. (2009). Kulturno-hospodarska diialnist munitsypalnych struktur v ostan-
nii tretyni ХІХ st.: na prykladi Chernihivskoi hubernii [Cultural and Economik Activity
of Municipal Structures in the Last Third of the 19th Century: on the example of Cherni-
hiv province]. Sumska starovyna – Sumy Antiguity, ХХVІІІ-ХХІХ, 7–20.
Nikitin, Yu. (2014). Poreformenni mista Poltavskoi, Kharkivskoi ta Chernihivskoi
hubernii v druhii polovyni ХІХ st.: іstorychnyi aspekt samovriaduvannia [Post-reform
cities of Poltava, Kharkiv and Chernihiv provinces in the second half of the 19th century:
the historical aspect of self-government]. Vinnytsia, Ukraine.
Pisarkova, L. (2010). Gorodskije reformy v Rossii i Moskovskaja duma [Urban re-
forms in Russia and the Moscow Duma]. Moscow, Rossija.
Rudenok, V. (2002). Nash gubernskij khutor (Chernigov v ХІХ stoletii) [Our Provin-
cial Small Town (Chernihiv in the 19th century)]. Chernihiv, Ukraine.
Sapon, V. (2007). Vulytsi staroho Chernihova [The streets of old Chernihiv]. Cherni-
hiv, Ukraine.
Studionova, L. (1991). Jak kolys u dumi keruvaly [As once ruled in the Duma].
Chernihivski vidomosti – Chernihiv information, 31 lypnia.
Chornyi, D. (2007). Po livyi bik Dnipra: problemy modernizatsii mist Ukrainy (ki-
nets ХІХ – poсhatok XX st.) [On the left side of the Dnieper: problems of urban modern-
ization in Ukraine (last years of the 19th – the early 20th centuries.)]. Kharkiv, Ukraine.
Шара Любов Миколаївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри всес-
вітньої історії та міжнародних відносин, Національний університет «Чернігів-
ський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів,
14013, Україна).
Shara Liubov М. – Ph.D. in Historical Sciences, Associate Professor of the De-
partment of the World History and International Relations, T. H. Shevchenko National
University «Chernihiv Collegium» (53 Hetmana Polubotka Street, Chernihiv, 14013,
Ukraine).
E-mail: ljuba_che@ukr.net
FILLING THE BUDGET OF CHERNIHIV
(1871–1917)
The purpose of the scientifi c research is to observe the sources of fi lling the city
budget of Chernihiv during 1871–1917 in a dynamic and describe the ways in which
members of the City Duma used balancing the profi t and expenditure sections in a condi-
tion of political and economic upheavals at the beginning of XX cent. Research methods
conform to the mentioned purpose, are based on the principle of historicism and ob-
jectivity, represented by general scientifi c methods of analysis, induction and special-
historical: historical-comparative and historical-genetic. The scientifi c novelty of the
study is that it is the fi rst time when revenues to the budget of Chernihiv were system-
atized and analyzed at the specifi ed time.
Basing on the used materials, we can draw the following conclusions. In the context
of the overall State reform of 1860s and 1970s, elected public administration bodies
were established in Chernihiv, whose efforts were aimed at solving economic and so-
22
Сіверянський літопис. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________
cially signifi cant problems. To do this, they had to constantly increase the revenue side of
the city budget, fi lling it with statutory taxes and fees, revenues from communal property
and "other sources", including government grants, loans, charitable donations, and un-
foreseen funds. The amount of annual income depended, fi rst of all, on the ability of del-
egated people to manage effi ciently. In the fi rst years of operation of self-governing insti-
tutions, all possible revenues were not taken into account, later, due to the renewal of the
leadership the members of the City Duma, the development of municipal economy was in
priority, which not only improved living conditions, but also increased budget revenues.
The dominant incomes became funds received from municipal property – lands, a public
bank, slaughterhouses, shops, a water supply, a power station, a brick factory, water,
meat and sewage supply trains.
During the First World War, which caused the economic crisis and new, mandatory
for public administration, expenditures, the profi tability of the budget of Chernihiv in-
creased due to higher utility prices and rents for operation the city real estate.
Keywords: city self-government, municipal duma, city council, councilors, incomes,
expenses, budget, taxes, communal property.
Дата подання: 30 вересня 2020 р.
Дата затвердження до друку: 16 листопада 2020 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Шара Л. Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.). Сіверянський лі-
топис. 2020. № 6. C. 13–22. DOI: 10.5281/zenodo.4394328.
Цитування за стандартом APA
Shara, L. (2020). Napovnennia biudzhetu m. Chernihova (1871–1917) [Filling the
budget of Chernihiv (1871–1917)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 6, 13–22.
DOI: 10.5281/zenodo.4394328.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174205 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:38:24Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шара, Л. 2021-01-08T13:47:33Z 2021-01-08T13:47:33Z 2020 Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 13-22. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4394328 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174205 94(477.51-25):[336.14:352]«1871/1917» Мета статті – простежити динаміку джерел наповнення міського бюджету Чернігова впродовж 1871–1917 рр. та охарактеризувати способи, якими послуговувалися думці, збалансовуючи прибутково-видаткову частини в умовах
 політичних й економічних потрясінь початку ХХ ст. Методи дослідження відповідають означеній меті, ґрунтуються на принципах історизму та об'єктивності,
 представлені загальнонауковими методами аналізу, індукції та спеціально-історичними історико-порівняльним й історико-генетичним. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що вперше систематизовано та проаналізовано прибутки до
 бюджету Чернігова в означений час.
 Спираючись на опрацьовані матеріали, можемо зробити наступні
 висновки. У контексті загальнодержавного реформування 1860–70-х рр. у
 м. Чернігові запрацювали органи виборного громадського управління, зусилля
 яких спрямовувалися на вирішення господарсько-побутових і соціально значимих
 проблем. Задля того вони мусили постійно збільшувати прибуткову частину
 міського бюджету, наповнюючи її законодавчо визначеними податками і зборами,
 надходженнями від комунальної власності та «іншими джерелами», поміж
 яких важливе місце займали державні дотації, позики, благодійні пожертви,
 непередбачувані кошти. Обсяги річних прибутків залежали, у першу чергу, від
 уміння делегованих осіб ефективно господарювати. У перші роки функціонування
 самоврядних інституцій не враховували всіх можливих надходжень, згодом,
 завдячуючи оновленню керівного складу гласних, пріоритетним став розвиток
 муніципального господарства, унаслідок чого не лише покращилися умови
 проживання містян, але й зросли надходження до бюджету. Домінуючими
 статтями стали кошти, отримувані від об'єктів муніципальної власності –
 земель, громадського банку, скотобійні, торгових лавок, водогону, електростанції,
 цегельного заводу, водовозного, м'ясного й асенізаційного обозів.
 У роки Першої світової війни, що зумовила економічну кризу й нові, обов'язкові для громадського врядування, видатки, прибутковість бюджету Чернігова збільшували за рахунок дорожчання комунальних послуг і ренти за експлуатацію
 міської нерухомості. The purpose of the scientific research is to observe the sources of filling the city
 budget of Chernihiv during 1871–1917 in a dynamic and describe the ways in which
 members of the City Duma used balancing the profit and expenditure sections in a condition
 of political and economic upheavals at the beginning of XX cent. Research methods
 conform to the mentioned purpose, are based on the principle of historicism and objectivity,
 represented by general scientific methods of analysis, induction and specialhistorical:
 historical-comparative and historical-genetic. The scientific novelty of the
 study is that it is the first time when revenues to the budget of Chernihiv were systematized
 and analyzed at the specified time. Basing on the used materials, we can draw the following conclusions. In the context
 of the overall State reform of 1860s and 1970s, elected public administration bodies
 were established in Chernihiv, whose efforts were aimed at solving economic and socially significant problems. To do this, they had to constantly increase the revenue side of the city budget, filling it with statutory taxes and fees, revenues from communal property
 and "other sources", including government grants, loans, charitable donations, and unforeseen
 funds. The amount of annual income depended, first of all, on the ability of delegated
 people to manage efficiently. In the first years of operation of self-governing institutions,
 all possible revenues were not taken into account, later, due to the renewal of the
 leadership the members of the City Duma, the development of municipal economy was in
 priority, which not only improved living conditions, but also increased budget revenues.
 The dominant incomes became funds received from municipal property – lands, a public
 bank, slaughterhouses, shops, a water supply, a power station, a brick factory, water,
 meat and sewage supply trains. During the First World War, which caused the economic crisis and new, mandatory
 for public administration, expenditures, the profitability of the budget of Chernihiv increased
 due to higher utility prices and rents for operation the city real estate. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Історія міст і сіл Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) Filling the budget of Chernihiv (1871–1917) Article published earlier |
| spellingShingle | Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) Шара, Л. Історія міст і сіл |
| title | Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_alt | Filling the budget of Chernihiv (1871–1917) |
| title_full | Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_fullStr | Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_full_unstemmed | Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_short | Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_sort | наповнення бюджету м. чернігова (1871–1917 рр.) |
| topic | Історія міст і сіл |
| topic_facet | Історія міст і сіл |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174205 |
| work_keys_str_mv | AT šaral napovnennâbûdžetumčernígova18711917rr AT šaral fillingthebudgetofchernihiv18711917 |