Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва

Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Самойленко, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2008
Теми:
Архітектура та історичні ландшафти
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17565
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва / О. Самойленко // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 21-25. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17565
record_format dspace
spelling Самойленко, О.
2011-03-02T21:46:32Z
2011-03-02T21:46:32Z
2008
Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва / О. Самойленко // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 21-25. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
XXXX-0045
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17565
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Архітектура та історичні ландшафти
Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
spellingShingle Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
Самойленко, О.
Архітектура та історичні ландшафти
title_short Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
title_full Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
title_fullStr Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
title_full_unstemmed Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
title_sort реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього києва
author Самойленко, О.
author_facet Самойленко, О.
topic Архітектура та історичні ландшафти
topic_facet Архітектура та історичні ландшафти
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
format Article
issn XXXX-0045
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17565
citation_txt Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва / О. Самойленко // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 21-25. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT samoilenkoo restavracíâvistavkovodemonstracíinogomaketastarodavnʹogokiêva
first_indexed 2025-11-25T23:48:42Z
last_indexed 2025-11-25T23:48:42Z
_version_ 1850584403564036096
fulltext АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ Серед багатьох творів мистецтва, що зберігаються в наукових фондах та експонуються у виставкових залах Національного заповідника “Софія Київсь� ка”, заслуговують на увагу виставково�де� монстраційні макети. Серед них є унікальні твори — макети стародавнь� ого Києва та Золотих воріт, створені завдяки таланту та високому професіоналізму української художниці�гра� фіка Дінори Павлівни Ма� зюкевич. Макет стародавнь� ого Києва Х–ХІІ ст. — це перша спроба відтворення в єдиному музейному експо� наті планування, архітектури, соціальної та геофізичної топографії Києва домон� гольського періоду. Саме цей макет зараз експонується в північній галереї Софійського собору. Він відтворює “Гору” або Верхнє місто, до якого входили: “місто Володимира”, “місто Ярос� лава”, ансамблі Михайлівської гори та Ко� пирєва кінця, гора Хоревиця та частина По� долу. У ньому відображено історичний час, ко� ли закладалися основи архітектурно�місто� будівної своєрідності міста Києва. Саме тоді сформувалися системи розселення та укріп� лень, основні архітектурні домінанти, пла� нувальна сітка вулиць, об’ємно�просторова композиція міста. Головною її особливістю був спосіб орієнтації у просторі, заснований на об’ємних орієнтирах, якими були церк� ви, собори, дзвіниці і вежі, що формували систему опорних точок орієнтації. Вигляд міста того часу був напрочуд цілісний і дос� коналий: тут гармонійно поєднувались культові і житлові споруди, дерев’яні та кам’яні будівлі. У забудові стародавнього Києва не було монотонності і скупченості, саме цим місто відрізнялося від міст Візантії, Заходу і Сходу. РЕСТАВРАЦІЯ ВИСТАВКОВО�ДЕМОНСТРАЦІЙНОГО МАКЕТА СТАРОДАВНЬОГО КИЄВА Ольга Самойленко До 100�річчя від дня народження Дінори Мазюкевич Фото із фондів НІАЗ “Софія Київська” та С. Ніколаєва. Найбільшу площу міста займала “Го� ра” — “місто Ярослава”, оточене земляними укріпленнями — валами з воротами, від воріт простягались вулиці, які сходилися на міських майданах біля соборів. У центрі “міста Ярослава” — ансамбль Софійського собору. На першому плані ма� кета — головний в’їзд до міста — Золоті во� рота. Між ними і Софійським собором ви� сочіли три церкви першої половини XI ст.: Ірининська, Георгіївська та невідомий храм, присвячення якого ще остаточно не з’ясоване. Зі сходу до міста вели Лядські во� рота, із заходу — Львівські. На задньому плані — Софійські або Ба� тиєві ворота — в’їзд до найдавнішої части� ни Києва — Старокиївської гори — “міста Володимира”. Його центральна споруда — Десятинна церква, оточена князівськими палацами кінця X ст. Праворуч — Михайлівська гора, де ви� никло “місто Ізяслава�Святополка”. В центрі — Михайлівський Золотоверхий со� бор початку XII ст. Ліворуч від “міста Ярос� лава” — Копирєв кінець — багате пе� редмістя з боярськими та купецькими сади� бами. З південного сходу — розлогі хащі у Хрещатому яру, Перевісище — місце ко� лишніх княжих полювань та сучасного Хрещатика. Між Верхнім містом та річкою Почайною простягся торгово�ремісничий посад Києва — Поділ із церквою Богородиці Пи� рогощої, яка опікувалася торгівлею. Побли� зу розташовані торжище з церквою Новго� родською та Туровою Божницею. Далі, під укріпленнями, — церква Василя. За підрахунками вчених, площа Києва у XII ст. становила близько 400 га. На думку дослідників, у місті проживало до 50 тисяч мешканців. За кількістю населення Київ був другим містом Європи після Парижа. На жаль, більшість споруд періоду Київсь� кої Русі не збереглися до наших днів. Пам’ятки тієї доби, що дійшли до нашо� го часу, є окрасою сучасного міста, а архі� тектурно�просторова структура Верхнього міста, що склалася з виникненням “міста Ярослава”, стала взірцем для розвитку містобудування у Східній Європі. Сьогодні цілісний історичний містобудівний комп� лекс Верхнього міста, відтворений у ма� кеті, — сучасна охоронна зона ансамблю Софійського собору, який включено до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Роботу над створенням макета, яка три� вала понад 8 років, з 1965 по 1973, умовно можна поділити на два етапи. Перший — це науково�дослідницька ро� бота, коли автору довелось опрацювати ве� лику кількість розрізнених джерел, щоб зібрати відомості для створення такого унікального експоната, а саме — архео� логічні та архітектурні дослідження Києва, архівні матеріали, літописи та стародруки, наукові праці. Для відтворення давньої то� пографії художниця вивчила та використа� ла стародавні різномасштабні плани, працю� вала з фахівцями з історії Київської Русі — археологами, архітекторами, мистецтво� знавцями, художниками, істориками. Нау� ковими консультантами були відомі ук� раїнські вчені — доктор архітектури Юрій Асєєв; доктор історичних наук Василь Дов� женок; майбутній академік, а тоді кандидат історичних наук, Петро Толочко; археолог, кандидат історичних наук Стефанія Кілієвич. Крім того, в роботі над виготов� ленням макета брали участь: Л. Грищенко, Ю. Химич, І. Барчук, М. Пусенкова, М. Кравченко, Ю. Камєнцев. У звіті про ро� боту, який зберігається у фондах Націо� нального заповідника “Софія Київська”, Дінора Мазюкевич пише, що для консуль� тацій було проведено понад 60 нарад. Ре� зультатом першого етапу роботи було ство� рення остаточного варіанту мапи з розташу� ванням вулиць, храмів, окремих боярських садиб тощо. Другим етапом проекту, в якому брали участь художники Юрій Химич та Леоніла Грищенко, мало стати створення макета як експоната. У світі не існує готових рецептів, як слід виготовляти макети, оскільки зав� дання завжди конкретне і вирішується у відповідності до потреб. При виготовленні планувальних макетів вирішальне значен� ня має рельєф місцевості, забудова тери� торії (об’єми будівель), озеленення та благо� устрій. Технологію виготовлення рельєфу, окремих будівель, озеленення, вибір співвідношення кольору окремих деталей макета, його загального тону, пофарбуван� ня рельєфу — все це має вирішувати ми� тець. Тут творча фантазія Дінори Павлівни була безмежною. Так, з гумового мочала “виростали” дерева, а перфорований картон використовувався як паркан для подільсь� ких городів. Автор задіяла весь арсенал підручних матеріалів: глину, пластилін, га� зетний папір, картон, гіпс. Застосовувались різноманітні технології: ліплення, пап’є� маше, лиття, фарбування тощо. Була розроблена конструкція металевого підмакетника, на яку встали 49 окремих фрагментів — “ящиків”, виготовлених з пап’є�маше за глиняними формами, що відтворювали рельєф місцевості. Виготов� лення цих форм з відображенням 150 топо� графічних горизонталей та шаблонів для них складало 21 технологічну позицію. Фрагменти були об’єднані між собою, згідно монтажної схеми, за допомогою 85 бовтів та 21 металевої тяги. Особливі склад� ності виникли при створенні об’ємних ма� кетів споруд у масштабі 1 м —: 2,7 мм. Цей АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ 23 незвичний та важкий для використання масштаб був обумовлений розмірами жит� лової кімнати Дінори Мазюкевич, в якій ви� готовлявся макет(!). Зразки 80 споруд, зроб� лених з пластиліну, було ретельно обговоре� но з науковими консультантами, за ними виготовили гіпсові форми та відлили спору� ди з гіпсу. Останні спочатку оброблялись різцем, а потім розмальовувалися гуашшю. На 12 кв. м макета розташувались 20 со� борів і церков, для позолоти бань деяких з них вперше було використано сусальне зо� лото, 1200 різноманітних будівель, 30 кри� ниць, 200 брам, подільські хатинки з мініатюрними парканчиками і колодязями� журавлями, князівські садиби з палатами, кріпосні стіни з бійницями. Макет було ви� готовлено на високому професійному рівні та схвалено комісією Міністерства культу� ри. Розмістили його в Державному історич� ному музеї, згодом, у зв’язку з ремонтними роботами в приміщеннях музею макет було передано в заповідник “Софія Київська”. Багато років цей унікальний експонат прикрашав експозицію виставки “Архітек� тура та мистецтво стародавнього Києва” в Софійській Трапезній. Експонат завжди вик� ликав велику зацікавленість у відвідувачів. З часу створення макета минуло 30 років і, на жаль, за цей період проводилось лише видалення пилу за допомогою щітки і пило� сосу та дезинфекція від шашелю. В 2003 році було проведено його детальне обсте� ження та з’ясовано, що цей унікальний екс� понат деформовано, він має значні втрати, забруднення і потребує детальної рестав� рації. Науково�методичною радою Націо� нального заповідника “Софія Київська” на чолі з генеральним директором Нелею Ку� ковальською було прийнято рішення рес� таврувати макет з виділенням коштів зі спеціального фонду Заповідника на проект реставрації та його реалізацію. Макет стародавнього Києва задумано ав� тором як експонат, що дозволяє всебічний огляд, але у Трапезній його встановили фак� тично у ніші. Експозиція дозволяла лише фронтальний огляд, що значно погіршувало його цінність як містобудівного експоната. Глядачі, дивлячись на Гору з боку Золотих воріт, не бачили Подолу, важко було уявити собі, як виглядає місто Ярослава, наприк� лад, з боку Дніпра, а “річковому фасаду” під час створення Києва приділялося особливе значення. Необхідно було надати можли� вість повноцінного сприйняття макета відві� дувачами, для чого було вирішено перенести макет у північну галерею Софійського собо� ру. Пропозицію з його розміщення було по� годжено з інститутом “УкрНДІпроектрестав� рація”, який здійснює науково�методичне керівництво всіма роботами у Заповіднику. Реставрація макета починалась з вив� чення архівних матеріалів наукового фон� 24 АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ ду Заповідника щодо виготовлення макета, ретельного обстеження його стану на той час та розробки концепції реставрації екс� поната. Розробку проекту реставрації було дору� чено художнику�архітектору Володимиру Гаврилову, який вже мав досвід такої робо� ти. За його проектом під час реставрації ви� користовували лише ті матеріали, з яких виготовлено макет: дерево, гіпс, пап’є�ма� ше, картон та папір. Обстеження виявило причину деформу� вання макета — нею була інженерна помил� ка, яка не враховувала досить велику пло� щу та вагу макета. Він спирався на метале� вий нестійкий каркас тільки краями свого периметру, сторони якого прогнулися до 10 см, середина провисала ще більше, макет знизу фактично набрав форми яйцеподібної сфери. Передбачені металеві стержні�стяж� ки були відсутні. Під шаром пилу, який вкривав макет, бу� ли жирні плями від оліфи, мідного купоросу та вапна. Позолоти на куполах не було вид� но, будівлі та ландшафт зливалися в од� норідну сіру масу. В багатьох місцях макет був пробитий, стики з’єднань рядів після декількох його переносів — грубо заляпані. Значна частина зелених насаджень була зла� мана та просто лежала на макеті. Будівлі ма� ли часткові пошкодження, частина оборон� них укріплень вдавлена в середину макета, або й зовсім знищена. Були втрачені деякі вежі, огорожі. Матеріал річок зіпсувався зовсім. Рельєф макета, зроблений з пап’є� маше, від перепадів температури і вологості та прогинання основи розшарувався та потріскався. Під час обстеження з’ясува� лось, що шашіль буквально сточив “Старе місто”. Це зумовило проведення дезинфекції з наступним ін’єктуванням отворів. Стала в нагоді монтажна схема, дбайливо виготовлена Дінорою Павлівною та збере� жена у фондах Заповідника: макет було розібрано на 3 блоки, кожний з яких окре� мо, на спеціально виготовлених ношах, бу� ло перенесено до Собору. Під час реставрації застосовано індивідуальний підхід до кож� ної споруди та ландшафту. Збережено первісну кольорову гаму, розчищено су� сальне золото на банях соборів. Домінуючі об’єкти виділено спеціальним підсвічен� ням. Оновлений експонат встановили на спеціальну жорстку основу, вкрили прозо� рим ковпаком та розмістили в північній га� лереї Софійського собору, забезпечивши йо� го всебічний огляд. Таким чином було проведено повну рес� таврацію унікального експоната, яка може вважатися нашою даниною талановитій ху� дожниці, що створила цю унікальну роботу, своєрідну “лебедину пісню” своєї творчості. Реставрацію виконували: член Національ� ної спілки художників України Марія Гав� рилова, художники Анна та Андрій Гаври� лови. Керівник групи — член НСХУ Воло� димир Гаврилов. Координатор робіт, пов’язаних з рестав� рацією, демонтажем і монтажем макета та його розміщенням, — головний архітектор Національного заповідника “Софія Київсь� ка” Ольга Самойленко. Художні фотографії відреставрованого макета з досконалою комп’ютерною оброб� кою зробив фотохудожник Сергій Ніко� лаєв. Поновлений планувальний макет наочно і яскраво ілюструє просторовий задум містобудівничих минулого, збуджує інтерес до історії й архітектури міста та викликає велику зацікавленість відвідувачів як ви� твір мистецтва. АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ 25 Література 1. Äîêóìåíòè, ëèñòóâàííÿ, çâ ³òè ùîäî âèãîòîâëåííÿ ìàêåòà Ñòàðîäàâíüîãî Êèºâà. Ôîíäè Íàö³îíàëüíîãî çàïîâ³äíèêà “Ñîô³ÿ Êè¿âñüêà”. 2. Çâ ³ò “Ðåñòàâðàö³ÿ ìàêåòà Ñòàðîäàâíüîãî Êèºâà” . — 2005. 3. Âå÷åðñüêèé Â.Â. Ñïàäùèíà ì³ñòîáóäóâàííÿ Óêðà¿íè. — Ê.: ÍIJҲÀÌ — à î ë î- âàðõ³òåêòóðà, 2003. 4. Ìàðäàñîâ Í.Ä. Àðõèòåêòóðíûå ìàêåòû. Ëåíèíãðàä: Ñòðîéèçäàò, 1965.

Схожі ресурси