Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло
Рецензія на книгу: Черкас О. Маскулінне в поезії Тараса Шевченка: монографія. Київ: ВЦ «Академія», 2020. 128 с.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слово і Час |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174336 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло / О. Шаф // Слово і Час. — 2020. — № 4. — С. 116-118. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174336 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шаф, О. 2021-01-15T15:30:32Z 2021-01-15T15:30:32Z 2020 Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло / О. Шаф // Слово і Час. — 2020. — № 4. — С. 116-118. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174336 Рецензія на книгу: Черкас О. Маскулінне в поезії Тараса Шевченка: монографія. Київ: ВЦ «Академія», 2020. 128 с. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Рецензії Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло Taras Shevchenko, Masculinity, and Male Body [O. Cherkas. Masculine Features in Taras Shevchenko’s Poetry] Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло |
| spellingShingle |
Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло Шаф, О. Рецензії |
| title_short |
Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло |
| title_full |
Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло |
| title_fullStr |
Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло |
| title_full_unstemmed |
Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло |
| title_sort |
тарас шевченко, маскулінність і чоловіче тіло |
| author |
Шаф, О. |
| author_facet |
Шаф, О. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Taras Shevchenko, Masculinity, and Male Body [O. Cherkas. Masculine Features in Taras Shevchenko’s Poetry] |
| description |
Рецензія на книгу: Черкас О. Маскулінне в поезії Тараса Шевченка: монографія.
Київ: ВЦ «Академія», 2020. 128 с.
|
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174336 |
| citation_txt |
Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло / О. Шаф // Слово і Час. — 2020. — № 4. — С. 116-118. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT šafo tarasševčenkomaskulínnístʹíčolovíčetílo AT šafo tarasshevchenkomasculinityandmalebodyocherkasmasculinefeaturesintarasshevchenkospoetry |
| first_indexed |
2025-11-25T07:36:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T07:36:32Z |
| _version_ |
1850510424973246464 |
| fulltext |
116 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 4 (712)
ТАРАС ШЕВЧЕНКО, МАСКУЛІННІСТЬ
І ЧОЛОВІЧЕ ТІЛО
Черкас О. Маскулінне в поезії Тараса Шевченка: монографія.
Київ: ВЦ «Академія», 2020. 128 с.
Вельми втішно, що шевченкознавство в Україні молодшає, виходить
за межі академічних кабінетів, швидко реагує на запити сучасної чи-
тацької аудиторії, не відстає від часу. Ілюструє цей факт монографія
Олександра Черкаса. У цій студії відшліфовані дослідницькі шукання
автора, розпочаті ним іще на студентській лаві й поглиблені вишко-
лом, набутим в аспірантурі Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка
НАН України. Від книжки ще віє юнацьким поривом, поза яким, од-
нак, помітний потенціал вдумливого, залюбленого у своє проблемне
поле вченого.
Тема монографії може декому здатися дражливою, адже її осмис-
лення змушує автора звернутися не лише до гендерних студій, а й
до психоаналізу. В останньому й досі «невтаємничена» більшість
убачає «звульгаризований» фройдизм із його «пансексуалізмом».
«Сто років без Фройда», як назвала колись свою статтю Соломія
Павличко насправді усе ще тривають, а наукова й широка читацька
спільнота із застереженням сприймає саму згадку про психоаналіз.
Але ж пам’ятаймо, що відповідній студії над творчістю Т. Шевчен-
ка авторства С. Балея вже понад сто років; крім неї, у 1920—1930-х
роках, до сталінських утисків вільної наукової думки, були й розвід-
ки А. Халецького, Я. Яреми такого ж методологічного спрямування.
На жаль, і до сьогодні системного розгляду доробку провідного укра-
їнського митця з таких позицій немає. Книжка О. Черкаса — одна із
цеглинок у майбутній вежі психоаналітичного шевченкознавства, яка
пропонує відповідний дослідницький ракурс, висвітлюючи станов-
лення маскулінних домінант авторської свідомості. У такий спосіб
у праці синтезовано психоаналітичну й гендерну методології, що, на
мій погляд, відкриває нові наукові перспективи.
У теоретичному розділі монографії, однак, докладніше висвіт-
лено гендерний підхід до вивчення літератури загалом і творчості
Т. Шевченка зокрема, хоч авторові й доводиться говорити переважно
про шевченкознавчі студії, де почасти або побіжно, ситуативно йдеть-
ся про гендерну проблематику. Із власне гендерних названо розвідки
РЕЦЕНЗІЇ
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 4 (712) 117
Ю. Гончар, О. Шаф, проте такий «дефіцит» відповідає дійсності. Отже, дослідження
О. Черкаса в названому методологічному керунку, ще цілком експериментальному, але
вельми перспективному з огляду на плюралізацію літературознавства, його орієнтацію
на антропологічний складник літератури, поза сумнівом, заслуговує на увагу.
Центральне місце в монографії посідає класифікація маскулінних типів у поезії
Т. Шевченка, об’єднаних у смислові тріади: «козак — гетьман — батько», «поет —
кобзар — пророк», «пан — спокусник — ґвалтівник». Як видно, тут скомбіновано
синонімічні типи, що мають спільну домінанту маскулінного характеру. Скажімо, домі-
нантою першої тріади «козак — гетьман — батько» є маскулінний потенціал фізичної
(воїнської) сили й батьківської влади, виявлений у зверхності й відповідальності щодо
членів родини, зокрема й національної. Це, як доводить автор, найпоширеніший тип
серед чоловіцтва в поезії українського митця. Саме тому в монографії особливу роль
приділено образу батька й проблемі батьківства, що наснажуються у творчій свідомос-
ті Т. Шевченка психічним досвідом раннього сирітства й спонукають поглянути на
його тексти крізь психобіографічну призму. Образи козацтва й гетьманства тут без-
посередньо підпорядковані історичній, історіософській тематиці, однак у їх текстовій
репрезентації відчутний і захоплений або ж гнівний синівський голос ліричного нара-
тора, що вмотивовує їх осмислення в книжці О. Черкаса зі психоаналітичного ракурсу.
Тріаді маскулінних типів «поет — кобзар — пророк» у монографії, хоч як це
дивно, приділено дуже мало уваги; проте визначено її характерологічну домінанту,
когерентну гегемонній маскулінності, — «наближеність до божественного (а значить,
вищого) світу, масштабність мислення» [3, 65]. Ураховуючи творчу самопрезентацію
Т. Шевченка як народного поета, Кобзаря, Пророка, варто говорити про особливу
вагу цих образних типів у його художньому світовідчутті: їх роль у «матеріалізації» в
слові культурного, історичного буття української нації величезна, тому усвідомлення її
потенціалу, а значить, і духовної влади над загáлом зміцнює маскулінні риси характеру
як самого митця, так і його ліричного alter ego. «Семантика “вищості”, домінування
над іншими, протиставлення себе іншим» [3, 73], але з негативною оцінкою виріз-
няє і тріаду маскулінних типів «пан — спокусник — ґвалтівник». Ці типи чоловічих
образів змістовно корелюють з антиколоніальним, антиімперським пафосом поезії
Т. Шевченка, а також виразно транслюють зловісну енергетику архетипу Лихого Бать-
ка, об’єкт «ґвалтування» якого — жіноча фігура українки й України, фактично дво-
єдина в художній свідомості митця. Звичайно ж, інтерпретаційний ракурс, що його
пропонує О. Черкас, спонукає до подальших досліджень, адже сам автор не претендує
на вичерпаність теми в цій його праці.
Варто сказати й про презентаційну кампанію студії. Вона цілком уписується в су-
часний симультанний, синкретичний науковий і культурний дискурс. Зміст книжки, її
оформлення, її презентація-перфоманс — усе це складники єдиного культурно-науко-
вого проєкту, що здобуває значні переваги нині (з погляду широкої аудиторії) порівня-
но із традиційно «сухими», «неприступними» академічними працями для когорти
«втаємничених» учених. Студія О. Черкаса про творчість Т. Шевченка написана про-
сто, прозоро, можна сказати, лаконічно, що, ясна річ, зменшує її інформативність, а
часом і аналітичну глибину, але відкриває доступ до неї дуже широкій аудиторії. І, тре-
ба думати, серед читачів цієї книжки, гостей презентації, відвідувачів сторінки автора
у фейсбуці буде немало молоді, бо акцент у культурно-науковому проєкті О. Черкаса
зроблено на загалом «табуйованому» аспекті Шевченкової творчої постаті, на його…
тілі. Якщо в самій розвідці дослідник пошукує за духовно-психічними, характероло-
гічними рисами маскулінності, то в оформленні й мережевій презентації його книж-
Тарас Шевченко, маскулінність і чоловіче тіло
118 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 4 (712)
ки «підключено» чинник тілесності, насамперед — у стилізованій постаті оголеного
Шевченка на закладці за зразком його автопортрета 1848—1849 рр., а також у слайдах,
де тіло поета іконографічно ілюструє окреслені маскулінні типи, й у відеозверненні са-
мого О. Черкаса до публіки [1]. Чоловіче тіло — ось те, на чому закцентовано в проєкті
під назвою «Маскулінне в поезії Тараса Шевченка», але чому б і ні? Адже, за слушним
твердженням Л. Тарнашинської, у «добу філософської й соціокультурної реабілітації
людської тілесності» остання «постає модусом ідентифікації людини, що розгор-
тається як у просторі індивідуальному, так і соціальному» [2, 333]. Дедалі частіше в
різноманітних публікаціях, у кінопродукції про постать Т. Шевченка (узяти бодай
стрічку «Таємниці генія Шевченка» (2014, режисер О. Єлісєєва) педалюють інтим-
но-еротичний аспект його біографії, засвідчуючи трансформацію в масовій свідомості
народницького міфу про поета-пророка в міф про поета-мачо, ловеласа та спокусника
чужих дружин (теж, до речі, маскулінний (батьківський) типаж, але іншого ґатунку).
Тілесність — знак-культурогема сучасної доби, актуальний не лише в мистецтві, а й
у науці. Напевне, саме молодим її адептам, як-от О. Черкасу та читачам його книжки,
це особливо відчутно. Не так важливо доводити нове чи не нове трактування поста-
ті Т. Шевченка крізь призму гендеру, психоаналізу, тілесності та сперечатися про те,
чи дискредитує воно його авторитет як національного генія, чи ні. Важливо, що поет
знову успішно вписаний у культурний мейнстрим (пост)постмодерністської епохи, що
його тексти цікавлять молоду українську еліту, що… далі буде!
ЛІТЕРАТУРА
1. Презентація-перформанс монографії Олександра Черкаса. — URL: https://www.
facebook.com/events/231926504486965/
2. Тарнашинська Л. Антропологія тілесного як модус ідентифікації українських шіст-
десятників. // Postkolonializm — tożsamość — gender; Europa Środkowa, Wschodnia
i Południowo-Wschodnia [Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia, 2/2014].
Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego, 2014. S. 331—354.
3. Черкас О. Маскулінне в поезії Тараса Шевченка: монографія. Київ: ВЦ «Академія»,
2020. 128 с.
Ольга ШАФ
Отримано 17 березня 2020 р. м. Дніпро
Ольга ШАФ
|