Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника
В октябре 2009 г. проведено микологическое обследование разных типов растительных сообществ Дунайского биосферного заповедника НАН Украины, в результате которого выявлено 16 видов дискомицетов из классов Leotiomycetes, Lecanoromycetes и Orbiliomycetes. Наибольшим числом видов представлен порядок Hel...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174612 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника / І.О. Дудка, М.О. Зикова // Український ботанічний журнал. — 2010. — Т. 67, № 5. — С. 712-720. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174612 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дудка, І.О. Зикова, М.О. 2021-01-26T07:33:16Z 2021-01-26T07:33:16Z 2010 Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника / І.О. Дудка, М.О. Зикова // Український ботанічний журнал. — 2010. — Т. 67, № 5. — С. 712-720. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174612 В октябре 2009 г. проведено микологическое обследование разных типов растительных сообществ Дунайского биосферного заповедника НАН Украины, в результате которого выявлено 16 видов дискомицетов из классов Leotiomycetes, Lecanoromycetes и Orbiliomycetes. Наибольшим числом видов представлен порядок Helotiales (13), а среди родов — Hymenoscyphus Gray (4). Приведены краткие диагнозы и рисунки трех новых для Украины видов — Rutstroemia lindaviana (Kirschst.) Dennis, Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines и Cryptodiscus tabularum Kirschst. During a mycological expedition to Danube Biosphere Reserve in October 2009, 16 species of discomycetes from the classes Leotiomycetes, Lecanoromycetes and Orbiliomycetes were recorded in different types of vegetation. The highest species diversity was observed in the order Helotiales (13) and in the genus Hymenoscyphus Gray (4). Brief descriptions and drawings of Rutstroemia lindaviana (Kirschst.) Dennis, Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines, and Cryptodiscus tabularum Kirschst., new species for Ukraine, are given. Автори щиро вдячні директорові Дунайського біосферного заповідника канд. біол. наук О.М. Волошкевичу та старшому науковому співробітникові канд. біол. наук О.І. Жмуд за допомогу в організації експедиції. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Спорові рослини та гриби Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника Первые сведения о дискомицетах Дунайского биосферного заповедника First records of discomycetes from the Danube biosphere reserve Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника |
| spellingShingle |
Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника Дудка, І.О. Зикова, М.О. Спорові рослини та гриби |
| title_short |
Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника |
| title_full |
Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника |
| title_fullStr |
Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника |
| title_full_unstemmed |
Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника |
| title_sort |
перші відомості про дискоміцети дунайського біосферного заповідника |
| author |
Дудка, І.О. Зикова, М.О. |
| author_facet |
Дудка, І.О. Зикова, М.О. |
| topic |
Спорові рослини та гриби |
| topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Первые сведения о дискомицетах Дунайского биосферного заповедника First records of discomycetes from the Danube biosphere reserve |
| description |
В октябре 2009 г. проведено микологическое обследование разных типов растительных сообществ Дунайского биосферного заповедника НАН Украины, в результате которого выявлено 16 видов дискомицетов из классов Leotiomycetes, Lecanoromycetes и Orbiliomycetes. Наибольшим числом видов представлен порядок Helotiales (13), а среди родов — Hymenoscyphus Gray (4). Приведены краткие диагнозы и рисунки трех новых для Украины видов — Rutstroemia lindaviana (Kirschst.) Dennis, Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines и Cryptodiscus tabularum Kirschst.
During a mycological expedition to Danube Biosphere Reserve in October 2009, 16 species of discomycetes from the classes Leotiomycetes, Lecanoromycetes and Orbiliomycetes were recorded in different types of vegetation. The highest species diversity was observed in the order Helotiales (13) and in the genus Hymenoscyphus Gray (4). Brief descriptions and drawings of Rutstroemia lindaviana (Kirschst.) Dennis, Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines, and Cryptodiscus tabularum Kirschst., new species for Ukraine, are given.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174612 |
| citation_txt |
Перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповідника / І.О. Дудка, М.О. Зикова // Український ботанічний журнал. — 2010. — Т. 67, № 5. — С. 712-720. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dudkaío peršívídomostíprodiskomícetidunaisʹkogobíosfernogozapovídnika AT zikovamo peršívídomostíprodiskomícetidunaisʹkogobíosfernogozapovídnika AT dudkaío pervyesvedeniâodiskomicetahdunaiskogobiosfernogozapovednika AT zikovamo pervyesvedeniâodiskomicetahdunaiskogobiosfernogozapovednika AT dudkaío firstrecordsofdiscomycetesfromthedanubebiospherereserve AT zikovamo firstrecordsofdiscomycetesfromthedanubebiospherereserve |
| first_indexed |
2025-11-25T00:08:53Z |
| last_indexed |
2025-11-25T00:08:53Z |
| _version_ |
1850498823252606976 |
| fulltext |
712 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 5
© І.О. ДУДКА,
М.О. ЗИКОВА, 2010
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ Спорові рослини та гриби
І.О. ДУДКА1, М.О. ЗИКОВА2
1 Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна
i_dudka@mail.ru
2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
вул. Володимирська, 64, м. Київ, 01033, Україна
zykova.masha@gmail.com
ПЕРШІ ВІДОМОСТІ
ПРО ДИСКОМІЦЕТИ ДУНАЙСЬКОГО
БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА
К л ю ч о в і с л о в а: Discomycetes, Україна, Дунайський біо-
сферний заповідник, видова і таксономічна різноманітність
Дельта р. Дунаю є одним із найбільших естуаріїв світу,
який характеризується високою видовою різноманітніс-
тю живих організмів. Її водно-болотні екосистеми уні-
кальні за цінністю для розселення рідкісних видів рос-
лин і тварин. Тому в 1973 р. тут створили Дунайське від-
ділення Чорноморського державного заповідника АН
УРСР площею 14851 га. Через 8 років були проведені до-
слідження за проектом Глобальної екологічної фундації
«Збереження біологічного різноманіття дельти Дунаю»,
які засвідчили, що недостатня територія заповідника і за-
проваджені в ньому режими охорони не вповні забезпе-
чують збереження і відновлення екосистеми плавнів. То-
му було ухвалено рішення про створення Дунайсь ко го біо-
сферного заповідника НАН України площею 46402,9 га.
Заповідник внесений до Світової мережі біосферних ре-
зерватів і входить до міжнародного румунсько-ук раїн сь-
кого біосферного заповідника «Дельта Дунаю».
Під час виконання згаданого проекту в заповіднику
детально вивчено видовий склад флори судинних рос-
лин (950 видів), комах (1970) і птахів (255 видів). Гриби та
713ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 5
грибоподібні організми в рамках цієї програми спеціально не досліджували, тому
в монографії «Біо різноманітність Дунайського біосферного заповідника. Збе ре-
ження та уп рав ління» (1999) розділ «Гриби» написаний переважно за матеріалами
На ціо на ль но го гербарію України (KW), представленими небагатьма спорадични-
ми мікологічними зборами на території Жебриянського пасма (Дудка, Гелюта, Ти-
хо ненко, 1999). Отже, для заповідника до останнього часу були відомі шість видів
грибоподібних організмів з порядку Peronosporales і 33 види грибів (14 анаморфних
з порядків Moniliales та Sphaeropsidales, 13 борошнисторосяних з порядку Erysiphales
і шість іржастих з порядку Uredinales). Усі інші таксони грибів та грибоподібних
організмів на території Дунайського біосферного заповідника не досліджувалися.
До таких належали і дискоміцети — представники різних класів (Leotiomycetes,
Lecanoromycetes, Orbiliomycetes, Pezi zo my cetes) відділу Ascomycota.
У жовтні 2009 р. під час мікологічної експедиції розпочато інвентаризацію
цієї групи грибів на території заповідника. Рослинний покрив, сформований
на його просторових структурах (Жебриянська гряда, Стенцівсько-Жебриян-
сь кі плавні, острів Єрмаків, Жебриянське приморське пасмо, Кілійська дельта
р. Дунаю), представлений різними типами рослинності — водною, болотною,
лучною, галофітною, лісовою та псамофітною (Шеляг-Сосонко, Дубина, 1984;
Шеляг-Сосонко, Дубина, Жмуд, 1999). Оскільки серед дискоміцетів доміну-
ють види з еколого-трофічної групи сапротрофів, чимало з яких приурочені в
своєму розвитку до такого субстрату, як мертва деревина, насамперед обстежу-
вали лісову рослинність заповідника. І.О. Дудка здійснила збори дискоміцетів
на Жебриянській гряді: у плавневих тополевих лісах з Populus nigra L. та P. deltoids
Marshall, в аренних соснових лісах з Pinus pallasiana D. Don, інколи з домішкою
Elаeаgnus angustifolia L., у заплавних вербових лісах з Salix alba L. і S. fragilis L., а
також у вербових лісах острова Єрмаків. Крім того, дискоміцети збирали серед
псамофітної рослинності на піщаних аренах Жебриянської затоки, біля затоки
Бадика у прибережних заростях E. angustifolia і на території плавнів ставково-
рибного господарства на березі каналу Сасик — Дунай, яку планується приєд-
нати до заповідника. Усі зразки дискоміцетів знайдені або на відмерлих решт-
ках трав’яних рослин, у тому числі на Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.,
або на гнилій деревині та листках зазначених вище видів дерев. У результаті
визначення зібраних зразків, здійсненого М.О. Зиковою, в заповіднику вияв-
лено 16 видів дискоміцетів. Усі вони вперше наводяться для території Ду най-
ського біосферного заповідника.
Результати досліджень та їх обговорення
Таксономічний аналіз дискоміцетів заповідника проведено за системою, запро-
понованою Гіббетом зі співавторами (Hibbet et al., 2007). Відповідно до неї вияв-
лені види належать до 13 родів 6 родин 3 порядків 3 підкласів класів Leo tio mycetes,
Lecanoromycetes та Orbiliomycetes відділу Ascomycota. Всі види є представниками
іноперкулятних дискоміцетів. Виявити в заповіднику оперкулятні дискоміцети
класу Pezizomycetes, серед яких чимало наґрунтових видів, не вдалося.
714 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 5
Найбільша видова різноманітність характерна для порядку Helotiales, пред-
ставленого в заповіднику 13 видами родин Dermateaceae (2 види), Helotiaceae (5
видів), Hyaloscyphaceae (5), Rutstroemiaceae (1 вид). З 10 родів цього порядку ли-
ше рід Hymenoscyphus налічує 4 види, інші 9 родів (Mollisia (Fr.) P. Karst., Tapesia
(Pers.) Fuckel, Phaeohelotium Kanouse, Calycellina Höhn., Dasyscyphella Tranzschel,
Hyaloscypha Boud., Lachnum Retz., Perrotia Boud., Rutstroemia P. Karst.) представ-
лені одним видом кожний. Щодо розподілу за еколого-трофічними підгрупа-
ми гелоцієві гриби-сапротрофи розподіляються між гербофілами (7 видів), ліг-
нофілами (5) та філофілами (1 вид). Гербофіли переважають серед гелоцієвих
дискоміцетів, однак жоден з них не може бути віднесений до широко розпо-
всюджених у заповіднику, оскільки практично всі вони на обстежених ділян-
ках виявлені лише по одному разу, крім Hymenoscyphus scutula, який вдалося
зібрати двічі. Найчастіше в заповіднику траплявся типовий лігнофіл Lachnum
pudibundum, зібраний тричі на опалих гілках видів роду Salix.
Порядок Ostropales (клас Lecanoromycetes) представлений єдиним видом
родини Stictidiaceae Cryptodiscus tabularum — типовим лігнофілом, знайденим
на опалій, позбавленій кори гілці Pinus pallasiana D. Don. З порядку Orbiliales
класу Orbiliomycetes виявлено два види роду Orbilia Fr. — O. luteorubella та O.
sarraziniana, зібрані на опалих, без кори гілках Salix alba L.
Слід зазначити, що низка дискоміцетів-лігнофілів, знайдених на деревних
субстратах у різних типах лісів заповідника, належить до поширених в Україні
видів. Так, Lachnum pudibindum, Orbilia sarraziniana, O. luteorubella і Mollisia ligni,
відзначені на зволоженій деревині, переважно Salix sp. і S. alba, Dasyscyphella
angustipilа — на гілці Elaеagnus angustifolia, Hyaloscypha hyalinа — на опалих, по-
збавлених кори гілках P. pallasiana, поширені в усіх природних зонах України.
Водночас серед зареєстрованих у заповіднику видів-лігнофілів виявились і рід-
кісні. Зокрема, це новий для України вид Cryptodiscus tabularum, знайдений на
опалій, позбавленій корі гілці P. pallasiana. Стосовно дискоміцетів гербофілів
і філофілів, зібраних у тополевих лісах на залишках трав’яних рослин і опа-
лих листках, то всі вони — Hymenoscyphus caudatus, H. immutabilis, H. herbarum,
H. scu tula, Calycellina chlorinella — також поширені на території України.
Поширеним рослинним угрупованням Дунайського біосферного заповід-
ника є плавні з Phragmites australis. Зразки дискоміцетів збирали на їх ділянці,
розташованій біля ставково-рибного господарства на березі каналу Сасик —
Дунай. В умовах підвищеної вологості в цьому угрупованні виявлено 8 видів
дискоміцетів, зокрема, як уже згадані лігнофільні M. ligni, L. pudibindum, види
роду Orbilia, так і гербофільний, знайдений на рослинних рештках Phaeohelo-
tium epiphyllum var. epiphyllum, що належить до досить поширених в Україні ви-
дів. Разом з тим саме у плавнях вдалося зареєструвати дискоміцети, приурочені
до найтиповішого для даного угруповання субстрату, — напівзанурених у воду
стебел Ph. australis. Це гелоцієві гриби Tapesia evilescens (родина Der ma ta ceae),
Perrotia discincta (родина Hyaloscyphaceae) та Rutstroemia lindaviana (родина Rut s-
troemiaceae). Перший вид, який тривалий час відносили до роду Mollisia, є до-
715ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 5
а б
в
Рис. 1. Rutstroemia lindaviana (Kirschst.) Dennis: а —
апотеції, б — сумка та парафізи, в — спори. Мас-
штабна лінійка: для апотеціїв — 1 мм, для мікро-
структур — 10 мкм
Fig. 1. Rutstroemia lindaviana (Kirschst.) Dennis: a —
apothecia, б — ascus and paraphyses, в — spores.
Bars: 1 mm for apothecia, 10 μm for microstructures
волі поширеним в Україні на гнилих рештках трав’яних рослин та опалих гіл-
ках. У результаті ревізії цього роду деякі його види переведені до роду Tapesiа і
зараз така назва є пріоритетною; зокрема, Mollisia evilescens P. Karst. тепер відо-
ма як T. evilescens (Saccardo, 1889). Два інші види дискоміцетів виявились нови-
ми для України. З них R. lindavianа — єдиний представник роду, що розвиваєть-
ся на стеблах очерету, тоді як інші його види опановують деревину або опале
листя. Під час подальших мікологічних обстежень плавнів на такому своєрід-
ному субстраті, як стебла Ph. australis, можна очікувати знахідок багатьох ціка-
вих і рідкісних видів грибів. Підставами для цього є результати наших дослі-
джень дискоміцетів та інших представників відділу Ascomycota в екосистемах
водойм різних регіонів України, де були зібрані гриби, не виявлені поки що в
плавнях Дунаю. Так, Pyrenopeziza arundinacea (DC.) Boud. (синонім Mollisia
arundinacea (DC.) W. Phillips) ми зареєстрували на занурених у воду нижніх час-
тинах стебел Ph. australis у риборозплідному ставку в Голосіївському національ-
ному природному парку м. Києва (Дудка, 1963, 1965); Belonium orbilioides Rehm
зібраний на таких самих стеблах очерету в озерах Перемут і Кримне Шацького
національного природного парку Волинської обл. (Дудка, 2001).
Навіть перші відомості про дискоміцети Дунайського біосферного заповід-
ника засвідчують значну специфіку їх складу в різних рослинних угрупованнях.
Три види дискоміцетів, а саме Rutstroemia lindaviana, Perrotia distincta та Cryptodiscus
tabularum, виявились новими для території України. Оскільки у вітчизняній літе-
ратурі відомостей про них немає, нижче наводимо їх зведену синоніміку та стис-
лі описи, зроблені на основі наших зразків, а також літературних даних (Dennis,
1978; Fungi of Switzerland, 1984; Huhtinen, 1989; Ellis & Ellis, 1997).
Rutstroemia lindaviana (Kirschst.) Dennis, British Cup Fungi & their Allies: 65
(1960) (рис. 1).
Syn.: Sclerotinia lindaviana Kirschst., Verh. bot. Ver. Prov. Brandenb. 48: 42 (1906);
Lan zia lindaviana (Kirschst.) M.P. Sharma, Int. J. Mycol. Lichenol. 2(1): 108 (1985).
Апотеції на ніжці, до 3 мм завдовжки, коричневого кольору, диск апотецію
світло-коричневий, розвиваються з темного склеротичного утворення на субстра-
ті. Аски циліндричні, 40 × 4,0 мкм, восьмиспорові, пора на верхівці аску синіє при
716 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 5
додаванні реактиву Мельцера. Аскоспори гіалінові, 4,0—5,0 × 1,5—2,0 мкм, роз-
ташовані одно- або дворядно. Парафізи циліндричні, 1,5 мкм завширшки.
Розвивається на мертвих та гнилих стеблах і листках Phragmites australis з
травня по жовтень.
Трапляється в Європі (Велика Британія, Данія, Нідерланди, Німеччина,
Іспанія, Польща, Швейцарія) (Dennis, 1978; Ellis & Ellis, 1997; http://www.bio-
ima ges.org.uk; http://data.gbif.org; http://www.mycokey.com).
Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines, Mycotaxon 35(2): 328 (1989) (рис. 2).
Syn.: Peziza distincta Peck, Ann. Rep. N.Y. St. Mus. nat. Hist. 28: 60 (1876) [1875];
Trichopeziza distincta (Peck) Sacc., Syll. fung. (Abellini) 8: 421 (1889); Da sys cyphus
phra gmiticola Henn. & Plöttn., Verh. bot. Ver. Prov. Brandenb. 41: 97 (1899); Lachnella
phra gmiticola (Henn. & Plöttn.) Kirschst, Annаls mycol. 34(3): 182 (1936); Perrotia
phra gmiticola (Henn. & Plöttn.) Dennis, Persoonia 2(2): 182 (1962).
Апотеції сидячі, 0,5—1,0 мм у діаметрі, вкриті волосками. Волоски корич-
неві, циліндричні, до 150 мкм завдовжки та 3,0—5,0 мкм у діаметрі, інкрустова-
ні по всій довжині гранулами, в сухому стані волоски втрачають колір. Ексципул
складається з тонкостінних округлих чи неправильної форми клітин 5 10 мкм у
діаметрі. Аски 60—90 × 5,0—7,0 мкм, циліндричні, восьмиспорові, з реактивом
Мельцера не взаємодіють. Спори гіалінові, часто з однією перегородкою, 18—
20 × 2,0—2,5 мкм, еліпсоїдні. Парафізи до 100 мкм завдовжки та 1,0—2,0 мкм
завширшки, на верхівці розширені до 3 мкм.
Розвивається на відмерлих стеблах Phragmites australis у жовтні—лис то па ді.
Трапляється в Європі (Велика Британія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Нор-
вегія, Швеція) (Ellis & Ellis, 1997; Huhtinen, 1989; http://www.ecoflora.co.uk; http://
data.gbif.org).
Cryptodiscus tabularum Kirschst., Annаls mycol. 34(3): 180 (1936) (рис. 3).
Апотеції округлі, 0,2—0,5 мм, занурені в деревину, жовто-помаранчевого
кольору. Ектоексципул утворений безбарвними або жовтуватими округлими
клітинами, 40—80 мкм у діаметрі, має дестрикоїдну реакцію в реактиві
Мельцера (клітини набувають червоно-бурого забарвлення). Аскоспори зде-
більшого трапляються у незрілому вигляді з трьома перегородками, 12—18 ×
2,4—4,0 мкм (зрілі спори мають 5—7 перегородок, 18—25 × 3,2—4,4 мкм).
Рис. 2. Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines: а —
апотеції, б — сумка та парафізи, в — спори, г —
волосок. Масштабна лінійка: для апотеціїв —
0,5 мм, для мікроструктур — 20 мкм
Fig. 2. Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines: a —
apothecia, б — ascus and paraphyses, в — spores,
г — hair. Bars: 0,5 mm for apothecia, 20 μm for
microstructuresа б г
в
717ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 5
Розвивається на опалих, позбавлених кори гілках видів роду Pinus L.
Трапляється в Європі (Німеччина, Швеція, Шотландія) (Baloch et al., 2009).
Нижче подаємо список визначених видів дискоміцетів, у якому наведені
субстрати, дати, а також тип рослинності, де знайдений матеріал. Усі зразки
зібрані в Дунайському біосферному заповіднику (м. Вилкове, Кілійський р-н
Одеської обл.), тому в списку наводимо лише конкретні місця збору. Гербарні
зразки дискоміцетів зберігаються в Національному гербарії України при
Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW).
Відділ ASCOMYCOTA
Клас LEOTIOMYCETES
Підклас LEOTIOMYCETIDAE
Порядок HELOTIALES
Родина Dermateaceae Fr.
Mollisia ligni (Desm.) P. Karst.
На деревині. Жебриянська гряда, територія ставково-рибного господар-
ства на березі каналу Сасик—Дунай, яка приєднується до заповідника, 25.10.2009.
Tapesia evilescens (P. Karst.) P. Karst.
На стеблах Phragmites australis. Жебриянська гряда, територія ставково-
рибного господарства на березі каналу Сасик—Дунай, яка приєднується до за-
повідника, 25.10.2009.
Родина Helotiaceae Rehm
Hymenoscyphus caudatus (P. Karst.) Dennis
На сухих стеблах трав’яних рослин. Жебриянська гряда, тополевий ліс біля
лісництва, 22.10.2009.
Hymenoscyphus immutabilis (Fuckel) Dennis
На гнилому листку Populus nigra. Жебриянська гряда, тополевий ліс біля
лісництва, 22.10.2009.
Рис. 3. Cryptodiscus tabularum Kirschst.: а — апотеції, б — спори. Масштабна лінійка: для апо-
теціїв — 0,5 мм, для мікроструктур — 10 мкм
Fig. 3. Cryptodiscus tabularum Kirschst.: a — apothecia, b — spores. Bars: 0,5 mm for apothecia,
10 μm for microstructures
а б
718 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 5
Hymenoscyphus herbarum (Pers.) Dennis
На сухому стеблі трав’яної рослини. Жебриянська гряда, тополевий ліс
біля лісництва, 22.10.2009.
Hymenoscyphus scutula (Pers.) W. Phillips
На сухих стеблах трав’яних рослин. Жебриянська гряда, тополевий і міша-
ний ліс біля лісництва; канава по краю майданчика для гелікоптерів, 22—
23.10.2009.
Phaeohelotium epiphyllum var. epiphyllum (Pers.) Hengstm.
На рослинних залишках. Жебриянська гряда, територія ставково-рибного
господарства на березі каналу Сасик—Дунай, яка приєднується до заповідни-
ка, 25.10.2009.
Родина Hyaloscyphaceae Nannf.
Calycellina chlorinella (Ces.) Dennis
На сухих стеблах трав’яної рослини. Жебриянська гряда, тополевий ліс
біля лісництва, 22.10.2009.
Dasyscyphella angustipila Raitv.
На гнилій гілці Elaeagnus angustifolia. Жебриянська гряда, сосновий ліс із
домішкою E. angustifolia, на узліссі навпроти майданчика для гелікоптерів,
23.10.2009.
Hyaloscypha hyalina (Pers.) Boud.
На деревині та опалих гілках Pinus pallasiana без кори. Жебриянська гряда,
сосновий ліс біля лісництва, 22.10.2009.
Lachnum pudibundum (Quél.) J. Schröt.
На опалих гілках Salix alba. Острів Єрмаків; заплавний вербовий ліс уздовж
р. Дунаю, навпроти острова Єрмаків, біля с. Ліски; Жебриянська гряда, берег
каналу Сасик—Дунай, 21.10.2009, 25.10.2009, 27.10.2009.
Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines
На стеблі Phragmites australis. Село Приморське, Жебриянська затока, за-
тока Бадика, під маслинкою на піщаних аренах, 26.10.2009.
Родина Rutstroemiaceae Holst-Jensen, L.M. Kohn & T. Schumach.
Rutstroemia lindaviana (Kirschst.) Dennis
На стеблах Phragmites australis. Жебриянська гряда, територія ставково-
рибного господарства на березі каналу Сасик—Дунай, яка приєднується до за-
повідника, 25.10.2009.
Клас LECANOROMYCETES
Підклас OSTROPOMYCETIDAE
Порядок OSTROPALES
Родина Stictidaceae Fr.
Cryptodiscus tabularum Kirschst.
На гілці Pinus pallasiana без кори. Жебриянська гряда, сосновий ліс біля
лісництва, 22.10.2009.
719ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 5
Клас ORBILIOMYCETES
Підклас ORBILIOMYCETIDAE
Порядок ORBILIALES
Родина Orbiliaceae Nannf.
Orbilia luteorubella (Nyl.) P. Karst.
На гілці Salix alba без кори. Жебриянська гряда, територія ставково-
рибного господарства на березі каналу Сасик—Дунай, яка приєднується до за-
повідника, 25.10.2009.
Orbilia sarraziniana Boud.
На гілці Salix alba без кори. Жебриянська гряда, територія ставково-
рибного господарства на березі каналу Сасик—Дунай, яка приєднується до за-
повідника, 25.10.2009.
Автори щиро вдячні директорові Дунайського біосферного заповідника канд.
біол. наук О.М. Волошкевичу та старшому науковому співробітникові канд. біол.
наук О.І. Жмуд за допомогу в організації експедиції.
1. Дудка І.О. Матеріали до флори водних грибів УРСР. III. Водні аскоміцети в околицях
м. Києва // Укр. ботан. журн. — 1963. — 20, № 6. — С. 85—91.
2. Дудка И.А. Представители водных грибов среди высших Ascomycetes и Hyphomycetes в
водоемах Киевского Полесья // Проблемы изучения грибов и лишайников. — Тарту,
1965. — С. 95—98.
3. Дудка І.О. Нові для України види грибів відділу Ascomycota s. l. на водних макрофітах
озер Шацького національного природного парку // Зб. наук. праць Луцьк. біотехн. ін-
ту «Проблеми охорони генофонду природи Полісся». — Луцьк, 2001. — С. 31—36.
4. Дудка І.О., Гелюта В.П., Тихоненко Ю.Я. Гриби // Біорізноманітність Дунайського біо-
сферного заповідника. Збереження та управління / За ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. — К.:
Наук. думка, 1999. — С. 124—125.
5. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дубына Д.В. Государственный заповедник «Дунайские плавни». —
Киев: Наук. думка, 1984. — 285 с.
6. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дубина Д.В., Жмуд О.І. Рослинний світ. Судинні рослини // Біо-
різноманітність Дунайського біосферного заповідника. Збереження та управління / За
ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. — К.: Наук. думка, 1999. — С. 77—85.
7. Baloch E., Gilenstam G., Wedin M. Phylogeny and classification of Cryptodiscus, with a taxonomic
synopsis of the Swedish species // Fungal Diversity — 2009. — 38. — Р. 51—68.
8. Dennis R.W.G. British Ascomycetes. 2nd edition. — Vaduz: J. Cramer, 1978. — 485 р.
9. Ellis M.B., P. Ellis. Microfungi on land plants. An identification handbook. New enearget
edition/ The Richmond Publishing Co. Ltd, 1997. — 869 p.
10. Fungi of Switzerland Vol. 1. Ascomycetes / Ed. J. Breitenbach, F. Kranzlin. — Luzern: Mycologia,
1984. — 310 р.
11. Huhtinen S. A monograph of Hyaloscypha and allied genera // Karstenia. — 1989. — 2, № 2. —
P. 45—252.
12. Hibbet D. S., Binder M., Bischoff J.F. et al. A higher-level phylogenetic classification of the
Fungi // Mycol. Research. — 2007. — 111. — P. 509—547.
13. Saccardo P.A. Sylloge Fungorum VIII. —1889. — 337 р.
14. Ecological Flora of the British Isles (http://www.ecoflora.co.uk).
15. Global Biodiversity Information Facility (http://data.gbif.org).
16. Virtual Field-Guide to UK Biodiversity (http://www.bioimages.org.u).
17. MycoKey — the mycological information site (http://www.mycokey.com).
Рекомендує до друку Надійшла 07.04.2010
В.П. Гелюта
720 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 5
И.А. Дудка1, М.А. Зыкова2
1 Институт ботаники им. Н. Г. Холодного НАН Украины, г. Киев
2 Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
ПЕРВЫЕ СВЕДЕНИЯ О ДИСКОМИЦЕТАХ ДУНАЙСКОГО
БИОСФЕРНОГО ЗАПОВЕДНИКА
В октябре 2009 г. проведено микологическое обследование разных типов растительных со-
обществ Дунайского биосферного заповедника НАН Украины, в результате которого выяв-
лено 16 видов дискомицетов из классов Leotiomycetes, Lecanoromycetes и Orbiliomycetes. Наи-
большим числом видов представлен порядок Helotiales (13), а среди родов — Hymenoscyphus
Gray (4). Приведены краткие диагнозы и рисунки трех новых для Украины видов — Rutstroemia
lindaviana (Kirschst.) Dennis, Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines и Cryptodiscus tabularum Kirschst.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Discomycetes, Украина, Дунайский биосферный заповедник, видовое
и таксономическое разнообразие.
I.О. Dudka1, M.O. Zykova2
1 M.G.Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
2 Taras Schevchenko Kyiv National University
FIRST RECORDS OF DISCOMYCETES FROM THE DANUBE BIOSPHERE RESERVE
During a mycological expedition to Danube Biosphere Reserve in October 2009, 16 species of disco-
mycetes from the classes Leotiomycetes, Lecanoromycetes and Orbiliomycetes were recorded in differ-
ent types of vegetation. The highest species diversity was observed in the order Helotiales (13) and in
the genus Hymenoscyphus Gray (4). Brief descriptions and drawings of Rutstroemia lindaviana
(Kirschst.) Dennis, Perrotia distincta (Peck) J.H. Haines, and Cryptodiscus tabularum Kirschst., new
species for Ukraine, are given.
K e y w o r d s: Discomycetes, Ukraine, Danube biosphere reserve, species and taxonomic diversity.
|