Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)

У доповіді представлено концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року, спрямовану на створення за результатами комплексних досліджень ефективної системи забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, уста...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2020
1. Verfasser:	Осадчий, В.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174305
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.) / В.І. Осадчий // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 12. — С. 63-68. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174305
record_format	dspace
spelling	Осадчий, В.І. 2021-01-12T15:41:24Z 2021-01-12T15:41:24Z 2020 Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.) / В.І. Осадчий // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 12. — С. 63-68. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2020.12.063 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174305 У доповіді представлено концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року, спрямовану на створення за результатами комплексних досліджень ефективної системи забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, населення України гідрометеорологічною інформацією і прогнозами щодо можливих соціально-економічних та екологічних наслідків коливань і зміни клімату. The concept of the State Target Scientific and Technical Program of Comprehensive Research of Climate of Ukraine until 2030 is presented in the report. Based on the results of comprehensive research, the Program is aimed at creating an effective system for providing state authorities and local governments, enterprises, institutions, organizations, the population of Ukraine with hydrometeorological information and forecasts of possible socio-economic and environmental consequences of climate fluctuations and changes. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.) On the Concept of the State Target Scientific and Technical Program of Comprehensive Climate Research of Ukraine until 2030 (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 27, 2020) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
spellingShingle	Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.) Осадчий, В.І. З кафедри Президії НАН України
title_short	Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
title_full	Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
title_fullStr	Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
title_full_unstemmed	Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
title_sort	про концепцію державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату україни до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 27 листопада 2020 р.)
author	Осадчий, В.І.
author_facet	Осадчий, В.І.
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
publishDate	2020
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
title_alt	On the Concept of the State Target Scientific and Technical Program of Comprehensive Climate Research of Ukraine until 2030 (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 27, 2020)
description	У доповіді представлено концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року, спрямовану на створення за результатами комплексних досліджень ефективної системи забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, населення України гідрометеорологічною інформацією і прогнозами щодо можливих соціально-економічних та екологічних наслідків коливань і зміни клімату. The concept of the State Target Scientific and Technical Program of Comprehensive Research of Climate of Ukraine until 2030 is presented in the report. Based on the results of comprehensive research, the Program is aimed at creating an effective system for providing state authorities and local governments, enterprises, institutions, organizations, the population of Ukraine with hydrometeorological information and forecasts of possible socio-economic and environmental consequences of climate fluctuations and changes.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174305
citation_txt	Про концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.) / В.І. Осадчий // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 12. — С. 63-68. — укр.
work_keys_str_mv	AT osadčiiví prokoncepcíûderžavnoícílʹovoínaukovotehníčnoíprogramikompleksnihdoslídženʹklímatuukraínido2030rokustenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni27listopada2020r AT osadčiiví ontheconceptofthestatetargetscientificandtechnicalprogramofcomprehensiveclimateresearchofukraineuntil2030transcriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainenovember272020
first_indexed	2025-11-26T02:22:31Z
last_indexed	2025-11-26T02:22:31Z
_version_	1850608353248542720
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 12 63 ПРО КОНЦЕПЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ПРОГРАМИ КОМПЛЕКСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КЛІМАТУ УКРАЇНИ ДО 2030 РОКУ Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 року У доповіді представлено концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року, спрямо- вану на створення за результатами комплексних досліджень ефективної системи забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядуван- ня, підприємств, установ, організацій, населення України гідрометеороло- гічною інформацією і прогнозами щодо можливих соціально-економічних та екологічних наслідків коливань і зміни клімату. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії НАН України! Метою мого виступу є представлення на розгляд Президії НАН України концепції Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України, яку було розроблено нами за дорученням РНБО України (протоколь- не рішення засідання робочої групи з питань безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України від 13 травня 2020 р.). У доповіді я спробую дати відповіді на ключові запитання, пов’язані з цією програмою: навіщо вона Україні, як реагувати на зміни клімату, хто і що має робити. Отже, навіщо такій небагатій країні, як Україна, країні, в якій уже не один рік триває війна, в якій є безліч невирішених на- гальних соціально-економічних питань, потрібна кліматична програма? Зміни клімату є на сьогодні вже доконаним фактом. Їх прояви ми можемо щодня спостерігати у нашому повсякден- ному житті, і вони вже досить істотно впливають на всі сфери діяльності людини і суспільства, безпосередньо стосуючись кожного незалежно від матеріальних статків. ОСАДЧИЙ Володимир Іванович — член-кореспондент НАН України, директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ doi: https://doi.org/10.15407/visn2020.12.063 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ По-перше, розбалансованість кліматичної системи призвела до частої зміни синоптич- них ситуацій, що проявляється в різких ко- ливаннях атмосферного тиску, температури, кількості опадів та інших метеорологічних параметрів. Ці явища негативно впливають на здоров’я людей, особливо тих, хто страждає на серцево-судинні захворювання, а зростання рівня жорсткого ультрафіолетового випромі- нювання спричинює підвищення небезпеки раку шкіри. Іншим наслідком змін клімату є збільшення частоти та інтенсивності стихійних гідромете- орологічних явищ — катастрофічних паводків, штормів, посух, сніговіїв, смерчів тощо. Ми навіть уже звикли до подібної негативної ін- формації у ЗМІ і не звертаємо на неї особливої уваги, але за всіма цими явищами стоять зна- чні економічні втрати, а часом і людські життя. У нинішньому столітті гуманітарний розви- ток став глобальним цивілізаційним трендом, який супроводжується швидким зміненням умов діяльності і способу життя людей у всьо- му світі. Водночас несприятливі кліматичні умови можуть спричиняти значні економічні та екологічні збитки, якщо своєчасно не вжи- вати комплексних заходів з адаптації до них різних галузей економіки, населення, екосистем. Цілком очевидно, що без урахування клі- матичних змін та їх наслідків неможливо по- будувати стратегію продовольчої, енергетич- ної, гідрометеорологічної безпеки держави та безпосередньо безпеки громадян України. А кліматичні зміни в Україні вже призвели до підвищення середньої температури повітря, темпи якого перевищують глобальні показни- ки (рис. 1, 2), а також до різкого збільшення кількості стихійних метеорологічних явищ та виникнення екстремальних погодних умов. Чого вартий лише той факт, що 3 роки поспіль у нас спостерігається агрономічна посуха. І це в країні, в якій аграрна галузь відіграє вагому роль в економіці держави. З цього випливає закономірне запитання: що з цим можна зробити? Усвідомлюючи про- блеми і виклики, що постають перед людством у зв’язку зі змінами клімату, більшість країн світу, зокрема й Україна, приєдналися до Рам- кової конвенції ООН про зміну клімату, Кіот- ського протоколу та Паризької угоди 2015 р. У цих документах визначено два основні на- прями боротьби зі зміною клімату: 1) скорочення обсягів викидів та збільшен- ня поглинання парникових газів; 2) проведення оцінки стану кліматичної системи та визначення шляхів адаптації до зміни клімату природних комплексів і соціаль- но-економічної сфери через посилення їх стій- кості та зниження вразливості до кліматичних змін. Оскільки вирішення проблем, пов’язаних зі зміною клімату, є одним з елементів концеп- ції сталого розвитку, їх необхідно враховува- ти при розробленні національних стратегій (планів, програм) сталого розвитку. Адаптація економіки і соціальної сфери до змін клімату є комплексним питанням і потребує додаткових знань не лише щодо кліматичних характерис- Рис. 1. Динаміка спостережних темпе- ратурних аномалій в Україні за період 1961–2018 рр. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 12 65 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ тик, а й щодо соціально-економічних аспектів. Важливим завданням у цьому контексті є до- слідження кліматичних ризиків, ключовими з яких є погіршення здоров’я населення, зни- ження рівня продовольчої та водної безпеки, порушення інфраструктури тощо. Зміни клімату пов’язані також зі значними секторальними ризиками у сільському і лісо- вому господарстві, транспорті, енергетиці, вод- ному і житлово-комунальному господарстві. Заходи з підвищення адаптивної здатності та опірності, зменшення вразливості та ризиків для секторів економіки, здоров’я людей, при- родних екосистем ґрунтуються на прогнозах просторового розподілу кліматичних та соці- ально-економічних параметрів для різних ча- сових масштабів. Дані поточних спостережень кліматичних параметрів є основою для оцінки сучасного стану клімату, вразливості екосистем та еко- номіки і необхідності невідкладного реагуван- ня на ті чи інші явища, тоді як довгострокове планування державної політики і майбутніх заходів з адаптації потребує прогнозних харак- теристик змін клімату, які отримують за допо- могою моделювання. Для цього розробляють сценарії майбутнього розвитку клімату та со- ціально-економічної сфери, які стають почат- ковими умовами в кліматичній моделі. Вико- ристання різних сценаріїв та моделей з різною чутливістю до змін клімату дає можливість отримати низку обґрунтованих варіантів як подальшої поведінки клімату, так і відповідних тенденцій суспільного розвитку. Для такої великої країни як Україна, з різ- ними природно-кліматичними зонами, акту- альним є розроблення нових або застосування вже наявних регіональних моделей або їхніх ансамблів. Такий підхід через понижувальне масштабування (downscaling) дає змогу отри- мувати регіональні і навіть місцеві кліматичні характеристики і, відповідно, оцінки вразли- вості та ризиків. Це дозволить планувати, реа- лізовувати та відстежувати виконання адапта- ційних заходів на всіх рівнях адміністративно- територіального устрою — від національного до рівня територіальних громад. Далі постає запитання: хто має це робити? Зрозуміло, що єдиним шляхом вирішення за- значеної проблеми є використання результатів наукових та науково-технічних досліджень. Досвід розвинених країн світу свідчить, що для забезпечення адекватності державної адаптаційної політики та ефективності заходів програми з адаптації до змін клімату потрібно мати надійне наукове підґрунтя. На сьогодні Україна має досить потужний науковий потенціал, зосереджений у НАН України, галузевих академіях наук, універси- тетах. Є фахівці, які на високому міжнарод- ному рівні можуть виконувати окремі розділи майбутньої Кліматичної програми. В Україні напрацьовано сучасні технології прогностич- ного спрямування, такі як процес-орієнтовані моделюючі комплекси, в тому числі з елемен- тами штучного інтелекту, прогностичні систе- ми з використанням супутникових технологій, цільові інформаційно-аналітичні системи. З точки зору використання сучасних техно- логій ми сьогодні сильні як ніколи. Зокрема, науковці Українського гідрометеорологічно- го інституту ДСНС України та НАН України беруть участь у виконанні спільних проєктів з провідними світовими науковими центра- ми. Лише останніми роками отримано вагомі наукові результати із застосування кліма- тичних моделей для прогнозування окремих метеопараметрів, характеристик складових Рис. 2. Темпи зростання середньої температури пові- тря в Україні порівняно з аналогічними глобальними та регіональними показниками 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ майбутнього клімату для різних сценаріїв роз- витку економіки та суспільства. В Інституті виконуються також окремі пілотні проєкти з розроблення рекомендацій щодо адаптації до кліматичних змін водного, аграрного, енерге- тичного та деяких інших секторів вітчизняної економіки. Проте є ще чимало наукових, організацій- них та інших питань, пов’язаних з кліматични- ми змінами, вирішення яких потребує більш тісної координації зусиль вчених, урядовців, фахівців інших відомств, громадськості. Наведу лише один приклад. Протягом остан- нього десятиліття в Україні різко збільшилася кількість посух. На більшій частині території країни регулярно спостерігаються такі явища, як дефіцит вологи у ґрунті, вегетаційний стрес рослин, зафіксовано історичні мінімуми ви- трат води річок. Посуха 2015 р. охопила, крім України, більшість країн Європи і тим чи ін- шим чином позначилася на життєдіяльності понад 100 млн осіб. Метеорологічна ситуація 2019–2020 рр. в Україні також супроводжува- лася агрономічною посухою, зумовила низьке водопілля, малі витрати води річок, у басей- ні р. Десна було зафіксовано найменший за останні 135 років спостережень весняний та меженний стік. Так, у квітні 2020 р. оператив- на інформація засвідчила історично найнижчу водність р. Десна в період водопілля — серед- ні витрати води у створі поблизу м. Чернігів становили 152 м3/с, що втричі менше за се- редні витрати квітня протягом 2006–2020 рр. (рис. 3). Ситуація стала настільки загрозливою, що РНБО України взяла на себе координацію діяльності міністерств та відомств із забезпе- чення водою населення та галузей економіки в окремих регіонах. Через посухи країна вже втратила та продовжує втрачати мільярди гри- вень. І постає запитання: чого нам чекати на- далі? В Україні, в нинішніх умовах обмеженості фінансових ресурсів, все ж було зроблено пев- ні кроки, спрямовані на підтримку діяльності з адаптації до змін клімату. Зокрема, Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію реалі- зації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року та План заходів до неї, але поки що ці важливі документи не підкрі- плено ефективними діями уряду (маю на увазі відповідне фінансування виконавців). Ситуація з року в рік погіршується, і не мож- на й далі робити вигляд, що нічого не відбува- ється. Нам зараз украй потрібна консолідація наукової спільноти, урядовців, суспільства для розв’язання дуже складних і гострих проблем, пов’язаних зі змінами клімату. Впевнений, що більшість питань можна вирішити в рамках виконання загальнонаціонального проєкту — Державної цільової науково-технічної програ- ми комплексних досліджень клімату України, метою якої має стати створення ефективної системи забезпечення органів державної вла- ди та місцевого самоврядування, підприємств та населення України поточною інформацією та прогнозами стосовно можливих соціально- економічних та екологічних наслідків зміни клімату, розроблення рекомендацій щодо стра- тегії реагування та адаптації до наслідків клі- матичних змін у різних галузях економіки. Не можна сказати, що в Україні зовсім ні- чого не робилося в цьому плані. Так, протя- гом 1998–2002 рр. вже діяла перша і поки що єдина Кліматична програма, однак, на жаль, як це часто буває у нас, її було профінансовано лише на 15 % від потреби, через що більшість завдань цієї програми так і не було виконано. Проте тоді все ж вдалося виявити основні фак- Рис. 3. Витрати води р. Десна поблизу м. Чернігів ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 12 67 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ тори, які зумовлюють зміни регіонального клі- мату в Україні, закласти підґрунтя для оцінки основних можливих наслідків такої зміни для розвитку окремих галузей економіки і стану довкілля. Надалі фрагментарні дослідження проводилися в окремих установах різного під- порядкування, але відсутність комплексного підходу унеможливлювала ефективне вирі- шення зазначених проблем. Отже, прийняття нової Кліматичної про- грами України, концепцію якої ми зараз роз- глядаємо, є дуже важливим. Ми пропонуємо розробляти її як рамкову програму, яку можна за потреби доповнювати пакетами підпрограм та проєктів з метою розширення чи уточнення певних напрямів. Крім того, ми розглядаємо Кліматичну програму України як складову частину Всесвітньої кліматичної програми, основу для інтеграції кліматичних досліджень в Україні у світову наукову та практичну діяльність. Реалізація Кліматичної програми передба- чає вирішення кількох основних завдань, кож- не з яких містить низку окремих проєктів. Завдання 1. Комплексні дослідження ми- нулого і сучасного клімату України; прогно- зування зміни регіонального клімату для різ- них часових масштабів за визначеними сце- наріями. У рамках виконання цього завдання планується: • дослідити характерні особливості коли- вань клімату України, здійснити аналіз меха- нізмів формування різномасштабних коли- вань глобального та регіонального клімату; • виявити особливості та механізми форму- вання клімату України, вивчити його мінли- вість; • визначити сценарії можливих змін кліма- ту України в ХХІ ст.; • розробити систему критеріїв (параметрів) для визначення загроз, спричинених зміною клімату, умов для забезпечення безпеки як на території України в цілому, так і в окремих її регіонах. Завдання 2. Оцінка ризиків та вразливості соціально-економічних і природних екосистем до сучасних та майбутніх змін клімату; роз- роблення практичних рекомендацій щодо по- літики та заходів, спрямованих на адаптацію до змін клімату. У рамках виконання цього за- вдання передбачено: • розробити методологічні підходи до оцін- ки ризиків та вразливості до зміни клімату на- селення, соціально-економічних секторів, при- родних екосистем; • розробити і обґрунтувати рекомендації щодо заходів з посилення адаптаційної спро- можності, зміцнення опірності та зниження вразливості до зміни клімату чутливих до клі- мату секторів економіки, в тому числі охорони здоров’я, сільського і лісового господарства, транспорту, енергетики тощо; • розробити науково обґрунтовані рекомен- дації щодо посилення інституційної спромож- ності центральних та місцевих органів влади приймати інформовані рішення з управління ризиками, пов’язаними зі зміною клімату; • оцінити потенційні екологічні та соціаль- но-економічні наслідки подальшої глобальної зміни клімату як у разі вжиття заходів з адап- тації, так і за їх відсутності для території Укра- їни в цілому та для окремих її регіонів. Завдання 3. Розроблення методів і техноло- гій моніторингу та прогнозування небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ; впро- вадження їх у практику. У рамках виконання цього завдання планується: • удосконалити систему спостережень за кліматом, стихійними гідрометеорологічними явищами; • розробити ймовірнісні (ансамблеві) ме- тоди прогнозу погоди і клімату, в тому числі прогнозування небезпечних гідрометеороло- гічних явищ; • створити автоматизовану багаторівневу систему короткострокового прогнозування па- водків у паводконебезпечних регіонах України з використанням супутникових технологій, сучасних чисельних прогнозів погоди та гідро- логічних комплексів; • впровадити технології дистанційного отримання даних для визначення кліматичних характеристик, зокрема на основі даних дис- танційного зондування Землі. 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Volodymyr I. Osadchyi ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0428-4827 Ukrainian Hydrometeorological Institute of State Emergency Service of Ukraine and National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ON THE CONCEPT OF THE STATE TARGET SCIENTIFIC AND TECHNICAL PROGRAM OF COMPREHENSIVE RESEARCH OF CLIMATE OF UKRAINE UNTIL 2030 Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 27, 2020 The concept of the State Target Scientific and Technical Program of Comprehensive Research of Climate of Ukraine until 2030 is presented in the report. Based on the results of comprehensive research, the Program is aimed at creating an effective system for providing state authorities and local governments, enterprises, institutions, organizations, the popu- lation of Ukraine with hydrometeorological information and forecasts of possible socio-economic and environmental consequences of climate fluctuations and changes. Keywords: climate change, comprehensive climate research, State target scientific and technical program of Ukraine, hydrometeorological forecasts. Завдання 4. Забезпечення кліматичного об- слуговування населення і галузей економіки з урахуванням найкращих світових практик. У рамках виконання цього завдання передба- чено: • створити український сегмент Глобальної рамкової основи кліматичного обслуговування; • забезпечити науково-аналітичну підтрим- ку кліматичної політики України (розроблен- ня національних повідомлень, оціночних до- повідей, інформаційно-аналітичних матеріалів тощо); • розробити та забезпечити подальше вдо- сконалення спеціалізованих прогнозів погоди; • впроваджувати та розвивати методи оцін- ки економічного ефекту від застосування клі- матичного обслуговування. До участі у виконанні завдань Кліматич- ної програми України пропонується залучити установи Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук, Націо- нальної академії медичних наук, Міністерства освіти та науки України, Міністерства захис- ту довкілля та природних ресурсів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, інші науково-дослідні організації та заклади вищої освіти, які проводять дослі- дження з питань клімату. Усі проєкти, які ви- конуватимуться в рамках реалізації Кліматич- ної програми, матимуть виключно прикладний характер. У нас зараз немає іншого вибору, як трансформувати накопичені фундаменталь- ні знання в конкретні практичні методи, тех- нології, методики, якими користуватимуться органи державної і регіональної влади, бізнес, зрештою — всі українці. Виконання Кліматичної програми розрахо- вано на 2022–2030 рр., але в разі успішної ре- алізації її завдань програму буде продовжено. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Institution

Ähnliche Einträge