Причини переслідування та ліквідації волинських "просвіт" польською владою наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХХ століття

• Veröffentlicht in: Краєзнавство
• Datum: 2019
• 1. Verfasser: Тичина, І.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2019
• Schlagworte: Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174421
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Причини переслідування та ліквідації волинських "просвіт" польською владою наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХХ століття / І. Тичина // Краєзнавство. — 2019. — № 4. — С. 43-49. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

У статті проаналізовано утиски з боку польської влади волинських «Просвіт» - національних
 об'єднань українців, котрі у Другій Речі Посполитій взяли на себе роль захисника українського шкільництва, культури та православної церкви від польських утисків. Важко переоцінити роль товариства
 «Просвіта» у міжвоєнний період в житті українців, адже саме ця громадська організація відігравала
 провідну роль в репрезентації та розвитку культури і освіти, пропагуванні української національної
 ідеї, гуртуючи навколо себе інтелігенцію, молодь, селян. Будучи заснованою у Галичині в 1868 році, «Просвіта» досить швидко завойовує прихильність і на Волині, ставши після Першої світової війни найпопулярнішою і наймасовішою організацією цього краю. Тому не дивно, що саме товариство «Просвіта»
 взяло на себе найбільш запитані у тогочасному суспільстві функції: книговидання, налагодження шкільної освіти, організацію українського театру, тощо. Прослідковано еволюцію польської візії щодо діяльності просвітянських осередків на Волині,
 охарактеризовано утиски, що чинилися щодо волинських «Просвіт» та розкрито наслідки їх ліквідації.
 Станом на середину 30-х років ХХ століття на Волині було ліквідовано практично усі «Просвіти». Взамін ліквідованих осередків товариства «Просвіта», воєводська адміністрація мала намір створити українські громадсько-культурні організації, які б діяли під опікою влади й стояли на платформі польсько-українського співробітництва. Однією з них стала так звана «Просвітянська Хата». The article analyzes the reasons for the persecution and liquidation by the Polish authorities of the Volyn
 Enlightenment - national associations of Ukrainians, who in the Second Commonwealth assumed the role of a
 defender of Ukrainian schooling, culture and the Orthodox Church against Polish oppression. It is difficult to
 overestimate the role of the Enlightenment Society in the interwar period in the life of Ukrainians, because it
 is this NGO that played a leading role in the representation and development of culture and education, promoting
 the Ukrainian national idea, uniting the intelligentsia, youth, and peasants. Founded in Galicia in 1868,
 Prosvita quickly gained its commitment in Volhynia, becoming after the First World War the most popular and
 mass organization of this region. It is not surprising, therefore, that the Prosvita Society itself took on the most
 requested functions in that society at the time: book publishing, school education, organization of Ukrainian
 theater, and so on.
 The evolution of the Polish vision of the activities of the Enlightenment centers in Volyn was traced, the
 harassment of the Volyn Enlightenment was characterized, and the consequences of their elimination revealed.
 By the mid-1930s, virtually all of the Enlightenment had been liquidated in Volyn. In exchange for the liquidated
 cells of the Prosvita society, the Voivodship administration intended to create Ukrainian public and cultural
 organizations that would operate under the authority of the authorities and stand on the platform of Polish-
 Ukrainian cooperation. One of them was the so-called «Enlightenment Hut».