Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea
З метою з'ясування оптимальних екологічних умов для формування чагарникової рослинності вивчали 12 діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea. Це представники узлісь, лісових галявин, заростей кущів по степах, які можуть входити також до складу підліску й чагарникового ярусу мішаних, широколистя...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174838 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea / Т.В. Фіцайло // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 3. — С. 263-275. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859965317908791296 |
|---|---|
| author | Фіцайло, Т.В. |
| author_facet | Фіцайло, Т.В. |
| citation_txt | Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea / Т.В. Фіцайло // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 3. — С. 263-275. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| description | З метою з'ясування оптимальних екологічних умов для формування чагарникової рослинності вивчали 12 діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea. Це представники узлісь, лісових галявин, заростей кущів по степах, які можуть входити також до складу підліску й чагарникового ярусу мішаних, широколистяних, байрачних лісів: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведено синфітоіндикаційний аналіз близько 9000 геоботанічних описів з участю досліджуваних видів. Розраховані показники едафічних і кліматичних факторів. Для порівняння екологічних амплітуд видів, їхньої широти та встановлення індексу толерантності використали методику визначення екологічної валентності. Синфітоіндикаційний оптимум досліджуваних діагностичних видів за екологічною валентністю досить неоднорідний і демонструє мезофітні умови: свіжі лісолучні біотопи з нерівномірним промочуванням коренемісного шару ґрунту, із слабкокислими глинистими або вологими піщаними ґрунтами, не багатими на солі й мінеральний азот, із незначним вмістом карбонатів. Кліматичні фактори мають вужчу амплітуду, за терморежимом оптимум відповідає субмезотермним умовам – від суббореальної до неморальної термозони. Діапазон гумідності клімату коливається в межах субаридофітних умов, лише для S. sanguinea вони омброфітні. За континентальністю клімату оптимальні умови відповідають геміконтинентальному клімату. Оптимальними значеннями кріорежиму є гемікріофітні умови. За освітленням показники коливаються від тіньових до напівосвітлених. Оригінальні результати кількісної оцінки синфітоіндикаційної амплітуди діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea є основою для прогнозування характеру змін чагарникової рослинності під впливом різних факторів навколишнього середовища, що має важливе значення для розуміння й моделювання змін взаємовідношення лісу та степу.
Для выяснения оптимальных экологических условий формирования кустарниковой растительности изучали 12 диагностических видов класса Rhamno-Prunetea. Это представители опушек, лесных полян, зарослей кустов в степи, которые могут входить в состав подлеска и кустарникового яруса смешанных, широколиственных, байрачных лесов: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведен синфитоиндикационный анализ около 9000 геоботанических описаний с участием исследуемых видов. Рассчитаны показатели эдафических и климатических факторов. Для сравнения экологических амплитуд видов, их широты и расчета индекса толерантности использовали методику определения экологической валентности. Синфитоиндикационный оптимум исследуемых диагностических видов по экологической валентности достаточно неоднороден и демонстрирует мезофитные условия: свежие лесолуговые биотопы с неравномерным промоканием корнесодержащего слоя почвы, со слабокислыми глинистыми или влажными песчаными почвами, не богатыми на соли и минеральный азот, с незначительным содержанием карбонатов. Климатические факторы имеют меньшую амплитуду, по терморежиму оптимум соответствует субмезотермным условиям – от суббореальный до неморальной термозоны. Диапазон гумидности климата колеблется в пределах субаридофитных условий, только для S. sanguinea они омброфитные. По континентальности климата оптимальные условия соответствуют гемиконтинентальному климату. Оптимальными значениями криорежима являются гемикриофитные условия. По освещенности показатели колеблются от теневых до полуосвещенных. Оригинальные результаты количественной оценки синфитоиндикационной амплитуды диагностических видов класса Rhamno-Prunetea являются основой для прогнозирования характера изменений кустарниковой растительности под влиянием различных факторов окружающей среды, понимания и моделирования изменений взаимоотношения леса и степи.
In order to determine optimal environmental conditions for the development of shrub vegetation, 12 diagnostic
species of Rhamno-Prunetea class were studied. These represent plant species of forest edges, forest glades, shrub thickets in
steppes which also occur in undergrowth and shrub layer of mixed, deciduous, and ravine forests: Acer campestre, Acer tataricum,
Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa,
Prunus stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Synphytoindication analysis of more than 9000 phytosociological relevés
featuring the studied species was carried out. For comparison of ecological amplitudes and their ranges for the species as
well as determination of tolerance indices, we applied methods for determining the ecological valence. Synphytoindication
optimum of the studied diagnostic species in respect of their ecological valence is quite variable and represented by mesophytic
conditions – fresh forest and meadow habitats with unevenly moistened root layer, with slightly acidic clay or sandy salt-deficient
soils, poor in carbonates and mineral nitrogen. Climatic factors have narrower amplitude; for thermoclimate the optimum lies in
submesothermic conditions – from subboreal to nemoral thermal zone. Climate humidity mainly varies within subaridophytic
conditions, while only S. sanguinea belongs to ombrophytes. As for the climate continentality, optimum conditions correspond
to hemicontinental climate. Optimum values of cryoregime are mainly within hemicryophytic conditions. As for lighting
conditions, the indicators range from shadowed to semi-lightened conditions. The original results of quantitative assessment
of synphytoindication amplitude for Rhamno-Prunetea diagnostic species are a basis for predicting changes in shrub vegetation
under the influence of various environmental factors, which is very important for understanding and modeling changes and
relations between forest and steppe.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:21:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
263Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
най ба гат шим і має важливе значення в процесі
взаємодії лісу та степу (Oberdorfer, 1957; Moravec et
al., 1983; Weber H.E., 1998; De Foucault, Julve, 2001;
Matuszkiewicz, 2001). Це представ ни ки уз лісь, лі
со вих га ля вин, за рос тів ча гар ни ків по сте пах, які
мо жуть вхо ди ти до скла ду під ліс ку і ча гар ни ко
во го яру су мі ша них, ши ро ко лис тя них, бай рач них
лі сів: Acer campestre L., Acer tataricum L., Amygdalus
nana L., Berberis vulgaris L., Caragana frutex (L.) C.
Koch, Cerasus fruticosa Pall., Euonymus europaeus L.,
Ligustrum vulgare L., Prunus spinosa L., P. stepposa
Kotov, Rhamnus cathartica L., Swidas anguinea (L.)
Opiz. Вони роз по всю дже ні на всій те ри то рії Ук ра
ї ні, за ви нят ком A. nana та C. frutex, які най більш
ха рак тер ні для пів ден них ре гіо нів.
Ме тою на шої ро бо ти була син фі то ін ди ка цій на
оцін ка реа лі зо ва ної еко ло гіч ної ва лент ності ді аг
ностич них ви дів кла су Rhamno-Prunetea та ви зна
чен ня оп ти маль них еко ло гіч них умов для фор му
ван ня ча гар ни ко вої рос лин ності.
Вступ
У про це сі сво го іс то рич но го роз ви тку кож ний біо
ло гіч ний вид присто со ву єть ся до пев них умов іс ну
ван ня, при цьо му ви зна ча ють ся межі йо го по ши
рен ня та участь у фор му ван ні пев но го біо гео це но зу.
Взає мо дія по пу ля цій виду з ком плек сом еко ло гіч
них фак то рів, ха рак тер них для його дов кіл ля, ста
но вить еко ло гіч ну ха рак те ристи ку виду. По пу ля ції
од них ви дів пос тій но взає мо ді ють з по пу ля ція ми
ін ших, що ви зна чає їхнє міс це в сис те мі біо гео це
но зу – еко ло гіч ну нішу. Саме від біо це но тич них
зв'язків виду за ле жить, на скіль ки його еко ло гіч ні
мож ли вості ві доб ра зять ся в умо вах кон крет но го
біо гео це но зу.
До ана лі зу було за лу че но 12 ви дів, ді аг ностич
них для кла су Rhamno-Prunetea Rivas Goday et
Borja Carbonell ex Tüxen 1962, який се ред різ них
кла сів ча гар ни ко вої рос лин ності є най по ши ре
ні шим від По ліс ся до Кри му, син так со но міч но
doi: 10.15407/ukrbotj74.03.263
Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea
Тетяна В.ФІЦАЙЛО
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна
tfitsailo@gmail.com
Fitsailo T.V. Ecology of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class. Ukr. Bot. J., 2017, 74(3): 263–275.
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine
2, Tereshchenkivska Str., Kyiv 01004, Ukraine
Abstract. In order to determine optimal environmental conditions for the development of shrub vegetation, 12 diagnostic
species of RhamnoPrunetea class were studied. These represent plant species of forest edges, forest glades, shrub thickets in
steppes which also occur in undergrowth and shrub layer of mixed, deciduous, and ravine forests: Acer campestre, Acer tataricum,
Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa,
Prunus stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Synphytoindication analysis of more than 9000 phytosociological relevés
featuring the studied species was carried out. For comparison of ecological amplitudes and their ranges for the species as
well as determination of tolerance indices, we applied methods for determining the ecological valence. Synphytoindication
optimum of the studied diagnostic species in respect of their ecological valence is quite variable and represented by mesophytic
conditions – fresh forest and meadow habitats with unevenly moistened root layer, with slightly acidic clay or sandy saltdeficient
soils, poor in carbonates and mineral nitrogen. Climatic factors have narrower amplitude; for thermoclimate the optimum lies in
submesothermic conditions – from subboreal to nemoral thermal zone. Climate humidity mainly varies within subaridophytic
conditions, while only S. sanguinea belongs to ombrophytes. As for the climate continentality, optimum conditions correspond
to hemicontinental climate. Optimum values of cryoregime are mainly within hemicryophytic conditions. As for lighting
conditions, the indicators range from shadowed to semilightened conditions. The original results of quantitative assessment
of synphytoindication amplitude for Rhamno-Prunetea diagnostic species are a basis for predicting changes in shrub vegetation
under the influence of various environmental factors, which is very important for understanding and modeling changes and
relations between forest and steppe.
Keywords: Rhamno-Prunetea, shrub vegetation, synphytoindication, realized ecological valence, optimum environmental
conditions, Ukraine
© Т.В.ФІЦАЙЛО, 2017
264 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
Зна чен ня кое фі ці єн ту біль ше 100% свід чать про
не дос тат ню вив че ність еко ло гії виду.
Із спів від но шен ня суми по тен цій них (реа лі зо
ва них) еко ло гіч них ва лент ностей і чис ла про ана лі
зо ва них шкал от ри мує мо ін декс то ле рант ності (IT)
до слі джу ва но го виду:
IT=
∑PEV
∑Scales .
На ос но ві ін дек сів то ле рант ності вста нов лю єть
ся ши ро та еко ло гіч них ніш (ам п лі туд) до слі джу
ва но го виду. Для вста нов лен ня груп то ле рант ності
ви дів за зна чен ня ми їх ніх ін дек сів то ле рант ності
ми ви ко ристо вує мо наступ ну шка лу:
• мен ше 0,20 – сте но бі он ти;
• 0,21–0,25 – ге місте но бі он ти;
• 0,26–0,35 – ме зо бі он ти;
• 0,36–0,40 – ге мі ев ри бі он ти;
• біль ше 0,40 – ев ри бі он ти.
Чим вище зна чен ня ін дек су то ле рант ності, а
отже шир ша мож ли ва еко ло гіч на ам п лі ту да, тим
вищі шан си для вида знай ти своє міс це в еко ло гіч
но му просто рі тієї чи ін шої еко систе ми і тим пов
ні ше цей вид може ви ко ристо ву ва ти ре сур си цієї
еко систе ми.
Ре зуль та ти та об го во рен ня
Роз ра хо ва ні за ме то дом син фі то ін ди ка ції по каз ни
ки для кож но го виду (таб ли ця) дали змо гу співста
ви ти тео ре тич ну шка лу еко ло гіч них фак то рів із фі
то це но тич ною (рис. 1).
Тео ре тич на шка ла пов ністю пе ре кри ває фі то
це но тич ну тіль ки за клі ма тич ни ми фак то ра ми
(рис. 1, 2). З еда фіч них більш на бли же ний до тео
ре тич ної шка ли є лише вміст во ло гості в грун ті.
За га лом, от ри ма ні дані для до слі джу ва них ви дів за
всі ма по каз ни ка ми еко ло гіч них фак то рів роз ши
рю ють еко ло гіч ну ам п лі ту ду, що зу мов лює не об
хід ність від по від но го ко ри гу ван ня шкал.
Крім за галь ної ам п лі ду ди ми роз ра ху ва ли ще
оп ти маль ну (фі то це но тич ний оп ти мум) – най кра
щі умо ви, в яких при нор маль ній жит тє ді яль ності
вид може ві ді гра ва ти знач ну фі то це но тич ну роль
(стаю чи до мі нан том і суб до мі нан том). Це своє рід
ний еко ло гіч ний фон для до слі джу ва ної ча гар ни
ко вої рос лин ності (рис. 1): сві жі лі со луч ні біо то пи
з не рів но мір ним (ге мі гід ро кон трасто фоб ні умо
ви) про мо чу ван ням ко ре не міс но го шару ґрун ту, із
сла бо кис ли ми (pH 5,5–6,5), гли нисти ми або во
ло ги ми пі ща ни ми грун та ми, не ба га ти ми на солі
Ма те ріа ли та ме то ди
Для на ших до слі джень ми ви ко риста ли влас ні фі
то це но тич ні ма те ріа ли (2842 гео бо та ніч них опи
сів), які представ ля ють ді лян ки ча гар ни ко вих уг ру
по вань зі всі єї Ук ра ї ни та 5977 опи сів різ них ти пів
рос лин ності з участю до слі джу ва них ви дів із бази
да них Ecodid. В якості про грам но го но сія бази да
них ви ко риста но TURBO(VEG) (Hennekens, 1996;
Hennekens, Schaminée, 2001).
За ме то дом син фі то ін ди ка ції для кож но го виду
роз ра хо ва но по каз ни ки во ло гості ґрун ту (Hd),
змін ність зво ло жен ня грун ту (Fh), ае ра ція ґрун ту
(Ae), за галь но го сольо во го ре жи му ґрун ту (троф
ність) (Tr), ки слот ності (Rc) ґрун ту, вмісту мі
не раль но го азо ту (Nt) та вмісту кар бо на тів (Ca)
у ґрун ті, тер міч но го ре жи му (Tm), кон ти нен
таль ності (Kn), ом бро ре жи му (Om), мо роз ності
(кріо ре жим) (Cr) мік ро клі ма ту, ос віт ле ність (Lc)
(Didukh, Plyuta, 1994).
Для по рів нян ня еко ло гіч них ам п лі туд ви дів,
їхньої ши ро ти та вста нов лен ня ін дек су то ле рант
ності ми ви ко риста ли ме то ди ку ви зна чен ня еко
ло гіч ної ва лент ності (Zhukova, 2004; Zlobin et al.,
2013). Еко ло гіч на ва лент ність – це міра присто со
ва ності по пу ля цій того чи ін шо го виду до пев но го
еко ло гіч но го фак то ру, що ві доб ра жа єть ся у ви гля
ді част ки пев ної еко ло гіч ної шка ли (у ме жах якої
мож ли ве іс ну ван ня виду) від всьо го діа па зо ну шка
ли без від нос но до її по ло жен ня на цій шка лі.
Еко ло гіч на ва лент ність може бу ти по тен цій ною
та реа лі зо ва ною:
По тен цій на еко ло гіч на ва лент ність (PEV):
PEV=
(A
max
– A
min
+ 1),
n
де A
max
і A
min
– мак си маль не й мі ні маль не зна чен ня
еко ло гіч ної шка ли (тео ре тич ної); n – кіль кість сту
пе нів на шка лі, 1 – ко ри гую чий по каз ник.
Реа лі зо ва на еко ло гіч на ва лент ність (REV):
REV =
(A
max
– A
min
+ 0,01),
n
де A
max
і A
min
– мак си маль не й мі ні маль не зна чен ня
еко ло гіч ної шка ли (фи то це но тич ної); n – кіль кість
сту пе нів на шка лі, 0,01 – ко ри гую чий по каз ник.
Із спів від но шен ня по тен цій ної і реа лі зо ва ної
еко ло гіч ної ва лент ності мож на от ри ма ти по кож
но му еко ло гіч но му фак то ру кое фі ці єнт еко ло гіч
ної ефек тив ності (а саме, ви ко ристан ня до слі джу
ва ним ви дом ре сур сів міс це іс ну ван ня):
K
ec.eff.
=
REV .100%.
PEV
265Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
a
b
Рис. 1. Амплітуди екологічних факторів діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea: a – Hd – вологість грунту; b –
Fh – змінність зволоження грунту.
1 – теоретична амплітуда (Didukh, 2011); 2 – фітоценотична амплітуда; 3 – оптимальна амплітуда; 4 – фітоценотичний
оптимум класу Rhamno-Prunetea
Fig. 1. Amplitudes of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class: a – Hd – soil moisture content; b – Fh – damping variability.
1 – theoretical amplitude (Didukh, 2011); 2 – phytocoenotic amplitude; 3 – optimal amplitude; 4 – phytocoenotic optimum
for Rhamno-Prunetea class
Fh
4
4
266 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
c
d
Рис. 1 (продовження). Амплітуди екологічних факторів діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea: c – Rc –
кислотність грунту; d – Sl – загальний сольовий режим грунту.
1 – теоретична амплітуда (Didukh, 2011); 2 – фітоценотична амплітуда; 3 – оптимальна амплітуда; 4 – фітоценотичний
оптимум класу Rhamno-Prunetea
Fig. 1 (continuation). Amplitudes of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class: c – Rc – soil acidity; d – Sl – general salt
regime of soil.
1 – theoretical amplitude (Didukh, 2011); 2 – phytocoenotic amplitude; 3 – optimal amplitude; 4 – phytocoenotic optimum
for Rhamno-Prunetea class
4
4
267Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
e
f
Рис. 1 (продовження). Амплітуди екологічних факторів діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea: e – Ca – вміст
карбонатів в грунті; f – Nt – вміст мінерального азоту в грунті.
1 – теоретична амплітуда (Didukh, 2011); 2 – фітоценотична амплітуда; 3 – оптимальна амплітуда; 4 – фітоценотичний
оптимум класу Rhamno-Prunetea
Fig. 1 (continuation). Amplitudes of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class: e – Ca – carbonate content in soil; f – Nt
– mineral nitrogen content in soil.
1 – theoretical amplitude (Didukh, 2011); 2 – phytocoenotic amplitude; 3 – optimal amplitude; 4 – phytocoenotic optimum
for Rhamno-Prunetea class
4
4
268 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
g
h
Рис. 1 (продовження). Амплітуди екологічних факторів діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea: Rhamno-Prunetea:
g – Ae – аерація грунту; h – Tm – термічний режим.
1 – теоретична амплітуда (Didukh, 2011); 2 – фітоценотична амплітуда; 3 – оптимальна амплітуда; 4 – фітоценотичний
оптимум класу Rhamno-Prunetea
Fig. 1 (continuation). Amplitudes of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class: g – Ae – soil aeration; h – Tm – thermal
climate regime.
1 – theoretical amplitude (Didukh, 2011); 2 – phytocoenotic amplitude; 3 – optimal amplitude; 4 – phytocoenotic optimum
for Rhamno-Prunetea class
4
4
269Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
i
j
Рис. 1 (продовження). Амплітуди екологічних факторів діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea: i – Om –
омброрежим; j – Kn – континентальність.
1 – теоретична амплітуда (Didukh, 2011); 2 – фітоценотична амплітуда; 3 – оптимальна амплітуда; 4 – фітоценотичний
оптимум класу Rhamno-Prunetea
Fig. 1 (continuation). Amplitudes of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class: i – Om – ombroregime; j – Kn – climate
continentality.
1 – theoretical amplitude (Didukh, 2011); 2 – phytocoenotic amplitude; 3 – optimal amplitude; 4 – phytocoenotic optimum
for Rhamno-Prunetea class
4
4
270 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
Рис. 1 (закінчення). Амплітуди екологічних факторів діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea: k – Cr – морозність
(кріорежим) мікроклімату; l – Lc – освітленість.
1 – теоретична амплітуда (Didukh, 2011); 2 – фітоценотична амплітуда; 3 – оптимальна амплітуда; 4 – фітоценотичний
оптимум класу Rhamno-Prunetea
Fig. 1 (end). Amplitudes of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class: k – Cr – cryoclimate; l – Lc – lighting conditions.
1 – theoretical amplitude (Didukh, 2011); 2 – phytocoenotic amplitude; 3 – optimal amplitude; 4 – phytocoenotic optimum
of Rhamno-Prunetea class.
k
l
4
4
271Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
Екологічна характеристика діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea
Ecological characteristics of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class
Характе
ристика
Показники екологічних факторів
Hd Fh Rc Sl Ca Nt Ae Tm Om Kn Cr Lc
Acer campestre IT*= 0,20
teor-ampl 8–15 3–7 7–11 4–9 5–9 3–9 5–9 7–12 10–16 3–12 7–11 3–7
phyt-ampl 9,1–14,1 4,3–7,6 6,7–9,5 6,1–9,8 5,6–9,2 4,1–6,3 5,3–8,5 7,5–10,4 10,1–14,3 7,4–10,0 7,4–9,8 5,8–7,9
opt-ampl 9,4–13,3 4,6–7,0 7,4–9,5 6,6–9,2 6,3–8,8 4,5–6,0 6–8 7,9–10.0 10,2–12,8 7,6–10 7,9–9,5 5,9–7,8
REV 0,22 0,30 0,22 0,20 0,28 0,20 0,21 0,17 0,18 0,15 0,13 0,23
PEV 0,35 0,45 0,38 0,32 0,38 0,64 0,33 0,35 0,30 0,59 0,33 0,56
Kef 62,63 66,20 56,20 61,83 72,20 31,57 64,20 48,50 60,14 26,10 40,20 42,20
Acer tataricum IT = 0,29
teor-ampl 8–15 3–7 6–11 4–9 7–9 5–10 5–9 8–12 8–13 7–13 6–10 3–7
phyt-ampl 8,3–14,8 4,2–8,4 5,2–9,2 5,1–9,2 4,6–9,7 4–8,4 5,0–9,7 7,8–10,2 9,8–13,9 7,4–11,1 7,2–9,4 4,1–8,2
opt-ampl 9,0–12,4 5,1–6,8 7,2–9,1 5,9–8,6 6,4–8,9 4,9–8,4 5,7–7,8 8,5–10,1 10,4–13,3 7,9–10,4 7,9–9,1 4,7–8,2
REV 0,28 0,39 0,31 0,21 0,39 0,40 0,31 0,14 0,18 0,22 0,14 0,45
PEV 0,35 0,45 0,46 0,32 0,23 0,54 0,33 0,29 0,26 0,41 0,33 0,56
Kef 81,75 85,00 67,33 67,33 167,67 74,00 94,00 49,20 67,33 53,14 43,40 81,00
Swida sanguinea IT = 0,28
teor-ampl 7–17 4–8 7–11 4–8 6–11 5–8 5–8 7–13 11–15 3–11 7–12 5–9
phyt-ampl 8,5–17 4,4–7,9 6,8–9,2 5,9–9,0 5,0–9,6 4,2–8,1 5,0–10,9 8,0–10,3 10,2–14 6,7–10,8 6,9–9,8 3,9–7,9
opt-ampl 9,0–13,7 4,9–6,9 7,1–9,1 6,0–8,3 5,8–9,3 4,8–8,1 5,6–8,6 8,3–10,3 10,6–14 7,2–9,6 7,9–9,6 4,4–7,6
REV 0,37 0,32 0,18 0,16 0,36 0,35 0,40 0,14 0,16 0,24 0,19 0,44
PEV 0,35 0,45 0,46 0,32 0,23 0,55 0,33 0,29 0,26 0,41 0,33 0,56
Kef 105,50 70,60 39,67 51,00 154,67 65,00 119,60 47,80 62,17 58,43 58,00 78,40
Prunus spinosa IT = 0,22
teor-ampl 5–15 5–7 5–12 3–11 6–10 3–9 4–8 5–14 8–16 1–15 6–12 6–9
phyt-ampl 7,7–12,8 4,9–7,5 6,7–9,2 6,1–9,3 6,2–9,7 4,4–7,6 5,2–8,2 8,3–10,7 9,9–13,6 7,5–10,7 7,6–10,1 4,7–8,0
opt-ampl 8,7–12,2 5,3–7,4 7,3–9,2 6,2–9,2 6,4–9,6 4,8–7,3 5,4–8,2 8,5–10,6 10,3–13,1 7,6–10,3 7,7–9,9 5,8–7,8
REV 0,22 0,23 0,19 0,17 0,27 0,29 0,20 0,14 0,16 0,19 0,17 0,37
PEV 0,35 0,45 0,46 0,32 0,23 0,55 0,33 0,29 0,26 0,41 0,33 0,56
Kef 64,38 51,40 42,17 53,67 116,67 54,00 60,80 48,80 61,50 46,14 51,60 65,80
Prunus stepposa IT = 0,26
teor-ampl 6–13 5–7 6–11 5–10 9–11 3–8 4–8 7–10 10–13 8–15 6–9 6–9
phyt-ampl 7,8–13,9 4,8–8,6 6,4–9,6 6,1–11,1 6,0–10,1 4,2–8,4 5,2–9,0 7,8–10,5 9,8–13,0 7,9–11,6 7,0–9,9 5,6–8,1
opt-ampl 8,4–11,9 5,1–7,4 7,8–9,2 6,9–9,2 7–10 4,8–7,7 5,4–8,2 8,3–10,0 10,3–13,0 8,4–11,5 7,1–9,6 5,9–7,9
REV 0,27 0,35 0,24 0,26 0,32 0,38 0,25 0,16 0,14 0,22 0,20 0,28
PEV 0,35 0,45 0,46 0,32 0,23 0,54 0,33 0,29 0,26 0,41 0,33 0,56
Kef 76,87 77,2 53 83,33 140 69,33 76,6 54,2 54,833 53 58,8 51
Berberis vulgaris IT = 0,28
teor-ampl 5–13 4–9 7–11 4–10 6–11 3–7 5–7 7–12 9–16 2–13 7–12 5–9
phyt-ampl 8,2–14,6 4,4–7,3 6,7–9,3 6,0–8,6 5,5–10,0 4,3–7,4 5,2–9,5 7,8–10,8 9,6–13,6 7,5–10,1 7,8–10,2 4,6–8
opt-ampl 8,7–11,3 5,2–6,6 7,4–9,1 6,5–8,4 7,2–9,5 4,8–7,1 5,7–7,1 8,9–10,3 10,7–12,3 7,9–9,0 8,4–9,9 5,7–7,5
REV 0,28 0,25 0,20 0,14 0,35 0,28 0,29 0,18 0,18 0,16 0,16 0,38
PEV 0,35 0,45 0,46 0,32 0,23 0,55 0,33 0,29 0,26 0,41 0,33 0,56
Kef 80,63 54,40 43,33 43,33 151,67 52,00 86,40 60,80 67,17 38,29 48,60 68,20
Ligustrum vulgare IT = 0,28
teor-ampl 7–17 4–7 7–11 4–11 9–12 1–9 5–8 7–13 9–15 1–13 9–12 3–8
272 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
Характе
ристика
Показники екологічних факторів
Hd Fh Rc Sl Ca Nt Ae Tm Om Kn Cr Lc
phyt-ampl 8,0–14,8 4,2–7,4 5,3–9,4 5,5–8,9 5,3–9,9 4,4–8,5 5,3–9,1 7,6–11,2 9,3–14,4 7,2–10,4 7,8–10,6 4,0–7,9
opt-ampl 9,1–12,4 4,7–6,6 7,7–9,2 6,7–8,6 7,2–9,8 4,7–7,2 5,4–7,2 8,8–10,6 10,6–12,6 7,8–10,1 8,3–10,1 4,6–7,4
REV 0,30 0,30 0,32 0,18 0,35 0,38 0,25 0,21 0,22 0,19 0,18 0,43
PEV 0,35 0,45 0,46 0,32 0,23 0,55 0,33 0,29 0,26 0,41 0,33 0,56
Kef 85,88 65,80 68,83 55,83 152,33 68,83 74,80 71,80 85,50 46,14 55,40 77,60
Euonymus europaeus IT = 0,27
teor-ampl 8–15 4–6 7–11 5–9 3–9 3–9 5–8 7–12 10–16 2–12 7–12 2–7
phyt-ampl 9,3–15,7 4,3–7,3 5,6–9,2 5,3–8,6 4,8–9,6 4,7–8,4 5,6–10,6 7,2–10,5 9,9–14,8 7,1–10,4 7,5–10 3,8–7,6
opt-ampl 9,4–14,3 4,7–6,6 7,4–8,9 6,2–8,4 5,7–8,5 4,9–8 5,7–9,2 8,4–9,8 10,8–13,8 7,2–9,8 8,1–9,5 4,1–7,1
REV 0,28 0,27 0,27 0,18 0,37 0,34 0,34 0,20 0,21 0,20 0,17 0,43
PEV 0,35 0,45 0,46 0,32 0,23 0,54 0,30 0,29 0,26 0,41 0,30 0,56
Kef 80,00 60,20 58,83 55,50 159,00 61,83 101,20 67,20 81,17 48,14 52,00 77,20
Rhamnus cathartica IT = 0,21
teor-ampl 5–17 3–7 7–11 4–9 9–12 2–7 4–7 4–12 5–15 7–15 6–12 4–8
phyt-ampl 7,7–16,9 3,7–7,6 4,9–9,4 4,2–9,7 4,4–9,9 3,7–8,1 5,1–11,1 6,3–10,7 9,9–14,7 7,5–11,3 6,9–10,2 4,0–7,9
opt-ampl 8,7–14,6 4,4–7,1 6,0–9,2 5,3–8,7 5,1–9,7 4,4–7,2 5,4–9,4 7,2–10,4 10,1–13,7 8,2–11,3 7,5–9,7 5,4–7,7
REV 0,24 0,23 0,24 0,18 0,34 0,25 0,25 0,13 0,14 0,15 0,13 0,25
PEV 0,35 0,45 0,46 0,32 0,23 0,55 0,33 0,29 0,26 0,41 0,33 0,56
Kef 70,13 51,40 51,50 56,67 146,33 45,83 75,00 44,60 54,00 35,43 38,40 45,20
Cerasus fruticosa IT = 0,08
teor–ampl 5–13 4–7 7–12 5–10 7–11 3–7 4–7 7–11 9–13 6–14 6–10 6–9
phyt-ampl 8,3–12,0 5,0–6,8 7,3–9,2 6,4–8,7 6,6–9,4 4,6–7,6 5,4–7,2 8,3–9,5 10,4–12,8 8–10,4 7,9–9,1 4,4–7,9
opt-ampl 8,3–10,8 5,8–6,6 8,2–9,1 7,1–8,6 7,8–9,4 4,6–6,1 5,4–6,3 8,7–9,3 10,4–12,2 8,6–10,4 7,9–9,0 6,0–7,7
REV 0,08 0,08 0,04 0,06 0,09 0,14 0,05 0,03 0,05 0,09 0,07 0,18
PEV 0,39 0,36 0,46 0,32 0,38 0,45 0,27 0,29 0,22 0,53 0,33 0,44
Kef 19,78 21,75 8,83 19,17 22,40 31,20 19,75 11,80 25,20 17,89 21,40 39,50
Amygdalus nana IT = 0,08
teor-ampl 4–11 4–7 7–12 6–11 8–11 3–8 4–7 8–11 8–14 7–14 6–10 7–9
phyt-ampl 7,9–10,6 4,7–6,9 8,4–9,2 7,4–9,2 7,3–9,8 4,4–6,6 5,3–6,5 8,5–10,7 9,8–12,1 8,4–11,6 7,2–9,7 6–8
opt-ampl 8,3–9,9 5,6–6,6 8,4–9,2 8,0–9,1 8,0–9,7 4,7–6,0 5,5–6,2 8,7–10,0 9,8–11,6 9,1–11,2 7,8–9,3 7,2–7,9
REV 0,06 0,08 0,04 0,06 0,10 0,14 0,05 0,07 0,08 0,10 0,09 0,08
PEV 0,35 0,36 0,46 0,32 0,31 0,55 0,27 0,24 0,30 0,47 0,33 0,33
Kef 17,63 22,00 8,17 18,33 31,75 26,67 18,25 31,25 24,71 20,75 27,80 24,33
Caragana frutex IT = 0,12
teor-ampl 6–11 5–8 7–11 6–11 8–11 3–8 4–6 7–11 7–11 10–17 4–10 7–9
phyt-ampl 8,0–11,5 5,4–6,6 8,2–9,2 6,8–9,2 7,0–9,7 4,6–6,9 5,2–6,6 8,5–10 9,8–12,7 8,3–11,6 7,2–8,9 5,5–8,0
opt-ampl 8,0–11,5 5,6–6,6 8,3–9,2 6,9–9,2 7,4–9,5 4,7–6,8 5,2–6,6 8,7–9,6 9,8–12,7 8,3–11,3 7,6–8,8 5,7–8,0
REV 0,15 0,09 0,07 0,11 0,16 0,17 0,07 0,04 0,12 0,15 0,08 0,26
PEV 0,26 0,36 0,38 0,32 0,31 0,55 0,20 0,29 0,22 0,47 0,47 0,33
Kef 58,00 25,00 19,20 35,67 52,50 31,33 36,67 13,00 56,80 30,88 17,14 77,67
* IT – індекс толерантності; teor-ampl – теоретична амплітуда; phyt-ampl – фітоценотична амплітуда; opt-ampl –
оптимальна амплітуда; REV – показник реалізованої екологічної валентності; PEV – показник потенційної екологічної
валентності; Kef – коефіцієнт екологічної ефективності. (Розшифровку показників екологічних факторів див. у тексті)
* IT – index of tolerance; teor-ampl – theoretical amplitude; phyt-ampl – phytocoenotic amplitude; opt-ampl – optimal
amplitude; REV – realized environmental valence indicator; PEV – potential environmental valence indicator; Kef –
environmental efficiency coefficient. (See interpretation of ecofactors in the text)
273Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
со ві, уз ліс ні види E. europaeus і S. sanguinea, дру
гий – два лі со вих види Acer campestre та A. tataricum,
тре тій – сте по ві P. stepposa, A. nana та C. frutex, у
чет вер тий кластер об'єдналися види, що зроста ють
на лег ких роз сип частих грун тах – Berberis vulgaris і
Ligustrum vulgare, в п'ятий увійш ли лі состе по ві види
уз ліс них і сте по вих ді ля нок – Rhamnus cathartica,
Prunus spinosa, C. fruticosa.
Ви снов ки
Фі то ін ди ка цій ний ана ліз до зво лив нам ви зна чи
ти еко ло гіч ну ам п лі ту ду й ха рак тер фор му ван ня
ча гар ни ко вої рос лин ності кла су Rhamno-Prunetea
Ук ра ї ни. Син фі то ін ди ка цій ний оп ти мум до слі
джу ва них ді аг ностич них ви дів за еко ло гіч ною ва
(95–150 мг/л), із не знач ним вмістом кар бо на тів,
від нос но бід ни ми на мі не раль ний азот (0,2–0,3%).
По каз ни ки клі ма тич них фак то рів ма ють вуж чу
ам п лі ту ду, що було ра ні ше від мі че но для сою зів
кла су (Fitsailo, 2007), і май же не пот ре бу ють від
по від но го ко ри гу ван ня тео ре тич них ап лі туд ви дів.
За тер мо ре жи мом оп ти мум зна хо дить ся у ме жах
7–10 ба лів, що від по ві дає суб ме зо терм ним умо вам
(45 ккал·см–2·рік–1 – межа Лі состеп–Степ) – від
суб бо ре аль ної до не мо раль ної тер мо зо ни. Діа па
зон гу мід ності клі ма ту ста но вить 600–400 мм (суб
ари до фіт ні умо ви), більш гу мід ні умо ви при та ман
ні лише Swida sanguinea (ом бро фіт ні). За кон ти нен
таль ністю клі ма ту оп ти маль ні умо ви ко ли ва ють ся
в ме жах 7–11 ба лів (ге мі кон ти нен таль ний клі мат)
від ге міо кеа ніч но го до суб кон ти нен таль но го. Оп
ти маль ні зна чен ня кріо ре жи му від по ві да ють ге
мік ріо фіт ним умо вам (–6 ... –2 оС) від по мір них
до м'яких ти пів зим. За ос віт лен ням по каз ни ки до
слі джу ва них ви дів становлять 4–8 ба лів, тоб то від
тіньо вих (сціо фіт них) до на пів ос віт ле них (суб ге
ліо фіт них).
От ри ма ні ре зуль та ти по ка за ли, що для до слі
джу ва них ви дів клі ма тич ний ін декс то ле рант ності
ви щий за еда фіч ний. На ос но ві про ве де них роз ра
хун ків вста нов ле но, що клі ма тич ний оп ти мум да
них уг ру по вань об ме жу єть ся вузькою зо ною, при
уро че ною до Лі состе пу.
Види за по тен цій ною еко ло гіч ною ва лент ністю
на ле жать до гру пи ге мі ев ри бі он тів (тіль ки IT Acer
campestre від по ві дає ев ри бі он там).
За реа лі зо ва ною еко ло гіч ною ва лент ністю та ін
дек сом то ле рант ності до слі джу ва ні види роз по ді
ли ли ся на три гру пи:
• сте но бі он ти – Acer campestre, Cerasus fruticosa,
Amygdalus nana, Caragana frutex;
• ге місте но бі он ти – Prunus spinosa, Berberis
vulgaris, Rhamnus cathartica;
• ме зо бі он ти – Acer tataricum, Swida sanguinea,
Prunus stepposa, Ligustrum vulgare, Euonymus europaeus.
Роз ра хо ва ний кое фі ці єнт Kef ілюст рує не дос
тат ню вив че ність до слі джу ва них ви дів за вмістом
кар бо на тів у грун ті (за ви нят ком Cerasus fruticosa,
Amygdalus nana, Caragana frutex) і част ко во ае ра ці єю
грун ту (для S. sanguinea, E. europaeus) (див. таб ли
цю).
За кластер ним ана лі зом баль них зна чень еко ло
гіч них фак то рів іс ну ють 5 груп (рис. 2), які від по ві
да ють еко ло гоце но тич ним умо вам міс цез ростань
до слі джу ва них ви дів: пер ший кластер об'єднує лі
Рис. 2. Дендрограма подібності–відмінності діагностич
них видів класу Rhamno-Prunetea за комплексом
екологічних факторів.
1 – Rhamnus cathartica; 2 – Prunus stepposa; 3 – Prunus
spinosa; 4 – Euonymus europaeus; 5 – Ligustrum vulgare; 6 –
Berberis vulgaris; 7 – Swida sanguinea; 8 – Acer tataricum;
9 – Acer campestre; 10 – Caragana frutex; 11 – Amygdalus
nana; 12 – Cerasus fruticosa
Fig. 2. Dendrogram showing similarities and differences of
diagnostic species from RhamnoPrunetea class in respect to
complex ecological factors.
1 – Rhamnus cathartica; 2 – Prunus stepposa; 3 – Prunus
spinosa; 4 – Euonymus europaeus; 5 – Ligustrum vulgare; 6 –
Berberis vulgaris; 7 – Swida sanguinea; 8 – Acer tataricum;
9 – Acer campestre; 10 – Caragana frutex; 11 – Amygdalus
nana; 12 – Cerasus fruticosa
274 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
вої рослинності класу Rhamno-Prunetea Rivas Goday
et Carb. 1961 України. Укр. бот. журн., 2007, 64(1):
88–98].
Hennekens S.M. TURBO(VEG): Software package for input,
processing, and presentation of phytosociological data. Us-
er's guide. Version July 1996. Lancaster, 1996, 52 pp.
Hennekens S.M., Schaminée J .H.J. TURBOVEG, a com
prehensive date base management system for vegetation
data. J. Veg. Sci., 2001, 12: 589–591.
Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk
roslinnych Polski, Warszawa: Panstw. Wydaw. Naukowe,
2001, 537 pp.
Moravec J., BalátováTuláčková E., Hadač E., Hejný S.,
Jeník J., Kolbek J., Kopecký K., Neuhäusl R., Rybníček
K., Vicherek J. Přehled vyšších vegetačních jednotek
České socialistické republiky [Overview of higher vegeta
tion units of the Czech Socialist Republic]. Preslia, 1983,
55(2): 97–122.
Oberdorfer E. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. In:
Pflanzensoziologie, Jena: Fischer, 1957, Bd 10, 564 S.
Weber H.E. Sinopsis de la vegetación de matorrales y setos
en la zonas templada y boreal de Europa. Itinera Geobot.,
1998, 11: 85–120.
Zhukova L.A. Otsenka ekologicheskoy valentnosti vidov
osnovnykh ekologotsenoticheskikh grupp: podkhody i
metody. In: Vostochno-evropeyskie lesa: istoriya v golot-
sene i sovremennost. Ed. O.V. Smirnova, Moscow: Nau
ka, 2004, book 1, pp. 256–259. [Жукова Л.А. Оценка
экологической валентности видов основных эколо
гоценотических групп: подходы и методы. В кн.:
Восточно-европейские леса: история в голоцене и со-
временность. Отв. ред. О.В. Смирнова, М.: Наука,
2004, кн. 1, с. 256–259].
Zlobin Yu.A., Sklyar V.G., Klimenko A.A. Populyatsii
redkikh vidov rasteniy: teoreticheskie osnovy i metodika
izucheniya, Sumy: Universitet. kniga, 2013, 439 pp.
[Злобин Ю.А., Скляр В.Г., Клименко А.А. Популя-
ции редких видов растений: теоретические основы и
методика изучения, Суми: Університет. книга, 2013,
439 c.].
Рекомендує до друку Надійшла 23.03.2017
Д.В. Дубина
лент ністю є до сить не од но рід ним. Ам п лі ту ди сте
по вих ча гар ни ків Amygdalus nana, Caragana frutex
та лі состе по во го уз ліс но го виду Cerasus fruticosa до
сить вузькі, а отже, у видів, від по від но, низький
сту пінь присто со ва ності до змін фак то рів се ре до
ви ща. Тро хи біль шу присто со ва ність ма ють Acer
campestre, Prunus spinosa, Berberis vulgaris. Се ред
ні діа па зо ни ма ють види, які здат ні за по вню ва ти
віль ні фраг мен ти еко то пів, спі віс ну ва ти в більш
шир ших еко ло гіч них умо вах (Rhamnus cathartica,
A. tataricum, S. sanguinea, P. stepposa, Ligustrum
vulgare, E. europaeus). До слі джу ва ні види не вия ви ли
ев ри бі онт них оз нак за еко ло гіч ною ва лент ністю.
Це по яс ню єть ся тим, що вони фор му ють це но
зи в еко тон них (екст ре маль них) умо вах постійної
взаємодії лісу й сте пу і, від по від но, знач ної бо роть
би за ре сур си. От ри ма ні ори гі наль ні ре зуль та ти
кіль кіс ної оцін ки син фі то ін ди ка цій ної ам п лі ту ди
ді аг ностич них ви дів кла су Rhamno-Prunetea є ос но
вою для про гно зу ван ня ха рак те ру змін ча гар ни ко
вої рос лин ності внас лі док впли ву різ них фак то рів
нав ко лишньо го се ре до ви ща, що має важ ли ве зна
чен ня для ро зу мін ня й мо де лю ван ня змін взає мо
від но шен ня лісу й сте пу.
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
De Foucault B., Julve Ph. Syntaxonomie des communaute's
arbustives des Rhamno catharticaePrunetea spinosae
RivasGoday & BorjaCarbonell 1961 en Europe.
Verh. Zool.-Bot. Ges. Österreich, 2001, 138: 177–243.
Didukh Ya.P. The ecological scales for the species of Ukrainian
flora and their use in synphytoindication, Kyiv: Phytoso
ciocentre, 2011, 176 pp.
Didukh Ya.P., Plyuta P.H. Fitoindykatsiya ekolohichnykh
faktoriv, Kyiv: Naukova Dumka, 1994, 280 pp.
[Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних
факторів, Київ: Наук. думка, 1994, 280 с.].
Fitsailo T.V. Ukr. Bot. J., 2007, 64(1): 88–98. [Фіцайло Т.В.
Синфітоіндикаційна характеристика чагарнико
275Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
Фицайло Т.В. Экология диагностических видов класса
Rhamno-Prunetea. Укр. бот. журн., 2017, 74(3): 263–275.
Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины
ул. Терещенковская, 2, Киев 01004, Украина
Для выяснения оптимальных экологических условий
формирования кустарниковой растительности изучали
12 диагностических видов класса Rhamno-Prunetea. Это
представители опушек, лесных полян, зарослей кустов в
степи, которые могут входить в состав подлеска и кустар
никового яруса смешанных, широколиственных, бай
рачных лесов: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana,
Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus
europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa,
Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведен синфи
тоиндикационный анализ около 9000 геоботанических
описаний с участием исследуемых видов. Рассчитаны
показатели эдафических и климатических факторов. Для
сравнения экологических амплитуд видов, их широты и
расчета индекса толерантности использовали методику
определения экологической валентности. Синфитоин
дикационный оптимум исследуемых диагностических
видов по экологической валентности достаточно неод
нороден и демонстрирует мезофитные условия: свежие
лесолуговые биотопы с неравномерным промоканием
корнесодержащего слоя почвы, со слабокислыми глини
стыми или влажными песчаными почвами, не богатыми
на соли и минеральный азот, с незначительным содер
жанием карбонатов. Климатические факторы имеют
меньшую амплитуду, по терморежиму оптимум соответ
ствует субмезотермным условиям – от суббореальный до
неморальной термозоны. Диапазон гумидности климата
колеблется в пределах субаридофитных условий, только
для S. sanguinea они омброфитные. По континентально
сти климата оптимальные условия соответствуют геми
континентальному климату. Оптимальными значениями
криорежима являются гемикриофитные условия. По ос
вещенности показатели колеблются от теневых до полу
освещенных. Оригинальные результаты количественной
оценки синфитоиндикационной амплитуды диагности
ческих видов класса Rhamno-Prunetea являются основой
для прогнозирования характера изменений кустарнико
вой растительности под влиянием различных факторов
окружающей среды, понимания и моделирования изме
нений взаимоотношения леса и степи.
Ключевые слова: Rhamno-Prunetea, кустарниковая
растительность, синфитоиндикация, реализованная
экологическая валентность, оптимальные
экологические условия, Украина
Фіцайло Т.В. Екологія діагностичних видів класу Rhamno-
Prunetea. Укр. бот. журн., 2017, 74(3): 263–275.
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна
З метою з'ясування оптимальних екологічних умов для
формування чагарникової рослинності вивчали 12 діа
гностичних видів класу Rhamno-Prunetea. Це представ
ники узлісь, лісових галявин, заростей кущів по степах,
які можуть входити також до складу підліску й чагарни
кового ярусу мішаних, широколистяних, байрачних лі
сів: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis
vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus euro-
paeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rham-
nus cathartica, Swida sanguinea. Проведено синфітоінди
каційний аналіз близько 9000 геоботанічних описів з
участю досліджуваних видів. Розраховані показники еда
фічних і кліматичних факторів. Для порівняння еколо
гічних амплітуд видів, їхньої широти та встановлення ін
дексу толерантності використали методику визначення
екологічної валентності. Синфітоіндикаційний оптимум
досліджуваних діагностичних видів за екологічною ва
лентністю досить неоднорідний і демонструє мезофітні
умови: свіжі лісолучні біотопи з нерівномірним промо
чуванням коренемісного шару ґрунту, із слабкокислими
глинистими або вологими піщаними ґрунтами, не бага
тими на солі й мінеральний азот, із незначним вмістом
карбонатів. Кліматичні фактори мають вужчу амплітуду,
за терморежимом оптимум відповідає субмезотермним
умовам – від суббореальної до неморальної термозони.
Діапазон гумідності клімату коливається в межах суба
ридофітних умов, лише для S. sanguinea вони омброфітні.
За континентальністю клімату оптимальні умови відпо
відають геміконтинентальному клімату. Оптимальними
значеннями кріорежиму є гемікріофітні умови. За освіт
ленням показники коливаються від тіньових до напів
освітлених. Оригінальні результати кількісної оцінки
синфітоіндикаційної амплітуди діагностичних видів
класу Rhamno-Prunetea є основою для прогнозування
характеру змін чагарникової рослинності під впливом
різних факторів навколишнього середовища, що має
важливе значення для розуміння й моделювання змін
взаємовідношення лісу та степу.
Ключові слова: Rhamno-Prunetea, чагарникова
рослинність, синфітоіндикація, реалізована екологічна
валентність, оптимальні екологічні умови, Україна
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174838 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:21:57Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Фіцайло, Т.В. 2021-01-28T10:07:12Z 2021-01-28T10:07:12Z 2017 Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea / Т.В. Фіцайло // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 3. — С. 263-275. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0372-4123 DOI: 10.15407/ukrbotj74.03.263 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174838 З метою з'ясування оптимальних екологічних умов для формування чагарникової рослинності вивчали 12 діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea. Це представники узлісь, лісових галявин, заростей кущів по степах, які можуть входити також до складу підліску й чагарникового ярусу мішаних, широколистяних, байрачних лісів: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведено синфітоіндикаційний аналіз близько 9000 геоботанічних описів з участю досліджуваних видів. Розраховані показники едафічних і кліматичних факторів. Для порівняння екологічних амплітуд видів, їхньої широти та встановлення індексу толерантності використали методику визначення екологічної валентності. Синфітоіндикаційний оптимум досліджуваних діагностичних видів за екологічною валентністю досить неоднорідний і демонструє мезофітні умови: свіжі лісолучні біотопи з нерівномірним промочуванням коренемісного шару ґрунту, із слабкокислими глинистими або вологими піщаними ґрунтами, не багатими на солі й мінеральний азот, із незначним вмістом карбонатів. Кліматичні фактори мають вужчу амплітуду, за терморежимом оптимум відповідає субмезотермним умовам – від суббореальної до неморальної термозони. Діапазон гумідності клімату коливається в межах субаридофітних умов, лише для S. sanguinea вони омброфітні. За континентальністю клімату оптимальні умови відповідають геміконтинентальному клімату. Оптимальними значеннями кріорежиму є гемікріофітні умови. За освітленням показники коливаються від тіньових до напівосвітлених. Оригінальні результати кількісної оцінки синфітоіндикаційної амплітуди діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea є основою для прогнозування характеру змін чагарникової рослинності під впливом різних факторів навколишнього середовища, що має важливе значення для розуміння й моделювання змін взаємовідношення лісу та степу. Для выяснения оптимальных экологических условий формирования кустарниковой растительности изучали 12 диагностических видов класса Rhamno-Prunetea. Это представители опушек, лесных полян, зарослей кустов в степи, которые могут входить в состав подлеска и кустарникового яруса смешанных, широколиственных, байрачных лесов: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведен синфитоиндикационный анализ около 9000 геоботанических описаний с участием исследуемых видов. Рассчитаны показатели эдафических и климатических факторов. Для сравнения экологических амплитуд видов, их широты и расчета индекса толерантности использовали методику определения экологической валентности. Синфитоиндикационный оптимум исследуемых диагностических видов по экологической валентности достаточно неоднороден и демонстрирует мезофитные условия: свежие лесолуговые биотопы с неравномерным промоканием корнесодержащего слоя почвы, со слабокислыми глинистыми или влажными песчаными почвами, не богатыми на соли и минеральный азот, с незначительным содержанием карбонатов. Климатические факторы имеют меньшую амплитуду, по терморежиму оптимум соответствует субмезотермным условиям – от суббореальный до неморальной термозоны. Диапазон гумидности климата колеблется в пределах субаридофитных условий, только для S. sanguinea они омброфитные. По континентальности климата оптимальные условия соответствуют гемиконтинентальному климату. Оптимальными значениями криорежима являются гемикриофитные условия. По освещенности показатели колеблются от теневых до полуосвещенных. Оригинальные результаты количественной оценки синфитоиндикационной амплитуды диагностических видов класса Rhamno-Prunetea являются основой для прогнозирования характера изменений кустарниковой растительности под влиянием различных факторов окружающей среды, понимания и моделирования изменений взаимоотношения леса и степи. In order to determine optimal environmental conditions for the development of shrub vegetation, 12 diagnostic species of Rhamno-Prunetea class were studied. These represent plant species of forest edges, forest glades, shrub thickets in steppes which also occur in undergrowth and shrub layer of mixed, deciduous, and ravine forests: Acer campestre, Acer tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, Prunus stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Synphytoindication analysis of more than 9000 phytosociological relevés featuring the studied species was carried out. For comparison of ecological amplitudes and their ranges for the species as well as determination of tolerance indices, we applied methods for determining the ecological valence. Synphytoindication optimum of the studied diagnostic species in respect of their ecological valence is quite variable and represented by mesophytic conditions – fresh forest and meadow habitats with unevenly moistened root layer, with slightly acidic clay or sandy salt-deficient soils, poor in carbonates and mineral nitrogen. Climatic factors have narrower amplitude; for thermoclimate the optimum lies in submesothermic conditions – from subboreal to nemoral thermal zone. Climate humidity mainly varies within subaridophytic conditions, while only S. sanguinea belongs to ombrophytes. As for the climate continentality, optimum conditions correspond to hemicontinental climate. Optimum values of cryoregime are mainly within hemicryophytic conditions. As for lighting conditions, the indicators range from shadowed to semi-lightened conditions. The original results of quantitative assessment of synphytoindication amplitude for Rhamno-Prunetea diagnostic species are a basis for predicting changes in shrub vegetation under the influence of various environmental factors, which is very important for understanding and modeling changes and relations between forest and steppe. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea Экология диагностических видов класса Rhamno-Prunetea Ecology of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class Article published earlier |
| spellingShingle | Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea Фіцайло, Т.В. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| title | Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea |
| title_alt | Экология диагностических видов класса Rhamno-Prunetea Ecology of diagnostic species of Rhamno-Prunetea class |
| title_full | Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea |
| title_fullStr | Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea |
| title_full_unstemmed | Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea |
| title_short | Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea |
| title_sort | екологія діагностичних видів класу rhamno-prunetea |
| topic | Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| topic_facet | Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174838 |
| work_keys_str_mv | AT fícailotv ekologíâdíagnostičnihvidívklasurhamnoprunetea AT fícailotv ékologiâdiagnostičeskihvidovklassarhamnoprunetea AT fícailotv ecologyofdiagnosticspeciesofrhamnopruneteaclass |