Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність

Приводятся результаты крупномасштабного сравнения описаний ксеротермной растительности долины р. Ингул, а также других территорий Украины, Центральной и Восточной Европы, западной части Российской Федерации. Весь массив данных разделился на 8 групп кластеров, которые репрезентируют основные тип...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український ботанічний журнал
Date:2014
Main Author: Винокуров, Д.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175010
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність / Д.С. Винокуров // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 2. — С. 148-160. — Бібліогр.: 72 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859680913711955968
author Винокуров, Д.С.
author_facet Винокуров, Д.С.
citation_txt Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність / Д.С. Винокуров // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 2. — С. 148-160. — Бібліогр.: 72 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український ботанічний журнал
description Приводятся результаты крупномасштабного сравнения описаний ксеротермной растительности долины р. Ингул, а также других территорий Украины, Центральной и Восточной Европы, западной части Российской Федерации. Весь массив данных разделился на 8 групп кластеров, которые репрезентируют основные типы степной растительности. Выявлено, что в долине р. Ингул ксеротермная растительность класса Festuco-Brometea представлена 18 ассоциациями, которые объединены в 5 союзов и 1 порядок. Из них 2 союза и 9 ассоциаций предлагается выделить в качестве новых. Петрофитно- степная растительность долины р. Ингул представлена сообществами на сарматских известняках в нижнем течении (союз Potentillo arenariae-Linion czerniaevii), а также на кристаллических обнажениях в среднем и верхнем течении (союз Poo bulbosae-Stipion graniticolae). Results of a large-scale analysis of releÿves of xerothermic steppe vegetation in the Ingul River valley and other areas in Ukraine, Central and Eastern Europe, the western part of the Russian Federation are given. The whole data set was divided into 8 main groups of clusters that represent different types of steppe vegetation. It has been found that in the Ingul River valley xerothermic vegetation of Festuco-Brometea is represented by 18 associations, grouped in 5 alliances and 1 order. Of these, 2 alliances and 9 associations were proposed as new. Petrophytic steppe vegetation of the Ingul River valley is represented by communities on the Sarmatic limestones in the lower reaches (Potentillo arenariae-Linion czerniaevii) and also on crystalline outcrops in the middle and upper reaches of the river (Poo bulbosae-Stipion graniticolae).
first_indexed 2025-11-30T17:50:31Z
format Article
fulltext 148 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) Д.С. ВИНОКУРОВ Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна phytosocio@ukr.net СИНТАКСОНОМІЯ КСЕРОТЕРМНОЇ РОСЛИННОСТІ ДОЛИНИ р. ІНГУЛ (КЛАС FESTUCO- BROMETEA). ЧАСТИНА 1. ПЕТРОФІТНО-СТЕПОВА РОСЛИННІСТЬ К л ю ч о в і с л о в а : синтаксономія, класифікація Ж. Браун-Бланке, Festuco-Brometea, степова рослинність, петрофітні степи Вступ В Укра їні тери торі єю, яка за зна ла най біль шого ан- тро по ген ного впли ву, є пів ден ний регі он. Бли зько 80 % сте по вої зони розо рано, що спри чини ло знач- не фло ристич не та фіто цено тич не збід нен ня цьо го уні каль ного біо му. Не транс фор мова на рос лин ність збе ре гла ся на тери торі ях при род но-запо від ного фон ду, а за межа ми (умов но не транс фор мова на) — зде біль шого вздовж еле мен тів гід ро гра фіч ної мере- жі (схи лів річ ко вих до лин, ба лок, ярів) та на від- сло нен нях кам’янистих по рід (вап ня ків, гра ні тів, крей ди), не при дат них для розо рю ван ня (Тка чен ко, 2002). Ці при род ні об’єкти вико ну ють сут тєву роль регу ля тор них сис тем в умо вах над мір ного ан тро- по пре син гу. Доли на р. Ін гул є по діб ним рефу гіу мом ксе- ро терм ної рос лин ності. Зав дяки різ нома ніт ності еко ло гіч них фак то рів тут сфор мува лися справж- ньосте пові, пса мо фіт ні, пет ро фіт ні (гра ніт ні та вап няко ві від сло нен ня), ча гар нико во-сте пові та луч но-сте пові цено ком плек си. До слі джен ня цьо го типу орга ніза ції рос лин ності в доли ні р. Ін гул про води лися фраг мен тар но. На по чат ку ХХ ст. у бота ніко-гео гра фіч ному ас пек ті її вив чали М.І. Ко тов і В.Г. Тан філь єв (Ко тов, Тан- філь єв, 1934). У цій робо ті кра ще оха рак тери зова ні пет ро фіт ні сте пи, тоді як справж ньо му та пса мо- фіт ному варі ан там при діля єть ся мен ша ува га. У 1987 р. за домі нант ним прин ци пом сте пову рос лин- ність до слі джу вав О.В. Кос ти льов, ав тор виді ляє 22 асо ціа ції, що нале жать до 8 фор ма цій (Spiraeta hypericifoliae, Amygdaleta nanae, Caraganeta scythicae, Caraganeta fruticis, Thymeta dimorphii, Festuceta valesiacae, Stipeta lessingianae, Stipeta capillatae), і дає їм ко рот ку ха рак теристи ку. Низ ка авто рів та кож наво дить пере лік від зна че них ними угру по вань (у ран зі асо ціа цій або фор ма цій) (Єрем ко, 1995; Анд- рієн ко, Пряд ко, Сі ден ко, 1995; Запо від ні…, 2008; Криц кая, Ново сад, 2001, 2005—2007). © Д.С. ВИНОКУРОВ, 2014 Попе ред ні ре зуль тати щодо син так соно мії кла су Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soó 1947 ви світ лені нами рані ше (Vynokurov, 2011, 2013а, 2013b). Та кож ми до слі дили окре мі пи тан ня дина міки сте по вої рос лин ності (Вино ку ров, 2011) та вису нули про- пози ції щодо її охо рони (Вино ку ров, 2012; Еко- мере жа…, 2013). Об’єкти та мето ди до слі джень Осно вою робо ти ста ли мате ріа ли влас них по льо вих до слі джень, здій сне них упро довж 2009—2013 рр. Згід но із за галь но при йня тою мето ди кою еко- лого-фло ристич ної кла сифі ка ції Ж. Бра ун-Блан- ке (Braun-Blanquet, 1964; Westhoff, Maarel, 1973) у доли ні р. Ін гул було виконано 409 гео бота ніч них опи сів. Для по рів нян ня син так со нів та ви зна чен- ня їх ньо го міс ця в сис темі кла су Festuco-Brometea до бази да них дода но опи си сте по вої рос лин ності су між них тери то рій Укра їни, а та кож Євро пи та Ро сії. Зага лом зі бра но 2336 опи сів. Зок рема, до бази да них пот рапи ли і 57 влас них опи сів з ін ших ре гіо нів (Хер сон ська, Мико лаїв ська об лас ті); не- опуб ліко вані опи си з фіто цено теки Інсти туту бота- ніки іме ні М.Г. Хо лод ного (мате ріа ли Г.І. Біли ка, В.В. Осич нюка, О.В. Кос ти льо ва); не опуб ліко вані опи си, люб’язно нада ні В.П. Коло мій чу ком; опуб- ліко вані опи си віт чиз ня них авто рів (Костылев и др., 1986; Марь юшки на, Соло маха, 1986; Тка чен- ко, Мов чан, Соло маха, 1987; Кор же нев ский, Клю- кин, 1990а, 1990б; Куко виця та ін., 1992; Соло маха, 1995; Рома щен ко, Ді дух, Соло маха, 1996; Ти щен ко, 1996, 1998а, 1998б; Вака рен ко, 1997; Ко рот чен ко, Ді дух, 1997; Куко виця та ін., 1998; Кра сова, Сме- тана, 1999; Сме тана, Дер по люк, 1999; Tyshchenko, 2000; Сме тана, 2002; Ді дух, Ко рот чен ко, 2003; Ко- рот чен ко, Фі цай ло, 2003; Дуби на та ін., 2004; Мой- сієн ко та ін., 2005; Шапо вал, 2006; Дуби на, Дзю ба, 2007; Ко рот чен ко, Мала, Фі цай ло, 2009а, 2009б; Ку зем ко, 2011; Ді дух, Ваше няк, 2012), а та кож опуб ліко вані опи си зару біж них авто рів з тери то рії 149ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 Руму нії, Угор щини, Сло вач чини, Бол га рії, Че ської Рес пуб ліки та Ро сії (Soó, 1949; Pop, 1969; 1970; Kolbek, 1975; Orolan, Hiritiu, Curticapean, 2007; Apostolova, 2008; Ruprecht et al., 2009; Didia, Chifu, Irimia, 2010; Dubravkova et al., 2010; Иль ина, Ужа- мец кая, Го луб, 1991; Кар пов, Лысенко, Го луб, 2003; Мит ро шен кова, Лысенко, 2007; Лысенко, Опа рин, 2011; Деми на, 2012). База да них опи сів ство рена за допо мо гою про гра ми TURBOVEG 2.0 (Hennekens, 2009). Без посе ред ньо кла сифі ка ція рос лин ності від- бува лася в де кіль ка ета пів. На пер шому ета пі для ви зна чен ня син так со нів вищо го ран гу (по ряд ки та сою зи) здій сне но вели ко мас штаб не по рів нян- ня всіх опи сів у за галь ній базі да них з роз поді лом на окре мі гру пи (класте ри). Для цьо го вико риста- но моди фіко вану вер сію про гра ми TWINSPAN (Two-Way Indicator Species Analysis; Role ek et al., 2009), ім пле мен това ну в па кет про грам JUICE 7.0 (Tichý, 2002). На дру гому ета пі, для виок рем лен ня асо ціа цій, від був ся де таль ні ший роз по діл окре мих класте рів та їх ніх груп, виді ле них на пер шому ета пі. Для цьо го, крім за зна чено го про грам ного за без пе- чен ня, вико риста но про гра му PC ORD (McCune, Mefford, 2006) (вимі рю ван ня відста ні за від нос ним по каз ни ком Сьо рен сена; ме тод зв’язування груп — Flexible Beta -0,25). Для ана лізу ми вилу чили види, ви зна чені тіль ки до рів ня роду. На пер шому ета пі кіль кіс ного ана- лізу дея кі так соно міч но про бле ма тич ні види, які по-різ ному роз гля даю ться різ ними авто рами, було об’єднано в агре гати та види широ кого розу мін ня (табл. 1, дос туп на на ін тер нет-сто рін ці «Укра їн- ського бота ніч ного жур налу»). На дру гому ета пі ці види зно ву роз гля дали як окре мі. Про ек тив не по крит тя ви дів для фіто цено тич них таб лиць пере води лося в бали за моди фіко ва ною шка лою Б.М. Мір кіна тако го змісту: + — < 1 %, 1 — 1—5 %, 2 — 6—15 %, 3 — 16—25 %, 4 — 26—50 %, 5 — > 50 % (Мир кин, Ро зен берг, 1983). Для вияв лен ня діаг ностич них ви дів вико риста- но по каз ник вір ності (кое фіці єнт phi), для яко го стан дар тизо вано всі гру пи опи сів до рів ного роз- міру, а та кож вилу чено не сут тє ві зна чен ня вір- ності на осно ві тес ту точ ності Фіше ра. Як діаг- ностич ні роз гля дали ся по каз ники кое фіці єнта phi вище 30, як висо коді агностич ні — біль ше 50. Як констант ні — види зі зна чен нями констант ності по над 30 %; висо ко констант ні — вище 50 %. Як домі нант ні виді ляли ся види з про ек тив ним по- крит тям понад 30 %. На осно ві по каз ника вір ності побу дова но си ноп тич ну таб лицю, в якій види від- сор това ні від по від но до його зна чень (табл. 2, дос- туп на на ін тер нет-сто рін ці «Укра їнсь кого бота ніч- ного жур налу»). На зви син так со нів вка зую ться зa тре тім ви- дан ням Між на род ного ко дек су фіто со ціо ло гіч ної но менк лату ри (Weber, Moravec, Theurillat, 2000). Біль шість назв так со нів пода но за «Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist» (Mosyakin, Дендрограма подібності-відмінності фітоценонів після першого етапу аналізу: A—H — фітоценони вищого рангу; 1—30 — фітоценони нижчого рангу (базові кластери) Similarity-dissimilarity cladogram of phytocoenons after 1 step of analysis: A—H — high level syntaxa; 1—30 low level syntaxa (basic clusters) 150 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) Fedoronchuk 1999). Тут авто ри ви дів не наво дять- ся. Для дея ких так со нів, де необ хід не уточ нен ня їх розу мін ня, вка зую ться авто ри. Ре зуль тати до слі джень та їх обго во рен ня За пер шим ета пом кіль кіс ного ана лізу за галь ної бази да них опи сів увесь ма сив роз поді лив ся на 8 ос- нов них груп класте рів (рису нок). До гру пи класте- рів, що по зна чена літе рою «А», пот рапи ли опи- си, які мож на від нести до сою зу Artemisio-Kochion prostratae Soó 1964, що об’єднує знач ною мі рою руде ралі зова ні сте пові угру по ван ня. У гру пі класте- рів «В» вмі щені опи си засо лено-луч них сте пів, які мож на об’єднати в союз Artemisio tauricae-Festucion valesiacae Korzhenevskij et Kljukin ex Dubyna et al. in Dubyna et Dziuba 2007. З доли ни р. Ін гул опи- си до цієї гру пи не ввійш ли. До гру пи класте рів «С» увійш ли опи си з пів ден ної час тини сте по вої зони, за гео бота ніч ним райо ну ван ням — під зони тип чако во-кови ло вих сте пів. З доли ни р. Ін гул до цієї гру пи пот рапи ло 10 опи сів, зроб ле них у по- низ зі річ ки. Оче вид но, в май бут ньо му необ хід но опи сати но вий син так сон у ран зі сою зу, який би об’єднав цей тип рос лин ності. Про те з огля ду на неве лику кіль кість опи сів з тери то рії до слі джен ня в да ній пуб ліка ції для «чис тоти» ана лізу роз гля дає- мо їх у рам ках гру пи класте рів «Н». У по даль шому їхнє син так соно міч не поло жен ня може уточ ню- вати ся. До гру пи класте рів, по зна че них літе рою «D», пот рапи ли май же всі опи си з Цен траль ної та Схід ної Євро пи. Зок рема, до класте ра 16 увійш ли опи си, які євро пей ські авто ри об’єднують у союз Festucion valesiacae Klika 1931, що охо п лює сте пову рос лин ність Цен траль ної Євро пи, а та кож союз Bromo pannonici-Festucion pallentis Zólyomi 1966, до яко го вхо дить пан нон ська ксе ро терм на рос лин- ність на вап няко вих і доло міто вих від сло нен нях (Kolbek, 1975; Didia, Chifu, Irimia, 2010; Dubravkova et al., 2010). До класте ра 17 пот рапи ли опи си, що об’єднують тран сіль ван ські сте пи і по вин ні нале- жати до сою зу Stipion lessingianae Soó 1947 (Soó, 1949; Ruprecht et al., 2009; Orolan, Hiritiu, Curticapean, 2007). До класте ра 18 увійш ли опи си, які мож на об’єднати в союз Cirsio-Brachypodion pinnati Hada et Klika ex Klika 1951. Зок рема, сюди пот рапи ли, крім опи сів з Євро пи (Orolan, Hiritiu, Curticapean, 2007; Dubravkova et al., 2010), та кож мате ріа ли з тери то рії Укра їни, а саме За хід ного та Цен траль ного По діл ля (Куко виця та ін., 1992; Соло маха, 1995; Куко виця та ін., 1998; Ді дух, Ко рот чен ко, 2003; Ді дух, Ваше- няк, 2012). З доли ни р. Ін гул опи си до цієї гру пи не пот рапи ли. До гру пи класте рів, по зна че ної літе- рою «E», увійш ли опи си ксе ро терм ної рос лин ності від сло нень оса до вих по рід При чор но мор ської низо вини. Їх мож на об’єднати у союз Potentillo arenariae-Linion czerniaevii Krasova et Smetana 1999. До гру пи класте рів «F» пот рапи ли опи си пет ро фіт- но-сте по вої рос лин ності на гра ніт них від сло нен- нях При дніп ров ської висо чини. Зде біль шого це опи си з доли ни р. Ін гул, мен шою мі рою — мате- ріа ли В.В. Осич нюка (фіто цено тека) та А.А. Ку- зем ко (2011). Ос кіль ки нині від по від ного син так- сона висо кого ран гу, який би об’єднував цю рос- лин ність, не іс нує, ми про по нує мо ство рити но вий союз Poo bulbosae-Stipion graniticolae all. nov. Гру па класте рів «G» охо п лює луч но-сте пову рос лин ність Лісосте по вої, мен шою мі рою — Сте по вої зон Укра- їни та за хід ної час тини Ро сій ської Феде ра ції. Вона може бути об’єднана в союз Fragario viridis-Trifolion montani Korotchenko et Didukh 1997. Ос тан ня гру- па класте рів «H» охо п лює опи си різ но трав но- тип чако во-кови ло вих сте пів, пере важ но пів ніч- ної час тини Сте по вої, рід ше — пів ден ної час тини Лісосте по вої зон Укра їни, а та кож за хід ної час тини Ро сій ської Феде ра ції. Син так сона висо кого ран гу, який би охо плю вав цей тип рос лин ності, досі не іс нує, хоча низ ка авто рів наго лошу вала на необ хід- ності його виок рем лен ня в ран зі під сою зу (Саи тов, Мир кин, 1991; Аве рино ва, 2011; Деми на, 2012). Зок рема, було опи сано під союз Phlomenion pungentis Saitov et Mirkin 1991 nom. inv., про те нева лід но, згід но зі стат тею 2б Ко дек су фіто со ціо ло гіч ної но- менк лату ри (Weber, Moravec, Theurillat, 2000). Віт- чиз няні авто ри від но сять цей тип рос лин ності до сою зу Astragalo-Stipion Knapp 1944 (Костылев и др., 1986; Тка чен ко, Мов чан, Соло маха, 1987; Ко рот- чен ко, Ді дух, 1997; Ко рот чен ко, Мала, Фі цай ло, 2009а, 2009б та ін.). Про те ми під три мує мо дум ку цен траль ноєв ро пей ських авто рів, які роз гля да ють цей союз як сино нім Festucion valesiacae (Moravec et al., 1995). Тому, з огля ду на те, що ця гру па класте- рів по міт но виок рем лює ться, до ціль но ство рити но вий союз Stipo lessingianae-Marrubion praecoci all. nov. prov., який охо плю вати ме справж ню різ но- трав но-тип чако во-кови лову рос лин ність. Та ким чи ном, опи си з доли ни р. Ін гул були роз поді лені по п’яти гру пах класте рів. На дру гому ета пі про веде но де таль ні ший роз- по діл окре мих груп класте рів, з виді лен ням фіто- цено нів, які в по даль шому ана лізу вали ся та роз- гля дали ся як окре мі асо ціа ції. 151ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 У ре зуль таті вияв лено, що в доли ні р. Ін гул клас Festuco-Brometea представ ле ний 18 асо ціа ція ми, які нале жать до 5 сою зів та 1 по ряд ку. Діаг ностич- ні види асо ціа цій, із сор ту ван ням на осно ві вір- ності, наве дені в ско роче ній си ноп тич ній таб лиці (табл. 2, дос туп на на ін тер нет-сто рін ці «Укра їн- ського бота ніч ного жур налу»). Кла сифі ка цій на схе ма рос лин ності кла су Festuco- Brometea в доли ні р. Ін гул: Festuco-Brometea Braun-Blanquet et Tüxen ex Soó 1947 Festucetalia valesiacae Braun-Blanquet et Tüxen ex Braun-Blanquet 1949 Potentillo arenariae-Linion czerniaevii Krasova et Smetana 1999 1. Lino tenuifolii-Jurineetum brachycephalae Krasova et Smetana 1999 2. Euphorbio pseudoglareosae-Thymetum dimorphii Moysienko et al. 2005 3. Cephalario uralensis-Pimpinelletum titanophyllae ass. nov. Poo bulbosae-Stipion graniticolae all. nov. 4. Potentillo incanae-Seselietum pallasi ass. nov. 5. Achilleo ochroleucae-Poetum bulbosae ass. nov. 6. Ephedro distachii-Stipetum graniticolae ass. nov. Artemisio-Kochion prostratae Soó 1964 7. Artemisio austriacae-Poetum bulbosae I. Pop 1970 Fragario viridis-Trifolion montani Korotchenko et Didukh 1997 8. Thalictro mini-Spiraeetum hypericifoliae ass. nov. prov. 9. Serratulo radiati-Stipetum pennatae ass. nov. prov. 10. Achilleo setaceae-Poetum angustifoliae Marjushkina et V. Solomakha 1986 11. Thymo marschalliani-Crinitarietum villosae Korotchenko et Didukh 1997 12. Salvio pratensis-Poetum angustifoliae Korotchenko et Didukh 1997 Stipo lessingianae-Marrubion praecoci all. nov. prov. 13. Artemisio marshalliani-Botriochloetum ishaemi ass. nov. prov. 14. Cariceto praecocis-Bromopsidetum inermis ass. nov. prov. 15. Stipo lessingianae-Salvietum nutantis ass. nov. prov. 16. Elytrigio trichophorae-Poetum angustifoliae Kostylev et al. ex V. Solomakha 1995 17. Tanaceto millefolii-Salvietum nemorosae Krasova et Smetana 1999 18. Veronico prostratae-Potentilletum obscurae Smetana et Derpoliuk 1999 Та ким чи ном, пет ро фіт но-сте пова рос лин ність доли ни р. Ін гул представ лена дво ма сою зами — Potentillo arenariae-Linion czerniaevii та Poo bulbosae- Stipion graniticolae. Союз Potentillo arenariae-Linion czerniaevii охо п- лює цено зи на від сло нен нях сар мат ських вап ня- ків у ба сей нах рі чок Пів ніч ного При чор но мор’я в ме жах При чор но мор ської низо вини. Ці угру по- ван ня фло ристич но є дово лі бли зьки ми до кла- су Helianthemo-Thymetea Romaschenkо, Didukh et V. Solomakha 1996, опи сано го з крей дя них від сло- нень Доне цької висо чини (Ді дух, 1989; Рома щен- ко, Ді дух, Соло маха, 1996; Сере да, 2002). Про те, як пока зав пер ший етап ана лізу, від цено зів ос тан ньо го кла су вони чіт ко від різ няю ться від сут ністю низ ки ву зько енде міч них діаг ностич них ви дів (Centaurea carbonata, Koeleria talievii, Linum ucrainicum, Genista tanaitica, Gypsophila oligosperma та ін.). По-дру ге, в угру по ван нях вап няко вих від сло нень При чор но- мор ської низо вини по міт ніша участь діаг ностич- них видів кла су Festuco-Brometea, що обу мов лює під по ряд ку ван ня сою зу Potentillo arenariae-Linion czerniaevii саме цьо му кла су. В доли ні р. Ін гул він представ ле ний трьо ма асо ціа ція ми. Асо ціа ція Lino tenuifolii-Jurineetum brachycephalae Діаг ностич ні види: Adonis vernalis, Astragalus albidus, Centaurea marschalliana, Centaurea orientalis, Convolvulus lineatus, Gypsophila collina, Jurinea brachycephala, Linum linearifolium, Salvia nutans Констант ні види: Asperula montana, Astragalus onobrychis, Bromopsis riparia, Cephalaria uralensis, Eryngium campestre, Euphorbia seguieriana, Euphorbia stepposa, Festuca valesiaca, Galatella villosa, Linum hirsutum, Linum tenuifolium, Medicago falcata, Onosma macrochaeta, Potentilla incana, Stipa capillata, Taraxacum serotinum, Teucrium polium, Thymus dimorphus, Viola ambigua Домі нант ні види: Chamaecytisus graniticus, Festuca valesiaca, Jurinea brachycephala, Potentilla incana, Stipa capillata, Stipa ucrainica Угру по ван ня асо ціа ції поши рені в ниж ній те- чії на вап няко вих схи лах різ ної кру тиз ни зі сла- бо сфор мова ним ґрун то вим по кри вом (40—80 %). Про ек тив не по крит тя угру по вань — 50—80 %. Фло ристич не ба гатство ста но вить 20—32 види на 100 м2 і зале жить від по туж ності ґрун ту. 152 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) Асо ціа ція Euphorbio pseudoglareosae-Thymetum dimorphii Діаг ностич ні види: Asperula montana, Botriochloa ischaemum, Linum tenuifolium, Pimpinella titanophila, Sideritis comosa Констант ні види: Crataegus monogyna, Bromopsis riparia, Convolvulus lineatus, Eryngium campestre, Euphorbia seguieriana, Euphorbia stepposa, Festuca valesiaca, Gypsophila collina Ser., Linum linearifolium, Medicago falcata ag., Potentilla incana, Poterium polygamum, Salvia nutans, Securigera varia, Stipa capillata, Taraxacum serotinum, Teucrium chamaedrys, Teucrium polium, Thymus dimorphus Домі нант ні види: Caragana scythica; Botriochloa ischaemum Цено зи асо ціа ції поши рені в ниж ній те чії доли- ни р. Ін гул, зде біль шого на спа дистих схи лах різ ної ек спо зи ції. При уро чені до еро дова них лесо вих та гли нистих діля нок зі зми тими ґрун тами та вихо- дами вап ня ків. Угру по ван ня ха рак тери зую ться роз рі дже ним тра восто єм. Фло ристич не ба гатство до сить силь но варі ює за леж но від сту пеня еро зії та ста но вить 19—34 види на 100 м2. Асо ціа ція Cephalario uralensis-Pimpinelletum titanophyllae ass. nov. hoc loco (табл. 3, оп. 1—10, но- менк ла тур ний тип (holotypus) — оп. 1). Діаг ностич ні види: Asperula montana, Cephalaria uralensis, Convolvulus lineatus, Gypsophila collina, Linum tenuifolium, Pimpinella titanophila, Scutellaria verna Констант ні види: Centaurea marschalliana, Euphorbia seguieriana, Euphorbia stepposa, Festuca valesiaca, Jurinea brachycephala, Potentilla incana, Poterium polygamum, Teucrium polium, Viola ambigua Домі нант ні види: Pimpinella titanophila По між ін ших асо ціа цій у цьо му сою зі Cephalario uralensis-Pimpinelletum titanophyllae за ймає най більш від кри ті, віль ні від ґрун тово го по кри ву ді лян ки, де на по верх ні від сло нюю ться вап няки. Цено зи поши рені на схи лах різ ної ек спо зи ції, пере важ но стрім ких та се ред ньої кру тиз ни, і від зна чаю ться роз рі дже ним тра восто єм (20—50 %), а та кож най- мен шим фло ристич ним роз маїт тям (у се ред ньо му 19 ви дів на 100 м2). Союз Poo bulbosae-Stipion graniticolae all. nov. hoc loco (но менк ла тур ний тип (holotypus) — асо ціа ція Ephedro distachii-Stipetum graniticolae, табл. 4, оп. 21—30) — охо п лює рос лин ність криста ліч них від- сло нень При дніп ров ської висо чини. Ок рім доли ни р. Ін гул, існу ють опи си рос лин ності цьо го сою зу в доли нах рі чок Пів ден ний Буг, Синю ха (В.В. Осич- нюк, фіто цено тека Інсти туту бота ніки НАН Укра- їни), Гір ський Ті кич (Ку зем ко, 2011). Імо вір но, його угру по ван ня та кож мо жуть бути поши рені в пів ден но-схід ній час тині Укра їни на гра ніт них та гней со вих від сло нен нях При азов ської висо чини. В доли ні р. Ін гул цено зи лока лізо вані в се ред ній те- чії (від м. Кіро во гра да на пів ночі до с. Пела геїв ка Ново бу зько го р-ну Мико лаїв ської обл.). Асо ціа ція Potentillo incanae-Seselietum pallasi ass. nov. hoc loco (табл. 4, оп. 1—10, но менк ла тур ний тип (holotypus) — оп. 7). Діаг ностич ні види: Centaurea stoebe, Hieracium umbellatum, Minuartia setacea, Poa bulbosa, Sedum acre, Seseli pallasii, Setaria viridis; Ceratodon purpureus, Tortula ruralis Констант ні види: Artemisia austriaca, Artemisia marschalliana, Berteroa incana, Chondrilla juncea, Festuca valesiaca, Galium ruthenicum, Hylotelephium polonicum, Koeleria cristata, Potentilla argentea, Potentilla incana, Thymus dimorphus, Trifolium arvense, Veronica spicata Домі нант ні види: Festuca valesiaca, Poa bulbosa; Cladonia foliacea Охо п лює най більш роз рі дже ні ксе ро фіт ні угру- по ван ня зі слаб кими цено тич ними зв’язками на міс цях вихо ду вели ких кам’яних брил. Ми від- носи мо асо ціа цію до кла су Festuco-Brometea, хоча її цено зи від зна чаю ться висо кою част кою діаг- ностич них ви дів Sedo-Scleranthetea Braun-Blanquet 1955. У по даль шому її син так соно міч ний ста тус може бути уточ не ний. У доли ні р. Ін гул цено зи за- йма ють неве ликі за пло щею ді лян ки (1—25 м2) різ- ної ек спо зи ції. Про ек тив не по крит тя трав’яного яру су угру по вань — 15—40 %, рід ше — до 70 %. Знач ну участь у фор му ван ні цено зів бере та кож мохо во-ли шай нико вий ярус (до 60 %). Асо ціа ція Achilleo ochroleucae-Poetum bulbosae ass. nov. hoc loco (табл. 4, оп. 11—20, но менк ла тур ний тип (holotypus) — оп. 11). Діаг ностич ні види: Achillea ochroleuca, Allium paczoskianum, Arenaria uralensis, Artemisia marschalliana, Centaurea stoebe, Eremogone biebersteinii, Erophila verna, Filago arvensis, Gagea bohemica, Gagea bulbifera, Galium ruthenicum, Holosteum umbellatum, Minuartia leiosperma, Phleum phleoides, Pilosella echioides, Poa bulbosa, Potentilla incana, Poterium polygamum, Psammophiliella muralis, Pulsatilla pratensis, Rumex acetosella, Veronica verna 153ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 Таблиця 3. Фітоценотична характеристика асоціації Cephalario uralensis-Pimpinelletum titanophyllae Номер опису 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Крутизна схилу (°) 15 45 5 60 60 10 40 70 40 40 Експозиція SW N E SE S E N S S E Проективне покриття (%) 50 30 50 25 20 50 40 25 20 30 Кількість видів в описі 24 20 21 7 10 24 23 21 21 21 Кам'янистість поверхні (%) 50 70 10 80 80 40 60 75 80 70 D.s. Ass. Cephalario uralensis-Pimpinelletum titanophyllae: Cephalaria uralensis 1 1 2 2 2 1 1 2 2 1 Pimpinella titanophila 2 3 1 3 2 4 1 · · 3 Gypsophila collina + + 3 · · + 1 1 1 + Scutellaria verna 1 + · 1 + + 2 · · · D.s. All. Potentillo arenariae-Linion czerniaevii: Convolvulus lineatus + · + + + + 1 · 1 + Poterium polygamum + 1 1 · + · + · · 1 Linum tenuifolium · + · + + + + · + · Viola ambigua + + · · · + + · + + Jurinea brachycephala · · 1 + · · · 2 2 · Centaurea marschalliana · 1 · · + · · + + + Asperula montana + · · · · · + + + + Genista scythica 2 1 · · · · · · · · Linum linearifolium · · · · · · · + 1 + Thymelaea passerina + · + · · + · · · · D.s. Cl. Festuco-Brometea: Festuca valesiaca · + 2 · · 2 2 · · · Euphorbia stepposa · + + · + + + + + + Teucrium chamaedrys · · + · · + · · · 1 Euphorbia seguieriana + · + + · · · + · · Teucrium polium 1 + + · + + + 1 + · Securigera varia · · + · · · · · + + Stipa capillata · · 1 · · + · · · · Asyneuma canescens · · · · · + + · · · Thymus dimorphus · · · · · · · + + + Potentilla incana 3 · 1 · · 2 1 · · · Salvia nutans + · · · · + · + · · Allium inaequale + + · · · · + · · · Linum hirsutum · · · · · · · + + · Odontites luteus + · + · · · · · · · Onosma macrochaeta + · + · · + · · · · Stipa lessingiana · · · · · · · + + · Taraxacum serotinum · · · · · + · · · + Xeranthemum annum · · + · · · · · + · Інші види: Crepis rhoeadifolia + · · · · + · · · · Daucus carota · + · · · · · + · + Melilotus officinalis · · + · · · · + + · Picris hieracioides · + · · · · + · · + Allium flavescens · · · · · · + + · · Rosa sp. + + · · + + + · · · Види, що тра п ляю ться зрід ка: Achillea nobilis (3: +); A. setacea (6: 1); Allium paczoskianum (7: +), Artemisia absinthium (8: +), Asperula cynanchica (2: +), Astragalus albidus (9: +), A. austriacus (1: +), A. ucrainicus (9: +), Botriochloa ischaemum (10: +), Bromopsis riparia (1: +), Centaurea diffusa (1: +), Chamaecytisus ruthenicus (9: 1), Clematis integrifolia (2: +), Cotinus coggygria (6: +), Crataegus monogyna (10: +), Cynoglossum officinale (7: +), Echinops ruthenicus (3: +), Elytrigia intermedia (10: +), Eryngium campestre (10: +), Euphorbia pseudoglareosa (1: +), Galium verum (7: +), Grindelia squarrosa (6: +), Helichrysum arenarium (10: +), Hieracium umbellatum (7: +), Linaria biebersteinii (7: +), Linum austriacum (2: +), Medicago falcata (6: +), Melilotus albus (8: +), Paronychia cephalotes (1: 1), Phlomis pungens (8: +); Prunus spinosa (2: +), Salvia nemorosa (7: +), Sideritis comosa (8: +), Stachys recta (9: +). Міс це зна хо джен ня опи сів: 1, 2, 3 — Мико лаївська обл., Баш танський р-н, окол. с. При віль не (01.08.11); 4, 5 — Мико лаївська обл., Баш танський р-н, між с. Ново бір зу лів ка та с. При віль не (02.08.11); 6, 7 — Мико лаївська обл., Баш танський р-н, окол. с. Світ ли цьке (02.08.11); 8, 9 — Мико лаївська обл., Ново бу зький р-н, окол. с. Ново пет рів ка (02.08.11); 10 — Мико лаївська обл., Ново бу зький р-н, між с. Майо рів ка та с. Уля нів ка (03.08.11). 154 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) Таблиця 4. Фітоценотична характеристика союзу Poo bulbosae-Stipion graniticolae Номер опису 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Крутизна схилу (°) 45 45 45 3 7 7 10 8 30 12 2 5 3 1 10 Експозиція NW N N N N SW W S E NW W E N S SW Кількість видів в описі 19 17 11 20 30 27 30 18 21 16 35 22 30 31 34 Проективне покриття (%) 40 50 60 80 30 35 70 35 70 40 70 90 80 70 55 Покриття трав’яного ярусу (%) 25 30 40 70 20 20 30 15 40 15 50 50 40 35 40 Покриття мохово- лишайникового ярусу (%) 15 30 30 20 15 20 60 25 40 30 30 40 40 40 20 Кам'янистість поверхні (%) 70 40 30 10 85 75 20 60 30 50 10 20 10 15 60 Номер синтаксона 1 2 D.s. Ass. Potentillo incanae-Seselietum pallasi: Minuartia setacea + 1 1 · 1 + + + · · · · · · · Sedum acre 1 + 1 + + + + · 1 + · · · · + Artemisia austriaca 1 · + · + + + · 1 + · · · · · Seseli pallasii 2 2 1 3 2 2 2 2 · 2 · · · · + D.s. Ass. Achilleo ochroleucae-Poetum bulbosae: Achillea ochroleuca · · · · · · · · · · 1 2 2 1 + Poterium polygamum · · · · · · · · · · + + · · + Rumex acetosella · · · · · · · · · · 3 · + · + Eremogone biebersteinii · · · · · · · · · · + + + + + Erophila verna · · · · · · · · · · + + + + + Pulsatilla pratensis · · · · · · · · · · · + + + 1 Phleum phleoides · · · · · · · · · · 1 1 1 + + D.s. Ass. Ephedro distachii-Stipetum graniticolae: Stipa graniticola · · · · · + · · · · · · · · + Ephedra distachya · · · · · · · · · · · · · · · D.s. All. Poo bulbosae-Stipion graniticolae: Hylotelephium polonicum · · · + · · + · + + · · · · + Centaurea stoebe · · · + + + + + · · · · · + + Artemisia marschalliana · 1 1 · 1 1 2 1 + · + · + + + Potentilla incana · 1 + + 1 + 2 1 · 1 1 + 1 2 2 Poa bulbosa 2 2 4 1 1 1 1 + 4 1 3 4 1 2 2 Hieracium umbellatum + + · + 1 1 + 1 · · · · · · · Pilosella echioides + · · · · · + · · · + 1 + + 1 Silene bupleuroides · · · · · · · · · · · · · 2 1 Psammophiliella muralis · · · · · · · + · · + 1 + · · Eremogone rigida · · · · · · · · · · · · · · + Carex supina · · · · · · · · 1 · · · · 1 · Alyssum murale · · · · · · · · · · + · + · · Allium paczoskianum · · · · · · · · + · + · + + + D.s. Cl. Festuco-Brometea: Festuca valesiaca 1 2 · 4 · · 1 · + 1 2 2 3 2 2 Euphorbia seguieriana · + + · · + · · · · + + + + · Koeleria cristata 1 · · 1 + + · + + · 1 + + + 1 Galium ruthenicum + + · 1 · · 1 · · + + + 1 · + Eryngium campestre · · · · · · + · + · + + + · · Helichrysum arenarium · · · · + + · · · · + · · · + Trifolium arvense · · · 1 1 + + + · + + + + + + Linaria genistifolia + + · · · · · · · · · · · · + Potentilla argentea + · · · + + + + · · + · · · · Chondrilla juncea · · · + + + + · · · + + + + · Potentilla impolita + + · · · · · · 1 · + · · · · Thymus dimorphus · + · · + · 1 · · + · 1 · + + Teucrium chamaedrys · · · · · · · · · · · · · · + Myosotis micrantha · · · · · · · · · · + · + · · Erysimum diffusum + · · · · · · · + · + · + + · Scorzonera mollis · · · · · · · · · · · · · · + Arenaria uralensis · · · · · · · · · · + · + + + Allium paniculatum · · + · · + · · · · · · + + · Holosteum umbellatum · · · · · · · · · · · · + + + Veronica spicata + + · · + + + · · · · · · · · Iris pumila · · · · · · · + 1 · + · + · · Euphorbia stepposa · · · · · · · · + · · · · · · Інші види: Berteroa incana + + · + + · + · + + · · + · · Veronica verna · · · · + · · + · · + + + + + Filago arvensis · · · · · · · · · · + + + + · Chondrilla latifolia · · · · · · · · · · · + · · · 155ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 Таблиця 4 (продовження). Фітоценотична характеристика союзу Poo bulbosae-Stipion graniticolae Номер опису 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Крутизна схилу (°) 10 5 10 5 20 30 30 45 2 45 15 40 20 30 20 Експозиція E E SW SW SW E E ES NE NW W E E E S Кількість видів в описі 26 19 32 27 28 34 28 30 37 20 33 21 24 29 33 Проективне покриття (%) 70 95 60 50 40 65 60 45 75 60 80 50 60 40 60 Покриття трав’яного ярусу (%) 40 30 40 40 20 65 60 40 75 60 70 40 45 40 60 Покриття мохово- лишайникового ярусу (%) 30 70 55 30 25 0 0 5 0 10 10 15 20 5 1 Кам'янистість поверхні (%) 20 5 40 50 60 20 10 15 5 15 5 40 30 20 7 Номер синтаксона 3 D.s. Ass. Potentillo incanae-Seselietum pallasi: Minuartia setacea · · · · · · · · · · · · · · · Sedum acre · · · + · + · · · · · · · · · Artemisia austriaca · · · · · + · · · · · · · · · Seseli pallasii · · + + 1 · · · · 1 + · · · + D.s. Ass. Achilleo ochroleucae-Poetum bulbosae: Achillea ochroleuca + 3 1 1 1 · · · · · · · 1 + 1 Poterium polygamum 1 + + + + · · · · · · · + · · Rumex acetosella · 1 + + + · · · · · + · · · · Eremogone biebersteinii · · + · · · · · · · + · · · · Erophila verna + · + + + · · · · · + · · · · Pulsatilla pratensis 1 + 1 + 1 · · + · · 2 · + · + Phleum phleoides 1 1 1 1 + · · + · + + · + 1 1 D.s. Ass. Ephedro distachii-Stipetum graniticolae: Stipa graniticola · · + + + 4 4 4 4 4 4 3 3 3 4 Ephedra distachya · · · · · 2 1 + · · + · + 1 · D.s. All. Poo bulbosae-Stipion graniticolae: Hylotelephium polonicum + · + + · · + · · · · · · + + Centaurea stoebe · · + + + + · · · · · + · · · Artemisia marschalliana + + + 1 1 + + 1 + · 1 1 + + + Potentilla incana 2 1 1 + + 2 1 + 1 + 1 + + · + Poa bulbosa 1 2 2 2 1 + 2 · · + · 2 3 2 2 Hieracium umbellatum · + · · · · · · · · · + · · · Pilosella echioides 1 + 1 + 1 · · · + · + + + + + Silene bupleuroides · · + + · · + · · · · 1 · · + Psammophiliella muralis · + · · · · · · · · · · + · · Eremogone rigida · · · + · · + + + · · · · · · Carex supina · · · · · · + · · · · 1 + 1 · Alyssum murale · · · · · · · · · + + · · · · Allium paczoskianum · · + · · · · · · · + · · + · D.s. Cl. Festuco-Brometea: Festuca valesiaca 3 + 3 3 · 2 2 + 4 4 1 · · + + Euphorbia seguieriana + · + · + + + + + · + + + · · Koeleria cristata + + 1 1 + + · + + · + 1 · · + Galium ruthenicum 1 + 1 + 1 2 1 2 1 1 1 1 · 1 1 Eryngium campestre + · + · · · + + + · + + + + + Helichrysum arenarium + + + + · + + + + · · · + · · Trifolium arvense · · + + · + · · · · + · · · + Linaria genistifolia · · · · + · + · · · · · · · · Potentilla argentea · · + · · 1 · · + + · + · + · Chondrilla juncea · + · · · · + + · · + + + + · Potentilla impolita · · · · · · · · + · · · · + + Thymus dimorphus + + + + · · 1 + 1 · 1 + + · · Teucrium chamaedrys · · · · · · · + 1 · · · 1 · + Myosotis micrantha + · · · + · · · · · + · · · + Erysimum diffusum · · · · · · · · · · · · · · · Scorzonera mollis · · + · · · · · · · · · + 1 + Arenaria uralensis + · · · · · · · · · + · · · · Allium paniculatum · · · · · · · · · · + · · · + Holosteum umbellatum + · + · + · · · · · + · · · · Veronica spicata · · · · · · · + + + · · · · · Iris pumila · · · · · · + · + + + · · + + Euphorbia stepposa · · · · · + + + · · · + · · · Інші види: Berteroa incana · · · · · · · · · · · + · · · Veronica verna + · + + + · · · + · + · · + + Filago arvensis · · · · · + · · · · · · · + · Chondrilla latifolia · + · · · · + · + + · · · · · 156 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) Констант ні види: Chondrilla juncea, Eryngium campestre, Euphorbia seguieriana, Festuca valesiaca, Helichrysum arenarium, Hylotelephium polonicum, Koeleria cristata, Myosotis micrantha, Seseli pallasii, Silene bupleuroides, Stipa graniticola, Thymus dimorphus, Trifolium arvense Домі нант ні види: Poa bulbosa Угру по ван ня зроста ють на спа дистих схи лах із тон ким ша ром ґрун ту (1—10 см). Се ред ін ших асо ціа цій цьо го сою зу цено зи Achilleo ochroleucae- Poetum bulbosae від зна чаю ться най більш сфор мова- ним тра восто єм (до 95 % в окре мих ви пад ках). Фло ристич не ба гатство до сить силь но варі ює за- леж но від по туж ності ґрун ту і може ста нови ти від 19 до 35 ви дів на 25 м2. Як і попе ред ня асо ціа ція, ха рак тери зує ться знач ною участю мохо во-ли шай- нико вого яру су (до 70 %). Асо ціа ція Ephedro distachii-Stipetum graniticolae ass. nov. hoc loco (табл. 4, оп. 21—30, но менк ла тур- ний тип (holotypus) — оп. 26). Діаг ностич ні види: Artemisia marschalliana, Ephedra distachya, Galium ruthenicum, Stipa graniticola Констант ні види: Carex supina, Chondrilla juncea, Eryngium campestre, Euphorbia seguieriana, Euphorbia stepposa, Festuca valesiaca, Helichrysum arenarium, Iris pumila, Jurinea arachnoidea, Koeleria cristata, Phleum phleoides, Pilosella echioides, Poa bulbosa, Potentilla argentea, Potentilla incana, Pulsatilla pratensis, Stachys recta, Teucrium chamaedrys, Thymus dimorphus, Veronica verna Домі нант ні види: Festuca valesiaca, Stipa graniticola Цено зи асо ціа ції поши рені зде біль шого на схи- лах се ред ньої кру тиз ни, про те мо жуть зроста ти і на спа дистих. Тра востій роз рі дже ний (40—80 %). Таблиця 4 (продовження). Фітоценотична характеристика союзу Poo bulbosae-Stipion graniticolae Види, що тра п ляю ться зрід ка: Achillea nobilis (4: +; 24: +), A. pannonica (4: +; 5: +; 6: +), Acinos arvensis (25: +), Agropyron pectinatum (22: 1; 24: 1; 26: +), Ajuga chia (21: +), Allium inaequale (11: +; 21: +), A. rotundum (24: +), Alyssum hirsutum (21: +; 28: +), Amygdalus nana (23: +), Androsace elongate (9: +), Anisantha tectorum (9: +; 30: +), Anthemis ruthenica (9: +; 14: +; 29: +), Asparagus polyphyllus (23: +; 24: +), Aster bessarabicus (20: +), Astragalus onobrychis (22: +; 23: +), Aurinia saxatilis (10: +), Botriochloa ischaemum (2: +; 23: +; 24: +; 25: 1), Bromopsis riparia (24: 1), Bromus squarrosus (25: 1), Calamagrostis epigeios (27: +), Centaurea diffusa (7: +), C. marschalliana (23: +; 26: +), Cerastium kioviense (11: +; 12: +), Ceratodon purpureus (5: 2; 7: 1; 8: 1; 10: 2), Chamaecytisus ruthenicus (24: 1; 25: 1), Chenopodium album (4: +), Cichorium intybus (7: +), Cladonia foliacea (7: 5; 10: 1), C. sp. (10: 2), Cleistogenes bulgarica (5: +; 7: 1; 21: 1; 22: +), Convolvulus arvensis (14: +; 20: +), Conyza canadensis (4: +), Cotoneaster melanocarpus (5: +; 6: +), Crataegus monogyna (11: +), Dianthus hypanicus (20: +), Echium vulgare (1: +; 4: +), Elytrigia intermedia (6: +), Eragrostis minor (5: +; 6: +), E. pilosa (5: 1; 6: 1), Erodium cicutarium (11: +), Fallopia convolvulus (29: +), Fumaria schleicheri (29: +), Gagea bohemica (14: +; 16: +; 18: +), G. bulbifera (14: +; 15: +; 17: +; 19: +), G. sp. (9: +; 27: +; 29: +), Galium verum (5: 1; 6: 1; 8: +; 28: 1), Herniaria besseri (23: +; 26: +), H. glabra (1: +; 28: +), Hyacinthella leucophaea (11: +), Hypericum elegans (16: +; 18: +; 19: +), H. perforatum (1: +; 8: +; 22: +; 23: +), Hypnum cupressiforme (7: +), Inula oculus-christi (30: +), Jurinea arachnoidea (21: +; 22: 1; 23: +; 24: +), J. granitica (14: +), Kochia prostrata (21: +), Lamium amplexicaule (29: +), Leontodon biscutellifolius (11: +; 20: +; 23: +), Linum austriacum (24: +), Medicago falcata (2: +; 21: 1; 27: +), Melica transsilvanica (25: +; 28: +), Minuartia leiosperma (15: +; 16: +; 19: +; 20: +), Nigella arvensis (21: +), Nonea rossica (20: +), Otites densiflorus (3: +), Phlomis pungens (3: +; 22: +), Pilosella officinarum (4: +), Plantago arenaria (21: +; 29: +), P. lanceolata (7: +), Poa angustifolia (24: +), P. compressa (5: +), Polycnemum majus (29: +), Polygonum aviculare (5: +), P. patulum (4: +; 7: +), Portulaca oleracea (6: 1; 21: 1), Potentilla semilaciniosa (30: +), Prunus spinosa (9: +; 22: +), Rosa sp. (24: +), Rumex thyrsiflorus (9: +), Salsola tragus (21: +), Salvia nemorosa (21: +; 25: +; 28: +), S. nutans (21: +; 22: +), Scleranthus annuus (20: +), Sedum borissovae (30: +), Senecio erucifolius (24: +), S. vernalis (20: +; 30: +), Seseli tortuosum (24: +), Setaria viridis (5: +; 6: +; 8: +; 21: +), Sideritis montana (21: +), Sisymbrium polymorphum (26: +), Spiraea hypericifolia (6: +), Stachys recta (23: +; 24: +; 29: +; 30: +), Steris viscaria (16: +), Stipa capillata (14: +; 24: 1; 26: +), S. dasyphylla (15: +), Teucrium polium (23: +), Thalictrum minus (25: +), Tortula ruralis (5: 1; 7: 2; 5: 3; 10: 1), Tribulus terrestris (21: +), Tulipa hypanica (13: +; 24: +), Verbascum austriacum (24: 1; 30: +), V. lychnitis (23: +), V. phlomoides (5: +; 7: +), V. phoeniceum (24: +; 25: +; 26: +), Veronica arvensis (18: +), V. triphyllos (30: +), Vinca herbacea (30: +), Vincetoxicum intermedium (16: +), Viola arvensis (29: +; 30: +). Номе рами по зна чено син так сони: 1 — Potentillo incanae-Seselietum pallasi ass. nov.; 2 — Achilleo ochroleucae-Poetum bulbosae ass. nov.; 3 — Ephedro distachii-Stipetum graniticolae ass. nov. Міс це зна хо джен ня опи сів: 1, 2, 3, 27 — Кіро во градська обл., Усти нівський р-н, окол. с. Олек сан д рів ка (08.06.12); 4, 10 — Кіро во градська обл., Боб рине цький р-н, окол. с. Бори сів ка (07.08.11); 5, 6, 7, 8 — Кіро во градська обл., Нов го род ківський р-н, між с. Тара сів ка та с. Інгу ло-Кам’янка (06.08.11); 9 — Кіро во градська обл., Ком пані ївський р-н, між с. Інгу ло-Кам’янка та с. Гу бів ка (04.06.12); 11 — Мико лаївська обл., Ново бу зький р-н, на впро ти с. Роза нів ка (15.06.13); 12, 13, 14, 16, 17, 20, 26 — Мико лаївська обл., Ново бу зький р-н, на впро ти с. Роза нів ка (16.06.13); 15, 18, 19, 30 — Кіро во градська обл., Усти нівський р-н, окол. с. Любо вич ка (13.06.13); 21 — Кіро во градська обл., Усти нівський р-н, окол. с. Сед нів ка (07.08.11); 22 — Кіро во- градська обл., Ком пані ївський р-н, між с. На гля дів ка та с. Лозу ват ка (07.06.12); 23 — Кіро во градська обл., Ком пані ївський р-н, окол. с. Інже не рів ка (07.06.12); 24 — Кіро во градська обл., Доли нівський р-н, окол. с. Лав рів ка (03.06.12); 25 — Кіро во- градська обл., Усти нівський р-н, окол. с. Ган но-Леон тови чеве (08.06.12); 28, 29 — Кіро во градська обл., Усти нівський р-н, окол. с. Зав туро во (09.06.12). 157ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 На від міну від ін ших асо ціа цій сою зу, угру по ван- ня Ephedro distachii-Stipetum graniticolae від різ няю- ться слаб кою участю мохо во-ли шай нико вого яру су (0—20 %) і, на впа ки, най біль шим фло ристич ним ба гатст вом (у се ред ньо му 29 ви дів на 25 м2). Ви снов ки Ана ліз опи сів ксе ро терм ної рос лин ності з тери- то рії Укра їни та су між них кра їн Євро пи і за хід- ної час тини Ро сій ської Феде ра ції пока зав, що цен траль но- та схід ноєв ро пей ські сте пи за фло- ристич ним скла дом до сить силь но від різ няю ться від та ких у Сте по вій та біль шій час тині Лісосте по- вої зон Укра їни, тому ма ють роз гля дати ся в різ них син так со нах вищо го ран гу, що най мен ше — на рів- ні сою зів. Зок рема, під час кластер ного ана лізу на ви щих рів нях поді лу відо кре мив ся союз Festucion valesiacae, опи са ний ще Яро ми ром Клі кою (Klika, 1931) з Че ської Рес пуб ліки (Пів ден на Мора вія). До ньо го не ввій шов жо ден опис з тери то рії Укра їни. Це пов’язано з наяв ністю низ ки ха рак тер них цент- раль ноєв ро пей ських ви дів, які не представ лені в Укра їні, або тра п ляю ться зрід ка. Зок рема, висо кою вір ністю та констант ністю від зна чаю ться Thymus praecox Opiz, Allium flavum L., Galium glaucum L., Sedum album, S. sexangulare, Erysimum crepidifolium Rchb., E. odoratum, Dianthus pontederae, Seseli osseum, S. hippomarathrum, Poa badensis Willd., Globularia bisnagarica L., Helianthemum chamaecystus, Jovibarba hirta та ін. Та кож для угру по вань цьо го сою зу з Цен траль ної Євро пи не ха рак тер ні види, широ- ко представ лені в луч них сте пах Укра їни: Salvia nemorosa, Euphorbia stepposa, Carex praecox, Caragana frutex, Bromopsis inermis, B. riparia, Peucedanum ruthenicum, Ferulago galbanifera, Seseli tortuosum, Trinia multicaulis, Galatella villosa. Тому схід ною ме- жею цьо го сою зу, ймо вір но, має бути кар пат ський регі он. У ході по даль ших до слі джень об сяг поши- рен ня угру по вань Festucion valesiacae може уточ- нюва тися. Ксе ро терм на рос лин ність кла су Festuco-Brometea в ме жах доли ни р. Ін гул об’єднується у 18 асо ціа- цій, що нале жать до 5 сою зів та 1 по ряд ку. Пет- ро фіт но-сте пова рос лин ність доли ни р. Ін гул представ лена 6 асо ціа ція ми, які ми від носи мо до двох сою зів — Potentillo arenariae-Linion czerniaevii, що охо п лює рос лин ність вап няко вих від сло нень При чор но мор ської низо вини, та Poo bulbosae- Stipion graniticolae, до яко го нале жить ксе ро фіт на рос лин ність криста ліч них від сло нень При дніп ров- ської висо чини. Де таль ний ана ліз реш ти син так со нів ксе ро терм- ної рос лин ності кла су Festuco-Brometea в доли ні р. Ін гул буде пода но в дру гій час тині пуб ліка ції. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Аверинова Е.А. Кальцефитная растительность природного парка «Ровеньский» (Белгородская область) // Вестн. Брянского гос. ун-та. Точные и естествен. науки. — Брянск: РИО БГУ, 2011. — № 4. — С. 60—65. Андрієнко Т.Л., Прядко О.І., Сіденко В.М. Рослинний світ гранітних відслонень Кіровоградщини та його охорона // Укр. ботан. журн. — 1995. — 52, № 6. — С. 866—873. Вакаренко Л.П. Степові та томілярні угруповання передгірного Криму // Укр. фітоцен. зб. — К., 1997. — Сер. А., вип. 1 (6). — С. 101—109. Винокуров Д.С. Відновлювальні сукцесії степової рослинності агроландшафтів долини р. Інгул // Мат- ли ХІІІ з’їзду Укр. ботан. т-ва (19—23 вересня 2011 р., м. Львів). — Львів, 2011. — С. 111. Винокуров Д.С. Ключові території Інгульського регіонального екокоридору: характеристика, зв’язки, оптимізація // Чорномор. ботан. журн. — 2011. — 7, № 4. — С. 329—346. Винокуров Д.С. Раритетний фітоценофонд пропонованого ландшафтного заказника місцевого значення «Зайчівська балка» (Миколаївська обл.) // Актуальні пробл. ботаніки та екології: Мат-ли міжнар. конф. молодих учених (9—13 серпня 2011 р., м. Березне, Рівненська обл., Україна). — К.: ТОВ «Велес», 2011. — С. 100—101. Демина О.Н. Восточнопричерноморские разнотравно- дерновиннозлаковые степи бассейна реки Дон (в границах Ростовской области) // Растительность России. — СПб., 2012. — № 20. — С. 27—47. Дідух Я.П. Флористична класифікація угруповань «гісопової флори» // Укр. ботан. журн. — 1989. — 46, № 6. — С. 16—21. Дідух Я.П., Вашеняк Ю.А. Степова рослинність Центрального Поділля // Укр. ботан. журн. — 2012. — 69, № 6. — С. 789—817. Дідух Я.П., Коротченко І.А. Ксеротермна рослинність північно-західного Поділля // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Біол. — 2003. — Вип. 34. — С. 82—91. Дубина Д.В., Дзюба Т.П. Синтаксономія рослинності островів Азово-Сиваського національного природного парку. Класи Festuco-Brometea, Agropyretea repentis, Chenopodietea, Artemisietea vulgaris // Чорномор. ботан. журн. — 2007. — 3, № 1. — С. 30—43. Дубина Д.В., Нойгойзлова З., Дзюба Т.П., Шеляг- Сосонко Ю.Р. Класифікація та продромус рослинності водойм, перезволожених територій та арен Північного Причорномор’я. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 200 с. Екомережа степової зони України: принципи створення, структура, елементи / За ред. Д.В. Дубини і Я.І. Мовчана. — К.: LAT & K, 2013. — 409 с. Єремко І.О. Флористичні особливості фрагментів степу середньої течії р. Інгул // Укр. ботан. журн. — 1995. — 52, № 4. — С. 462—465. 158 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) Заповідні куточки Кіровоградської землі / За заг. ред. Т.Л. Андрієнко. — Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД», 2008. — 245 с. Ильина Н.С., Ужамецкая Е.А., Голуб В.Б. Синтаксономия степной растительности балки «Каменный овраг». — М.: Ред. журн. «Биол. науки», 1991. — 23 с. Рук. деп. в ВИНИТИ 1991 г. — № 3732-B91. Карпов Д.Н., Лысенко Т.М., Голуб В.Б. Растительные сообщества на солонцовых и засоленных почвах Южного Урала // Растительность России. — 2003. — № 4. — С. 29—41. Корженевский В.В., Клюкин А.А. Очерк растительности грязевых вулканов Крыма. — М.: Ред. журн. «Биол. науки», 1990. — 23 с. — Рук. деп. в ВИНИТИ 1990 г. — № 1429-В90. Корженевский В.В, Клюкин А.А. Растительность абразионных и аккумулятивных форм рельефа морских побережий и озер Крыма. — М.: Ред. журн. «Биол. науки», 1990. — 108 с. Рук. деп. в ВИНИТИ 1990 г. — № 3822-В90. Коротченко І.А., Дідух Я.П. Степова рослинність південної частини Лівобережного Лісостепу України. ІІ. Клас Festuco-Brometea // Укр. фітоцен. зб. — К., 1997. — Сер. А., вип. 1(6). — С. 20—39. Коротченко І.А., Мала Ю.І., Фіцайло Т.В. Синтаксономія степової рослинності крайньої півночі Право- бережного Степу України // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Біол. (Біол. системи). — T. 1, вип. 1. — Чернівці: Чернів. нац. ун-т, 2009а. — С. 73—84. Коротченко І. А., Мала Ю. І., Фіцайло Т. В. Синтаксономія степової рослинності крайнього півдня Правобереж- ного Лісостепу України // Наук. зап. НаУКМА. — 2009б. — Т. 93. Біол. та екол. — С. 54—69. Коротченко І. А., Фіцайло Т. В. Степова рослинність Київського плато // Наук. зап. НаУКМА. — 2003. — Т. 21. Біол. та екол. — С. 20—36. Костильов О.В. Рослинність долини річки Інгул // Укр. ботан. журн. — 1987. — 43, № 3. — С. 72—76. Костылев А.В., Мовчан Я.И., Осычнюк В.В., Соломаха В.А. Класс Festuco-Brometea. Сообщества союза Astagalo- Stipion в Хомутовской степи // Классификация растительности СССР с использованием флористических критериев. — М.: Наука, 1986. — С. 93—101. Котов М.І., Танфільєв В.Г. Ботаніко-географічний нарис долини р. Інгула // Журн. Ін-ту ботан. ВУАН. — 1934. — 10, № 2. — С. 75—117. Красова О.О., Сметана М.Г. Степова рослинність балки Кобильної // Укр. фітоцен. зб. — К., 1999. — Сер. А, № 1—2(12—13). — С. 21—30. Крицкая Л.И., Новосад В.В. Флоросозологические особенности степных флор региона Западного Причерноморья в связи с вопросами оптимизации его природно-заповедной сети // Вісн. Нац. наук.- природн. музею. — К., 2001. — С. 147—188. Крицкая Л.И., Новосад В.В. Региональные степные флоры Западного Причерноморья: проблемы охраны раритетного фитогенофонда и оптимизация природно- заповедной сети // Вісн. Нац. наук.-природн. музею. Сер.ботан. — К., 2005—2007. — С. 219—276. Куземко А.А. Степова та лучна рослинність долини річки Гірський Тікич // Вісн. Донецького нац. ун-ту. — Сер. А. Природн. науки. — 2011. — № 1. — С. 141—150. Куковиця Г.С., Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Абдулоєва О.С. Синтаксономія лучних степів пам’яток природи республіканського значення гг. Касова та Чортова // Укр. фітоцен. зб. — К., 1998. — Сер. А, вип. 2(11). — С. 42—61. Куковиця Г.С., Мовчан Я.І., Соломаха В.А., Шеляг- Сосонко Ю.Р. Новий синтаксон Poaёtum versicoloris ass. nova степiв Захiдного Подiлля // Укр. ботан. журн. — 1992. — 49, № 1. — С. 27—30. Лысенко Т.М., Опарин М.Л. Ассоциация Artemisio austriacae- Festucetum valesiacae в Самарской и Саратовской областях // Изв. Самар. науч. центра РАН. — 2011. — 13, № 1. — С. 96—100. Марьюшкина В.Я., Соломаха В.А. Рудеральные сообщества с участием Ambrosia artemisifolia северного степного Приднепровья // Синтаксономия и динамика антропогенной растительности: Межвузов. науч. сбор. — Уфа: изд. Башкир. ун-та, 1986. — С. 49—55. Миркин Б.М., Розенберг Г.С. Толковый словарь современной фитоценологии. — М.: Наука, 1983. — 134 с. Митрошенкова А.Е., Лысенко Т.М. Синтаксономическая характеристика растительных сообществ конусообразных карстовых форм рельефа в Самарской области // Фиторазнообразие Восточной Европы. — 2007. — № 4. — С. 26—52. Мойсієнко І.І., Соломаха В.А., Драбинюк Г.В., Соломаха Т.Д. Еколого-ценотичні особливості Scutellaria verna Besser в умовах природного заповідника «Єланецький степ» (Миколаївська обл., Україна) // Чорномор. ботан. журн. — 2005. — 1, № 2. — С. 83—91. Ромащенко К.Ю., Дідух Я.П., Соломаха В.А. Синтаксономія класу Helianthemo-Thymetea cl. nov. рослинності крейдяних відслонень південно-східної України // Укр. фітоцен. зб. — К., 1996. — Сер. А, вип. 1. — С. 49—62. Саитов М.С., Миркин Б.М. О высших единицах синтаксономии степей класса Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. 43 на территории СССР // Бюл. МОИП. — Отд. биол. — 1991. — Т. 96, вып. 1. — С. 87—98. Середа М.М. Синтаксономия петрофитных степей бассейна р. Дон: Дисс… канд. биол. наук. — Ростов-на- Дону, 2002. — 162 с. Сметана М.Г. Синтаксономія степової та рудеральної рослинності Криворіжжя. — Кривий Ріг: Вид-во «I.B.I.», 2002. — 132 с. Сметана М.Г., Дерполюк С.В. До синтаксономії рослинності північних степів Правобережної України // Укр. фітоцен. зб. — 1999. — Сер. А, №1—2(12—13). — С. 33—38. Соломаха В.А. Синтаксони рослинностi України за методом Браун-Бланке та їх особливості // Наук. видання біол. фак-ту Київ. нац. ун-ту iм. Тараса Шевченка. — К., 1995. — 116 с. Тищенко О.В. Степова і псамофітно-степова рослинність заказника «Обіточна коса» // Укр. фітоцен. зб. — К., 1996. — Сер. А, вип. 2. — С. 63—72. 159ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 Тищенко О.В. Рослинність Самсонової та Безіменної кіс північного узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) та особливості її динаміки // Укр. фітоцен. зб. — К., 1998а. — Сер. А, вип. 1(9). — С. 60—77. Тищенко О.В. Рослинність Кривої коси (Донецька обл.) північного узбережжя Азовського моря та особливості її динаміки // Укр. фітоцен. зб. — К., 1998б. — Сер. А, вип. 2(11). — С. 26—42. Ткаченко В.С. Степи України: сучасне і майбутнє // Збереження степів України: Мат-ли міжнар. наук. конф. «Збереження останніх залишків степової рослинності України шляхом заповідання та режими її охорони» (27—29 травня 2002 р., с. Хомутове Новоазовського р-ну Донецької обл.). — К., 2002. — С. 15—25. Ткаченко В.С., Мовчан Я.І., Соломаха В.А. Аналіз синтаксономічних змін лучних степів заповідника «Михайлівська цілина» // Укр. ботан. журн. — 1987. — 44, № 2. — С. 65—73. Шаповал В.В. До синтаксономії рослинності депресій лівобережжя Нижнього Дніпра. Класи: Isoeto- Nanojuncetea Br.-Bl. et R. Tx. ex Westhoff et al. 1946, Molinio-Arrhenatheretea R.Tx. 1937 та Festuco-Brometea Br.-Bl. et R. Tx. in Br.-Bl. 1949 // Вісті Біосфер. зап-ка «Асканія-Нова». — 2006. — Т. 8. — С. 15—48. Apostolova I. et al. Stipa ucrainica (Poaceae): a recently recognized native species of the Bulgarian flora // Phytologia Balcanica. — 2008. — 14(2). — P. 257—262. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde. 3 Aufl. — Wien-New York: Springer- Verlag, 1964. — 865 p. Dúbravková D. et al. New vegetation data of dry grasslands in the Western Carpathians and the northern Pannonian Basin // Tuexenia. — 2010. — 30. — P. 357—374. Hennekens S.M. TURBOVEG for Windows. Version 2. — Inst. voor Bos en Natuur. — Wageningen, 2009. — 84 р. Klika J. Studien über die xerotherme Vegetation Mitteleuropas — I. Die Pollauer Berge im südlichen Mähren // Beih. Bot. Centralbl. — Dresden, 1931. — 2. Abt., 47. — P. 343—398. Kolbek J. Die Festucetalia valesiacae-Gesellschaften im Ostteil des Gebirges Ceske stredohori (Bohmisches Mittelgebirge) 1. Die Pflanzengesellschaften // Folia geobotan. et phytotaxonomica. — 1975. — 9(4). — P. 329—444. McCune B., Mefford M. J. PC-ORD. Multivariate Analysis of Ecological Data. — Version 5. — MjM Software Gleneden Beach, Oregon, U.S.A, 2006. — 24 p. Moravec J. et al. Rostlinná spole enstva eské republiky a jejich ohro eni // Okresní vlastiv dné muzeum. — Litom ice, 1995. — 206 p. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. — Kiev, 1999. — 346 p. Orolan S., Hiritiu M. Curticapean M. The xero-mezophylic and xerophylic grasslands of Festuco-Brometea Class in the Sighisoara — Tarnava Mare potential Natura 2000 site (Transylvania, Romania) // Transylv. Rev. Syst. Ecol. Res. — 2007. — 4. — P. 83—126. Pop I. Adnota ii i studii comparative asupra vegeta iei M rii Negre din împrejurimile localit ii Vama Veche (Dobrogea) // Univ. «Babe -Bolyai».Contribu ii botanice. — Cluj- Napoca, 1970. — P. 99—110. Pop I. Contribu ii la cunoa terea vegeta iei litoralului românesc al M rii Negre din împrejurimile localit ii Vama Veche (Dobrogea) // Studia Univ.«Babe -Bolyai». Seria Biologie. — Cluj, 1969. — 14(1). — P. 9—19. Popa Didia, Chifu T., Irimia Irina. The Association in class Festuco-Brometea Br.-Bl. et R. Tx. in Br.-Bl. 1949 from the Covurlui Plateau // Memoirs of Scientific Sections of the Romanian Acad. — Romanian Acad. Publishing House, 2010. — Ser. IV, T. XXXIII. — P. 57—81. Role ek J., Tichý L., Zelený D., Chytrý M. Modified TWINSPAN classification in which the hierarchy respects cluster heterogeneity// J. Veget. Sci. — 2009. — 20. — Р. 596—602. Ruprecht E., Szabó A., Enyedi M. Z., Dengler J. Steppe-like grasslands in Transylvania (Romania): characterisation and influence of management on species diversity and composition // Tuexenia. — 2009. — 29. — P. 353—368. Soó R. Les associations vegetales de la Moyenne-Transylvanie II. Les associations des marais, des prairies et des steppes. — Acta Geobot. Hung. — 1949. — 6. — P. 3—107. Tichý L. JUICE, software for vegetation classification // J. Veget. Sci. — 2002. — 13. — Р. 451—453. Tyshchenko O.V. New syntaxons of the nothern Azov Sea coast spits vegetation // Укр. фітоцен. зб. — К., 2000. — Сер. А, вип. 1(16). — С. 89—93. Vynokurov D. Dry grasslands of the Ingul river valley (Ukraine): syntaxonomy, anthropogenic dynamics and conservation // 10th European dry grassland meeting. When theory meets practice: Conservation and restoration of grasslands (24—31 May 2013, Zamo , Poland). — wiebodzin: Wydawnictwo Klubu Przyrodników, 2013b. — P. 65. Vynokurov D. Preliminary syntaxonomical surveys of class Festuco-Brometea in Ingul valley (Ukraine) // 8th European Dry Grassland Meeting. Dry grassland of Europe: biodiversity, classification, conservation and management. Abstract & Excursion Guides — Uman’: Publisher- polygraphic center «Vizavi». — 2011. — P. 72. Vynokurov D.S. Vegetation of limestone outcrops of the river Ingul valley // Актуальні пробл. ботаніки та екології: Мат-ли міжнар. конф. молодих учених (18—22 червня 2013 р., м. Щолкіне). — К.: Фітосоціоцентр, 2013a. — С. 200—202. Weber H.E., Moravec J., Theurillat J.-P. International Code of Phytosociological Nomenclature. 3rd edition // J. Veget. Sci. — 2000. — 11. — Р. 739—768. Westoff V., Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approch // Handbook of vegetation science Vol. 5. Ordination and classification of communities. — Hague, 1973. — P. 617— 726. Рекомендує до друку Надійшла 17.02.2014 р. С.Л. Мосякін 160 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) Д.С. Винокуров Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев СИНТАКСОНОМИЯ КСЕРОТЕРМНОЙ РАСТИ- ТЕЛЬНОСТИ ДОЛИНЫ р. ИНГУЛ (КЛАСС FESTUCO- BROMETEA). ЧАСТЬ 1. ПЕТРОФИТНО-СТЕПНАЯ РАСТИТЕЛЬНОСТЬ Приводятся результаты крупномасштабного сравнения описаний ксеротермной растительности долины р. Ингул, а также других территорий Украины, Центральной и Восточной Европы, западной части Российской Федерации. Весь массив данных разделился на 8 групп кластеров, которые репрезентируют основные типы степной растительности. Выявлено, что в долине р. Ингул ксеротермная растительность класса Festuco-Brometea представлена 18 ассоциациями, которые объединены в 5 союзов и 1 порядок. Из них 2 союза и 9 ассоциаций предлагается выделить в качестве новых. Петрофитно- степная растительность долины р. Ингул представлена сообществами на сарматских известняках в нижнем течении (союз Potentillo arenariae-Linion czerniaevii), а также на кристаллических обнажениях в среднем и верхнем течении (союз Poo bulbosae-Stipion graniticolae). К л ю ч е в ы е с л о в а: синтаксономия, классификация Ж. Браун-Бланке, Festuco-Brometea, степная расти- тельность, петрофитные степи D.S. Vynokurov M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv SYNTAXONOMY OF XEROTHERMIC VEGETATION OF THE INGUL RIVER VALLEY (CLASS FESTUCO- BROMETEA). PART 1. PETROPHYTIC STEPPE VEGETATION Results of a large-scale analysis of releÿves of xerothermic steppe vegetation in the Ingul River valley and other areas in Ukraine, Central and Eastern Europe, the western part of the Russian Federation are given. The whole data set was divided into 8 main groups of clusters that represent different types of steppe vegetation. It has been found that in the Ingul River valley xerothermic vegetation of Festuco-Brometea is represented by 18 associations, grouped in 5 alliances and 1 order. Of these, 2 alliances and 9 associations were proposed as new. Petrophytic steppe vegetation of the Ingul River valley is represented by communities on the Sarmatic limestones in the lower reaches (Potentillo arenariae-Linion czerniaevii) and also on crystalline outcrops in the middle and upper reaches of the river (Poo bulbosae-Stipion graniticolae). K e y w o r d s: syntaxonomy, Braun-Blanquet classification, Festuco-Brometea, steppe vegetation, petrophytic steppes.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175010
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-4123
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T17:50:31Z
publishDate 2014
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
record_format dspace
spelling Винокуров, Д.С.
2021-01-29T12:15:54Z
2021-01-29T12:15:54Z
2014
Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність / Д.С. Винокуров // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 2. — С. 148-160. — Бібліогр.: 72 назв. — укр.
0372-4123
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175010
Приводятся результаты крупномасштабного сравнения описаний ксеротермной растительности долины р. Ингул, а также других территорий Украины, Центральной и Восточной Европы, западной части Российской Федерации. Весь массив данных разделился на 8 групп кластеров, которые репрезентируют основные типы степной растительности. Выявлено, что в долине р. Ингул ксеротермная растительность класса Festuco-Brometea представлена 18 ассоциациями, которые объединены в 5 союзов и 1 порядок. Из них 2 союза и 9 ассоциаций предлагается выделить в качестве новых. Петрофитно- степная растительность долины р. Ингул представлена сообществами на сарматских известняках в нижнем течении (союз Potentillo arenariae-Linion czerniaevii), а также на кристаллических обнажениях в среднем и верхнем течении (союз Poo bulbosae-Stipion graniticolae).
Results of a large-scale analysis of releÿves of xerothermic steppe vegetation in the Ingul River valley and other areas in Ukraine, Central and Eastern Europe, the western part of the Russian Federation are given. The whole data set was divided into 8 main groups of clusters that represent different types of steppe vegetation. It has been found that in the Ingul River valley xerothermic vegetation of Festuco-Brometea is represented by 18 associations, grouped in 5 alliances and 1 order. Of these, 2 alliances and 9 associations were proposed as new. Petrophytic steppe vegetation of the Ingul River valley is represented by communities on the Sarmatic limestones in the lower reaches (Potentillo arenariae-Linion czerniaevii) and also on crystalline outcrops in the middle and upper reaches of the river (Poo bulbosae-Stipion graniticolae).
uk
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Український ботанічний журнал
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність
Синтаксономия ксеротермной растительности долины р. Ингул (класс Festuco-Brometea). Часть 1. Петрофитно-степная растительность
Syntaxonomy of xerothermic vegetation of the Ingul river valley (class Festuco-Brometea). Part 1. Petrophytic steppe vegetation
Article
published earlier
spellingShingle Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність
Винокуров, Д.С.
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
title Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність
title_alt Синтаксономия ксеротермной растительности долины р. Ингул (класс Festuco-Brometea). Часть 1. Петрофитно-степная растительность
Syntaxonomy of xerothermic vegetation of the Ingul river valley (class Festuco-Brometea). Part 1. Petrophytic steppe vegetation
title_full Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність
title_fullStr Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність
title_full_unstemmed Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність
title_short Синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. Інгул (клас Festuco-Brometea). Частина 1. Петрофітно-степова рослинність
title_sort синтаксономія ксеротермної рослинності долини р. інгул (клас festuco-brometea). частина 1. петрофітно-степова рослинність
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175010
work_keys_str_mv AT vinokurovds sintaksonomíâkserotermnoíroslinnostídoliniríngulklasfestucobrometeačastina1petrofítnostepovaroslinnístʹ
AT vinokurovds sintaksonomiâkserotermnoirastitelʹnostidolinyringulklassfestucobrometeačastʹ1petrofitnostepnaârastitelʹnostʹ
AT vinokurovds syntaxonomyofxerothermicvegetationoftheingulrivervalleyclassfestucobrometeapart1petrophyticsteppevegetation