Сприйняття Шевченка в малоросійському середовищі ХІХ ст.

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2020
• Автор: Харчук, Р.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2020
• Теми: Ad fontes!
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174347
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Сприйняття Шевченка в малоросійському середовищі ХІХ ст. / Р. Харчук // Слово і Час. — 2020. — № 5. — С. 61-74. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.

У статті здійснено спробу диференційовано розглянути малоросійський дискурс у сприйнятті Шевченкової творчості на матеріалі
 джерел особистого походження, на прикладі публічної полеміки довкола
 питання українофільства й української мови включно з донесеннями до
 ІІІ відділення на цю тему. Визначено такий спектр малоросійського
 дискурсу в потрактуванні доробку Шевченка: амбівалентне ставлення, спроба поєднати повагу до поета з лояльністю до російського імператора й імперії, гостро негативне і зневажливе намагання відокремити Шевченка від українофільства, української мови й літератури,
 розуміння Шевченка як предтечі українофільства. Присутність імені
 поета в донесеннях до ІІІ відділення свідчить, що його ім'я, як і питання української мови, культури чи освіти, російські імперські структури традиційно переносили в площину політичну, остерігаючись розвитку українського сепаратизму. The paper deals with the perception of Shevchenko’s works in the ‘Little Russian’ environment
 of the 19th century. The interpretations within this social group may be defined as
 profane because its representatives treated Shevchenko exclusively in the limits of ethnography
 and as a poet of the common people, while his artistic, national, and political signifi
 cance was obscured. The author refers to private, public, and secret documents. These
 are P. Seletskyi’s memoirs; P. Galagan’s journal; the correspondence of K. Kersten with her
 cousin, member of Cyril and Methodius Brotherhood O. Markovych; M. Rigelman’s polemical
 paper on Ukrainophilism; T. Florynskyi’s work on Ukrainian language and Ukrainian
 literary separatism; the notes on the Ukrainophile movement by M. Yuzefovych. The following
 spectrum of ‘Little Russian’ discourse regarding Shevchenko has been defined: ambivalent
 attitude (P. Seletskyi); an attempt to combine respect for Shevchenko with loyalty
 to the Russian emperor and empire (H. Galagan); strictly negative and arrogant attitude
 (K. Kersten); attempts to separate Shevchenko from Ukrainophilism, Ukrainian language
 and literature (M. Rigelman and T. Florynskyi), understanding of Shevchenko as a creator
 of Ukrainophilism (M. Yuzefovych). The presence of the poet’s name in reports to the 3rd
 Department indicates that apprehending Ukrainian separatism, the Russian imperial structures
 traditionally treated Shevchenko at the political level, just like issues of the Ukrainian
 language, culture or education. In the context of prohibitions concerning Ukrainian language
 and culture, the ‘Little Russian’ discourse of interpreting Shevchenko was inevitably
 politicized and became identified with the imperial one.