Родина Cleomaceae у флорі України
Для флоры Украины приведены два рода (Cleome L. s. str. и Tarenaya Raf.) и три вида (С. canescens Steven ex DC., С. donetzica Tzvelev и T. hassleriana (Chodat) Iltis) семейства Cleomaceae Bercht. et J. Presl. Представлены номенклатура, описания, распространение, местонахождения, некоторые особе...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Український ботанічний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174918 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Родина Cleomaceae у флорі України / А.П. Ільїнська // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 1. — С. 29-35. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-174918 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1749182025-02-23T17:29:38Z Родина Cleomaceae у флорі України Семейство Cleomaceae во флоре Украины The family Cleomaceae in the flora of Ukraine Ільїнська, А.П. Судинні рослини: систематика, географія, флора Для флоры Украины приведены два рода (Cleome L. s. str. и Tarenaya Raf.) и три вида (С. canescens Steven ex DC., С. donetzica Tzvelev и T. hassleriana (Chodat) Iltis) семейства Cleomaceae Bercht. et J. Presl. Представлены номенклатура, описания, распространение, местонахождения, некоторые особенности биологии, а так же ключи для определения изученных родов и видов. Two genus (Cleome L. s. str. and Tarenaya Raf.) and three species (С. canescens Steven ex DC., С. donetzica Tzvelev and T. hassleriana (Chodat) Iltis) from the family Cleomaceae Bercht. et J. Presl for the flora of Ukraine are resulted. The nomenclature, descriptions, geography, locations, some data about biology and key to identification of the genus et species are provided. 2014 Article Родина Cleomaceae у флорі України / А.П. Ільїнська // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 1. — С. 29-35. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174918 uk Український ботанічний журнал application/pdf Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Судинні рослини: систематика, географія, флора Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| spellingShingle |
Судинні рослини: систематика, географія, флора Судинні рослини: систематика, географія, флора Ільїнська, А.П. Родина Cleomaceae у флорі України Український ботанічний журнал |
| description |
Для флоры Украины приведены два рода (Cleome L. s. str.
и Tarenaya Raf.) и три вида (С. canescens Steven ex DC.,
С. donetzica Tzvelev и T. hassleriana (Chodat) Iltis) семейства
Cleomaceae Bercht. et J. Presl. Представлены номенклатура,
описания, распространение, местонахождения, некоторые
особенности биологии, а так же ключи для определения изученных родов и видов. |
| format |
Article |
| author |
Ільїнська, А.П. |
| author_facet |
Ільїнська, А.П. |
| author_sort |
Ільїнська, А.П. |
| title |
Родина Cleomaceae у флорі України |
| title_short |
Родина Cleomaceae у флорі України |
| title_full |
Родина Cleomaceae у флорі України |
| title_fullStr |
Родина Cleomaceae у флорі України |
| title_full_unstemmed |
Родина Cleomaceae у флорі України |
| title_sort |
родина cleomaceae у флорі україни |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/174918 |
| citation_txt |
Родина Cleomaceae у флорі України / А.П. Ільїнська // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 1. — С. 29-35. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT ílʹínsʹkaap rodinacleomaceaeufloríukraíni AT ílʹínsʹkaap semejstvocleomaceaevofloreukrainy AT ílʹínsʹkaap thefamilycleomaceaeinthefloraofukraine |
| first_indexed |
2025-11-24T02:52:32Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:52:32Z |
| _version_ |
1849638521468354560 |
| fulltext |
29ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 1
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
Судинні рослини: систематика,
географія, флора
А.П. ІЛЬЇНСЬКА
Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ, 01601, Україна
РОДИНА CLEOMACEAE У ФЛОРІ УКРАЇНИ
К л ю ч о в і с л о в а : Cleomaceae, Cleome s. str., Tarenaya, систематика, флора, Україна
© А.П. ІЛЬЇНСЬКА, 2014
Клеомові (ordo Cappareae trib. Cleomeae) від
каперцевих уперше відокремив A.P. de Candolle
в 1824 р. [18]. Роком пізніше F. Berchtold і J. Presl
підвищили таксономічний ранг цієї спорідненої
групи видів і розглядали її як особливу родину —
Cleomeae (або Cleomaceae Bercht. et J. Presl за
сучасною номенклатурою) [15].
У по даль ших кла сич них фло ри стич них пра цях
кле омо ві трак тува ли по-різ ному: як окре му роди-
ну (Cleomaceae Bercht. et J. Presl) [24, 33, 34 та ін.],
у скла ді Capparaceae Juss. без будь-яко го так соно-
міч ного виді лен ня [6, 22 та ін.] або як одну з під-
ро дин (Cleomoideae Burnett) ос тан ньої [7, 14, 30 та
ін.]. В ево лю цій ному ас пек ті Cleomaceae вже дав но
збли жу ють із Brassicaceae Juss. А.Л. Тах та джян, на-
прик лад, наго лошу вав на бли зькій спо рід нено сті
ос тан ніх саме з кле омо вими, яким він спо чат ку не
нада вав жод ного так соно міч ного ран гу, піз ніше
роз гля дав як під роди ну (Cleomoideae), а по тім — як
окре му роди ну [6, 7, 34].
Ре зуль тати моле ку ляр но-філо гене тич них до с-
лі джень під твер дили бли зьку спо рід не ність кле-
омо вих і хре сто цві тих, а та кож вия вили існу ван ня
трьох моно філе тич них груп, зок рема Capparaceae
s. str., Brassicaceae та Cleomaceae [19—21, 28, 29, 32].
З’ясувалося, що за леж но від ви бра ного кри те рію
моно філе тич но сті ймо вір ні три варі анти трак ту-
ван ня так соно міч ного ста тусу та ві доб ра жен ня сту-
пеня філо гене тич ної бли зько сті цих ро дин. Отже,
ви зна єть ся тіль ки одна роди на — Brassicaceae, до
скла ду якої вклю ча ють Capparaceae і Cleomaceae
[10, 11], дві роди ни — Capparaceae, з одно го боку,
і Brassicaceae, об’єднані з Cleomaceae, — з іншо-
го [21] або три окре мі роди ни — Capparaceae s. str.,
Brassicaceae і Cleomaceae [12, 20, 23, 28]. Ос тан ня
точ ка зору те пер є най поши рені шою і, на наш по г-
ляд, най більш віро гід ною, що під твер джу єть ся ви-
раз ною мор фоло гіч ною відо крем лені стю ро дин
і наяв ні стю в кож ній із них уні каль них мор фоло-
гіч них оз нак. У роди ні Brassicaceae до ос тан ніх
нале жать не справж ня пере тин ка в пло дах і чоти-
ри силь ні ти чин ки, в Cleomaceae — пло ди без пере-
тин ки та склад ні паль ча сті лист ки з при лист ками,
а в Capparaceae — соко виті або м’ясисті пло ди без
пере тин ки й без рам ки.
30 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(1)
За ре зуль тата ми моле ку ляр но-біо ло гіч них до слі д-
жень пере гля нуто та кож об сяг роду Cleome L. і де-
сять його ви дів вклю чено до скла ду ін ших чоти рьох
ро дів кле омо вих — Cleoserrata Iltis, Hemiscola Raf.,
Peritoma DC. і Tarenaya Raf. [27]. З’ясовано та кож,
що для Tarenaya hassleriana (Chodat) Iltis ха рак тер-
ний пот роє ний ге ном, так само, як і для дея ких
хре сто цві тих (Brassica та бли зькі до ньо го роди) [13,
17]. Це є ще од ним фак том, кот рий вка зує на спо-
рід не ність Cleomaceae і Brassicaceae й пара лель ність
шля хів їх ньо го роз ви тку.
У біль шо сті фло ри стич них праць, які сто-
сую ться фло ри Укра їни, роди на Cleomaceae не
виок рем люва лася, а її види роз гля дали у скла ді
Capparaceae [1, 2, 8 та ін.], внас лі док чого у віт чиз-
ня них ви дан нях від сут ній мор фоло гіч ний опис
роди ни. Ви нят ком є тіль ки «Опре дели тель высших
рас те ний Украины», опуб ліко ва ний у 1987 р., в
яко му О.М. Дубо вик наве ла кле омо ві (як окре му
роди ну) з од ним ро дом (Cleome s. l.) і трьо ма вида-
ми (С. canescens Stev. ex DC., С. donetzica Tzvel. і C.
spinosa Jacq.) [3]. Отже, іс нує необ хід ність вста-
нови ти су час ний так соно міч ний склад роди ни
Cleomaceae у фло рі Укра їни та скла сти її кон спект,
що і є ме тою нашо го до слі джен ня.
Мате ріал до слі джен ня
У робо ті вико ри ста ні літе ра тур ні дані, мате ріа ли
гер ба рію Ін сти туту бота ніки іме ні М.Г. Хо лод ного
НАН Укра їни (KW) і ре зуль тати ори гі наль них дос-
лі джень.
Результати досліджень та їх обговорення
За су час ними дани ми у фло рі Укра їни до роди ни
Cleomaceae пот ріб но від не сти два роди (Cleome s. str.
і Tarenaya) і три види.
Рід Cleome s. str. вклю чає два види — С. canescens
і С. donetzica. Видо вий так соно міч ний ранг ос тан-
ніх не зав жди ви зна ють. Для тери то рії Укра їни час-
тіше наво дили полі морф ний і широ ко аре аль ний
C. ornithopodioides L. [1, 2, 8]. На осно ві де таль ного
кри тико-так соно міч ного ана лізу М.М. Цвє льов
вста но вив, що до скла ду збір ного C. ornithopodioides
s. l. нале жить що най мен ше сім еко лого-гео гра фіч-
них рас, біль шість із яких пов ні стю ізо льо вані. Ав-
тор до вів та кож, що C. ornithopodioides s. str. поши-
ре ний у за хід них ре гіо нах Ма лої Азії, а в Пів ден-
ному Кри му та в ба сей нах рі чок Сі вер ський До нець
і Міус рос туть інші види — енде міч ні С. canescens
і С. donetzica [9]. По діб ну точ ку зору щодо ареа-
лу C. ornithopodioides s. str. ви слов люва ли ще дея кі
авто ри, на прик лад A. Carlström [16]. Поши рен ня
цих двох енде міч них ви дів ок рес лює пів ніч ну межу
ареа лу роду Cleome зага лом, що свід чить на ко ристь
ви знан ня саме їх ньо го видо вого так соно міч ного
ран гу [9].
Рід Tarenaya, за су час ними дани ми, вклю чає
біль ше 30 ви дів, бать ків щи ною яких є тро піч-
на Аме рика [31, 35]. Він був опи са ний дав но, ще
в 1838 р. (l. c.), але дов гий час нале жав до «забу-
тих» ро дів. «Реа німу вав» його аме ри кан ський дос-
лід ник H.H. Iltis. Спо чат ку ав тор роз гля дав види
Tarenaya у скла ді Cleome як окре му сек цію, а піз-
ніше по вер нув ся до пер вин ного розу мін ня цьо го
роду [25—27]. До чис ла діаг но стич них родо вих оз-
нак Tarenaya нале жать п’яти-семи лис точ кові (рід-
ко біль ше) лист ки, ко люч копо діб ні при лист ки та
дуже дов гий (4—8 см зав дов жки) кар по фор.
Зав дяки пра цям H.H. Iltis та кож було з’ясовано,
що T. spinosa (Jacq.) Raf. — це ком плекс бли зько-
с по рід не них ви дів, який вклю чає при найм ні три
різ ні види, зок рема T. hassleriana, T. spinosa (Jacq.)
Raf. s. str. і T. boliviensis Iltis. Ав тор уста но вив, крім
цьо го, що най поши рені шим є пер ший вид, який
на бать ків щині рос те не тіль ки в при род них, але й
в ан тро по ген но транс фор мова них еко то пах, нату-
ралі зу вав ся в Пів ніч ній Аме риці, а та кож, що рос-
лини саме цьо го виду, а не T. spinosa, виро щу ють
май же в усій Євра зії як деко ра тив ні [25, 26, 31, 35].
Ос тан ній від різ няє ться від T. hassleriana зало зи-
сто-опу шени ми зав’яззю і пло дами та біли ми або
зе лен кува тими пелю стка ми.
В Євро пі рос лини T. hassleriana (під різ ними на з-
ва ми, най час тіше як C. spinosa або C. pungens Willd.)
поча ли виро щува ти ще на по чат ку XIX ст. (в
1817 р.). Ціка во, що вже тоді пові дом ляли про їхню
здат ність роз мно жува тися само сі вом [5].
В Укра їні ці рос лини та кож, ма буть, куль тиву-
вали здав на, але в гер ба рії KW наяв на дуже мала
кіль кість зраз ків, які б дали змо гу з’ясувати по-
чат кові ета пи роз ве ден ня дано го виду. Най дав ніші
з них (гер ба рій В. Бес сера) були зі бра ні в Кре-
мене цько му бота ніч ному саду в 1813 р.: «Cleoma
pungens DC. (?) culta Cremen. 1813» і «Cleoma
pungens W. (spinosa Hall.) H. Cr.»; кур сив наш (напи-
сано інши ми по чер ком і чор ни лом). Ма буть, піз-
ніше рос лини T. hassleriana поча ли виро щува ти
в Бота ніч ному саду Киє ва (те пер іме ні ака демі ка
О.В. Фомі на): «Cleome pungens. Г. Киев, Бот. сад.
31ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 1
По сад ка. 10.X.1934» (прі зви ще ко лек тора не роз бір-
ливе, але ети кет ка напи сана ру кою М.І. Кото ва);
«Cleome spinosa L. Киев, Бот. сад им. акад. Фоми-
на. Сис тема. 29.IX.1972. О. Дубо вик (№№ 059044,
059045)». Вони та кож є в Доне цько му бота ніч ному
саду, де роз мно жую ться само сі вом [4]. Нещо дав-
но Т.С. Двір на зі бра ла зди чаві лі з куль тури рос-
лини цьо го виду: «Пол тав ська обл., Лох ви цький
р-н, м. Чер воно завод ське, вздовж доро ги Лох-
виця — Суми, на уз біч чі. 22 VIII.2011. Т.С. Двір-
на; № 00103867». Один раз були гер бари зова ні
рос лини, які виро щува ли в квіт нику: «Київ ська
обл., Бари шів ський р-н, око лиці с. Весе ли нів ка, в
куль турі. 25. VIII. 2012. А.П. Іль їн ська». Обме жена
кіль кість зраз ків T. hassleriana, наяв них у гер ба рії
KW, не стіль ки є по каз ни ком сту пеня поши рено сті
цьо го виду в Укра їні, скіль ки свід чить, на наш по г-
ляд, про те, що неве ликі за обся гом так сони тієї чи
ін шої ре гіо наль ної фло ри, до яких час то нале жать
деко ра тив ні рос лини, не зав жди при вер та ють дос-
тат ню ува гу сис тема ти ків.
Ниж че наво димо су час ний так соно міч ний склад
роди ни Cleomaceae у фло рі Укра їни, ха рак тери сти-
ки роди ни, ро дів і ви дів, а та кож клю чі для ви зна-
чен ня ос тан ніх.
Роди на Кле омо ві — Cleomaceae Bercht. et J. Presl,
1825, Prir. Rostlin, 2(64): 253.
Бага то річ ники, одно річ ники або кущі (зрід ка),
лис то пад ні або віч нозе лені (Peritoma arborea (Nutt.
ex Torr. et A.Gray) Iltis); голі, зало зи сто-опу шені
(во лос ки сидя чі чи на ніж ках) або з емер ген цями
чи ко люч ками (Hemiscola і Tarenaya). Стеб ла за-
зви чай пря мо стоя чі, інко ли ви схід ні або слан-
кі; роз галу жені або про сті. Лист ки чер гові, про-
сті (рід ко) або склад ні, паль ча сті, з че реш ками та
чере шоч ками й різ нома ніт ними за фор мою (час-
то у ви гля ді зало зок або колю чок) при лист ками.
Лист кові пла стин ки су ціль ні, по краю зуб ча сті або
дріб но-пил ча сті. Су цвіт тя вер хів кові або піх вові;
кити ці (як пра вило) або по оди нокі квіт ки; при-
квіт ки від сут ні (рід ко) або роз вине ні й тоді одно-
лис точ кові чи три ли сточ кові (про кси маль ні). Квіт-
ко ніж ки ви раз ні. Квіт ки дво ста теві, але інко ли, в
ме жах одно го су цвіт тя, одно ста теві (зрід ка), акти-
но морф ні (рід ко) чи зиго морф ні; анд ро фор і кар-
по фор наяв ні або від сут ні. Ча шеч ка роз діль на або
зрос ла (чоти рило пате ва). Чашо лист ки (най час тіше
чоти ри) пос тій ні або опа даю чі, віль ні чи зрос лі при
осно ві. Пелю стки (за зви чай чоти ри, зрід ка — дві)
віль ні, при крі пле ні до квіт коло жа, час то ніг тико ві,
моно морф ні або ди морф ні. Нек тар ники — ви рос-
ти квіт коло жа, у ви гля ді гор бика, кіль цепо діб ного
дис ка, лу сок або зало зок, роз ташо вані між ві ноч-
ком і анд роце єм чи під ві ноч ком (зрід ка) або від-
сут ні. Ти чин ки (го лов ним чи ном чоти ри, але внас-
лі док галу жен ня або роз щеп лен ня їх може бути від
шес ти до 35 або, як на слі док ре дук ції, тіль ки одна)
віль ні або в різ ній мірі зрос лі з анд рофо ром, голі
або опу шені; пиля ки роз трі ску ють ся по здовж німи
щіли нами, пи лок за зви чай три бо роз но оро вий.
Ма точ ка одна; зав’язь двог ніз да, пла цен та ція парі-
єталь на, на сін ні за чат ки (1—18(26) у гніз ді) ана-
троп ні; стовп чик один, пря мий, дово лі ко рот кий,
тов стий; при ймоч ка одна, го лов ча ста, не лопа тева.
Кар по фор пря мий або зі гну тий, виразний або дуже
короткий, 1—4 мм завдовжки. Пло ди — коро боч-
ки, пря мі або зі гну ті, ви дов жені (струч копо діб ні)
чи ко рот кі, більш-менш стис нуті пара лель но до
сту лок або пер пен дику ляр но до рам ки (рід ко) чи
зду ті й пузи репо діб ні (Peritoma DC., p. p.), роз крив-
ні (пов ні стю або част ково), не роз крив ні, інко ли
(Wislizenia Engelm., Oxystylis Torr. et Frém.) двій ча сті
з реду кова ною рам кою й окре мо від па даю чими від
по тов ще ної осі не роз крив ними одно- або дво на-
сін ними (рід ко) кар пела ми. Насі нини (від 1 до 65
(200) в кож ному гніз ді) ко рич неві різ них від тін-
ків, блі до-зеле ні, сріб ля сто-сірі або май же чор ні,
звер ху папі лоз ні або горб кува ті, з ари лу сом або ні;
ен дос перм не знач ний або від сут ній. Заро док спин-
коко рін це вий із ви дов жени ми ко рін цем і гіпо-
коти лем; зі гну тий так, що між ко рін цем і гіпо коти-
лем наяв на віль на або за рос ла щіли на.
Тип: Cleome L.
Роди на вклю чає 17 ро дів і май же 150 ви дів, які
поши рені, го лов ним чи ном, у тро піч ній, суб тро-
піч ній і по мір ній (част ково) зо нах. В Укра їні вона
має два роди та три види, з яких один ін тро дуко-
ва ний.
Ключ для ви зна чен ня ро дів
1. Лис ток скла дає ться із семи лис точ ків. При-
лист ки ко люч копо діб ні. Пелю стки вели кі,
2,0—4,5 см зав дов жки. Кар по фор дуже дов гий —
4—8 см.........................................................Tarenaya
— Лис ток скла дає ться із трьох лис точ ків. При-
лист ки лус копо діб ні. Пелю стки дріб ні, 2,5—4,0 мм
зав дов жки. Кар по фор недо роз вине ний, дуже ко-
рот кий, до 1 см................................................Cleome
Рід Таре ная — Tarenaya Raf. 1838, Sylva Tellur.:
111. — Cleome sect. Tarenaya (Raf.) Iltis, 2005, Novon,
15(1): 146.
32 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(1)
Кущі, бага то річ ники або одно річ ники, голі,
зало зи сто-опу шені або колю чі. Стеб ла не роз-
галу жені або роз галу жені (рід ко). Лист ки чер гові,
склад но-паль ча сті, дов гоче реш кові; при лист ки
ко люч копо діб ні або від сут ні; че реш ки з лист ко-
вою поду шеч кою, чере шоч ки колю чі, їхні лист кові
поду шеч ки зро ста ють ся і утво рю ють су ціль ний
диск; лис точ ки (5—7(11), інко ли один) лан цет ні,
обер нено лан цет ні, ціло краї або дріб но пил ча сті, з
дріб ними ко люч ками на вер хів ках зуб чи ків. Кити-
ці вер хів кові або піх вові (у піх вах вер хів ко вих лист-
ків), скла даю ться з 10—80 кві ток, дуже ко рот кі або
ви дов жені, при пло дах зав жди ви тяг нуті, при квіт ки
наяв ні або від сут ні, роз ташо вані при осно ві пло-
доні жок. Квіт ки дво ста теві (інко ли мо жуть бути
одно ста теві), одно си мет рич ні або май же зиго-
морф ні. Чашо лист ки (чоти ри) одна кові, зеле ні,
лі ній но-лан цет ні, вго рі за гос тре ні, ві діг нуті пі сля
від цві тан ня. Пелю стки 11—30(—45) мм зав дов жки,
роже ві або фіо лето ві, дуже рід ко білі, про дов гува-
ті або обер нено яйце по діб ні, ніг тико ві. Ти чин ки
(шість) роже ві або фіо лето ві, голі. Кар по фор дов-
гий, дуго по діб ний. Коро боч ки струч копо діб ні, ви-
дов жені, роз крив ні; стовп чик ко рот кий, тов стий;
при ймоч ка го лов ча ста. Насі нини нир копо діб ні із
щіли ною між кін цями насі нини, без ари лусу, по
10—40 шт. в кож ному пло ді. Ос нов не хро мо сом не
чис ло X = 10. Тип: T. spinosa (Jacq.) Raf. (=Cleome
spinosa Jacq.).
Рід вклю чає біль ше 30 ви дів, які поши рені в
тро пі ках Пів ден ної Аме рики; окре мі — широ ко
ін тро дуко вані в суб тро піч них і по мір но теп лих ре-
гіо нах. В Укра їні куль тиву ють, ма буть, один вид —
T. hassleriana.
Tarenaya hassleriana (Chodat) Iltis, 2007, Novon
17(4): 450. — Cleome hassleriana Chodat, 1898, Bull.
Herb. Boissier, 6 (App. 1): 12; Цве лев, 2012, Cauc. Fl.
Consp. 3(2): 371. — C. spinosa auct. non Jacq.: Дубо-
вик, 1987, Оп ред. высш. раст. Укр.: 108. — C. speciosa
auct. non Raf.: Цве лев, Фл. ев роп. час ти СССР, 4:
29. — Таре ная Гесс лера.
Одно річ ники (на бать ків щині та кож бага то річ-
ники або на пів кущи ки), колю чі, опу шені зало зис-
ти ми во лос ками. Стеб ла до 2 м зав ви шки, не роз-
галу жені або роз галу жені (рід ко). Лист ки дов гоче-
реш кові, склад но-паль ча сті; че реш ки 2,5—7,5 см
зав дов жки, з роз сія ними ко люч ками 1—3 мм зав-
дов жки, по краю вій ча сто-зало зи сто-опу шені;
лис точ ки (5—7) еліп тич ні або обер нено лан цет ні,
до 10 см зав дов жки, тон кі, май же ціло краї або з
тон кими колю чими зуб чика ми по краю; при лист-
ки колю чепо діб ні, дуже гос трі, до 4 мм зав дов жки.
Кити ці дуже ви дов жені (при пло дах до 50—60 см),
брак теоз ні. Брак теї сер цепо діб ні або яйце по діб ні,
за гос тре ні, ниж ні че реш кові, верх ні сидя чі, 10—
25 мм зав дов жки. Квіт ко ніж ки 3—4 см зав дов жки,
тон кі, по краю зало зи сто-опу шені. Чашо лист ки
5—7 мм зав дов жки, зеле ні, лі ній но-лан цет ні, після
цві тін ня ві діг нуті. Пелю стки 20—30(45) мм зав-
дов жки, роже ві або фіо лето ві (пі сля цві тін ня дуже
блі ді), про дов гува ті або яйце по діб ні, ніг тико ві.
Ти чин ки фіо лето ві, 3—5 см зав дов жки; ти чин кові
нит ки дуже тон кі (нит копо діб ні) й дов гі, пиля ки
10 мм зав дов жки. Кар по фор 4—8 см зав дов жки.
Зав’язь 10 мм зав дов жки, гола; стовп чик 0,1 мм
зав дов жки. Пло ди до 12 см зав дов жки і 5 мм зав-
тов шки, голі, утво рю ють пря му лі нію з кар пофо-
ром і пло до ніж кою. Насі нини тем но-ко рич неві
або чор ні, піра мі даль ні або май же сфе рич ні, бли-
зько 2 мм у діа мет рі, горб кува ті. Цві те з трав ня по
вере сень, 2n = 20.
Вид опи са ний із Пара гваю: «Ad ripam fluminis
pr. Apa, fl. Maj., no. 162». Голо тип: «Émile Hassler —
162» (G-BOIS).
На бать ків щині рос те на бере гах во дойм, на гір-
ських схи лах, а та кож в ан тро по ген но транс фор-
мова них еко то пах: на уз біч чях до ріг, пус ти рях, у
руде раль них міс цях, у кар’єрах тощо; під німа єть ся
в гори на висо ту до 800—2000 м над р.м.; в Укра їні
його спо ра дич но роз во дять як деко ра тив ну рос-
лину; інколи дичавіє з культури.
Бать ків щина — Пів ден на Аме рика (Ар ген тина,
Пара гвай, Бра зи лія); нату ралі зу вав ся в Пів ніч ній
Аме риці; широ ко куль тиву ють, особ ливо в Євра зії,
в тро піч них і по мір но теп лих ре гіо нах.
При міт ка. Рос лини цьо го виду ма ють духм’яні квіт ки, які
роз кри ваю ться у ве чір ні часи, а за кри ваю ться — в ран кові,
так само, як квіт ки дея ких хре сто цві тих, зок рема ви дів
Matthiola W.T. Aiton.
В Укра їні виро щу ють, ма буть, рос лини й ін ших ви дів
кле омо вих, зок рема T. spinosa та Cleoserrata speciosa (Raf.) Il-
tis (=Cleome speciosa Raf.), а та кож їхні гіб риди. Виду C. spe-
ciosa вла сти ві дріб но зуб ча сті, а не колю че зуб ча сті по краю
лист ки без при лист ків і колю чок.
Рід 2. Кле ома — Cleome L. 1753, Sp. Pl. 2: 671;
1754, Gen. Pl. ed. 5: 302 (nom. cons.).
Одно річ ні або бага то річ ні (рід ше) зало зи сто-опу-
шені рос лини. Стеб ла роз галу жені або не роз галу-
жені, шор сткі або гладенькі. Лист ки че реш кові,
паль ча сто-склад ні з 1—3 (рід ко біль ше) лис точ-
ками; лист кові поду шеч ки роз ташо вані при осно-
33ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 1
ві че реш ків або чере шоч ків. При лист ки від сут ні
або лус копо діб ні. Кити ці вер хів кові або піх вові,
ко рот кі й пло скі або дуже ви дов жені, особ ливо
при пло дах; при квіт ки роз вине ні або від сут ні.
Квіт ки зиго морф ні. Чашо лист ки (чоти ри) не опа-
да ють, при осно ві зрос лі до поло вини сво єї дов-
жини, одна кові. Пелю стки (чоти ри) одна кові або
май же одна кові, час то ніг тико ві. Ти чин ки (шість,
рід ко чоти ри) з нит ками на дис копо діб ному або
ко ніч ному анд рогі нофо рі, голі; пиля ки ви дов жені,
лі ній ні, скру чую ться пі сля роз трі ску ван ня. Кар по-
фор зі гну тий, недо роз вине ний. Плід — ви дов жена,
струч копо діб на, дво стул кова з рам кою, не роз крив-
на коро боч ка. Насі нини (4—25) нир копо діб ні або
яйце по діб но-сфе рої даль ні, із за рос лою щіли ною
між їхні ми кін цями та з ари лу сом або ні.
Лек то тип: C. ornithopodioides L. [Green M.L. 1929,
Prop. Brit. Bot. 172].
Рід об’єднує май же 20 ви дів, які поши рені в тро-
піч них і теп лих по мір них об лас тях Ста рого Сві ту.
Ключ для ви зна чен ня ви дів
1. Лис точ ки до обох кін ців пос тупо во за гос тре ні,
час то вздовж скла дені й гус то опу шені. Кар по фор
1,8—3,0 мм зав дов жки............................С. canescens
— Лис точ ки рап тово зву жені до осно ви й пос-
тупо во за гос тре ні до вер хів ки, пло скі, зни зу роз-
сія но опу шені зало зи сти ми во лос ками, звер ху
голі або май же голі. Кар по фор 0,6—1,5 мм зав-
дов жки....................................................С. donetzica
1. Cleome canescens Steven ex DC. 1824, Prodr. 1:
241; Ledeb. 1842, Fl. Ross. 1: 234; Цве лев, 1963, Бот.
мат-лы (Ле нин град), 22: 121; Дубо вик, 1967, Укр.
бо тан. журн. 24, 3: 52; Дубо вик, 1987, Оп ред. высш.
раст. Укр.: 109. – C. ornithopodioides auct. non L.: M.
Bieb. 1808, Fl. taur.-cauc. 2: 130; ibid, 1819, 3: 452, p.
p.; Шмальг. 1895, Фл. Ср. и Южн. Росс. 1: 106, р.
р.; Бор дзі лов ський, 1953, Фл. УРСР, 5: 203, p. p. –
С. ornithopodioides var. stipitata Boiss. 1867, Fl. orient.
1: 411, p. p.; Боб ров, 1939, Фл. СССР, 8: 9, р. р.;
Авер киев, 1947, у Вульф, Фл. Крыма, 2, 1: 318. –
С. ornithopodioides var. stipitata et canescens (Steven
ex DC.) N. Busch, 1910, in Fl. cauc. crit. 3, 4: 711,
p. p. – C. ornithopodioides L. subsp. canescens (Steven
ex DC.) Tzvel. 1979, Фл. ев роп. час ти СССР, 4: 30. –
Кле ома сиву вата.
Одно річ на ко рот коза лози сто-пух на ста рос лина.
Стеб ла 15—40 см зав ви шки, зде біль шого роз галу-
жені. Лист ки дово лі вели кі, склад ні, трій ча сті,
че реш кові; лис точ ки дуже ву зькі, еліп тич ні, по-
ступо во зву жені до осно ви й вер хів ки, час то вздовж
скла дені, з обох бо ків зало зи сто-опу шені. Кити ці
вер хів кові, дуже ви дов жені. При квіт ки вели кі вни-
зу й ма лень кі вго рі, про сті, пос тупо во зву жені до
осно ви та за гос тре ні до вер хів ки. Квіт ки на дов гих
квіт ко ніж ках. Чашо лист ки яйце по діб ні, за гос тре-
ні, 1—2 мм зав дов жки, час то з чор ною або тем но-
чер во ною обля мів кою. Пелю стки обер нено яйце-
по діб ні, 2,5—4,5 мм зав дов жки, білі або чер вону-
ваті (рід ко). Тичи нок шість. Пло до ніж ки від хиле ні,
6—12 мм зав дов жки. Коро боч ки 10—34 мм зав дов ж-
ки, струч копо діб ні, ву зько лі ній ні, гор боч кува-
ті, вздовж жил кува ті, стиг лі звис лі й пря мі, гус то
вкри ті дуже ко рот кими зало зи сти ми во лос ками, з
4—10 насі нина ми; но сик 1,0—1,5 мм зав дов жки;
стул ки 7—20 мм зав дов жки. Кар по фор ко рот кий,
1,8—3,0 мм зав дов жки. Насі нини тем но-бурі, 1,7—
2,0 мм у діа мет рі. Цві те з черв ня по сер пень.
Вид опи са ний із Кри му: «in Tauria meridionalis».
Рос те на су хих кам’янистих і слан це вих оси пи-
щах, схи лах, га леч ни ках.
Рід кіс ний енде мік, відо мий тіль ки зі схід ної
час тини Пів ден ного Кри му; зане се ний до «Чер-
во ної кни ги Укра їни. Рос лин ний світ» (2009) як
С. ornithopodioides L. s. l.; охо роня єть ся в Кара да-
зько му при род ному запо від нику.
За галь не поши рен ня: Пд.-Сх. Євро па (Крим).
2. Cleome donetzica Tzvelev 1963, Бот. мат-лы
(Ле нин град), 22: 131; Дубо вик, 1967, Укр. бо тан.
журн. 24, 3: 52; Дубо вик, 1987, Оп ред. высш. раст.
Укр.: 109. – С. ornithopodioides auct. non L.: Шмальг.
1895, Фл. Ср. и Южн. Росс. 1: 106, р. р.; Боб ров,
1939, Фл. СССР, 8: 9, р. р.; Бор дзі лов ський, 1953,
Фл. УРСР, 5: 203, p. p. – С. ornithopodioides L. subsp.
donetzica (Tzvelev) Tzvelev 1979, Фл. ев роп. час ти
СССР, 4: 30. – Кле ома доне цька.
Одно річ на, гус то ко рот коза лози сто-пух на ста
рос лина. Стеб ла 15—40 см зав ви шки, зде біль шого
роз галу жені. Лист ки склад ні, трій ча сті, че реш-
кові; лис точ ки ву зькі, еліп тич ні, до сить вели кі та
пло скі, рап тово зву жені до осно ви й пос тупо во
за гос тре ні до вер хів ки, зни зу роз сія но зало зис-
то-опу шені, звер ху голі або май же голі. Кити ці
ви дов жені. При квіт ки дуже пос тупо во зву жу-
ю ться до вер хів ки. Квіт ки на дов гих тон ких ніж-
ках. Чашо лист ки зеле ні, яйце по діб но-лан цет ні,
за гос т ре ні, 1,0—1,8 мм зав дов жки, час то з чор ною
або тем но-чер во ною обля мів кою. Пелю стки обер-
нено яйце по діб ні, 2—3 мм зав дов жки, білі, час то
май же роже во-фіо лето ві; від гин широ ко оваль ний
або обер нено яйце по діб ний. Тичи нок шість. Пло-
34 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(1)
до ніж ки май же гори зон таль но від хиле ні, 8—15 мм
зав дов жки. Коро боч ки ву зько лі ній ні, горб кува ті,
дуже гус то зало зи сто-воло си сті, з 4—9 насі нина ми;
но сик 0,7—0,9 мм зав дов жки; стул ки 1,2—2,0 см
зав дов жки. Кар по фор ко рот кий, 0,6—1,5 мм зав-
дов жки. Насі нини тем но-бурі, 1,5—1,9 мм у діа-
мет рі. Цві те з черв ня по сер пень.
Вид опи са ний із пів ден но-схід ної час тини Схід-
ної Євро пи (ниж ньої те чії р. Сі вер ський До нець
біля ста ниці Єка тери нін ська): «Habitat in saxosis,
glareosis et lapidosis systematis fluviorum Donetz
bor. et Miuss». Голо тип: «In declivitate saxosa ad
vallem fl. Donetz bor. prope pag. Ekaterininskaja,
21 VI 1887, D. Litwinow. In Herb. Inst. Bot. Ac. Sc.
URSS (Leningrad) conservatur» (LE).
Рос те на кам’янистих схи лах, га леч ни ках, ске-
лях, слан це вих оси пах.
В Укра їні тра пля єть ся дуже рід ко в Доне цько-
му Лісо сте пу, зок рема: Доне цька обл.: с. Вели ке
Меш кове Ам вро сієв сько го р-ну, пів ніч на око лиця
с. Дмит рів ка Шах тар сько го р-ну; Лу ган ська обл.:
по р. Крі пень ка на за хід від с. Боко во-Пла тове Ант-
ра ци тів сько го р-ну, с. Ново пав лів ка Луту гін сько го
р-ну; зане се ний до «Чер во ної кни ги Укра їни. Рос-
лин ний світ» (2009) як С. ornithopodioides L. s. l.
За галь не поши рен ня: Пів ден но-Схід на Євро-
па: енде мік Доне цько го кря жа. За межа ми Укра-
їни відо мий із locus classicus та з бере гів р. Яси нів ка
(ліва при тока р. Міус) у хуто рі Яси нів ський Мат-
вєєв-Кур ган сько го р-ну Рос тов ської обл.
Та ким чи ном, про веде не до слі джен ня до зво-
лило вста нови ти су час ний так соно міч ний склад
Cleomaceae у фло рі Укра їни (два роди та три види),
роз роби ти клю чі для ви зна чен ня ро дів і ви дів, а та-
кож скла сти кон спект роди ни.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бобров Е.Г. Семейство Каперсовые // Флора СССР. —
М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1939. — Т. 8. — С. 1—14.
2. Бордзіловський Є.І. Родина Каперцеві // Флора УРСР. —
К.: Вид-во АН УРСР, 1953. — Т. 5. — С. 202—203.
3. Дубовик О.М. Семейство Клеомовые // Опред. высш.
раст. Украины. — Киев: Наук. думка, 1987. — С. 108—
109.
4. Каталог растений Донецкого ботанического сада:
справ. пособие / Азарх Л.Р., Баканова В.В., Бурда Р.И.
и др.; под. ред. Е.Н. Кондратюка. — Киев: Наук. думка,
1988. — 528 с.
5. Полетико О.М., Мишенкова А.П. Декоративные
травянистые растения открытого грунта. — Л.: Наука,
1967. — 208 с.
6. Тахтаджян А.Л. Система и филогения цветковых
растений. — М.; Л.: Наука, 1966. — 611 с.
7. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. — Л.: Наука,
1987. — 439 с.
8. Цвелев H.H. Сем. Capparaceae Juss. // Флора европейской
части СССР. — Л.: Наука, 1979. — Т. 4. — С. 28—30.
9. Цвелев H.H. Cleome ornithopodioides L. sensu lato в СССР
// Ботан. мат-лы герб. БИН. — М.; Л.: Изд-во АН СССР,
1963. — Т. 22. — С. 122—134.
10. Angiosperm Phylogeny Group (APG). An ordinal classification
for the families of flowering plants // Ann. Missouri Bot.
Gard. — 1998. — 85(4). — P. 531—553.
11. Angiosperm Phylogeny Group II (APG II). An update of the
Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders
and families of flowering plants: APG II // Bot. J. Linnean
Soc. — 2003. — 141(4). — P. 399—436.
12. Angiosperm Phylogeny Group III (APG III). An update of the
Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders
and families of flowering plants: APG III // Bot. J. Linnean
Soc. — 2009. — 161(2). — P. 105—121.
13. Barker M.S., Vogel H., Schranz M.E. Paleopolyploidy in the
Brassicales: Analyses of the Cleome transcriptome elucidate
the history of genome duplications in Arabidopsis and other
Brassicales // Genome Biol. Evol. — 2009. — 1. — P. 391—399.
14. Bentham G., Hooker J. D. Genera plantarum. — London:
Reeve et Company, 1862. — Vol. 1. — 454 p.
15. Berchtold F., Presl J. Rostliny Caparowité // Prir. Rostlin. —
1825. — 2(64). — P. 253.
16. Carlström A. A revision of Cleome series Ornithopodioides
Tzvelev (Capparaceae) // Willdenowia. — 1984. — 14(1). —
P. 119—130.
17. Cheng S., Bergh E., Zeng P., Zhong X., Xu J., Liu X., Hofberger
J., Bruijn S., Bhide A S., Kuelahoglu C., Bian C., Chen J.,
Fan G., Kaufmann K., Hall J.C., Becker A., Bräutigam A.,
Weber A.P.M., Shi Ch., Zheng Z., Li W., Lv M., Tao Y., Wang
J., Zou H., Quan Z., Hibberd J.M., Zhang G., Zhu X.-G., Xu
X., Schranz M.E. The Tarenaya hassleriana genome provides
insight into reproductive trait and genome evolution of
Crucifers // Plant Cell. — 2013. — 25(8). — P. 2813—2830.
18. De Candolle A.P. Prodromus systematis naturalis regni
vegetabilis. — Parisiis, 1824. — Vol. 1. — 748 p.
19. Hall J.C. Systematics of Capparaceae and Cleomaceae: an
evaluation of the generic delimitations of Capparis and
Cleome using plastid DNA sequence data // Botany. –
2008. – 86(7). – P. 682–696.
20. Hall J.C., Iltis H.H., Sytsma K.J. Molecular phylogenetics
of core Brassicales, placement of orphan genera Emblingia,
Forchhammeria, Tirania and character evolution // Syst.
Bot. — 2004. — 29(3). — P. 654—669.
21. Hall J.C., Sytsma K.J., Iltis H.H. Phylogeny of Capparaceae
and Brassicaceae based on chloroplast sequence data //
Amer. J. Bot. — 2002. — 89(11). — P. 1826—1842.
22. Heywood V.H. Capparidaceae // Flora Europaea. — [ed.
1]. — Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1964. — Vol. 1. —
P. 259.
23. Heywood V.H., Brummitt R.K., Culham A., Seberg O.
Flowering plants of the World. — Ontario: Firefly Press,
2007. — 424 p.
24. Hutchinson J. The genera of flowering plants. — Oxford:
Clarendon Press, 1967. — Vol. 2. — P. 303—317.
25. Iltis H.H. Studies in the Capparidaceae. III. Evolution and
phylogeny of the western North American Cleomoideae //
Ann. Missouri Bot. Gard. — 1957. — 44(1). — P. 77—119.
35ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 1
26. Iltis H.H. Studies in the Cleomaceae. II: Cleome boliviensis,
a new, spiny, large-flowered Andean species // Novon. —
2005. — 15(1). — P. 146-155.
27. Iltis H.H., Cochrane T.S. Studies in the Cleomaceae. V. A new
genus and ten new combinations for the Flora of North
America // Novon. — 2007. — 17(4). — P. 447—451.
28. Iltis H.H., Hall J.C., Cochrane T.S., Sytsma K.J. Studies in the
Cleomaceae. I. On the separate recognition of Capparaceae,
Cleomaceae, and Brassicaceae // Ann. Missouri Bot. Gard. —
2011. — 98(1). — P. 28—36.
29. Judd W.S., Sanders R.W., Donoghue M.J. Angiosperm family
pairs: preliminary phylogenetic analyses // Harvard Pap.
Bot. — 1994. — 1(5). — P. 1—51.
30. Melchior H. Syllabus der Pflanzenfamilien. Angiospermae. —
[ed. 12th]. — Berlin: Borntraeger, 1964. — Vol. 2. — 666 S.
31. Mingli Z., Tucker G.C. Cleomaceae // Fl. China / C. Y. Wu,
P.H. Raven et D.Y. Hong (eds.). – Beijing & St. Louis:
Science Press & Missouri Botanical Garden Press, 2008. –
Vol. 7. – 429–432.
32. Riser J.P., Cardinal-Mcteague W.M., Hall J.C., Hahn W.J.,
Sytsma K.J., Roalson E.H. Phylogenetic relationships among
the North American cleomoids (Cleomaceae): a test of Iltis’s
reduction series // Amer. J. Bot. — 2013. — 100(10). —
P. 2102—2111.
33. Shaw H.K. A. Diagnoses of new families, new names, etc., for
the seventh edition of Willis’s «Dictionary» // Kew Bull. —
1965. — 18(2). — P. 249—273.
34. Takhtajan A.L. Flowering plants. — Springer Science +
Business Media, 2009. — 906 p.
35. Tucker G.C., Vanderpool S.S. Cleomaceae Bercht. et J. Presl
// Flora of North America North of Mexico / Editorial
Committee. – N.Y. etc.: Oxford Univ. Press, 2010. – Vol.
7. – P. 199–223.
Рекомендує до друку Надійшла 23. 12. 2013 р.
Д.В. Дубина
А.Ф. Иль ин ская
Ин сти тут бота ники имени Н.Г. Хо лод ного НАН Ук раи ны,
г. Киев
СЕМЕЙСТВО CLEOMACEAE ВО ФЛО РЕ УКРАИНЫ
Для фло ры Ук раи ны при веде ны два рода (Cleome L. s. str.
и Tarenaya Raf.) и три вида (С. canescens Steven ex DC.,
С. donetzica Tzvelev и T. hassleriana (Chodat) Iltis) семейства
Cleomaceae Bercht. et J. Presl. Пред став лены но менк лату ра,
опи са ния, рас про стра не ние, ме сто нахо жде ния, неко то рые
осо бен но сти био ло гии, а так же клю чи для опре деле ния изу-
чен ных ро дов и ви дов.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Cleomaceae, Cleome s. str., Tarenaya,
сис тема тика, фло ра, Ук раи на.
A.P. Iljinska
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy
of Sciences of Ukraine, Kyiv
THE FAMILY CLEOMACEAE IN THE FLORA OF UKRAINE
Two genus (Cleome L. s. str. and Tarenaya Raf.) and three
species (С. canescens Steven ex DC., С. donetzica Tzvelev
and T. hassleriana (Chodat) Iltis) from the
family Cleomaceae Bercht. et J. Presl for the flora of Ukraine are
resulted. The nomenclature, descriptions, geography, locations,
some data about biology and key to identification of the genus et
species are provided.
K e y w o r d s: Cleomaceae, Cleome s. str., Tarenaya, systematics,
flora, Ukraine.
Андриенко Т.Л. Модестовна. Рассказ об Учителе / Под ред. В.В. Протопоповой. — Киев.: Альтерпрес. — 72 с.
Книга присвячена життєвому шляху відомого ботаніка, доктора біологічних наук Єлизавети
Модестівни Брадіс — провідного українського болотознавця. Т.Л. Андрієнко розповідає про той період,
коли Єлизавета Модестівна, працюючи в Інституті ботаніки імені М.Г. Холодного, готувала молодих
науковців, у т.ч. й автора книги.
|