Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174736 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони / Л.С. Балашов, М.І. Козак // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 6. — С. 827-829. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174736 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Балашов, Л.С. Козак, М.І. 2021-01-27T16:20:46Z 2021-01-27T16:20:46Z 2013 Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони / Л.С. Балашов, М.І. Козак // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 6. — С. 827-829. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174736 uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Рецензії Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони |
| spellingShingle |
Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони Балашов, Л.С. Козак, М.І. Рецензії |
| title_short |
Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони |
| title_full |
Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони |
| title_fullStr |
Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони |
| title_full_unstemmed |
Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони |
| title_sort |
рослинність боліт. рецензія: фельбаба-клушина л.м. рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. тиса (українські карпати) та флювіальна концепція його охорони |
| author |
Балашов, Л.С. Козак, М.І. |
| author_facet |
Балашов, Л.С. Козак, М.І. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174736 |
| citation_txt |
Рослинність боліт. Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони / Л.С. Балашов, М.І. Козак // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 6. — С. 827-829. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT balašovls roslinnístʹbolítrecenzíâfelʹbabaklušinalmroslinniipokrivbolítívodoimverhívâbaseinurtisaukraínsʹkíkarpatitaflûvíalʹnakoncepcíâiogoohoroni AT kozakmí roslinnístʹbolítrecenzíâfelʹbabaklušinalmroslinniipokrivbolítívodoimverhívâbaseinurtisaukraínsʹkíkarpatitaflûvíalʹnakoncepcíâiogoohoroni |
| first_indexed |
2025-11-25T14:48:18Z |
| last_indexed |
2025-11-25T14:48:18Z |
| _version_ |
1850517925553766400 |
| fulltext |
827ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 6
РОСЛИННІСТЬ БОЛІТ
Рецензія: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса
(Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони.
Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2010. — 192 с., іл.
© Л.С.БАЛАШОВ, М.І КОЗАК, 2013
За вер шен ня ін вен та ри за цій но го пе рі о ду у вив
чен ні ро с лин но сті Ук ра ї ни, зо к ре ма ро с лин но сті
бо літ, яке про го ло си ли ще у 80ті ро ки ХХ сто літ
тя, не ви клю чає по я ви но вих, здій сне них на но во
му рів ні до слі джень ре гі о наль ної ро с лин но сті та її
особ ли во стей. Все бі ч не вив чен ня ро с лин но го по
кри ву Ук ра їн сь ких Кар пат ві до б ра же не в чи с лен
них мо но гра фі ч них пра цях. Але з’ясовується, що і
тут є про га ли ни, од ну з яких за пов нює ре цен зо ва
на мо но гра фія. У ній ви світ ле ні особ ли во сті вод
нобо лот ної ро с лин но сті уні каль ної для Кар пат сь
кої гір сь кої си с те ми верх ньої ча с ти ни во до збо ру
р. Тиса. Пред ста в ле ні ав тор кою ре зуль та ти до слі
джень ро с лин но сті бо літ і во дойм ре гі о ну пов`яза ні
не лише з оцін кою її су ча с но го ста ну, а й з про б
ле ма ми збе ре жен ня та від но в лен ня їх ро с лин но го
по кри ву як ком по нен ти ба сей но вої флю ві аль ної
си с те ми.
Кни га Л.М. Фель ба биКлу ши ної є уза галь нен
ням ба га то рі ч них до слі джень ав тор ки (2000—2010)
із ре тель ним ана лі зом лі те ра тур них дже рел, во на
та кож мі с тить но віт ні ма те рі а ли про су ча с ний стан
ро с лин но го по кри ву бо літ і во дойм Кар пат сь ко го
ре гі о ну.
До слід ни ця чіль ну ува гу при ді ляє оцін ці при
род них умов Ук ра їн сь ких Кар пат, вка зує на їх ні
особ ли во сті, на сам пе ред що до гео мор фо ло гі ч
ної бу до ви. Це дає під ста ви на у ко во об ґрун ту ва
ти про я ви еко ло гі ч но го ди с ба лан су в Ук ра їн сь ких
Кар па тах, ос нов ну при чи ну яко го ав тор ка вба чає
в ан тро по ген ній де гра да ції ро с лин но го по кри ву.
Во на під кре с лює ак ту аль ність роз роб ки но вих під
хо дів до йо го охо ро ни в цьо му гір сь ко му ре гі о ні з
ура ху ван ням там теш ніх при род них особ ли во стей.
Ок ре мий роз діл у кни зі роз кри ває функ ці о наль не
зна чен ня лі со вої ро с лин но сті Ук ра їн сь ких Кар пат,
яка за ймає по над 50 % пло щі ре гі о ну, ана лі зу ю ть ся
її стру к ту ра і тен ден ції змін. На го ло шу є ть ся на гід
ро ло гі ч ній та ґрун то за хи с ній ро лі лі со во го по кри
ву. На во дять ся (за лі те ра тур ни ми да ни ми) ін фільт
ра цій ні по каз ни ки і па ра ме т ри по верх не во го сто ку
для ґрун тів під лі са ми різ но го скла ду й на різ них
ви со тах і змі ни цих ха ра к те ри стик пі с ля су ціль них
ру бок де ре во ста ну.
Важ ли во, що в мо но гра фії на ве де но ра йо ну ван
ня лі сів Ук ра їн сь ких Кар пат від по від но до їх ньої
во до охо рон ної та ґрун то за хи с ної ро лі, ви ко на
не О.П. Чу ба тим (1968). До слід ни ця вра ху ва ла це
ра йо ну ван ня, роз роб ля ю чи свій ва рі ант по бу до ви
еко ме ре жі. Л.М. Фель ба баКлу ши на під кре с лює,
що еко ме ре жа в до слі джу ва но му ре гі о ні ма ти ме
особ ли ве функ ці о наль не на ван та жен ня — від нов
лен ня гі д ро ло гі ч ної функ ції у вер хів’ї во до збо ру
р. Ти са.
Ос нов ний, чет вер тий, роз діл при свя че ний
струк ту рі та ди на мі ці ро с лин но го по кри ву бо літ і
во дойм ба сей ну верх ньої те чії Ти си.
На рис іс то рії до слі джень ро с лин но го сві ту бо
літ і во дойм За кар пат тя по да но на тлі ста но в лен ня
цих роз ді лів гео бо та ні ки в Ук ра ї ні та СРСР. Од нак
за по чат ку ван ня роз ви тку гі д ро бо та ні ки в на шій
кра ї ні чо мусь пов’язується з пра ця ми Д.В. Ду би ни
(80ті ро ки) що до вив чен ня ро с лин но сті Пів ні ч но
го При чор но мор`я, то ді як К.К. Зе ров роз по чав ці
до слі джен ня ще в 1950х ро ках, а І.Л. Ко ре ля ко ва
про дов жу ва ла їх про тя гом 1966—1982 рр. на во до
схо ви щах Дні п ров сь ко го ка с ка ду та ін ших во дой
мах рів нин ної ча с ти ни Ук ра ї ни.
Ав тор ка не обі йшла дис ку сій не в бо ло то зна в
с т ві пи тан ня що до де фі ні ції бо ло та. Що вва жа ти
бо ло том, зо к ре ма, чи є на яв ність тор фу не об хід
ною оз на кою справ ж ньо го бо ло та? Л.М. Фель ба
баКлу ши на при єд ну є ть ся до твер джень фа хів ців,
які ви зна ча ють бо ло та з тор фом ли ше од ним із різ
но ви дів бо літ. Адже є ре гі о ни, де ут во рен ню тор фу
не спри яють клі ма ти ч ні умо ви (са ме «клі ма ти ч ні»,
а не «еко ло гі ч ні», як вка зує ав тор ка). З тек сту мо
но гра фії ви пли ває, що до слід ни ця по ді ляє по гля ди
Є.М. Бра діс на ви зна чен ня і ви ді лен ня еко ло гі ч них
ти пів бо літ і дає своє тлу ма чен ня по нят тя бо ло та,
яке від по ві дає її кон це п ції.
Роль та функ ції бо літ і во дойм у гір сь ких ре гі о
нах ав тор ка роз гля дає за іс ну ю чи ми в на у ці трак
ту ван ня ми і ви знає їх ню по лі функ ці о наль ність.
Зпо між ос нов них функ цій бо літ во на ви о к ре м лює
під три ман ня в ре гі о ні біо різ но ма ніт тя ви дів ро с
лин і тва рин та їх ніх уг ру по вань. Різ но ма ніт ність
фло ри бо літ і во дойм ана лі зу є ть ся в ок ре мо му під
828 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(6)
роз ді лі. Під кре с лю є ть ся, що бо ло та є од ними з
най біль ших схо вищ ви дівре лі к тів. У тек сті вступ
ної ча с ти ни цьо го під роз ді лу де що важ ко оці ни ти
рід кі с ність скла ду бо лот ної фло ри, ос кіль ки ав тор
ка на во дить да ні для всі єї ро с лин но сті Кар пат. Але
в таб ли цях на сто рін ках 58—69 та 72—74 на під ста ві
ана лі зу лі те ра тур них да них і вла с них спо с те ре жень
до слід ни ця по дає фі то со зо ло гі ч ну оцін ку фло ри
бо літ і во дойм як су дин них ро с лин (табл. 2), так і
мо хів (табл. 3). До них вне се но 200 ви дів су дин них
ро с лин (у т.ч. 60 — до пов нен ня ав тор ки) та 40 ви дів
мо хів. Л.М. Фель ба баКлу ши на ви ко ри сто вує всі
іс ну ю чі спи ски рід кі с них і зни ка ю чих ви дів су дин
них ро с лин із за лу чен ням чер во них спи сків су мі ж
них кра їн Кар пат сь ко го ре гі о ну.
Ав тор ка не без під став но вва жає, що по пе ред ні
до слід ни ки охо пи ли бо ло та не всіх ре гі о нів Кар
пат і то му їх нє різ но ма ніт тя вив че но не до с тат ньо.
В під роз ді лі 4.5. во на роз кри ває особ ли во сті й ди
на мі ку бо лот ної ро с лин но сті. Ви ді ле ні бо лот ні
це но зи з до мі ну ван ням рід кі с них ви дів, зо к ре ма
віль хо ві бо ло та з бу з ком угор сь ким, ха ра к тер ні для
пів ден но го ме гас хи лу, ви ся чі бо ло та, а та кож рід
кі с ні ме зо троф ні гір сь ко со с но восфаг но ві бо ло та в
аль пій сь ко му по я сі та олі го троф ні бо ло та у вер хів`ї
ба сей ну Ти си. Вка за ні фло ри сти ч ні особ ли во сті
цих бо літ та їх ні від мін но сті від та ких у рів нин ній
ча с ти ні Ук ра ї ни. Зо к ре ма, рід кі с не тра п лян ня лі
со вих бо літ із яли ною, віль хою чор ною та сі рою.
Саме на при кла ді олі го троф них бо літ ав тор ка по
ка зує ос нов ні на прям ки та за ко но мір но сті тран с
фор ма ції гір сь ких бо літ.
Особ ли во сті ви щої вод ної ро с лин но сті та її ди
на мі ка роз кри ті за тим са мим пла ном. Ав тор ка вка
зує кіль ка уг ру по вань, які не фі к су ва ли ся на цій те
ри то рії, зо к ре ма га ло фіт ні на в ко ло не ве ли ких озер
на мі с ці со ля них шахт, й уг ру по ван ня Potamogeton
praelongus в оз. Си не вир. На ве де ні еко ло гі ч ні ря ди
за ро с тан ня во дойм. Ви світ ле ні (за Д.В. Ду би ною)
ета пи ан тро по ген ної де гра да ції вод ної ро с лин
ності. Від зна че но та кож, що ос тан нім ча сом на те
ри то рії За кар пат тя ви ни к ли спри ят ли ві умо ви для
роз ви тку і від но в лен ня ви щої вод ної та бо лот ної
ро с лин но сті. На пев но, не слід бу ло ви ко ри сто ву
ва ти тер мін «по я си» для уг ру по вань ро с лин но сті,
ви я в ле ної в за ро с тан ні озер, ос кіль ки він слу гує
для по з на чен ня гір сь ких по я сів. У цьо му ви пад ку
при дат ні шим є тер мін «сму ги».
Ав тор ка з’ясувала, що ди на мі ка бо лот ної та вод
ної ро с лин но сті ре гі о ну має за га лом ре г ре сив ний
ха ра к тер, і це про яв ля є ть ся у фор му ван ні мо но до
мі нант них це но зів.
За лі те ра тур ни ми да ни ми, пе ре ва ж но за Г.В. Ко
зі єм, роз гля да ю ть ся пи тан ня ві ку кар пат сь ких бо
літ і їх ньо го ге не зи су.
Син фі то со зо ло гі ч ний ана ліз ро с лин но сті бо літ
за вер шу є ть ся дво ма ве ли ки ми таб ли ця ми та схе
мою «По ши рен ня до слі джу ва них біо то пів во дойм
і бо літ, що по т ре бу ють охо ро ни на те ри то рії За кар
пат тя». Таб ли ця 4 «Син та к со ни бо лот ної і вод ної
ро с лин но сті За кар пат тя (ви ді ле ні за фло ри стич
ною кла си фі ка ці єю), що по т ре бу ють охо ро ни»
мі с тить бли зь ко 70 асо ці а цій, зо к ре ма з ка те го рії
«рід кі с ні» — 44, «ти по ві» — 16, «пе ре бу ва ють під
за гро зою зни к нен ня» — 9. У таб ли ці вка за но їх нє
по ши рен ня в ре гі о ні, об’єкти ПЗФ, син фі то со зо
ло гі ч ний ста тус і но мер охо ро ню ва но го за Ди ре к
ти вою 92/43 ЕЕС. До таб ли ці 5 «Бо лот ні та вод ні
фі то це но зи, вклю че ні до "Зе ле ної кни ги Ук ра ї ни"
(2009)», ввійш ли 6 фор ма цій бо лот ної та 11 — вод
ної ро с лин но сті. Впер ше для ре гі о ну ав тор ка на
во дить 4 фор ма ції із «Зе ле ної кни ги». В умов них
по з на чен нях до «Схе ми по ши рен ня до слі джу ва них
біо то пів...» вка за но но ме ра та на зви біо то пів за До
дат ком до Ди ре к ти ви 92/43 ЕЕС, що під ви щує її ін
фор ма тив ність.
Роз діл 5 «Флю ві аль на кон це п ція охо ро ни ро с
лин но го по кри ву вер хів’я ба сей ну р. Ти са» мі с тить
два під роз ді ли: «На у ко ве об ґрун ту ван ня схе ми еко
ме ре жі За кар пат тя» та «Стра те гія охо ро ни вер хів’я
ба сей ну р. Ти са як те ри то рії особ ли во го еко ло гі ч
но го ре жи му».
На під ста ві по глиб ле но го ана лі зу Л.М. Фель ба
баКлу ши на до во дить, що «на су ча с но му ета пі роз
ви тку гір сь ких си с тем їх збе ре жен ня і від тво рен ня
має ба зу ва ти ся на охо ро ні флю ві аль ної ба сей но вої
си с те ми...» і дає ви зна чен ня флю ві аль ної кон це п
ції охо ро ни. Во на по ля гає «у від тво рен ні при род
но го роз ви тку еко си стем во до то ків, во дойм, бо літ
і за плав них ком п ле к сів у вер хів’ях ба сей нів рі ки,
яке за без пе чу є ть ся від но в лен ням гі д ро ло гі ч ної
функ ції ро с лин но го по кри ву шля хом від тво рен
ня площ ос нов них ти пів при род ної ро с лин но сті,
близь ких до їх при род но го спів від но шен ня, ві ко вої
і це но ти ч ної стру к ту ри лі со вої ро с лин но сті в усіх
ро с лин них по я сах й особ ли во на ни зо ви ні». Да лі
на во дять ся ос нов ні по ло жен ня та за хо ди для ре а
лі за ції флю ві аль ної кон це п ції охо ро ни ро с лин но
го по кри ву вер хів’я ба сей ну Ти си. Це ма к си маль не
від но в лен ня при род ної ро с лин но сті, для чо го про
829ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 6
по ну є ть ся ство рен ня у вер хів`ях при то ків Ти си на
мі с ці не ве ли ких за пло щею за каз ни ків но вих при
ро до о хо рон них те ри то рій — РЛП «Ла то ри ць кий»,
«Бор жа ва», «Рі чан сь кий» і «Те ресв`ян сь кий» (на
ве де но схе ми роз та шу ван ня про по но ва них РЛП);
ма к си маль не за лі с нен ня во до ді лу, звід ки бе руть
по ча ток ос нов ні вод ні ар те рії; ре на ту ра лі за ція бо
лот них ланд шаф тів в уро чи щі Чор ний Мо чар на
ни зин ній ча с ти ні ба сей ну (цей про ект ма ють роз
ро би ти гі д ро ло ги). До слід ни ця ви кла дає свої при
ро до о хо рон ні ідеї, про по ну ю чи за сну ван ня лі со вих
і гі д ро ло гі ч них за каз ни ків, зо к ре ма на Во до діль но
му хреб ті Ук ра їн сь ких Кар пат.
Л.М. Фель ба баКлу ши на вважає та кож, що
необхідно на да ти вер хів’ю ба сей ну р. Ти са ста тус
Те ри то рії особ ли во го еко ло гі ч но го ре жи му, ос кіль
ки во на має ви ко ну ва ти роль мо дель но го ре гі о ну
для вті лен ня кон це п ції ста ло го роз ви тку та ре а лі за
ції прин ци пу си нер гі ч но го при ро до ко ри сту ван ня.
Та ким чи ном, до слід ни ця на го ло шує на то му,
що в гір сь ко му ре гі о ні про б ле му збе ре жен ня біо
різ но ма ніт тя фло ри й ро с лин но сті еко си стем із
над лиш ко вим зво ло жен ням слід розв’язувати шля
хом по си лен ня і від но в лен ня гі д ро ло гі ч ної функ ції
ро с лин но го по кри ву ба сей но вої еко си сте ми за га
лом, ос кіль ки са ме гі д ро ло гі ч ний чин ник ви зна чає
на пря мок роз ви тку всіх ти пів ро с лин но сті Ук ра їн
сь ких Кар пат.
Кни га до б ре ілю ст ро ва на: 11 кар тосхем по ка
зу ють ос нов ні об’єк ти до слі джен ня, при ро до о хо
рон ну та еко ло гі ч ну ме ре жі, роз та шу ван ня про
по но ва них РЛП. На 39 ко льо ро вих фо то гра фі ях
зафіксовані ланд шаф ти ре гі о ну, ок ре мі асо ці а ції,
а на врі з ках — де я кі вод нобо лот ні ви ди. Слід від
зна чи ти ви со ку якість фо то ілю ст ра цій, од нак вар
то бу ло б до да ти на зви ви дів на врі з ках.
Л.С. БАЛАШОВ, М.І. КОЗАК
Є.М. БРАДІС: УЧЕНИЙ, УЧИТЕЛЬ, ЛЮДИНА
Рецензія: Андриенко Т.Л. Модестовна. Рассказ об учителе / Под ред. В.В. Протопоповой. —
К.: Альтерпрес, 2013. — 72 с.
© Б.М. МИРКИН, 2013
Вре мя без жа ло ст но сти ра ет кар ти ны про шло
го, об во ла ки вая дым кой ушед ших лет со бы тия и
лица. По вез ло лишь тем вы да ю щим ся ли ч но стям,
о ком на пи са ли вос по ми на ния бла го дар ные по
том ки, ко то рые об ща лись, ра бо та ли, дру жи ли с ни
ми. Кни га Т.Л. Ан д ри ен ко — дань па мя ти сво ему
учи те лю — Ели за ве те Мо де стов не Бра дис (1900—
1975).
На уч ное на сле дие Е.М. Бра дис — до с та то ч но
ве ли ко. Ос нов ным на пра в ле ни ем ее де я тель но сти
бы ло изу че ние бо лот. Ис сле до ва тель рас сма т ри ва
ла их «…как еди ный тип, ко то рый раз ви ва ет ся в ус
ло ви ях по сто ян но го чрез мер но го ув ла ж не ния. Для
Ук ра и ны она со ста ви ла спи сок ти пи ч ных для бо
лот спе ци фи че с ких рас те ний — ге ло фи тов. Ны не,
спус тя де ся ти ле тия, ста ло яс но, что фло ри сти че с
кий со став це но зов ме ня ет ся со сме ной ти па пи та
ния, ко то рый она по ло жи ла в ос но ву раз ра бо тан
ной ею клас си фи ка ции рас ти тель но сти бо лот» (с.
40).
Ели за ве та Мо де стов на уде ля ла вни ма ние не
толь ко эко ло ги че с ко му раз но об ра зию бо лот, но и
во п ро сам их ох ра ны. В 1973 г. в Ук ра и не и Рос сии
на ча ла ра бо ту груп па «Тел ма», ко то рую в Ук ра и не
воз гла ви ла Е.М. Бра дис (Т.М. Ан д ри ен ко бы ла ее
за ме с ти те лем). Пер вы ми ред ки ми бо ло та ми, взя
ты ми под ох ра ну, ста ли вы со ко гор ные бо ло та Кар
пат. Де ло Е.М. Бра дис жи вет, и ны не спи сок ох ра
ня е мых бо лот ох ва тил эти уни каль ные со об ще ст ва
в ря де дру гих рай онов Ук ра и ны. Со ста в ле на кар та
бо лот Ук ра и ны, ко то рая ис поль зо ва лась при раз
ра бот ке «Червоної кни ги України».
Осо бая стра ни ца твор че ст ва Ели за ве ты Мо де
стов ны — ра бо та на тер ри то рии Ре с пуб ли ки Баш
кор то стан. В 1941 г. она ока зы ва ет ся в Уфе, ку да в
годы Ве ли кой Оте че ст вен ной вой ны был эва ку и
ро ван Ин сти тут бо та ни ки АН УССР. В 1941—1947
го дах Е.М. Бра дис в не лег ких ус ло ви ях изу ча ла рас
ти тель ность бо лот Баш кир ской АССР. На ос но ве
со б ран но го ма те ри а ла она за щи ти ла, вер нув шись в
Ки ев, до к тор скую дис сер та цию. Кро ме то го, Ели
за ве та Мо де стов на бы ла со ав то ром «Оп ре де ли те
|