Амплитудно-частотная зависимость доплерон-фононного резонанса

Экспериментально и теоретически исследована амплитудно-частотная зависимость доплеpон-фононного pезонанса (ДФР) в вольфраме. Анализ основан на общем теоретическом рассмотрении распространения и взаимодействия ультразвуковых и электромагнитных мод в металлах. Установлено, что в вольфраме в используем...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Физика низких температур
Дата:1998
Автори: Цымбал, Л.Т., Черкасов, А.Н.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України 1998
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175000
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Амплитудно-частотная зависимость доплерон-фононного резонанса / Л.Т. Цымбал, А.Н. Черкасов // Физика низких температур. — 1998. — Т. 24, № 3. — С. 250-261. — Бібліогр.: 20 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Экспериментально и теоретически исследована амплитудно-частотная зависимость доплеpон-фононного pезонанса (ДФР) в вольфраме. Анализ основан на общем теоретическом рассмотрении распространения и взаимодействия ультразвуковых и электромагнитных мод в металлах. Установлено, что в вольфраме в используемом диапазоне частот (10-500 МГц) реализуется режим слабой связи доплерона со звуком. Показано, что полученная в эксперименте сложная амплитудно-частотная зависимость ДФР может быть объяснена в предположении доминирования индукционного механизма взаимодействия электронной и ионной подсистем металла. Установлено, что в рамках такого предположения характер этой зависимости не определяется видом повеpхности Феpми металла. The amplitude-frequency dependence of the doppleron–phonon resonance (DPR) in tungsten is investigated experimentally and theoretically. The analysis is based on the general theoretical consideration of propagation and interaction of ultrasonic and electromagnetic modes in metals. It has been established that the weak doppleron–phonon interaction takes place in tungsten in the frequency range used (10–500 MHz). The complicated experimental amplitude–frequency dependence of DPR can be explained under the assumption of predominance of the induction mechanism of interaction between the electronic and ionic subsystems of the metal. It is found that under such an assumption, this dependence is of a general character and is not determined by the shape of the Fermi surface of the metal.
ISSN:0132-6414