Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень

Представлены результаты микологического исследования отделочных материалов стен помещений (штукатурки и краски) в 28 зданиях разного назначения. Идентифицировано 88 видов 37 родов микроскопических мицелиальных грибов отделов Zygomycota, Ascomycota и группы анаморфных грибов. Большинство видов отдела...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Український ботанічний журнал
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Кондратюк, Т.О., Наконечна, Л.Т., Харкевич, О.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2011
Schlagworte:	Спорові рослини та гриби
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175665
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень / Т.О. Кондратюк, Л.Т. Наконечна, О.С. Харкевич // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 3. — С. 407-419. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175665
record_format	dspace
spelling	Кондратюк, Т.О. Наконечна, Л.Т. Харкевич, О.С. 2021-02-02T13:25:58Z 2021-02-02T13:25:58Z 2011 Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень / Т.О. Кондратюк, Л.Т. Наконечна, О.С. Харкевич // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 3. — С. 407-419. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175665 Представлены результаты микологического исследования отделочных материалов стен помещений (штукатурки и краски) в 28 зданиях разного назначения. Идентифицировано 88 видов 37 родов микроскопических мицелиальных грибов отделов Zygomycota, Ascomycota и группы анаморфных грибов. Большинство видов отдела Ascomycota изолированы из проб в анаморфных стадиях. Anamorphic fungi представлены наибольшим количеством видов (64 из 22 родов), среди которых преобладали роды Aspergillus, Acremonium, Alternaria, Cladosporium, Penicillium, Ulocladium — основные агенты деструктивных процессов. Results of mycological investigations of the interior finishing coating materials damaged by microscopic filamentous fungi are provided. Rooms of 28 buildings for various purposes were investigated. 88 species of microscopic filamentous fungi belonging to 37 genera from the divisions Zygomycota, Ascomycota and group of anamorphic fungi are identified. Majority of the Ascomycota fungi isolated from the samples were in anamorphic stages. Anamorphic fungi showed the highest species diversity (64 species of 22 genera). Representatives of the genera Aspergillus, Acremonium, Alternaria, Cladosporium, Penicillium and Ulocladium are found to be the main agents in destructive processes. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Спорові рослини та гриби Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень Микроскопические грибы, выявленные на поврежденных отделочных материалах стен (штукатурке и краске) внутри помещений Microscopic fungi found on damaged finishing coating materials indoors (plaster and paint) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень
spellingShingle	Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень Кондратюк, Т.О. Наконечна, Л.Т. Харкевич, О.С. Спорові рослини та гриби
title_short	Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень
title_full	Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень
title_fullStr	Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень
title_full_unstemmed	Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень
title_sort	мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень
author	Кондратюк, Т.О. Наконечна, Л.Т. Харкевич, О.С.
author_facet	Кондратюк, Т.О. Наконечна, Л.Т. Харкевич, О.С.
topic	Спорові рослини та гриби
topic_facet	Спорові рослини та гриби
publishDate	2011
language	Ukrainian
container_title	Український ботанічний журнал
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
format	Article
title_alt	Микроскопические грибы, выявленные на поврежденных отделочных материалах стен (штукатурке и краске) внутри помещений Microscopic fungi found on damaged finishing coating materials indoors (plaster and paint)
description	Представлены результаты микологического исследования отделочных материалов стен помещений (штукатурки и краски) в 28 зданиях разного назначения. Идентифицировано 88 видов 37 родов микроскопических мицелиальных грибов отделов Zygomycota, Ascomycota и группы анаморфных грибов. Большинство видов отдела Ascomycota изолированы из проб в анаморфных стадиях. Anamorphic fungi представлены наибольшим количеством видов (64 из 22 родов), среди которых преобладали роды Aspergillus, Acremonium, Alternaria, Cladosporium, Penicillium, Ulocladium — основные агенты деструктивных процессов. Results of mycological investigations of the interior finishing coating materials damaged by microscopic filamentous fungi are provided. Rooms of 28 buildings for various purposes were investigated. 88 species of microscopic filamentous fungi belonging to 37 genera from the divisions Zygomycota, Ascomycota and group of anamorphic fungi are identified. Majority of the Ascomycota fungi isolated from the samples were in anamorphic stages. Anamorphic fungi showed the highest species diversity (64 species of 22 genera). Representatives of the genera Aspergillus, Acremonium, Alternaria, Cladosporium, Penicillium and Ulocladium are found to be the main agents in destructive processes.
issn	0372-4123
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175665
citation_txt	Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень / Т.О. Кондратюк, Л.Т. Наконечна, О.С. Харкевич // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 3. — С. 407-419. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kondratûkto míkroskopíčnígribiviâvlenínapoškodženihozdoblûvalʹnihmateríalahstínštukaturcítafarbívserediníprimíŝenʹ AT nakonečnalt míkroskopíčnígribiviâvlenínapoškodženihozdoblûvalʹnihmateríalahstínštukaturcítafarbívserediníprimíŝenʹ AT harkevičos míkroskopíčnígribiviâvlenínapoškodženihozdoblûvalʹnihmateríalahstínštukaturcítafarbívserediníprimíŝenʹ AT kondratûkto mikroskopičeskiegribyvyâvlennyenapovreždennyhotdeločnyhmaterialahstenštukaturkeikraskevnutripomeŝenii AT nakonečnalt mikroskopičeskiegribyvyâvlennyenapovreždennyhotdeločnyhmaterialahstenštukaturkeikraskevnutripomeŝenii AT harkevičos mikroskopičeskiegribyvyâvlennyenapovreždennyhotdeločnyhmaterialahstenštukaturkeikraskevnutripomeŝenii AT kondratûkto microscopicfungifoundondamagedfinishingcoatingmaterialsindoorsplasterandpaint AT nakonečnalt microscopicfungifoundondamagedfinishingcoatingmaterialsindoorsplasterandpaint AT harkevičos microscopicfungifoundondamagedfinishingcoatingmaterialsindoorsplasterandpaint
first_indexed	2025-11-25T22:29:30Z
last_indexed	2025-11-25T22:29:30Z
_version_	1850563865687883776
fulltext	407ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3 Т.О. КОНДРАТЮК1, Л.Т. НАКОНЕЧНА2, О.С. ХАРКЕВИЧ2 11 Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64, м. Київ, МСП-601, Україна 2 Інститут мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного вул. Заболотного, 154, м. Київ, МСП, Д03680, Україна МІКРОСКОПІЧНІ гРИбИ, ВИяВЛЕНІ НА ПОШКОДжЕНИХ ОЗДОбЛЮВАЛьНИХ МАТЕРІАЛАХ СТІН (ШТУКАТУРцІ ТА фАРбІ) ВСЕРЕДИНІ ПРИМІЩЕНь К л ю ч о в і с л о в а: мікроскопічні гриби, приміщення, штукатурка, фарба, пошкодження В останні десятиліття значна увага мікологів багатьох країн, зокрема Європи, Росії та США, зосереджена на вивченні мікроскопічних грибів у «внутрішньо- му середовищі» (indoor environment) існування людини — в приміщеннях, де вона мешкає або працює [8, 10, 20, 22]. Дані авторів свідчать, що розвиток мікроміцетів на внутрішніх поверхнях приміщень, куди вони потрапляють із зовнішнього середовища, може стимулюватися залежно від режимів вологості та температури, повітрообміну тощо. Найвагомішим чинником розвитку мікроміцетів на внутрішніх поверхнях приміщень є збільшення вмісту вологи в матеріалах, що, в свою чергу, безпосередньо пов’язано з будівельними та ек- сплуатаційними порушеннями, процесами старіння будівель тощо [5—7, 9, 11, 13, 16]. Деструктивна дія мікроміцетів на матеріали та вироби обумовлена, по- перше, агресивним впливом метаболітів грибів (органічних кислот, окисно- відновних, гідролітичних ферментів). По-друге, гриби руйнують ці матеріали механічно: проникають у пори та мікротріщини, сприяють їх розширенню та виникненню небезпечних напруг [1, 4, 16]. Характерними проявами розвитку мікроміцетів на матеріалах стін є різноманітні типи їх руйнації: здуття, відша- рування, осипання поверхневих та глибоких шарів, тріщини і глибокі розриви, плями та поверхневі нальоти, які сформовані колоніями мікроскопічних гри- бів і різняться за розміром, кольором і щільністю [4, 6, 9, 13, 16]. У літературі, присвяченій питанням видового складу мікроміцетів — пошкоджувачів стін у приміщеннях різного призначення, зазначається, що найчастіше в пробах із зруйнованих поверхонь виявляють представників Anamorphic fungi, зокрема види родів Alternaria, Aspergillus, Cladosporium, Paecilomyces, Penicillium, Trichoderma, Ulocladium, а також представників Zygomycetes — види родів Mucor і Rhizopus [3, 8, 10, 12]. Аналіз комплексів міксоміцетів-пошкоджувачів, ізольо- ваних із внутрішніх поверхонь приміщень, зокрема стін з різними виявами руйнації матеріалів, міститься лише в окремих публікаціях, де вказано, що © Т.О. КОНДРАТЮК, Л.Т. НАКОНЕЧНА, О.С. ХАРКЕВИЧ, 2011 408 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 3 кількісний і видовий склад мікроскопічних грибів залежить від ступеня руйна- ції та вологовмісту пошкоджених ділянок стін. Сильно зруйновані ділянки ха- рактеризуються наявністю у пробах від 8 до 12 видів, невеликі площі ушкод- жень — від 2 до 5 видів мікроміцетів. Характерним для значно зволожених ділянок стін є наявність у пробах мукорових грибів і видів родів Penicillium та Cladosporium [4, 9, 13]. Метою наших досліджень було виявити осередки розвитку мікроскопічних грибів на внутрішніх поверхнях приміщень та з’ясувати причини їх виникнення, отримати чисті культури мікроскопічних грибів, ідентифікувати їх, охарактеризувати кількісний і видовий склад комплексів мікроскопічних грибів, ізольованих із ділянок пошкоджених оздоблювальних матеріалів, які різняться за типами руйнації. Матеріали та методи досліджень Упродовж 2003—2009 років нами проведено мікологічні обстеження в приміщеннях 28-ми будівель різного призначення, розташованих у м. Києві та його передмісті (табл. 1). Переважна кількість (23) обстежених будівель — Кількість обстежених будівель Час забудови, роки Матеріал огороджувальних конструкцій Розташування в м. Києві та за його межами Призначення будівель (будинків), кількість 5 Початок ХХ ст. цегла центральна частина Києва офісні — 3, фармацевтичне підприємство — 1, житловий — 1 11 1946—1955 » » офісні — 3, житлові — 8 1 1999—2001 » » житловий приватний триповерховий 1 2004—2005 » » житловий багатоповерховий 3 1958—1966 » Дніпровський р-н, Святошин житлові п’ятиповерхові 2 1990—1994 » м. бориспіль, с. Хотів (Київська обл.) житлові приватні двоповерхові 1 1974—1975 бетон м. Вишгород (Київська обл.) житловий п’ятиповерховий 3 1980—1984 » околиці правобережної частини Києва житлові багатоповерхові 1 1981—1987 » » вищий навчальний заклад Таблиця 1. Характеристика обстежених будівель 409ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3 цегляні, 18 із яких розташовані в центральній частині м. Києва. 17 будівель — багатоповерхові житлові, 3 — дво-, триповерхові приватні будинки. За основу брали схему обстежень будівель, викладену в низці публікацій [5, 11]. Для вимірів температури та відносної вологості в приміщеннях використовували аспіраційний психрометр МВ-4М і термогігрометр TESTO-610 виробництва Німеччини. Матеріалом для досліджень слугували проби оздоблювальних матеріалів: 79 проб «мокрої» і 5 — «сухої» (гіпсокартону) штукатурки та 22 проби фарби (12 — олійної і 10 — водоемульсійної). 26 проб штукатурки (в тому числі з гіпсокартону) відібрані разом із шаром водоемульсійної фарби. Проби відбирали з дотриманням умов стерильності зі стін, стель і скосів вікон, на поверхні яких візуально констатували ушкодження. Вони різнилися за розташуванням, площею та виявами: спостерігали здуття, відшарування, лущення, осипання поверхневих та глибоких шарів матеріалів, каверни (кратероподібні розриви), плями і нальоти (нашарування), різні за кольором, розмірами та консистенцією. Для характеристики ступеня деструктивного процесу на поверхні обстежених матеріалів використовували умовний розподіл за двома стадіями: 1-а стадія — тільки локальні ушкодження, яким властивий стійкий рівноважний стан, коли біодеструкція активно не розповсюджується; 2-а стадія — прогресуючий (активний) стан деструктивного процесу [11]. Для ізолювання мікроміцетів застосовували методи накопичувальної культури, сухої голки, відбитків та агаризовані живильні середовища (Чапека—Докса, картопляно-глюкозне, сусло-агар, середовище Сабуро) [4]. Ізольовані чисті культури грибів ідентифікували за допомогою визначників вітчизняних та зарубіжних авторів [2, 15, 18, 19, 21]. Таксономічний аналіз здійснювали за дев’ятим виданням «Словника грибів» [17]. Сучасні видові назви грибів уточнювали, використовуючи ресурси мережі Інтернет, зокрема дані Індексу грибів [23]. Результати досліджень та їх обговорення У результаті мікологічних обстежень приміщень у чисту культуру нами ізольовано мікроміцети, які після ідентифікації віднесено до 88 видів 37 родів — відділів Zygomycota (8 видів 4 родів порядку Mucorales), Ascomycota (16 видів 11 родів порядків Eurotiales, Hypocreales, Microascales, Sordariales, Xylariales, Inserte sedis) та групи Anamorphic fungi (64 види 22 родів) (табл. 2). За кількістю видів переважали представники родів Aspergillus (13), Penicillium (11 ідентифікованих і декілька видів Penicillium spp.), а також Acremonium, Cladosporium, Fusarium (по 5), Ulocladium і Mucor (по 4 види). Найбільшою кількістю видів характеризуються комплекси мікроміцетів, ізольовані з місць сильно пошкоджених ділянок штукатурки та фарби у 18 обстежених будівлях (64,3 % від загальної кількості). Стадію деструктивного процесу можна охарактеризувати як ІІ — прогресуючу (активну), пов’язану з довготривалістю процесів руйнації (упродовж кількох років). Серед вказаних 410 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 3 Види мікроскопічних грибів Локальні ушкодження (І стадія деструктивно- го процесу) Прогресуючий (активний) деструктивний процес (ІІ стадія) ш ту ка ту рк а ф ар ба во до ем ул ьс ій на ф ар ба о лі йн а ш ту ка ту рк а ф ар ба во до ем ул ьс ій на ф ар ба о лі йн а Відділ Zygomycota Absidia glauca Hagem — — — + + + Mucor circinelloides Tiegh. — — — — + — • M. hiemalis Wehmer — — — + — + M. mucedo Fresen — — — + + — • M. plumbeus Bonord. — — — + + + • Rhizopus oryzae Went et Prins. Geerl. + + — + + + + • Rh. stolonifer (Ehrenb.) Vuill. var. stolonifer — + — + + — • Syncephalastrum racemosum Cohn ex J. Schröt. — — — — + — Відділ Ascomycota Apiospora montagnei Sacc. — — — + — — Ascotricha erinacea Zambett. (Dicyma olivacea (Emoto et Tubaki) Arx) — — — +гк — — Chaetomium cochlioides Palliser — — — + — — • Ch. globosum Kunze + + — + + + Chaetomium sp. — — — + + + Clonostachys rosea f. catenulata (J.C. Gilman et E.V. Abbott) Schroers (Gliocladium catenulatum J.C. Gilman et E.V. Abbott) — — — + + — • Eurotium herbariorum (F.H. Wigg.) Link (Aspergillus glaucus (L.) Link) — — — + — + • Gibberella fujikuroi (Sawada) Wollenw. (Fusarium moniliforme J. Sheld.) — — — + + + G. pulicaris (Fr.) Sacc. (Fusarium sambucinum Fuckel) — + — + + + Таблиця 2. Мікроскопічні гриби, ізольовані з пошкоджених оздоблювальних матеріалів (штукатурки та фарби) 1 2 3 4 5 6 7 411ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3 Haematonectria haematococca (Berk. et Broome) Samuels et Rossmann (Fusarium solani (Mart.) Sacc.) — — — + + + • Lecanicillium lecanii (Zimm.) Zare et W. Gams (Verticillium lecanii (Zimm.) Viégas — — — — + — L. psalliotae (Tresehew) Zare et W. Gams (Verticillium psalliotae (Treschew) Zare et W. Gams) — — — + + — • Microascus brevicaulis S.P. Abbott (Scopulariopsis brevicaulis (Sacc.) Bainier) — — — + — — M. manginii (Loubiére) Curzi — — — + — — Nectria inventa Pethybr. — — — + + — Pochonia bulbillosa (W. Gams et Malla) Zare et W. Gams (Verticillium cephalosporium W. Gams) — — — + — — Anamorphic fungi Acremonium alternatum Link — — — + — — • A. charticola (J. Lindau) W. Gams — — — + — + A. persicinum (Nicot) W. Gams — — — — + — A. roseogriseum (S.B. Saksena) W. Gams — — — +гк • A. strictum W. Gams +гк + — ++гк + + • Alternaria alternata (Fr.) Keissl. + + + ++гк + + Aspergillus candidus Link — — — + — — • A. flavus Link + + — + + — • A. niger Tiegh. var. niger + + — ++гк + + • A. ochraceus G. Wilh. + + — + + + • A. oryzae (Ahlb.) E. Cohn var. oryzae + + — — — — A. repens (Corda) Sacc. — — — + — — A. restrictus G. Sm. — — — — + — • A. ruber Thom et Church — — — ++гк + — • A. sydowii (Bainier et Sartory) Thom et Church — — — — + — • A. terreus Thom — — — + + — • A. ustus (Bainier) Thom et Church + — — + + + • A. versicolor (Vuill.) Tirab. + + — ++гк + + • A. wentii Wehmer. — + — + + + • Aureobasidium pullulans (de Bary) Arnaud var. pullulans — — — + — + 1 2 3 4 5 6 7 412 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 3 • Botryotrichum piluliferum Sacc. et Marchal — — — ++гк + — Chrysosporium sp. — — — + — + • Chrysonilia sitophila (Mont.) Arx — — — + + + Chrysonilia sp. + + — + + + • Cladosporium cladosporioides (Fresen.) G.A. de Vries + + + — + + • C. herbarum (Pers.) Link — + — + + + C. macrocarpum Preuss — — — — + — • C. shaerospermum Penz. + + — ++гк + + C. tenuissimum Cooke — — — + + + Engyodontium album (Limber) de Hoog — — — + + + Fusarium merismoides Corda — — — — + + Fusarium sp. — — — ++гк + — Geotrichum candidum Link — — — ++гк + + Gliomastix cerealis (P. Karst.) C.H. Dickinson — — — + — — • G. murorum (Corda) S. Hughes var. murorum — — — — + — Monodictys sp. — — — + + — Paecilomyces lilacinus (Thom) Samson — — — + + — • P. variotii Bainier + + — + + + • Penicillium aurantiogriseum Dierckx — + + + + + • P. citrinum Thom — — — + + — P. expansum Link + + — — — — • P. funiculosum Thom + + — + + + P. griseofulvum Dierckx — — — + + — P. hirsutum Dierckx var. hirsutum — — — — + — P. lanosum Westling — — — + — — • P. oxalicum Currie et Thom — — — + + — P. paxilli Bainier — — — + + — P. solitum Westling var. solitum — + — — — — P. vulpinum (Cooke et Massee) Seifert et Samson — — — + + — Penicillium spp. + + + ++гк + + Phoma dectructiva Plowr. — — — + + — Ph. putaminum Speg. +гк + — — — — Phoma sp. — — — + + — 1 2 3 4 5 6 7 413ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3 будівель — три бетонні та 15 цегляних, 12 з яких знаходяться в центральній частині Києва. Обстежені приміщення в цих будівлях розташовані на перших, останніх поверхах або в напівпідвалах. Часто констатували однотипні сильні пошкодження на кількох поверхах будівель. Активні деструктивні процеси у 18 обстежених будівлях були наслідком значних будівельних та експлуатаційних недоліків: відсутності чи порушення горизонтальної або вертикальної гідроізоляції будівель, відсутності або несправності вентиляції, дренажних систем, протікання дахів, аварій систем тепло- та водопостачання, наявності води у підвалах багатоповерхових житлових будинків тощо. як наслідок — у приміщеннях констатували підвищені показники відносної вологості повітря (> 60—70 %), вологі на дотик стіни, рихлість і ватоподібну консистенцію матеріалів. Найхарактернішими проявами пошкоджень були значні за розмірами та глибокі здуття, відшарування, каверни, плями, нальоти. Переважна кількість плям і нальотів — темних відтінків: коричневого, бурого, сірого кольорів та чорні. Дуже часто пошкодження зосереджувалися в основному на зовнішніх стінах приміщень (які безпосередньо межують із навколишнім середовищем). Ми констатували, що до значних пошкоджень внутрішніх поверхонь стін приміщень може призводити обростання зовнішніх стін будівель декоративними рослинами роду Parthenocissus Planch., які прикріплюються присосками до різноманітних гладеньких поверхонь і можуть Scopulariopsis brumptii Salv.-Duval — — — + — — Sporotrichum flavissimum Link — — — + + — • Stachybotrys chartarum (Ehrenb.) S. Hughes — — — ++гк + + Trichoderma longibrachiatum Rifai. — — — + + + • T. koningii Oudem. — — — + — + • T. viride Pers. +гк + — + + — Tritirachium roseum J.F.H. Beyma — — — + — — • Ulocladium alternariae (Cooke) E.G. Simmons — + — + + + U. botrytis Preuss + + + + + + U. chartarum (Preuss) E.G. Simmons — — — + + — U. consortiale (Thüm.) E.G. Simmons — — — + — + Усього видів 20 26 5 73 63 39 П р и м і т к а. У таблиці прийнято такі позначення і скорочення: • — відомі як агенти різноманітних деструктивних процесів; +гк — ізольовані тільки із проб сухої штукатурки (гіпсокартону); ++гк — ізольовані з проб штукатурки, зокрема сухої (гіпсокартону). 1 2 3 4 5 6 7 414 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 3 піднятися до висоти 5—6 поверхів без спеціальних опорних споруд. Створюючи суцільний декоративний килим на стіні будівлі, вони сприяють затриманню вологи в огороджувальних конструкціях, унеможливлюють провітрювання (=висихання) стін, блокують потрапляння сонячного проміння на стіни, що, відповідно, призводить до підвищення вологовмісту матеріалів та розвитку активних деструктивних процесів (з великими площами, різноманітними виявами та значною глибиною руйнації) на декількох поверхах будівлі. В умовах перебігу активної стадії деструктивного процесу з ушкоджених штукатурки, водоемульсійної та олійної фарб нами ізольовано 73, 63 та 39 видів мікроміцетів відповідно (табл. 2). Найбільшою кількістю видів вирізнялися роди Aspergillus (12), Penicillium (9 ідентифікованих та види Penicillium spp.), Acremonium, Cladosporium (по 5), Ulocladium та Mucor (по 4 види). У межах одного обстеження перелік ізольованих мікроміцетів охоплював від 9 до 24 видів 7—13 родів. Найбільшою видовою різноманітністю характеризувалися комплекси мікроміцетів, ізольованих із пошкоджених штукатурки та водоемульсійної фарби. В них переважали види родів Aspergillus (в основному A. niger var. niger, A. ochraceus, A. ustus, A. versicolor), Acremonium (здебільшого A. strictum), Cladosporium (превалював C. shaerospermum), Penicillium (в основному P. aurantiogriseum, P. funiculosum), Ulocladium (переважно U. botrytis), Alternaria alternata та представники порядку Mucorales (Mucor plumbeus, Rhizopus stolonifer var. stolonifer). У грибних комплексах, ізольованих із місць ушкоджень олійної фарби, домінували види родів Aspergillus (здебільшого A. niger var. niger та A. versicolor), Cladosporium (в основному C. shaerospermum), Penicillium (переважно Penicillium spp.), Alternaria alternata, Stachybotrys chartarum, а також види родів Mucor і Rhizopus. З однієї проби (за умов перебігу у приміщенні активних деструктивних процесів) ізолювали від 5 до 13 видів 4—9 родів. Найбільшу кількість видів мікроміцетів (8—13) констатували в пробах з ушкоджених штукатурки та штукатурки разом із водоемульсійною фарбою в будівлях, де руйнацію матеріалів спостерігали на місцях візуально добре помітних плям затьоків, із глибокими здуттями, розривами та кавернами на кількох поверхах будівлі (на підприємстві фармацевтичного профілю, у вищо- му навчальному закладі, кількох житлових будинках та офісних приміщеннях). В усіх, без винятку, випадках, коли місця пошкоджень (здуттів, відшарувань, плям тощо) були наслідком хронічного перезволоження матеріалів у результаті будівельних або експлуатаційних недоліків, а часто вологі навіть на дотик, у комплексах грибів-пошкоджувачів ми виявляли мікроміцети відділу Zygomy- cota. Зокрема, Mucor plumbeus та Rhizopus stolonifer var. stolonifer ізольовані із проб, які відбирали з місць пошкоджень водоемульсійної фарби та штукатурки стін приміщень у вищому навчальному закладі, зовнішні стіни якого обплетені суцільним килимом рослин роду Parthenocissus. Високий рівень зволоження матеріалів стін у місцях затікань води більшості обстежених нами приміщень з активним ступенем деструктивних процесів призвів до розвитку мікроміцетів у комплексі зі спороутворювальними бактеріями. Розвиток мікроорганізмів з 415ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3 різними типами метаболізму посилює та інтенсифікує фізико-хімічні процеси руйнування у разі міграції вологи в товщі будівельних матеріалів [13, 14, 16]. У 10-ти житлових будівлях стан деструктивного процесу віднесено нами до І стадії [11], коли в приміщеннях констатували тільки невеликі за площею локальні ділянки ушкоджень, без активного поширення явищ біодеструкції. З ушкоджених штукатурки та водоемульсійної фарби вказаних приміщень ізольовано 19 і 25 видів мікроміцетів відповідно (табл. 2). Найбільшою кількістю видів вирізнялися роди Aspergillus (6), Penicillium (4 ідентифікованих та види Penicillium spp.) і Cladosporium (3 види). В межах одного обстеження комплекси мікроміцетів містили від 5 до 8 видів 3—6 родів. Переважали в цих комплексах Alternaria alternata, Cladosporium shaerospermum та види роду Penicillium. Мікроміцети відділу Zygomycota (Rhizopus oryzae і Rh. stolonifer) виявлені в пробах тільки двох приміщень, де перезволоження матеріалів стін сталося внаслідок затікання води. З осередку пошкодження на олійній фарбі напівпідвалу житлового будинку нами ізольовано Alternaria alternata, Cladosporium cladosporioides, Penicillium aurantiogriseum, Penicillium sp. та Ulocladium botrytis (табл. 2), розвиток яких спричинив формування на поверхні фарби темних, майже чорних плям та нальотів. Виникнення окремих локальних осередків деструктивних процесів (лущення водоемульсійної фарби, незначні здуття фарби та штукатурки, плями від затікань світло-сірого, світло-коричневого, рудого, жовто-сірого кольорів, бурі та сірі нальоти здебільшого в кутах приміщень, під шпалерами) пов’язане зі зволоженням матеріалів унаслідок аварій водогінних систем; переохолодженням стін приміщень, які межують із шахтами ліфтів (узимку та в осінньо-весняний період). Основною причиною виникнення локальних осередків деструктивних процесів було утворення мікрозон конденсаційної вологи на скосах глибоких ніш вікон та на стінах приміщень, які межують із навколишнім середовищем. У двох приватних житлових будинках до біодеструктивних процесів призвела невідповідність потужностей вентиляційних систем особливостям внутрішнього планування (розміщення басейнів та саун у цокольному або на першому поверхах). Слід зазначити, що незалежно від ступеня деструктивного процесу такі типи пошкоджень, як здуття, нальоти і нальоти на штукатурці, водоемульсійній та олійній фарбах, зумовлені розвитком переважно 2—4-х видів мікроскопічних грибів. Тільки в одному випадку, у пробі з волокнистого нальоту сірого кольору на штукатурці в приміщенні, розташованому в напівпідвалі з порушеною гідроізоляцією, яке потребувало термінового ремонту, нами ізольовано 6 видів мікроміцетів: Aspergillus niger, A. versicolor, Fusarium moniliforme, Sporotrichum flavissimum, Penicillium funiculosum і Phoma sp. більшість проб відібрано з нальотів чорного або майже чорного кольорів на штукатурці та фарбі. В них констатували переважно Cladosporium shaerospermum, Alternaria alternata, A. niger, які формували ці нальоти в комплексі з видами родів Penicillium (P. expansum, P. solitum, Penicillium sp.), Fusarium, Rhizopus stolonifer, Rh. oryzae, Ulocladium 416 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 3 botrytis та ін. З чорних нашарувань на кахельній плитці та міжплиткових швах ізолювали Cladosporium shaerospermum у монокультурі та в комплексі із Rh. oryzae. З нальотів світлих тонів (білих, біло-сірих нашарувань, тяжів) ізольовано Chrysonilia sp., Acremonium strictum, Aspergillus versicolor, A. ustus, P. aurantiogriseum, Rhizopus oryzae та стерильний міцелій білого і рожевого кольорів. На пошкодженому гіпсокартоні рожевий наліт був сформований грибами A. strictum і Penicillium sp. Виявлений нами факт розвитку мікроміцетів на поверхнях у тих місцях, де добре помітні плями від затікань води, підтверджує дані літератури щодо безпосереднього зв’язку між осередками розвитку мікроскопічних грибів та місцями затікань у приміщеннях [4, 6, 8, 10]. більшість ізольованих нами видів мікроміцетів (табл. 2) належать до еврібіонтних, зокрема широко розповсюджених у ґрунті. Останнє підтверджує дані інших авторів щодо здатності ґрунтових мікроміцетів колонізувати субстрати природного та антропогенного походження і спричинювати їх руйнацію [8]. Мікроскопічні гриби Mucor plumbeus, Rhizopus oryzae, Chaetomium globosum, Acremonium strictum, Alternaria alternatа, Aspergillus niger, A. ochraceus, A. versicolor, Cladosporium cladosporioides, C. shaerospermum, Penicillium aurantiogriseum, P. funiculosum, Ulocladium botrytis ізольовані з місць пошкоджень практично всіх типів руйнації досліджених матеріалів. Велика кількість виявлених нами мікроскопічних грибів (табл. 2) відома як агенти різноманітних деструктивних процесів, зокрема на будівельних матеріалах, штукатурці, фарбі [2, 4, 6—10, 13, 16]. Важливим етапом подальших досліджень вважаємо аналіз екологічних та медичних аспектів проблеми, що розглядається (виявлення домінантних, типових видів грибів і потенційно небезпечних для здоров’я людини). Висновки 1. Із пошкоджених оздоблювальних матеріалів стін приміщень ізольовано мікроміцети 88 видів 37 родів відділів Zygomycota, Ascomycota та групи Anamorphic fungi. Найбільшою видовою різноманітністю характеризувалися роди Aspergillus, Penicillium, Acremonium, Cladosporium, Fusarium, Ulocladium та Mucor. 2. Склад комплексів мікроміцетів у пробах з ушкоджених матеріалів був різним і залежав від ступеня деструктивного процесу в обстежених приміщеннях, типу пошкодження в місці відбору проб та виду матеріалу. 3. За активної стадії деструктивного процесу з ушкоджених штукатурки, водоемульсійної та олійної фарб ізольовано найбільше видів мікроміцетів: 73, 63 і 39 відповідно. 4. Найбільшою видовою різноманітністю відзначалися комплекси мікро- міцетів, ізольовані з пошкоджених штукатурки та водоемульсійної фар- би, в яких переважали види родів Aspergillus (A. niger var. niger, A. ochraceus, A. ustus, A. versicolor), Acremonium strictum, Cladosporium shaerospermum, 417ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3 Penicillium aurantiogriseum, P. funiculosum, Ulocladium botrytis, Alternaria alternata та представники порядку Mucorales (Mucor plumbeus, Rhizopus stolonifer var. stolonifer). 5. У грибних комплексах, виділених з місць ушкоджень олійної фарби приміщень, превалювали C. shaerospermum, A. alternata, A. niger, A. versicolor, Penicillium spp., види родів Mucor та Rhizopus. 6. Активну стадію біодеструктивного процесу констатували здебільшого в будівлях, зведених на початку ХХ ст., 50—60 років тому, які розташовані в центральній частині Києва. як у старих, так і в нових будинках біодеструктив- ний процес активно розвивається через значні будівельні та експлуатаційні порушення. 7. До істотних пошкоджень внутрішніх поверхонь приміщень може призводити обростання зовнішніх стін будівель декоративними рослинами роду Parthenocissus Planch. Автори висловлюють щиру подяку канд. біол. наук В.О. Захарченко за консуль- тативну та практичну допомогу в ідентифікації низки мікроскопічних грибів, зокрема видів роду Penicillium. 1. баринова К.В., Власов Д.Ю., Щипарев С.М., Зеленская М.С., Русаков А.В., франк- Каменецкая О.В. Органические кислоты микромицетов, изолированных с каменистых субстратов // Микол. и фитопатол. — 2010. — Т. 44, вып. 2. — С. 137—142. 2. билай В.И., Коваль Э.З. Аспергиллы. — Киев: Наук. думка, 1988. — 204 с. 3. богомолова Е.В, Кирцидели И.Ю., Миненко Е.А. Потенциально опасные микромицеты жилых помещений // Микол. и фитопатол. — 2009. — Т. 43, вып. 6. — С. 506—512. 4. Власов Д.Ю., Зеленская М.С., Софронова Е.В. Микобиота каменистого субстрата в городской среде // Микол. и фитопатол. — 2004. — Т. 38, вып. 4. — С. 13—22. 5. Карпенко Н.И., Ерофеев В.Т., Смирнов В.ф., Морозов Е.А., богатов А.Д. Проблемы биоповреждений и биозащиты строительных материалов, изделий и сооружений // биоповреждения и биокоррозия в строительстве: Сб. мат-лов междунар. науч.-техн. конф. / Отв. ред. В.ф. Смирнов. — Саранск: Изд-во Мордов. ун-та, 2004. — С. 6—11. 6. Лихачев А.Н. Колонизация микромицетами техногенных субстратов в зданиях // Успехи мед. микологии. — Т. 3.— М.: Нац. акад. микологии, 2004. — С. 93—96. 7. Лугаускас А., яскелявичюс б. Микологическое состояние жилых помещений г. Виль- нюса // Микол. и фитопатол. — 2009. — Т. 43, вып. 3. — С. 207—215. 8. Марфенина О.Е., фомичева г.М. Потенциально патогенные мицелиальные грибы в среде обитания человека. Современные тенденции / Микология сегодня. Т.1 / Под ред. Ю.Т. Дьякова, Ю.В. Сергеева. — М.: Нац. акад. микологии, 2007. — С. 235—266. 9. Митковская Т.И., Коваль Э.З. Микобиота поврежденных стен музейных хранилищ // Иммунопатология. Аллергология. Инфектология. — 2010. — № 1. — С. 70. 10. Митрофанов В.С., Козлова я.И. Плесени в доме (обзор) // Проблемы мед. микологии. — 2004. — 6, № 2. — С. 10—18. 11. Огарков б.Н., Огаркова г.Р., Полонская Л.б.. Антонова Л.В. Проблема биоповре- ждений строительных конструкций и материалов гражданских каменных зданий в г. Иркутске // Эколог. проблемы биодеградации промышл., строит. материалов и отходов производств: Сб. мат-лов Всерос. конф. / Под ред. проф. В.ф. Смирнова. — Пенза, 1998. — С. 12—16. 12. Противодействие биоповреждениям на этапах строительства, эксплуатации и ремонта в жилых и производственных помещениях /О.Д. Васильев, В.Т. Ерофеев, 418 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 3 В.Р. Карташов и др. — СПб.: Софт-Протектор, 2004. — 48 с. 13. Ребрикова Н. Л. биология в реставрации. — М.: госНИИР, 1999. — 183 с. 14. Ребрикова Н.Л., Карпович Н.А. Микроорганизмы, повреждающие настенную живопись и строительные материалы // Микол. и фитопатол. — 1988. — Т. 22, вып. 6. — С. 531—537. 15. Саттон Д., фотергилл А., Ринальди М. Определитель патогенных и условно- патогенных грибов / Пер. с англ. К.Л. Тарасова, Ю.Н. Ковалева / Под ред. д-ра мед. наук И.Р. Дорожковой . — М. : Мир, 2001. — 468 с. 16. Соломатов В.И., Ерофеев В.Т., Смирнов В.ф., Семичева А.С., Морозов Е.А. биологическое сопротивление материалов. — Саранск: Изд-во Мордов. ун-та, 2001. — 196 с. 17. Ainsworth and Bisby’s Dictionary of the fungi. 9th ed./ P.M. Kirk, P.F. Cannon, J.C. David, J.A. Stalpers — Egham: CABI Bioscience; Utrecht: Centraalbureau voor Shimmelcultures, 2001. — 624 p. 18. Domsch K.H., Gams W., Traute-Heidi Anderson. Compendium of soil fungi / Vol. 1. — Academic Press, 1980. — 859 p. 19. Ellis M.B. More Dematiaceous Hyphomycetes. — CAB Inter. Mycological Institute Kew, Surrey, England, 1989. — 507 p. 20. Gomoin J. Presence of microfungi in an apartament and some hygienic aspects //Rev. roum. biol. Ser. biol. veg. — 2000. — 45, N 1. — Р. 101—105. 21. Samson R.A., Frisvad J.C. Penicillium subgenus Penicillium: new taxonomic schemes. Mycotoxins and other extrolites // Studies in Mycology, 2004. — N 49. — 257 p. 22. Shelton B.G., Kirkland K.H., Flanders W.D., Morris G.K. Profiles of Airborne Fungi in Buildings and Outdoor Environments in the United States // Appl. and Environm. Microbiol.— 2002. — 68, N 4. — P. 1743—1753. 23. www.speciesfungorum.org/Names/Names.asp Рекомендує до друку І.О. Дудка Надійшла 30.04.2010 р. Т.А. Кондратюк1, Л.Т. Наконечная2, Е.С. Харкевич2 1 Киевский национальний университет имени Тараса Шевченко 2 Институт микробиологии и вирусологии имени Д.К. Заболотного МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ гРИбы, ВыяВЛЕННыЕ НА ПОВРЕжДЕННыХ ОТДЕЛОЧ- НыХ МАТЕРИАЛАХ СТЕН (ШТУКАТУРКЕ И КРАСКЕ) ВНУТРИ ПОМЕЩЕНИЙ Представлены результаты микологического исследования отделочных материалов стен помещений (штукатурки и краски) в 28 зданиях разного назначения. Идентифицировано 88 видов 37 родов микроскопических мицелиальных грибов отделов Zygomycota, Ascomycota и группы анаморфных грибов. большинство видов отдела Ascomycota изолированы из проб в анаморфных стадиях. Anamorphic fungi представлены наибольшим количеством видов (64 из 22 родов), среди которых преобладали роды Aspergillus, Acremonium, Alternaria, Cladosporium, Penicillium, Ulocladium — основные агенты деструктивных процессов. К л ю ч е в ы е с л о в а: микроскопические грибы, помещения, штукатурка, краска, повреждения. 419ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3 T.O. Kondratyuk1, L.T. Nakonechna2, O.S. Kharkevych2 1 Taras Shevchenko Kiev National University 2 D.K. Zabolotny Instytute of microbiology and Virology mICROSCOPIC FUNGI FOUND ON DAMAGED FINISHING COATING MATERIALS INDOORS (PLASTER AND PAINT) Results of mycological investigations of the interior finishing coating materials damaged by microscopic filamentous fungi are provided. Rooms of 28 buildings for various purposes were investigated. 88 species of microscopic filamentous fungi belonging to 37 genera from the divisions Zygomycota, Ascomycota and group of anamorphic fungi are identified. Majority of the Ascomycota fungi isolated from the samples were in anamorphic stages. Anamorphic fungi showed the highest species diversity (64 species of 22 genera). Representatives of the genera Aspergillus, Acremonium, Alternaria, Cladosporium, Penicillium and Ulocladium are found to be the main agents in destructive processes. K e y w o r d s: microscopic filamentous fungi, indoors, finishing coating materials, plaster, paint, damage.

Мікроскопічні гриби, виявлені на пошкоджених оздоблювальних матеріалах стін (штукатурці та фарбі) всередині приміщень

Institution

Ähnliche Einträge