Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення
Mycena galopus var. leucogala впервые приводится для территории Украины, Mycena galopus s.l. — впервые для территории Левобережной Украины. Представлено описание образца, обнаруженного на территории Национального природного парка «Слобожанский». Обсуждаются вопросы о распространенности вида и разнов...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2014
|
| Назва видання: | Український ботанічний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175034 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення / О.В. Прилуцький // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 2. — С. 239-243. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175034 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1750342025-02-23T18:16:30Z Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення Находка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Национальном природном парке «Слобожанский» (Украина) — за пределами её сплошного распространения A record of Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) in the National nature park «Slobozhansky» (Ukraine), outside the area of continuous distribution Прилуцький, О.В. Мікологічні знахідки Mycena galopus var. leucogala впервые приводится для территории Украины, Mycena galopus s.l. — впервые для территории Левобережной Украины. Представлено описание образца, обнаруженного на территории Национального природного парка «Слобожанский». Обсуждаются вопросы о распространенности вида и разновидности, а также об экологических особенностях разновидности, которые дают ей возможность существовать за пределами территории сплошного распространения вида. Mycena galopus var. leucogala is firstly recorded in Ukraine, Mycena galopus s. l. —in the Left-Bank Ukraine. Description of the specimen from the «Slobozhansky» National Nature Park is presented. Distribution of the species and its varietes as well as ecological features of the fungus outside the area of its continuous distribution are discussed. 2014 Article Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення / О.В. Прилуцький // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 2. — С. 239-243. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175034 uk Український ботанічний журнал application/pdf Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мікологічні знахідки Мікологічні знахідки |
| spellingShingle |
Мікологічні знахідки Мікологічні знахідки Прилуцький, О.В. Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення Український ботанічний журнал |
| description |
Mycena galopus var. leucogala впервые приводится для территории Украины, Mycena galopus s.l. — впервые для территории Левобережной Украины. Представлено описание образца, обнаруженного на территории Национального природного парка «Слобожанский». Обсуждаются вопросы о распространенности вида и разновидности, а также об экологических особенностях разновидности, которые дают ей возможность существовать за пределами территории сплошного распространения вида. |
| format |
Article |
| author |
Прилуцький, О.В. |
| author_facet |
Прилуцький, О.В. |
| author_sort |
Прилуцький, О.В. |
| title |
Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення |
| title_short |
Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення |
| title_full |
Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення |
| title_fullStr |
Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення |
| title_full_unstemmed |
Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення |
| title_sort |
знахідка mycena galopus var. leucogala (agaricales, basidiomycota) в національному природному парку "слобожанський" (україна) — за межами її суцільного поширення |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Мікологічні знахідки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175034 |
| citation_txt |
Знахідка Mycena galopus var. leucogala (Agaricales, Basidiomycota) в Національному природному парку "Слобожанський" (Україна) — за межами її суцільного поширення / О.В. Прилуцький // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 2. — С. 239-243. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT prilucʹkijov znahídkamycenagalopusvarleucogalaagaricalesbasidiomycotavnacíonalʹnomuprirodnomuparkuslobožansʹkijukraínazamežamiíísucílʹnogopoširennâ AT prilucʹkijov nahodkamycenagalopusvarleucogalaagaricalesbasidiomycotavnacionalʹnomprirodnomparkeslobožanskijukrainazapredelamieësplošnogorasprostraneniâ AT prilucʹkijov arecordofmycenagalopusvarleucogalaagaricalesbasidiomycotainthenationalnatureparkslobozhanskyukraineoutsidetheareaofcontinuousdistribution |
| first_indexed |
2025-11-24T06:44:43Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:44:43Z |
| _version_ |
1849653129002352640 |
| fulltext |
239ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2
Mycena galopus (Pers.) P. Kumm. є най поши рені-
шим представ ни ком сек ції Lactipedes роду Mycena
(Pers.) Roussel, а та кож од ним із най біль ших ви дів
роду в За хід ній, Цен траль ній і Пів ніч ній Євро-
пі (Smith, 1947; Maas Geesteranus, 1992; Robich,
2003; Funga Nordica, 2012). Ос тан нє спри чини ло
широ ке вико ристан ня M. galopus як мо дель ного
об’єкта при до слі джен ні дея ких ас пек тів еко ло гії,
фі зіо ло гії та біо хі мії са про троф них бази діє вих гри-
бів (Hering, 1982; Chard, Gray, 1983; Frankland et
al., 1995). Вод но час цей вид — над зви чай но полі-
морф ний, що спо нука ло до слід ни ків до виді лен ня
низ ки внут ріш ньо видо вих так со нів. Од ним із та-
ких так со нів є Mycena galopus var. leucogala (Cooke)
J.E. Lange, що його різ ні авто ри роз гля дали та кож
як Mycena galopus var. nigra Rea або як самостій ний
вид Mycena leucogala (Cooke) Saccardo. Клю чови ми
від мін ностя ми цьо го так сона від типо вого різ нови-
ду є тем ніше за барв лен ня бази діом (особ ливо наго-
лошу єть ся на тем но-буро му за барв лен ні верх ньої
час тини ніж ки, на від міну від пере важ но світ лого
в типо вого різ нови ду) та біль ше вира жена, по рів-
няно з типо вим різ нови дом, ди вер тику лят ність
кін це вих еле мен тів кути кули ніж ки та ша пин ки
(Maas Geesteranus, 1992).
Одно знач ності в по гля дах на ста тус цьо го так-
сона не до сяг нуто й досі. Авто ри, кот рі схиль-
ні роз гля дати M. leucogala як різ но вид M. galopus,
апе лю ють пере важ но до висо кої мор фоло гіч ної
мін ливості M. galopus і до пра ці бри тансько го міко-
лога Дж. Чар да та його спів авто рів (Chard, Gray,
1983), де наво дять ся дані щодо іден тич ної анти-
ген ної ак тив ності куль тур M. galopus var. galopus,
M. galopus var. candida та M. leucogala, на про тива гу
ін шим ви дам сек ції Lactipedes (Robich, 2003; Funga
Nordica, 2012). Ці ж по гля ди від пові да ють та кож
но менк ла тур ній базі да них Index Fungorum (Kirk,
2013). Вод но час дея кі авто ри напо ляга ють на ста-
тусі самостій ного виду для M. leucogala — на підста-
ві мік ро- та мак ро мор фоло гіч них від мін ностей
від ін ших різ нови дів виду: M. galopus var. galopus
і M. galopus var. candida (Maas Geesteranus, 1992;
Aronsen, 2013). У цій пра ці ми дот ри мує мося пер-
шого з наве де них по гля дів на ста тус так сона.
Mycena galopus s. l. відо ма в Євро пі, Пів ніч ній
Аме риці (Smith, 1947), Схід ній Азії, а саме на Дале-
кому Схо ді Ро сії та в Япо нії (Бег ляно ва, 1972; Ва-
О.В. ПРИЛУЦЬКИЙ
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
пл. Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна
olegpril12@gmail.com
ЗНАХІДКА MYCENA GALOPUS VAR. LEUCOGALA (AGARICALES, BASIDIOMYCOTA) В
НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ» (УКРАЇНА) — ЗА
МЕЖАМИ ЇЇ СУЦІЛЬНОГО ПОШИРЕННЯ
К л ю ч о в і с л о в а : Mycena galopus var. leucogala, Україна, НПП Слобожанський
© О.В. ПРИЛУЦЬКИЙ, 2014
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ Мікологічні знахідки
240 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2)
силь ева, 1973; Пет ров, 1991), а та кож у Но вій Зе-
лан дії (New Zealand..., 2013). Різ но вид M. galopus
var. leucogala на сьо го дні зна ний лише з тери то-
рії Євро пи та за кіль кома зна хід ками з Ма лої Азії
(Sesli, Denchev, 2008).
Mycena galopus є од ним із неба га тьох ви дів ага-
рико їд них гри бів, для яких мож ливо дово лі точ-
но ок рес лити регі он су ціль ного поши рен ня, при-
найм ні в ме жах доб ре до слі дже ної в міко ло гіч ному
пла ні тери то рії Євро пи. Цьо му спри яли хоро ша
впі зна ва ність виду, а та кож його масо вість у біль-
шості євро пейських кра їн. У та ких кра ї нах, як
Австрія, Бол га рія, Вели ка Бри та нія, Есто нія, Ір-
лан дія, Іспа нія, Іта лія, Лит ва, Ні дер лан ди, Ні-
меч чина, Нор ве гія, Поль ща, Руму нія, Фін лян дія,
Швей ца рія та Шве ція M. galopus var. galopus наво-
дить ся як у на ціо наль них чек-лис тах, так і в чис лен-
них ре гіо наль них зве ден нях. У Схід ній Євро пі вид
вка зу ють для тери то рії Біло русі та пів ніч ної поло-
вини євро пейської час тини Ро сії. На цих тери торі-
ях M. galopus є зви чай ним, а поде коли — й масо-
вим ви дом. Поши рен ня M. galopus var. leucogala,
за біль шістю дже рел, збі гає ться з роз по всю джен-
ням його типо вого різ нови ду, хоча за зна чає ться,
що представ ники різ нови ду тра п ляю ться знач но
рід ше (Сер жани на, 1984, Lisiewska, 1987; Fungi of
Switzerland, 1991; Maas Geesteranus, 1992; Rexer,
1994; Виш нев ский, 1998; Пере ве ден цева, 1998;
Кова лен ко, Моро зова, 1999; Robich, 2003; Ortega,
2005; Моро зова, 2007; Chinan, 2010; Denchev,
Assyov, 2010; O’Hanlon, 2011; Funga Nordica, 2012;
Polemis et al., 2012; Aronsen, 2013; Austrian..., 2013;
eBiodiversity..., 2013; Ir nait et al., 2013; Legon et
al., 2013; Siller et al., 2013).
В Укра їні відо мості про зна хід ки M. galopus s. l.
вкрай бід ні. «Ви знач ник гри бів Укра їни» (1979)
вка зує цей вид для тери то рії Роз то цько-Опільських
лі сів. У «Ви знач нику» наво дять ся та кож відо мості
сто сов но M. galopoda (Pers.) P. Kumm. — на зви,
що нара зі не ви зна єть ся, але не може бути зве-
дена до сино німа M. galopus (Pers.) P. Kumm. Віро-
гід но, під цією на звою мог ли розу міти будь-який
вид сек ції Lactipedes. База да них «Гри би Укра їни»
(Анд ріа нова та ін., 2006) міс тить один за пис про
зна хід ку M. galopus А. Вруб левським на тери то-
рії ни ніш ньої Львівської адмі ніст ра тив ної об лас ті
(Wróblewski, 1922). Не ви клю чено, що «Ви знач-
ник» наво дить відо мості сто сов но M. galopus саме
на підста ві пра ці А. Вруб левсько го. Згад ки про
вияв лен ня M. galopus міс тять ся та кож у публікаціях
Т.Л. Горо вої, яка зна йшла цей вид у яли но вих лі-
сах Стрийсько-Санської Вер хови ни Ско лівсько-
го р-ну Львівської обл. (Горо ва, 1980, 1982).
В ос тан нє деся ти річ чя M. galopus s. l. зна ходи ли
в Укра їні де кіль ка ра зів у При кар пат ті та на За хід-
ному По ліс сі (М.П. При дюк, пер со наль не пові-
дом лен ня). Про те ці дані й досі не опуб ліко вані.
Та ким чи ном, на сьо го дні M. galopus s. l. відо ма з
тери то рії Укра їни за де кіль кома зна хід ками із за хід-
ної та пів ніч но-за хід ної час тин кра їни. Дос то вір ні
опуб ліко вані відо мості про зна хід ки M. galopus var.
leucogala в Укра їні від сут ні.
Під сумо вую чи, вар то звер нути ува гу на дві особ-
ливості поши рен ня M. galopus s. l. По-пер ше, на
біль шій час тині тери то рії Євро пи, що ле жить на
за хід і пів ніч від Укра їни, вид є зви чай ним і на віть
масо вим. Вод но час в Укра їні M. galopus s. l. лише
поде коли тра пля єть ся в за хід ній та пів ніч но-за хід-
ній час ти нах кра їни; на біль шій час тині її тери то рії
вид не зна ходи ли вза галі. Від так тери торі єю Укра-
їни про хо дить дово лі різ ка межа між ре гіо ном, де
M. galopus s. l. є зви чай ним, і ре гіо ном, де цей вид
тра пля єть ся над зви чай но рід ко.
20 ве рес ня 2013 р. на тери то рії На ціо наль ного
при род ного пар ку «Сло бо жанський» було зі бра-
но зра зок, кот рий іден тифі кува ли як M. galopus var.
leucogala. На ціо наль ний при род ний парк «Сло бо-
жанський» роз міще ний у пів ніч но-за хід ній час тині
Хар ківської обл., в доли ні р. Мер ли — лі вої при-
токи Вор скли. За гео бота ніч ним райо ну ван ням,
тери то рія пар ку ле жить у ме жах Бого ду хівсько го
райо ну Хар ківсько го окру гу Се ред ньо ро сійської
лісосте по вої під про він ції Схід ноєв ро пейської про-
він ції Євро пейсько-Си бірської лісосте по вої об лас-
ті (Гео бота ніч не ..., 1977). Згід но з райо ну ван ням,
що вико ристо вує ться у «Фло рі гри бів Укра їни»,
тери то рія пар ку при па дає на цен траль ну час тину
Хар ківсько го лісосте пу (Гелю та, 1989). При кме тою
пар ку є най біль ша на Схо ді Укра їни сис тема озер,
мезо троф них сфаг но вих бо літ і забо лоче них аци-
до філь них лі сів, які сфор мува лися в мере жі арен-
них пони жень на дру гій тера сі р. Мер ли. З цими
боло тяни ми угру по ван нями пов’язано чима ло
уні каль них для лісосте по вої зони ви дів су дин них
рос лин, а та кож низ ка спе ци фіч них ви дів ага рико-
їд них гри бів (При лу цький, 2012; Філа това та ін.,
2012). З огля ду на уні каль ність зна хід ки, наво димо
її мор фоло гіч ний опис.
241ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2
Mycena galopus var. leucogala (Cooke) J.E. Lange,
Fl. Agaric. Danic. 2: 36. 1936 (рис. 1)
Syn.: Agaricus leucogalus Cooke, Grevillea 12 (no.
62): 41. 1883; Mycena leucogala (Cooke) Sacc., Syll.
fung. (Abellini) 5: 292. 1887; Mycena galopus var. nigra
Rea, Brit. basidiomyc. (Cambridge): 395. 1922.
Бази діо ми у зрост ках по 4—10 штук. Ша пин ка
діа мет ром 1—3 см, дзво никопо діб на з неве ли ким
гор боч ком, гла день ка, тем но-сіра (до чор ної), з
мас ним від бли ском. Пластин ки ву зько при рос лі, з
ма лень ким зуб чи ком, до 3 мм зав шир шки, світ ло-
сірі. Кіль кість дов гих пласти нок, що сяга ють ніж-
ки, від 17 до 22, кіль кість ко рот ких пласти нок, які
не дося га ють ніж ки, — 15—19. Ніж ка 5—7 см зав-
дов жки, 2—4 мм у діа мет рі, ци лін д рич на, в дея ких
бази діом із гли бо ким по здовж нім жо лоб ком, пере-
кру чена, хря щува та, її ко лір по діб ний до ко льо-
ру ша пин ки, на зла мі (особ ливо вияв ляє ться біля
осно ви) виді ляє мо лоч но-бі лий сік. М’якуш бруд-
но-бі лий, за пах гриб ний, неви раз ний.
Спо ри (8,5—)10,1—10,9(—13,3) × (4,9—)5,4—
5,8(—6,0) мкм, еліп соїд ні, гла день кі. Бази дії ци-
лін д рич но-була вопо діб ні, 4-спо рові. Хей лоцисти-
ди 67—91 × 15—25 мкм, вере тено по діб ні. Плев-
роцисти ди 70—80 × 21—26 мкм, по діб ні за фор мою
до хей лоцистид, час то з внут ріш ньо клі тин ними
вклю чен нями. Гіфи кути кули ша пин ки ди вер тику-
лят ні. Гіфи кути кули ніж ки ди вер тику лят ні, вира-
же них кау лоцистид не вияв лено. На міце лії наяв ні
пряж ки.
Опис базу єть ся на зраз ку CWU (Myc) AG 0506,
який було вияв лено на тери то рії На ціо наль ного
при род ного пар ку «Сло бо жанський» (Воло дими-
рівське ПНДВ, N 50.086678 × O 35.248909), на
зла ко вій кур тині в аци до філь ному зла ково-зеле-
номо хово му бе рез няку, сформованому в боро вому
пони жен ні, 20.09.2013.
За галь не поши рен ня. Євро па: Авст рія, Бол га рія,
Вели ка Бри та нія, Есто нія, Ір лан дія, Іспа нія, Іта лія,
Лит ва, Ні дер лан ди, Ні меч чина, Нор ве гія, Поль ща,
Ро сія, Руму нія, Угор щина, Фін лян дія, Швей ца рія,
Шве ція, Укра їна; Азія: Ту реч чина.
Якщо ана лізу вати поши рен ня виду (включ но
з різ нови дом leucogala) тери то рія ми з ви раз ною
зо наль ністю, на прик лад, євро пейською час ти-
ною Ро сії, мож на за ува жити, що межа су ціль ного
поши рен ня так сона прак тич но збі гає ться з ме жею
лісо вої та лісосте по вої при род них зон (Кова лен-
ко, Моро зова, 1999; Моро зова, 2007; Малышева,
Малышева, 2008; Сари чева и др., 2009; Све таше-
ва Т. Ю., усне пові дом лен ня). Про те є відо мості
про по оди нокі зна хід ки типо вого різ нови ду в сте-
по вій зоні, зок рема в Рос товській об лас ті Ро сії,
де M. galopus var. galopus було вияв лено в бай рач-
ній діб рові у зво ложе ному пони жен ні (ІX Рабо-
чее сове ща ние..., 2008). Мож на при пус тити, що
M. galopus s. l. від дає пере вагу доб ре зво ложе ним
осе ли щам, на що вка зує й те, що вид час то тра п-
ля єть ся се ред сфаг но вих мо хів (Сер жани на, 1984;
Maas Geesteranus, 1992; Моро зова, 2007; Aronsen,
2013; Siller et al., 2013). Віро гід но, цим зу мов лене
й обме жен ня су ціль ного поши рен ня M. galopus зо-
ною з дос тат ньою зво ложе ністю, а та кож те, що
епі зо дич ні зна хід ки виду поза межа ми цієї зони
ма ють міс це в доб ре зво ложе них осе ли щах. До
того ж, від по від но до да них О.В. Моро зо вої (усне
пові дом лен ня) сто сов но Пів ніч но-За хід ної Ро сії,
M. galopus var. leucogala тра пля єть ся у тро хи сухі ших
осе ли щах, ніж типо вий різ но вид.
У цьо му кон тексті наша зна хід ка M. galopus var.
leucogala в забо лоче ному, по кри тому мо хом бе рез-
няку ціл ком «впи сує ться» в за галь ну кар тину. Сво-
єю чер гою, під час по даль ших до слі джень забо-
лоче них арен них пони жень, поши ре них у лісосте-
по вій зоні Укра їни на дру гих тера сах рі чок, ціл ком
віро гід но мо жуть бути вияв лені нові лока літе ти як
M. galopus var. leucogala, так і ін ших різ нови дів цьо-
го виду.
Рис. 1. Mycena galopus var. leucogala: a — спори, b —
хейлоцистиди, c — плевроцистиди, d — елементи покривів
шапинки, f — елементи покривів ніжки. Довжина штриха —
10
Fig. 1. Mycena galopus var. leucogala: a — spores, b —
cheilocystidia, c — pleurocystidia, d — cap cuticle elements, f —
stem cuticle elements. Bar 10 m
242 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2)
Поши рен ня M. galopus var. galopus і M. galopus var.
leucogala в Євро пі, а та кож міс це на шої зна хід ки
зоб раже но на рис. 2.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Андріанова Т.В., Гайова В.П., Гелюта В.П., Дудка І.О.,
Ісиков В.П., Кондратюк С.Я., Кривомаз Т.І.,
Кузуб В.В., Мінтер Д.В., Мінтер Т. Дж., Придюк М.П.,
Тихоненко Ю.Я. Гриби України. — 2006. — Режим
доступу: http://www.cybertruffle.org.uk/ukrafung/ukr
[веб-сайт, версія 1.00]. (25.10.2013)
Беглянова М.И. Флора агариковых грибов южной части
Красноярского края. Часть І (Учебное пособие). —
Красноярск: «Краснояр. рабочий», 1972. — С. 89.
Васильева Л.Н. Агариковые шляпочные грибы (пор.
Agaricales) Приморского края. — Ленинград, «Наука»,
1973. — С. 147.
Визначник грибів України. Т. V, кн. 2 / За ред. Зерової М.Я.,
Сосіна П.Є., Роженко Г.Л. — К.: Наук. думка, 1979. —
565 с.
Вишневский М.В. Трихоломовые грибы (Tricholomatales)
Москвы и Московской области. Систематика, флора,
экология. — М.: Издат. дом «Муравей», 1998. — С. 55.
Гелюта В.П. Флора грибов Украины. Мучнисторосяные
грибы. — Киев: Наук. думка, 1989. — 256 с.
Горова Т.Л. Макроміцети похідних ялинників Українських
Карпат // Укр. ботан. журн. — 1980. — 37, № 1. —
С. 44—50.
Горова Т.Л. Порівняльна характеристика видового складу
макроміцетів корінних букових та похідних ялинових
лісів Українських Карпат // Укр. ботан. журн. — 1982. —
39, № 6. — С. 37—41.
Геоботанічне районування Української РСР / Ін-т
ботан. ім. М.Г. Холодного АН УРСР. — Відпов. ред.
А.І. Барбарич. — К.: Наук. думка, 1977. — 305 с.
ІX Рабочее совещание комиссии по изучению макро мице-
тов (Вёшенская, 4—10 октября 2006 г.). Аннотированные
списки видов грибов и миксомицетов. — Сб. ст. / Под
ред. Е.С. Попова и Ю.А. Ребриева. — Ростов-на-Дону:
Типограф. Южн. федерат. ун-та, 2008. — 90 с.
Коваленко А.Е., Морозова О.В. Агарикоидные и гастероид-
ные базидиомицеты // Тр. СПб о-ва естествоиспыт. —
Сер. 6, т. 2. — Биоразнообразие Ленинградской области
(Водоросли. Грибы. Лишайники. Мохообразные.
Беспозвоночные животные. Рыбы и рыбообразные). —
1999. — Ч. 1. — С. 89—140.
Малышева В.Ф., Малышева Е.Ф. Высшие базидиомицеты
лесных и луговых экосистем Жигулей. — М.— СПб.:
Тов. научн. изд. КМК. — 2008. — 242 с.
Морозова О.В. Агарикоидные и гастероидные грибы //
Природ. среда и биолог. разнообр. архипелага Березовые
о-ва (Финский залив). — СПб, 2007. — С. 246—259.
Переведенцева Л.Г. Конспект агарикоидных бази-
диомицетов Пермского края. — Пермь: Перм. гос. пед.
ун-т. — 1998. — 33 с.
Петров А.Н. Конспект флоры макромицетов
Прибайкалья. — Новосибир.: Наука. — Сиб. отд. —
1991. — С. 36.
Прилуцький О.В. Перші відомості про сфагнофільні
агарикоїдні гриби Національного природного парку
«Слобожанський» // Мат-ли VІІ Міжнарод. конф.
мол. уч. «Біологія: від молекули до Біосфери» (20—23
листопада 2012, Харків, Україна). — Харків: ФОП
Шаповалова Т.М., 2012. — С. 295.
Сарычева Л.А., Светашева Т.Ю., Булгаков Т.С., Попов Е.С.,
Малишева В.Ф. Микобиота Липецкой области. —
Воронеж: Издат.-полиграф. центр Воронеж. гос. ун-
та. — 2009. — 287 с.
Сержанина Г.И. Шляпочные грибы Белоруссии:
определитель и конспект флоры. — Минск: Наука и
техника, 1984. — С. 276.
Філатова О.В., Саідахмедова Н.Б., Клімов О.В.
Національний природний парк Слобожанський // У
кн.: Фіторізном. заповід. і нац. природн. парків України
/ За заг. ред. В.А. Онищенка, Т.Л. Андрієнко. — К.:
Фітосоціоцентр, 2012. — С. 486—495.
Aronsen A. Mycena Page: A key to the Mycenas of Norway. http://
home.online.no/~araronse/mycenapage/mycenapage.html
(25.10.2013).
Austrian fungi Database http://austrianfungi.mykodata.net/
Enter_database.html (03.11.2013).
Chard J.M., Gray T. R.G. Antigenecity of Mycena galopus //
Trans. Br. mycol. Soc. — 1983. — 81(3). — P. 503—511.
Chinan V. Macrofungi identified in the peat bogs from the
NATURA 2000 site «G ina Lucina» (Eastern Carpathians,
Romania) // Analele tiin ifice ale Universit ii, Tomul
LVI, fasc. 1, s. II a. Biologie vegetal — Ia i: «Al. I. Cuza»,
2010. — P. 61—64.
Denchev C.M., Assyov B. Checklist of the larger basidiomycetes
in Bulgaria // Mycotaxon. — 2010. — 111. — P. 279—282.
on-line version: 1—76 (http://www.mycotaxon.com/
resources/checklists/denchev-v111-checklist.pdf).
Рис. 2. Поширення M. galopus s.l. на території Європи.
У м о в н і п о з н а ч е н н я: 1 — область суцільного
поширення виду; 2 — наша знахідка; 3 — знахідка M. galopus
var. galopus у Ростовській обл. Росії
Fig. 2. Distribution of M. galopus s. l. on the territory of Europe.
S y m b o l s i n d i c a t e: 1 — area of continuous distribution of
the species; 2 — our record; 3 — record of M. galopus var. galopus
in Rostov Region, Russia
1
2
3
243ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2
eBiodiversity: web interface for the taxa found in Estonia. http://
elurikkus.ut.ee/kirjeldus.php?lang=eng&id=155308&rank
=70&id_puu=155308&rank_puu=70 (25.10.2013).
Frankland J.C., Poskitt J.M., Howard D.M. Spatial development
of populations of a decomposer fungus, Mycena galopus //
Canad. J. Bot. — 1995. — 73. — C. 1399—1406.
Funga Nordica, 2nd edition. /ed. by H. Knudsen and J.
Vesterholt — Copenhagen: Nordsvamp, 2012. — 1083 p.
Fungi of Switzerland. Volume 3: boletes and agarics. 1st part /
ed. by J. Breitenbach and F. Kränzlin. — Lucerne: Edition
Mycologia, 1991 — P. 274—281.
Hering T.F. Decomposing activity of basidiomycetes in
forest litter // Frankand J. C., Hedger J. N., Swift M. J.
Decomposer Basidiomycetes: their Biology and Ecology. —
Cambridge: Cambridge University Press, 1982. — P. 213—
225.
Ir nait R., Adamonyt G., Daniele I., Kasparavi ius J., Kutorga
E., Ston ius D. Macromycetes and myxomycetes of Asveja
Regional park (Lithuania) // Botanica Lithuanica. —
2013. — 19(1). — P. 8—21.
Kirk P.M. Index Fungorum (CABI Bioscience Databases). Kew:
Index Fungorum Partnership. http://www.indexfungorum.
org (20.10.2013).
Legon N.W., Henrici A., Ainsworth A.M., Roberts P.J.,
Spooner B.M., Watling R., Cooper J.A., Kirk P.M. Checklist
of the British & Irish Basidiomycota http://www.
basidiochecklist.info/index.htm (03.11.2013)
Lisiewska M. Grzyby (Mycota). — Tom 17: Grzybówka
(Mycena). — Warszawa-Kraków: Pa st. Wydaw. Nauk.,
1987. — 130 s.
Maas Geesteranus R.A. Mycenas of the Northern Hemisphere.
Conspectus of the Mycenas of the Northen Hemisphere. —
North Holland; Amsterdam; Oxford; New York;
Tokyo,1992. — 493 p.
New Zealand Fungi (and Bacteria). http://nzfungi.
landcareresearch.co.nz/html/mycology.asp?ID=
(26.10.2013)
O’Hanlon R. The diversity of fungi in four Irish forest types. —
Limeric: University of Limerick, 2011. — P. 143.
Ortega, A., F. Esteve-Raventós. Preliminary checklist of the
basidiomycetes from mediterranean inland dune ecosystems
in Seville (Spain) // Mycotaxon. — 2005. — 92. — P. 437—
440.
Polemis E., Dimou D.M., Tzanoudakis D., Zervakis G.I. Annotated
checklist of Basidiomycota (subclass Agaricomycetidae)
from the islands of Naxos and Amorgos (Cyclades, Greece)
// Ann. Bot. Fennici. — 2012. — 49. — P. 156.
Rexer K-H. Die Gattung Mycena s. l., Studien zu Ihrer
Anatomie, Morphologie und Systematik (Ph.D. thesis).
Tübingen, Germany: Eberhard-Karls-Universität Tübingen,
1994. — 140 P.
Robich G. Mycena d'Europa. — Trento: Associasione Micologica
Bresadola, 2003. — P. 443—457.
Sesli E., Denchev C. M. Checklists of the myxomycetes, larger
ascomycetes, and larger basidiomycetes in Turkey //
Mycotaxon. — 2008. — 106. — P. 65—67 + on-line version:
1—102; 4th ed. (2013): 1—145 (http://www.mycotaxon.
com/resources/checklists/sesli-v106-checklist.pdf).
Siller I., Kutszegi G., Takács K., Varga T., Merényi Zs., Turcsányi
G., Ódor P., Dima B. Sixty-one macrofungi species new to
Hungary in rség National Park // Mycospher. — 2013. —
4(5)/ — P. 871—924.
Smith A. H. North American species of Mycena. — Ann Arbor:
University of Michigan Press, 1947. — 507 p. [reprint 1971]
Wróblewski A. Wykaz grzybów zebranych w latach 1913—
1918 z Tatr, Pienin, Beskidów Wschodnich, Podkarpacia,
Podola, Roztocza i innych miejscowo ci. I. Phycomycetes,
Ustilaginaceae, Uredinales i Basidiomycetes // Sprawozdanie
Komisji Fizjograficzney Polskiej Akademii Umiej tno ci. —
1922. — 55—56. — S. 1—50.
Рекомендує до друку Надійшла 30.12.2013 р.
І.О. Дудка
О.В. Прилуцкий
Харьковский национальный университет имени
В.Н. Каразина
НАХОДКА MYCENA GALOPUS VAR. LEUCOGALA
(AGARICALES, BASIDIOMYCOTA) В НАЦИОНАЛЬНОМ
ПРИРОДНОМ ПАРКЕ «СЛОБОЖАНСКИЙ»
(УКРАИНА) — ЗА ПРЕДЕЛАМИ ЕЁ СПЛОШНОГО
РАСПРОСТРАНЕНИЯ
Mycena galopus var. leucogala впервые приводится для тер-
ритории Украины, Mycena galopus s.l. — впервые для тер-
ритории Левобережной Украины. Представлено описание
образца, обнаруженного на территории Национального
природного парка «Слобожанский». Обсуждаются вопросы
о распространенности вида и разновидности, а также об
экологических особенностях разновидности, которые дают
ей возможность существовать за пределами территории
сплошного распространения вида.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Mycena galopus var. leucogala,
Украина, НПП Слобожанский.
O.V. Prylutskyi
V.N. Karazin Kharkiv National University
A RECORD OF MYCENA GALOPUS VAR. LEUCOGALA
(AGARICALES, BASIDIOMYCOTA) IN THE NATIONAL
NATURE PARK «SLOBOZHANSKY» (UKRAINE),
OUTSIDE THE AREA OF CONTINUOUS DISTRIBUTION
Mycena galopus var. leucogala is firstly recorded in Ukraine,
Mycena galopus s. l. —in the Left-Bank Ukraine. Description of
the specimen from the «Slobozhansky» National Nature Park is
presented. Distribution of the species and its varietes as well as
ecological features of the fungus outside the area of its continu-
ous distribution are discussed.
K e y w o r d s: Mycena galopus var. leucogala, Ukraine,
NNP Slobozhansky.
|