Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica
Досліджена активність тіоредоксину (ТР), гістон ацетилтрансферази (ГАТ) і гістон деацетилази (ГДА) у рослин Sium latifolium L. i Alisma plantago-aquatica L. З'ясовано, що в листках повітряно-водних рослин S. latifolium, які ростуть у воді, активність ТР, ГАТ і ГДА в середньому була нижча, ніж у...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175652 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica / С.І. Жадько // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 1. — С. 74-78. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860107887898001408 |
|---|---|
| author | Жадько, С.І. |
| author_facet | Жадько, С.І. |
| citation_txt | Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica / С.І. Жадько // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 1. — С. 74-78. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| description | Досліджена активність тіоредоксину (ТР), гістон ацетилтрансферази (ГАТ) і гістон деацетилази (ГДА) у рослин Sium latifolium L. i Alisma plantago-aquatica L. З'ясовано, що в листках повітряно-водних рослин S. latifolium, які ростуть у воді, активність ТР, ГАТ і ГДА в середньому була нижча, ніж у наземних рослин цього ж виду в прибережній зоні. Виявлений взаємозв’язок між активністю ГДА та вмістом активних форм кисню (АФК) у листках повітряно-водних і наземних рослин A. plantago-aquatica. Припускається, що ГДА опосередковано бере участь у підтриманні в клітинах певного про-антиоксидантного рівня для контролю за накопиченням там токсичних продуктів АФК, особливо в умовах стресу.
Исследована активность тиоредоксина (ТР), гистон ацетилтрансферазы (ГАТ) и гистон деацетилазы (ГДА) у растений Sium latifolium и Alisma plantago-aquatica. Установлено, что в листьях воздушно-водных растений S. latifolium, растущих в воде, активность ТР, ГАТ и ГДА была в среднем ниже, чем у суходольных растений этого же вида в прибрежной зоне. Выявлена взаимосвязь между активностью ГДА и содержанием активных форм кислорода (АФК) в листьях воздушно-водных и суходольных растений A. plantago-aquatica. Предполагается, что ГДА опосредованно участвует в поддержании в клетках определенного про-антиоксидантного уровня для контроля за накоплением там токсических продуктов АФК, особенно при стрессах.
Thioredoxin (TR), histone acetyltransferase (HAT), and histone deacetylase (HDAC) activities in plants of Sium latifolium and Alisma plantago-aquatica have been investigated. It is established that in the leaves of aerial-aquatic plants of S. latifolium growing in water, the TR, HAT and HDAC activities were lower than in terrestrial plants of the same species growing in the coastal zone. Relationship between the HDAC activity and reactive oxygen species (ROS) content in leaves of aerial-aquatic and terrestrial plants of A. plantago-aquatica was discovered. It is supposed that the HDAC is indirectly involved in maintaining of some pro-antioxidant level in cells to control accumulation of toxic ROS, especially under stress conditions.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:32:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
74 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(1)
http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.01.074
С.І. ЖАДЬКО
Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна
ukrkiev55@mail.ru
АКТИВНІСТЬ ТІОРЕДОКСИНУ, ГІСТОН АЦЕТИЛТРАНСФЕРАЗИ І ДЕАЦЕТИЛАЗИ
В ЛИСТКАХ ПОВІТРЯНО-ВОДНИХ І НАЗЕМНИХ РОСЛИН SIUM LATIFOLIUM
ТА ALISMA PLANTAGO-AQUATICA
Жадько С.І. Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-
водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica. — Укр. ботан. журн. – 2015. –
72(1): 74—78.
Досліджена активність тіоредоксину (ТР), гістон ацетилтрансферази (ГАТ) і гістон
деацетилази (ГДА) у рослин Sium latifolium L. i Alisma plantago-aquatica L. З'ясовано, що в листках
повітряноводних рослин S. latifolium, які ростуть у воді, активність ТР, ГАТ і ГДА в середньому
була нижча, ніж у наземних рослин цього ж виду в прибережній зоні. Виявлений взаємозв’язок
між активністю ГДА та вмістом активних форм кисню (АФК) у листках повітряноводних і
наземних рослин A. plantago-aquatica. Припускається, що ГДА опосередковано бере участь у
підтриманні в клітинах певного проантиоксидантного рівня для контролю за накопиченням
там токсичних продуктів АФК, особливо в умовах стресу.
К л ю ч о в і с л о в а: тіоредоксин, гістон ацетилтрансфераза, гістон деацетилаза, активні форми
кислороду, Sium latifolium, Alisma plantagoaquatica.
© С.І. ЖАДЬКО, 2015
Вступ
Важ ли ве зна чен ня в адап та ції та стресре ак ції рос
лин на ле жить тіо ре док си ну (ТР), а та кож про це сам
аце ти лю ван ня та де аце ти лю ван ня ядер них гіс то
нів за до по мо гою гіс тон аце тил транс фе ра зи (ГАТ)
і гіс тон де аце ти ла зи (ГДА) від по від но (Chen et al.,
2010b; Meyer et al., 2012).
ТР (КФ 1.8.4.8) — це сі мейст во ни зько мо ле ку
ляр них по лі функ ціо наль них ре докс про те ї нів, що
ма ють у сво їй струк ту рі ак тив ну ди ті ол/ди суль фід
ну ді лян ку і во ло ді ють ок си до ре дук таз ною й ан ти
ок си дан тою ак тив ністю.
ТР ви яв ле ні май же в усіх ві до мих ор га ніз мів і є
не об хід ни ми для клі тин но го ме та бо ліз му (Meyer
et al., 2012; Couturier et al., 2013). Вва жа є ть ся, що
ТР — одні з клю чо вих біл ків у ре гу ля ції роз ви тку
ок си да тив но го стре су та стій кості рос лин до різ них
впли вів (Santos, Rey, 2006; Bigelow, Squier, 2011).
Ві до мо, що ТР, Н
2
О
2
та пе рок си ре док син (ПР) у
стре со вій си туа ції мо жуть ство рю ва ти в клі ти нах
Н
2
О
2
— ПР — ТР — сен сор нотранс дук тор ну сиг
наль ну сис те му (Dietz, 2008; Жадь ко, 2014).
ГАТ (Histone acetyltransferases, HAT, КФ
2.3.1.48) — це фер мен ти, які аце ти лю ють за лиш
ки лі зи ну в «хвостах» ядер них гіс то нів нук лео сом.
У ре зуль та ті цьо го змі ню є ть ся струк ту ра хро ма ти
ну, і «за кри та» ДНК стає дос туп ною для фер мен тів
транс крип ції РНК, що зу мов лює збіль шен ня екс
пре сії ге нів (Chen, Tiana, 2007).
ГДА (Histone deacetylases, HDAC, К. Ф.
3.5.1.98) — фер мен ти, які, на впа ки, ві до крем лю ють
аце тиль ні гру пи з ядер них гіс то нів, уна слі док чого
збіль шу є ть ся упа ков ка ДНК і від по від но змен шу є
ть ся її дос туп ність для транс крип цій них фак то рів,
що при зво дить до транс крип цій ної ре пре сії (Chen,
Tiana, 2007).
Аце ти лю ван ня та де аце ти лю ван ня ядер них гіс
то нів за до по мо гою ГАТ і ГДА ство рює в клі ти нах
пев ні ди на міч ні змі ни з гло баль ною ре гу ля ці єю
екс пре сії ге нів, яка від по ві дає різ ним фі зіо ло гіч
ним ста нам рос лин і кон тро лює їхню стресре
ак цію (Chen, Tiana, 2007; Boyko, Kovalchuk, 2008;
Chen et al., 2010a).
На підста ві ви ще ви кла де но го ми при пус кає мо,
що ТР, ГАТ і ГДА та кож ма ють важ ли ве зна чен
ня у про це сах рос ту та роз ви тку по віт ря новод
них і наземних рос лин од но го й того са мо го виду,
zrsзроста ють в умо вах різ но го вод но го за без пе чен
ня.
Ме тою до слі джень було вив чен ня ак тив ності ТР,
ГАТ і ГДА в лист ках по віт ря новод них і наземних
рос лин Sium latifolium (Apiaceae), які зроста ли у від
по від них при род них умо вах, а та кож з'ясування
взає мозв'язку між ак тив ністю ГДА та вмістом
ак тив них форм кис ню (АФК) у лист ках Alisma
plantago-aquatica (Alismataceae) в нор мі та за роз ви т
ку гос тро го ПЕГін ду ко ва но го ос мо тич но го стре су.
75ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(1)
Об'єкти та ме то ди до слі джень
До слі джу ва ли лис тя по віт ря новод них і наземних
рос лин S. latifolium та A. plantago-aquatica, які,
від по від но, зроста ли у воді та при бе реж ній зоні
на р. Псел по бли зу смт Ве ли ка Ба гач ка Пол
тавської обл. Рос ли ни ви ко пу ва ли з ґрун том і до
прав ля ли в ла бо ра то рію для по даль шо го вив чен ня.
Ос мо тич ний стрес спри чи ню ва ли за ну рен
ням лис тя в 25 % роз чин по ліе ти ленг лі ко лю 6000
(ПЕГ) на 3—5 го д, пі сля чого од ра зу ви зна ча ли ак
тив ність ТР, ГАТ і ГДА й ін тен сив ність спон тан ної
хе мі лю мі нес цен ції (СХЛ) — як по каз ни ка рів ня
вмісту АФК у жи вих, на тив них, клі ти нах.
Для от ри ман ня су пер на тан ту на важ ку лис
тя швид ко го мо ге ні зу ва ли в охо ло дже них ступ
ках з охо ло дже ним роз чи ном, що міс тив 50 мМ
Na
2
HPO
4
/KH
2
PO
4
(рН 7,0), 0,8 % три тон Х100 і
1 % по лі ві ніл пі ро лі до ну. Від так го мо ге нат цен три
фу гу ва ли при 17 тис. g про тя гом 17 хв і в от ри ма но
му су пер на тан ті від ра зу вста нов лю ва ли ак тив ність
ТР, ГАТ і ГДА. Всі опе ра ції про во ди ли за тем пе ра
ту ри +4° С.
Ак тив ність ТР ви зна ча ли мік ро ме то дом, за сно
ва ним на від нов лен ні ін су лі ну (Kumar, Holmgren,
1999; Жадь ко, 2014).
Ак тив ність ГAT вста нов лю ва ли згід но з про то-
ко лом набору для аналізу (Catalog # K332100, HAT
Activity Colorimetric Assay Kit, BioVision, http://
www.biovision.com) з пев ною мо ди фі ка ці єю. При
цьо му ви ко ристо ву ва ли 90 мкг біл ка клі тин но го
го мо ге на ту й ін ку бу ва ли ре ак цій ну су міш про тя
гом 5—6 год, пі сля чого до 108 мкл по фар бо ва но го
зраз ка до да ва ли 142 мкл води, щоб до вести за галь
ний об'єм до 250 мкл. Від так ви мі рю ва ли оп тич ну
гус ти ну спек тро фо то мет ром СФ2000 за 440 нм.
Ак тив ність ГАТ ви зна ча ли у від нос них оди ни цях
оп тич ної гус ти ни на мкг біл ка.
Ак тив ність ГДА вста нов лю ва ли згід но з про-
то ко лом набору для аналізу (Catalog # K331100,
Colorimetric HDAC Activity Assay Kit, BioVision,
http://www.biovision.com) та кож з певною мо ди фі
ка ці єю: ви ко ристо ву ва ли 270 мкг біл ка клі тин но го
го мо ге на ту; ін ку бу ва ли 3 год, від так до 110 мкл по
фар бо ва но го зраз ка до да ва ли 140 мкл води (ра зом
250 мкл) і ви мі рю ва ли оп тич ну гус ти ну на СФ2000
за 405 нм. Ак тив ність ГДА ви зна ча ли у від нос них
оди ни цях оп тич ної гус ти ни на мкг біл ка.
Роль ГДА в ре гу ля ції вмісту АФК вив ча ли за до
по мо гою ін гі бі тор но го ана лі зу із засто су ван ням
три хоста ти ну А (ТСА). Для цьо го 2000 мг лис тя за
ну рю ва ли на 1 го д в 5 мкмоль роз чи ну ТСА. Пі с
ля цьо го в од ні єї час ти ни лис тя (бли зько 1000 мг)
від ра зу ви зна ча ли ак тив ність ТР, ГАТ, ГДА й ін тен
сив ність СХЛ. Іншу час ти ну лис тя та кож од ра зу, в
при сут ності ТСА, вмі щу ва ли в 25 % роз чин ПЕГ,
на да лі як ТСА + ПЕГ, і че рез 3—5 год вста нов лю ва
ли ак тив ність ТР, ГАТ і ГДА.
Ін тен сив ність СХЛ ви зна ча ли на підста ві до слі
дів (Жадь ко, 2012). До слі джу ва ні на тив ні лист ки
швид ко від рі за ли від рос лин і вмі щува ли в кю ве ту
та спе ці аль ну ка ме ру до хе мі лю мі но мет ра ХЛМЦ
01. За 20 хв, пі сля «ефек ту ви сві чу ван ня хло ро фі
лу», ви мі рю ва ли ін тен сив ність СХЛ, яку ви зна ча ли
в імп/сек/гр си рої ваги лис тя.
Вміст біл ка вста нов лю ва ли за ме то дом Бред фор
да (Bradford, 1976). По вто рю ва ність ек спе ри мен
тів — три—п'ятира зо ва. От ри ма ні дані оп ра цьо ву
ва ли ста тистич но (Пло хин ский, 1970). На ри сун
ках на ве де ні се ред ні зна чен ня та їхні стан дарт ні
по хиб ки/від хи лен ня. Дос то вір ність від мін ностей
оці ню ва ли за tкри те рі єм Стью ден та. Дані об роб
ля ли за до по мо гою про гра ми «Microsoft Excel». Об
го во рю ю ть ся ефек ти, дос то вір ні за P ≤ 0,05.
Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня
У нор мі в лист ках по віт ря новод них рос лин
S. latifolium, що зроста ли у воді, ак тив ність ТР, ГАТ
і ГДА в се ред ньо му була та кою: 225—235 пі ко моль/
мг біл ка, 12—17 і 22—26 ум. од./мкг біл ка від по від
но. Тоді як у лист ках наземних рос лин, які рос ли в
при бе реж ній зоні, ак тив ність ТР, ГАТ і ГДА вия ви
ла ся дос то вір но ви щою в се ред ньо му на 19—24 %
(ри сун ки 1—3).
У наступ ній се рії ек спе ри мен тів ми до слі джу
ва ли роль ГДА в ре гу ля ції вмісту АФК у лист ках
по віт ря новод них і наземних рос лин A. plantago-
aquatica в нор мі та за роз ви тку гос тро го ос мо тич
но го стре су. Під впли вом ін гі бі то ра ТСА в нор мі у
по віт ря новод них і наземних рос лин пев ною мі
рою збіль шу ва лась ін тен сив ність СХЛ сто сов но
кон тро лю (рис. 4). Більш ви ра же не під ви щен ня
СХЛ спос те рі га ло ся, коли в цих рос лин пе ред дією
ПЕГ ак тив ність ГДА ін гі бу ва ли за до по мо гою ТСА
(рис. 4).
От ри ма ні дані свід чать, що в лист ках по віт ря
новод них рос лин S. latifolium, які зроста ють у воді,
ак тив ність ТР, ГАТ і ГДА в се ред ньо му була ниж
чою, ніж у наземних рос лин у при бе реж ній зоні.
Вста нов ле но та кож, що ГДА пря мо або опо се ред
ко ва но бере участь у ре гу ля ції вмісту АФК у нор мі
76 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(1)
й особ ли во за роз ви тку гос тро го ос мо тич но го стре
су в лист ках по віт ря новод них і наземних рос лин
A. plantago-aquatica (ри сун ки 1—4).
Ниж чий рі вень ак тив ності ТР, ГАТ і ГДА в лист
ках по віт ря новод них рос лин S. latifolium на сам пе
ред мож на по яс ни ти особ ли вістю їх ньо го ме та бо
ліз му, фі зіо ло гіч ним ста ном і різ ни ми умо ва ми во
до за без пе чен ня (ри сун ки 1—3). Ві до мо, що рі вень
ак тив ності ТР (Meyer et al., 2012), ГАТ і ГДА (Chen,
Tiana, 2007; Zhang, 2008) від по ві дає пев но му фі зіо
ло гіч но му ста ну рос лин і має ор ган но, тка нин но і
ви дос пе ци фіч ність.
Ви яв ле ний взає мозв'язок між ак тив ністю
ГДА і вмістом АФК у лист ках по віт ря новод них і
наземних рос лин A. plantago-aquatica ха рак тер ний і
для клі тин тва рин. Зок ре ма, S. Sun зі спів ав то ра ми
(Sun et al., 2014) за до по мо гою ін гі бі тор но го ана
лі зу з ви ко ристан ням ТСА по ка за ли взає мозв'язок
0
50
100
150
200
250
300
350
ПВ С
А
кт
ив
ні
ст
ь
ТР
, п
ік
ом
ол
ь/
м
г
бі
лк
а.
Рис. 1. Зміни активності тіоре
доксину (ТР) у листках повітря
новодних (ПВ) і наземних (Н)
рослин Sium latifolium
Fig. 1. Changes of the thioredoxin
(TR) activity in leaves of aerial
aquatic (AA) and terrestrial (T)
plants of Sium latifolium
0
20
40
60
80
100
120
140
160
ПВ С
Ак
ти
вн
іс
ть
Г
АТ
, %
.
0
20
40
60
80
100
120
140
160
ПВ С
Ак
ти
вн
іс
ть
Г
ДА
, %
.
Рис. 2. Зміни активності гістон аце
тилтрансферази (ГАТ) (% до контро
лю) у листках повітряноводних (ПВ)
і наземних (Н) рослин Sium latifolium
Fig. 2. Changes of the histone acetyl
transferase (HAT) activity (% to control)
in leaves of aerialaquatic (AA) and ter
restrial (T) plants of Sium latifolium
Рис. 3. Зміни активності гістон де
ацетилази (ГДА) (% до контролю) у
листках повітряноводних (ПВ) і на
земних (Н) рослин Sium latifolium
Fig. 3. Changes of the histone deacetylase
(HDAC) activity (% to control) in leaves
of aerialaquatic (AA) and terrestrial (T)
plants of Sium latifolium
Рис. 4. Інтенсивність спонтанної хемілю
мінесценції (СХЛ) (імп/сек/гр сирої ваги)
лис тя повітряноводних (А) і наземних
(Б) рослин A. plantago-aquatica за дії ПЕГ,
ТСА, ТСА + ПЕГ. К — контроль
Fig. 4. Spontaneous chemiluminescence
(SChL) intensity (impulse/sec/gram raw
weight) in leaves of aerialaquatic (A) and ter
restrial (Б) plants of Alisma plantago-aquatica
under polyethylene glycol (PEG), tricho
statin A (TSA) and TSA+PEG. C — control
0
10
20
30
40
50
К ПЕГ ТСА ТСА+ПЕГ К ПЕГ ТСА ТСА+ПЕГ
С
ХЛ
, і
м
п/
се
к
А Б
Н
Н Н
77ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(1)
між ГДА і вмістом АФК, але до слід ни ки не об го во
рю ва ли ме ха нізм та кої взає мо дії.
Пря ма участь ГДА в ре гу ля ції вмісту АФК на вряд
чи мож ли ва, ос кіль ки ГДА не во ло діє від нов ним
по тен ціа лом, ха рак тер ним для ан ти ок си дант них
фер мен тів. Од нак ГДА може бра ти ак тив ну участь
у ре гу ля ції опо се ред ко ва но, че рез змі ни в де аце ти
лю ван ні гіс то нів із від по від ни ми змі на ми в екс пре
сії ге нів, які від по ві да ють за зни жен ня про дук ції
АФК і збіль шен ня ан ти ок си дант ної ак тив ності.
При цьо му ГДА може бра ти участь у під три ман ні
пев но го проан ти ок си дант но го рів ня, щоб за по
біг ти над мір но му на ко пи чен ню в клі ти нах ток сич
них про дук тів АФК і бло ку ва ти роз ви ток ок си да
тив ної дест рук ції, особ ли во в разі стре сів.
У рос лин є чи ма ло різ них ізо форм ГДА і ГАТ,
отож слід вра хо ву ва ти, які саме з цих ізо форм мо
жуть бути за дія ні в стресре ак ції. Адже кож на з
них бере участь у де аце ти лю ван ні й аце ти лю ван ні
пев них за лиш ків лі зи нів у гіс то нах, що ви зна чає
екс пре сію або ре пре сію кон крет них ге нів (Chen,
Tiana, 2007; Chinnusamy, Zhu, 2009).
Ві до мо, що по ряд з ін гі бу ван ням ГДА за до по мо
гою ТСА з ча сом та кож від бу ва є ть ся гі пер аце ти лю
ван ня гіс то нів. Це слід вра хо ву ва ти в ін тер пре та ції
да них у ви пад ках засто су ван ня ін гі бі то ру ТСА.
Слід за зна чи ти більш ви ра же ну ре ак цію СХЛ у
по віт ря новод них рос лин A. plantago-aquatica під
дією ПЕГ і ТСА + ПЕГ (рис. 4). По віт ря новод ні
рос ли ни, шо зроста ють у воді, мо жуть бути менш
адап то ва ни ми до де гід ра та ції (Кор дюм и др., 2003)
і тому во ни гос трі ше реа гу ють на дію ос мо ти ка, ви
яв ляю чи більш ви ра же ну ран ню ре ак цію в змі нах
проан ти ок си дат но го ста ну. Наземні рос ли ни, які
присто со ва ні ші до де фі ци ту во ло ги та ко ли вань ії
по каз ни ків у зо вніш ньо му се ре до ви щі, мен шою
мі рою від по ві да ють змі на ми ін тен сив ності СХЛ,
особ ли во на вплив ос мо ти ків, зок ре ма ПЕГ. Ра ні
ше ми вста но ви ли, що в лист ках по віт ря новод них
рос лин A. plantago-aquatica, які ма ють ниж чий рі
вень ан ти ок си дант ної ак тив ності, біль ше зроста
ють вміст Н
2
О
2
й ак тив ність ан ти ок си дант них
фер мен тів ас кор бат пе рок си да зи і ка та ла зи, ніж у
наземних під впли вом ПЕГ (Жадь ко и др., 2011).
Ві до мо, що рос ли ни з ви щим рів нем ан ти ок си
дант ної ак тив ності мо жуть від по ві да ти на один і
той са мий стрес мен шою ам п лі ту дою пе рок си да
ції (Ко лу па ев, Кар пец, 2010). Та кож по ка за но, що
рос ли ни A. plantago-aquatica, які зроста ють у воді
(по віт ря новод ні), і на су хо до лі (наземні), ма ють
різ ні рів ні ан ти ок си дант ної ак тив ності, ін тен сив
ності пе рок си да ції та вод но го по тен ціа лу (Жадь ко
и др., 2011).
Ви снов ки
1. У лист ках по віт ря новод них рос лин S. latifolium,
що зроста ють у воді, ак тив ність ТР, ГАТ і ГДА в се
ред ньо му ниж ча, ніж у наземних рос лин у при бе
реж ній зоні. Це мож на по яс ни ти особ ли вістю їх
ньо го ме та бо ліз му, фі зіо ло гіч ним ста ном і різ ни ми
умо ва ми во до за без пе чен ня.
2. Ви яв ле но взає мозв'язок між ак тив ністю
ГДА і вмістом АФК у лист ках по віт ря новод них і
наземних рос лин A. plantago-aquatica. З цьо го ви
пли ває, що ГДА бере участь у під три ман ні в клі ти
нах пев но го проан ти ок си дант но го рів ня для кон
тро лю за на ко пи чен ням там ток сич них про дук тів
АФК, щоб за по біг ти роз ви тку ок си да тив ної дест
рук ції, особ ли во в разі стре су.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Жадько С.И., Воробьева Т.В., Сиваш А.А., Климчук Д.А.
Проантиоксидантный статус листьев растений
Alisma plantago-aquatica L. при осмотическом стрессе
// Наук. зап. Тернопільського. нац. пед. унту. Сер.
біол. — 2011. — 4 (49). — С. 99 — 103.
Жадько C.И. Раннее увеличение содержания активных
форм кислорода и активности аскорбатпероксидазы
и каталазы в листьях растений Аrabidopsis thaliana
при осмотическом и оксидативном стрессах // Вісн.
Харків. нац. аграрн. унту. Сер. біол. — 2012. — Вип.
3 (27). — С. 58—64.
Жадько С. Раннє збільшення вмісту Н
2
О
2
і активності
пер оксиредоксину й тіоредоксину в культурі ткани
ни Аrabidopsis thaliana при осмотичному стресі різ
ної інтенсивності // Вісн. Львів. унту. Сер. біол. —
2014. — Вип. 64. — С. 287—292.
Колупаев Ю.Е., Карпец Ю.В. Формирование адаптив
ных реакций растений на действие абиотических
стрессоров. — Киев: Основа, 2010. — 350 с.
Кордюм Е.Л., Сытник К.М., Бараненко В.В. и др. Кле
точные механизмы адаптации растений к неблаго
приятным воздействиям экологических факторов
в естественных условиях. — Киев: Наук. думка,
2003. — 277 с.
Плохинский Н.А. Биометрия. — М.: Издво Моск. унта,
1970. — 367 с.
Bigelow D. J., Squier T. C. Thioredoxindependent re
dox regulation of cellular signaling and stress response
through reversible oxidation of methionines // Mol.
Biosyst. — 2011. — 7(7). — P. 2101—2109.
Boyko A., Kovаlchuk I. Epigenetic control of plаnt
stress response // Environ. аnd Moleculаr
Mutаgenesis. — 2008. — 49(1). — P. 61—72.
78 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(1)
Bradford M.M. A rapid and sensitive method for the
quantitation of microgram quantities of protein
utilizing the principle of protein dye binding // Anales
Biochem. — 1976. — 72. — P. 248—254.
Chen L.T., Luo M., Wаng Y.Y., Wu K. Involvement
of Arаbidopsis histone deаcetylаse HDA6 in
ABA аnd sаlt stress response // J. Experimentаl
Botаny. — 2010а. — 61(12). — P. 3345—3353.
Chen M., Lv S., Meng Y. Epigenetic performers in plants //
Develop. Growth Differ. — 2010b. — 52. — P. 555—566.
Chen Z. J., Tiаnа L. Roles of dynаmic аnd reversible histone
аcetylаtion in plаnt development аnd polyploidy //
Biochim. Biophys. Actа. — 2007. — 1769. — P. 295—307.
Chinnusamy V., Zhu J.-K. Epigenetic regulation of
stress responses in plants // Curr. Opinion Plant
Biol. — 2009. — 12. — P. 1—7.
Couturier J., Chibаni K., Jаcquot J. P., Rouhier N. Cysteine
bаsed redox regulаtion аnd signаling in plаnts // Front.
Plаnt Sci. — 2013. — 4(105). — P. 1—7.
Dietz K.-J. Redox signal integration: from
stimulus to networks and genes // Physiol.
Plantarum. — 2008. — 133. — P. 459—468.
Kumаr S., Holmgren A. Induction of thioredoxin, thioredoxin
reductаse аnd glutаredoxin аctivity in mouse skin by
TPA, а cаlcium ionophore аnd other tumor promoters //
Cаrcinogenesis. — 1999. — 20(9). — P. 1761—1767.
Meyer Y., Belin C., Delorme-Hinoux V., Reichheld
J. P., Riondet C. Thioredoxin and glutaredoxin
systems in plants: molecular mechanisms, crosstalks,
and functional significance // Antioxid. Redox
Signal. — 2012. — 17(8). — P. 1124—1160.
Sаntos C.V.D., Rey P. Plаnt thioredoxins аre key аctors
in the oxidаtive stress response // Trends in Plаnt
Science. — 2006. — 11(7). — P. 329—334.
Sun S., Han Y., Liu J., Fang Y., Tian Y., Zhou J., Ma D., Wu
P. Trichostatin A targets the mitochondrial respiratory
chain, increasing mitochondrial reactive oxygen species
production to trigger apoptosis in human breast cancer
cells // PLOS ONE. — 2014. — 9(3). — P. 1—9.
Zhаng X. The epigenetic lаndscаpe of plаnts //
Science. — 2008. — 320. — P. 489—492.
Рекомендує до друку Надійшла 18.12.2014 р.
І.В. Косаківська
Жадько С.И. Активность тиоредоксина, гистон
ацетилтрансферазы и деацетилазы в листьях воздушно-
водных и суходольных растений Sium latifolium и Alisma
plantago-aquatica. – Укр. ботан. журн. – 2015. – 72(1):
74—78.
Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН
Украины, г. Киев
Исследована активность тиоредоксина (ТР), гистон
ацетилтрансферазы (ГАТ) и гистон деацетилазы (ГДА)
у растений Sium latifolium и Alisma plantago-aquatica.
Установлено, что в листьях воздушноводных растений
S. latifolium, растущих в воде, активность ТР, ГАТ и ГДА
была в среднем ниже, чем у суходольных растений этого
же вида в прибрежной зоне. Выявлена взаимосвязь меж
ду активностью ГДА и содержанием активных форм кис
лорода (АФК) в листьях воздушноводных и суходоль
ных растений A. plantago-aquatica. Предполагается, что
ГДА опосредованно участвует в поддержании в клетках
определенного проантиоксидантного уровня для кон
троля за накоплением там токсических продуктов АФК,
особенно при стрессах.
К л ю ч е в ы е с л о в а: тиоредоксин, гистон ацетил-
трансфераза, гистон деацетилаза, активные формы
кислорода, Sium latifolium, Alisma plantagoaquatica.
Jadko S.I. Thioredoxin, histone acetyltransferase, and
deacetylase activities in the leaves of aerial-aquatic and
terrestrial plants of Sium latifolium and Alisma plantago-
aquatica. – Ukr. Bot. J. – 2015. – 72(1): 74—78.
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of
Sciences of Ukraine, Kyiv
Thioredoxin (TR), histone acetyltransferase (HAT), and his
tone deacetylase (HDAC) activities in plants of Sium latifo-
lium and Alisma plantago-aquatica have been investigated.
It is established that in the leaves of aerialaquatic plants of
S. latifolium growing in water, the TR, HAT and HDAC ac
tivities were lower than in terrestrial plants of the same species
growing in the coastal zone. Relationship between the HDAC
activity and reactive oxygen species (ROS) content in leaves
of aerialaquatic and terrestrial plants of A. plantago-aquatica
was discovered. It is supposed that the HDAC is indirectly in
volved in maintaining of some proantioxidant level in cells
to control accumulation of toxic ROS, especially under stress
conditions.
K e y w o r d s: tіoredoxin, histone acetyltransferase, histone
deacetylase, reactive oxygen species, Sium latifolium, Alisma
plantagoaquatica.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175652 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:32:08Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жадько, С.І. 2021-02-02T12:19:16Z 2021-02-02T12:19:16Z 2015 Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica / С.І. Жадько // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 1. — С. 74-78. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.01.074 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175652 Досліджена активність тіоредоксину (ТР), гістон ацетилтрансферази (ГАТ) і гістон деацетилази (ГДА) у рослин Sium latifolium L. i Alisma plantago-aquatica L. З'ясовано, що в листках повітряно-водних рослин S. latifolium, які ростуть у воді, активність ТР, ГАТ і ГДА в середньому була нижча, ніж у наземних рослин цього ж виду в прибережній зоні. Виявлений взаємозв’язок між активністю ГДА та вмістом активних форм кисню (АФК) у листках повітряно-водних і наземних рослин A. plantago-aquatica. Припускається, що ГДА опосередковано бере участь у підтриманні в клітинах певного про-антиоксидантного рівня для контролю за накопиченням там токсичних продуктів АФК, особливо в умовах стресу. Исследована активность тиоредоксина (ТР), гистон ацетилтрансферазы (ГАТ) и гистон деацетилазы (ГДА) у растений Sium latifolium и Alisma plantago-aquatica. Установлено, что в листьях воздушно-водных растений S. latifolium, растущих в воде, активность ТР, ГАТ и ГДА была в среднем ниже, чем у суходольных растений этого же вида в прибрежной зоне. Выявлена взаимосвязь между активностью ГДА и содержанием активных форм кислорода (АФК) в листьях воздушно-водных и суходольных растений A. plantago-aquatica. Предполагается, что ГДА опосредованно участвует в поддержании в клетках определенного про-антиоксидантного уровня для контроля за накоплением там токсических продуктов АФК, особенно при стрессах. Thioredoxin (TR), histone acetyltransferase (HAT), and histone deacetylase (HDAC) activities in plants of Sium latifolium and Alisma plantago-aquatica have been investigated. It is established that in the leaves of aerial-aquatic plants of S. latifolium growing in water, the TR, HAT and HDAC activities were lower than in terrestrial plants of the same species growing in the coastal zone. Relationship between the HDAC activity and reactive oxygen species (ROS) content in leaves of aerial-aquatic and terrestrial plants of A. plantago-aquatica was discovered. It is supposed that the HDAC is indirectly involved in maintaining of some pro-antioxidant level in cells to control accumulation of toxic ROS, especially under stress conditions. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Фізіологія, анатомія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica Активность тиоредоксина, гистон ацетилтрансферазы и деацетилазы в листьях воздушно-водных и суходольных растений Sium latifolium и Alisma plantago-aquatica Thioredoxin, histone acetyltransferase, and deacetylase activities in the leaves of aerial-aquatic and terrestrial plants of Sium latifolium and Alisma plantago-aquatica Article published earlier |
| spellingShingle | Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica Жадько, С.І. Фізіологія, анатомія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин |
| title | Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica |
| title_alt | Активность тиоредоксина, гистон ацетилтрансферазы и деацетилазы в листьях воздушно-водных и суходольных растений Sium latifolium и Alisma plantago-aquatica Thioredoxin, histone acetyltransferase, and deacetylase activities in the leaves of aerial-aquatic and terrestrial plants of Sium latifolium and Alisma plantago-aquatica |
| title_full | Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica |
| title_fullStr | Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica |
| title_full_unstemmed | Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica |
| title_short | Активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин Sium latifolium та Alisma plantago-aquatica |
| title_sort | активність тіоредоксину, гістон ацетилтрансферази і деацетилази в листках повітряно-водних і наземних рослин sium latifolium та alisma plantago-aquatica |
| topic | Фізіологія, анатомія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин |
| topic_facet | Фізіологія, анатомія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175652 |
| work_keys_str_mv | AT žadʹkosí aktivnístʹtíoredoksinugístonacetiltransferaziídeacetilazivlistkahpovítrânovodnihínazemnihroslinsiumlatifoliumtaalismaplantagoaquatica AT žadʹkosí aktivnostʹtioredoksinagistonacetiltransferazyideacetilazyvlistʹâhvozdušnovodnyhisuhodolʹnyhrasteniisiumlatifoliumialismaplantagoaquatica AT žadʹkosí thioredoxinhistoneacetyltransferaseanddeacetylaseactivitiesintheleavesofaerialaquaticandterrestrialplantsofsiumlatifoliumandalismaplantagoaquatica |