Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії
15—19 вересня 2010 р. в Іркутську (Росія) відбулася Всеросійська наукова конференція за участю іноземних учених «Проблемы изучения и сохранения растительного мира Евразии». Конференція була організована Сибірським інститутом фізіології та біохімії рослин СВ РАН, Іркутським державним університетом і...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175243 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії / Н.М. Шиян, О.М. Корнієнко // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 2. — С. 306-310. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175243 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шиян, Н.М. Корнієнко, О.М. 2021-01-31T16:18:17Z 2021-01-31T16:18:17Z 2011 Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії / Н.М. Шиян, О.М. Корнієнко // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 2. — С. 306-310. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175243 15—19 вересня 2010 р. в Іркутську (Росія) відбулася Всеросійська наукова конференція за участю іноземних учених «Проблемы изучения и сохранения растительного мира Евразии». Конференція була організована Сибірським інститутом фізіології та біохімії рослин СВ РАН, Іркутським державним університетом і Сибірським відділенням Російського ботанічного товариства за фінансової підтримки Російського фонду фундаментальних досліджень. Форум був присвячений пам’яті заслуженого діяча науки Російської Федерації, доктора біологічних наук, професора, бріолога зі світовим ім’ям, невтомного популяризатора науки — Леоніда Володимировича Бардунова (1932—2008). uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Хроніка Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії |
| spellingShingle |
Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії Шиян, Н.М. Корнієнко, О.М. Хроніка |
| title_short |
Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії |
| title_full |
Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії |
| title_fullStr |
Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії |
| title_full_unstemmed |
Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії |
| title_sort |
сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу євразії |
| author |
Шиян, Н.М. Корнієнко, О.М. |
| author_facet |
Шиян, Н.М. Корнієнко, О.М. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| description |
15—19 вересня 2010 р. в Іркутську (Росія) відбулася Всеросійська наукова конференція за участю іноземних учених «Проблемы изучения и сохранения растительного мира Евразии». Конференція була організована Сибірським інститутом фізіології та біохімії рослин СВ РАН, Іркутським державним університетом і Сибірським відділенням Російського ботанічного товариства за фінансової підтримки Російського фонду фундаментальних досліджень. Форум був
присвячений пам’яті заслуженого діяча науки Російської Федерації, доктора
біологічних наук, професора, бріолога зі світовим ім’ям, невтомного популяризатора науки — Леоніда Володимировича Бардунова (1932—2008).
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175243 |
| citation_txt |
Сибірський форум із проблем вивчення та збереження рослинного світу Євразії / Н.М. Шиян, О.М. Корнієнко // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 2. — С. 306-310. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šiânnm sibírsʹkiiforumízproblemvivčennâtazberežennâroslinnogosvítuêvrazíí AT korníênkoom sibírsʹkiiforumízproblemvivčennâtazberežennâroslinnogosvítuêvrazíí |
| first_indexed |
2025-11-25T23:10:33Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:10:33Z |
| _version_ |
1850581846802300928 |
| fulltext |
306 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
СИБІРСЬКИЙ ФОРУМ ІЗ ПРОБЛЕМ
ВИВЧЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ
РОСЛИННОГО СВІТУ ЄВРАЗІЇ
© Н.М. ШИЯН, О.М. КОРНІЄНКО, 2011
15—19 вересня 2010 р. в Іркутську (Росія) відбулася Всеросійська наукова кон-
ференція за участю іноземних учених «Проблемы изучения и сохранения рас-
тительного мира Евразии». Конференція була організована Сибірським інсти-
тутом фізіології та біохімії рослин СВ РАН, Іркутським державним університе-
том і Сибірським відділенням Російського ботанічного товариства за фінансо-
вої підтримки Російського фонду фундаментальних досліджень. Форум був
присвячений пам’яті заслуженого діяча науки Російської Федерації, доктора
біологічних наук, професора, бріолога зі світовим ім’ям, невтомного популя-
ризатора науки — Леоніда Володимировича Бардунова (1932—2008).
Постать Л. Бардунова посідає помітне місце в історії російської науки.
Його життя і праця тісно пов’язані з Сибіром, якому він присвятив майже 60
років свого життя, — зі вступу до Іркутського державного університету. Перші
кро ки в науці він робив під керівництвом видатних радянських учених М. По-
пова та Л. Савич-Любицької. До останніх днів життя Леонід Володимирович
активно працював у Східно-Сибірськму біологічному інституті СВ АН СРСР
(нині — Сибірський інститут фізіології та біохімії рослин СВ РАН), віддаючи
шану ботаніці своїми науковими і науково-популярними роботами та підго-
товкою нової генерації дослідників. Тривалий час Л. Бардунов залишався єди-
ним бріологом на теренах Сибіру. Результати його досліджень — це понад 200
наукових праць, серед яких чільне місце посідають перший для Сибіру «Оп ре-
делитель листостеблевых мхов Центральной Сибири» (1969), монографії «Лис-
тостеблевые мхи побережий и гор Северного Байкала» (1961), «Лис то стеб левые
мхи Восточного Саяна» (1965), «Листостеблевые мхи Алтая и Саян» (1974),
«Листостеблевые мхи Южного Приамурья» (у співавторстві з В. Чер данцевою,
1982), науково-популярні видання «Древние на суше» (1984) та «В поле и за
мик роскопом» (2007).
Активну наукову діяльність учений гармонійно поєднував з підготовкою
лекцій для студентів і широкої громадськості. Саме завдяки Л. Бардунову бота-
нічна спільнота змогла ознайомитися з роботою його вчителя М. Попова «Ос-
новы флорогенетики» (1963), рукопис якої Леонід Володимирович упорядку-
вав, працюючи над архівом ученого. Нетлінним доробком Л. Бардунова є кіль-
ка тисяч гербарних зразків із різних куточків Сибіру і прилеглих територій, які
він зібрав разом із колегами під час численних експедицій. Сучасні фонди
Гербарію (IRK) Сибірського інституту фізіології та біохімії рослин СВ РАН, де
пощастило працювати авторам публікації, були сформовані фактично заново
за участю і під пильною увагою Л. Бардунова — після переформування Ла-
бораторії флори і рослинності інституту, коли більша частина її співробітників
307ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
разом із гербарієм М. Попова переїхали до Центрального сибірського бота-
нічного саду СВ АН СРСР (Новосибірськ). Нині гербарій IRK нараховує май-
же 140 000 одиниць зберігання, відображаючи флору Східного Сибіру, і міс-
тить одну з найбільших колекцій мохоподібних Росії (100 000 зразків), при-
чому 70 % матеріалу зібрав Леонід Володимирович. За вагомий внесок Л. Бар-
дунова у створення та функціонування цієї колекції найближчим часом його
ім’я буде присвоєно Гербарію IRK.
Для того, щоб понад 120 учасників конференції з Росії, України, Болгарії,
відчули неповторну красу Прибайкалля, місцем проведення форуму обрали тур-
базу в селищі Утулик, яка розташована за 150 км від м. Іркутська, на південно-
східному березі озера Байкал, біля підніжжя хребта Хамар-Дабан.
16 вересня, в день урочистого відкриття конференції, з привітальним сло-
вом до її учасників та гостей звернувся директор Сибірського інституту фізіо-
логії та біохімії рослин СВ РАН, голова програмного комітету, доктор біологіч-
них наук, професор Віктор Кирилович Войников. Відтак із доповіддю «Вклад
Л.В. Бардунова в изучение Сибири и Дальнего Востока» виступив кандидат
біологічних наук Сергій Григорович Казановський — завідувач Гербарію (IRK)
СІФІБР СВ РАН. Як учнень Л. Бардунова і наступник на посаді завідувача гер-
барію IRK, Сергій Григорович вийшов за межі академічної доповіді й не тільки
розповів про життєвий шлях і науковий доробок свого вчителя та колеги, про
описані ним види сибірських мохів, види рослин, названі на честь Л. Бардунова,
а з теплом і щирістю поділився з аудиторією спогадами про Леоніда Воло ди ми-
ровича як багатогранну людину, непересічну особистість.
Логічним продовженням доповіді С. Казановського була перша з семи за-
слуханих пленарних доповідей, присвячена фітогеографії печіночників Пів-
ден ного Сибіру, яку представила Н. Константинова з Полярно-альпійського
бо танічного саду-інституту ім. М.О. Авроріна РАН (м. Кіровськ). На пленар-
ній сесії також заслухали доповіді Б.-Ц. Намзалова про типологію та деякі про-
блеми генезису степів Південного Сибіру (Бурятський державний університет,
м. Улан-Уде), М. Гончаров — про збереження герміплазми культурних рослин і
їхніх диких родичів в умовах вічної мерзлоти (Інститут цитології та генетики
СВ РАН, м. Новосибірськ), В. Мартиненка — про ліси Південно-Уральського
регіону та їх природоохоронне значення (Інститут біології Уфимського науко-
вого центру РАН, м. Уфа), В. Мухіна — про біологічну різноманітність, хороло-
гічну структуру біоти ксилотрофних базидіоміцетів гіпоарктичних лісів Се ред-
ньо го Сибіру (Інститут екології рослин і тварин УрВ РАН, м. Єкатеринбург),
Т. Макрий — про особливості генезису ліхенофлори Байкальського Сибіру
(Цент ральносибірський ботанічний сад СВ РАН, м. Новосибірськ) і Т. Ми хай-
лової (СІФІБР СВ РАН, м. Іркутськ), яка представила результати оцінки за-
брудненості та стану лісів Байкальської природної території, в тому числі й
міс ця проведення конференції.
Того ж дня було розпочато роботу секцій, яка тривала до 19 вересня. Учас-
ники конференції працювали за такими напрямками: 1) загальні та спеціальні
308 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
проблеми вивчення біорізноманітності; 2) використання інформаційних тех-
нологій, баз даних; 3) флора і систематика судинних рослин; 4) флора і систе-
матика криптогамних; 5) стратегія збереження біорізноманіття й екологічна
просвіта; 6) рослинність Євразії: природна динаміка й антропогенна транс-
фор мація; 7) морфологія та репродуктивна біологія, популяційна структура;
8) екологічна фізіологія та біохімія рослин.
Серед доповідей, присвячених проблемам вивчення біорізноманітності,
особливу увагу привернули результати досліджень С. Семерикової (Інститут
екології рослин і тварин УрВ РАН, м. Єкатеринбург) — «Изменчивость мито-
хондриальной ДНК и биогеография лиственницы сибирской в Монголии и
Южной Сибири», О. Аненхонова (Інститут загальної та експериментальної
біо логії СВ РАН, м. Улан-Уде) — «Использование принципа актуализма при
оценке климатических изменений растительного покрова» та Н. Міхеєвої —
«Распределение видов в ландшафтных зонах полярных пустынь» (Ботанічний
інститут ім. В.Л. Комарова РАН, м. Санкт-Петербург). С. Семерикова узагаль-
нила результати порівняльно-генетичних досліджень 12-ти популяцій Larix
sibirica Ledeb. Західної і Центральної Монголії та Російського Алтаю, які дали
можливість зробити припущення про шляхи поширення цього виду в пізньому
плейстоцені — ранньому голоцені та напрямки формування сучасної популя-
ції модрини у Прибайкаллі. Все це було проілюстровано низкою карт роз-
повсюдження мітохондріальних гаплотипів L. sibirica в межах Сибіру загалом
та цікавими фотографіями з місць експедиції до Монголії. Доповідь О. Аненхонова
стосувалася використання принципу актуалізму для прогнозування і моделю-
вання змін рослинності у зв’язку з майбутніми кліматичними змінами. Для
прикладу доповідач розглянув модель еколого-топологічного розподілу рос-
линності сопок лісостепу південно-західного Забайкалля. Особливою екзоти-
кою на загальному тлі сприймалася доповідь Н. Міхеєвої про Полярні пустелі
та дослідження, проведені на території Росії, Скандинавії, Північної Америки.
Вона узагальнила інформацію про видовий склад вищих рослин, мохів і ли-
шайників та їх кількісне співвідношення із 32-х досліджених пунктів циркум-
полярної зони, що частково представлено у вигляді зведених таблиць. Доповідь
ілюструвалася унікальними фотоматеріалами, які продемонстрували прикла-
ди типових угруповань цієї частини земної кулі.
Під час роботи секції, присвяченої використанню інформаційних техно-
логій у ботанічних дослідженнях, розглядалися питання створення електрон-
них визначників на прикладі проекту «Зонтичные России», розробки пошу-
кової системи PLANTSBROWSER для роботи з базою даних цифрових зобра-
жень рослин (доповідач Т. Остроумова, Ботанічний сад Московського держав-
ного університету ім. М.В. Ломоносова), програмного забезпечення для ко-
рекції регіональних фітоіндикаційних шкал (доповідач А. Звєрєв, Томський
державний університет, м. Томськ), оптимізації озеленення міст на прикладі
створеної в Хабаровську електронної бази даних «Городские зеленые насажде-
ния» (доповідач Г. Морозова, Інститут водних та екологічних проблем ДСВ
309ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
РАН, м. Хабаровськ) та ін. На цій секції ми презентували результати роботи,
здійсненої в Гербарії KW за грантом Andrew W. Mellon Foundation в межах про-
грами African Plants Initiative/Latin American Plant Initiative (API/LAPI), та
впровадження бази даних BRAHMS для роботи з автентичними матеріалами
колекції М. Турчанінова. Стосовно впровадження інформаційних технологій у
гербарну справу в Україні, відзначимо, що, як і в нашій країні, так і в Росії,
активно працюють над створенням різного роду електронних баз даних, спря-
мованих на розв’язання конкретних прикладних завдань. Застосована нами в
процесі роботи з колекцією М. Турчанінова база даних BRAHMS є універсаль-
ною, оскільки поєднує широке коло функцій і дає змогу інтегрувати текстову,
графічну та іншу інформацію як щодо певного зразка, так і конкретного таксо-
на, а також вести гнучкий пошук у базі.
17 вересня працювали дві найбільші секції конференції, присвячені вищим і
споровим рослинам. На жаль, ми не змогли приділити достатньої уваги доповідям
секції криптогамних рослин, тому що працювала також аналогічна секція для
судинних рослин. Загалом того дня на секції заслухали понад 30 доповідей на-
уковців та аспірантів з питань систематики, флористики, географії вищих та
спорових рослин, охорони рослинного світу. Та кож порушувалися гострі про-
блеми екологічної безпеки в зонах інтенсивного забруднення та антропоген-
ного впливу. Було розгорнуто стендову сесію (представлено близько 20 посте-
рів), обговорення якої перенесли на засідання «круглого столу».
Оскільки конференція певною мірою демонструвала спектр напрямків до-
сліджень російських учених, ми змогли порівняти тематику наукових робіт в
Україні й Росії. Насамперед постають проблеми, спільні для обох країн. Це пе-
редусім стосується природоохоронного законодавства, фінансування дослі-
джень, упровадження комп’ютерних технологій тощо. Так, російські науковці
відзначили, що Україна зробила значний крок уперед у природоохоронній
сфері, коли Червона і Зелена книги набули статусу дієвих законодавчих доку-
ментів. Натомість у Росії діє гнучкіша система фінансування фундаментальних
досліджень, що дає можливість вирішувати ширше коло наукових питань. Сто-
совно російських колег — систематиків судинних рослин, — то дедалі гучніше
в їхніх доповідях звучать повідомлення про молекулярні дослідження. По рів-
няно з Україною, в РФ значна увага приділяється вивченню генетичної мінли-
вості популяцій, що дає науковцям цікавий матеріал для висновків із флороге-
нетики, фітогеографії, еволюції окремих груп тощо.
По закінченні роботи секцій 18 вересня відбулося засідання «круглого сто-
лу», в ході якого обговорювалися актуальні питання російської науки й була
підготовлена резолюція конференції. У ній підкреслена необхідність щодо по-
пуляризації науки через освітні програми, засоби масової інформації, науково-
по пулярну літературу тощо; поліпшення фінансування державних програм із кла-
сичних ботанічних досліджень, охорони й екологічної безпеки навколишнього
середовища; створення тимчасових гнучких наукових колективів для вирішен-
ня конкретних завдань (як, наприклад, для підготовки Червоних книг, Флор,
310 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
Визначників тощо). Особливу увагу російські колеги звернули на розрив між
кількістю наукових публікацій конкретного російського вченого з міжнарод-
ним індексом його цитування, що пов’язано не лише з мовним бар’єром, а і з
загальним низьким імпакт-фактором російських періодичних видань. На жаль,
ця проблема гостро відчувається і в Україні. Окремим пунктом резолюції виді-
лено проблему стану гербарних колекцій: «Обратить внимание РАН и Мин об р-
науки на необходимость целевого финансирования Гербариев, а также живых
коллекций растений и семян в ботанических садах и специальных хранили-
щах». На цьому тлі українські колекції перебувають у кращому становищі, ос-
кільки найцінніші з них знаходяться під юридичною і фінансовою опікою Ук-
раїнської держави.
У рамках культурної програми для учасників конференції 18—19 вересня
були організовані маршрути екологічною стежкою Байкальського заповідника
(Бурятська ДАР РФ ) та до Байкальського музею ІНЦ СВ РАН (с. Листвянка
Ір кутської обл.).
Окремо слід відмітити роботу організаційного комітету конференції, яку
можна охарактеризувати словами «чітко» й «оперативно». Вагомим підсумком
за гальної праці став збірник наукових публікацій учасників конференції (784
сторінки), до якого ввійшли матеріали майже 90 доповідачів, авторів 20 посте-
рів та колег, котрі не змогли особисто взяти участь у цьому форумі.
Н.М. ШИЯН, О.М. КОРНІЄНКО
|