Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка

Творчість Олеся Ульяненка, 10 річниця смерті якого минула 17 серпня 2020 р., і за життя митця завжди провокувала неоднозначні критичні рефлексії. Відтак мета статті полягає у пошуках відповіді на просте, але водночас надзвичайно важливе питання про естетичний зміст останнього і незавершеного рома...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Сiверянський літопис
Datum:2020
1. Verfasser: Штейнбук, Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174214
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка / Ф. Штейнбук // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 98-105. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174214
record_format dspace
spelling Штейнбук, Ф.
2021-01-08T13:49:15Z
2021-01-08T13:49:15Z
2020
Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка / Ф. Штейнбук // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 98-105. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
2518-7430
DOI: 10.5281/zenodo.4394431
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174214
821.161.2.09-31 (045)
Творчість Олеся Ульяненка, 10 річниця смерті якого минула 17 серпня 2020 р., і за життя митця завжди провокувала неоднозначні критичні рефлексії. Відтак мета статті полягає у пошуках відповіді на просте, але водночас надзвичайно важливе питання про естетичний зміст останнього і незавершеного роману Олеся Ульяненка під назвою «Пророк», який, відповідно до назви і традиційних підходів, критики розглядали в ригористично-моралізаторському контексті. На противагу таким підходам, пропонована розвідка будується на розробленому та апробованому у тракті докторських і постдокторських студій тілесно-міметичному методі аналізу художніх творів, зміст якого обґрунтовано на основі поняття «тілесний міметизм» і який полягає у тому, що літературні тексти передусім досліджують з огляду на їхню тілесну детермінованість. Внаслідок цього вперше в українському літературознавстві інтерпретація вкрай суперечливої творчості письменника дозволила дійти висновків, за якими апокаліптична, буцімто, проблематика заперечується застосуванням стратегій іронії та епатажу, і тому образ повішеної на дереві жінки, якій зрізаною з її сідниць шкірою зашили очі і рот, не лише символізує деперсоніфіковану чи навіть деантропологізовану особистість, а й водночас становить спробу дискурсивного подолання через іронічно описану епатажну ситуацію того невимовного жаху, що просто не може бути подоланим у будь-який інший спосіб. Натомість, у цілому зміст проаналізованого уривку роману полягає в тому, що, попри звично жахливий дискурс, репрезентований у цьому творі, письменницька стратегія змінюється остаточно, і, замість похмурого художнього споглядання за жахливим світом та дискурсивної прі із жахіттями оточуючого соціуму, реципієнту пропонують не обурення, гнів і заперечення оного, а іронічне грайливо-епатажне «простопророкування» з цього приводу.
The literary works of Oles Ulianenko, whose 10th death anniversary was on 10 September 2020, provoked ambiguous critical reflections even during his lifetime. The aim of the article is to find the answer to a very simple but at the same time quite important question about the esthetic content of the last unfinished novel by Oles Ulianenko «The prophet», which according to its title and traditional approaches was analyzed by critics in rigorist-moralizing context. In contrast to such approaches, the suggested research is built on the designed and approved by doctoral and postdoctoral studies corporal-mimetic method to analyze fiction, the essence of which is justified by the notion «corporal mimetism» meaning that, in the first place, any literary text is interpreted considering its corporal determination. Consequently, for the first time in the Ukrainian study of literature, the interpretation of extremely contradictory works of the writer has allowed to make the conclusions that the seemingly apocalyptic problematics of the novel is controverted by applying the strategy of irony and epatage; therefore the image of the woman hanged on the tree, with her eyes and mouth sewn with the skin that was cut off her buttocks, does not only symbolize a depersonalized or even deantropologized personality but also suggests a discourse attempt to overcome that unspeakable horror by depicting the epatage situation in an ironical way; the horror which cannot be overcome in any other way. Contrariwise, the content of the analyzed extract of the literary work in general is that, despite the dreadful discourse represented in the novel the writer’s strategy changes completely and instead of gloomy artistic observing the frightful world and playing with horrors of the surrounding society, the recipient is offered neither indignation nor anger or even denying the latter, but an ironic playfulepatage «blah-blah-prophesying» on the matter.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Літературознавчі студії
Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка
Playful-epatage “Blah-blah-prophesying” in almost the same extract by Oles Ulianenko
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка
spellingShingle Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка
Штейнбук, Ф.
Літературознавчі студії
title_short Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка
title_full Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка
title_fullStr Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка
title_full_unstemmed Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка
title_sort грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку олеся ульяненка
author Штейнбук, Ф.
author_facet Штейнбук, Ф.
topic Літературознавчі студії
topic_facet Літературознавчі студії
publishDate 2020
language Ukrainian
container_title Сiверянський літопис
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt Playful-epatage “Blah-blah-prophesying” in almost the same extract by Oles Ulianenko
description Творчість Олеся Ульяненка, 10 річниця смерті якого минула 17 серпня 2020 р., і за життя митця завжди провокувала неоднозначні критичні рефлексії. Відтак мета статті полягає у пошуках відповіді на просте, але водночас надзвичайно важливе питання про естетичний зміст останнього і незавершеного роману Олеся Ульяненка під назвою «Пророк», який, відповідно до назви і традиційних підходів, критики розглядали в ригористично-моралізаторському контексті. На противагу таким підходам, пропонована розвідка будується на розробленому та апробованому у тракті докторських і постдокторських студій тілесно-міметичному методі аналізу художніх творів, зміст якого обґрунтовано на основі поняття «тілесний міметизм» і який полягає у тому, що літературні тексти передусім досліджують з огляду на їхню тілесну детермінованість. Внаслідок цього вперше в українському літературознавстві інтерпретація вкрай суперечливої творчості письменника дозволила дійти висновків, за якими апокаліптична, буцімто, проблематика заперечується застосуванням стратегій іронії та епатажу, і тому образ повішеної на дереві жінки, якій зрізаною з її сідниць шкірою зашили очі і рот, не лише символізує деперсоніфіковану чи навіть деантропологізовану особистість, а й водночас становить спробу дискурсивного подолання через іронічно описану епатажну ситуацію того невимовного жаху, що просто не може бути подоланим у будь-який інший спосіб. Натомість, у цілому зміст проаналізованого уривку роману полягає в тому, що, попри звично жахливий дискурс, репрезентований у цьому творі, письменницька стратегія змінюється остаточно, і, замість похмурого художнього споглядання за жахливим світом та дискурсивної прі із жахіттями оточуючого соціуму, реципієнту пропонують не обурення, гнів і заперечення оного, а іронічне грайливо-епатажне «простопророкування» з цього приводу. The literary works of Oles Ulianenko, whose 10th death anniversary was on 10 September 2020, provoked ambiguous critical reflections even during his lifetime. The aim of the article is to find the answer to a very simple but at the same time quite important question about the esthetic content of the last unfinished novel by Oles Ulianenko «The prophet», which according to its title and traditional approaches was analyzed by critics in rigorist-moralizing context. In contrast to such approaches, the suggested research is built on the designed and approved by doctoral and postdoctoral studies corporal-mimetic method to analyze fiction, the essence of which is justified by the notion «corporal mimetism» meaning that, in the first place, any literary text is interpreted considering its corporal determination. Consequently, for the first time in the Ukrainian study of literature, the interpretation of extremely contradictory works of the writer has allowed to make the conclusions that the seemingly apocalyptic problematics of the novel is controverted by applying the strategy of irony and epatage; therefore the image of the woman hanged on the tree, with her eyes and mouth sewn with the skin that was cut off her buttocks, does not only symbolize a depersonalized or even deantropologized personality but also suggests a discourse attempt to overcome that unspeakable horror by depicting the epatage situation in an ironical way; the horror which cannot be overcome in any other way. Contrariwise, the content of the analyzed extract of the literary work in general is that, despite the dreadful discourse represented in the novel the writer’s strategy changes completely and instead of gloomy artistic observing the frightful world and playing with horrors of the surrounding society, the recipient is offered neither indignation nor anger or even denying the latter, but an ironic playfulepatage «blah-blah-prophesying» on the matter.
issn 2518-7430
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174214
citation_txt Грайливо-епатажне «простопророкування» у майже однойменному уривку Олеся Ульяненка / Ф. Штейнбук // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 98-105. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT šteinbukf grailivoepatažneprostoprorokuvannâumaižeodnoimennomuurivkuolesâulʹânenka
AT šteinbukf playfulepatageblahblahprophesyinginalmostthesameextractbyolesulianenko
first_indexed 2025-12-07T15:51:27Z
last_indexed 2025-12-07T15:51:27Z
_version_ 1850865287324237824