Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)

Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)

У листопаді 2020 р. завершено основні роботи з введення в дію радіотелескопа сантиметрового діапазону РТ-32, оснащеного високочутливим приймальним обладнанням, яке дозволяє проводити одночасно спостереження в діапазонах 6; 3 і 1,35 см. Це відкриває широкі можливості для міжнародної наукової співпра...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автор: Захаренко, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174306
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.) / В.В. Захаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 12. — С. 69-75. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174306
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1743062025-02-09T13:57:37Z Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.) Commissioning of the RT-32 radio telescope: new opportunities for domestic radio astronomy and space navigation (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 27, 2020) Захаренко, В.В. З кафедри Президії НАН України У листопаді 2020 р. завершено основні роботи з введення в дію радіотелескопа сантиметрового діапазону РТ-32, оснащеного високочутливим приймальним обладнанням, яке дозволяє проводити одночасно спостереження в діапазонах 6; 3 і 1,35 см. Це відкриває широкі можливості для міжнародної наукової співпраці в галузі радіоастрономії та повернення України до найбільшої у світі радіоінтерферометричної мережі з наддовгими базами — European VLBI Network. In November 2020, the main work on the commissioning of the centimeter range radio telescope RT-32, equipped with highly sensitive receiving equipment, which allows simultaneous observation in the range of 6; 3 and 1.35 cm, was completed. This opens wide opportunities for international scientific cooperation in the field of radio astronomy and the return of Ukraine to the world's largest radio interferometric network with ultra-long bases, the European VLBI Network. 2020 Article Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.) / В.В. Захаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 12. — С. 69-75. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2020.12.069 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174306 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
spellingShingle З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
Захаренко, В.В.
Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
Вісник НАН України
description У листопаді 2020 р. завершено основні роботи з введення в дію радіотелескопа сантиметрового діапазону РТ-32, оснащеного високочутливим приймальним обладнанням, яке дозволяє проводити одночасно спостереження в діапазонах 6; 3 і 1,35 см. Це відкриває широкі можливості для міжнародної наукової співпраці в галузі радіоастрономії та повернення України до найбільшої у світі радіоінтерферометричної мережі з наддовгими базами — European VLBI Network.
format Article
author Захаренко, В.В.
author_facet Захаренко, В.В.
author_sort Захаренко, В.В.
title Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
title_short Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
title_full Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
title_fullStr Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
title_full_unstemmed Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.)
title_sort введення в дію радіотелескопа рт-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 27 листопада 2020 р.)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2020
topic_facet З кафедри Президії НАН України
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174306
citation_txt Введення в дію радіотелескопа РТ-32 — нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 р.) / В.В. Захаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 12. — С. 69-75. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT zaharenkovv vvedennâvdíûradíoteleskopart32novímožlivostívítčiznânoíradíoastronomíítakosmíčnoínavígacíístenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni27listopada2020r
AT zaharenkovv commissioningofthert32radiotelescopenewopportunitiesfordomesticradioastronomyandspacenavigationtranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainenovember272020
first_indexed 2025-11-26T13:30:00Z
last_indexed 2025-11-26T13:30:00Z
_version_ 1849859822086782976
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 12 69 ВВЕДЕННЯ В ДІЮ РАДІОТЕЛЕСКОПА РТ-32 — НОВІ МОЖЛИВОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ РАДІОАСТРОНОМІЇ ТА КОСМІЧНОЇ НАВІГАЦІЇ Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 27 листопада 2020 року У листопаді 2020 р. завершено основні роботи з введення в дію радіотелес- копа сантиметрового діапазону РТ-32, оснащеного високочутливим при- ймальним обладнанням, яке дозволяє проводити одночасно спостереження в діапазонах 6; 3 і 1,35 см. Це відкриває широкі можливості для міжнарод- ної наукової співпраці в галузі радіоастрономії та повернення України до найбільшої у світі радіоінтерферометричної мережі з наддовгими база- ми — European VLBI Network. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні колеги! Україна є добре знаною у світі радіоастрономічною держа- вою. І це пов’язано з тим, що наприкінці 1960-х років акаде- мік Семен Якович Брауде за підтримки тодішнього президента НАН України академіка Бориса Євгеновича Патона створив найбільший у світі (він залишається найбільшим і дотепер) Т-подібний декаметровий радіотелескоп УТР-2. Крім того, по- чинаючи з 1990-х років Україна активно використовувала як радіоастрономічний інструмент одну з найбільших у світі ан- тен — 70-метрову антену Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) Державного кос- мічного агентства України, розташовану поблизу Євпаторії. На РТ-70 проводили як експерименти з пасивного спосте- реження власного випромінювання небесних тіл, так і активні космічні експерименти, пов’язані з випромінюванням у бік до- сліджуваних об’єктів потужних електромагнітних потоків з по- дальшим аналізом прийнятих сигналів. Програма наукових до- сліджень, очолювана академіком НАН України Олександром Олександровичем Коноваленком, охоплювала спостереження мазерів, пульсарів, корони Сонця, космічного сміття, а також використання РТ-70 як елемента інтерферометра з наддовги- ЗАХАРЕНКО Вячеслав Володимирович — член-кореспондент НАН України, директор Радіоастрономічного інституту НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2020.12.069 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ми базами як наземного, так і наземно-косміч- ного базування разом з космічним апаратом «Радіоастрон». Після анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією у 2014 р. РТ-70 за- лишився на тимчасово окупованій території, і Україна була позбавлена можливості користу- ватися цим важливим для радіоастрономії сан- тиметрового діапазону інструментом. Отже, перед українською науковою спільнотою го- стро постала проблема створення радіотелес- копа на заміну втраченому РТ-70. Дуже приємно, що до пошуку можливих рішень одразу долучилися Національна ака- демія наук України, Національний центр управління та випробувань космічних засо- бів та інші зацікавлені організації. На початку 2018 р. було ухвалено рішення про створення радіотелескопа РТ-32 на базі 32-метрової анте- ни МАRK-4В, яка належить Центру космічних досліджень і зв’язку (підрозділ, що входить до структури НЦУВКЗ) і розташована поблизу м. Золочів Львівської області. Для виконан- ня цього завдання свої зусилля об’єднали різ- ні організації космічної галузі України, НАН України, Міністерства освіти і науки України, представники приватного сектору, а саме: • Національний центр управління та випро- бувань космічних засобів ДКА України — здій- снював фінансове та організаційне керівни- цтво, забезпечення системи зв’язку, живлення тощо, загальний менеджмент проєкту; • Радіоастрономічний інститут НАН Украї- ни — наукове керівництво проєктом, забезпечен- ня реєструвальним обладнанням з високою роз- дільною здатністю, синтезаторами частот тощо; • ПрАТ «НВП «Сатурн» — розроблення та виробництво приймальної апаратури, осна- щення нею радіотелескопа, технічне керівни- цтво проєктом; • Інститут радіофізики і електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України — розроблення пристрою селекції частот і поляризацій; • Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя — створення і впровадження системи наведення радіотелес- копа; • приватна компанія «Вірком» — частот- но-часова прив’язка, без якої неможливе вхо- дження до Європейської мережі радіоінтерфе- рометрів з наддовгими базами (EVN); • спільна українсько-канадська компанія «ІнтерСис» — інсталяція сучасних алгоритмів наведення телескопа. Звісно, діаметр антени 32 м для радіотелес- копа не є чимось унікальним. Таких антен, як МАRK-4В (до речі, це антена виробництва японської фірми NEC, створена наприкінці 1980-х років), у світі всього налічується шість, і частину з них уже перетворено на радіоте- лескопи. Загалом радіотелескопів з подібними антенами у світі є кілька десятків. А отже, нам потрібна була науково-технічна «родзинка», яка вирізняла б український радіотелескоп на тлі всіх інших. Антена МАRK-4В, поверхня якої виконана дуже якісно, має дві особливості. По-перше, ця антена має променевід (рис. 1) і багатомодовий гофрований опромінювач — гофрований рупор (рис. 2). У променеводі сигнали всіх діапазонів поширюються вздовж однієї осі, що дає мож- ливість розмістити всю приймальну апаратуру для різних діапазонів частот безпосередньо в залі під антеною, де можна встановити набага- то більше апаратури, ніж у звичайній рухомій кабіні радіотелескопа. По-друге, гофрований рупор має властивість зменшувати втрати сиг- налу на одних частотах (виділених модах) і збільшувати їх на інших. Саме ці особливості антени й було викорис- тано при розробленні концепції радіотелеско- па як багатоканального та багатодіапазонного, що дасть можливість вирішувати низку нових наукових завдань. Так, частотно-селективний пристрій спрямовує сигнали діапазону 6 та 1,35 см кожен на свій приймач, і хоча при цьо- му виникають додаткові втрати сигналу, порів- няно з тими, що вже існують у променеводі, вони не значні. А запропоноване Володимиром Мусійовичем Чмілем, директором НВП «Са- турн», подвоєння приймальних каналів від- криває ще більші можливості для радіоастро- номічних досліджень. Крім того, нова версія частотно-селективного пристрою дасть змогу ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 12 71 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ проводити одночасні спостереження в трьох діапазонах: 6, 3 та 1,35 см. Завдяки зазначеним вище технічним рішен- ням на телескопі одночасно можна проводити спостереження в різних частотних смугах, спо- стерігати кілька мазерних ліній, досліджувати одночасні зміни в спектрах, тобто цей інстру- мент має такі можливості, яких немає у жодно- го іншого телескопа у світі. Отже, коло наукових завдань, незважаючи на помірну чутливість РТ-32, є досить широ- ким. Це дослідження активних ядер галактик, місць зореутворення, мерехтінь, сонячного випромінювання, пульсарів, а також швидких радіосплесків, післясвітіння гамма-сплесків та явищ типу GW170817, коли породжуються од- ночасно гравітаційні та електромагнітні хвилі дуже широкого спектра. Дуже важливо, що ми здійснили частотно-часову прив’язку реєстру- вального обладнання телескопа до цезієвого стандарту частоти, що відкриває шлях для вхо- дження РТ-32 до мережі EVN. Таким чином, за трохи більш як два роки було проведено такі роботи: • розроблено та встановлено частотно-се- лективну, приймальну та реєструвальну апара- туру; • створено систему наведення радіотелескопа; • встановлено цезієвий, так званий первин- ний, стандарт частоти і часу та систему частот- но-часової синхронізації; • здійснено повну перебудову приміщень та проведено заміну комунікацій; • встановлено сервер для збереження, об- робки та передавання даних до мережі EVN або інших наукових установ як України, так і світу. Від початку цього року на новому радіоте- лескопі фахівці здійснювали спостереження за програмою уточнення матриці похибок при наведенні антени. З серпня проводяться дослі- дження космічних мазерів, а з вересня — одно- часні спостереження змінності активних ядер галактик спільно з латвійським 32-метровим радіотелескопом (Вентспілс, Латвія). Тиждень тому отримано перший міжнародний грант на дослідження. Рис. 1. Променевід антени МАRK-4В спрямовує сигна- ли всіх частот в одну точку в апаратному приміщенні Рис. 2. Гофрований рупор антени МАRK-4В забезпечує мінімальні втрати сигналу в робочих діапазонах частот 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ У найближчому майбутньому паралельно з автономними спостереженнями на РТ-32 ми плануємо доукомплектувати та встановити апаратуру для приймання трьох діапазонів ра- діохвиль, провести адаптацію реєструвально- го обладнання і програмного забезпечення до форматів мережі EVN, а також виконати тес- тові радіоінтерферометричні спостереження в повному форматі EVN. Висока роздільна здатність реєструвального обладнання, розробленого в Радіоастрономіч- ному інституті НАН України, дає змогу вивча- ти випромінювання як космічних об’єктів, так і космічних апаратів та допплерівські зсуви частот, що випромінюються чи відбивають- ся ними. Завдяки тому, що її встановлено в апаратному залі, апаратура характеризується дуже високою температурною стабільністю та високим співвідношенням сигнал/шум при накопиченні. У наших подальших планах — розроблення і встановлення паралельної приймальної сис- теми в діапазоні 18 см та кількох секцій радіо- телескопа ГУРТ, що дасть змогу побудувати синтезований радіотелескоп нового типу. Це дозволить розширити на два порядки діапазон частот, на яких одночасно проводяться спо- стереження астрофізичних об’єктів будь-яко го типу. Однак на сьогодні найважливішим завдан- ням ми вважаємо відновлення роботи україн- ського радіотелескопа в європейській радіоін- терферометричній мережі з наддовгими база- ми — European VLBI Network, або EVN. У своїй доповіді я лише коротко розповів про наукову складову і основні особливості українського РТ-32. Більш детально про орга- нізаційні, технічні та інші питання розкажуть начальник НЦУВКЗ Володимир Ілліч При- сяжний та генеральний конструктор РТ-32 Володимир Мусійович Чміль. Отже, рівень апаратного забезпечення ство- реного радіотелескопа РТ-32 дозволяє вирішу- вати широке коло завдань: від радіоастроно- мічних спостережень до вивчення близького космосу. РТ-32 може працювати як автономно, так і як елемент інтерферометричних мереж та систем космічного зондування. Є можливість працювати одночасно в кількох частотних діа- пазонах (до чотирьох), а разом з кластером ГУРТ телескоп може стати унікальним над- широкосмуговим інструментом. Усі ці здобутки були б неможливі без спіль- ної злагодженої співпраці фахівців з НЦУВКЗ, НАН України, МОН України, приватного сек- тору, а також без постійної дружньої підтрим- ки наших європейських колег. Дякую за увагу! Виступ начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів ДКА України Володимира Ілліча Присяжного Вельмишановний Анатолію Глібовичу! Вельмишановні колеги! Розвиток наземних космічних засобів — одне з пріоритетних завдань Національного цен- тру управління та випробувань космічних за- собів (НЦУВКЗ), оскільки ми впевнені, що Україна є і залишатиметься надалі космічною державою. Упродовж багатьох років, до анексії Криму та втрати нами частини наземної космічної інфраструктури, Національний центр тісно співпрацював з Радіоастрономічним інститу- том НАН України в напрямі проведення радіо- астрономічних досліджень з використанням радіотелескопа РТ-70, розташованого у с. Мо- лочне поблизу Євпаторії. У березні 2014 р. ра- діотелескоп РТ-70 перейшов до сфери управ- ління Міністерства оборони РФ і відтоді в на- укових цілях не використовується. Тому в 2014 р. перед космічним співтовари- ством України та науковцями постала необхід- ність відновити можливість спостережень, які раніше ми здійснювали за допомогою РТ-70. Як один зі шляхів вирішення цього питання Національна академія наук України запропо- нувала створити радіотелескоп на базі назем- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 12 73 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ них станцій космічного зв’язку, розташованих поблизу м. Золочів Львівської області, з діаме- тром антен 25 м (КТНА-200) і 32 м (МАRК- 4В), які на той момент уже не використову- валися. Уряд підтримав цю ідею, і у вересні 2015 р. прем’єр-міністр України дав доручення Державному космічному агентству України підготувати відповідні узгоджені пропозиції з цього питання. Подальша співпраця ДКА України, НЦУВКЗ та Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, якому тоді належали станції, а та- кож дієва підтримка НАН України (лист пре- зидента Академії Бориса Євгеновича Патона від 12.10.2015 р.) сприяли тому, що наприкінці 2017 р. зазначені наземні станції космічного зв’язку було передано зі сфери управління ад- міністрації Держспецзв’язку до сфери управ- ління ДКА України з подальшим введенням їх до складу НЦУВКЗ. Інститут космічних досліджень НАН Укра- їни разом з Інститутом радіофізики та елек- троніки ім. О.Я. Усикова НАН України та На- ціональним центром розробили концепцію за- стосування засобів Центру космічного зв’язку в інтересах дослідження та використання кос- мічного простору. Проведені експертні оцінки засвідчили, що найбільш доцільною на першо- му етапі перетворення телекомунікаційних ан- тен на радіотелескоп є модернізація 32-метро- вої антенної системи МАRК-4В (рис. 3). Фахівці цих організацій разом зі співробіт- никами ПрАТ «НВП «Сатурн» провели де- тальний огляд наявних на станціях технічних засобів і підготували пропозиції щодо їх ви- користання в наукових космічних програмах ДКА України та НАН України. Для подальших робіт щодо модернізації цих станцій з метою проведення в Україні наукових космічних до- сліджень та інтеграції до міжнародних мереж у складі Національного центру в м. Золочів Львівської області було створено Центр кос- мічних досліджень і зв’язку. Розуміючи, які значні обсяги робіт потрібно виконати, Національний центр з 2017 р. розпо- чав цілеспрямовану кампанію в комітетах Вер- ховної Ради України та Міністерстві фінансів України з інформування урядовців і депутатів про те, наскільки важливою для держави є на- явність у її науковому арсеналі подібних комп- лексів. Ця ініціатива принесла свої плоди — було доповнено статтею розвитку бюджетну програму 6381050 (управління та випробуван- ня космічних засобів) та виділено кошти на модернізацію. У 2018 р. почалася активна фаза модернізації антени МАRК-4В і створення на її базі радіотелескопа РТ-32. Робота, яку про- тягом двох років виконувала кооперація роз- робників за участю персоналу Національного центру, дала позитивні результати і підтверди- ла правильність прийнятих рішень щодо ство- рення радіотелескопа. Так, проведено роботи зі створення базового радіотелескопа для роботи в С- і К-діапазонах, тривають роботи зі встановлення обладнання для роботи в Х-діапазоні, надалі передбачено подальше вдосконалення РТ-32 для роботи в L-діапазоні. Повністю завершити виконання проєкту зі створення радіотелескопа плану- ється у 2023 р. При цьому участь зацікавле- них сторін у подальшій модернізації антени МАRК-4В, звісно, прискорить завершення робіт. Радіотелескоп РТ-32 буде сумісним із засо- бами радіоінтерферометричних мереж з наддо- вгими базами США (VLBA) та Європи (EVN) і може увійти до числа провідних європей- Рис. 3. Антенна система MARK-4B (32 м) 74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ських радіоастрономічних інструментів. На- явність такого телескопа в Україні дасть новий поштовх для розвитку фундаментальної науки і забезпечить участь України в міжнародних проєктах з дослідження та використання кос- мічного простору. Дякую за увагу! Виступ голови правління ПрАТ «НВП «Сатурн» Володимира Мусійовича Чміля Шановні члени Президії НАН України! Шановні присутні! На додаток до виступів попередніх доповідачів можу лише сказати, що виконані нами роботи зі створення радіотелескопа РТ-32 мають дві «родзинки». Про першу з них — можливість працювати одночасно у двох (трьох) частот- них діапазонах уже докладно розповів Вячес- лав Володимирович Захаренко. Друга «родзинка» — це можливість прово- дити спостереження дистанційно. Структура радіотелескопа і програмне забезпечення до- зволяють користувачу з будь-якої точки світу надіслати електронною поштою план-завдання на проведення сеансу спостережень на РТ-32, відпрацювати деталі відповідно до плану-за- вдання і отримати результати спостережень на вказану адресу. Слід зазначити, що РТ-32 апаратно побудо- вано за модульним принципом, який дозволяє вдосконалювати будь-яку з його систем, мо- дернізувати будь-який блок без зміни вже до- сягнутих параметрів. На сьогодні Центр космічних досліджень і зв’язку можна розглядати як багатофункціо- нальний. Крім основного завдання — спосте- реження і вивчення далекого космосу, радіоте- лескоп може виконувати функції приймання телеметрії при проведенні далеких космічних місій, що забезпечить реальну, а не символічну участь України в місячних програмах, місіях на Марс та інших великих міжнародних про- єктах з вивчення Сонячної системи. Хоча зараз радіотелескоп передбачає роботу в Х-діапазоні на частотах 9–12,5 ГГц, його лег- ко налаштувати на роботу в діапазонах від 7 до 20 ГГц, що досягається всього лише заміною частини антено-фідерного тракту і додатковим оснащенням, відповідно до поставлених за- вдань, підсилювально-перетворювальною апа- ратурою. Дуже коротко зупинюся на параметрах РТ- 32. Його чутливість по входу в С-діапазоні — 15 К; у К-діапазоні — 35 К; в Х-діапазоні — 90 К. У С- і К-діапазонах використовується приймальна апаратура з кріогенним охоло- дженням. В Х-діапазоні — приймальні пристрої теплі з термоелектронним підохолодженням до –35 °С. Стабілізація частоти і часу забез- печується цезієвим стандартом фірми Micro- semi (США). Охолодження до 15 К здійсню- ється мікрокріогенною головкою Sumitomo (Японія). Отже, при створенні систем РТ-32 було ви- користано найкращі світові технічні досяг- нення, а всю апаратуру розроблено власними силами завдяки співпраці академічної (Радіо- астрономічний інститут НАН України, Інсти- тут радіофізики і електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України), університетської (Тернопіль- ський національний технічний університет імені Івана Пулюя) і відомчої (на жаль, забу- тий сьогодні термін) науки (ПрАТ «НВП «Са- турн»), а також підприємств ТОВ «Вірком», СП «ІнтерСис» та ін. Створення радіотелескопа РТ-32 —це при- клад унікального приладобудування, про яке ми в нашій країні останнім часом уже поча- ли потроху забувати. Пригадую, як на радіо- астрономічній конференції, яка проходила в 2019 р. в м. Золочів, представник Італії, один з керівників будівництва 64-метрового радіоте- лескопа на Сардинії, скептично поставився до наших ідей, зауваживши: «Воно у вас працю- вати не буде». Дуже прикро, що через епідемію COVID-19 ми не змогли зустрітися з ним цьо- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 12 75 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ го року, щоб показати телескоп і сказати про антену: «А все ж таки вона крутиться». На завершення хочу додати, що цей проєкт вдалося реалізувати великою мірою завдяки активній позиції фахівців Національного цен- тру управління та випробувань космічних за- собів ДКА України, які брали участь як в орга- нізації робіт, так і безпосередньо в розробленні і впровадженні обладнання. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Vyacheslav V. Zakharenko ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9977-824X Institute of Radio Astronomy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine COMMISSIONING OF THE RT-32 RADIO TELESCOPE: NEW OPPORTUNITIES FOR DOMESTIC RADIO ASTRONOMY AND SPACE NAVIGATION Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 27, 2020 In November 2020, the main work on the commissioning of the centimeter range radio telescope RT-32, equipped with highly sensitive receiving equipment, which allows simultaneous observation in the range of 6; 3 and 1.35 cm, was com- pleted. This opens wide opportunities for international scientific cooperation in the field of radio astronomy and the re- turn of Ukraine to the world's largest radio interferometric network with ultra-long bases, the European VLBI Network. Keywords: centimeter range radio telescope, multi-channel radio telescope, multi-band radio telescope, European VLBI Network.

Схожі ресурси