Lavatera thuringiaca L.— a relict of former cultivation on an historic Earthwork in Poland: distribution and reproduction of individuals

• Veröffentlicht in: Український ботанічний журнал
• Datum: 2013
• Hauptverfasser: Celka, Z., Drapikowska, M., Lembicz, M., Szkudlarz, P., Talaga, K., Wydra, K.
• Format: Artikel
• Sprache: Englisch
• Veröffentlicht: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2013
• Schlagworte: Судинні рослини: систематика, географія, флора
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175413
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Lavatera thuringiaca L. — релікт колишньої культури на історичних городищах у Польщі: поширення та відтворення особин / Z. Celka, M. Drapikowska, M. Lembicz, P. Szkudlarz, K. Talaga, K. Wydra // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 2. — C. 209-214. — Бібліогр.: 26 назв. — англ.

Lavatera thuringiaca L. (Malvaceae) is considered to be a
 relict of medieval cultivation, connected in its contemporary distribution with the remnants of former settlements and anthropogenic
 habitats. The paper presents the distribution of L. thuringiaca individuals on the historic earthwork in Western Poland (Kórnik locality
 2a)and variation in the selected individual characteristics. In the
 years 2001—2004, a total of 323 specimens were recorded. All the
 specimens were growing on the earthwork slope with southern exposure. The cessation of agricultural use of the central part of the object
 made it possible for L. thuringiaca to colonize the area. The highest
 reproduction rate was found for the specimens in the second year of
 the study, as at that time the biggest number of generative roots was
 recorded. In 2002, the highest mean number of fruits (289) was observed. In the following years this number was smaller, in 2003
 amounting to 149 and in 2004 to 141 specimens. Significant changes
 were also found in seed size during the four years of observations. The
 biggest seeds were observed in the first year of analyses (5.18), while
 the smallest in the last year (4.94). In our opinion, on the basis of the
 4-year in-situ observations of L. thuringiaca, the life strategy of this
 species is not different from that of other perennial plants. Annual
 production of generative shoots and a high number of seeds ensure
 the persistence of the population of this species on the earthwork and
 the possibility of its spread under advantageous conditions. Вид Lavatera thuringiaca L. (Malvaceae) вважається середньовічним реліктом культури, пов’язаним із сучасними залишками колишніх поселень і антропогенних оселищ. У статті подано відомості про поширення L. thuringiaca в районі історичного землеробства в Західній Польщі (Курнік, 2a) та варіювання окремих ознак. Протягом 2001—2004 рр. виявлено 323 місцезнаходження; усі особини росли на схилах південної експозиції. Припинення сільськогосподарського використання центральної частини досліджуваної території дозволило L. thuringiaca колонізувати її. Найвищий коефіцієнт відтворення був відзначений в особин на другий рік дослідження, оскільки саме тоді зафіксовано найбільшу кількість генеративних пагонів. У 2002 р. спостерігалася висока кількість плодів (289). У наступних роках це число зменшилося і у 2003 р. знизилося до 149, а в 2004 — до 141. Значні зміни виявлені також у розмірах насіння протягом чотирьох років спостережень. Велике насіння відзначено в перший рік аналізу (5,18), тоді як менше — в останній рік (4, 94). На нашу думку, що базується на чотирирічних спостереженнях in-situ L. thu ringiaca, життєва стратегія виду не відрізнялася від інших багаторічних рослин. Річне поновлення генеративних пагонів і висока насіннєва продуктивність забезпечили збереження популяції цього виду на оброблюваних землях і можливість його поширення за сприятливих умов. Lavatera thuringiaca L. (Malvaceae) считается средневековым реликтом культивирования, связанным с современным распределением остатков бывших поселений и антропогенных местообитаний. В статье приведены данные о распространении L. thuringiaca в районе исторического земледелия в Западной Польше (Курник, 2a) и вариировании отдельных признаков. В течении 2001—2004 годов было отмечено 323 местонахождения; все особи росли на склонах южной экспозиции. Прекращение сельскохозяйственного использования центральной части исследованной территории позволило L. thuringiaca колонизировать ее. Наивысший коэффициент возобновления был отмечен у особей на второй год исследования, поскольку в это время зафиксировано наибольшее число генеративных побегов. В 2002 г. наблюдалось высокое количество плодов (289). В последующие годы это число уменьшилось и в 2003 г. снизилось до 149, а в 2004 — 141. Существенные изменения наблюдались также в размерах семян в течение четырех лет. Большие семена отмечены в первый год анализа (5,18), тогда как меньшие – в последний год (4,94). По нашему мнению, базирующемуся на четырехлетних наблюдениях in-situ L. thuringiaca, жизненная стратегия вида не отличалась от других многолетних растений. Годовые возобновления генеративных побегов и высокая семенная продуктивность обеспечили сохранение популяций этого вида на обрабатываемых землях и возможность его распространения в благоприятных условиях.