ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність
27 квітня — 2 травня 2010 р. в Угорщині (м. Печ) відбулося щорічне засідання Робочої групи «Огляд рослинності Європи». «Флора, рослинність, довкілля та землекористування у широкому масшта- бі», — так формувалася тема наради, на яку з’їхалося понад 150 учасників із 19 країн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175255 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність / Я.П. Дідух, А.А. Куземко, Н.О. Багрикова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 2. — С. 311-316. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859664925048176640 |
|---|---|
| author | Дідух, Я.П. Куземко, А.А. Багрикова, Н.О. |
| author_facet | Дідух, Я.П. Куземко, А.А. Багрикова, Н.О. |
| citation_txt | ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність / Я.П. Дідух, А.А. Куземко, Н.О. Багрикова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 2. — С. 311-316. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| description | 27 квітня — 2 травня 2010 р. в Угорщині (м. Печ) відбулося щорічне засідання
Робочої групи «Огляд рослинності Європи».
«Флора, рослинність, довкілля та землекористування у широкому масшта-
бі», — так формувалася тема наради, на яку з’їхалося понад 150 учасників із 19
країн
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:17:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
311ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
XIX НАРАДА РОБОЧОЇ ГРУПИ
«ОГЛЯД РОСЛИННОСТІ ЄВРОПИ»
(EUROPEAN VEGETATION SURVEY — EVS)
МІЖНАРОДНОЇ АСОЦІАЦІЇ НАУКИ
ПРО РОСЛИННІСТЬ (INTERNATIONAL
ASSOCIATION FOR VEGETATION
SCIENCE — IAVS)
© Я.П.ДІДУХ, А.А. КУЗЕМКО, Н.О. БАГРИКОВА, 2011
27 квітня — 2 травня 2010 р. в Угорщині (м. Печ) відбулося щорічне засідання
Робочої групи «Огляд рослинності Європи».
«Флора, рослинність, довкілля та землекористування у широкому масшта-
бі», — так формувалася тема наради, на яку з’їхалося понад 150 учасників із 19
країн. У її рамках розглядалися два важливі питання: «Рослинність європей-
ських річок та заплав» і «Використання екологічних шкал». Робота наради була
організована по трьох секціях. На засіданнях першої секції більшість доповідей
стосувалася методичних питань дослідження рослинності. Це, зокрема, ви ко-
ристання фітосоціологічних баз даних для вивчення змін видового складу різ-
них типів рослинності (U. Jandt i H. Bruelheide, Німеччина); порівняння двох
ме тодів відбору ділянок для фітосоціологічних описів — упередженої та із за-
стосуванням випадкової стратифікації (D. Michalcova, Чеська Республіка); біо-
кліматична інтерпретація розподілу біотопів у ландшафті (E. Salamon-Albert і
спі в ав., Угорщина); біогеографічна інвентаризація поширення синтаксонів ниж-
чого рангу та складання синтаксономічного чекліста (F. Spada та співав., Італія).
Низка доповідей присвячувалася дослідженню лісової рослинності, в тому чис лі
моделюванню потенційного розподілу основних типів лісу (F. Attorre та співав.,
Італія); з’ясуванню співвідношення між різноманіттям і продуктивністю у по-
мірних лісах (I. Axmanova i M. Chytry, Чеська Республіка); розгляду концепції
відновлення лісів у заплаві Дунаю на території Німеччини (J. Ewald i P. Lang,
Німеччина); постгляціальним міграціям букових лісів у Європі (W. Willner і
співав., Австрія). Не залишилася поза увагою і трав’яниста рослинність, зокре-
ма, були представлені результати вивчення просторово-часової варіабельності
структури піщаних степів (S. Bartha та співав., Угорщина); показано вплив різ-
них режимів землекористування на рівень фітоінвазій в угруповання болотної,
лучної та степової рослинності (Z. Botta-Dukat і співав., Угорщина); біорізно-
маніття високогірних лук Великого Кавказу в межах Азербайджану за різних
режимів використання (J. Etzold і співав., Німеччина). У доповіді S. Kana зі
спів авторами (Естонія) відображено зміни флористичного складу трав’янистих
угруповань зі зміною менеджменту протягом півстоліття, а I. Apostolova і спі-
вавтори (Болгарія) розглянули особливості поширення й екології гляціальних
реліктів у складі високогірної рослинності Центрально-Балканського хребта і
гір Рілу. R. Hedl зі співавторами (Чеська Республіка, Велика Британія) здійсни-
312 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
ли порівняння альпійської рослинності Шотландії й України, а також проана-
лізували її зміни за останні 50—70 років. Класифікації та екологічним особли-
востям водної рослинності басейну Дунаю в межах Болгарії було присвячено
доповідь R. Tzonev i K. Sumberova (Болгарія), а залежності видового складу се-
гетальної рослинності Центральної Італії від екологічних умов та режиму ви-
користання — доповідь R. Pal зі співавторами.
У рамках секції «Рослинність європейських річок та заплав» більшість до-
повідей була сконцентрована на встановленні закономірностей розподілу рос-
линності у заплавах. Так, A.J. Deak (Угорщина) відобразив мікрорегіональні
особливості рослинності заплав Великої Угорської рівнини, I. Grinberg (Латвія)
показав вплив чинників навколишнього середовища на формування рослин-
ності струмків. З’ясуванню дії кліматичних факторів на розподіл заплавної рос-
линності у лісовій та лісостеповій зонах рівнинної частини України була присвя-
чена доповідь А. Куземко (Україна). Історію ландшафту та динаміку рослин-
ності в заплаві р. Тиси відобразили A. Varga зі співавт. (Угорщина). Рос лин ність
заплавних лісів охарактеризували A. Carni зі співавт. (Словенія), M. Man they i
M. Zimmermann (Німеччина), В. Нешатаєва (Росія), J. Peper (Ні меччина), а
трав’я ну рослинність — A. Bonis зі співавт. (Франція).
В окрему секцію виділили питання фітоіндикації і використання екологіч-
них шкал та індексів. Як відомо, екологічними шкалами, якими найчастіше
пос луговуються європейські дослідники, є шкали Елленберга. Їх застосування
у фітосоціологічних дослідженнях висвітлено у доповідях M. Chytry зі співавт.
(Чеська Республіка, Нідерланди, Німеччина), J. Rolecek зі співав. (Чеська Рес-
публіка), L. Tychy зі співавт. (Чеська Республіка). Натомість у країнах колиш-
нього СРСР більш уживаними є шкали Раменського. Їх використання для еко-
логічної оцінки лісових угруповань розглянула у своїй доповіді В. Нешатаєва
(Росія). Результати комплексної екологічної оцінки рослинності Шотландії
узагальнені в доповіді L.C. Ross зі співавт. (Велика Британія, Норвегія).
Крім усних, було представлено понад 80 постерних доповідей, розподіле-
них відповідно до трьох основних секцій. Під час наради проводилися польові
дослідження, які охопили території від околиць м. Будапешта до околиць
м. Печа, що належать до Паннонської та Іллірійської провінцій.
Експедиція розпочалася від м. Будапешта, в південно-західних околицях яко-
го, біля с. Будаерс, розташований невисокий гірський масив із виходами доломітів.
Тут добре представлені угруповання типової паннонської рослинності — лучні
степи, які належать до різних асоціацій: Chrysopogono-Caricetum humilis Zo lyomi
(1950) 1958 з домінуванням Сarex humilis, Chrysopogon gryllus, Stipa ca pil lata — на пів-
денних схилах та Festuco pallenti-Brometum pannonici Zolyomi 1958 з переважанням
Carex humilis, Festuca pallens, Bromus pannonicus — на північних схилах. На доломіто-
вих крутосхилах розвиваються розімкнуті і ксерофітні угруповання, які відносять
до асоціації Stipo eriocauli-Festucetum pallentis (Zo lyo mi 1958) Soo 1964, де домінує
S. eriocaulis, близька до кримської S. lithophila. Уг ру повання ще крутіших скель на-
лежать до асоціації Seselio leucospermi-Festucetum pallentis Zolyomi (1936) 1958 і ма-
313ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
ють розріджений трав’яний покрив до (20 %). На потужних чорноземних ґрунтах
схилів і пологих вершинах формуються зімкнуті угруповання ас. Cleistogeni-
Festucetum sulcatae Zolyomi, 1958, в яких пре валюють типові степові та лучно-
степові види: Stipa capillata, S. dasyphylla, Cleis togenes serotina, Festuca valesiaca, Elymus
hispidus, Phleum phleoides. Біля підніжжя північних схилів трапляються мезофітніші
лучно-степові ценози, які відносять до асоціації Euphorbio pannonicae-Brachypodietum
pinnati Horvath (2002) 2010. Не високі дерева та чагарники з участю Quercus cerris,
Q. pubescens, Cerasus ma ha leb, Ulmus minor, Crataegus monogyna, Pyrus communis, Rosa
arvensis належать до асо ціації Ceraso mahaleb-Quercetum pubescentis.
Друга ділянка досліджень розташована на північний захід від Будапешта,
неподалік с. Маріагалом, на схилах пагорбів, складених лісами, і представляє
типові паннонські степові та лучно-степові угруповання. Залежно від експози-
ції та крутизни схилів тут виділяють чотири асоціації. Наймезофітнішими є ос-
теп нені луки та лучні степи асоціації Euphorbio pannonicae-Brachypodietum pinnati
з домінуванням Bracypodium pinnatum, Bromus erectus, Festuca rupicola. Такі угру-
повання близькі до подільських лучних степів союзу Cirsio-Вrachypodion і, на
наш погляд, їх слід розглядати у складі порядку Brometalia erecti. Вершина гря-
ди зайнята угрупованнями з переважанням Stipa pennata, S. pulcherrima, Carex
humilis, які у середній частині південних схилів змінюються S. capillata, Festuca
rupicola, що належать до асоціації Salvio nemorosae-Festucetum rupicolae Solyomi
ex Soo 1964. На крутих північних обривистих лесових схилах формуються угру-
повання з переважанням Botriochloa ischaemum, Agropyron pectinatum, котрі від-
носять до асоціації Agropyro cristati- Kochietum prostratae Soo 1958.
Як і в українських степах, тут спостерігаються процеси закущення Cerasus
fruticosa, Crataegus monogyna, Rosa gallica, Prunus tenella, Ulmus campestre, з’яв ля-
ють ся Pyrus nivalis (близька до кримської P. eleagnifolia), адвентивний вид Ly ci-
um barbatum. З метою запобігання цьому процесу пропонуються такі заходи:
видалення кущів, випасання великої рогатої худоби та випалювання.
Наступного дня польові дослідження розпочалися зі знайомства з терито-
рією межиріччя Дунаю і Тиси. Тут з півночі на південь знижується роль боре-
альних і типових неморальних елементів, натомість зростає — степових і суб-
середземноморських. Із заходу на схід виділяються сім зон, що характеризують
заплавну рослинність р. Дунай, засолені степи, ксерофіти сухих піщаних терас,
лісостепову та рослинність схилів, засолені степи і заплави Тиси. Рослинність
дуже мозаїчна й різноманітна за синтаксономічним складом. Наше знайомство
розпочалося з лучно-степової ділянки, де домінує Festuca wagneri, а характер-
ними видами є Peucedanum arenarium, Iris arenaria (=I. humilis).
Оглядати рослинність Паннонської провінції ми продовжили у першому в
Угорщині, створеному в 1975 р., Національному парку «Кішкунзаг», що займає
площу 53 тис. га і складається із 9 кластерних ділянок, на яких трапляються
типові угорські пушти, ліси, луки, степи, болота.
Значний інтерес становлять піщані тераси лівого берега р. Дунай, де сфор-
мувався комплекс угруповань «піщаних степів» і тополевих розріджених лісів.
314 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
Піщані степи, що належать до кл. Festucetea vaginatae, займають велику площу
і представлені напіввідкритими угрупованнями з домінуванням Stipa borysthenica
та Festuca vaginata. Зі збільшенням антропогенного навантаження вони зміню-
ються угрупованнями однорічників Bassio laniflorae-Brometum tectorum, Brometum
tectorum та Secali sylvestris-Brometum tectorum, що характеризують різні піонерні
стадії сукцесій. Подекуди формуються лісові угруповання, які належать до асо-
ціації Junipero-Populetum albae, де типовими є Рopulus alba, P. canescens, Ju niperus
communis, Crataegus monogyna. З приводу цього триває дискусія: кінцевими клі-
максовими угрупованнями мають бути лісові чи останні є вторинним проце-
сом заліснення піщаних степів? У цих місцях спостерігається інтенсивна інва-
зія Robinia pseudoacacia, для знищення якої використовують фунгіциди. Разом
з тим під кронами засохлих дерев, очевидно, в місцях накопичення азотних
сполук, росте інший інвазійний вид — Ailanthus altissima, що «окуповує» на
Паннонській рівнині великі площі. На місці трав’янистих угруповань інтенсивно
розростається Asclepias syriaca.
Отже, проблема менеджменту в Національному парку є дуже важливою, і
цьому приділяється велика увага, в чому ми не раз пересвідчувалися і на засі-
даннях наради.
Далі ми ознайомилися з комплексом типових евтрофних болотних, лучних
угруповань і заплавних лісів. Перші були представлені асоціаціями Caricetum elatae
та Calamagrostio-Salicetum cinereae. Луки порядку Arrhenatheretalia elatioris цікаві
тим, що поряд із типовими видами в їхньому складі трапляються субсeрeдзем-
номорські — Valerianella locusta та Ornithogalum umbellatum, а також рідкісний вид
Ophrys sphaegodes, які завдяки теплому, гуміднішому, ніж в Україні, клімату проника-
ють далеко на європейський континент. Заплавні ліси асоціації Fraxino pannonicae-
Alnetum характеризувалися домінуванням Fraxinus angustifolia ssp. pannonica, Carex acu-
tiformis, але водночас і наявністю інвазивних видів Сeltis occidentalis і Prunus serotinum.
Наш маршрут пролягав через рівнинну знижену ділянку — комплекс озер та
засолених лук. Залежно від ступеня засолення тут формуються різні типи водно-
лучних угруповань, з яких найбільш засолені належать до асоціацій Artemisio san-
tonici-Festucetum pseudoovinae та Lepidio crassifolii-Camphorosmetum annuae. На типо-
вих солончаках панували угруповання асоціації Lepidio crassifolii-Puccinellietum li-
mosae, але на окремих острівках заввишки до 0,5 м формувалися степові угрупо-
вання асоціації Astragalo austriacae-Festucetum sulcatae. Угорські колеги повідомили,
що ще у ХVІІІ ст. Кітайбель описував тут «лужні степи», а тепер цю територію вна-
слідок підвищення рівня засолених вод займають справжні солончаки.
Наступну екскурсію учасники наради здійснили у Villany Hills, яка від 1996 р.
входить до складу Національного парку «Дунай—Драва» і розташована на пра-
вому березі Дунаю, у південно-західній частині Угорщини, що прилягає до
Іллірійської провінції, тобто Середземноморської області. Тому тут простежу-
ється сильний середземноморський вплив на склад флори в різноманітних ти-
пах рослинності. Хоча вузьких ендеміків на цій території немає, але тут є лока-
літети Colchicum hungaricum, Trigonella gladiata, Medicago orbicularis, Orobanche nana,
315ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
Sempervivum tectorum; північної межі поширення сягають Medicago arabica, Hor-
deum secalinum, Festuca dalmatica, яка домінує. До балканських видів належать
Sedum acre subsp. neglectum, Bromus pannonicus, Ceterach javorkaeanum, Muscari
tenuiflorum, Ranunculus psilostachys. Тут знайдено чимало південноєвропейських
субсередземноморських видів, зокрема Tilia tomentosa, Pisum elatius, Or laya gran-
diflora, Valerianella coronata, Fumana procumbens. Клімат тут теплий, гумідний, се-
редньорічна температура повітря становить 10—11 °С, кількість опадів — понад
700 мм із весняним та осіннім максимумами. Рельєф горбистий: горбогір’я скла-
дене осадовими породами (вапняками та доломітами). Як лісова, так і тра-
в’яниста рослинність має субсередземноморські риси. «Степи на схилах», пред-
ставлені термофільними угрупованнями союзу Chrysopogono-Festucion dalmaticae,
який належить до порядку Stipo pulcherrimae-Festucetalia pallentis. Найтиповішою
є асоціація Sedo sopianae-Festucetum dalmaticae, що характеризується наявністю
Ar temisia alba subsp. saxatilis, Dianthus gigantheiformis, Trigonella gladiata, Sideritis
mon ta na. Термофільні ліси, деревостан яких складають Fraxinus ornus, Quercus pu-
bes cens, Tilia tomentosa, поширені біля підніжжя, у лощинах південних сухих схи-
лів, і належать до асоціації Inulo spiraeifoliae-Quercetum pubescentis.
Другий локалітет представлений гірським масивом Мечек, найвища гора яко-
го — Zengo — сягає висоти 682 м над р. м. Його геологічна будова дуже складна: тут
поширені тріасові, юрські й пізніші (як силікатні, так і карбонатні) породи. Рос-
линність репрезентована лісами, в яких багато субсередземноморських видів, що
навіть домінують: Doronicum orientale, Helleborus odorus, Ruscus aculeatus або трапля-
ються зрідка — R. hypoglossum, Polystichum setiferum, Tamus communis, Helleborus du-
metorum. На карбонатних породах формуються тінисті букові ліси асоціації Hel le-
bo ro odoro-Fagetum. Трав’яний покрив весною дуже густий (100 %). У ньому перева-
жають Allium ursinum, Dentaria enneaphyllos, D. bulbifera, Helleborus odorus, беруть участь
субсередземноморські види — Lathyrus venetus, Polystichum setiferum, Ruscus aculea-
tus, Tamus communis, а також неморальні — Carex pilosa, Corydalis cava, Galeobdolon
lute um, Asperula odorata, Milium effusum, Pulmonaria officinalis, Sanicula europaea.
У верхній частині пологих схилів формуються угруповання асоціації As-
perulo taurinae-Carpinetum. На опуклій вершині ми спостерігали освітлені дубові
ліси асоціації Potentillo micranthae-Quercetum delechampii, де домінантами висту-
пають Q. de le cha mpii, Q. cerris і Tilia tomentosa. На північних стрімких схилах по-
ширені фрагменти асоціації Tilio tomentosae-Fraxinetum orni, специфіка яких
полягає у відсутності головного домінанта, наявності різноманітного видового
складу як деревного ярусу (A. pla tanoides, A. pseudoplatanus, Fraxinus excelsior,
Tilia platyphyllos, T. Tomentosa, рідше — Carpinus betulus, Q. delechampsii, Q. cerris,
Fraxinus ornus), так і трав’яного покриву. Останньою ділянкою були ксерофітні
субсередземноморські ліси класу Quercetea pubescenti-petraea на південно-за-
хідному схилі асоціації Tamo-Quercetum virgilianae, що зростають на рендзинах і
характеризуються багатим видовим складом. Тра в’яний покрив формують тер-
мофільні напівсвітлолюбні види Brachypodium pin na tum, Lithospermum pur pureo-
caeruleum, зрідка трапляються Anthericum ramo sum, Be tonica officinalis, Campanula
bononiensis, Carex michelii, Carex montana, Filipendula vulgaris, Inula ensifolia, Iris
graminea, I. variegata, Muscari botryoides, Orchis simia, Paeonia banatica, Polygonatum
odoratum, Serratula radiata, Solidago virgaurea, Trifolium alpestre, Viola hirta, Tamus
communis та багато чимало видів.
Таким чином, у ході польових досліджень ми ознайомилися з багатьма типами
рослинних угруповань Угорщини. Слід відзначити прекрасний супровід, чітку орга-
нізацію та підготовку друкованих матеріалів, які здійснили наші угорські колеги.
Я.П. ДІДУХ, А.А. КУЗЕМКО, Н.О. БАГРИКОВА
Теми дисертаційних робіт аспірантів Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України, затверджені в 2011 р.
Прізвище
та ініціали аспірантів,
пошукувачів
Тема дисертаційного дослідження
Спеціальність 03.00.05 — ботаніка
Т.С. Двірна Адвентивна фракція флори Роменсько-Полтавського геоботанічного округу та
її інвазійний потенціал
Л.І. Довгопола Лікарські рослини Лівобережно-Дніпровського геоботанічного округу: стан ре-
сурсів та охорона
Г.О. Казарінова Синтаксономія, антропогенна динаміка та охорона вищої водної рослинності
Сіверського Дінця
В.С. Павленко Роди Hieracium L., Pilosella Hill (Asteraceae) у флорі Криму: морфологія, екологія,
таксономія
С.О. Циганенко Ресурси лікарських рослин: стан, оптимізація використання та збереження
М.О. Яроцька Лісова рослинність долини р. Сіверського Дінця: видова та ценотична різ но-
ма нітність
Спеціальність 03.00.21 — мікологія
М.О. Зикова Дискоміцети Західного Полісся України
К.Г. Савченко Сажкові гриби родини Ustilaginaceae: морфологія, філогенія та систематика
Спеціальність 03.00.04 — біохімія
В.М. Мокросноп Субклітинна локалізація і функціональна роль токоферолів Euglena gracilis за
різних рівнів кисневого забезпечення
Н.О. Утеченко Функціонування системи H+-насос-Na+ / H+-антипортер у плазматичній мемб-
ра ні клітин коренів кукурудзи за умов засолення та дії синтетичних препаратів
Спеціальність 03.00.11 — цитологія, клітинна біологія та гістологія
Ю.М. Акімов Роль ендомембран у метаболізмі крохмалю клітин листків Arabidopsis thaliana L.
за умов температурного стресу
Учений секретар Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Г.М. Музичук
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175255 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:17:31Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дідух, Я.П. Куземко, А.А. Багрикова, Н.О. 2021-01-31T16:22:18Z 2021-01-31T16:22:18Z 2011 ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність / Я.П. Дідух, А.А. Куземко, Н.О. Багрикова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 2. — С. 311-316. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175255 27 квітня — 2 травня 2010 р. в Угорщині (м. Печ) відбулося щорічне засідання Робочої групи «Огляд рослинності Європи». «Флора, рослинність, довкілля та землекористування у широкому масшта- бі», — так формувалася тема наради, на яку з’їхалося понад 150 учасників із 19 країн uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Хроніка ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність Article published earlier |
| spellingShingle | ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність Дідух, Я.П. Куземко, А.А. Багрикова, Н.О. Хроніка |
| title | ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність |
| title_full | ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність |
| title_fullStr | ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність |
| title_full_unstemmed | ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність |
| title_short | ХІХ нарада Робочої групи "Огляд рослинності Європи" Міжнародної асоціації науки про рослинність |
| title_sort | хіх нарада робочої групи "огляд рослинності європи" міжнародної асоціації науки про рослинність |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175255 |
| work_keys_str_mv | AT díduhâp híhnaradarobočoígrupioglâdroslinnostíêvropimížnarodnoíasocíacíínaukiproroslinnístʹ AT kuzemkoaa híhnaradarobočoígrupioglâdroslinnostíêvropimížnarodnoíasocíacíínaukiproroslinnístʹ AT bagrikovano híhnaradarobočoígrupioglâdroslinnostíêvropimížnarodnoíasocíacíínaukiproroslinnístʹ |