Література у світі постправди

• Published in: Слово і Час
• Date: 2020
• Main Author: Поліщук, Я.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2020
• Subjects: Час теперішній
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174384
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Література у світі постправди / Я. Поліщук // Слово і Час. — 2020. — № 6. — С. 57-71. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

У статті розглянуто актуальний стан літератури, яку маргіналізував бум сучасних мас-медіа та вільний ринок. Три аспекти постмодерного світогляду — дегуманізація мистецтва, деієрархізація та множинність правди, утрата харизми автора — зумовили тривалу кризу
 в пострадянських літературах, однак у ширшому контексті також
 у суспільних відносинах та громадській думці. Продовження цієї кризи забезпечує застосування технологій, спрямованих на продукування
 постправди. У сучасному світі література не є вповні відповідальною за кризовий стан суспільства, проте її причетність до цього явища
 безумовна. Автор статті аналізує приклади заангажованості літератури в ідеологічні конфлікти та в пропагандистську риторику.
 Спостереження за новинками російської, української та білоруської
 літератур дає добрий матеріал для дослідження постправди в їхній східноєвропейській модифікації. The author examines the current state of literature, which has been marginalized by the
 boom of modern media and the free market. Literature is called to restore a worthy place
 in the system of cultural communication of society. It is contradicted by the experience of
 postmodernism, which has led to disorientation in the system of art values. Postmodernism was an important formation of the transition period. Three aspects of the postmodern
 worldview — dehumanization of art, lack of truths’ hierarchy and their plurality, and the
 loss of the author’s authority — have led to a long-lasting crisis in the post-Soviet literatures,
 but in the wider context, it was a crisis of relations with society and public opinion. The continuation
 of this crisis is stimulated by the use of technologies aimed at producing the posttruth.
 In the contemporary world, dominated by mass media and popular culture, fiction
 is not fully responsible for the crisis of society. The author of the paper considers examples
 that confirm the relevance of literature to ideological conflicts and propaganda rhetoric. The
 novelties of Ukrainian, Russian, and Belarusian literatures provide good material for the
 study of the post-truth in its Eastern European modifications. Nowadays fiction is seeking
 its place once again; its potential means of influencing the human consciousness in the posttruth
 world are being renewed. This process should be seen dialectically, with its probable
 positive and negative consequences. The post-truth world gives literature a chance to leave
 the shadows of media and restore its authority in the cultural sphere. At the same time, the
 confluence of literary fiction with post-truth poses a considerable danger, since it may be applied
 in modern manipulative technologies. The establishment of social and psychological
 communication, which became one of the priority tasks of modern literature, should not be
 implemented at the cost of human degradation.