Чи справді «без школи й спадкоємців»?

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2020
• Автор: Ільницький, М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2020
• Теми: ХХ століття
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174383
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Чи справді «без школи й спадкоємців»? / М. Ільницький // Слово і Час. — 2020. — № 6. — С. 47-56. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

У статті досліджується повернення імені Богдана Ігоря Антонича в літературу після кількох десятиліть замовчування й заборони в Україні тоталітарним режимом, інтерпретація творчості поета в українському та зарубіжному літературознавстві. Зосереджено увагу на таких аспектах: висока оцінка творчості Антонича провідними поетами й літературними критиками в Україні та в діаспорі, переклади творів іноземними мовами, вплив творчості поета на покоління 1960—1980-х років. Наголошується на спорідненості поезії Б. І. Антонича з творчістю західноєвропейських поетів-модерністів: Р. М. Рільке, Т. С. Еліота, Г. Лорки, Ч. Мілоша, акцентовано на елементах різних стильових течій — футуризму, імажинізму, сюрреалізму, на міфотворчому характері поезії Антонича. The paper analyzes the return of Bohdan Ihor Antonych’s name to the literature after several decades of suppression and prohibition by the Soviet totalitarian regime. The author also focuses on the interpretation of the poet’s work in Ukrainian and foreign literary studies. The researcher points out the following historical and cultural factors: partial liberalization of the communist regime in the Soviet Union; high appreciation of Antonych’s work by leading poets and literary critics in Ukraine and the Ukrainian diaspora; translations of works into foreign languages, in particular, Slavic ones; the influence of the poet’s work on the generations of the 1960s—1980s. Special attention is paid to the cooperation of American scholars and translators Watson Kirkconnell and Constantine H. Andrysyshen in translating the Ukrainian poet’s texts into English. The researcher traces the changes in views on Antonych’s poetry: the claims that he was a talented poet who did not have time to fully realize his talent due to his early death were eventually substituted by recognition of his poetry’s kinship with the works of Western European modernist poets such as R. M. Rilke, T. S. Eliot, F. G. Lorca, Cz. Miłosz. The paper also highlights the discussion on the stylistic dominant of Antonych’s poetry and focuses on the elements of different literary movements, namely futurism, imagism, and surrealism. It is emphasized that the poet was not only interested in the issues of style but also shaped the different styles of the time with his special features. He characterized impressionism as the relation of color to light, pointed out the idea of movement in futurism, focused on the geometric outlines of real objects in cubism, appreciated pure harmony of geometric patterns in suprematism. Moreover, Antonych’s poetry was related to creating myths, based on the tradition of the national folklore worldview.