Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі
Наведено результати рекогносцирувального обстеження локальних зон у межах нафтової площадки вулкана Узон, Богачовського родовища нафти, ділянки розташування вибухової воронки на Ямалі. Експериментальні дослідження з використанням прямопошукової технології частотно-резонансної обробки та інтерпретаці...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174271 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі / М.А. Якимчук, І.М. Корчагін // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 12. — С. 38-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859492911884795904 |
|---|---|
| author | Якимчук, М.А. Корчагін, І.М. |
| author_facet | Якимчук, М.А. Корчагін, І.М. |
| citation_txt | Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі / М.А. Якимчук, І.М. Корчагін // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 12. — С. 38-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Наведено результати рекогносцирувального обстеження локальних зон у межах нафтової площадки вулкана Узон, Богачовського родовища нафти, ділянки розташування вибухової воронки на Ямалі. Експериментальні дослідження з використанням прямопошукової технології частотно-резонансної обробки та інтерпретації супутникових знімків і фотознімків проведені з метою вивчення особливостей глибинної
будо ви ділянок обстеження. Результати інструментальних вимірювань свідчать про те, що всі ділянки обстеження розташовані над вулканами осадових порід, у межах яких практично завжди здійснюється синтез нафти, конденсату та газу на межі 57 км. У контурах генеруючих вуглеводні (ВВ) вулканів існують
глибинні канали, по яких нафта, конденсат і газ мігрують у верхні горизонти розрізу і можуть поповнювати вже сформовані поклади на родовищах ВВ. У разі відсутності надійних покришок над такими каналами нафта, конденсат і газ можуть мігрувати на поверхню, а газ далі — в атмосферу. Вимірами в межах
відносно великої площі в районі вулкана Узон підтверджено наявність всіх раніше встановлених типів вулканів. Це вулкани, заповнені: 1) сіллю; 2) осадовими породами 1—6 груп; 3) вапняками; 4) доломітами;
5) мергелями; 6) кременистими породами; 7) гранітами; 8) базальтами; 9) ультрамафічними породами;
10) кімберлітами. Принципово важливе значення мають отримані інструментальними вимірами додаткові свідчення на користь глибинного (абіогенного) генезису нафти, конденсату та газу. Численні факти
фіксації сигналів від нафти, конденсату та газу на границі їх синтезу 57 км у межах ділянок обстеження і в
інших регіонах світу дають підставу констатувати міграцію абіогенного метану в атмосферу Землі в колосальних обсягах! Локальні зони міграції газу в атмосферу можуть служити індикаторами активності
вулканів, в яких здійснюється синтез ВВ. У цих випадках буріння свердловин на ділянках розташування глибинних каналів міграції абіогенних ВВ у верхні горизонти розрізу може бути пов'язано з великими ризиками — з аварійними ситуаціями під час буріння.
The results of a reconnaissance survey of local zones within the oil site of the Uzon volcano, Bogachevskoye oil
field, and site of the explosive crater in Yamal are presented. Experimental studies using the direct-prospecting
technology of a frequency-resonance processing and interpretation of satellite images and photographs are
carried out to study the features of the deep structures of the survey areas. The results of instrumental measurements
indicate that all survey sites are located above volcanoes of sedimentary rocks, within which the synthesis
of oil, condensate and gas is almost always carried out at the 57 km border. In the contours of HC-generating
volcanoes, there are deep channels through which oil, condensate, and gas migrate to the upper horizons
of the cross-section and can replenish the already formed deposits in HC fields. In the absence of reliable seals
over such channels, oil, condensate, and gas can migrate to the surface, and gas further enters the atmosphere.
Measurements within a relatively large area around the Uzon volcano confirmed the presence of all previously
identified types of volcanoes. These are volcanoes filled with: 1) salt; 2) sedimentary rocks of 1-6 groups; 3) limestones;
4) dolomites; 5) marls; 6) siliceous rocks; 7) granites; 8) basalts; 9) ultramafic rocks; 10) kimberlites.
Additional evidence obtained by instrumental measurements in favor of the deep (abiogenic) genesis of oil, condensate,
and gas is of fundamental importance. Numerous facts of fixing the signals from oil, condensate, and gas
at the boundary of their synthesis 57 km within the survey areas and in other regions of the world allow us to
state that abiogenic methane is migrating into Earth’s atmosphere in colossal volumes! Local zones of the gas
migration into the atmosphere can serve as indicators of the activity of volcanoes in which hydrocarbons
are synthesized. In these cases, drilling wells in the areas of the location of deep channels for the migration of
abiogenic hydrocarbons to the upper horizons of the cross-section may be associated with great risks — with
emergency situations during the drilling.
|
| first_indexed | 2025-11-24T20:53:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
38
ОПОВІДІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ
ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 12: 38—47
Ц и т у в а н н я: Якимчук М.А., Корчагін І.М. Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на
Камчатці і вибухової воронки на Ямалі. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 12. С. 38—47. https://doi.org/
10.15407/dopovidi2020.12.038
https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.12.038
УДК 528+550.837+553.98
М.А. Якимчук 1, І.М. Корчагін 2
1 Інститут прикладних проблем екології, геофізики і геохімії, Київ
2 Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Київ
E-mail: yakymchuk@gmail.com, korchagin.i.n@gmail.com
Особливості глибинної будови
кальдери вулкана Узон на Камчатці
і вибухової воронки на Ямалі
Представлено членом-кореспондентом НАН України М.А. Якимчуком
Наведено результати рекогносцирувального обстеження локальних зон у межах нафтової площадки вул-
кана Узон, Богачовського родовища нафти, ділянки розташування вибухової воронки на Ямалі. Експери-
ментальні дослідження з використанням прямопошукової технології частотно-резонансної обробки та ін-
терпретації супутникових знімків і фотознімків проведені з метою вивчення особливостей глибинної
будо ви ділянок обстеження. Результати інструментальних вимірювань свідчать про те, що всі ділянки об-
стеження розташовані над вулканами осадових порід, у межах яких практично завжди здійснюється син-
тез нафти, конденсату та газу на межі 57 км. У контурах генеруючих вуглеводні (ВВ) вулканів існують
глибинні канали, по яких нафта, конденсат і газ мігрують у верхні горизонти розрізу і можуть поповню-
вати вже сформовані поклади на родовищах ВВ. У разі відсутності надійних покришок над такими канала-
ми нафта, конденсат і газ можуть мігрувати на поверхню, а газ далі — в атмосферу. Вимірами в межах
відносно великої площі в районі вулкана Узон підтверджено наявність всіх раніше встановлених типів вул-
канів. Це вулкани, заповнені: 1) сіллю; 2) осадовими породами 1—6 груп; 3) вапняками; 4) доломітами;
5) мергелями; 6) кременистими породами; 7) гранітами; 8) базальтами; 9) ультрамафічними породами;
10) кімберлітами. Принципово важливе значення мають отримані інструментальними вимірами додат-
кові свідчення на користь глибинного (абіогенного) генезису нафти, конденсату та газу. Численні факти
фіксації сигналів від нафти, конденсату та газу на границі їх синтезу 57 км у межах ділянок обстеження і в
інших регіонах світу дають підставу констатувати міграцію абіогенного метану в атмосферу Землі в ко-
лосальних обсягах! Локальні зони міграції газу в атмосферу можуть служити індикаторами активності
вулканів, в яких здійснюється синтез ВВ. У цих випадках буріння свердловин на ділянках розташування
глибинних каналів міграції абіогенних ВВ у верхні горизонти розрізу може бути пов’язано з великими ризи-
ками — з аварійними ситуаціями під час буріння.
Ключові слова: Камчатка, вулкан Узон, родовище, Ямал, вибухова воронка, абіогенний генезис, прямі пошу-
ки, глибинна будова, осадові породи, нафта, газ, водень, бурштин, міграція, фотознімок, обробка даних
дистанційного зондування Землі.
НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ
39ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 12
Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі
У 2020 р. під час апробації малозатратної прямопошукової технології [1] у різних ре-
гіонах світу були отримані додаткові факти (свідоцтва) на користь глибинного (абіоген-
ного) генезису вуглеводнів (ВВ) [2], а також виявлені численні ділянки міграції газу (мета-
ну) в атмосферу планети. Результати обстеження ряду локальних ділянок міграції ВВ на
поверхню і газу з фосфором в атмосферу в Мексиканській затоці наведені в [3].
Матеріали численних експериментів з використанням розробленої вимірювальної апа-
ратури є важливими аргументами на користь “вулканічної” моделі формування багатьох
структурних елементів Землі, а також родовищ горючих і рудних корисних копалин (води в
тому числі). Для розробки основних положень такої (“вулканічної”) моделі цілеспрямова-
но проводяться експериментальні роботи як у різних регіонах земної кулі, так і на плане-
тах і супутниках сонячної системи. У цьому повідомленні наведені результати рекогнос-
цирувальних досліджень такого характеру в межах активного вулканічного комплексу Узон
на Камчатці та на локальній ділянці в районі розташування вибухової воронки на Ямалі.
Методи досліджень. Експериментальні дослідження рекогносцирувального характеру
проводяться з використанням малозатратної прямопошукової технології, що включає мо-
дифіковані методи частотно-резонансної обробки і декодування супутникових знімків і
фотознімків, вертикального електрорезонансного зондування (сканування) розрізу та ме-
тодики інтегральної оцінки перспектив нафтогазоносності (рудоносності) великих пошу-
кових блоків і локальних ділянок [1]. Особливості та можливості використаних методів, а
також методика виконання вимірювань описані більш детально в [4—6].
Для частотно-резонансної обробки в рекогносцирувальному режимі підготовлених фраг-
ментів супутникових знімків і фотознімків традиційно використовується граф, що вклю-
чає нижченаведену послідовність дій (кроків).
1. Фіксація з поверхні Землі наявності (відсутності) відгуків (сигналів) від такого на-
бору корисних копалин і хімічних елементів: нафта, конденсат, газ, бурштин, фосфор, го-
рючі сланці, брекчія аргілітова, породи газогідратів, газогідрати, вугілля, антрацит, водень,
вода (глибинна), вода мертва, алмази, золото, лонсдейліт, сіль калійно-магнієва, сіль хло-
рид-натрієва.
2. Реєстрація відгуків від груп осадових, метаморфічних і магматичних порід, які наяв-
ні в розрізі.
3. Встановлення наявності на площі обстеження глибинних каналів (вулканів), запов-
нених різними групами порід; визначення глибин розташування коренів вулканів.
4. Встановлення наявності (відсутності) відгуків від нафти, конденсату, газу та бурш-
тину на поверхні (глибині) 57 км — межі синтезу вуглеводнів і бурштину в глибинних ка-
налах (вулканах), заповнених певними групами порід.
5. Фіксація на поверхні (глибині) 1 м відгуків з верхньої частини розрізу (приповерх-
невого шару землі) від нафти, конденсату, газу і фосфору з метою встановлення (підтверд-
ження) факту міграції цих речовин на поверхню.
Район вулканічного комплексу Узон (Камчатка). У цьому регіоні Камчатки прове-
дено значний обсяг досліджень з метою вивчення геологічних, гідрогеохімічних і мікро-
біологічних особливостей нафтової площадки кальдери Узон. Отримані результати на-
ве дені в численних публікаціях, у тому числі і в [7—9]. Додаткові роботи рекогносциру-
валь ного характеру проведені в кальдері вулкана (рис. 1) з метою вивчення глибинної
40 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 12
М.А. Якимчук, І.М. Корчагін
будови району. Під час досліджень
використовувалися графічні ілю-
страції (рис. 1, 2) зі статей [8, 9].
На початковому етапі експери-
ментів проведена частотно-резо нанс-
на обробка фотознімка нафтової плів-
ки на поверхні термального розчину
(див. рис. 2, б). У результаті обробки
з поверхні зафіксовані відгуки від
нафти, конденсату, газу, бурштину,
фосфору (білого). Зареєстровані сиг-
нали тільки від осадових порід 1—6
груп. Фіксацією відгуків на різних
глибинах (50, 150, 250, 450, 550, 650,
750, 723 км) корінь вулкана осадо вих
порід визначено на глибині 723 км.
На поверхні синтезу ВВ 57 км отримані сигнали від нафти, конденсату, газу, бурштину та
фосфору. На глибині 1 м з верхньої частини розрізу зафіксовані сигнали від фосфору, газу
і нафти (із затримкою). На поверхні 0 м з верхньої частини розрізу отримані відгуки від
газу і фосфору, що свідчить про їх міграцію в атмосферу.
На частотах нафти з вулкана (див. рис. 2, г) отримані відгуки на поверхні, а також на
глибині 57 км — границі синтезу абіогенних вуглеводнів.
У результаті обробки знімка нафтової долини (див. рис. 2, а) на глибині 57 км також
виявлені сигнали від нафти, конденсату та газу. З поверхні тут зафіксовані відгуки від на-
фти, конденсату, газу, бурштину, фосфору, горючого сланцю, брекчії аргілітової, породи
газогідратів, газогідратів, льоду, вугілля, антрациту.
Також було оброблено супутниковий знімок фрагмента більш великої території ра-
йону, позначеної на рис. 1 прямокутним контуром. З поверхні тут зафіксовані відгуки від
нафти, конденсату, газу, бурштину, фосфору, горючого сланцю, брекчії аргілітової, породи
газогідратів, газогідратів, льоду, вугілля, антрациту, водню, алмазів, золота, лонсдейліту,
солі калійно-магнієвої, солі хлорид-натрієвої. Зареєстровані сигнали від осадових порід
1—6 і 7—10 груп, а також магматичних порід 1—18 груп. Фіксацією відгуків на різних гли-
бинах (50, 150, 250, 450, 550, 723, 725, 996 км) на території обстеження встановлено наяв-
ність і визначено глибини коренів таких вулканів: 1) сіль — 723 км; 2) 1—6 групи осадових
порід — 723 км; 3) вапняки — 723 км; 4) доломіти — 723 км; 5) мергелі — 723 км; 6) креме-
нисті породи — 723 км; 7) базальти — 723 км; 8) ультрамафічні породи — 723 км; 9) кім-
берліти — 723 км; 10) граніти — 996 км. Це свідчить про те, що в межах цієї площі розта-
шовані всі відомі типи вулканічних комплексів.
Район Богачовського родовища нафти. Богачовський і кілька інших нафтогазових проя-
вів розташовані в Тюшевському прогині, в долині р. Богачовка, в 70 км від вулкана Узон [9].
Рис. 1. Схема основних розривних пору-
шень району Узон-Гейзерної депресії [8]
41ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 12
Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі
Оскільки відомості про точне розташування родовища у авторів були відсутні, для
подальшої обробки використовувалися фотознімки локальних ділянок у цьому районі
(рис. 3, а—е), запозичені з [10, 11], а також супутниковий знімок площі, де протікає р. Бога-
човка (рис. 3, є).
У процесі частотно-резонансної обробки фотознімків на рис. 3, а—д зареєстровані
відгуки на частотах нафти, конденсату, газу, бурштину (без затримок), фосфору, горючого
сланцю, брекчії аргілітової, породи газогідратів, газогідратів, льоду, вугілля, антрациту.
Зафіксовані сигнали від осадових порід 1—6 груп, від магматичних порід відгуки були від-
сутні. Фіксацією сигналів на різних глибинах (50, 150, 450, 550, 470 км) корінь вулкана
осадових порід визначено на глибині 470 км. На поверхні синтезу ВВ 57 км зареєстровані
відгуки від нафти, конденсату, газу, бурштину (інтенсивний) і фосфору. Сигнали на часто-
тах нафти, конденсату, газу і фосфору зафіксовані також на поверхнях 1 і 0 м з верхньої
частини розрізу, що свідчить про їх міграцію до поверхні, а газу і фосфору — в атмосферу.
Від осадових порід 2 групи (псаміти) отримані відгуки від таких зразків пісковиків:
25 — кварцовий, 26 — кварцовий, 27 — з гліптоморфозами по галіту, 28 — польовошпато-
вий-кварцовий (із зразків у базі порід з номерами 25—42).
Аналогічні результати отримані також під час частотно-резонансної обробки фото -
з німка на рис. 3, е. При цьому в процесі сканування розрізу з поверхні, крок 1 см, відгуки від
нафти почали фіксуватися відразу. Це відповідає встановленим фактам витоків нафти на
поверхню в цьому районі.
Під час частотно-резонансної обробки супутникового знімка долини р. Богачовка
(див. рис. 3, є) також зареєстровані відгуки від нафти, конденсату, газу, бурштину, фосфо-
ру, горючого сланцю, брекчії аргілітової, породи газогідратів, газогідратів, льоду, вугілля,
антрациту. Зафіксовані сигнали тільки від осадових порід 1—6 груп.
Кілька експериментів проведено також з використанням зразка нафти (див. рис. 2, д) з
вулкана Узон. Так, відгуки на частотах цієї нафти зареєстровані під час обробки фотознімків
на рис. 3, а—е, а також супутникового знімка на рис. 3, є як з поверхні, так і на межі синтезу
ВВ 57 км.
Рис. 2. Фотознімки з кальдери вулкана Узон [8]: а — нафтова площадка; б — нафтова плівка на поверхні
термального розчину [9]; в — краплі нафти на поверхні термального розчину в закопушці; г — пробірка
з відстояною нафтою
42 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 12
М.А. Якимчук, І.М. Корчагін
За результатами обробки супутникового знімка (див. рис. 3, є) фіксацією відгуків на
різних глибинах (57, 50, 150, 450, 550, 470 км) корінь вулкана осадових порід визначено на
глибині 470 км. Відзначимо також, що корінь вулкана осадових порід на Узоні розташова-
ний на глибині 723 км.
Під час обробки фотознімків з Узону (див. рис. 2) на поверхні 723 км відгуки з другої
групи осадових порід (псаміти) зафіксовані тільки від зразків пісковиків з номерами 29
(кварцово-доломітовий), 30 (польовошпатово-кварцовий кварцитовидний), 31 (слюдисто-
кварцовий), 32 (аркозовий), 33 (аркозовий) і 34 (аркозовий), а на поверхні 400 км — від
зразків 25—28 і 29—34.
Вибухова воронка на Ямалі. Інформація про воронку запозичена із сайта focus.ua [12].
Під час частотно-резонансної обробки фотознімка вибухової воронки (див. рис. 4, а) з по-
верхні зареєстровані сигнали на частотах нафти, конденсату, газу, бурштину, фосфору (біло-
го), горючого сланцю, брекчії аргілітової, породи газогідратів, газогідратів, льоду. Зафіксо-
вані інтенсивні сигнали від осадових порід 1—6 груп; від магматичних порід відгуки були
відсутні.
Фіксацією відгуків на різних глибинах (50, 150, 450, 550, 650, 750, 723 км) корінь гли-
бинного каналу (вулкана), заповненого осадовими породами 1—6 груп, визначено на гли-
бині 723 км.
Рис. 3. Фотознімки об’єктів на Богачовському родовищі нафти (а—е) [10, 11] та супутниковий знімок
ділянки в районі р. Богачовка (є)
43ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 12
Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі
На поверхні 57 км (границі синтезу ВВ) зафіксовані сигнали від нафти, конденсату,
газу, бурштину та фосфору.
На поверхні 0 м з верхньої частини розрізу (з повітря) отримані відгуки від газу і фос-
фору. Це свідчить про те, що газ з фосфором мігрують в атмосферу.
Скануванням розрізу з поверхні, крок 1 м, відгуки на частотах породи газогідратів за-
фіксовані в інтервалі 310—1750 м.
Під час сканування розрізу з 200 м, крок 1 м, відгуки від льоду зареєстровані в інтервалі
310— (1300—інтенсивний сигнал до 1500) —1730 м.
На поверхні 2 км з верхньої частини розрізу отримані сигнали від породи газогідратів,
газогідратів, льоду і фосфору. З нижньої частини розрізу на цій глибині зафіксовані відгуки
від нафти, конденсату, газу (інтенсивний), бурштину, фосфору, горючого сланцю, брекчії
аргілітової, вугілля, антрациту.
Під час обробки фотознімка без воронки (див. рис. 4, б) на поверхні 2 км з нижньої час-
тини розрізу також зафіксовані сигнали від нафти, конденсату, газу, бурштину, фос-
фору, горючого сланцю, брекчії аргілітової, вугілля, антрациту. З верхньої частини роз-
різу тут от римані сигнали від породи газогідратів, газогідратів, льоду, а також нафти, кон-
денсату та газу.
Основні результати. Доцільно зазначити ще раз, що частотно-резонансна обробка фото
і супутникових знімків трьох ділянок обстеження (нафтова площадка вулкана Узон, Бога-
човське родовище нафти, ділянка розташування вибухової воронки на Ямалі) проведена в
рекогносцирувальному режимі. У процесі досліджень повністю не реалізовано весь набір
апробованих вимірювальних процедур. Проте на підставі вищевикладеного матеріалу ін-
струментальних вимірювань можна зробити такі висновки.
На всіх трьох об’єктах обстеження встановлено наявність глибинних каналів (вулка-
нів), заповнених осадовими породами 1—6 груп. У центральній частині переважної біль-
шості таких вулканів на границі (глибині) 57 км здійснюється синтез нафти, газу, конден-
сату. Результати інструментальних вимірювань на границі 57 км у межах усіх трьох ділянок
у чер говий раз підтвердили це.
Встановлені численними дослідженнями факти міграції нафти і газу до поверхні, а
газу в атмосферу дають підстави вважати ці вулкани активно діючими — на границі 57 км в
їх межах відбувається синтез ВВ у даний час.
Рис. 4. Фотознімки вибухової воронки в Ямальскій тундрі після (а) і до (б) вибуху [12]
44 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 12
М.А. Якимчук, І.М. Корчагін
Можна також із задоволенням відзначити, що в результаті виконаних досліджень от-
римані додаткові свідчення на користь “вулканічної” моделі синтезу вуглеводнів — на межі
57 км у вулканах з певними типами осадових і магматичних порід. Це вулканічні споруди,
заповнені: 1) сіллю; 2) осадовими породами 1 — 6 груп; 3) осадовими породами 7 групи
(вапняки); 4) магма тичними породами 1 групи (граніти); 5) магматичними породами 7 гру-
пи (ультрамафічні). Перераховані типи вулканічних комплексів були неодноразово ви-
явлені в процесі оброб ки супутникових знімків і фотознімків у різних регіонах земної кулі.
У контурах генеруючих ВВ вулканів існують глибинні канали, по яких нафта, конден-
сат і газ мігрують у верхні горизонти розрізу і можуть поповнювати вже сформовані по к-
лади ВВ як на відомих родовищах, так і на ще не виявлених. У випадках відсутності надій-
них покришок над такими каналами нафта, конденсат і газ можуть мігрувати до поверхні,
а газ далі — в атмосферу. Інструментальними вимірами на ділянках обстеження зафіксовані
процеси міграції нафти і газу.
Результати частотно-резонансної обробки супутникового знімка відносно великої ді-
лянки в районі вулкана Узон (див. рис. 1) свідчать про наявність на Камчатці значної кіль-
кості вулканічних комплексів, у межах яких не створюються умови для синтезу ВВ. Це
вулкани, заповнені осадовими породами 8 (доломіти), 9 (мергелі) і 10 (кременисті) груп, а
також магматичними породами 6 (базальти) і 11 (кімберліти) груп. Такі вулканічні комп-
лекси неодноразово фіксувалися як на суші, так і в морських акваторіях, у тому числі і в
безпосередній близькості до вулканів, у межах яких синтез ВВ здійснюється.
Заслуговують на увагу отримані в процесі проведення обробки фотознімків і супут ни-
кових знімків додаткові факти (свідоцтва) на користь глибинного (абіогенного) генезису
нафти, конденсату та газу. На даний час більшість фахівців керуються в своїй практичній
діяльності принципами і положеннями біогенної теорії генезису ВВ. З цієї позиції оцінка
обсягів метану, який мігрує в атмосферу планети, може бути істотно занижена. Зважаючи на
численні факти фіксації сигналів (відгуків) від нафти, конденсату та газу на межі їх синтезу
57 км у різних регіонах світу (у тому числі і в межах обстежених ділянок), можна висловити
припущення про міграцію абіогенного метану в атмосферу Землі в колосальних обсягах!
Доцільно також зазначити, що на актуальність проблеми абіогенного синтезу ВВ і їх
міграцію в атмосферу акцентують увагу багато дослідників. Так, у статтях [13, 14] про-
понується шукати в Росії великі родовища нафти, керуючись абіогенною теорією її гене-
зису, а також розпочати пошуки родовищ природного водню. Автор статті [15] констатує:
“Глибинні потоки водню і метану — об'єктивна реальність, яка підтверджується інстру-
ментальними вимірами … ” [15, с. 305]; “... сучасна наука дуже сильно недооцінює масштаби
глибинної дегазації метану і водню” [15, с. 312].
Локальні ділянки міграції нафти і газу на поверхню і в атмосферу можуть служити
індикаторами активності вулканічних комплексів, в яких здійснюється синтез вуглевод-
нів. У цих випадках буріння свердловин на ділянках розташування глибинних каналів
міграції абіогенних ВВ у верхні горизонти розрізу може бути пов’язано з великими ризи-
ками — з аварійними ситуаціями під час буріння. Про можливі наслідки під час буріння дає
наочне уявлення вибухова воронка на Ямалі.
У процесі досліджень на ділянках обстеження пройшла апробацію методика виявлен-
ня та локалізації за результатами частотно-резонансної обробки фотознімків і супутнико-
45ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 12
Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі
вих знімків зон, у межах яких здійснюється міграція ВВ до поверхні і газу в атмосферу.
Ця методика може використовуватися в подальшому у дослідженнях з метою виявлення
та локалізації на родовищах ВВ і пошукових площах локальних зон міграції метану і водню
в атмосферу.
Висновки. Результати оперативно проведених досліджень рекогносцирувального ха-
рактеру наочно свідчать про працездатність і інформативність прямопошукових методів
частотно-резонансної обробки супутникових знімків і фотознімків під час обстеження
локальних ділянок і великих блоків, перспективних на виявлення скупчень ВВ. Супер-
оперативна і малозатратна технологія однаково успішно може використовуватися під час
проведення пошукових робіт на нафту і газ у рівнинних регіонах, гірських областях і в мор-
ських акваторіях. Застосування мобільних прямопошукових методів у комплексі з тради-
ційними геофізичними (насамперед сейсмічними) дає змогу істотно прискорити геоло-
горозвідувальний процес на нафту, а також знизити фінансові витрати на його проведення.
За допомогою цієї технології можна досягти значного ефекту під час пошуку нафти і газу в
глибинних горизонтах розрізу, а також промислових скупчень ВВ у нетрадиційних колек-
торах. Оперативно проведені із застосуванням прямопошукових методів додаткові дослід-
ження на локальних ділянках буріння пошукових і розвідувальних свердловин сприяти-
муть підвищенню коефіцієнта успішності буріння. Закладення свердловин на ділянках роз-
ташування вертикальних каналів міграції флюїдів може спричиняти підвищення припливів
ВВ. Мобільна технологія може також успішно застосовуватися для обстеження маловив-
чених ділянок і блоків у межах відомих родовищ нафти і газу, в тому числі і таких, що зна-
ходяться на пізній стадії розробки.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Якимчук Н.А., Корчагин И.Н., Бахмутов В.Г., Соловьев В.Д. Геофизические исследования в Украин-
ской морской антарктической экспедиции 2018 г.: мобильная измерительная аппаратура, инноваци-
онные прямопоисковые методы, новые результаты. Геоінформатика. 2019. № 1. С. 5—27.
2. Якимчук М.А., Корчагін І.М. Нові свідчення на користь абіогенного генезису вуглеводнів за результа-
тами апробації прямопошукових методів у різних регіонах світу. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 9.
С. 53—60. https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.09.053
3. Якимчук М.А., Корчагін І.М. Вуглеводні Мексиканської затоки: їх генезис та масштаби міграції на по-
верхню і в атмосферу. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 11. С. 51—60. https://doi.org/10.15407/
dopovidi2020.11.051
4. Якимчук Н.А., Корчагин И.Н. Технология частотно-резонансной обработки данных ДЗЗ: результа-
ты практической апробации при поисках полезных ископаемых в различных регионах земного шара.
Часть I. Геоінформатика. 2019. № 3. С. 29—51.
5. Якимчук Н.А., Корчагин И.Н. Технология частотно-резонансной обработки данных ДЗЗ: результаты
практической апробации при поисках полезных ископаемых в различных регионах земного шара.
Часть II. Геоінформатика. 2019. № 4. С. 30—58.
6. Якимчук Н.А., Корчагин И.Н. Технология частотно-резонансной обработки данных ДЗЗ: результаты
практической апробации при поисках полезных ископаемых в различных регионах земного шара.
Часть III. Геоінформатика. 2020. № 1. С. 19—41.
7. Галимов Э.М., Севастьянов В.С., Карпов Г.А., Камалеева А.И., Кузнецова О.В., Коноплева И.В., Вла-
сова Л.Н. Углеводороды из вулканического района. Нефтепроявления в кальдере вулкана Узон на
Камчатке. Геохимия. 2015. № 12. С. 1059—1068.
8. Добрецов Н.Л., Лазарева Е.В., Жмодик С.М., Брянская А.В., Морозова В.В., Тикунова Н.В., Пель-
тек С.Е., Карпов Г.А., Таран О.П., Огородникова О.Л., Кириченко И.С., Розанов А.С., Бабкин И.В.,
46 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 12
М.А. Якимчук, І.М. Корчагін
Шуваева О.В., Чебыкин Е.П. Геологические, гидрогеохимические и микробиологические особенности
нефтяной площадки кальдеры Узон (Камчатка). Геология и геофизика. 2015. 56, № 1—2. С. 56—88.
https://doi.org/10.15372/GiG20150103
9. Севастьянов В. С., Карпов Г. А., Бычков А. Ю., Кузнецова О. В., Федулов В. С. Влияние гидротермоли-
за на распределение изотопов углерода и водорода по фракциям органического вещества. Природа
нефтепроявлений в кальдере вулкана Узон на Камчатке. Геохимия. 2019. 64, № 3. С. 227—236. https://
doi.org/10.31857/S0016-7525643227-236
10. Горбач А.А., Горбач В.А. К вопросу о нефти в Кроноцком заповеднике. Вестник ДВО РАН. 2017. № 4.
С. 16—28.
11. Специалисты начали оценку экологической ситуации на Богачевском проявлении нефти и газа на
Камчатке. Качатка-информ. URL: https://kamchatinfo.com/news/ecology/detail/11307/. (Дата звер-
нення: 02.10.2020).
12. Дыра в ад: в Сибири обнаружили гигантскую воронку от подземного взрыва газа. Фокус. URL:
https://focus.ua/technologies/462375-dyra_v_ad_v_sibiri_obnaruzhili_gigantskuiu_voronku_ot_
podzemnogo_vzryva_gaza. (Дата звернення: 02.10.2020).
13. Полеванов В.П. Единственная возможность России найти крупные месторождения обычной нефти —
перейти на поиски, исходя из абиогенной теории ее образования. Бурение и нефть. 2020. № 1. С. 26—31.
14. Полеванов В.П., Глазьев С.Ю. Поиски месторождений природного водорода в России как основа
встраивания в новый технологический уклад. Недропользование XXI век. 2020. № 4. С. 10—23.
15. Сывороткин В.Л. Двадцать пять лет водородной теории разрушения озонового слоя, или Альтернати-
ва Монреальскому протоколу. Пространство и время. 2015. № 3. С. 345—357.
Надійшло до редакції 07.10.2020
REFERENCES
1. Yakymchuk, N. A., Korchagin, I. N., Bakhmutov, V. G. & Solovjev, V. D. (2019). Geophysical investigation in
the Ukrainian marine Antarctic expedition of 2018: mobile measuring equipment, innovative direct-pros-
pecting methods, new results. Geoinformatika, No.1, pp. 5-27 (in Russian).
2. Yakymchuk, N. A. & Korchagin, I. N. (2020). New evidence in favor of the abiogenic genesis of hydro-
carbons from the results of the testing of direct-prospecting methods in various regions of the world. Dopov.
Nac. akad. nauk Ukr., No. 9, pp. 53-60 (in Ukrainian). https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.09.053
3. Yakymchuk, N. A. & Korchagin, I. N. (2020). Hydrocarbons in the Gulf of Mexico: their genesis and extents
of migration to the surface and to the atmosphere. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., No. 11, pp. 51-60 (in Uk-
rainian). https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.11.051
4. Yakymchuk, N. A. & Korchagin, I. N. (2019). Technology of frequency-resonance processing of remote sen-
sing data: results of practical approbation during mineral searching in various regions of the globe. Part I.
Geoinformatika, No. 3, pp. 29-51 (in Russian)
5. Yakymchuk, N. A. & Korchagin, I. N. (2019). Technology of frequency-resonance processing of remote sen-
sing data: results of practical approbation during mineral searching in various regions of the globe. Part II.
Geoinformatika, No. 4, pp. 30-58 (in Russian).
6. Yakymchuk, N. A. & Korchagin, I. N. (2020). Technology of frequency-resonance processing of remote sen-
sing data: results of practical approbation during mineral searching in various regions of the globe. Part III.
Geoinformatika, No. 1, pp. 19-41 (in Russian).
7. Galimov, E. M., Sevastyanov, V. S., Karpov, G. A., Kamaleeva, A. I., Kuznetsova, O. V., Konopleva, I. V. &
Vlasova, L. N. (2015). Hydrocarbons from the volcanic region. Oil shows in the caldera of the Uzon vol-
cano in Kamchatka. Geohimia, No. 12, pp. 1059-1068 (in Russian). https://doi.org/10.7868/S001675
2515120043
8. Dobretsov, N. L., Lazareva, E. V., Zhmodik, S. M., Bryanskaya, A. V., Morozova, V. V., Tikunova, N. V., Pel-
tek, S. E., Karpov, G. A., Taran, O. P., Ogorodnikova, O. L., Kirichenko, I. S., Rozanov, A. S., Babkin, I. V.,
Shuvaeva, O. V. & Chebykin, E. P. (2015). Geological, hydrogeochemical, and microbiological characteris-
tics of the “oil site” of the Uzon caldera (Kamchatka). Geology and Geophysics, 56, No. 1-2, pp. 56-88
(in Russian). https://doi.org/10.15372/GiG20150103
47ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 12
Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі
9. Sevastyanov, V. S., Karpov, G. A., Bychkov, A. Yu., Kuznetsova, O. V. & Fedulov, V. S. (2019). Influence of
hydrous pyrolysis on distribution of carbon and hydrogen isotopes by organic matter fractions. The nature
of oil generation in the calder of Uzone volcano in Kamchatka. Geohimia, 64, No. 3, pp. 227-236 (in Rus-
sian). https://doi.org/10.31857/S0016-7525643227-236
10. Gorbach, A. A. & Gorbach, V. A. (2017). Revisiting oil of the Kronotsky Nature Reserve. Vestnik DVO RAN,
No. 4. pp. 16-28 (in Russian).
11. Experts began to assess the environmental situation at the Bogachevskoye oil and gas show in Kamchatka.
Kamchatka-Inform (in Russian). Retrieved from https://kamchatinfo.com/news/ecology/detail/11307/
12. A hole in hell: a giant funnel from an underground gas explosion was discovered in Siberia. Focus (in Rus-
sian). Retrieved from https://focus.ua/technologies/462375-dyra_v_ad_v_sibiri_obnaruzhili_gigant-
skuiu_voronku_ot_podzemnogo_vzryva_gaza
13. Polevanov, V. P. (2020). The only way of Russia can find large deposits of conventional oil to go on the
search based on the abiogenic theory of its formation. Burenie i neft, No. 1, pp. 26-31 (in Russian).
14. Polevanov, V. P. & Glazyev, S. Yu. (2020). Searches for natural hydrogen deposits in Russia as a basis for
integration into a new technological order. Nedropolzovanie XXI vek, No. 4, pp. 10-23 (in Russian).
15. Syvorotkin, V. L. (2015). Twenty-five years of the hydrogen theory of ozone depletion, or an Alternative to
the Montreal protocol. Space and Time, No. 3, pp. 345-357 (in Russian).
Received 07.10.2020
M.A. Yakymchuk 1, I.M. Korchagin 2
1 Institute of Applied Problems of Ecology, Geophysics and Geochemistry, Kyiv
2 Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine, Kyiv
E-mail: yakymchuk@gmail.com, korchagin.i.n@gmail.com
FEATURES OF DEEP STRUCTURE OF THE UZON VOLCANO CALDERA
IN KAMCHATKA AND THE EXPLOSIVE FUNNEL IN YAMAL
The results of a reconnaissance survey of local zones within the oil site of the Uzon volcano, Bogachevskoye oil
field, and site of the explosive crater in Yamal are presented. Experimental studies using the direct-prospecting
technology of a frequency-resonance processing and interpretation of satellite images and photographs are
carried out to study the features of the deep structures of the survey areas. The results of instrumental measu-
rements indicate that all survey sites are located above volcanoes of sedimentary rocks, within which the syn-
thesis of oil, condensate and gas is almost always carried out at the 57 km border. In the contours of HC-gene-
rating volcanoes, there are deep channels through which oil, condensate, and gas migrate to the upper horizons
of the cross-section and can replenish the already formed deposits in HC fields. In the absence of reliable seals
over such channels, oil, condensate, and gas can migrate to the surface, and gas further enters the atmosphere.
Measurements within a relatively large area around the Uzon volcano confirmed the presence of all previously
identified types of volcanoes. These are volcanoes filled with: 1) salt; 2) sedimentary rocks of 1-6 groups; 3) lime-
stones; 4) dolomites; 5) marls; 6) siliceous rocks; 7) granites; 8) basalts; 9) ultramafic rocks; 10) kimberlites.
Additional evidence obtained by instrumental measurements in favor of the deep (abiogenic) genesis of oil, con-
densate, and gas is of fundamental importance. Numerous facts of fixing the signals from oil, condensate, and gas
at the boundary of their synthesis 57 km within the survey areas and in other regions of the world allow us to
state that abiogenic methane is migrating into Earth’s atmosphere in colossal volumes! Local zones of the gas
migration into the atmosphere can serve as indicators of the activity of volcanoes in which hydrocarbons
are synthesized. In these cases, drilling wells in the areas of the location of deep channels for the migration of
abiogenic hydrocarbons to the upper horizons of the cross-section may be associated with great risks — with
emergency situations during the drilling.
Keywords: Kamchatka, Uzon volcano, field, Yamal, explosive funnel, abiogenic genesis, direct-prospecting, deep
structure, sedimentary rocks, oil, gas, hydrogen, amber, migration, photo-image, remote sensing data processing.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174271 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T20:53:36Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Якимчук, М.А. Корчагін, І.М. 2021-01-11T15:31:03Z 2021-01-11T15:31:03Z 2020 Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі / М.А. Якимчук, І.М. Корчагін // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 12. — С. 38-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2020.12.038 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174271 528+550.837+553.98 Наведено результати рекогносцирувального обстеження локальних зон у межах нафтової площадки вулкана Узон, Богачовського родовища нафти, ділянки розташування вибухової воронки на Ямалі. Експериментальні дослідження з використанням прямопошукової технології частотно-резонансної обробки та інтерпретації супутникових знімків і фотознімків проведені з метою вивчення особливостей глибинної будо ви ділянок обстеження. Результати інструментальних вимірювань свідчать про те, що всі ділянки обстеження розташовані над вулканами осадових порід, у межах яких практично завжди здійснюється синтез нафти, конденсату та газу на межі 57 км. У контурах генеруючих вуглеводні (ВВ) вулканів існують глибинні канали, по яких нафта, конденсат і газ мігрують у верхні горизонти розрізу і можуть поповнювати вже сформовані поклади на родовищах ВВ. У разі відсутності надійних покришок над такими каналами нафта, конденсат і газ можуть мігрувати на поверхню, а газ далі — в атмосферу. Вимірами в межах відносно великої площі в районі вулкана Узон підтверджено наявність всіх раніше встановлених типів вулканів. Це вулкани, заповнені: 1) сіллю; 2) осадовими породами 1—6 груп; 3) вапняками; 4) доломітами; 5) мергелями; 6) кременистими породами; 7) гранітами; 8) базальтами; 9) ультрамафічними породами; 10) кімберлітами. Принципово важливе значення мають отримані інструментальними вимірами додаткові свідчення на користь глибинного (абіогенного) генезису нафти, конденсату та газу. Численні факти фіксації сигналів від нафти, конденсату та газу на границі їх синтезу 57 км у межах ділянок обстеження і в інших регіонах світу дають підставу констатувати міграцію абіогенного метану в атмосферу Землі в колосальних обсягах! Локальні зони міграції газу в атмосферу можуть служити індикаторами активності вулканів, в яких здійснюється синтез ВВ. У цих випадках буріння свердловин на ділянках розташування глибинних каналів міграції абіогенних ВВ у верхні горизонти розрізу може бути пов'язано з великими ризиками — з аварійними ситуаціями під час буріння. The results of a reconnaissance survey of local zones within the oil site of the Uzon volcano, Bogachevskoye oil field, and site of the explosive crater in Yamal are presented. Experimental studies using the direct-prospecting technology of a frequency-resonance processing and interpretation of satellite images and photographs are carried out to study the features of the deep structures of the survey areas. The results of instrumental measurements indicate that all survey sites are located above volcanoes of sedimentary rocks, within which the synthesis of oil, condensate and gas is almost always carried out at the 57 km border. In the contours of HC-generating volcanoes, there are deep channels through which oil, condensate, and gas migrate to the upper horizons of the cross-section and can replenish the already formed deposits in HC fields. In the absence of reliable seals over such channels, oil, condensate, and gas can migrate to the surface, and gas further enters the atmosphere. Measurements within a relatively large area around the Uzon volcano confirmed the presence of all previously identified types of volcanoes. These are volcanoes filled with: 1) salt; 2) sedimentary rocks of 1-6 groups; 3) limestones; 4) dolomites; 5) marls; 6) siliceous rocks; 7) granites; 8) basalts; 9) ultramafic rocks; 10) kimberlites. Additional evidence obtained by instrumental measurements in favor of the deep (abiogenic) genesis of oil, condensate, and gas is of fundamental importance. Numerous facts of fixing the signals from oil, condensate, and gas at the boundary of their synthesis 57 km within the survey areas and in other regions of the world allow us to state that abiogenic methane is migrating into Earth’s atmosphere in colossal volumes! Local zones of the gas migration into the atmosphere can serve as indicators of the activity of volcanoes in which hydrocarbons are synthesized. In these cases, drilling wells in the areas of the location of deep channels for the migration of abiogenic hydrocarbons to the upper horizons of the cross-section may be associated with great risks — with emergency situations during the drilling. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі Features of deep structure of the Uzon volcano caldera in Kamchatka and the explosive funnel in Yamal Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі Якимчук, М.А. Корчагін, І.М. Науки про Землю |
| title | Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі |
| title_alt | Features of deep structure of the Uzon volcano caldera in Kamchatka and the explosive funnel in Yamal |
| title_full | Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі |
| title_fullStr | Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі |
| title_full_unstemmed | Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі |
| title_short | Особливості глибинної будови кальдери вулкана Узон на Камчатці і вибухової воронки на Ямалі |
| title_sort | особливості глибинної будови кальдери вулкана узон на камчатці і вибухової воронки на ямалі |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174271 |
| work_keys_str_mv | AT âkimčukma osoblivostíglibinnoíbudovikalʹderivulkanauzonnakamčatcíívibuhovoívoronkinaâmalí AT korčagíním osoblivostíglibinnoíbudovikalʹderivulkanauzonnakamčatcíívibuhovoívoronkinaâmalí AT âkimčukma featuresofdeepstructureoftheuzonvolcanocalderainkamchatkaandtheexplosivefunnelinyamal AT korčagíním featuresofdeepstructureoftheuzonvolcanocalderainkamchatkaandtheexplosivefunnelinyamal |