Мотив самотності в поезії Тодося Осьмачки: екзистенціально-діалогічна інтерпретація

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Токмань, Г.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2020
• Schlagworte: ХХ століття
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174348
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Мотив самотності в поезії Тодося Осьмачки: екзистенціально-діалогічна інтерпретація / Г. Токмань // Слово і Час. — 2020. — № 5. — С. 75-95. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Стаття присвячена поезії Тодося Осьмачки, увага сфокусована на мотиві самотності у віршах зі збірки «Китиці часу». Дослідниця
 аналізує художній текст та інтерпретує його екзистенціальні смисли. Самотність людини в поезії Т. Осьмачки викликана історичними подіями, еміграцією, відсутністю друга й коханої. Філософські висловлювання поета окреслюють сутність самотності людини в її
 унікальному індивідуальному існуванні. Наведено положення із праць
 філософів М. Гайдеґґера, Х. Ортеги-і-Гассета, Г. Марселя, які допомагають витлумачити художній текст Т. Осьмачки. Діалог між поезією
 й екзистенціальною філософією розкриває значення художніх образів і
 виявляє специфіку мистецтва. Визначено риси індивідуального стилю Т. Осьмачки як автора філософської лірики. The paper deals with the works by the Ukrainian poet Todos Osmachka (1895—1962).
 Attention is focused on the motive of loneliness in the poems from the collection “The
 Tassels of Time” (1953). Taking into account the memories of the poet’s contemporaries,
 the researcher analyzes the texts and interprets their existential meanings. The poems contain
 both individual facts of human life and philosophical generalizations. The loneliness of
 T. Osmachka’s lyrical character is caused by historical events, emigration, the absence
 of friends and his beloved one. The hero is an artist, so he needs a reader who can understand
 and feel his work. The poet expresses feelings of an emigrant writer who left his unhappy
 occupied country. The poems depict the author’s life among people who are strangers for
 him in terms of spirit. The poet needs loneliness for his creative work, and it is high loneliness
 of spirit.
 Osmachka’s philosophical statements make sense of the human solitude as a feature of
 unique individual existence. The researcher cites the works of philosophers M. Heidegger,
 J. Ortega y Gasset, G. Marcel, which help to interpret T. Osmachka’s texts. M. Heidegger’s
 ideas of being-toward-death, Dasein, human self, essential loneliness, and others were used
 as parallels to the poetic texts. The researcher refers to the theses of Ortega y Gasset’s philosophy
 concerning loneliness as the initial state of a man and attempts to find the Other,
 friendship, and love. The article also uses the theory by Marcel on the phenomenology and
 metaphysics of hope.
 The dialogue between poetry and existential philosophy reveals the meanings of poetic
 images and specifics of creative work. The analysis allowed the researcher to define some
 distinctive style features of T. Osmachka’s philosophical poems and indicate some samples
 of expressionistic and surrealistic poetics in his works.