Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я
Проанализирована адвентивная фракция флоры Среднего Приднепровья (Украина), насчитывающая 574 вида. Выделено в регионе 10 видов-трансформеров: Acer negundo L., Ambrosia artemisiifolia L., Amorpha fruticosa L., Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl et C. Presl, Bidens frondosa L., Conyza canadensis (L....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175452 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я / В.В. Протопопова, М.В. Шевера, М.М. Федорончук, В.Л. Шевчик // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 5. — С. 563-572. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175452 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Протопопова, В.В. Шевера, М.В. Федорончук, М.М. Шевчик, В.Л. 2021-02-01T13:41:40Z 2021-02-01T13:41:40Z 2014 Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я / В.В. Протопопова, М.В. Шевера, М.М. Федорончук, В.Л. Шевчик // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 5. — С. 563-572. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175452 Проанализирована адвентивная фракция флоры Среднего Приднепровья (Украина), насчитывающая 574 вида. Выделено в регионе 10 видов-трансформеров: Acer negundo L., Ambrosia artemisiifolia L., Amorpha fruticosa L., Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl et C. Presl, Bidens frondosa L., Conyza canadensis (L.) Cronq., Impatiens parviflora DC., Robinia pseudoacacia L., Solidago canadensis L., Xanthium albinum (Widder) H. Scholz. Анализируется их участие и роль в биотопах и растительных сообществах региона. The alien fraction flora of the Middle Dnipro Region (Ukraine), represented by 574 species, is analyzed. Ten species of transformers were identified: Acer negundo L., Ambrosia artemisiifolia L., Amorpha fruticosa L., Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl et C. Presl, Bidens frondosa L., Conyza canadensis (L.) Cronq., Impatiens parviflora DC., Robinia pseudoacacia L., Solidago canadensis L., and Xanthium albinum (Widder) H. Scholz. Their presence and role in biotopes and plant communities of the region are analyzed. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Судинні рослини: систематика, географія, флора Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я Виды-трансформеры во флоре Среднего Приднепровья Transformer species in the flora of the Middle Dnipro region Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я |
| spellingShingle |
Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я Протопопова, В.В. Шевера, М.В. Федорончук, М.М. Шевчик, В.Л. Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| title_short |
Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я |
| title_full |
Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я |
| title_fullStr |
Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я |
| title_full_unstemmed |
Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я |
| title_sort |
види-трансформери у флорі середнього придніпров’я |
| author |
Протопопова, В.В. Шевера, М.В. Федорончук, М.М. Шевчик, В.Л. |
| author_facet |
Протопопова, В.В. Шевера, М.В. Федорончук, М.М. Шевчик, В.Л. |
| topic |
Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| topic_facet |
Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Виды-трансформеры во флоре Среднего Приднепровья Transformer species in the flora of the Middle Dnipro region |
| description |
Проанализирована адвентивная фракция флоры Среднего Приднепровья (Украина), насчитывающая 574 вида. Выделено в регионе 10 видов-трансформеров: Acer negundo L., Ambrosia artemisiifolia L., Amorpha fruticosa L., Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl et C. Presl, Bidens frondosa L., Conyza canadensis (L.) Cronq., Impatiens parviflora DC., Robinia pseudoacacia L., Solidago canadensis L., Xanthium albinum (Widder) H. Scholz. Анализируется их участие и роль в биотопах и растительных сообществах региона.
The alien fraction flora of the Middle Dnipro Region (Ukraine), represented by 574 species, is analyzed. Ten species of transformers were identified: Acer negundo L., Ambrosia artemisiifolia L., Amorpha fruticosa L., Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl et C. Presl, Bidens frondosa L., Conyza canadensis (L.) Cronq., Impatiens parviflora DC., Robinia pseudoacacia L., Solidago canadensis L., and Xanthium albinum (Widder) H. Scholz. Their presence and role in biotopes and plant communities of the region are analyzed.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175452 |
| citation_txt |
Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров’я / В.В. Протопопова, М.В. Шевера, М.М. Федорончук, В.Л. Шевчик // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 5. — С. 563-572. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT protopopovavv viditransformeriufloríserednʹogopridníprovâ AT ševeramv viditransformeriufloríserednʹogopridníprovâ AT fedorončukmm viditransformeriufloríserednʹogopridníprovâ AT ševčikvl viditransformeriufloríserednʹogopridníprovâ AT protopopovavv vidytransformeryvofloresrednegopridneprovʹâ AT ševeramv vidytransformeryvofloresrednegopridneprovʹâ AT fedorončukmm vidytransformeryvofloresrednegopridneprovʹâ AT ševčikvl vidytransformeryvofloresrednegopridneprovʹâ AT protopopovavv transformerspeciesinthefloraofthemiddledniproregion AT ševeramv transformerspeciesinthefloraofthemiddledniproregion AT fedorončukmm transformerspeciesinthefloraofthemiddledniproregion AT ševčikvl transformerspeciesinthefloraofthemiddledniproregion |
| first_indexed |
2025-11-25T23:55:35Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:55:35Z |
| _version_ |
1850590678652813312 |
| fulltext |
563ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5
В.В. ПРОТОПОПОВА1, М.В. ШЕВЕРА1, М.М. ФЕДОРОНЧУК1, В.Л. ШЕВЧИК2
1 Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01001, Україна
vprotopopova@mail.ru, shevera@mail.ru, syst@botany.kiev.ua
2 Канівський природний заповідник ННЦ «Інституту біології» Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
вул. Шевченка,108, м. Канів, 19000, Україна
shewol@ukr.net
ВИДИ-ТРАНСФОРМЕРИ У ФЛОРІ СЕРЕДНЬОГО ПРИДНІПРОВ’Я
К л ю ч о в і с л о в а : види-трансформери, інвазіабельність рослинних угруповань,
Середнє Придніпров’я, Україна
© В.В. ПРОТОПОПОВА, М.В. ШЕВЕРА, М.М. ФЕДОРОНЧУК,
В.Л. ШЕВЧИК, 2014
Вступ
Про бле ма роз се лен ня ви дів не або ри ген них рос лин
із кін ця ХХ ст. пе ре бу ває в цен трі ува ги між на род
ної бо та ніч ної спіль но ти. Своє час не ви яв лен ня та
за по бі ган ня по даль шо му роз по всю джен ню ви дів
ад вен тив них рос лин є од ним із важ ли вих зав дань
фло ристи ки та не об хід ною умо вою ви ко нан ня
Ук ра ї ною по ло жень Кон вен ції з біо ло гіч но го різ
но ма ніт тя (Convention on Biological Diversity), Гло
баль ної стра те гії щодо ін ва зій них ад вен тив них
ви дів (Global Strategy on Invasive Alien Species), Єв
ро пейської стра те гії щодо ін ва зій них ад вен тив них
ви дів (European Strategy on Invasive Alien Species) та
ін ших між на род них і віт чиз ня них до ку мен тів [16].
На особ ли ву ува гу за слу го ву ють видитранс фор
ме ри, які до ко рін но змі ню ють ви до вий склад при
род них рос лин них уг ру по вань. Ін ва зій ний по тен
ці ал цих ви дів не мож ли во вия ви ти без до слі джен ня
їх ньо го впли ву на дов кіл ля на ре гіо наль но му рів ні,
ос кіль ки він за ле жить від при род них умов і сту пе ня
ан тро по ген ної транс фор ма ції рос лин но го по кри
ву, а та кож від адап та цій них мож ли востей кож но го
з ви дів.
Ви бір Се ред ньо го При дніп ров’я (від по від но до
«Кон спек ту … » [23]) як ре гіо ну для вив чен ня на
слід ків фі то ін ва зій зу мов ле ний його роз мі щен ням
по бли зу важ ли вих цен трів фі то заб руд нен ня (ме
га по ліс Київ і про ми сло ві міс та Чер ка си, Кре мен
чук, Світ ло водськ, Ком со мольськ), а та кож спе
ци фі кою рос лин но го по кри ву, що фраг мен тар но
тут збе ріг ся (пе ре важ но вздовж до ли ни Дніп ра та
його при ток), роз та шу ван ням у зоні ін тен сив но го
сільсь ко гос по дарсь ко го ви роб ництва, на яв ністю
ши ро кої ме ре жі транс порт них, зок ре ма вод них
ар те рій (річ ка Дніп ро та його при то ки), — усе це
спри яє по даль шо му роз по всю джен ню ви дів ад
вен тив них рос лин. Ре гі он вхо дить до од но го з
ос нов них еко ко ри до рів На ціо наль ної еко ме ре жі
Ук ра ї ни (ме ри діо наль ний Дніп ровський і ши рот
ний Га ли цькоСло бо жанський). Три ва ле гос по
дарське ос во єн ня те ри то рії та роз ви ток сільсь ко го
гос по дарст ва спри чи ни ли сут тє ву ан тро по ген ну
транс фор ма цію фло ри та рос лин ності. Її про я
ва ми є про це си си нан тро пі за ції та ад вен ти за ції
роcлинного по кри ву, а та кож по си лен ня ін ва зій
но го по тен ціа лу ви дів, які висту па ють як еди фі ка
то ри.
Ма те ріа ли та ме то ди до слі джен ня
Вив чен ня ви дівтранс фор ме рів, або клю чо вих ви
дів, ґрун ту є ть ся на ори гі наль них ма те ріа лах по
льо вих до слі джень, здій сне них про тя гом 2002—
2013 рр. на те ри то рії Се ред ньо го При дніп ров’я
(Ки ївська, Пол тавська, Чер каська об лас ті) марш
рут ним спо со бом, з їх по даль шою ка ме раль ною об
роб кою. Отриманий матеріал є ре зуль та том близь
ко 130 фло ристич них і по над 500 гео бо та ніч них
опи сів, ви ко на них ав то ра ми. В ро бо ті ви ко риста ні
та кож ко лек ції гер ба рі їв Інсти ту ту бо та ні ки іме ні
М.Г. Хо лод но го НАН Ук ра ї ни (KW), Ки ївсь ко го
на ціо наль но го уні вер си те ту іме ні Та ра са Шев чен
ка (KWU), Ка нівсь ко го при род но го за по від ни ка.
Струк тур ний ана ліз ад вен тив ної фрак ції фло ри
ре гіо ну здій сне ний за за галь но при йня ти ми ме то
ди ка ми із засто су ван ням кла сич них ме то дів до слі
джен ня (за О.І. Тол ма чо вим, І.Г. Се реб ря ко вим,
Г.І. По плавською, J. Kornaś); це но тич ну при уро
че ність ви дів цієї гру пи до рос лин них уг ру по вань
на ве де но за кла си фі ка ці єю J. BraunBlanquet. Ін ва
зій ні види та транс фор ме ри ви ді ле ні від по від но до
564 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5)
кла си фі ка ції D. Richardson et al. [32]); участь до слі
дже них ви дів у біо то пах — за Я.П. Ді ду хом [2], роз
роб ле них на прин ци пах EUNIS.
Ре зуль та ти до слі джень
Ві до мості про фло ру Се ред ньо го При дніп ров’я,
зок ре ма й фраг мен тар ні дані про види ад вен тив ної
фрак ції, міс тять ся у кла сич них пра цях віт чиз ня них
бо та ні ків ХІХ ст., у фло ристич них зве ден нях ХХ ст.
і в ок ре мих пуб лі ка ці ях. Ре зуль та ти спе ці аль но го
до слі джен ня фло ри ре гіо ну уза галь не но в «Кон
спек ті …» [23], си нан троп ної фрак ції фло ри — у
«Фі то заб руд нен ня …» [9], а та кож у низ ці пуб лі ка
цій [1, 7, 11, 12, 22, 26, 30 та ін.].
Ад вен тив на фрак ція фло ри Се ред ньо го При
дніп ров’я, за на ши ми да ни ми, на лі чує 574 види
су дин них рос лин [9, 19]. За ча сом за не сен ня пе ре
ва жа ють ке но фі ти (440); ар хео фі тів — 134 види, що
свід чить про ін тен сив ність про це су ад вен ти за ції
фло ри ре гіо ну. За по хо джен ням тут представ ле ні в
ос нов но му пів ніч но аме ри канські види, за сту пе
нем на ту ра лі за ції — епе ко фі ти.
У ре зуль та ті ана лі зу ад вен тив ної фрак ції фло
ри ре гіо ну вста нов ле но, що: а) за сис те ма тич
ною струк ту рою до про від них ро дин на ле жать
Poaceae (83 види), Asteraceae (78), Brassicaceae (60),
Chenopodiaceae (33), Fabaceae (26), Rosaceae (21),
Solanaceae (20), Amaranthaceae та Caryophyllaceae
(по 17) і Lamiaceae (15); б) у спек трі жит тє вих форм
пе ре ва жа ють од но річ ни ки (310 ви дів); в) за від но
шен ням до гід ро ре жи му — ксе ро ме зо фі ти (290).
За сту пе нем і ха рак те ром по ши рен ня та це
но тич ною ак тив ністю ви дів ад вен тив ної фрак ції
фло ри ре гіо ну ми ви ді ли ли ін ва зій ні (40) [17], се
ред яких 10 транс фо ме рів, що най більш не га тив но
впли ва ють на дов кіл ля, при гні чую чи роз ви ток міс
це вих ви дів рос лин, зок ре ма рід кіс них, змі нюю чи
струк ту ру різ них еко систем. Ці види в ре гіо ні ві ді
гра ють по міт ну роль, ос кіль ки ха рак те ри зу ю ть ся
ак тив ним по ши рен ням не лише в ан тро по ген них,
а й у при род них еко то пах, зок ре ма на те ри то рі ях
об’єктів при род ноза по від но го фон ду ([1, 7, 26, 27
та ін.].
Ниж че на во ди мо ві до мості про видитранс фор
ме ри ре гіо ну та їхню роль.
Acer negundo L. — вид пів ніч но аме ри кансь ко го
по хо джен ня, в пер вин но му ареа лі по всюд но по
ши ре ний у при бе реж них і пе ре зво ло же них міс цях,
є ком по нен том лис тя них лі сів, особ ли во за участю
Fraxinus pennsylvanica Marsh, Populus angustifolia Ja
mes, P. sargentii Dode, P. tremuloides Michx., Quercus
macrocarpa Michx., Salix spр.; від дає пе ре ва гу суг ли
нистим ґрун там, ак тив но роз по всю джу є ть ся на ан
тро по ген них еко то пах [5, 20].
Ві до мості про час по чат ку куль ти ву ван ня
виду та пер ші зна хід ки зди ча ві лих рос лин в Ук
ра ї ні та ре гіо ні від сут ні. Є гер бар ні збо ри 1937
(Ки їв, біля Ве те ри нар ноЗоо тех ні чо го інсти ту
ту, О.Л. Липа, KW) та 1944 (Ки їв, біля роз сад
ни ка Бо та ніч но го саду, А.І. Бар ба рич, KW) ро
ків, але дос то вір но не ві до мо, чи вони на ле жать
куль ти во ва ним, чи зди ча ві лим рос ли нам. При
близ но з дру гої по ло ви ни ХХ ст. A. negundo знач
но по ши рив ся в ре гіо ні. Невибагливість виду до
умов зростання стала причиною його широкого
використання для створення фітомеліоративних
насаджень, лісосмуг, озеленення населених
пунктів. Ці первинні осередки спричиняють його
по всюд не спонтанне поширення й нині. В регіоні
значне розповсюдження виду спостерігається по
галявинах й узліссях, в лісонасадженнях. Висока
ефективність анемохорії та здатність до гідрохорії
сприяють вкоріненню виду в заплавних лісах.
Уна слі док швид ко го рос ту та ви со ко го при
рос ту біо ма си, ма со во го ран ньо го пло до но шен ня
A. negundo до мі нує в це но зах біо то пу G1.35 «Ме зо
ніт ро філь ні за рос ті ча гар ни ків», уг ру по ван ня яких
тра п ляю ть ся на межі лі сів, ру де ра лі зо ва них ді
лян ках, а та кож спос те рі га є ть ся ек спан сія виду на
при род ноза по від них те ри то рі ях. Як аг ре сив ний
вид він спри яє фор му ван ню уг ру по вань «Штуч но
ство ре них біо то пів лис тя них де рев» (I4.111), які
по ши ре ні на по ру ше них зем лях (лі со сму ги вздовж
сільсь ко гос по дарських угідь і до ріг, що ви ко ну ють
функ ції за хис ту та за ті нен ня, про ти еро зій ні по
сад ки де рев, піо нер ні ста дії за рос тан ня де рев ни ми
по ро да ми або пі сля лі со ві де рев ні уг ру по ван ня під
впли вом ан тро по ген но го чин ни ка). До сить по ши
ре ний вид і в уг ру по ван нях біо то пу I4.12 «Ру де ра
лі зо ва ні за рос ті ку щів», які рос туть уз довж ма гіст
ра лей, по за смі че них міс цях, по бли зу жит ла тощо.
Дія виду, як транс фор ме ра, ви яв ля є ть ся в при гні
чен ні під рос ту та схо дів ін ших де рев, а також при
зво дить до сут тє во го збід нен ня трав’яного яру су та
змін у та ких еко систе мах. За га лом A. negundo має
до сить ши ро кий фі то це но тич ний діа па зон. Зок ре
ма, в Ка нівсь ко му при род но му за по від ни ку (ПЗ) в
уг ру по ван нях трав’яної рос лин ності, що представ
ля ють різ ні ста дії де му та ції рос лин но го по кри
ву (кла си Chenopodietea Br.Bl. in BraunBlanquet,
565ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5
Roussine et Negre 1952 em. Lohmeyer, J. et R. Tü
xen ex Matuszkiewicz 1962, Artemisietea vulgaris
Lohmeyer, Preising et Tüxen in Tüxen 1950 em.
Kopecky in Hejny et al.1979, Agropyretea intermedio-
repentis Oberdorfer, Th. Müller et Görs in Oberdorfer
et al. 1967, Epilobietea angustifolii Tüxen et Preising in
Tüxen 1950, Bidentetea tripartitae Tüxen, Lohmeyer
et Preising in Tüxen 1950, Galio-Urticetea Passarge ex
Kopecky 1969, Plantaginetea majoris Tüxen et Preising
in Tüxen 1950, Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937,
Festuco-Brometea Br.Bl. et R. Tx. ex Br.Bl. 1949),
пос тій но тра п ляю ть ся про рост ки, юве ніль ні та
ім ма тур ні осо би ни виду. В разі спон тан но го фор
му ван ня мо ло дих лі соста нів до рос лі де ре ва час то
до мі ну ють або спів до мі ну ють у лі со вих і ча гар ни
ко вих уг ру по ван нях кла сів Rhamno-Prunetea Rivas
Goday et Borja Carbonell 1961, Salicetea purpureae
Moor 1958 і Robinietea Jurko ex Hadač et Sofron 1980.
Та ким чи ном, A. negundo є важ ли вим ком по нен том
се рій них біо це но зів включ но до піо нер них ста дій
лі со вої рос лин ності.
Ambrosia artemisiifolia L. — вид пів ніч но аме ри
кансь ко го по хо джен ня, у при род но му ареа лі при
уро че ний до во ло гих місць, є це но фоб ною рос ли
ною, піо не ром по ру ше них ґрун тів, до мі нує зви
чай но про тя гом дру гої по ло ви ни літа у фі то це но зах
по чат ко вих ета пів вто рин ної сук це сії. Під впливом
господарської діяльності людини A. artemisiifolia
повсюдно поширилася на антропогенно
перетворених територіях майже на всіх материках
[5, 9, 18, 20].
Упер ше в ре гіо ні зди ча ві лі рос ли ни A. artemisiifolia
за фік су вав Я.К. Леп чен ко в 1925 р. в м. Киє ві: ра
йон Те лич ки, на те ри то рії еле ва то ра То ва рист ва на
сін ництва, на ді лян ці, де сія ли су дан ку (KW), того
ж року її вия ви ли в ра йо ні ПущіВо ди ці, а зго дом
вона не од но ра зо во з’являлася на око ли цях міс та й
поблизу стан ції Вор зель (Ки ївська обл.), де її зна
хо ди ли як у по сі вах, так і на за ліз нич но му на си пі,
біля роз ван та жу валь ної плат фор ми [15]. У 1951 р.
рос ли ни від зна чав Д.К. Ла ріо нов по за ліз нич них
ко лі ях на стан ції Вор зель, у 1974 р. — М.М. Борт
няк у ра йо ні Дар ни ці (м. Київ) і стан ції Ку ча ко ве
(Ки ївська обл.). За да ни ми гер ба рі їв KW і KWU,
ві до ма не ве ли ка кіль кість міс цез ростань виду, зок
ре ма: м. Київ; Ки ївська обл. (Бо рис пільський рн,
стан ція Борт ни чі; Ба ри шівський рн, за ліз нич на
плат фор ма Су ли мів ка (Тро ян да), біля за ліз ни ці;
стан ція Ку ча ко ве; Яго тинський рн, між стан ція ми
Яго тин і Чер ня хівське; Бро варський рн, с. Ка ли
нів ка); Чер каська обл. (Ка нівський рн, с. Пе ка рі;
Чер каський рн, на уз біч чі до ро ги в с. Ме жи річ Со
фі їв ка) та ін., хоча на той час рос ли на вже була в
ре гіо ні зви чай ним бур’яном.
Нині A. artemisiifolia роз по всю дже на зде біль шо
го в гру пі «Біо то пів, сфор мо ва них гос по дарською
ді яль ністю лю ди ни» (І), зок ре ма в міс тах, а та кож
на по лях, ру де раль них міс цях, пус ти щах, уз біч чях
до ріг, за ліз нич них ко лі ях, на си пах, го ро дах, ін ко ли
на квіт ни ках, цвин та рях, у са ди бах тощо. У скла
ді си нан троп них уг ру по вань кла сів Chenopodietea й
Artemisietea vulgaris вид по части висту пає до мі нан
том, у пар ко вих на са джен нях із роз рі дже ни ми де
ре воста на ми зі спон тан но сфор мо ва ним трав’яним
яру сом (клас Robinietea) зрід ка — як спів до мі нант
чи асек та тор. Рід ше вид тра п ля є ть ся у гру пі «Біо то
пів із пе ре зво ло же ни ми ґрун та ми» (кла си Bidentetea
tripartitae) по бе ре гах рі чок, озер, штуч них во дойм,
ка на лів, ка нав, по де ку ди з’являється на лу ках, па
со ви щах, ви го нах тощо у скла ді уг ру по вань кла су
Plantaginetea majoris, зрід ка по до ро гах «за хо дить» у
ліси у скла ді не сфор мо ва них при до рож них уг ру по
вань класу Galio-Urticetea. Дія виду, як транс фор ме
ра, ви яв ля є ть ся, перш за все, у змі ні гід ро ре жи му
та троф ності ґрун ту, а та кож у фор му ван ні знач ної
біо ма си, ви со кої щіль ності ко ло ній, що спри чи
няє по гір шен ня ос віт лен ня. Це зу мов лює до ко
рін ну змі ну ви до во го скла ду уг ру по вань за участю
A. artemisiifolia й ут во рен ня но вих асо ціа цій за її до
мі ну ван ня [18].
Amorpha fruticosa L. — вид пів ніч но аме ри кансь
ко го по хо джен ня, в пер вин но му ареа лі при уро че
ний до во ло гих лі сів і бе ре гів рі чок [18].
Рос ли на ві до ма як де ко ра тив на куль ту ра та за
крі п лю вач піс ків. Точ ної дати куль ти ву ван ня та
фік са ції пер ших зди ча ві лих рос лин виду в Ук ра
ї ні й Се ред ньо му При дніп ров’ї не вста нов ле но.
Вид є cильним транс фор ме ром, ос кіль ки змі нює
ґрун то ві умо ви, зба га чую чи ґрун ти азо том, світ
ло вий ре жим і ві ді грає ак тив ну це но тич ну роль,
особ ли во в при бе реж них це но зах, фор мую чи уг
ру по ван ня при ру сло вої де рев ноча гар ни ко вої рос
лин ності, що роз гля да ю ть ся на рів ні ок ре мих син
так со нів, ви три мує ко ли ван ня рів ня води та під
то п лен ня [5, 18]. A. fru ticosa є ха рак тер ним ви дом
біо то пу F1.11 «Ше люж ни ки з до мі ну ван ням Salix
acutifolia, S. repens s. l.», уг ру по ван ня яких най кра
ще представ ле ні в при ру сло вій час ти ні за плав, де
566 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5)
при уро че ний до гор бівгряд, яким власти вий різ
ко змін ний ре жим зво ло жен ня, та біо то пу G1.112
«Ко рот ко за плав ні верб ня ки з Salis alba», уг ру по
ван ня яко го фор му ю ть ся під впли вом се зон них
під то п лень на му листих пі ща них від кла дах на се
ред ньо ви со ких гри вах у при ру сло вій час ти ні за
пла ви. Саме ці власти вості виду та здат ність його
до гід ро хо рії ви зна чи ли мож ли вість ма со во го по
ши рен ня A. fruticosa на ді лян ках за плав і сег мен тах
ін ших пе ріо дич но за то п лю ва них зе мель у пе ри фе
рій них зо нах дніп ровських во до схо вищ. Най більш
ран ні гер бар ні зраз ки A. fruticosa з ре гіо ну до слі
джен ня да ту ю ть ся 1908 р. («Сме ла, лес в Греч ков
ке, J. Trzebiński. 10.06. [1]908, KW»). Знач но піз
ні ші зраз ки виду з Киє ва («Го ло сее во, роз сад ник.
А.Л. Липа, М.И. Ко тов»), які, ймо вір но, на ле жа ли
до куль ти во ва них рос лин. У 50—70х ро ках у ре гіо
ні зди ча ві лі осо би ни виду фік су ю ть ся спо ра дич но;
при найм ні нині, за да ни ми гер ба рію KWU, ві до
мі такі його міс цез ростан ня: м. Київ (Бот сад іме ні
О.В. Фо мі на; Го ло сіє ве; Те рем ки; Свя то шин; Фео
фа нія; ПущаВо ди ця; схил пра во го бе ре га р. Дніп
ра; Тру ха нів ост рів; Гід ро парк; Дар ни ця, біля за
ліз ни ці); Ки ївська обл. (Дніп ровське ліс ництво;
око ли ці м. Ір пінь; Бро варський рн, м. Бро ва
ри; с. Би ків ня; Бо рис пільський рн, с. Борт ни чі;
м. Ржи щів; Ржи щівський рн, у за плав но му лісі;
Обу хівський рн, с. Плю ти, в лісі); Чер каська обл.
(Ка нівський рн, села Ми хай лів ка та Пе ка рі; Ка
нівський за по від ник, схил Мар’їної гори, ов Круг
лик, Скіфське го ро ди ще). В ре гіо ні вид най більш
ком пакт но роз по всю дже ний уз довж бе ре гів Дніп
ра та його при ток, де пе ре важ но за ймає по ру ше ні
міс ця в лі со на са джен нях, на сам пе ред у за плав них
лі сах, по ко сах і в під ніж жях ур вищ в уг ру по ван нях
класу Salicetea purpureae. Фор му ван ня уг ру по вань
цьо го кла су вздовж во до то ків і еко тон ний ха рак
тер рос лин ності спри ят ли ві для про ник нен ня в
них ви дів ад вен тив них рос лин. Зок ре ма, ос нов ну
фі то це но тич ну роль A. fruticosa ві ді грає в асо ціа ції
Salici acutifoliae—Amorphetum fruticosae Sen chilo et
al. 1997 [22]. Зав дя ки ви со кій еди фі ка тор ній здат
ності він спри чи няє спе ци фі ку асо ці йо ва ності
низ ки ви дів, уг ру по ван ня яких до ся га ють ран гу
ок ре мо го сою зу — Rubo caesi—Amorphion fruticosae
Shevchyk et V. Sl. 1996. Рід ше тра п ля є ть ся як під
лі сок у со сно вих лі сах і на їх ніх уз ліс сях. Ін ко ли
рос ли ни осе ляю ть ся на во ло гих міс ци нах по лу
ках. На ан тро по ген них еко то пах вид тра п ля є ть ся
по за ліз ни цях, у лі со сму гах, на пус ти рях, у пар ках,
у скла ді уг ру по вань кла су Rhamno-Prunetea. Нині в
ре гіо ні він по до лав Fбар’єр і пе ре бу ває у ста ні ек
спан сії. Від бу ва є ть ся ущіль нен ня його по пу ля цій у
ме жах ареа лу за ра ху нок пос ту по во го роз ши рен ня
спек тра міс цез ростань, спос те рі га є ть ся по всюд не
по ши рен ня A. fruticosa на те ри то рі ях об’єктів при
род ноза по від но го фон ду, що сут тє во зни жує ре
пре зен та тив ність при род них це ноф лор. Так, на за
плав них те ри то рі ях (ост ро ви Круг лик і Ше лестів)
Ка нівсь ко го ПЗ ін тен сив не його роз по всю джен ня
на ді лян ках се ред ньо го та ни зько го рів нів за пла
ви при зве ло до різ ко го ско ро чен ня і фраг мен та
ції площ, зай ня тих луч ни ми уг ру по ван ня ми під
сою зу Caricenion praecocis Mirkin et Naumova 1986
і сою зу Alopecurion pratensis Passarge 1964. Вплив
A. fruticosa на за плав ні біо то пи при зво дить до по
гір шен ня жит тє во го ста ну та де гра да ції по пу ля цій
ба га тьох рід кіс них ви дів, зок ре ма Iris sibirica L.,
Gentiana pneumonanthe L., Ophioglossum vulgatum L.,
Anacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon
et M.W. Chase, A. coriophora (L.) R.M. Bateman,
Pridgeon et M.W. Chase. По діб на си туа ція спос те рі га
є ть ся і в РЛП «Кре мен чу цькі плав ні», а та кож по бе
ре гах і за то ках Кре мен чу цько го во до схо ви ща, особ
ли во в око ли цях міст Кре мен чу ка й Ком со мольська.
Крім того, він ви яв ляє здат ність до про ник нен ня у
со сно воду бо ві ліси; у НПП «Бі ло озерський» у та
ких це но зах ви яв ле ні по оди но кі осо би ни виду.
Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl et C. Presl — вид
за хід но єв ро пейсь ко го по хо джен ня, вве де ний у
куль ту ру в ме жах пер вин но го ареа лу [6]. В Ук ра ї
ні куль ти ву вав ся для по ліп шен ня кор мо вих угідь,
при найм ні з ХІХ ст. Із місць куль ту ри по ши рив ся
при род ни ми спо со ба ми; не ви баг ли ві до ґрун тів,
рос ли ни до б ре від рос та ють пі сля ско шу ван ня. В
Ук ра ї ні A. elatius, як при род ний вид, по ши ре ний у її
за хід них об лас тях, де фор мує рос лин ні уг ру по ван
ня кла су Molinio-Arrhenatheretea. В ін ших ре гіо нах
він тра п ля є ть ся спо ра дич но, висту пає як ад вен тив
ний, але ви яв ляє тен ден цію до по ши рен ня у схід
но му на прям ку. Так, О.С. Ро го вич [21] вка зує його
міс цез ростан ня в ре гіо ні в лі сах по бли зу Киє ва. За
да ни ми гер ба рію KW, най дав ні ший зра зок виду з
ре гіо ну ві до мий із око лиць м. Ка не ва (1856 р., збо
ри В. Мон тре зо ра), знач но піз ні ші — з око лиць
м. Смі ла (1910, J. Trzebiński; 1925, Ю. Кле о пов), з
м. Киє ва — 1908 р. (Ф. Са ци пе ров) та ін. За ма те
ріа ла ми гер ба рію KWU A. elatius у ре гіо ні ві до мий із
та ких місць: м. Київ (схи ли Дніп ра; уро чи ще Лиса
гора; пів ніч на ок ра ї на лі со во го ма си ву; Го ло сіє ве,
ліс; ПущаВо ди ця); Ки ївська обл. (Но во сіл ки; Ба
567ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5
ри шівський рн, за ліз нич на плат фор ма Тро ян да;
м. Ржи щів). По ши рен ня виду в ре гіо ні має ха рак
тер плям. В ок ре мих міс цях, де він ві до мий здав
на, його по пу ля ції ста біль ні. Най ти по ві ші осе ли ща
для A. elatius — дав ні пе ре ло ги, за ли ше ні сади, уз
біч чя до ріг. Спри ят ли вим для від нов лен ня по пу ля
цій виду є ре гу ляр ний сі но кіс ний ре жим із од но
ра зо вим піз нім (кі нець черв ня—ли пень) ви ко шу
ван ням трав. За цих умов рос ли ни да ють ви со кий
уро жай зрі ло го на сін ня, від бу ва є ть ся ефек тив ний
про цес ди се мі на ції. Спро мож ність до швид ко го
від рос тан ня пі сля ско шу ван ня та ефек тив не на
сін нє ве від нов лен ня ви зна ча ють до мі ную чу роль
виду в луч них уг ру по ван нях на ма ло па со вищ них і
сі но кіс них лу ках сою зу Arrhenatherion (Br.Bl. 1925)
W. Koch 1926, що в сук це сій но му ряду ре гіо ну
представ ля ють ста дію дер нин них зла ків, три ва ле
іс ну ван ня якої ви зна ча є ть ся ре гу ляр ністю дії на
зва них фак то рів. У разі за рос тан ня та ких ді ля нок
ча гар ни ко вою та лі со вою рос лин ністю A. elatius
елі мі нує впро довж кіль кох ро ків. Він є ха рак тер
ним ви дом зви чай но го для лі со вої та лі состе по вої
зон біо то пу E1.22 «Лу ки на ба га тих дер но вогле
йо вих, луч них ґрун тах» у скла ді пер шо го під’ярусу
тра востою, в яко му бе руть участь та кож Dactylis
glomerata L. і Festuca pratensis Huds.
Bidens frondosa L. — вид пів ніч но аме ри кансь
ко го по хо джен ня, в пер вин но му ареа лі при уро
че ний до во ло гих місць по бе ре гах рі чок та ін ших
во дойм [4, 18]. В Ук ра ї ні впер ше за фік со ва ний у
1972 р. Я. Кор на сєм на пі ща них, за лив них міс
цях біля приста ні в м. Ка не ві (KW), звід ки він
швид ко по ши рив ся по всьо му При дніп ров’ю як
по бе ре гах Дніп ра і його при ток, так і по ан тро
по ген но транс фор мо ва них еко то пах — за ліз ни
цях і в на се ле них пунк тах. Зок ре ма, від зна чав ся в
м. Киє ві в 1976 р. М.М. Борт ня ком біля Ав то вок
за лу, в 1978 р. — Т. Чу при ною біля Риб но го озе ра,
в 1981 р. — Е.Й. Орнст на Ли сій горі, в 1985 р. —
Б.В. За ве ру хою між ма си вом Обо лон ню та м. Ви
шго ро дом; піз ні ше, в 1990х ро ках, вид спо ра дич
но по ши рив ся по ан тро по ген них еко то пах м. Киє
ва (збо ри С.Л. Мо ся кі на). У 1983 р. від зна че ний
Т.Д. Со ло ма хою в око ли цях с. Віль хи Зо ло то нісь
ко го рну Чер каської обл. За да ни ми гер ба рію
KWU, вид на во дить ся і для ін ших пунк тів ре гіо ну:
м. Київ; Ки ївська (Бро варський рн, с. Би ків ня;
Бо рис пільський рн, ст. Борт ни чі; Ми ро нівський
рн, ст. Ми ро нів ка, між за ліз нич ни ми ко лія ми)
та Чер каська (Ка нівський рн, с. Ки лі бер да; Ми
хай лівське ліс ництво; Ка нівський ПЗ, оів Круг
лик) об лас ті. Маю чи ши ро ку еко ло гіч ну ам п лі ту ду
та ви со ку кон ку рент ну спро мож ність, B. frondosa
по до ла ла Fбар’єр: на ту ра лі зу ва ла ся в при род них
при бе реж них еко то пах, май же пов ністю ви тіс
нив ши B. tripartita L. На ан тро по ген них еко то пах
швид ко ство рює до сить щіль ні ко ло нії і висту пає
як транс фор мер. Зав дя ки біль шій кон ку рен то
спро мож ності, ви со кій на сін нє вій про дук тив
ності, швид шо му про рос тан ню на сін ня, ін тен сив
ні шо му рос ті, ут во рен ні біль шої біо ма си тощо [5]
B. frondosa за мі нює в уг ру по ван нях кла су Bidentetea
tripartitaе або ри ген ний вид B. tripartita. Од ним із
ме ха ніз мів впли ву B. frondosa на або ри ген ні види
цьо го роду, мож ли во, є їхнє «по гли нан ня» в про це
сі гіб ри ди за ції [31], хоча це твер джен ня в лі те ра ту
рі дис ку сій не [4, 5, 13, 14]. Є од ним із ха рак тер них
ви дів біо то пів D1.221 «Уг ру по ван ня те ро фі тів зі
стеб ла ми ор то троп но го типу на му листих і пі ща
них від кла дах», який фор му є ть ся в до б ре за без пе
че них мі не раль ни ми со ля ми та дос тат ньо зво ло
же них із ней траль ною або сла бо ки слою ре ак ці єю
умо вах і G1.112 «Корот ко за плав ні верб ня ки з Salix
alba», що фор му ю ть ся під впли вом се зон них під то
п лень у при ру сло вій час ти ні за пла ви. Те пер по ши
рен ня виду дещо ста бі лі зу ва ло ся. Най ти по ві ши ми
міс ця ми його зростан ня є кай мо ві за рос ті на пе ри
фе рії ді ля нок при бе реж новод ної рос лин ності. На
зни же них ді лян ках дніп ровської за пла ви як асек
та тор він та кож час то тра п ля є ть ся в уг ру по ван нях
Isoёto-Nanojuncetea Br.Bl. et R. Tx. ex Westhoff Dijk
et Passchier 1946. У зв’язку із за піз ні лим (че рез три
ва лі по ве ні) роз ви тком тут він сфор мо ва ний ни
зько рос ли ми та на сін нє вома ло про дук тив ни ми
осо би на ми. В се рій но му ряду за плав них фі то це но
зів B. frondosa має ви со ку пос тій ність від по чат ко
вих ета пів сук це сії до ста дії піо нер ної лі со вої рос
лин ності за пла ви (Salicetea purpureae) і стає ви пад
ко вим на вто рин нозмі не них ді лян ках во ло гих і
мок рих лі сів (Alnetea glutinosae Br.Bl. et Tüxen 1943
em. Müller et Görs 1958; Alno-Ulmion Br.Bl. et Tüxen
ex Tekon 1948). Ве ли кі ко ло нії за участю різ них ви
дів роду Bidens L. із до мі ну ван ням B. frondosa тра
п ляю ть ся по бе ре гах во дойм у за плав них лі сах у
РЛП «Кре мен чу цькі плав ні».
Conyza canadensis (L.) Cronq. — вид пів ніч но
аме ри кансь ко го по хо джен ня, в пер вин но му ареа лі
при уро че ний до морсь ко го уз бе реж жя або при
морських рів нин, а та кож по всюд но роз по всю
дже ний на ан тро по ген но пе ре тво ре них те ри то рі ях
568 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5)
[5, 18]. Не зва жаю чи на те, що вид по ши рю є ть ся
пе ре важ но по не за крі п ле них піс ках і ді лян ках із
пі ща ни ми ґрун та ми та роз рі дже ною пі ща ною рос
лин ністю, його слід роз гля да ти як транс фор мер,
ос кіль ки щіль ні за рос ті C. canadensis збід ню ють
ви до вий склад і по ру шу ють струк ту ру при род них
пса мо філь них уг ру по вань, пе ре шко джаю чи їх ньо
му по нов лен ню. Вид має дав ні та ста лі по зи ції в
ре гіо ні, час то тра п ля є ть ся на всіх ти пах еко то пів
із пі ща ним ґрун том як ан тро по ген них, так і на пів
при род них, руй нує при род ні пса мо фіт ні еко систе
ми. О.С. Ро го вич для За хід ної та Цен траль ної Ук
ра ї ни вка зує C. canadensis як «очень обыкновенное
рас те ние на по лях обработанных, бесплодных
мес тах и ме ж ду кус тар ни ка ми во всех означенных
гу бер ни ях …» [21] . За да ни ми гер ба рію KW, най
дав ні ші зраз ки виду в ре гіо ні да ту ю ть ся 1865 р.
для «Poltava» та 1868 р. без кон крет них вка зі вок.
Для м. Ка не ва пер ша зна хід ка да ту є ть ся 1872 р.
(В. Мон тре зор). У 1920—1930х ро ках і піз ні ше
вид ак тив но роз по всю джу вав ся по ре гіо ну, що за
фік со ва но чис лен ни ми гер бар ни ми збо ра ми. За
ма те ріа ла ми гер ба рію KWU від зна че ний та кож для
м. Киє ва (ма сив Си рець; Со фі ївська Бор ща гів ка;
Свя то шин; при впа дін ні Дес ни в Дніп ро; Кон че
За співське ліс ництво; Го ло сіє ве; ма сив Чер во ний
ху тір; Бо та ніч ний сад іме ні М.М. Гриш ка; Тру ха нів
ост рів; Дар ни ця, за ліз нич на плат фор ма «ДВРЗ»);
Ки ївської (Киє воСвя то шинський рн, уро чи ще
Жу ків ху тір; стан ція ВітаПош то ва; КиївБро ва ри,
на за ліз нич но му по лот ні; Яго тинський рн, око
ли ці оз. Су пій, по під за ліз ни цею; Ва силь ківський
рн, Мо то ви лівський ліс; Обу хівський рн, с. Під
гір ці, с. Де ре ми та; Ка гар ли цький рн, с. Стай ки,
с. Ржи щів); Чер каської (Ка нівський рн, с. Хміль
не, с. Ке ле бер да; Ка нівський за по від ник; око ли ці
м. Кор суньШев чен ківський, уро чи ще Гон ча ри ха;
Го ро ди щенський рн, с. Ор ло вець) об лас тей. У
ре гіо ні вид по до лав Fбар’єр і те пер по ши ре ний
пе ре важ но як се ге таль ний і ру де раль ний бур’ян
на пі ща них ґрун тах (по ля, го ро ди, уз біч чя до ріг,
за ліз ни ці, пус ти ща тощо), а та кож вко рі ню є ть ся
у транс фор мо ва ні при род ні уг ру по ван ня по пі ща
них бе ре гах рі чок, ко сах, кру чах, на су хих лу ках,
уз ліс сях і га ля ви нах со сно вих лі сів у скла ді рос лин
них уг ру по вань кла сів Chenopodietea, Artemisietea
vulgaris, Agropyretea intermedio-repentis, Epilobietea
angustifolii, Plantaginetea majoris, де ство рює знач ні
ко ло нії, при гні чую чи міс це ві види. Він має та кож
ви со ку пос тій ність у скла ді трав’яного яру су вто
рин них, до б ре ос віт ле них лі со вих уг ру по вань кла
су Robinietea. Є од ним із ха рак тер них ви дів біо то пу
I2.241 «Ру де раль ні біо то пи пе ре ло гів на ба га тих
ґрун тах», що фор му ю ть ся на ді лян ках пі сля аг ро
це но зів, які ви ве де ні з об ро біт ку, на ба га тих ти пах
ґрун тів в умо вах дос тат ньо го зво ло жен ня і біль
ше од но го року не ви ко ристо ву ю ть ся для по сі ву
сільсь ко гос по дарських куль тур.
Impatiens parviflorа DС. — вид цен траль ноа зійсь
ко го по хо джен ня, у при род но му ареа лі є зви чай
ним ком по нен том го рі хо вокле но вих лі сів Тянь
Ша ню та Па мі роАлаю, від дає пе ре ва гу ба га тим на
по жив ні ре чо ви ни та до б ре ае ро ва ним ґрун там, але
може рос ти й на до во лі бід них [5, 20].
В Ук ра ї ні куль ти ву вав ся з 1895 р. у Дуб ля нах
Львівської обл., упер ше зди ча ві лі рос ли ни за фік
со ва ні 1908 р. у Льво ві та Кар па тах [15]. Зав дя ки
ви со кій кон ку рен то спро мож ності (лег ко за пи лю
є ть ся різ ни ми ко ма ха ми, ви со ка на сін нє ва про
дук тив ність, ран ні та дов го три ва лі стро ки поя ви
схо дів і про це су пло до но шен ня, роз по всю джен ня
на сін ня на да ле кі відста ні тощо) при гні чує види
при род ної фло ри че рез змі ни ре жи му ос віт лен ня,
як це від бу ва є ть ся, на прик лад, у лі со вих це но зах
Ка нівсь ко го ПЗ [11, 19]. У при род них умо вах за мі
щує або ри ген ний I. noli-tangere L., при гні чує за рос
ті Aegopodium podagraria L., Lamium galеobdоlon (L.)
L. та ін ших ви дів. Impatiens parviflorа ство рює дуже
щіль ні за рос ті, й за на яв ності ве ли ко го обcягу біо
ма си в міс цях його по ши рен ня змі ню є ть ся клі ма
тич ний мік ро ре жим, що при зво дить до транс фор
ма ції ви до во го скла ду [20], бере ак тив ну участь у
фор му ван ні уг ру по вань біо то пів G3.11 «Змі ша ні
со сно воду бо ві аци до філь ні ліси» та G3.12 «Ба га ті
со сно воду бо ві тер мо філь ні ліси».
У ре гіо ні за ма те ріа ла ми гер ба рію KW пер ші
зди ча ві лі рос ли ни I. parviflorа да ту ю ть ся 1905 р.
у Киє ві: одні з них зі бра ні О.О. Ло на чевським на
бе ре зі річ ки в ра йо ні Де мі їв ки, інші — С. Ва силь
є вимЯков ле вим на Бай ко во му цвин та рі. Піз ні ше
(1916 р.) рос ли ни були зі бра ні в с. Звон ко ве на бе ре
зі р. Ір пінь (Ю.М. Се мен ке вич). У 1937 р. О.О. Ло
на чевський зі брав зраз ки виду в м. Києві й за ли
шив при міт ку: «В Го ло сі ївсь ко му лісі ця ад вен тив
на рос ли на настіль ки по ши ри ла ся в дея ких міс цях,
особ ли во на за ті не них і вог ку ва тих, що май же зов
сім ви тіс ни ла пер вин ну рос лин ність, власти ву гру
дам». Нині вид на був ма со во го по ши рен ня, од нак
у гер бар них ко лек ці ях він представ ле ний над то ма
лою кіль кістю зраз ків. За гер бар ни ми ма те рі ла ми
569ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5
KWU ві до мі ще такі міс цез ростан ня I. parviflorа в
ре гіо ні: м. Київ (Кон чеЗа співське ліс ництво); Ки
ївська (Киє воСвя то шинський рн, Жу ків ху тір,
су бір; око ли ці м. Бро ва ри, су бір); Чер каська (Ка
нівський за по від ник, біля мос ту че рез Ме ла нчін
По тік, Чер не ча гора) об лас ті. Із се ре ди ни 1980х
ро ків від зна ча ло ся до мі ну ван ня виду в уро чи щах
Киє ва: «Ли са гора» — у трав’яному по кри ві ок ре
мих асо ціа цій ду бо вих, ду бо вогра бо вих і гра бо вих
лі сів [28], у НПП «Го ло сі ївський» — у скла ді всіх
лі со вих асо ціа цій [12]; те пер Р.І. Бур да [3] від зна чає
його як транс фор мер у си ну зії літ ньо го ши ро ко
трав’я лі со вих це но зів ма си ву «Фео фа нії» і ви слов
лює при пу щен ня, що таку саму роль він ві ді грає
у по діб них лі сах По ліс ся та Лі состе пу. Гіг ро філь
ність і фа куль та тив на ге ліо філь ність виду ви зна чає
його роль як ак тив но го еле мен та флук туа цій яру
су трав’яних лі со вих фі то це но зів кла сів Robinietea,
Alnetea glutinosae, Querco-Fagetea Br.Bl. et Vlieger in
Vlieger 1937. В ок ре мі роки в ме жах ши ро ко лис тя
нолі со во го ма си ву «на гір ної» час ти ни Ка нівсь ко
го ПЗ він висту пає го лов ним ком по нен том си ну зії
яро вих мо но кар піч них трав [25]. У ста рих, штуч но
го по хо джен ня со сно вих лі сах бо ро вої те ра си та в
різ них лі со вих фі то це но зах за пла ви, де три ває ак
тив ний про цес роз па ду від мер лої ор га ні ки і в цьо
му зв’язку спос те рі га є ть ся зба га чен ня верх ніх ша
рів ґрун ту азо том, — цей вид та кож ви яв ляє ви со ку
пос тій ність. У со сно воду бо вих лі сах НПП «Бі ло
озерський» його участь — від по оди но ких осо бин
до 10 %, а в со сно вих — до 25 %.
Robinia pseudoacacia L. — вид пів ніч но аме ри
кансь ко го по хо джен ня, в ме жах пер вин но го ареа
лу (від Пен силь ва нії на пів день до Джор джії і на
за хід до Ай о ви та Ок ла хо ми) рос те в змі ша них
на са джен нях із різ ни ми ши ро ко лис тя ни ми по ро
да ми [8, 10]. В Ук ра ї ні впро довж пів то ра сто літ тя
ши ро ко ви ко ристо ву вав ся як ви со ко адап то ва на
до умов Лі состе пу та Сте пу де рев на по ро да для
озе ле нен ня та лі со роз ве ден ня. Ак тив но по ши рю
є ть ся на від кри тих ді лян ках, уз ліс сях, пе ре ло гах,
за ли ше них са дах, за пус ті лих дво ри щах. У ви пад
ку пе ре ва жан ня в де ре воста нах спри чи няє пев ний
вплив на по верх ню ґрун ту й по во дить ся як силь
ний еди фі ка тор. Ви со кий вміст ру хо мо го азо ту у
верх ніх го ри зон тах ґрун ту, що дос тат ньо швид ко
ви віль ня є ть ся з опа ло го лис тя в пев ні пе ріо ди ве
ге та ції, за від нос но ви со кої ос віт ле ності за без пе чує
па нів не ста но ви ще ніт ро філь них ви дів трав’яних
рос лин. Нині іс ну ють чи ма лі пло щі штуч но на са
дже них лі сів із пе ре ва жан ням виду в де ре воста нах,
де він є до во лі аг ре сив ним і фор мує біо топ I4.111
«Штуч но ство ре ні біо то пи лис тя них де рев», уг ру
по ван ня яко го до сить час то тра п ляю ть ся у ви гля ді
смуг уз довж міських буль ва рів і транс порт них шля
хів. Світ ло люб на рос ли на, має ши ро кий діа па зон
щодо фак то рів ба гатст ва на по жив ні ре чо ви ни та
во ло гості ґрун ту. Здат ність до ут во рен ня ве ли кої
кіль кості па го нів ко ре не во го по хо джен ня та ви со
ка на сін нє ва про дук тив ність до да ють йому в су час
них умо вах дос тат ньої «аг ре сив ності». Ха рак тер
ний для всіх лі со вих уг ру по вань, у яких домінує і
фор мує своє рід ний ді аг ностич ний ком плекс ви дів
кла су Robinietea, що в ре гіо ні охо п лює ба га то ви дів
ад вен тив них рос лин: Anisantha tectorum (L.) Nevski,
Anthriscus longirostris Bertol., Сhelidonium majus L.,
Impatiens parviflora, Stellaria neglecta Weihe, Veronica
hederifolia L. У разі ре зер ва то ген ної сук це сії в мо
но до мі нант них на са джен нях R. pseudoacacia за
умов за не сен ня ді ас пор або ри ген них де рев них
по рід ви яв ля є ть ся тен ден ція пос ту по вої де му та ції
ши ро ко лис тя них лі сів [24].
Solidago canadensis L. — вид пів ніч но аме ри
кансь ко го по хо джен ня, в ме жах пер вин но го ареа
лу рос те у пре рі ях, на уз ліс сях і лу ках, а також на
ан тро по ген но трансформованих ділянках [5, 18].
В Ук ра ї ні ві до мий із кін ця ХIХ ст., зок ре ма
І.Ф. Шмаль гау зен [29] вка зує його як зди ча ві лий,
але без кон крет них місць. За да ни ми гер ба рію KW,
вид дос то вір но ві до мий з око лиць м. Киє ва з се ре
ди ни ХХ ст. Зок ре ма, М.І. Ко тов у 1962 р. зі брав
рос ли ни з те ри то рії са на то рію «40 ро ків Ра дянської
Ук ра ї ни», за ли шив ши на ети кет ці по міт ку «раз во
дит ся и ди ча ет». Зго дом, у 1990х ро ках, у Киє ві
був зі бра ний С.Л. Мо ся кі ним. На був ши ос тан ні ми
ро ка ми ма со во го по ши рен ня в ре гіо ні, він, як і ба
га то ін ших ін ва зій них ви дів, у гер бар них ко лек ці ях
представ ле ний да ле ко не пов но. Не ба га то зраз ків
збе рі га є ть ся і в Гер ба рії KWU: м. Київ (схи ли Дніп
ра; Бот сад іме ні О.В. Фо мі на; ма сив Сов ки; гир
ло Дес ни, ме жи річ чя Дніп ро—Дес на; Го ло сіє ве);
Ки ївська обл. (Киє воСвя то шинський рн, м. Бо
яр ка, вздовж тра си «Бор ща гів ка — Пет рівське —
Бо яр ка»; Бро варський рн, с. Би ків ня, Київ —
Бро ва ри, 88й км за ліз ни ці; Бо рис пільський рн,
с. Борт ни чі). У ре гіо ні S. canadensis ви яв ляє ін ва
зій ну здат ність, по ши рю є ть ся пе ре важ но на пе
ре ло гах, пус ти рях, па со ви щах, уз біч чях до ріг, по
за ліз нич них на си пах, ру де раль них еко то пах у на
се ле них пунк тах тощо, а та кож тра п ля є ть ся по уз
570 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5)
ліс сях і га ля ви нах лі сів рек реа цій но го при зна чен ня
та на за плав них лу ках, де бере участь у фор му ван ні
біо то пу I2.241 «Ру де раль ні біо то пи пе ре ло гів на ба
га тих ґрун тах», до сить ши ро ко роз по всю дже но го в
лі со вій і лі состе по вій зо нах Ук ра ї ни.
Зав дя ки ви со кій адап та цій ній здат ності до різ
но ма ніт них ґрун тів, ін тен сив но му ве ге та тив но му
роз мно жен ню та ран ньо му пло до но шен ню рос
ли на спри чи няє до ко рін ну транс фор ма цію ви
до во го скла ду і струк ту ри ви хід них це но зів, які
не по нов лю ю ть ся че рез три ва ле іс ну ван ня кло
нів S. canadensis. У ре гіо ні вид за се ляє ру де раль
ні та вто рин ні уг ру по ван ня кла сів Chenopodietea,
Artemisietea vulgaris, Agropyretea intermedio-repentis,
Molinio-Arrhenatheretea. В ході де му та цій ної сук це
сії він пос ту по во ви па дає на ста дії за ліс нен ня, хоча
може впро довж де ся ти літь ут ри му ва ти ся в умо вах
рід ко ліс них ді ля нок. У ре гіо ні пе ре бу ває у ста ні ек
спан сії, швид ко за хо п лює транс фор мо ва ні ді лян ки,
фор мую чи щіль ні по пу ля ції. Ви яв ляє кон ку рент ну
спро мож ність у про це сі адап та ції до умов ре гіо ну.
Xanthium albinum (Widder) H. Scholz — вид се
ред ньо єв ро пейсь ко го по хо джен ня, у пер вин но му
ареа лі по ши ре ний по бе ре гах рі чок, на лу ках й ан
тро по ген но транс фор мо ва них ді лян ках [5, 18].
Вид спро мож ний транс фор му ва ти при род
ні рос лин ні уг ру по ван ня шля хом змі ни вод но го
та світ ло во го ре жи мів як їх над мір ний спо жи вач.
Зав дя ки швид ко му рос ту, ве ли ко му об’єму ве ге
та тив ної маси, то ле рант ності до не знач но го за со
лен ня він при гні чує рос ли ни ко рін них це но зів, а для
дея ких ви дів ство рює не спри ят ли ві умо ви рос ту [18].
У ре гіо ні по ши рю є ть ся зде біль шо го по бе ре гах
рі чок, ство рюю чи кай мо ві щіль ні за рос ті, у скла
ді рос лин них уг ру по вань кла су Bidentetea tripartiti,
а та кож по во ло гих транс фор мо ва них міс цях на
лу ках, на в ко ло во дойм, особ ли во на па со ви щах,
у скла ді рос лин них уг ру по вань кла су Plantaginetea
majoris. За умов фі то це но зів кла су Isoёto-
Nanojuncetea його по каз ни ки про дук тив ності зни
жу ю ть ся, хоча тут він має дос тат ньо ви со ку пос
тій ність. Є ха рак тер ним ви дом біо то пу D1.222
«Уг ру по ван ня те ро фі тів зі стеб ла ми ор то троп но го
типу на пі ща них чи га леч ни ко вих від кла дах» і вхо
дить до скла ду роз рі дже них піо нер них уг ру по вань
ніт ро філь них се ред ньо ви со ких од но річ ни ків, що
фор му ю ть ся в дру гій по ло ви ні літа.
За да ни ми гер ба рію KW, у ре гіо ні вид упер
ше зі бра ний Д.К. Зе ро вим у 1950 р. (sub nom.
X. californicum Greene) при до ро зі на те ри то рії
Ка нівсь ко го ПЗ. У цей же час він був ві до мий і з
око лиць Киє ва, де ви ник знач ний його осе ре док.
Пі сля 1962 р. по ча ло ся ак тив не роз по всю джен ня
X. albinum, зок ре ма по Дніп ру [15]. У гер ба рії KWU
збе рі га ю ть ся зраз ки X. albinum, зі бра ні в 1970х ро
ках в м. Киє ві (на бе ре зі Дніп ра біля приста ні; при
ру сло ва час ти на лі во го бе ре га ниж ньої те чії Дес ни;
по низ зя Дес ни при її впа дін ні в Дніп ро; Ки ївській
(Киє воСвя то шинський рн, с. Гу ров щи на, про ти
в’їзду на Жу ків ху тір, с. Ми кільська Бор ща гів ка,
с. Хо до сів ка; Ба ри шівський рн, ст. Кор жі, на за
ліз нич но му на си пі; Бро варський рн, с. Ка ли нів
ка; Бо рис пільський рн, с. Борт ни чі; м. Ва силь
ків, на луці в за пла ві р. Стуг ни) Чер каській (Ка
нівський рн, ниж ня час ти на схи лу пра во го бе ре га
Дніп ра в на прям ку до с. Пе ка рі; Ми хай лівське ліс
ництво; сте по вий схил Ка нівсь ко го ПЗ) об лас тях.
Те пер X. albinum у ре гіо ні по ши ре ний по всюд но на
ан тро по ген них еко то пах: по за ліз ни цях, уз біч чях
до ріг, пус ти рях, ру де раль них міс цях тощо у скла
ді рос лин них уг ру по вань кла су Artemisietea vulgaris.
Висновки
Се ред ад вен тив ної фрак ції фло ри Се ред ньо го
При дніп ров’я про ана лі зо ва но 10 ви дівтранс фор
ме рів, які най більш не га тив но впли ва ють на дов
кіл ля, при гні чую чи роз ви ток або ри ген них ви дів
рос лин, змі нюю чи струк ту ру різ них еко систем. У
ре гіо ні прак тич но не за ли ши ло ся при род них фло
ристич них ком плек сів, які б не за зна ва ли їх ньо
го негативного впли ву, зок ре ма й на те ри то рі ях
об’єктів при род ноза по від но го фон ду.
За спе ци фі кою участі в сук це сій них ря дах рос
лин них уг ру по вань ре гіо ну се ред них є:
а) види, це но по пу ля ції яких ма ють си не ко ло гіч
ний оп ти мум у не три ва лих се рій них біо це но зах,
по ши ре ність кот рих най біль шою мі рою ви зна
че на пос тій ністю пря мих гос по дарських впли
вів (Ambrosia artemisiifolia, Arrhenatherum elatius,
Conyza canadensis, Solidago canadensis);
б) види з три ва лим он то ге не зом, це но по пу ля ції
яких охо п лю ють кіль ка ста дій сук це сій (Acer
negundo, Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia);
в) види, це но по пу ля ції кот рих ма ють си не ко ло гіч
ний оп ти мум у біо це но зах, де рів но ва га най час
ті ше під три му є ть ся внас лі док пря мо го впли ву
при род них і, рід ше, не пря мої дії гос по дарських
фак то рів (Bidens frondosa, Impatiens parviflora,
Xanthium albinum).
571ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Абдулоєва О.С., Шевчик В.Л., Карпенко Н.І. Інвазійні
види вищих рослин у рослинних угрупованнях Канів
ського природного заповідника // Зап. справа в Украї
ні. — 2009. — 15, вип. 2. — С. 31—36.
2. Біотопи лісової та лісостепової зони України / Заг. ред.
Я. П. Дідуха. — К.: ТОВ Макрос, 2011. — 288 с.
3. Бурда Р.І. Адвентивний вид Impatiens parviflora DC. (Bal-
saminaceae) у міських лісах Києва // Укр. ботан. журн. —
2012. — 69, № 3. — С. 353—362.
4. Васильева Н.В., Папченков В.Г. Механизмы воздействия
инвазионной Bidens frondosa L. на аборигенные виды
череды // Рос. журн. биол. инвазий. — 2011. — № 1. —
С. 15—22.
5. Виноградова Ю.К., Майоров С.Р., Хорун Л.В. Черная кни
га флоры Средней России: чужеродные виды растений
в экосистемах Средней России. — М.: ГЕОС, 2010. —
511 с.
6. Вульф Е.В. Культурная флора Земного шара (Списки
таксонов по флористическим комплексам) / Под ред.
М.Г. Агаева. — Л., 1987. — 326 с.
7. Гальченко Н.П. Регіональний ландшафтний парк Кре
менчуцькі плавні. Рослиний світ. Природнозаповідні
території України. Рослиний світ. Вип. 5. — К.: Фітосо
ціоцентр, 2006. — 176 с.
8. Гордієнко Н.М., Бондар А.О., Гордієнко М.І. Інтродуценти
в дібровах Полісся та Лісостепу України. — К.: Урожай,
2001. — 270 с.
9. Джуран В.М., Крецул Н.І., Протопопова В.В., Федорон-
чук М.М., Шевера М.В. Фітозабруднення рослинного
покриву Середнього Придніпров’я. Анотований кон
спект синантропної флори. — К.; ПереяславХмель
ницький, 2007. — 48 с.
10. Колесников А.И. Декоративная дендрология. — М.: Лес
ная пром., 1974. — 703 с.
11. Любченко В.М. Недотрога мелкоцветковая в фитоце
нозах Каневского заповедника // Бюлл. Главн. ботан.
сада. — 1986. — Вып. 143. — С. 39—43.
12. Любченко В.М., Падун І.М. Сучасний стан рос
линності Голосіївського лісопарку // Укр. ботан.
журн. —1985. —42, № 1. — С. 65—70.
13. Мосякін С.Г. Рiд Bidens L. (Asteraceae) у флорi УРСР //
Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 6. — С. 11—18.
14. Папченков В.Г. Интенсивность распространения и ги
бридизации Bidens frondosa L. (Asteraceae) в бассейне
Волги // Чужеродные виды в Голарктике (Борок2): Тез.
докл. Второго междунар. симпоз. по изуч. инвазийных
видов (Борок Ярославской обл., Россия, 27 сентября —
1 октября 2005 г.). — Рыбинск, Борок, 2006. — С. 56—57.
15. Протопопова В.В. Адвентивні рослини Лісостепу та
Степу України. — К.: Наук. думка, 1973. — 192 с.
16. Протопопова В.В., Мосякін С.Л., Шевера М.В. Фітоінва
зії в Україні як загроза біорізноманіттю: сучасний стан і
завдання на майбутнє. — К.: Інт ботан. ім. М.Г. Холод
ного НАН України, 2002. — 32 с.
17. Протопопова В.В.,Федорончук М.М., Шевера М.В. Участь
видів інвазійних рослин у різних типах біотопів Серед
нього Придніпров’я // Cинантропізація рослинного
покриву України. Тези наук. доп. (м. ПереяславХмель
ницький, 27—28 вересня 2012 р.). — К.; Переяслав
Хмельницький, 2012. — С. 75—76.
18. Протопопова В.В., Шевера М.В., Мосякін С.Л., Солома-
ха В.А., Соломаха Т.Д., Васильєва Т.В., Петрик С.П. Ви
дитрансформери у флорі Північного Причорномор’я
// Укр. ботан. журн. — 2009. — 66, № 6. — С. 770—782.
19. Протопопова В.В., Шевера М.В., Федорончук Н.М. Си
нантропизация флоры Среднего Приднепровья (Дне
провский экокоридор) // Фіторізноманіття прикордон
них територій України, Росії та Білорусі у постчорно
бильський період (Зб. статей за мат. наук. конф. 17—18
грудня 2010 р., Чернігів, Україна). — Чернігів: Чернігів.
нац. пед. унт, 2010. — С. 207—214.
20. Протопопова В.В., Шевера М.В., Чорней І.І., Тока-
рюк А.І., Буджак В.В., Коржан К.В. Видитрансформе
ри у флорі Буковинського Передкарпаття // Укр. ботан.
журн. — 2010. — 67, № 6. — С. 852—863.
21. Рогович А.С. Обозрение семенных и высших споровых
растений, входящих в состав флоры губерний Киевско
го учебного округа. — Киев, 1869. — 308 с.
22. Сенчило О.О. Рослинність заплави Дніпра в межах Лісо
степу: Автореф. дис. … канд. біол. наук. — К., 2010. —
21 с.
23. Чопик В.І., Бортняк М.М., Войтюк Ю.О., Погребен-
ник В.П. Конспект флори Середнього Придніпров’я.
Судинні рослини. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 140 с.
24. Шевчик В.Л., Бакалина Л.В. Особливості відновлення
широколистяних дерев у насадженнях робінії на тери
торії Канівського природного заповідника // Зап. спра
ва в Україні. — 2002. — 8, вип. 1. — С. 29—36.
25. Шевчик В.Л., Бакалина Л.В., Полішко О.Д. Структура
нижнього ярусу лісів правобережної частини Канів
ського заповідника у зв’язку з сезонною динамікою
проективного покриття // Зап. справа в Україні. —
2003. — 9, вип. 2. — С. 18—26.
26. Шевчик В.Л., Сенчило О.О. Адвентивна флора заплави
Канівського природного заповідника // Чорномор. бо
тан. журн. — 2009. — 5, № 4. — С. 563—570.
27. Шевчик В.Л., Шевчик Т.В. Характеристика оселищ Acer
negundo L. у Канівському природному заповіднику //
Перспективи розвитку лісового та садовопаркового
господарства. — Тези наук. конф. — Умань, 2011. —
С. 168—170.
28. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дідух Я.П., Кузьмичов А.І., Па-
дун І.М. Рослинність урочища Лиса Гора (околиці м. Ки
єва) // Укр. ботан. журн. — 1984. — 41, № 1. — С. 86—90.
29. Шмальгаузен І.Ф. Флора ЮгоЗападной России. —
Киев, 1886. — 783 с.
30. Mosyakin S.L., Yavorska O.G. The nonnative flora of the Kiev
(Kyiv) urban area, Ukraine: a checklist and brief analysis //
Urban Habitats. — 2003. — 1(1). — P. 45—65.
31. Papchenkov V.G. Dynamics of populations Bidens frondosa L.
and its hybrids on Volga Reservoirs // The III Inter. Symp.
«Invasion of Alien Species in Holarctic. Borok—3». Pro
gramme and Abstracts (October 5th—9th 2010, Borok). —
Myshkin, Yaroslavl District, Russia, 2010. — Р. 77.
32. Richardson D.M., Pyśek P., Rejmanek M., Barbour M.G.,
Panetta D.D., West C.J. Naturalisation and invasion of alien
plants: concepts and definitions // Diversity and Distribu
tion. — 2000. — 6. — P. 93—107.
Рекомендує до друку Надійшла 23.07. 2014 р.
С.Л. Мосякін
572 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5)
В.В. Протопопова1, М.В. Шевера1, Н.М. Федорончук1,
В.Л. Шевчик2
1 Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины,
г. Киев
2 Каневский природный заповедник, НУЦ «Института
биологии» Киевского национального университета имени
Тараса Шевченко, Украина
ВИДЫТРАНСФОРМЕРЫ ВО ФЛОРЕ CРЕДНЕГО
ПРИДНЕПРОВЬЯ
Проанализирована адвентивная фракция флоры Сред
него Приднепровья (Украина), насчитывающая 574 вида.
Выделено в регионе 10 видовтрансформеров: Acer ne-
gundo L., Ambrosia artemisiifolia L., Amorpha fruticosa L., Ar-
rhenatherum elatius (L.) J. Presl et C. Presl, Bidens frondosa L.,
Conyza canadensis (L.) Cronq., Impatiens parviflora DC.,
Robinia pseudoacacia L., Solidago canadensis L., Xanthium albi-
num (Widder) H. Scholz. Анализируется их участие и роль в
биотопах и растительных сообществах региона.
К л ю ч е в ы е с л о в а: виды-трансформеры, инвазиабельность
растительных сообществ, Среднее Приднепровье, Украина.
V.V. Protopopova1, M.V. Shevera1, M.M. Fedoronchuk,1
Shevchyk V.L.2
1 M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of
Sciences of Ukraine, Kyiv
2 Kaniv Nature Reserve, Educational and Scientific Centre
«Institute of Biology», Taras Shevchenko National University of
Kyiv
TRANSFORMER SPECIES IN THE FLORA OF THE
MIDDLE DNIPRO REGION
The alien fraction flora of the Middle Dnipro Region (Ukraine),
represented by 574 species, is analyzed. Ten species of trans
formers were identified: Acer negundo L., Ambrosia artemisiifo-
lia L., Amorpha fruticosa L., Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl
et C. Presl, Bidens frondosa L., Conyza canadensis (L.) Cronq.,
Impatiens parviflora DC., Robinia pseudoacacia L., Solidago ca-
nadensis L., and Xanthium albinum (Widder) H. Scholz. Their
presence and role in biotopes and plant communities of the re
gion are analyzed.
K e y w o r d s: invasive species, transformers, invasіаbility of plant
communities, Middle Dnipro Region, Ukraine.
Галина Михайлівна Паламар-Мордвинцева: до 90-річчя від дня народження та 65-річчя наукової діяльності /
Царенко П.М., ПаламарМордвинцева Г.М., Вассер С.П., Виноградова О.М. – Київ, 2014. – 78 с.
У книзі висвітлено основні віхи життєвого шляху, наукової та педагогічної діяльності відомого
українського фіколога, доктора біологічних наук, професора Г.М. ПаламарМордвинцевої, а також
уміщено вітальні звернення колег, спогади та роздуми ювілярки про пережиті події й окремих особистостей.
Представлено хронологічний показник публікацій, що знайомить читача з творчим доробком ученої.
Книга розрахована на спеціалістів у галузі ботаніки й історії ботанічної науки, викладачів, аспірантів,
студентів.
НОВІ ВИДАННЯ
|