Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження
У статті представлено огляд сучасних наукових публікацій щодо мікобіоти природних та антропогенних (міських рукотворних) підземних об'єктів, вплив мікроскопічних грибів на троглобіонти цих об'єктів і стан конструкцій та здоров'я людей. Показано, що питання мікобіоти ряду типів рукотво...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174764 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження / С.В. Мартиненко, Т.О. Кондратюк, М.М. Сухомлин // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 3. — С. 220-226. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174764 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мартиненко, С.В. Кондратюк, Т.О. Сухомлин, М.М. 2021-01-27T18:16:01Z 2021-01-27T18:16:01Z 2017 Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження / С.В. Мартиненко, Т.О. Кондратюк, М.М. Сухомлин // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 3. — С. 220-226. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. 0372-4123 doi: 10.15407/ukrbotj74.03.220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174764 У статті представлено огляд сучасних наукових публікацій щодо мікобіоти природних та антропогенних (міських рукотворних) підземних об'єктів, вплив мікроскопічних грибів на троглобіонти цих об'єктів і стан конструкцій та здоров'я людей. Показано, що питання мікобіоти ряду типів рукотворних підземних споруд залишається маловивченим. Найбільшу увагу дослідників привертають проблеми видового складу та поширення мікобіоти в об'єктах міського метрополітену та підвалах будинків. Показано, що кількісні та якісні показники поширення грибів у споруді, у першу чергу, залежать від глибини її залягання, режиму вентиляції та контакту з поверхнею землі. Результати досліджень свідчать про можливість активного розвитку у міських колекторах мікроскопічних грибів, серед яких можуть бути представники як відомих біодеструкторів конструкційних матеріалів, так і патогенних і умовно-патогенних видів. В статье представлен обзор современных научных публикаций, касающихся микобиоты природных и антропогенных (городских рукотворных) подземных объектов, влияния микроскопических грибов на троглобионты этих объектов, состояние конструкций и здоровье человека. Наибольшее внимание исследователей привлекают проблемы видового состава и распространения микобиоты в объектах городского метрополитена и подвалах домов. Показано, что количественные и качественные показатели распространения грибов в сооружении, в первую очередь, зависят от глубины его залегания, режима вентиляции и контакта с поверхностью земли. Показано, что микобиота ряда рукотворных подземных сооружений остаётся малоизученной. Результаты исследований свидетельствуют о возможности активного развития в городских коллекторах микроскопических грибов, среди которых могут быть представители как известных биодеструкторов конструкционных материалов, так и патогенных или условно-патогенных видов. Recent publications on microscopic fungi of natural and artificial underground objects as well as influence of these fungi on troglofauna, condition of the constructions and public health are reviewed. It is demonstrated that microfungi of some artificial underground constructions are poorly studied. Most publications refer to species diversity and distribution of mycobiota in urban subway and building basements. Quantitative and qualitative characteristics of fungal occurence in the underground constructions mainly depend on their depth, ventilation mode and contact with the ground. Results of some studies show active development of well-known biodestructors as well as pathogenic and conditionally pathogenic species in urban water collection systems. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Гриби і грибоподібні організми Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження Микобиота подземных объектов антропогенного и естественного происхождения Mycobiota of anthropogenic and natural underground objects Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження |
| spellingShingle |
Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження Мартиненко, С.В. Кондратюк, Т.О. Сухомлин, М.М. Гриби і грибоподібні організми |
| title_short |
Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження |
| title_full |
Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження |
| title_fullStr |
Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження |
| title_full_unstemmed |
Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження |
| title_sort |
мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження |
| author |
Мартиненко, С.В. Кондратюк, Т.О. Сухомлин, М.М. |
| author_facet |
Мартиненко, С.В. Кондратюк, Т.О. Сухомлин, М.М. |
| topic |
Гриби і грибоподібні організми |
| topic_facet |
Гриби і грибоподібні організми |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Микобиота подземных объектов антропогенного и естественного происхождения Mycobiota of anthropogenic and natural underground objects |
| description |
У статті представлено огляд сучасних наукових публікацій щодо мікобіоти природних та антропогенних (міських рукотворних) підземних об'єктів, вплив мікроскопічних грибів на троглобіонти цих об'єктів і стан конструкцій та здоров'я людей. Показано, що питання мікобіоти ряду типів рукотворних підземних споруд залишається маловивченим. Найбільшу увагу дослідників привертають проблеми видового складу та поширення мікобіоти в об'єктах міського метрополітену та підвалах будинків. Показано, що кількісні та якісні показники поширення грибів у споруді, у першу чергу, залежать від глибини її залягання, режиму вентиляції та контакту з поверхнею землі. Результати досліджень свідчать про можливість активного розвитку у міських колекторах мікроскопічних грибів, серед яких можуть бути представники як відомих біодеструкторів конструкційних матеріалів, так і патогенних і умовно-патогенних видів.
В статье представлен обзор современных научных публикаций, касающихся микобиоты природных и антропогенных (городских рукотворных) подземных объектов, влияния микроскопических грибов на троглобионты этих объектов, состояние конструкций и здоровье человека. Наибольшее внимание исследователей привлекают проблемы видового состава и распространения микобиоты в объектах городского метрополитена и подвалах домов. Показано, что количественные и качественные показатели распространения грибов в сооружении, в первую очередь, зависят от глубины его залегания, режима вентиляции и контакта с поверхностью земли. Показано, что микобиота ряда рукотворных подземных сооружений остаётся малоизученной. Результаты исследований свидетельствуют о возможности активного развития в городских коллекторах микроскопических грибов, среди которых могут быть представители как известных биодеструкторов конструкционных материалов, так и патогенных или условно-патогенных видов.
Recent publications on microscopic fungi of natural and artificial underground objects as well as influence of these fungi on troglofauna, condition of the constructions and public health are reviewed. It is demonstrated that microfungi of some artificial underground constructions are poorly studied. Most publications refer to species diversity and distribution of mycobiota in urban subway and building basements. Quantitative and qualitative characteristics of fungal occurence in the underground constructions mainly depend on their depth, ventilation mode and contact with the ground. Results of some studies show active development of well-known biodestructors as well as pathogenic and conditionally pathogenic species in urban water collection systems.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174764 |
| citation_txt |
Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного походження / С.В. Мартиненко, Т.О. Кондратюк, М.М. Сухомлин // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 3. — С. 220-226. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT martinenkosv míkobíotapídzemnihobêktívantropogennogotaprirodnogopohodžennâ AT kondratûkto míkobíotapídzemnihobêktívantropogennogotaprirodnogopohodžennâ AT suhomlinmm míkobíotapídzemnihobêktívantropogennogotaprirodnogopohodžennâ AT martinenkosv mikobiotapodzemnyhobʺektovantropogennogoiestestvennogoproishoždeniâ AT kondratûkto mikobiotapodzemnyhobʺektovantropogennogoiestestvennogoproishoždeniâ AT suhomlinmm mikobiotapodzemnyhobʺektovantropogennogoiestestvennogoproishoždeniâ AT martinenkosv mycobiotaofanthropogenicandnaturalundergroundobjects AT kondratûkto mycobiotaofanthropogenicandnaturalundergroundobjects AT suhomlinmm mycobiotaofanthropogenicandnaturalundergroundobjects |
| first_indexed |
2025-11-24T11:46:45Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:46:45Z |
| _version_ |
1850846149647269888 |
| fulltext |
220 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
Роз ви ну ті сис те ми ру ко твор них під зем них об'єктів
є не від'ємною скла до вою будь-яко го міс та. Їхня
різ но ма ніт ність вклю чає сис те ми від ве ден ня до-
що вих вод та по бу то вих сто ків (зли во ві та по бу-
то ві ко лек тор ні сис те ми), дре ну ван ня схи лів па-
гор бів для за по бі ган ня їхньо го зсу ву (дре наж ні
сис те ми), ту не лі, по яких про хо дять дро то ві ко-
му ні ка ції (ко му наль ні ко лек то ри), під ва ли бу дин-
ків, об'єкти мет ро по лі те ну, під зем ні транс порт ні
розв'язки, пар кін ги тощо. Спе ци фі ка дея ких ти пів
та ких об'єктів при вер тає особ ли ву ува гу з точ ки
зору са ні тар но го та еко ло гіч но го мо ні то рин гу, ос-
кіль ки вони, з од но го боку, є міс ця ми пос тій но го
скуп чен ня лю дей (під зем ні транс порт ні сис те ми і
мет ро по лі тен зок ре ма) та кон так ту ють з на зем ни-
ми спо ру да ми, а з ін шо го, мо жуть бути ре зер вуа-
ра ми для роз ви тку та роз по всю джен ня умов но-па-
то ген ної та па то ген ної мі ко біо ти. Мік ро клі мат у
та ких спо ру дах (об ме же не чи від сут нє ос віт лен ня,
під ви ще на во ло гість по віт ря тощо) є спри ят ли ви м
для роз ви тку представ ни ків ба гатьох груп мак ро-
та мік ро ско піч них гри бів. Ос тан нє є над зви чай но
важ ли вим че рез мож ли вість ви ник нен ня та ак ти ві-
за ції про це сів біо дест рук ції бу ді вель них ма те ріа лів
у та ких об'єктах, на слід ком чого мо же бути по гір-
шен ня їхньо го тех ніч но го ста ну та пов не руй ну-
ван ня (Martynenko et al., 2012, 2015).
З ана лі зу нау ко вої лі те ра ту ри вид но, що мік-
ро ско піч ним гри бам під зем них об'єктів при род-
но го по хо джен ня при свя че на ве ли ка кіль кість
пуб лі ка цій. На особ ли ву ува гу за слу го вує ог ляд
K.J. Vanderwolf зі спів ав то ра ми (Vanderwolf et al.,
2013), в яко му про ана лі зо ва но 225 праць щодо ви-
до во го різ но ма ніт тя гри бів та гри бо по діб них ор-
га ніз мів карсто вих пе чер. За га лом у та ких пе че рах
сві ту зна йде но 1029 ви дів з 518 ро дів гри бів та гри-
бо по діб них ор га ніз мів, дея кі з яких ма ють оз на ки
присто су ван ня до роз ви тку в цих умовах (оп ти мум
рос ту за спе ци фіч них по каз ни ків тем пе ра ту ри, во-
ло гості, ае ра ції та ос віт лен ня). Ува га до при род них
пе чер у пер шу чер гу по яс ню єть ся важ ли вістю ви-
жи ван ня в них трог ло бі он тів, зок ре ма зни каю чих
ви дів ка жа нів, під час зи мів лі, а та кож розглядан-
ня м та ких під зе мель як по пу ляр них ту ристич них
об'єктів. Особ ли вої ак ту аль ності ця тема на бу ла у
2006–2008 рр., коли бу ло за фік со ва но пер ші по туж-
ні спа ла хи хво ро би, смер тель но не без печ ної для
ка жа нів, і ві до мої як "син дром бі ло го носа" (WNS),
що ви кли ка єть ся гі фо мі це том Pseudogymnoascus
destructans (Blehert & Gargas) Minnis & D.L. Lindner,
який роз ви ва єть ся на шкі рі ссав ців, ура жую чи їх
під час зи мів лі в пе че рах (Lindner et al., 2011). Цей © С.В. МАРТИНЕНКО, Т.О. КОНДРАТЮК,
М.М. СУХОМЛИН, 2017
doi: 10.15407/ukrbotj74.03.220
Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного
походження
Станіслав В. МАРТИНЕНКО, Тетяна О. КОНДРАТЮК, Марина М. СУХОМЛИН
ННЦ "Інститут біології та медицини" Київський національний університет імені Тараса Шевченка
вул. Володимирська, 64/13, Київ 01601, Україна
stmar640@ukr.net
Martynenko S.V., Kondratiuk T.O., Sukhomlyn M.M. Mycobiota of anthropogenic and natural underground objects. Ukr. Bot.
J., 2017, 74(3): 220–226.
Institute of Biology and Medicine, Taras Shevchenko National University of Kyiv
64/13, Volodymyrska Str., Kyiv 01601, Ukraine
Abstract. Recent publications on microscopic fungi of natural and artificial underground objects as well as influence of these
fungi on troglofauna, condition of the constructions and public health are reviewed. It is demonstrated that microfungi of
some artificial underground constructions are poorly studied. Most publications refer to species diversity and distribution of
mycobiota in urban subway and building basements. Quantitative and qualitative characteristics of fungal occurence in the
underground constructions mainly depend on their depth, ventilation mode and contact with the ground. Results of some
studies show active development of well-known biodestructors as well as pathogenic and conditionally pathogenic species in
urban water collection systems.
Keywords: review, microscopic fungi, troglofauna, subway, storm sewer systems, biodestruction
mailto:stmar640@ukr.net
221Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
ле но та кож, що цей по каз ник збіль шу єть ся з гли-
би ною заляган ня ту не лю або стан ції мет ро по лі те ну
(Hernandez-Castillo et al., 2013). Мен ш за бруд не-
ним є мет ро по лі тен міс та Сеул, де знач не під ви-
щен ня кон цен тра ції спор спос те рі га єть ся лише
у по віт рі служ бо вих при мі щень, в яких кіль кість
гриб них КУО ста но ви ла 120–130% у по рів нян ні із
на зем ним се ре до ви щем (Ki et al., 2006; Kim et al.,
2011). Ви нят ком із за галь ної тен ден ції є мет ро в
Ка ї рі, де кон цен тра ція КУО гри бів на зем них стан-
цій вище, ніж у під зем них (Awad, 2002). Така від-
мін ність кон цен тра ції КУО гри бів на по верх ні зем-
лі та все ре ди ні стан цій мет ро по лі те ну різ них міст
по яс ню єть ся різ ною ефек тив ністю сис те ми вен-
ти ля ції в мет ро по лі те ні цих ме га по лі сів (Ki et al.,
2006).
Ре зуль та ти ана лі зу вмісту КУО мік ро мі це тів у
по віт рі об'єктів мет ро по лі те ну по ка за ли, що він
має до бо ві ко ли ван ня. Най біль ша кон цен тра ція
гриб них КУО у по віт рі спос те рі га єть ся в ран ко ві
та ве чір ні го ди ни, під час най ак тив ні шо го па са-
жи ро по то ку (Cho, Mori, 1995; Hoseini et al., 2013).
Від мі че но та кож річ ні та се зон ні змі ни кон цен тра-
ції гриб них КУО, які за леж ать від ана ло гіч них на
по верх ні зем лі. Їхній мак си мум при па дає на осінь
(Kawasaki et al., 2010). Нау ков ці від мі ча ють пря му
за леж ність вмісту КУО гри бів у по віт рі під зем них
об'єктів мет ро по лі те ну від гли би ни за ля ган ня цих
спо руд (Gilleberg et al., 1998; Picco, Rodolfi, 2000;
Hwang, Cho, 2015). Вста нов ле но, що ос нов ним
дже ре лом спор мік ро ско піч них гри бів у по віт рі
об'єктів мет ро по лі те ну є мік ро мі це ти, що за три му-
ють ся в пилу, роз ви ва ють ся у застій ній воді та на
по верх ні конст рук цій, враз ли вих до про це сів біо-
по шко джен ня тощо (Cho et al., 2006; Vlasov et al.,
2007; Hwang, Cho, 2015). Для зни жен ня кон цен тра-
ції гриб них КУО у по віт рі стан цій мет ро до слід ни-
ки ре ко мен ду ють під ви щи ти ефек тив ність дре на-
жу під зем них спо руд, ре гу лю ва ти во ло гість по віт ря
в них (Hwang, Cho, 2015) та проводити сис те ма-
тич ну де зін фек цію при мі щень під зем них стан цій
мет ро (Tian et al., 2014; Wang et al., 2014).
З ана лізу лі те ра ту ри видно, що у ви до во му скла-
ді мі ко біо ти, ви ді ле ної з по віт ря мет ро по лі те ну, до-
мі ну ють представ ни ки ро дів Aspergillus P. Micheli,
Alternaria Nees, Cladosporium Link, Penicillium Link та
Mucor P. Micheli; їхня част ка у за галь но му різ но ма-
ніт ті по міт но вища у по віт рі підзем ної час ти ни мет-
гриб має низ ку присто су вань для рос ту та роз ви-
тку в умо вах пе чер (Xiao-bao et al., 2008). За 5 ро ків
спос те ре жен ня за епі зо оті єю по мі че но ско ро чен ня
чи сель ності дея ких ви дів ка жа нів на 90% (Langwig
et al., 2012). Втім, доте пер не ві до мо діє вих ме то дів
про фі лак ти ки роз по всю джен ня вка за ної хво ро би
(Vanderwolf et al., 2013).
Дані що до мік ро ско піч них гри бів під зем них
спо руд ан тро по ген но го по хо джен ня, представ ле ні
в нау ко вій лі те ра ту рі, ма ло чи сель ні. Се ред ба гатьох
ти пів міських ру ко твор них під зем них об'єктів най-
пов ні ше опи са на мі ко біо та під зем них спо руд мет-
ро по лі те ну. Нами про ана лі зо ва ні пуб лі ка ції, в
яких представ ле но ре зуль та ти вив чен ня ви до во го
скла ду та роз по всю джен ня мік ро мі це тів у під зем-
них об'єктах мет ро по лі те ну 15 міст сві ту: Гу ан чжоу
(Zhang et al., 2011), Ка ї ра (Awad, 2002), Лон до на
(Gilleberg et al., 1998), Ме хі ко (Hernandez-Castillo
et al., 2013), Мі ла на (Picco, Rodolfi, 2000), Мо ск ви
(Ivanova et al., 2012), Нью-Йор ка (Robertson et al.,
2013), Санкт-Пе тер бур га (Dashko, 2002; Vlasov
et al., 2003, 2007; Dashko et al., 2007; Bogomolova,
Kirtsideli, 2009), Се ула (Cho et al., 2006; Ki et al., 2006;
Kim et al., 2011; Hwang, Cho, 2015), Сток голь ма
(Ivarsson et al., 2013), Те ге ра на (Hoseini et al., 2013),
То кіо (Kawasaki et al., 2010), Шан хая (Zhang, 2011),
Чжен чжоу (Tian et al., 2014; Wang et al., 2014) та
Шень чже ня (Ai-hong et al., 2006). У цих публікаціях
відмічено певні оз на ки, ха рак тер ні для всіх або
біль шості опи са них об'єктів, як: ре жим во ло гості,
ос віт лен ня, вен ти ля ція та тем пе ра ту ра по ряд з ве-
ли кою ак тив ністю па са жирсько го по то ку. Най важ-
ли ві шим ре зуль та том до слі джень, представ ле них у
за зна че ній літературі, на нашу дум ку, є наявність
суттєвих від мін ностей в кон цен тра ції ко ло ніє у-
тво рюю чих оди ниць (КУО) гри бів у по віт рі під-
зем них спо руд мет ро по лі те ну та на по верх ні зем лі
по бли зу вхо дів до них. Такі да ні от ри ма но для біль-
шості до слі дже них міст (Gilleberg et al., 1998; Picco,
Rodolfi, 2000; Ki et al., 2006; Bogomolova, Kirtsideli,
2009; Kawasaki et al., 2010; Zhang, 2011; Ivanova
et al., 2012; Hernandez-Castillo et al., 2013; Hoseini
et al., 2013). Так, се ред ня кон цен тра ція КУО гри-
бів у по віт рі зо внішньо го просто ру біля вхо ду до
стан ції мет ро „Imam Khomeini” (Те ге ран) ста но-
ви ла 21 КУО/м3, а у зраз ках по віт ря з плат фор ми
цієї стан ції – 1402 КУО/м3, що пе ре ви щує на зем ну
при близ но в 67 ра зів (Hoseini et al., 2013). Вста нов-
222 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
мі ко біо ти. До слі джен ня ми НДІ Ме дич ної мі ко ло-
гії ім. П.М. Каш кі на СПбМА ПО по ка за но, що 43%
ді тей Санкт-Пе тер бур га, які стра ж да ли на мі ко ген-
ні рес пі ра тор ні алер го зи, зок ре ма брон хі аль ну ас т-
му, про жи ва ли на пер ших по вер хах бу дин ків із ви-
со ки ми по каз ни ка ми від нос ної во ло гості (Antonov
et al., 2008). За оцін кою В. Фіск із спів ав то ра ми
(Fisk et al., 2002, 2007) знач на кіль кість збіль шен ня
рес пі ра тор них за хво рю вань, зок ре ма 50% під ви-
щен ня чис ла ви пад ків по точ ної ас т ми, пов'язано із
підвищеною вологістю в жит ло вих при мі щен нях.
У лі те ра ту рі на ве де но дані про 21% ви пад ків ас т-
ми в США, які обу мов ле ні вог кістю та пліс ня вою
у бу дин ках (Mudarri, Fisk, 2007). По ка за но, що під-
валь ні при мі щен ня та ґрунт, че рез які про хо дить
ат мо сфер не по віт ря, на ле жать до ти по вих місць,
де спос те рі га єть ся роз ви ток пліс ня ви, а ма те ріа ли
в конст рук ці ях залиша ють ся ура женими мік ро-
ско піч ни ми гри ба ми на віть пі сля ре мон ту (Nguyen
et al., 2000). Зраз ки бу ді вель них ма те ріа лів, от-
ри ма ні із за ра же них гри ба ми під валь них при мі-
щень, міс ти ли кон цен тра цію спор 103–105 КУО/г
(Kurnitski, Pasanen, 2000). У ви пад ках яс к ра во ви-
ра же ної ко ло ні за ції бу ді вель них ма те ріа лів гри ба-
ми кон цен тра ція спор у по віт рі під ва лів ста но ви ла
103–104 КУО/м3. Про ве де ні чис лен ні до слі джен ня
до во дять, що на віть у до б ре спро ек то ва них під ва-
лах із вен ти ля ці єю мік ро ор га ніз ми про ни ка ють
че рез трі щи ни. Ви зна че но від по від ні кое фі ці єн ти
про ник нен ня, спів від но шен ня між роз мі ра ми спор
гри бів, по каз ни ка ми тис ку, роз мі ра ми щі лин, трі-
щин тощо (Mosley et al., 2001; Liu, Nazaroff, 2003).
Від по від но до про ве де них оці нок, роз мі ри
70–90% спор та фраг мен тів мі це лію жит тє здат них
мік ро ско піч них гри бів, які є у по віт рі при мі щень,
від по ві да ють роз мі рам фрак цій, що вди хає лю ди-
на, а отже ці част ки є не га тив ни ми фак то ра ми, що
при зво дять до ви ник нен ня низ ки за хво рю вань.
Це під твер дже но ре зуль та та ми мета-ана лі зів кіль-
кіс них да них, от ри ма них у ба гатьох до слі джен нях.
Ус та нов ле ні ко ре ля ції між по каз ни ка ми во ло гості,
кіль кіс ни ми та якіс ни ми по каз ни ка ми вмісту жит-
тє здат них гриб них КУО та зроблено ви снов ки
щодо не га тив них на слід ків впли ву вка за них скла-
до вих по віт ря на здо ров'я лю ди ни, зок ре ма ди халь-
ну сис те му. За зна че ні дані зве де но у Ре ко мен да ці ях
Все світньої ор га ні за ції охо ро ни здо ров'я, тер мін дії
яких вста нов ле но до 2018 р. (Wibbelt et al., 2010).
ро по лі те нів міст, в яких про во ди лись до слі джен ня
(Gilleberg et al., 1998; Picco, Rodolfi, 2000; Awad,
2002; Vlasov et al., 2007; Bogomolova, Kirtsideli, 2009;
Kawasaki et al., 2010; Kim et al., 2011; Zhang et al.,
2011; Ivanova et al., 2012). Hernandez-Castillo et al.,
2013; Hoseini et al., 2013; Hwang, Cho, 2015).
Вста нов ле но, що ба га то ізо ля тів мік ро мі це тів,
ви ді ле них з по віт ря стан цій мет ро по лі те ну ма ють
ге мо лі тич ну ак тив ність і здат ні про ду ку ва ти по-
за клі тин ні про те ї на зи та фос фо лі па зи. Ці власти-
вості вка зу ють на ви со ку ймо вір ність про я ву па-
то ген ної ак тив ності цих мік ро мі це тів у лю ди ни.
До слі джен ня Е.В. Бо го мо ло вої зі спів ав то ром
(Bogomolova, Kirtsideli, 2009) свід чать про не ви со ку
част ку та ких ізо ля тів се ред ви ді ле них ними мік ро-
ско піч них гри бів, втім ав то ри вка зу ють на те, що
іс нує за гро за ви ник нен ня алер гіч них ре ак цій у лю-
дей, які ко ристу ють ся мет ро. В ін ших ро бо тах на-
го ло шу єть ся на на яв ності у ви до во му різ но ма ніт ті
мік ро мі це тів по віт ря мет ро по лі те ну умов но-па то-
ген них представ ни ків, та ких як Aspergillus fumigatus
Fresen. та A. flavus Link (Ivanova et al., 2012). Мож-
ли вість не га тив но го впли ву мік ро ско піч них гри бів
на здо ров'я на се лен ня під крі п лю єть ся да ни ми про
те, що кіль кість жит тє здат них гриб них КУО у по-
віт рі пуб ліч них зон мет ро по лі те ну час то пе ре ви щує
ре ко мен до ва ні ВООЗ по каз ни ки щодо без пе ки для
здо ров'я лю дей у 3–5 ра зів (Hwang, Cho, 2015).
Се ред під зем них спо руд, що під да ють ся не-
га тив но му впли ву мік ро ор га ніз мів, на особ ли ву
ува гу за слу го ву ють під валь ні при мі щен ня бу дин-
ків різ но го при зна чен ня. До ве де но, що під ва ли,
в яких на ко пи чу єть ся во ло га, ста ють ос нов ною
при чи ною зво ло жен ня стін та інших конст рук цій
бу дин ків. Це су про во джу єть ся руй на ці єю фа сад-
но го по крит тя та стін бу діве ль (Starcev, 2009). Ек-
спе ри мен таль ни ми до слі джен ня ми Дж. Матт сон
із спів ав то ра ми (Mattson et al., 2002) по ка за ли, що
в ура же ні пліс ня вою бу дин ки спо ри мік ро ско піч-
них гри бів час то пот ра п ля ють че рез під ва ли. За мі-
ра ми, про ве де ни ми в де сятьох жит ло вих бу дин ках
(Airaksinen et al., 2004), вста нов ле но, що ко ре ля ція
між вмістом спор у під валь них при мі щен нях та в
кім на тах за ле жа ла від ви дів мік ро ско піч них гри-
бів. Ука за ну ко ре ля цію ви яв ле но для гри бів роду
Acremonium, на про ти ва гу ба га то чи сель ним ви дам
роду Penicillium. Під ва ли жит ло вих бу дин ків мо-
жуть ві ді гра ва ти роль "біо ге не ра то рів" па то ген ної
223Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
рів і ви ко ристо ву єть ся мік ро мі це та ми як ос нов не
дже ре ло жив лен ня (Kulikov, Kulikova, 1998; Startsev,
2010). Час то від бу ва єть ся скид до ру сел до що вих
ко лек тор них сис тем не очи ще них по бу то вих від-
хо дів, що є по ру шен ням дію чих нор ма ти вів, зок-
ре ма ДСТУ 3013-95 (http://ksv.do.am/publ/dstu/
dstu_3013_95/3-1-0-153).
Не кон трольо ва ний роз ви ток мік ро ор га ніз мів,
зок ре ма умов но-па то ген них та па то ген них мік ро-
ско піч них гри бів, у міських ко лек то рах може при-
зво ди ти до ви ник нен ня низ ки сут тє вих са ні тар но-
гі гіє ніч них та еко ло гіч них про блем. Отже, мож на
вва жа ти, що мік ро клі ма тич ні умо ви у біль шості
ти пів ру ко твор них під зем них об'єктів спри яють
роз ви тку в них не без печ них мік ро ско піч них гри бів
і, від по від но, по тен цій но му ви ник нен ню різ но ма-
ніт них па то ло гіч них ста нів у лю дей, зок ре ма у тих,
що схиль ні до ато пії. За галь но ві до мо, що па то ген ні
та умов но-па то ген ні мік ро мі це ти ві ді гра ють важ-
ли ву роль у ви ник нен ні по ру шень здо ров'я лю ди ни
(WHO guidelines for indoor air quality…, 2009; Wibbelt
et al., 2010).
Про ве де ний ана ліз лі те ра ту ри свід чить про те,
що мі ко біо та ру ко твор них під зем них об'єктів до-
слі дже на знач но мен ше, ніж у при род ніх пе че рах.
Най біль ша кіль кість пуб лі ка цій з цього пи тан ня
сто су єть ся мік ро мі це тів мет ро по лі те ну та під ва лів
міських бу ді вель. Ре зуль та ти до слі джень мі ко біо ти
до що вих ко лек тор них сис тем та ін ших ти пів ту-
нель них ко му ні ка цій є сьо го дні вкрай об ме же ні та
ви світ ле ні лише в кіль кох пуб лі ка ці ях (Cho, Mori,
1995; Kulikov, Kulikova, 1998; Martynenko et al.,
2012, 2015; Kopytenkova et al., 2014). Вод но час вони
є ак ту аль ни ми з ог ля ду на те, що мік ро клі ма тич ні
умо ви по діб них спо руд пе ре тво рю ють їх прак тич-
но на ре зер вуа ри роз ви тку та по даль шо го роз по-
всю джен ня у нав ко лиш нє міське се ре до ви ще ряду
ви дів мік ро мі це тів, які ві до мі як збуд ни ки па то-
ло гіч них ста нів у лю ди ни та тва рин, і мо жуть бути
ак тив ни ми біо дест рук то ра ми конст рук цій міських
бу ді вель. Окремою проблемою є не дос ко на лість
та порушення іс ную чих норм ек с п луа та ції та ких
об'єктів. Отже до слі джен ня мі ко біо ти до що вих ко-
лек тор них та дре наж них сис тем по ряд з ін ши ми
ти па ми ру ко твор них під зем них об'єктів є вкрай ак-
ту аль ни ми.
На від мі ну від мет ро по лі те ну та під валь них при-
мі щень бу дин ків мі ко біо та ін ших ти пів міських
ру ко твор них під зем них об'єктів за ли ша єть ся прак-
тич но не до слі дже ною. Хоча її вплив на са ні тар ний
стан міст може зда ти ся на пер ший по гляд менш зна-
чу щим, є ва го мі при чи ни вва жа ти такі до слі джен-
ня вкрай ак ту аль ни ми, ос кіль ки дея кі з під зем них
спо руд мо жуть бути ре зер вуа ра ми для роз ви тку та
по ши рен ня ряду ви дів умов но-па то ген них та па то-
ген них мік ро мі це тів. На особ ли ву ува гу за слу го ву-
ють до що ві ко лек тор ні сис те ми (Martynenko et al.,
2012, 2015). Хоча ці ту не лі не час то від ві ду ють ся
людь ми, по віт ря з них, а ра зом з ним і КУО мік ро-
ор га ніз мів, мо жуть потрапляти у нав ко лиш нє на-
зем не се ре до ви ще, спо ру ди, в т. ч. під ва ли бу дин-
ків, ту не лі мет ро тощо. На від мі ну від під зем них
об'єктів мет ро по лі те ну, до що ві ко лек тор ні сис те ми
по збав ле ні як сис тем ак тив ної вен ти ля ції, так і за-
со бів за по бі ган ня роз ви тку мі ко біо ти на твер дих
субстра тах та у воді. Крім цьо го, мік ро клі ма тич-
ні умо ви у до що вих ко лек тор них сис те мах мож на
вва жа ти більш спри ят ли ви ми для роз ви тку ряду
представ ни ків мік ро мі це тів. Дані що до мік ро клі-
ма тич них умов та еко ло гіч них ас пек тів ек с п луа та-
ції до що вих ко лек тор них сис тем по да но у ряді віт-
чиз ня них пуб лі ка цій (Mashina et al., 2003; Voloshyn,
2003; Startsev, 2010; Martynenko et al., 2012). Важ-
ли ви ми є та кож ре зуль та ти до слі джень ак тив но го
роз ви тку дея ких представ ни ків умов но-па то ген ної
та па то ген ної мі ко біо ти у до що вих ко лек тор них
сис те мах, а та кож дані про на яв ність про це сів біо-
дест рук ції ма те ріа лів цих спо руд (Cho, Mori, 1995;
Kulikov, Kulikova, 1998; Martynenko et al., 2012,
2015; Kopytenkova et al., 2014).
За на ши ми до слі джен ня ми, у деяких колекторних
системах м. Киє ва від бу ва єть ся ак тив ний про цес
ура жен ня па ву ків ро дів Achaearanea Strand, 1929 та
Pholcus Walckenaer, 1805 гі фо мі це том Engyodontium
album (Limber) de Hoog, що ві до мий сво єю ши ро-
кою еко ло гіч ною ам п лі ту дою та здат ністю ви кли-
ка ти різні за хво рю вання у лю дей (Martynenko et al.,
2012). Та кож нами бу ло ви яв ле но фак ти біо ло гіч-
но го по шко джен ня за лі зо бе тон них конст рук цій
та ін ших бу ді вель них ма те ріа лів ко лек тор них сис-
тем м. Киє ва за участі ряду мік ро ско піч них гри бів
(Martynenko et al., 2015). Про це сам біо дест рук ції
по діб них конст рук цій спри яє ве ли ка кіль кість ор-
га ніч но го ма те ріа лу (різ но ма ніт но го сміт тя, мулу,
по бу то вих сто ків), що пот ра п ляє до ру сел ко лек то-
224 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
296, available at: http://www.osti.gov/scitech/servlets/
purl/924852/ (accessed 30 March 2016).
Gilleberg S.B., Faull J.L., Graeme-Cook K.A. A
preliminary survey of aerial biocontaminants at six
London Underground stations. Int. Biodeter. Biodegrad.,
1998, 41: 149–152.
Hernandez-Castillo O., Mugica-Alvarez V., Castaneda-
Briones M. T., Murcia J. M., Garcıa-Franco F., Falcon
Briseno Y. Aerobiological study in the Mexico City
subway system. Aerobiologia, 2013, 30: 357–367.
Hoseini M., Jabbari H., Naddafi K., Nabizadeh R.,
Rahbar M., Yunesian M., Jaafari J. Concentration and
distribution characteristics of airborne fungi in indoor
and outdoor air of Tehran subway stations. Aerobiologia,
2013, 29: 355–363.
Hwang S.H., Cho J.H. Evaluation of airborne fungi and the
effects of a platform screen door and station depth in 25
underground subway stations in Seoul. South Korea. Air
Quality, Atmosph. Health, 2015, 1: 35–46.
Ivanova A., Marfenina O., Danilogorskaya A. Mikologiya i
fitopatologiya, 2012, 46(1): 33–40. [Иванова А.Е., Мар-
фенина О.Е., Данилогорская А.А. Культивируемые
микроскопические грибы в воздухе ряда станций
Московского метрополитена и местах наружного
воздухозабора. Микол. и фитопатол.. 2012, 46(1):
33–40].
Ivarsson M., Lundberg J., Ivarsson L., Sallstedt T., Scheuerer
M., Wedin M. Kungsträdgården, a granitic subway
station in Stockholm: its exosystem and speleothems.
Speleol. Res. and Activities in Artificial Underground, 2013,
2: 217–220.
Kawasaki T., Kyotani T., Ushiogi T., Izumi Y., Lee H.,
Hayakawa T. Distribution and identification of
airborne fungi in railway stations in Tokyo, Japan.
J. Occupat. Health, 2010, 52(3): 186–193.
Ki K.W., Park J.B., Kim C.N., Lee K.J. Distribution
of Airborne Fungi, Particulate Matter and Carbon
Dioxide in Seoul Metropolitan Subway Stations.
J. Prev. Med. Public Health, 2006, 39(4): 325–330.
Kim K.Y., Kim Y.S., Kim D., Kim H.T. Exposure level and
distribution characteristics of airborne bacteria and fungi
in Seoul metropolitan subway stations. J. Ind. Health,
2011, 49(2): 242–248.
Kopytenkova O.I., Shilova Ye.A., Sazonova A.M.
Tekhnologii tekhnosfernoy bezopasnosti, 2014, 6(58): 1–7.
[Копытенкова О.И., Шилова Е.А., Сазонова А.М.
Особенности биоповреждений подземных объектов
и необходимой охраны труда. Технол. техносфер. без-
опасности, 2014, 6(58): 1–7], available at: http://ipb.
mos.ru/ttb/
Kulikov Yu.N., Kulikova Ye.Yu. Gornyy informatsionno-
analiticheskiy byulleten, 1998, 6: 38–41. [Куликов Ю.Н.,
Куликова Е.Ю. Биологическая коррозия – скрытый
дефект конструкции подземных сооружений. Горный
информ.-аналит. бюл., 1998, 6: 38–41].
Kurnitski J., Pasanen P. Crawl space moisture and microbes.
Proc. Healthy Build., 2000, 3: 205–210.
Langwig K.E., Frick W.F., Bried J.T., Hicks A.C.,
Kunz T.H., Kilpatrick A.M. Sociality, density-depen-
dence and microclimates determine the persistence of
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
Ai-hong L., Bao-ying Y. E., Hui-fang Z. An Investigation
on Air Microbe Contamination Status of Subway
Stations in Shenzhen City Before Their Open Publicly.
Pract. Prevent. Medicine, 2006, 1: 325–330.
Airaksinen M., Pasanen P., Kurnitski J., Seppanen O.
Microbial contamination of indoor air due to leakages
from crawl space: a field study. Indoor Air, 2004, 14:
55–64.
Antonov V.B., Beljakov N.A., Vasil'eva N.V., Elinov N.P.,
Starcev S.A., Hurcilava O.G., Shherbo A.P.
Biopovrezhdenie bolnichnykh zdaniy i ikh vliyanie na
zdorove cheloveka, St. Petersburg, 2008, 232 pp. [Ан-
тонов В.Б., Беляков Н.А., Васильева Н.В., Ели-
нов Н.П., Старцев С.А., Хурцилава О.Г., Щербо А.П.
Биоповреждение больничных зданий и их влияние на
здоровье человека, СПб, 2008, 232 с.].
Awad A .H.A. Environmental Study in Subway Metro
Stations in Cairo. Egypt. J. Occupat. Health, 2002, 44(2):
112–118.
Bogomolova E., Kirtsideli I. Airborne fungi in four stations
of the St. Petersburg Underground railway system.
Int. Biodeter. Biodegrad., 2009, 63: 156–160.
Cho J.H., Min K.H., Paik N.W. Temporal variation of
airborne fungi concentrations and related factors
in subway stations in Seoul, Korea. Int. J. Hygiene
Environ. Health, 2006, 209(3): 249–255.
Cho K.S., Mori T. A newly isolated fungus participates in
the corrosion of concrete sewer pipes Water. Science &
Technology, 1995, 1: 205–209.
Dashko R.E. Problemy meditsinskoy mikologii, 2002, 4(2):
68–69. [Дашко Р.Э. Микробиота в подземном про-
странстве Санкт-Петербурга как деструктор строи-
тельных материалов. Пробл. мед. микол., 2002, 4(2):
68–69].
Dashko R.E., Shatskaya Ye.Yu., Vlasov D.Yu. Zapiski
Gornogo institute. 2007, 172: 69–74. [Дашко Р.Э., Шат-
ская Е.Ю., Власов Д.Ю. Некоторые данные о при-
чинах разрушения конструкционных материалов
подземных сооружений в Санкт-Петербурге. Зап.
горного ин-та. 2007, 172: 69–74].
DSTU 3013-95 Systema standartiv u haluzi okhorony
navkolyshnoho seredovyshcha ta ratsionalnoho
vykorystannia resursiv. Hidrosfera. Pravyla kontroliu za
vidvedenniam doshchovykh i snihovykh stichnykh vod z
terytorii mist i promyslovykh pidpryiemstv [ДСТУ 3013-95
Система стандартів у галузі охорони навколишнього
середовища та раціонального використання ресурсів.
Гідросфера. Правила контролю за відведенням дощових
і снігових стічних вод з території міст і промислових
підприємств], available at: http://ksv.do.am/publ/dstu/
dstu_3013_95/3-1-0-153/ (accessed 01 April 2016).
Fisk W.J., Faulkner D., Palonen J., Seppanen O. Performance
and costs of particle air filtration technologies. Indoor Air,
2002, 12: 223–234, PMID: 12532754.
Fisk W.J., Lei-Gomez Q., Mendell M.J. Meta-analyses
of the associations of respiratory health effects with
dampness and mold in homes. Indoor Air, 2007, 17: 284–
http://www.osti.gov/scitech/servlets/purl/924852
http://www.osti.gov/scitech/servlets/purl/924852
http://ksv.do.am/publ/dstu/dstu_3013_95/3-1-0-153/
http://ksv.do.am/publ/dstu/dstu_3013_95/3-1-0-153/
225Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
at: http://engstroy.spbstu.ru/index_2009_02/starcev_
podvaly.pdf/
Startsev S.A. Inzhenerno-stroitelnyy zhurn., 2010, 7: 41–46.
[Старцев С.А. Проблемы обследования строитель-
ных конструкций, имеющих признаки биоповреж-
дения. Инженерно-строит. журнал., 2010, 7: 41–46.].
Tian H., Wang Y., Zhu G., Zhang B., Xia X., Zhang J.
Evaluation on hygienic status in public places of subway
stations in Zhengzhou. J. Environ. Hygiene, 2014, 3:
132–138.
Vanderwolf K.J., David Malloch D., McAlpine D.F.,
Forbes G.J. A world review of fungi, yeasts, and slime
molds in caves. Int. J. Speleology, 2013, 42: 77–96.
Vlasov D.Yu., Safronova Ye.V., Malyshev V.V. Problemy
meditsinskoy mikologii, 2003, 5(2): 68–69. [Власов Д.Ю.,
Сафронова Е.В., Малышев В.В. Микробиота тон-
нельных сооружений в зоне "Размыв" C-Петербург-
ского метрополитена. Пробл. мед. микологии, 2003,
5(2): 68–69].
Vlasov D.Yu., Safronova Ye.V., Zelenskaya M.S., Dmitrieva
Ye.Yu., Startsev S.A., Malyshev V.V. In: Problemy
dolgovechnosti zdaniy i sooruzheniy v sovremennom
stroitelstve: materialy mezhdunarodnoy konferentsii, St.
Petresburg, 2007, pp. 154–160. [Власов Д.Ю., Сафро-
нова Е.В., Зеленская М.С., Дмитриева Е.Ю., Стар-
цев С.А., Малышев В.В. Микробиота строительных
материалов в Петербургском метрополитене. В сб.:
Проблемы долговечности зданий и сооружений в совре-
менном строительстве: материалы международной
конференции, СПб, 2007, pp. 154–160].
Voloshyn P.K. Nauk. pratsi UkrNDHMI, 2003, 252: 80–96.
[Волошин П.К. Моніторингові дослідження підзем-
них вод урбосистеми Львова. Наук. праці УкрНДГМІ.
2003, 252: 80–96].
Wang Y., Tian H., Zhu G., Zhang B., Xia X., Zhang J.
Investigation on Biological Contamination Indicators
in Subway Stations in Zhengzhou. J. Environ. Hygiene,
2014, 4: 110–121.
WHO guidelines for indoor air quality: dampness and mould.
Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2009,
248 рp., available at: http://www.euro.who.int/__data/
assets/pdf_file/0017/43325/E92645.pdf/ (accessed 25
March 2016).
Wibbelt G., Kurth A., Hellmann D., Weishaar M., Barlow A.,
Veith M., Pruger J., Gorfol T., Grosche L., Bontadina F.,
Zophel U., Seidl H.P., Cryan P.M., Blehert D.S. White-
nose syndrome fungus (Geomyces destructans) in
bats, Europe. Emerging Infect. Diseases, 2010, 16(8):
1237–1243.
Xiao-bao X., You-sheng O., Hai-yan Z., Chun-hua W.,
Wen-ru L., Yi-ben C. Study on airborne microbial
contamination of Guangzhou subway station. Chinese
J. Health Lab. Technology, 2008, 9: 112–119.
Zhang H., Li L., Jiang R., Song W. Status of Air Pollutions in
Shanghai Subway System. J. Environ. Occupat. Medicine,
2011, 9: 77–85.
Рекомендує до друку Надійшла 19.04.2016
І.О. Дудка
populations suffering from a novel fungal disease, white-
nose syndrome. Ecol. Letters, 2012, 15(1): 1050–1057.
Lindner D.L., Gargas A., Lorch J.M., Banik M.T.,
Glaeser J., Kunz T.H., Blehert D.S. DNA-based
detection of the fungal pathogen Geomyces destructans
in soils from bat hibernacula. Mycologia, 2011, 103(2):
241–246.
Liu D.L., Nazaroff W.W. Particle penetration through
building cracks. Aerosol Science and Technology, 2003,
37:565–573, available at: http://escholarship.org/uc/
item/1tg357ms/
Martynenko S.V., Kondratiuk T.O., Sukhomlyn M.M.
Ukr. Bot. J., 2012. 69(3): 423–433. [Мартинен-
ко С.В., Кондратюк Т.О., Сухомлин М.М. Гіфоміцет
Engyodontium album (Limber) de Hoog як збудник ура-
ження павуків у підземних колекторах м. Києва. Укр.
бот. журн., 2012, 69(3): 423–433].
Martynenko S.V., Kondratiuk T.O., Bulanchuk Yu.M.
Aktualni problemy doslidzhennia dovkillia: Zbirnyk
naukovykh prats, 2015, 1: 116–119. [Мартиненко С.В.,
Кондратюк Т.О., Буланчук Ю.М. Мікроскопічні
гриби на органічних та неорганічних субстратах до-
щових колекторних систем міста Києва. Актуальні
проблеми дослідження довкілля: Зб. наук. праць, 2015,
1: 116–119].
Mashina L.L., Goryainov E.I., Demekhin G.A.
Nauk. pr. UkrNDGMІ, 2003, 251: 196–203. [Маши-
на Л.Л., Горяинов Э.И., Демехин Г.А. Эколого-
экономические аспекты эксплуатации систем дож-
девой канализации. Наук. праці УкрНДГМІ, 2003,
251: 196–203].
Mattson J., Carlson O.E., Engh I.B. Negative influence
on IAQ by air movement from mould contaminated
constructions into buildings. In: Proceedings of Indoor
Air: 9th International Conference on Indoor Air Quality and
Climate, City, editor, 2002, vol. 1, pp. 764–769.
Mosley R.B, Greenwell D.J., Sparks L. E., Guo Z., Tucker
W. G., Fortmann R., Whit C. Penetration of ambient fine
particles into the indoor environment. Aerosol Science and
Technology, 2001, 34: 127–136, available at: http://www.
tandfonline.com/doi/abs/10.1080/02786820117449/
(accessed 25 March 2016).
Mudarri D., Fisk W.J. Public health and economic impact
of dampness and mold, Indoor Air, 2007, 17: 226–235.
PMID: 17542835.
Nguyen Thi L.C., Kerr G., Johanson J. Monitoring and
remediation after a flood in a Canadian office building.
Proc. Healthy Build., 2000, 3: 433–438.
Picco A.M., Rodolfi M. Airborne fungi as
biocontaminants at two Milan underground stations.
Int. Biodeterior. Biodegrad, 2000, 44: 43–47.
Robertson C.E., Baumgartner L.K., Harris J.K.,
Peterson K.L., Stevens M.J., Frank D.N., Pace N.R.
Culture-independent analysis of aerosol microbiology in
a metropolitan subway system. Appl. Environ. Microbiol.,
2013, 79(11): 3485–3493.
Starcev S.A. Inzhenerno-stroitel'nyj zhurn., 2009, 2(4):
31–42. [Старцев С.А. Анализ причин неблагополуч-
ного состояния подвалов Санкт-Петербурга. Ин-
женерно-строит. журн., 2009, 2(4): 31–42], available
http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0017/43325/E92645.pdf
http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0017/43325/E92645.pdf
http://escholarship.org/uc/item/1tg357ms
http://escholarship.org/uc/item/1tg357ms
http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/02786820117449
http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/02786820117449
226 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
Мартиненко С.В., Кондратюк Т.О., Сухомлин М.М.
Мікобіота підземних об'єктів антропогенного та природного
походження. Укр. бот. журн., 2017, 74(3): 220–226.
ННЦ "Інститут біології та медицини" Київського
національного університету імені Тараса Шевченка
вул. Володимирська, 64/13, Київ 01601, Україна
У статті представлено огляд сучасних наукових публі-
кацій щодо мікобіоти природних та антропогенних
(міських рукотворних) підземних об'єктів, вплив мі-
кроскопічних грибів на троглобіонти цих об'єктів і стан
конструкцій та здоров'я людей. Показано, що питання
мікобіоти ряду типів рукотворних підземних споруд за-
лишається маловивченим. Найбільшу увагу дослідників
привертають проблеми видового складу та поширення
мікобіоти в об'єктах міського метрополітену та підвалах
будинків. Показано, що кількісні та якісні показники
поширення грибів у споруді, у першу чергу, залежать від
глибини її залягання, режиму вентиляції та контакту з
поверхнею землі. Результати досліджень свідчать про
можливість активного розвитку у міських колекторах мі-
кроскопічних грибів, серед яких можуть бути представ-
ники як відомих біодеструкторів конструкційних матері-
алів, так і патогенних і умовно-патогенних видів.
Ключові слова: огляд, мікроскопічні гриби,
троглобіонти, метрополітен, колекторні системи,
біодеструкція
Мартыненко С.В., Кондратюк Т.А., Сухомлин М.М.
Микобиота подземных объектов антропогенного и
естественного происхождения. Укр. бот. журн., 2017,
74(3): 220–226.
УНЦ "Институт биологии и медицины" Киевского
национального университета имени Тараса Шевченко
ул. Владимирская, 64/13, Киев 01601, Украина
В статье представлен обзор современных научных пу-
бликаций, касающихся микобиоты природных и ан-
тропогенных (городских рукотворных) подземных
объектов, влияния микроскопических грибов на тро-
глобионты этих объектов, состояние конструкций и здо-
ровье человека. Наибольшее внимание исследователей
привлекают проблемы видового состава и распростра-
нения микобиоты в объектах городского метрополи-
тена и подвалах домов. Показано, что количественные
и качественные показатели распространения грибов в
сооружении, в первую очередь, зависят от глубины его
залегания, режима вентиляции и контакта с поверхно-
стью земли. Показано, что микобиота ряда рукотворных
подземных сооружений остаётся малоизученной. Ре-
зультаты исследований свидетельствуют о возможности
активного развития в городских коллекторах микроско-
пических грибов, среди которых могут быть представи-
тели как известных биодеструкторов конструкционных
материалов, так и патогенных или условно-патогенных
видов.
Ключевые слова: обзор, микроскопические грибы,
троглобионты, метрополитен, коллекторные системы,
биодеструкция
|